Decision № 140712262, 19.10.2026, Kharkiv District Administrative Court

Харківський окружний адміністративний суд61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 жовтня 2026 р. № 520/16775/26

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Полях Н.А., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (79016, місто Львів, вул. Митрополита Андрея, будинок 10, код ЄДРПОУ 13814885), Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області (08500, Київська обл., місто Фастів, вул.Саєнка Андрія, будинок 10, код ЄДРПОУ 22933548) про визнання протиправним рішення та зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

До Харківського окружного адміністративного суду звернулася представник позивача з адміністративним позовом, в якому просить суд:

- визнати протиправними:

рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області № 204050012560 від 13.02.2026 року,

рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області №204050012560 від 02.04.2026 року,

рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області № 204050012560 від 22.04.2026 року,

якими ОСОБА_2 відмовлено у призначенні пенсії за віком;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області призначити ОСОБА_2 пенсію за віком.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене провадження в адміністративній справі.

Сторони були належним чином повідомлені про відкриття провадження у справі.

Відповідач, Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області, подав до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що у спірних правовідносинах він діяв згідно чинного законодавства.

Відповідач, Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області, подав до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що у спірних правовідносинах він діяв згідно чинного законодавства.

Керуючись приписами ст. 171, 257, 262 КАС України, суд зазначає, що розгляд позовної заяви здійснюється за правилами спрощеного позовного провадження.

Згідно з ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

З огляду на вказане вище, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до приписів ч. 4 ст. 229 КАС України, оскільки розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи згідно із приписами ст. 258 КАС України, то фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, повно виконавши процесуальний обов`язок зі збору доказів, перевіривши доводи сторін добутими доказами, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст належних норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з таких підстав та мотивів.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 та у 2026 році досягла 60-річного віку.

04.02.2026 позивачка звернулася із заявою про призначення пенсії за віком.

За результатами її розгляду Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області прийняло рішення від 13.02.2026 № 204050012560 про відмову у призначенні пенсії.

У рішенні зазначено, що страховий стаж позивачки становить 31 рік 01 місяць 18 днів за необхідних у 2026 році 33 років. До страхового стажу не зараховано періоди роботи за трудовою книжкою серії НОМЕР_2 від 05.08.1985 з підстави незасвідчення печаткою організації запису про виправлення дати народження власниці трудової книжки.

25.03.2026 позивачка повторно звернулася із заявою про призначення пенсії за віком. Заяву за принципом екстериторіальності розглянуло Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області, яке рішенням від 02.04.2026 № 204050012560 відмовило у призначенні пенсії.

Відповідач визначив страховий стаж позивачки тривалістю 31 рік 01 місяць 18 днів та не врахував періоди роботи за зазначеною трудовою книжкою, пославшись на неналежне засвідчення виправлення дати народження на її титульному аркуші.

У відповідь на звернення позивачки Управління загальної середньої освіти Департаменту гуманітарної політики Дніпровської міської ради видало довідку від 07.04.2026 № 14/5-30, у якій зазначено, що ОСОБА_3 працювала вихователем у дитячому садку № 388; згідно з книгою наказів за 1987 рік працювала на цій посаді до 26.04.1987, а відповідно до особових рахунків заробітна плата їй нараховувалася із серпня 1985 року. Водночас у довідці вказано, що дату наказу про прийняття на роботу підтвердити неможливо через відсутність книги наказів за 1985 рік.

13.04.2026 позивачка подала заяву про призначення пенсії за віком.

Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області рішенням від 22.04.2026 № 204050012560 відмовило у її задоволенні, визначивши страховий стаж позивачки тривалістю 31 рік 01 місяць 18 днів. Періоди роботи за трудовою книжкою не зараховано з підстави незасвідчення виправлення дати народження, а довідку від 07.04.2026 № 14/5-30 не взято до уваги через відсутність наказу про прийняття на роботу.

Не погоджуючись із такими рішеннями, позивачка звернулася до суду.

Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області у відзиві заперечило проти задоволення позову. Відповідач зазначив, що для призначення пенсії за віком після досягнення 60 років у 2026 році необхідно мати 33 роки страхового стажу, тоді як за поданими документами страховий стаж позивачки становить 31 рік 01 місяць 18 днів. На його переконання, записи трудової книжки не можуть бути враховані через неналежне засвідчення виправлення дати народження, а довідка від 07.04.2026 № 14/5-30 не підтверджує дату прийняття на роботу за відсутності відповідного наказу.

Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області у відзиві також просило відмовити в задоволенні позову. Відповідач зазначив, що розглянув заяву від 25.03.2026 за принципом екстериторіальності та правомірно не зарахував періоди роботи за трудовою книжкою через неналежне засвідчення виправлення дати народження на її титульному аркуші. За визначеного ним страхового стажу 31 рік 01 місяць 18 днів позивачка, на думку відповідача, не набула права на призначення пенсії за віком після досягнення 60 років.

У відповідях на відзиви позивачка підтримала позовні вимоги та зазначила, що відповідачі не конкретизували, у чому саме полягає виправлення дати народження, не спростували належності їй трудової книжки та достовірності записів про роботу, а також не надали належної оцінки довідці, виданій на підставі збережених документів про її трудову діяльність.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною першою статті 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» право на призначення пенсії за віком після досягнення 60 років у період із 01.01.2026 до 31.12.2026 мають особи за наявності страхового стажу не менше 33 років.

Частиною другою статті 24 зазначеного Закону передбачено, що страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду України за даними системи персоніфікованого обліку, а за періоди до її впровадження на підставі документів і в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Відповідно до статті 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Згідно з пунктом 1 Порядку підтвердження наявного стажу роботи для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637, трудова книжка є основним документом, що підтверджує стаж роботи за період до впровадження персоніфікованого обліку.

Пункт 3 цього Порядку передбачає можливість підтвердження періодів роботи, зокрема, довідками, виписками з наказів, особовими рахунками та відомостями на видачу заробітної плати, якщо необхідні записи в трудовій книжці відсутні або є неправильними чи неточними.

Отже, відомості трудової книжки підлягають оцінці разом з іншими документами про роботу особи. Наявність недоліку в оформленні титульного аркуша не звільняє орган Пенсійного фонду України від обов`язку перевірити зміст записів про роботу та інші надані заявником докази.

Судом встановлено, що відповідачами відмовлено позивачці у врахувати періодів роботи за трудовою книжкою серії НОМЕР_2 , посилаючись на незасвідчене виправлення дати народження її власниці.

Проте в оскаржуваних рішеннях, а також у відзивах на адміністративний позов відповідачами не конкретизовано, який саме запис і в який спосіб було виправлено, яку дату зазначено до та після ймовірного виправлення та чому ця обставина перешкоджає встановленню належності трудової книжки позивачці.

Суд зауважує, доказів належності трудової книжки іншій особі або недостовірності внесених до неї записів про роботу відповідачами до матеріалів справи не надано.

Відповідачами також не наведено обґрунтованих причин, з яких можливий недолік титульного аркуша спростовує належність позивачці всієї трудової книжки та достовірність зазначених у ній відомостей про трудову діяльність.

У постанові від 21.02.2018 у справі № 687/975/17 Верховний Суд погодився з висновком судів попередніх інстанцій про те, що недоліки оформлення кадрових та інших документів, за ведення яких відповідає роботодавець, не можуть позбавляти працівника права на врахування підтверджених періодів роботи.

Щодо довідки від 07.04.2026 № 14/5-30 суд зазначає, що вказана довідка містить відомості не лише про відсутність книги наказів за 1985 рік, а й про роботу позивачки вихователем до 26.04.1987, наказ про звільнення та нарахування їй заробітної плати із серпня 1985 року за особовими рахунками.

Тому наведена у рішенні від 22.04.2026 відсутність наказу про прийняття на роботу без оцінки інших відомостей довідки не є достатнім мотивом для її відхилення.

За змістом частини другої статті 2 КАС України суд перевіряє, зокрема, чи прийнято рішення суб`єкта владних повноважень обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для його прийняття.

Відповідно до частини другої статті 77 КАС України обов`язок довести правомірність оскаржуваного рішення покладається на відповідача суб`єкта владних повноважень.

У цій справі відповідачі не довели, що встановлена ними обставина щодо оформлення титульного аркуша трудової книжки позивача давала підстави не враховувати всі записи трудової книжки.

Крім того, Головним управлінням Пенсійного фонду України у Львівській області не надало належного обґрунтування відхиленню довідки від 07.04.2026 № 14/5-30.

За таких обставин рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області від 13.02.2026 і 22.04.2026 та рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області від 02.04.2026 № 204050012560 не відповідають вимозі обґрунтованості та підлягають визнанню протиправними й скасуванню.

Вирішуючи вимогу про зобов`язання призначити пенсію, суд ураховує частину четверту статті 245 КАС України.

Так, суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для цього виконано всі визначені законом умови і прийняття такого рішення не передбачає права діяти на власний розсуд.

Судом встановлено, що відповідачами під час прийняття оскаржуваних рішень не було надано належної оцінки записам трудової книжки позивачки та поданих документів, не визначено конкретної тривалості кожного неврахованого періоду і не наведено розрахунку стажу після оцінки вказаних доказів.

Суд зауважує, що розгляд заяв про призначення пенсії покладається на орган пенсійного фонду, за результатами розгляду яких останній має визначити тривалість страхового стажу та вирішити питання про призначення пенсії і дату, з якої вона підлягає призначенню, відповідно до статті 45 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

За таких обставин, суд дійшов висновку, що вимога про безпосереднє зобов`язання призначити пенсію задоволенню наразі не підлягає.

При цьому суд бере до уваги, що Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області ухвалило рішення як за першою заявою позивачки від 04.02.2026, так і за її заявою від 13.04.2026, до якої було подано додаткові документи.

Таким чином, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню шляхом визнання протиправними та скасування оскаржуваних рішень і зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області повторно розглянути заяви позивачки від 04.02.2026 та 13.04.2026 з урахуванням висновків суду.

При розв`язанні спору, суд зважає на практику Європейського суду з прав людини щодо застосування ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі за текстом - Конвенція; рішення від 21.01.1999 у справі "Гарсія Руїз проти Іспанії", від 22.02.2007 у справі "Красуля проти Росії", від 05.05.2011 у справі "Ільяді проти Росії", від 28.10.2010 у справі "Трофимчук проти України", від 09.12.1994. у справі "Хіро Балані проти Іспанії", від 01.07.2003 у справі "Суомінен проти Фінляндії", від 07.06.2008 у справі "Мелтекс ЛТД (MELTEX LTD) та Месроп Мовсесян (MESROP MOVSESYAN) проти Вірменії") і тому надав оцінку усім обставинам справи, котрі мають юридичне значення для правильного вирішення спору, та дослухався до усіх аргументів сторін, які ясно і чітко сформульовані та здатні вплинути на результат вирішення спору.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат за правилами ст.139 КАС України, суд ураховує, що позивачкою сплачено судовий збір у розмірі 3 194,88 грн.

Отже, витрати зі сплати судового збору підлягають відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань відповідачів пропорційно задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. 14, 22, 194, 243, 246, 249, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (79016, місто Львів, вул. Митрополита Андрея, будинок 10, код ЄДРПОУ 13814885), Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області (08500, Київська обл., місто Фастів, вул.Саєнка Андрія, будинок 10, код ЄДРПОУ 22933548) про визнання протиправним рішення та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області від 13.02.2026 № 204050012560 про відмову ОСОБА_2 у призначенні пенсії за віком.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області від 02.04.2026 № 204050012560 про відмову ОСОБА_2 у призначенні пенсії за віком.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області від 22.04.2026 № 204050012560 про відмову ОСОБА_2 у призначенні пенсії за віком.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області повторно розглянути заяви ОСОБА_2 від 04.02.2026 та 13.04.2026 про призначення пенсії за віком з урахуванням правової оцінки, наданої судом у цьому рішенні.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (79016, місто Львів, вул. Митрополита Андрея, будинок 10, код ЄДРПОУ 13814885) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) суму судового збору у розмірі 2129 (дві тисячі сто двадцять дев`ять) грн 92 коп.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області (08500, Київська обл., місто Фастів, вул.Саєнка Андрія, будинок 10, код ЄДРПОУ 22933548) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) суму судового збору у розмірі 1064 (одна тисяча шістдесят чотири) грн 96 коп.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 19 жовтня 2026 року.

Суддя Н.А. Полях