Court ruling № 140715098, 19.10.2026, Chernivtsi District Administrative Court

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

19 жовтня 2026 р. м. Чернівці Справа № 600/491/25-а

Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Левицького В.К., розглянув у порядку письмового провадження звіт Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про виконання судового рішення.

В С Т А Н О В И В:

У провадженні суду перебувала адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії.

Позивач звернулася до суду із заявою про встановлення судового контролю, в якій просить: встановити судовий контроль за виконанням рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 04.09.2025 у справі №600/491/25-а, залишеного без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 13.10.2025.

Ухвалою суду Чернівецького окружного адміністративного суду від 08.09.2026 у справі № 600/491/25-а (з урахуванням ухвали суду від 24.09.2026 про внесення виправлення в судове рішення), заяву про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення задоволено.

Встановлено Головному управлінню Пенсійного фонду України в Донецькій області строк для подання звіту про виконання рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 08.09.2025 у справі № 600/491/25-а до 21.09.2026.

Роз`яснено Головному управлінню Пенсійного фонду України в Донецькій області, що звіт про виконання рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 08.09.2025 у справі № 600/491/25-а, має відповідати вимогам ст. 382-2 КАС України.

Роз`яснено Головному управлінню Пенсійного фонду України в Донецькій області, що неподання звіту у строк, встановлений судом, або у разі подання звіту з порушенням такого строку та за відсутності поважних причин, які унеможливили його вчасне подання, є підставою для накладення штрафу на керівника суб`єкта владних повноважень, який в межах своїх повноважень, завдань чи функцій не забезпечив виконання судового рішення.

Ухвалою суду від 24.09.2026 продовжено Головному управлінню Пенсійного фонду України в Донецькій області процесуальний строк встановлений ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду від 04.09.2025 у справі №600/491/25-а до 01.10.2026 включно.

На виконання вимог вказаної ухвали суду, подано звіт про виконання рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 04.09.2025 у справі №600/491/25-а та докази вжиття заходів.

Розглянувши звіт про виконання судового рішення в даній справі, суд зазначає наступне.

Рішенням Чернівецького окружного адміністративного суду від 04.09.2025 у справі №600/491/25-а, яке набрало законної сили, адміністративний позов задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 05.12.2025 № 241670050198 про відмову у перерахунку пенсії.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 28.11.2024, з урахуванням висновків суду.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на користь ОСОБА_1 судові витрати (судовий збір) у сумі 605,60 грн.

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області подано до суду звіт про виконання рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 04.09.2025 у справі № 600/491/25-а та докази вжиття заходів виконання рішення суду.

Статтею 129-1 Конституції України передбачено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Конституційний Суд України зазначив, що складовою права кожного на судовий захист є обов`язковість виконання судового рішення (абз. 3 п. 2.1 мотивувальної частини Рішення від 26.06.2013 № 5-рп/2013). Це право охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (п. 2 мотивувальної частини Рішення від 13.12.2012 № 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (п. 3 мотивувальної частини Рішення від 25.04.2012 № 11-рп/2012).

У Рішенні від 26.06.2013 Конституційний Суд України також взяв до уваги практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), який, зокрема, у п. 43 рішення у справі Шмалько проти України (заява № 60750/00, від 20.07.2004) вказав, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду.

Крім того, у Рішенні від 15.05.2019 № 2-р(II)/2019 Конституційний Суд України з посиланням на практику ЄСПЛ підкреслив, що визначене ст. 6 Конвенції право на суд було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне обов`язкове судове рішення не виконувалося на шкоду одній зі сторін; і саме на державу покладено позитивний обов`язок створити систему виконання судових рішень, яка була б ефективною як у теорії, так і на практиці, і гарантувала б їх виконання без неналежних затримок; ефективний доступ до суду включає право на те, щоб рішення суду було виконане без невиправданих затримок; держава та її державні органи відповідальні за повне та своєчасне виконання судових рішень, які постановлені проти них.

На підставі аналізу ст. ст. 3, 8, ч. 1 та 2 ст. 55, ч. 1 та 2 ст. 129-1 Конституції України в системному взаємозв`язку Конституційний Суд України в п. 2.1 мотивувальної частини Рішення від 15.05.2019 № 2-р(II)/2019 констатував, що обов`язкове виконання судового рішення є необхідною умовою реалізації конституційного права кожного на судовий захист, тому держава не може ухилятися від виконання свого позитивного обов`язку щодо забезпечення виконання судового рішення задля реального захисту та відновлення захищених судом прав і свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави. Позитивний обов`язок держави щодо забезпечення виконання судового рішення передбачає створення належних національних організаційно-правових механізмів реалізації права на виконання судового рішення, здатних гарантувати здійснення цього права та обов`язковість судових рішень, які набрали законної сили, що неможливо без їх повного та своєчасного виконання.

Статтею 370 КАС України передбачено, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Відповідно до ст. 381-1 КАС України, судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснює суд, який розглянув справу як суд першої інстанції.

Згідно ч. 1 ст. 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

За наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

З аналізу викладених норм вбачається, що судовий контроль за виконанням судових рішень здійснюється судом шляхом зобов`язання надати звіт про виконання судового рішення, розгляду поданого звіту про виконання судового рішення, а в разі неподання такого звіту - встановленням нового строку для подання звіту та накладенням штрафу.

За наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Зазначена правова норма КАС України має на меті забезпечення належного виконання судового рішення, підставами її застосування є саме невиконання судового рішення.

Разом з тим, вказаною нормою ст. 382 КАС України передбачено право, а не обов`язок суду, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, зобов`язати суб`єкта владних повноважень, проти якого ухвалено судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення, вирішувати питання прийняття звіту, вирішувати питання про накладення штрафу.

Тобто, суд наділений правом, а не обов`язком прийняти рішення про подання звіту, прийняття звіту, накладення штрафу.

В той же час, такі заходи судового контролю підлягають до застосування у разі не подання звіту суб`єктом владних повноважень про виконання рішення суду або якщо в поданому звіті причини невиконання чи неповного виконання судового рішення є неповажними.

Верховний Суд у постанові від 03.05.2018 у справі № 805/402/18 зазначив, що зобов`язання суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення є правом суду та вирішується на його розсуд.

Крім того, Верховний Суд в ухвалі від 04.07.2023 по справі № 200/3958/19-а зазначив:

Судом можуть бути вжиті заходи реагування судового контролю за невиконанням судових рішень в адміністративних справах у формі встановлення нового строку для подачі звіту та накладення штрафу на особу відповідальну за виконання рішення суду. При цьому, для прийняття судом звіту суб`єкта владних повноважень необхідним є встановлення виконання відповідним суб`єктом судового рішення у повному обсязі та у спосіб, визначений таким рішенням.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 14.05.2020 у справі № 800/320/17 зазначила, що КАС України регламентовано право суду застосовувати інститут судового контролю шляхом зобов`язання відповідача подати звіт про виконання рішення суду, визнання протиправними рішень, дій. Для застосування наведених процесуальних заходів мають бути наявні відповідні правові умови.

Законодавець фактично наділив суд повноваженнями контролю за виконанням того, що для суб`єкта владних повноважень передбачив у своєму рішенні адміністративний суд.

Правовою підставою для зобов`язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення є наявність об`єктивних підтверджених належними і допустимими доказами підстав вважати, що за відсутності такого заходу судового контролю рішення суду залишиться невиконаним або для його виконання доведеться докласти значних зусиль. При цьому суд, встановлюючи строк для подання звіту, повинен враховувати особливості покладених обов`язків згідно із судовим рішенням та можливості суб`єкта владних повноважень їх виконати.

З наявних у матеріалах справи доказів встановлено, що відповідачем було здійснено визначений судом перерахунок.

Дослідженням письмового звіту судом встановлено, Головним управлінням на виконання рішення суду повторно розглянуто заяву позивача від 28.11.2024 № 2890 про переведення з одного виду пенсії на інший з урахуванням висновків суду. До стажу роботи на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, зараховано період роботи з 21.12.1993 по 03.08.2016. Станом на 01.05.2016 стаж позивача на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, становить 22 роки 04 місяці 12 днів. З 28.11.2024 позивача переведено на пенсію за віком відповідно до п.п. 10,12 Розділу XI Прикінцеві і перехідні положення Закону України Про державну службу. Розмір пенсії позивача бчислено з урахуванням довідок, виданих Головним управлінням Державної податкової служби у Чернівецькій області: - від 25.11.2024 № 91 про складові заробітної плати для державного службовця, який до 1 січня 2024 року працював та звільнився з державних органів, що провели класифікацію посад державної служби, або який працював у державних органах, що провели класифікацію посад державної служби, посаду якого не було класифіковано, або який працював у державних органах, що не провели класифікацію посад державної служби (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років станом на 01.11.2024); - від 25.11.2024 № 92 про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, і яка на момент виходу на пенсію не займає посади державної служби про середні розміри надбавок, премій та інших виплат за жовтень 2024. Наголошено, що з 28.11.2024 розмір пенсії позивача склав 23610,00 грн, що підтверджується рішенням про перерахунок пенсії з 28.11.2024. За пенсійною справою також проведено перерахунки: з 01.03.2025 Індексація заробітку, з 01.01.2026 У зв`язку зі зміною прожиткового мінімуму, з 01.03.2026 Індексація заробітку. З 01.03.2026 розмір пенсії складає 25 950,00 грн. З метою забезпечення фактичного виконання рішення суду Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області листом від 21.09.2026 № 0500-0304- 9/96962 звернулось до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області щодо забезпечення подальшого виконання Рішення суду в частині виплати заборгованості.

Отже, матеріалами справи підтверджено, що за результати розгляду повторного розгляду заяви позивача, відповідачем прийнято рішення про перерахунок пенсії.

Відтак, твердження заявника, що рішення суду відповідачем не виконано не спростовується матеріалами справи.

Суд зауважує, що метою встановлення судового контролю шляхом зобов`язання подати звіт про виконання судового рішення є спонукання суб`єкта владних повноважень до виконання судового рішення зокрема і шляхом застосування наслідків, передбачених ст. 382-3 КАС України - накладення на керівника суб`єкта владних повноважень штрафу від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, половина якого стягується на користь заявника.

Враховуючи викладене, суд приходить до переконання про те, що відповідачем в межах виконання рішення суду у даній справі вжито всіх залежних від нього заходів з метою виконання судового рішення, що вказує на наявність підстав для прийняття звіту відповідача.

Як вже зазначалося вище, за приписами ч. 2 ст. 382-3 КАС України суд відмовляє у прийнятті звіту, якщо суб`єктом владних повноважень не наведено обґрунтовані обставини, які ускладнюють виконання судового рішення, або заходи, які вживаються ним для виконання судового рішення, на переконання суду, є недостатніми для своєчасного та повного виконання судового рішення. В протилежному випадку, якщо відповідачем такі обставини доведено і вони знайшли своє підтвердження під час судового розгляду, суд має право прийняти такий звіт.

Більше того, враховуючи норми процесуального права та встановлені по справі обставини, суд вважає, що в матеріалах справи відсутні докази невиконання відповідачем судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача, тому суд дійшов висновку про наявність підстав для прийняття поданого звіту.

За таких обставин, суд вважає за можливе прийняти поданий відповідачем звіт.

На підставі викладеного та керуючись статтями 243, 248, 381-1, 382-1, 382-2, 382-3 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Прийняти звіт Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про виконання рішення суду від 04.09.2025 у справі № 600/491/25-а за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту підписання.

У відповідності до ст. ст. 293, 295 КАС України ухвала суду першої інстанції може бути оскаржена в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складання.

Суддя В.К. Левицький