Decision № 140715313, 09.10.2026, Lutsk City and District Court of Volyn Oblast

Справа № 161/11082/26

Провадження № 2/161/5837/26

ЛУЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

09 жовтня 2026 року м. Луцьк

Луцький міськрайонний суд Волинської області у складі: головуючого - судді Смоковича М.В., при секретарі судового засідання Хилько О.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

ВСТАНОВИВ:

25.05.2026 року позивач, ТОВ «Юніт Капітал», звернувся до суду з позовною заявою до відповідача, ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості кредитним договором.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що 07.06.2024 року ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 уклали договір кредитної лінії № 426243302 у формі електронного документа з використанням електронного підпису, згідно умов якого кредитодавець надав позичальникові кредит на суму 1503 грн. 00 коп. на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом відповідно до умов, зазначених у цьому договорі.

В подальшому відповідач збільшив суму кредиту, у зв`язку з чим загальна сума кредиту становить 6000,00 грн.

Право вимоги за цим договором перейшло спочатку до ТОВ «Таліон Плюс» (на підставі договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 року з додатковими угодами до нього), а потім - до ТОВ «Юніт Капітал» (на підставі договору факторингу № 30/0925-01 від 30.09.2025 року).

Заборгованість відповідача за договором кредитної лінії № 426243302 від 07.06.2024 року, становить 20340 грн. 02 коп. з них: 6000 грн. 00 коп. - заборгованість за тілом кредиту, 11340 грн. 02 коп. заборгованість за процентами за користування кредитом, 3000,00 грн. заборгованість за штрафними санкціями.

Однак, позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість за договором кредитної лінії № 426243302 від 07.06.2024 року у розмірі 17340 грн. 02 коп. з них: 6000 грн. 00 коп. - заборгованість за тілом кредиту, 11340 грн. 02 коп. заборгованість за процентами за користування кредитом, а також покласти на нього судові витрати.

Ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 24.06.2026 року відкрито провадження по справі та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін.

Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Судом було вжито всіх заходів для повідомлення відповідача про розгляд даної справи в порядку спрощеного позовного провадження.

При цьому, відзив на позов відповідачем, у визначений в ухвалі суду термін, не надано.

Відповідно до положень ч. 8 ст. 178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось, так як розгляд справи, відповідно до вимог ст. 279 ЦПК України, здійснювався судом за відсутності учасників справи, що не суперечить вимогам ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

На підставі наявних у справі доказів, суд ухвалює рішення про заочний розгляд справи, що відповідає положенням ст.280 ЦПК України.

Перевіривши матеріали справи, оцінивши та дослідивши в сукупності докази у справі, суд приходить до наступних висновків.

Статтею 12 та частиною 1 статті 81 ЦПК України визначено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Частиною 1 статті 13 ЦПК України встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно до статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Виходячи з положень ч. ч. 1, 3 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі, якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів, або іншим чином врегульовується порядок його використання сторонами.

Договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі (абз. 2 ч. 2 ст. 639 ЦК України).

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію» (далі Закон).

Відповідно до частини третьої статті 11 Закону, електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Частиною 6 статті 11 Закону, передбачено, що відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт)може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Стаття 12 Закону визначає яким чином підписуються угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору. Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом.

При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб-сайту інтернет-магазину) вказується особа, яка створила замовлення.

Відповідна позиція щодо застосування вказаних норм права викладена в постанові Верховного Суду від 09.09.2020 у справі № 732/670/19.

Статтею 1054 ЦК України визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом.

Договір про споживчий кредит - вид кредитного договору, за яким кредитодавець зобов`язується надати споживчий кредит у розмірі та на умовах, встановлених договором, а споживач (позичальник) зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом на умовах, встановлених договором (Закон України «Про споживче кредитування»).

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч. 1 ст. 527 ЦК України, боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання.

Статтею 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Судом встановлено, що 07.06.2024 ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 уклали договір кредитної лінії № 426243302 у формі електронного документа з використанням електронного підпису, згідно умов якого кредитодавець надав позичальникові кредит на суму 1503 грн. 00 коп. на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом відповідно до умов, зазначених у цьому договорі.

Відповідач підписав кредитний договір електронним підписом, створеним за допомогою одноразового персонального ідентифікатора ABYC.

Відповідно до умови договору кредитної лінії № 426243302 від 07.06.2024 року:

- кредитодавець зобов`язується надати позичальникові кредит у вигляді кредитної лінії, в сумі кредитного ліміту у розмірі 6000 грн 00 коп. на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом відповідно до умов, зазначених у цьому договорі, додатках до нього та правилах надання коштів та банківських металів у кредит Товариства з обмеженою відповідальністю «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» (п. 2.1. договору)

- сума кредитного ліміту, вказана в п. 2.1. договору, це максимальна сума кредиту, яка протягом строку дії договору одночасно може бути у розпорядженні позичальника (п. 2.2. договору);

- кредитодавець надає позичальнику перший транш за договором в сумі 1593 грн 00 коп. 07.06.2024 (що є датою надання Кредиту). (п. 2.3. договору);

- другий та решта траншів з договором надаються позичальнику протягом дисконтного періоду кредитування на умовах передбачених цим договором (п. 2.4. договору);

- рекомендована (не обов`язкова) дата дострокового повного повернення всієї суми кредиту за всіма наданими траншами є дата закінчення дисконтного періоду кредитування - 14.06.2024, а саме протягом 7 днів від дати отримання першого траншу позичальником (п. 7.1. договору);

- в обов`язковому порядку сума кредиту має бути повернена позичальником не пізніше ніж протягом 30 (тридцяти) календарних днів після настання однієї з наступних обставин: закінчення строку дії Договору в порядку, передбаченому п. 11.1 договору; дострокового припинення дії договору, в порядку передбаченому п.9.1.1.2. або п. 9.1.1.7. договору. (п. 7.2. договору);

- кінцева дата повернення (виплати) кредиту - 07.07.2029 року (п. 7.3. договору);

- на момент укладення цього договору та отримання першого траншу за цим договором базова процентна ставка складає 1,50 відсотків в день від суми залишку кредиту, яка знаходиться у позичальника за кожний день користування ним, що становить 547,50 відсотків річних. У разі отримання додаткових траншів за цим договором після 21.08.2024 року базова процентна ставка, яка використовується, нарахування процентів за користування цими додатковим траншами, обмежується та розраховується від максимального розміру денної процентної ставки зазначеної в частині 5 статті 8 Закону, що складає що складає 1% за день користування таким траншем. (п. 8.3. договору);

- для суми кредиту отриманої за першим траншем, що вказана в п. 2.3. договору, за перші 7 днів дисконтного періоду та без повного дострокового повернення всієї суми кредиту протягом дисконтного періоду, орієнтовна загальна вартість кредиту складе 1660 грн 85 коп. та буде включати в себе загальні витрати за кредитом у вигляді процентів за користування кредитом у розмірі 157 грн 85 коп. та суму кредиту у розмірі 1503 грн 00 коп. (п. 8.4 договору);

- за умови повного дострокового погашення всієї суми кредиту за всіма отриманими траншами протягом 6 (шести) календарних днів після дати закінчення дисконтного періоду кредитування, кредитодавець зобов`язаний зменшити зобов`язання позичальника по сплаті процентів за фактичні дні користування кредитом наступним чином: за період від дати видачі першого траншу до 14.06.2024 року (включно) розрахунок витрат за кредитом здійснюється за дисконтною процентною ставкою 1,36 відсотків від суми кредиту за кожний день користування ним, що становить 496,40 (чотириста дев`яносто шість цілих чотири десятих) відсотків річних; у разі якщо позичальник вчинить описані в п. 3.2. договору дії щодо продовження дисконтного періоду (ініціює пролонгацію) один або декілька разів або здійснить поновлення дисконтного періоду, на період після 14.06.2024 року розрахунок витрат за кредитом здійснюється за індивідуальною процентною ставкою 1,36 відсотків в день від суми кредиту за кожний день користування ним, що становить 497,14 відсотків річних. Кредитодавець має право зменшити розмір індивідуальної процентної ставки у наступних періодах пролонгації, зокрема у разі отримання позичальником від кредитодавця та введення в особистому кабінеті спеціального набору символів (промокоду), які дають право на отримання додаткової знижки на індивідуальну процентну ставку.

Крім цього, 07.06.2024 року відповідач, ОСОБА_1 , з використанням електронного підпису, створеним за допомогою одноразового персонального ідентифікатора 4378, підписав паспорт споживчого кредиту до договору кредитної лінії № 426243302 від 07.06.2024 року, в яким, окрім іншого, було узгоджено строк кредитування 1826 днів (дисконтний період 7 днів, з можливістю пролонгації).

07.06.2024 ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» перерахувало відповідачу, шляхом ініціювання через банк провайдер, грошові кошти в сумі 1593,00 грн. на його банківську карту № НОМЕР_1 , що підтверджується платіжним дорученням № 85faa553-0eb6-4eed-9213-e5c8c51312a2 від 07.06.2024 року.

07.06.2024 ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» перерахувало відповідачу, шляхом ініціювання через банк провайдер, грошові кошти в сумі 837,00 грн. на його банківську карту № НОМЕР_1 , що підтверджується платіжним дорученням № 0f9ccef1-4c59-4cf9-a805-ec36df71d2c5 від 07.06.2024 року.

07.06.2024 ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» перерахувало відповідачу, шляхом ініціювання через банк провайдер, грошові кошти в сумі 3421,00 грн. на його банківську карту № НОМЕР_1 , що підтверджується платіжним дорученням № acd5d5bb-3ed2-4c0f-b793-879a172d6983 від 07.06.2024 року.

07.06.2024 ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» перерахувало відповідачу, шляхом ініціювання через банк провайдер, грошові кошти в сумі 239,00 грн. на його банківську карту № НОМЕР_1 , що підтверджується платіжним дорученням № 96505a1d-d43c-4a2e-a491-6b24b8e4a170 від 07.06.2024 року.

28.11.2018 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» укладено Договір факторингу № 28/1118-01, у відповідності до умов якого, з урахуванням додаткових угод № 19 від 28.11.2019 року, № 26 від 31.12.2020 року, № 27 від 31.12.2021 року, № 31 від 31.12.2022 року, № 32 від 31.12.2023 року, до ТОВ «Таліон Плюс» перейшло право майнової вимоги за договором кредитної лінії № 426243302 від 07.06.2024 року до ОСОБА_1 (реєстр прав вимоги № 293 від 16.07.2024 року, акт звірки взаємних розрахунків станом на 31.12.2024 року зі сплати суми фінансування за реєстром прав вимоги № 293 від 16.07.2024 року за договором факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 року, протокол узгодження предмету факторингової операції та обсягу переданих прав вимог згідно реєстру прав вимоги № 293 від 16.07.2024 року).

30.09.2025 року між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Юніт Капітал» укладено Договір факторингу № 30/0925-01, у відповідності до умов якого до ТОВ «Юніт Капітал» перейшло право майнової вимоги за договором кредитної лінії № 426243302 від 07.06.2024 року до ОСОБА_1 (реєстр прав вимоги № 2 від 30.09.2025 року, акт прийому-передачі реєстру прав вимоги № 2 від 30.09.2025 року, платіжна інструкція № 637 від 06.10.2025 року).

Таким чином, ТОВ «Юніт Капітал» наділено правом вимоги до відповідача за договором кредитної лінії № 426243302 від 07.06.2024 року.

З наданого позивачем розрахунку заборгованості за договором кредитної лінії № 426243302 від 07.06.2024 року вбачається, що, за підрахунком позивача, заборгованість відповідача становить 20340 грн. 02 коп., з них: 6000 грн. 00 коп. - заборгованість за тілом кредиту, 11340 грн. 02 коп. - заборгованість за процентами за користування кредитом, 3000,00 грн. заборгованість за штрафними санкціями.

Однак, суд не може, в повній мірі, погодитись з таким розрахунком заборгованості, виходячи з наступного.

При нарахуванні процентів за користування кредитом позивач застосовував: протягом дисконтного періоду (7 днів) у період з 07.06.2024 року по 14.06.2024 року процентну ставку 1,36% в день; у період з 15.06.2024 року по 11.10.2024 року (119 днів) проценту ставку 1,50% в день.

Відповідно до ч. 5 ст. 8 ЗУ «Про споживче кредитування» максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %.

Зміни до вказаної статті набули чинності з 24 грудня 2023 року відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг».

Кредитний договір укладений після набрання чинності цими змінами.

Передбачений п. 17 Прикінцевих і перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування» перехідний період у 240 днів із дозволеною ставкою: протягом перших 120 днів - 2,5 %, та протягом наступних 120 днів - 1,5 %, поширюється лише на договори, укладені до набрання Законом чинності, якщо строк дії таких договорів продовжено після набрання Законом чинності. Про це зазначено у ч. 2 розділу II Прикінцевих і перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг».

За розрахунком суду, сума процентів за користування кредитом, сплати яких позивач вправі вимагати, становить 7560,00 грн. (6000,00 грн. (тіло кредиту) х 1% (максимальна процентна ставка) х 126 днів (період з 07.06.2024 року по 11.10.2024 року)).

Контррозрахунку заборгованості чи доказів її відсутності відповідач не подав.

За змістом ст.ст. 526, 530 ЦК України, зобов`язання повинно виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а якщо у зобов`язанні встановлений термін його виконання, то воно підлягає виконанню у цей термін.

Згідно ч. 1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Разом з тим, на момент звернення позивача в суд та розгляду справи по суті, відповідач, в порушення вимог ст. 1054 ЦК України, грошові кошти за договором позики не повернула.

Відповідно до ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 527 ЦК України боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Частиною 1 ст. 610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання (ст. 625 ЦК України).

Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Зі встановлених судом обставин слідує, що відповідач дійсно порушив свої зобов`язання за кредитним договором, а саме не повернув кредит повністю у строк, встановлений договором кредитної лінії № 426243302 від 07.06.2024 року, відсотки, які нараховані позивачем, нараховувалися в межах узгодженого сторонами строку кредитування, у зв`язку з чим у нього існує заборгованість у розмірі 13560,00 грн., з яких 6000,00 грн. - основна заборгованість, 7560,00 грн. - заборгованість за відсотками, яку і слід стягнути з відповідача на користь позивача. Крім цього, суд зазначає, що позивачем не було заявлено позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за штрафними санкціями у розмірі 3000,00 грн., що є його правом.

Враховуючи результат вирішення спору, керуючись ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір пропорційно задоволеним позовним вимогам у розмірі 2082,01 грн. (13560,00:17340,02*2662,40).

Крім цього, позивачем були заявлені витрати на професійну правничу допомогу.

Так, позивач заявив до стягнення 7000 грн. 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу, на підтвердження яких надав договір про надання правничої допомоги № 20/01/26-02 від 20.01.2026 року, додаткову угоду № 25771382459 до договору про надання правничої допомоги № 20/01/26-02 від 20.01.2026 року, акт прийому-передачі наданих послуг (даний акт є невід`ємною частиною до Договору про надання правничої допомоги № 20/01/26-02 від 20.01.2026 року) від 20.03.2026 року, свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю, довіреність від 12.02.2026 року.

Вивчивши заяву позивача про розподіл витрат на професійну правничу допомогу, враховуючи заперечення, які надані з даного питання стороною відповідача, суд дійшов таких висновків.

В частині третій статті 141 ЦПК України визначено критерії, керуючись якими, суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від загального правила під час вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення. У такому випадку суд повинен конкретно визначити, які саме витрати на професійну правничу допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести обґрунтування такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин може обмежити такий розмір з огляду на розумну потребу судових витрат для конкретної справи.

Близькі за змістом висновки сформульовані у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі №922/1964/21.

У постановах від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц та від 05.07.2023 у справі №911/3312/21 Велика Палата Верховного Суду виснувала, що під час визначення суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (установлення їхньої дійсності та потрібності), а також критерію розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін.

Отже, у разі недотримання вимог частини четвертої статті 137 ЦПК України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони. Натомість під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частиною третьою статті 141 ЦПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правничу допомогу, або ж присудити такі витрати частково.

Критерії оцінки реальності адвокатських витрат (установлення їхньої дійсності та неодмінності), а також розумності їхнього розміру застосовують з огляду на конкретні обставини справи, тобто є оціночним поняттям. Вирішення питання оцінки суми витрат, заявлених до відшкодування, на предмет відповідності зазначеним критеріям є завданням того суду, який розглядав конкретну справу і мав визначати суму відшкодування з належним урахуванням особливостей кожної справи та всіх обставин, що мають значення.

Суд наголошує, що подання доказів на підтвердження розміру витрат на професійну правничу допомогу не є безумовною підставою для відшкодування судом таких витрат у зазначеному розмірі з іншої сторони, адже цей розмір має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критеріям реальності адвокатських витрат (їхньої дійсності й потрібності) та розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи.

Врахувавши конкретні обставини цієї справи, в тому числі ціну позову, суд дійшов переконання, що зазначені позивачем витрати на професійну правничу допомогу не відповідають критерію розумності їхнього розміру в справі, яка є нескладною, а навпаки - типовою справою, що виникає у відносинах стягнення кредитної заборгованості. Обсяг наданих адвокатом послуг не є великим. В зв`язку з таким суд вважає, що справедливо буде відшкодувати позивачу за рахунок відповідача 3000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Враховуючи результат вирішення спору, керуючись ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати на професійну правничу допомогу пропорційно задоволеним позовним вимогам у розмірі 2346,02 грн. ((13560,00:17340,02*3000,00).

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 4, 7, 8, 11, 12, 13, 76, 77, 81, 83, 141, 247, 258, 259, 263, 265, 280 ЦПК України, суд ,-

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості кредитним за договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» суму заборгованості за договором кредитної лінії № 426243302 від 07.06.2024 року у розмірі 13560 (тринадцять тисяч п`ятсот шістдесят) грн. 00 коп.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» судовий збір у розмірі 2082 (дві тисячі вісімдесят дві) грн. 01 коп. та 2346 (дві тисячі триста сорок шість) грн. 02 коп. витрат на правничу допомогу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження,якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал», адреса місцезнаходження: 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, буд .34, офіс 333, код ЄДРПОУ: 43541163.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Повний текст рішення складений 16.10.2026 року.

Суддя Луцького міськрайонного суду

Волинської області М.В.Смокович