Decision № 140730469, 19.10.2026, Vinkivtsi District Court of Khmelnytskyi Oblast

Віньковецький районний суд Хмельницької області

Справа № 670/524/26

Провадження № 2/670/479/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 жовтня 2026 року селище Віньківці

Віньковецький районний суд Хмельницької області в складі:

головуючого судді Мамаєва В.А.

за участю секретаря судового засідання Кушнір О.В.

представника позивача ОСОБА_1

представника відповідача Лужняка В.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_2 до Віньковецької селищної ради про визначення додаткового строку для подачі заяви про прийняття спадщини

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулася до суду з позовом до відповідача про визначення додаткового строку для подачі заяви про прийняття спадщини, мотивуючи свої вимоги наступним. ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_3 , яка була зареєстрована та проживала за адресою: АДРЕСА_1 . Після її смерті залишилось спадкове майно, що складається з домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 , та земельних ділянок площами 0,8765 га та 1,4827 га, розташованих на території Яснозірської сільської ради Віньковецького району Хмельницької області. Осіб, які мають право на спадщину, крім позивачки у спадкодавиці не було. ОСОБА_3 була особою похилого віку, в неї була ампутована нога, пересувалась за допомогою інвалідного візку та у зв`язку із цим потребувала стороннього догляду. ОСОБА_2 взяла на себе відповідальність по догляду за померлою за її життя, із 2008 року проживала з нею однією сім`єю. Позивач забезпечувала померлу усім необхідним, у тому числі ліками, брала на себе усі витрати, пов`язані з побутом, до самої смерті, робила дрібні ремонти по господарству, обробляла городи та здійснила поховання ОСОБА_3 . Рішенням Віньковецького районного суду Хмельницької області від 20.08.2026 року встановлено факт проживання ОСОБА_2 зі спадкодавцем ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою АДРЕСА_1 однією сім`єю у період з 2008 року до ІНФОРМАЦІЯ_1 . При зверненні до нотаріуса для оформлення спадкових прав на майно ОСОБА_2 на усне звернення було відмовлено у вчиненні нотаріальної дії через те, що спадкова справа до майна померлої не заводилась та нотаріус рекомендує звернутися до суду для вирішення питання в судовому порядку, оскільки враховуючи факт пропуску строку для прийняття спадщини, нотаріус не може оформити та завести спадкову справу, а тому є необхідність в подачі цієї заяви до суду. Наслідки пропущення позивачем строку для прийняття спадщини будуть непропорційними, оскільки позивач втратить право на спадкування майна, яке залишилось після померлої ОСОБА_3 , з якою позивач проживала однією сім`єю та здійснювала догляд за померлою, вказані обставини будуть для позивача занадто надмірним тягарем, іншого способу ніж захистити право позивача у вибраний ним спосіб не існує. Позивач просить визначити ОСОБА_2 додатковий строк у два місяці після набрання рішення суду законної сили для подання нею заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

22.07.2026 року ухвалою судді відкрито загальне позовне провадження у справі та призначено підготовче судове засідання.

07.09.2026 року ухвалою суду відмовлено у прийнятті визнання відповідачем Віньковецькою селищною радою позову про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини; закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті.

Представник позивача ОСОБА_1 у судовому засіданні заявлені позовні вимоги підтримала та пояснила, що єдиною поважною причиною пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 є юридична необізнаність позивача, через яку позивач пропустила строк для подання заяви про прийняття спадщини до нотаріуса. ОСОБА_4 є чоловіком позивачки, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , не визнавався судом недієздатним чи обмежено дієздатним, не мав дітей і спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_3 не прийняв.

Представник Віньковецької селищної ради Лужняк В.О. у судове засідання не з`явився, але надіслав письмову заяву, у якій просить розгляд справи проводити за відсутності представника селищної ради, позовні вимоги визнає в повному обсязі.

Відповідно до статей 1216, 1217 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Не допускається прийняття спадщини з умовою чи із застереженням. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Малолітня, неповнолітня, недієздатна особа, а також особа, цивільна дієздатність якої обмежена, вважаються такими, що прийняли спадщину, крім випадків, встановлених частинами другою - четвертою статті 1273 цього Кодексу. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Відповідно до статті 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Відповідно до підпунктів 3.1, 3.3 та 3.5 пункту 3 глави 10 розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України 22.02.2012 № 296/5 (надалі Порядок), право на спадкування здійснюється спадкоємцями шляхом прийняття спадщини або її неприйняття. Заяви про прийняття спадщини або відмову від її прийняття подаються спадкоємцем особисто нотаріусу у письмовій формі, засобами поштового зв`язку заяви або заяви, яка надійшла технічними засобами електронних комунікацій.

Подання заяви про прийняття спадщини є дією, що її повинен вчинити спадкоємець, який бажає прийняти спадщину у разі, коли він не проживав на час відкриття спадщини постійно зі спадкодавцем.

Для прийняття спадщини встановлено строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (частина перша статті 1270 ЦК України).

Згідно з частиною першою статті 1272 ЦК України, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серія НОМЕР_1 від 05.03.2014 року.

Згідно витягу зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) № 80732502 від 04.04.2025 року спадкова справа після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , не заводилась.

Згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна № 421297210 від 04.04.2025 року ОСОБА_3 належить на праві приватної власності домоволодіння в АДРЕСА_1 .

Згідно Державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯГ № 754702 від 31.10.2008 року ОСОБА_3 є власником земельної ділянки площею 1,4827 га, кадастровий номер 6820687500:08:009:0019.

Згідно Державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯГ № 754703 від 31.10.2008 року ОСОБА_3 є власником земельної ділянки площею 0,8765 га, кадастровий номер 6820687500:08:008:0042.

Згідно заповіту від 27.02.2013 року ОСОБА_3 на випадок своєї смерті зробила таке заповітне розпорядження: все її майно, де б воно не було і з чого б воно не складалося, і все те, що буде належати їй на день смерті і на що вона за законом матиме право заповіла ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серія НОМЕР_2 від 07.04.2014 року.

Судом встановлено, що ОСОБА_4 помер після смерті ОСОБА_3 і спадщину за заповітом після її смерті відповідно до вимог ч. 3 та ч. 4 ст. 1268, ч. 1 ст. 1269 ЦК України не прийняв, оскільки не подавав заяву про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 , на день відкриття спадщини не проживав постійно разом зі спадкодавицею, був повнолітнім, не визнавався судом недієздатною особою, а також не обмежувався у цивільній дієздатності.

Відповідно до ст. 1276 ЦК України якщо спадкоємець за заповітом або за законом помер після відкриття спадщини і не встиг її прийняти, право на прийняття належної йому частки спадщини, крім права на прийняття обов`язкової частки у спадщині, переходить до його спадкоємців (спадкова трансмісія). Право на прийняття спадщини у цьому випадку здійснюється на загальних підставах протягом строку, що залишився. Якщо строк, що залишився, менший як три місяці, він подовжується до трьох місяців.

ОСОБА_4 дітей не мав і єдиним спадкоємцем після його смерті є його дружина - ОСОБА_2 (позивач), до якої перейшло право (спадкова трансмісія) на спадщину після смерті ОСОБА_3 , але позивач на протязі строку, встановленого ч. 1 ст. 1270 ЦК України, не подала заяву про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 . З такою заявою позивач звернулася до нотаріуса усно лише 27.01.2026 року, який вказав на пропуск строку для прийняття спадщини і рекомендував звернутися до суду для продовження строку для прийняття спадщини, що підтверджується листом нотаріуса № 38/01-16 від 27.01.2026 року.

Рішенням Віньковецького районного суду Хмельницької області від 20.08.2026 року у справі № 670/335/25 встановлено факт проживання ОСОБА_2 зі спадкодавцем ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою АДРЕСА_1 однією сім`єю у період з 2008 року до ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відповідно до ст. 1264 ЦК України у четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини.

Рішення Віньковецького районного суду Хмельницької області від 20.08.2026 року у справі № 670/335/25 не встановлює факт постійного проживання ОСОБА_2 зі спадкодавицею ОСОБА_3 на день відкриття спадщини, тобто ІНФОРМАЦІЯ_1 , а тому ОСОБА_2 не вважається такою, що прийняла спадщину після її смерті відповідно до ч. 3 ст. 1269 ЦК України.

Таким чином, ОСОБА_2 є спадкоємцем після померлої ОСОБА_3 , але пропустила шестимісячний строк, встановлений ч. 1 ст. 1270 ЦК України для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 . Тому відповідно до ч. 1 ст. 1272 ЦК України позивач вважається такою, що не прийняла спадщину після смерті ОСОБА_3 , а отже твердження представника позивача про непропорційне втручання через втрату позивачем права на спадкування є необґрунтованим.

За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини (частина третя статті 1272 ЦК України).

Представник позивача обґрунтовувала пропуск позивачем строку для подання заяви про прийняття спадщини юридичною необізнаністю, яка на її думку є поважною причиною для пропуску такого строку.

Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У п.п. 45-58 постанови від 26.06.2024 року у справі № 686/5757/23 (провадження № 14- 50цс24) Велика Палата Верховного суду вказала, що поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є такі, що пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій. Правила частини третьої статті 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть застосовуватися, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини визнані судом поважними. Якщо ж у спадкоємця перешкод для подання заяви не було, а він не використав право на прийняття спадщини через брак інформації про смерть спадкодавця, незнання приписів закону тощо, тоді немає правових підстав для визначення додаткового строку для прийняття спадщини. Такі правові висновки викладено у постанові Верховного Суду України від 04 листопада 2015 року у справі № 6-1486цс15, а також у постановах Верховного Суду від 17 жовтня 2019 року у справі № 766/14595/16, від 30 січня 2020 року у справі № 487/2375/18 (провадження № 61-10136св19), від 31 січня 2020 року у справі № 450/1383/18 (провадження № 61-21447св19). З урахуванням фактичних обставин конкретної справи поважними причинами пропуску строку суд може визнати, зокрема: 1) тривалу хворобу спадкоємців; 2) велику відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем розташування спадкового майна; 3) складні умови праці, які, зокрема, пов`язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; 4) перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України тощо. Суд не може визнати поважними такі причини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини, як юридична необізнаність позивача щодо строку та порядку прийняття спадщини, необізнаність особи про наявність спадкового майна та відкриття спадщини, похилий вік, непрацездатність, невизначеність між спадкоємцями, хто буде приймати спадщину, брак коштів для проїзду до місця відкриття спадщини, несприятливі погодні умови тощо. Подібні висновки викладені Верховним Судом у постановах від 17 березня 2021 року у справі № 638/17145/17, від 22 березня 2023 року у справі № 361/8259/18 та багатьох інших. Практика суду касаційної інстанції у цій категорії справ є сталою та незмінною. З урахуванням наведеного, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду із позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви. За конкретних фактичних обставин кожної справи пропуск строку для прийняття спадщини суд має оцінювати з урахуванням тривалості такого пропуску та загальних засад цивільного законодавства, як-от розумність, добросовісність та справедливість. Головною ознакою поважних причин такого пропуску є те, що вони унеможливлюють своєчасне звернення із заявою про прийняття спадщини. Неподання заяви умисно чи з необережності (недбалості) не може бути підставою для визначення спадкоємцю додаткового строку для прийняття спадщини. Оцінка поважності причин пропуску строку звернення із заявою про прийняття спадщини повинна, першорядно, стосуватися періоду від моменту відкриття спадщини й до спливу шестимісячного строку, встановленого законом для її прийняття. Саме протягом цього періоду мають існувати об`єктивні та істотні перешкоди для прийняття спадщини. Інші періоди досліджуються, якщо ці перешкоди почали існувати протягом шестимісячного строку та тривали до моменту звернення до нотаріуса або до суду. Суди мають враховувати, що безпідставне надання додаткового строку для прийняття спадщини є порушенням правової визначеності як елемента правовладдя (верховенства права) та є незаконним втручанням у права спадкоємців, які прийняли спадщину, а у разі відсутності таких спадкоємців - інтереси територіальної громади, яка має право на визнання спадщини відумерлою.

Отже судом встановлено, що позивач ОСОБА_2 не вчинила активних дій для прийняття спадщини та пропустила шестимісячний строк, встановлений ч. 1 ст. 1270 ЦК України, для подання до нотаріусу заяви про прийняття спадщини, що залишилась після смерті ОСОБА_3 . Позивач не мала перешкод для подання заяви про прийняття спадщини як особисто, так і засобами поштового зв`язку чи технічними засобами електронних комунікацій, а наведена причина - юридична необізнаність не є поважною причиною для пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини. Тому позов є необґрунтованим і відсутні правові підстави, передбачені ч. 3 ст. 1273 ЦК України, для визначення позивачу додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, а отже у задоволені позовної заяви ОСОБА_2 до Віньковецької селищної ради про визначення додаткового строку для подачі заяви про прийняття спадщини необхідно відмовити.

Суд не вправі покласти в основу свого рішення лише факт визнання позову відповідачем, не дослідивши при цьому обставини справи. Тобто повинно мати місце не лише визнання позову, а й законні підстави для задоволення позову (такий висновок сформулював Верховний Суд у постановах від 15 червня 2020 року у справі № 588/1311/17, від 15 липня 2020 року у справі № 524/10054/16).

Тому суд вважає, що визнання позову відповідачем за відсутності законних підстав для задоволенню позову не може бути достатньою і самостійною підставою для задоволення позову.

На підставі ст.ст. 1264, 1268-1270, 1272 ЦК України, керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 263, 265, 352, 354-355 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні позовної заяви ОСОБА_2 до Віньковецької селищної ради про визначення додаткового строку для подачі заяви про прийняття спадщини відмовити.

Повне найменування сторін:

Позивач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач - Віньковецька селищна рада, ідентифікаційний код юридичної особи 04403315, місце знаходження: вул. Соборної України, 15, с-ще Віньківці, Хмельницький район, Хмельницька область.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його складання безпосередньо до Хмельницького апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення суду виготовлене 19.10.2026 року.

Суддя В.А. Мамаєв