Decision № 140717675, 19.10.2026, Obukhiv District Court of Kyiv Oblast

Справа № 754/12333/26

Провадження 2-3290/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

заочне

19 жовтня 2026 року Обухівський районний суд Київської області у складі: головуючого судді Висоцької Г.В., за участю секретаря судового засідання Куник О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні Обухівського районного суду Київської області цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» звернулось до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 , в якій просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором № 00-10253241 від 11.03.2025 у розмірі 10241,22 грн., а також судовий збір у розмірі 2662,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7000,00 грн.

В обґрунтування позову зазначено, що 11.03.2025 між ТОВ «МАКС КРЕДИТ» та ОСОБА_1 в електронній формі було укладено Договір кредитної лінії №00-10253241 на суму 5900,00 грн. На виконання умов кредитного договору 11.03.2025 первісний кредитор ініціював переказ коштів безготівковим зарахуванням на платіжку картку відповідача № 4149-60XX-XXXX-6806. 18.09.2025 між ТОВ «МАКС КРЕДИТ» та ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» укладено договір факторингу №18092025-МК/ЮнітКапітал, відповідно до умов якого останньому відступлено право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором №00-10253241. ОСОБА_1 свої зобов`язання щодо повернення коштів за кредитним договором не виконує, внаслідок чого має непогашену заборгованість перед позивачем у розмірі 12601,22 грн., з яких: заборгованість по тілу 7080,00 грн.; заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом 3161,22 грн.; заборгованість за штрафними санкціями (пеня, штрафи) 2360,00 грн. Вимоги щодо штрафних санкцій в межах даного позову не заявляються.

10.07.2026 судом постановлено ухвалу про прийняття позову до розгляду, відкриття провадження у справі та призначення справи до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.

В судове засідання представник позивача не з`явився, в позовній заяві просив розглянути справу без його участі. Проти ухвалення заочного рішення по справі не заперечував.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про причину неявки суд не повідомив, про день, час та місце слухання справи повідомлявся належним чином. Заяви про розгляд справи без його участі до суду не надходило, відзиву на позов від відповідача також не надходило.

Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Враховуючи неявку в судове засідання належним чином повідомленого відповідача, який про причини неявки не повідомив, неподання відповідачем відзиву на позов, згоду представника позивача на ухвалення заочного рішення, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності відповідача та ухвалення заочного рішення у даній справі, про що було постановлено ухвалу, яка відображена в протоколі судового засідання.

За таких обставин суд вважає можливим розглянути справу у відсутності сторін на підставі доказів, які додані до справи.

У зв`язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи, відповідно до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши письмові матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 11.03.2025 між Товариством з обмеженою відповідальністю «МАКС КРЕДИТ» та ОСОБА_1 було укладено договір кредитної лінії № 00-10253241.

Положеннями п. 1.1. Договору передбачено, що кредитодавець надає позичальнику кредит у національній валюті у формі кредитної лінії на умовах, передбачених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та комісію, а також виконати інші обов`язки, передбачені договором.

Відповідно до п. 1.2. Договору сума ліміту кредитної лінії (сума кредиту) складає: 5900,00 грн. Тип кредиту - кредитна лінія (безвідклична). Цільове призначення кредиту (мета отримання кредиту): на споживчі потреби.

Згідно п. 1.3. Договору строк дії кредитної лінії (строк кредитування): 360 календарних днів. Позичальник зобов`язаний повернути суму кредиту кредитодавцю в останній день строку кредитування (дата остаточного повернення кредиту) 06.03.2025 згідно умов пункту 3.6 цього договору.

Відповідно до п. 1.4. Договору розрахунковий період за цим договором становить 25 днів. Позичальник зобов`язаний здійснювати оплату нарахованих процентів в періодичні дати платежів, які є останнім днем кожного розрахункового періоду, тобто 05.04.2025, та кожного 55 дня після цієї дати протягом строку дії кредитної лінії (строку кредитування).

Положеннями п. 1.5. Договору передбачено, що тип процентної ставки фіксована.

- 1.5.1. Стандартна процента ставка складає 0,94% від суми кредиту за кожний день користування кредитом, застосовується у межах строку дії кредитної лінії, зазначеного в пункті 1.3. цього договору (за виключення строку кредитування, коли позичальник має право на використання зниженої процентної ставки).

Відповідно до п. 1.6. Договору кредитодавець одноразово в момент видачі кредиту нараховує комісію за надання кредиту у розмірі 20,00% від суми кредиту, що складає: 1180,00 грн., яку позичальник зобов`язаний сплатити на умовах, визначених пунктом 3.5. цього договору.

Комісія за надання кредиту (комісія) - одноразова плата, яку здійснює позичальник за надання кредиту. Плата за надання кредиту є економічною сутністю комісії за надання кредиту, при цьому базою розрахунку комісії за надання кредиту є сума ліміту кредитної лінії (сума кредиту), визначеного у п.1.2. цього договору. Комісія за надання кредиту розраховується як фіксований відсоток від суми ліміту кредитної лінії (суми кредиту). У будь-якому разі комісія не є платою за додаткову та/або супутню послугу кредитодавця.

Відповідно до п. 1.9. Договору орієнтовна загальна вартість кредиту за умови користування кредитом виключно за стандартною процентною ставкою та з урахуванням комісії (за наявності) на дату укладання цього договору становить 27045,60 грн.

Положеннями п. 2.2. Договору передбачено, що цей договір укладається сторонами у вигляді електронного договору у розумінні Закону України «Про електронну комерцію».

Згідно п. 2.10. Договору кредитодавець зобов`язаний надати кредит у дату надання/видачі кредиту: 11.03.2025. Сума кредиту перераховується кредитодавцем в сумі 5900,00 грн. на рахунок позичальника за реквізитами електронного платіжного засобу (платіжної картки) НОМЕР_1 .

Відповідно до п. 3.1, п. 3.2. Договору нарахування процентів за користування кредитом здійснюється на щоденній основі, починаючи з дати перерахування коштів у розмірі суми кредиту з поточного рахунку кредитодавця до дня фактичного повного повернення кредиту протягом строку кредитної лінії. Нарахування процентів здійснюється за фактичну кількість календарних днів користування кредитом, виходячи із фактичної кількості днів у місяці та у році, тобто метод «факт/факт». До періоду розрахунку процентів включається день надання включається день повернення кредиту (крім випадку, фактичного повернення кредиту в дату, яка не відповідає дню поверненню кредиту).

Згідно п. 3.5. Договору нарахування комісії здійснюється одноразово в момент укладання договору.

Позичальник зобов`язаний здійснити оплату нарахованої комісії частинами протягом 75 днів користування кредитом поспіль з дати видачі кредиту (строк оплати комісії) шляхом внесення оплати розрахованої до оплати частини комісії на дату фактичного платежу, але не пізніше періодичної дати платежу кожного розрахункового платіжного періоду у межах строку оплати комісії (п.3.6. Договору).

Відповідно до п. 3.7. Договору позичальник зобов`язаний повернути суму кредиту в останній день строку кредитування, яка є датою остаточного повернення кредиту, а саме: 06.03.2026.

Додатком до кредитного договору є Графік платежів, яким визначено щомісячну дату та суму платежу по кредиту.

Також надано паспорт споживчого кредиту та правила надання коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту ТОВ «МАКС КРЕДИТ» .

Договір та паспорт споживчого кредиту підписано відповідачем 11.03.2025 електронним підписом одноразовими ідентифікаторами 67121 та 44071.

Кредитодавець належним чином виконав свої зобов`язання за кредитним договором, надавши позичальнику кредитні кошти у розмірі 5900,00 грн., що підтверджується інформацією ТОВ «ПрофітГід» (дата здійснення переказу 11.03.2025, номер платіжної картки отримувача НОМЕР_1 ).

18.09.2025 між ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» (фактор) та ТОВ «МАКС КРЕДИТ» (клієнт) укладено договір факторингу № 18092025-МК/ЮнітКапітал, у відповідності до умов якого фактор зобов`язується передати (сплатити) клієнту суму фінансування, а клієнт зобов`язується відступити факторові права вимоги за укладеними кредитними договорами згідно реєстру боржників, в обсязі та на умовах, що існують на дату відступлення прав вимоги.

Згідно реєстру боржників до договору факторингу № 18092025-МК/ЮнітКапітал від 18.09.2025 року ТОВ ЮНІТ КАПІТАЛ» набуло права вимоги до ОСОБА_1 в сумі 12601,22 грн, яка складається з: 7 080,00 грн - заборгованість по тілу кредиту; 3161,22 грн - заборгованість по несплаченим відсотків за користування кредитом; 2360,00 грн заборгованість за штрафними санкціями (пеня, штрафи).

Даний факт підтверджується Актом прийому-передачі реєстру боржників за договором факторингу №18092025-МК/ЮнітКапітал від 18.09.2025 року та платіжною інструкцією, що свідчить про виконання фактором своїх обов`язків за вищевказаним договором факторингу.

Згідно розрахунку заборгованості за кредитним договором № 00-10253241 від 11.03.2025 заборгованість ОСОБА_1 складає 12601,22 грн, яка складається з: 7 080,00 грн - заборгованість по тілу кредиту; 3161,22 грн - заборгованість по несплаченим відсотків за користування кредитом; 2360,00 грн заборгованість за штрафними санкціями (пеня, штрафи).

Щодо укладення кредитного договору.

Згідно зі статтею 526, частиною 1 статті 530 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У статті 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно із частиною 1 статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до частин 1, 2 статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Статтею 3 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, що електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до частин 3, 12 статті 11 цього Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Згідно зі статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання:

- електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину;

- електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом;

- аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 1 статті 1049 ЦК України передбачено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

За змістом частини 1, пункту 1 частини 2 статті 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, електронними доказами.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (ч. 1 - 3 ст. 89 ЦПК України).

Як вбачається з матеріалів справи кредитний договір між сторонами укладено в електронній формі та підписано позичальником за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором, що відповідає вимогам Закону України «Про електронну комерцію».

Сторони досягли згоди щодо всіх істотних умов договору, зокрема щодо суми кредиту, строку кредитування, розміру процентів за користування кредитом та порядку їх нарахування. На виконання умов договору первісний кредитор перерахував на картковий рахунок відповідача, грошові кошти у сумі 5900,00 грн.

Щодо відступлення права вимоги за кредитом.

Згідно зі статтею 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до частини 1 статті 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 1077 ЦК України передбачено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором.

Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке настане у майбутньому (майбутня вимога) (стаття 1078 ЦК України).

Факт переходу до позивача прав вимоги за вказаним кредитним договором до боржника ОСОБА_1 підтверджується відповідним договором факторингу, складеними на його виконання актом прийому-передачі реєстру боржників та реєстрами боржників, платіжною інструкцією про оплату за відступлення прав вимоги згідно договору.

Щодо включення комісії до складу заборгованості за кредитним договором.

Згідно із частиною 2 статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Отже, Закон України «Про споживче кредитування» передбачає право банку встановлювати в кредитному договорі комісію за надання, обслуговування і повернення кредиту.

Якщо в кредитному договорі банк не зазначив та не надав доказів існування переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування), то положення кредитного договору щодо обов`язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» (див.: постанову Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 06.11.2023 в справі № 204/224/21).

Судом встановлено, що умовами кредитного договору передбачена необхідність внесення плати за послугу банку, пов`язану з наданням кредиту при його отриманні.

При цьому в кредитному договорі не зазначено перелік додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця, які пов`язані з отриманням кредиту, що надаються позичальнику та за які банк встановив разову комісію.

Таким чином, враховуючи, що позивач не зазначив та не надав доказів наявності переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладенні договору, положення пункту 1.6. та 3.5. кредитного договору від 11.03.2025 щодо обов`язку позичальника одноразово сплатити комісію за надання кредиту є нікчемним відповідно до частин першої та другої статті 11, частини 5 статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Враховуючи, що до спірних правовідносин підлягає застосуванню положення статті 216 ЦК України, заявлена до стягнення сума боргу підлягає зменшенню на суму комісії у розмірі 1180,00 грн, яка безпідставно включена позивачем до суми заборгованості за тілом кредиту.

Вимоги щодо стягнення штрафних санкцій в межах даного позову не заявлені.

Отже, існують підстави для стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором № 00-10253241 від 11.03.2025 у загальному розмірі 9061,22 грн., з яких: 5900,00 грн. заборгованість по тілу кредиту; 3161,22 грн. заборгованість по відсотках за користування кредитом.

Таким чином, факти, викладені позивачем у позовній заяві в обґрунтування позовних вимог, знайшли своє підтвердження в ході судового засідання, є достовірними та частково обґрунтованими, а тому суд вважає, що позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором підлягає частковому задоволенню на суму 9061,22 грн. У задоволенні іншої частини вимог слід відмовити.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, тому з відповідача підлягає стягненню судови1 збір у розмірі 2355,42 грн.

Щодо вимоги про стягнення правової допомоги.

Відповідно до частини 1 статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи, до яких за частиною 3 статі 133 ЦПК належать витрати на професійну правову допомогу, які за змістом статті 137 ЦПК несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Приписами статті 141 ЦПК України визначено: розмір витрат, які сторона сплатила у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Суд звертає увагу, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану сторін.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини 4 статті 137 ЦПК України суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, тому обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, а суд при вирішенні питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу повинен надати оцінку виключно тим обставинам, щодо яких відповідач має заперечення.

Частиною 3 статті 141 ЦПК України закріплено, що при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим, а також критерій розумності їх розміру, приймає до уваги конкретні обставини справи.

ЦПК України передбачено такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру, з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.

Аналогічна правова позиція була викладена Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 19 лютого 2020 року по справі №755/9215/15-ц.

У постановах Верховного Суду від 18.03.2021 у справі № 910/15621/19 та від 28.04.2021 у справі № 910/12591/18 вказано, що вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, визначеними частинами третьою п`ятою, дев`ятою статті 141 ЦПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу. У такому випадку суд, керуючись частинами третьою, п`ятою, дев`ятою статті 141 зазначеного Кодексу, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні здійснених нею витрат на правову допомогу повністю або частково та, відповідно, не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення.

Представником позивача було надано договір про надання правничої допомоги №20/01/26-02 від 20.01.2026, укладений між ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» та адвокатським бюро «Тимошенко та партнери», та додаткову угоду №25771373674 від 21.01.2026 до договору про надання правничої допомоги №20/01/26-02 від 20.01.2026, у яких сторони домовились, що адвокатське бюро приймає на себе зобов`язання надати правову допомогу клієнту в обсязі та на умовах, передбачених цим договором, в тому числі по справі про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 , а клієнт зобов`язаний сплатити гонорар у порядку та строки, обумовлені сторонами. Отримання винагороди адвокатським бюро за надання правничої допомоги відбувається у формі гонорару.

У акті прийому-передачі наданих послуг від 17.03.2026 сторони вищевказаного договору детально описали зміст послуг, які були надані адвокатом, і оцінили послуги у 7000,00 грн. (5000,00 грн. за складання позовної заяви тривалістю 2 години; 1000,00 грн. за вивчення матеріалів справи про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 тривалістю 2 години; 500,00 грн. за підготовку та подання адвокатського запиту щодо отримання інформації про зарахування кредитних коштів за кредитним договором №00-10253241 від 11.03.2025 на рахунок позичальника тривалістю 1 година; 500,00 грн. за підготовку клопотання щодо отримання інформації про зарахування кредитних коштів за кредитним договором №00-10253241 від 11.03.2025 на рахунок позичальника тривалістю 1 година).

На думку суду, всі вказані у акті роботи входять до обсягу правової допомоги по цій справі. Однак, розмір витрат на правову допомогу не відповідає критерію пропорційності, враховуючи невисоку складність цієї справи, ціну позову та часткове задоволення позовних вимог. На думку суду, пропорційним розміром таких витрат є сума в розмірі 2000,00 грн.

Враховуючи вищевказані обставини, суд вважає, що з відповідача на користь позивача слід стягнути суму в розмірі 2000,00 грн. в порядку відшкодування витрат на правову допомогу.

На підставі викладеного, керуючись статтями 10, 12, 13, 76, 141, 247, 258, 259, 263-265, 268, 273, 280-284, 354, 355 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ЮНІТ КАПІТАЛ» заборгованість за кредитним договором №00-10253241 від 11.03.2025 у розмірі 9061,22 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ЮНІТ КАПІТАЛ» судовий збір у розмірі 2355,42 грн, та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2000,00 грн, а всього стягнути 4355,42 грн. грн.

В решті позовних вимог відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги у тридцятиденний строк з дня проголошення рішення, а в разі проголошення вступної та резолютивної частини або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, в той же строк з дня складання повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заочне рішення може бути переглянуто Обухівським районним судом у випадку подання відповідачем відповідної заяви протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи якому повне заочне рішення не було йому вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений у разі пропуску з інших поважних причин.

Суддя Г.В.Висоцька