Decision № 140709149, 19.10.2026, Zaporizhzhia District Administrative Court

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

19 жовтня 2026 року о/об 12 год. 40 хв.Справа № 280/8131/26 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Прасова О.О. при секретарі Махунові В.В., розглянувши у місті Запоріжжі у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1 - державного реєстратора ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 )

до Міністерства юстиції України (вул.Архітектора Городецького, буд.13, м.Київ, 01001; код ЄДРПОУ 00015622)

про визнання протиправним та скасування наказу,

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 - державного реєстратора (надалі позивач) до Міністерства юстиції України (надалі відповідач), в якій позивач просить суд: визнати наказ Міністерства юстиції України №2013/5 від 31.07.2026 (прийнятого на підставі акту перевірки №4016/19.1.4/26 від 31.07.2026) протиправним та таким, що підлягає скасуванню, оскільки він прийнятий з порушенням норм матеріального та процесуального права, з порушенням принципів пропорційності, без належного мотивування та за відсутності складу дисциплінарного проступку.

У позовній заяві зазначено наступне: «… 31.07.2026 року Міністерством юстиції України прийнято наказ №2013/5 «Про результати проведення камеральної перевірки державного реєстратора Департаменту адміністративних послуг Запорізької міської ради ОСОБА_1 прийнятого на підставі акту перевірки №4016/19.1.4/26 від 31.07.2026 року, яким, зокрема, тимчасово заблоковано доступ як державного реєстратора до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно строком на один місяць. Вважаю наказ Міністерства юстиції України №2013/5 від 31.07.2026р. протиправним та таким, що підлягає скасуванню, оскільки він прийнятий з порушенням норм матеріального та процесуального права, з порушенням принципів пропорційності, без належного мотивування та за відсутності складу дисциплінарного проступку. Даний наказ порушує мої права, ділову репутацію, є підставою проведення моніторингу реєстраційних дій та врахування його наслідків при виборі санкцій в подальшому. Фактичні обставини справи. За результатами розгляду заяви про державну реєстрацію прав від 28.04.2026 № 72768158 (далі - Заява № 72768158), поданої ОСОБА_2 (далі - ОСОБА_2 ) та ОСОБА_3 (далі - ОСОБА_3 ) (далі разом - Заявники), державним реєстратором Бачуриним О.Ю. прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 30.04.2026 № 84559927, на підставі якого відкрито розділ № 3323297723060 на закінчений будівництвом об`єкт - житловий будинок садибного типу, розташований за адресою: АДРЕСА_2 (далі - Житловий будинок), та зареєстровано право спільної часткової власності за ОСОБА_2 (номер запису 64539414) та ОСОБА_3 (номер запису 64539451) по 1/2 частки за кожним. Згідно з відомостями Державного реєстру прав до Заяви № 72768158 додано: договір купівлі-продажу від 04.10.2006, посвідчений державним нотаріусом П`ятої Запорізької державної нотаріальної контори Бугрім О.В. 04.10.2006 за реєстраційним № 1-1508 (далі - Договір від 04.10.2006); витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 16.10.2006 № 12175177, виданий орендним підприємством «Запорізьке міське бюро технічної інвентаризації». Державним реєстратором ОСОБА_1 отримано відомості з Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва щодо: ідентифікатора об`єкту від 28.04.2026; технічного паспорта, виготовленого станом на 21.04.2026 фізичною особою - підприємцем ОСОБА_4 , які сформовано 23.04.2026 № ТІ01:0054-9650-4503-6641 (далі - Технічний паспорт). Державним реєстратором ОСОБА_1 отримана інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна від 30.04.2026 № 475078547 щодо об`єкта нерухомого майна (далі - Інформація від 30.04.2026). При проведенні перевірки зазначеної реєстраційної дії на предмет дотримання вимог законодавства в сфері державної реєстрації, яке діяло на момент проведення реєстраційних дій державним реєстратором Бачуриним О.Ю., Комісія виходить з того, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру прав. Відповідно до статті 3 Закону однією із засад державної реєстрації є внесення відомостей до Державного реєстру прав виключно на підставах та в порядку, визначених Законом. Положеннями статті 18 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (далі - Закон) встановлено, що державній реєстрації підлягають виключно заявлені речові права на нерухоме майно, об`єкти незавершеного будівництва, майбутні об`єкти нерухомості та їх обтяження, за умови їх відповідності законодавству і поданим/отриманим документам. Перелік документів, необхідних для державної реєстрації прав та порядок державної реєстрації прав визначені статтею 27 Закону та Порядком державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 № 1127 (далі - Порядок № 1127). Частиною третьою статті 10 Закону та пунктом 12 Порядку № 1127 передбачено, що державний реєстратор встановлює відповідність заявлених прав і поданих/отриманих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, перевіряє документи на наявність підстав для проведення реєстраційних дій, залишення заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень без руху, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав та приймає відповідні рішення. Згідно з пунктом 40 Порядку № 1127 державна реєстрація прав проводиться на підставі документів, необхідних для відповідної реєстрації, передбачених Законом, іншими законами України та Порядком № 1127. Пунктом 77 Порядку № 1127 встановлено, що державна реєстрація права власності на закінчений будівництвом об`єкт проводиться відповідно до статті 331 Цивільного кодексу України щодо особи, яка здійснювала будівництво такого об`єкта (замовник будівництва), чи у випадку, передбаченому статтею 332 Цивільного кодексу України, - щодо особи, яка є власником закінченого будівництвом об`єкта, реконструкція якого проводилася, якщо інше не встановлено договором або законом. Державна реєстрація права власності на закінчений будівництвом об`єкт проводиться за наявності відомостей про технічні характеристики такого закінченого будівництвом об`єкта, про прийняття його в експлуатацію та про присвоєння адреси (крім випадку проведення реконструкції об`єкта, що не має наслідком його поділ, виділ частки або об`єднання), отриманих державним реєстратором з Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва. У разі коли закінчений будівництвом об`єкт у результаті нового будівництва є складовою частиною будинку, будівлі, споруди (квартира, гаражний бокс, машино-місце, інше житлове та нежитлове приміщення), яка після прийняття об`єкта в експлуатацію є самостійним об`єктом нерухомого 4 майна, відомості про прийняття в експлуатацію та про присвоєння адреси отримуються щодо будинку, будівлі або споруди, складовою частиною яких є такий об`єкт, а щодо відповідної складової частини будинку, будівлі, споруди - відомості про присвоєння адреси такій частині. Державна реєстрація права власності на закінчений будівництвом об`єкт у результаті реконструкції проводиться також за наявності відомостей про державну реєстрацію права власності на такий об`єкт відповідно до законодавства до проведення його реконструкції. Підставою для відмови у проведенні державної реєстрації права власності на закінчений будівництвом об`єкт є відсутність однієї і більше відомостей, передбачених цим пунктом, крім випадків, передбачених пунктами 78, 79 та 80 цього Порядку. Відповідно до пункту 3.21 Державних будівельних норм А.2.2-3:2014 «Склад та зміст проектної документації на будівництво» реконструкція - це перебудова введеного в експлуатацію в установленому порядку об`єкта будівництва, що передбачає зміну його геометричних розмірів та/або функціонального призначення, внаслідок чого відбувається зміна основних техніко-економічних показників (загальна площа, потужність тощо), забезпечується удосконалення виробництва, підвищення його техніко-економічного рівня, доступність для маломобільних груп населення. Відповідно до частини другої статті 5 Закону, якщо законодавством передбачено прийняття в експлуатацію нерухомого майна, державна реєстрація прав на таке майно проводиться після прийняття його в експлуатацію в установленому законодавством порядку, крім випадків, передбачених статтею 31 цього Закону. Відповідно до Інформації від 30.04.2026 у Реєстрі прав власності на нерухоме майно (РПВН) на підставі Договору від 04.10.2006 за Заявниками зареєстровано право приватної спільної часткової власності на житловий будинок загальною площею 48,8 кв. м (житлова площа не зазначена). Водночас згідно з Технічним паспортом загальна площа Житлового будинку (літ. А, а2, а 1, а4, А2, А1) становить 93,1 кв. м, житлова - 25,4 кв. м. Комісією встановлено, що державним реєстратором Бачуриним О.Ю. проведено державну реєстрацію прав власності на Житловий будинок загальною площею 93,1 кв. м, та житловою - 25,4 кв. м за відсутності відомостей про прийняття в експлуатацію об`єкта нерухомого майна в результаті реконструкції з Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва. Пунктом 4 частини першої статті 24 Закону встановлено, що державний реєстратор відмовляє в державній реєстрації, якщо подані документи не дають 5 змоги встановити набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяження. Таким чином, державним реєстратором Бачуриним О.Ю. порушено вимоги статей 3, 5, 10, 18, 24 Закону, пунктів 12, 40, 77 Порядку № 1127, оскільки проведено державну реєстрацію за відсутності відомостей про прийняття в експлуатацію об`єкта нерухомого майна в результаті реконструкції з Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва. Отже комісія дійшла висновку про порушення порушень державним реєстратором Бачуриним О.Ю. законодавства у сфері державної реєстрації прав. А саме на думку комісії державний реєстратор Бачурин О.Ю. повинен був прийняти рішення про відмову в проведенні реєстраційних дій з підстави передбаченої пунктом 4 частини першої статті 24 Закону встановлено, що державний реєстратор відмовляє в державній реєстрації, якщо подані документи не дають змоги встановити набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяження. Прийняття рішення про відмову в проведенні реєстраційних дій з підстави передбаченої пунктом 4 частини першої статті 24 Закону а саме, що державний реєстратор відмовляє в державній реєстрації, якщо подані документи не дають змоги встановити набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяження за розглядом цієї заяви взагалі неможливе оскільки воно було б протиправним, невмотивованим та не обгрунтованим тому, що згідно частини 3 статті 3 Закону - речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до 1 січня 2013 року, визнаються дійсними за наявності однієї з таких умов: 1) реєстрація таких прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення; 2) на момент виникнення таких прав діяло законодавство, що не передбачало їх обов`язкової реєстрації. Отже заявником було надано договір купівлі-продажу від 04.10.2006 року за реєстраційним № 1-1508 на підставі якого 16.10.2006 року було зареєстровано право власності в Реєстрі прав власності на нерухоме майно (РПВН з 2003 по 2013 роки) за ОСОБА_2 (номер запису 64539414) та ОСОБА_3 (номер запису 64539451) по 1/2 частки за кожним, що підтверджується Інформацією від 30.04.2026 року (актуальна інформація). Тож якщо навіть припустити, що у державного реєстратора були підстави вважати необхідною наявність відомостей про прийняття його в експлуатацію (реконструкція), отриманих державним реєстратором з Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва (далі ЄДЕССБ) то згідно вимог встановлених статтею 23 Закону, передбачені випадки залишення заяви про державну реєстрацію прав без руху зокрема: подання документів для державної реєстрації прав не в повному обсязі, передбаченому законодавством; Державний реєстратор у строк, встановлений для державної реєстрації прав, приймає рішення про залишення заяви про державну реєстрацію прав без руху та невідкладно повідомляє про це заявника. Якщо заявник протягом 30 робочих днів з моменту отримання рішення про залишення заяви про державну реєстрацію прав без руху виконав вимоги державного реєстратора, зазначені у відповідному рішенні, розгляд заяви відновлюється на підставі рішення державного реєстратора про відновлення розгляду заяви. У разі невиконання заявником зазначених у рішенні вимог у строк, встановлений у частині третій цієї статті, державний реєстратор приймає рішення про відмову в державній реєстрації прав визначену пунктом 8 частини 1 статті 24 Закону - після завершення строку, встановленого час піною третьою статті 23 цього Закону, не усунені обставини, що були підставою для прийняття рішення про залишення заяви про державну реєстрацію прав без руху. Щодо не обгрунтованості наявності підстав вважати законною та обгрунтованою вимогу державного реєстратора надання заявником відомостей про прийняття його в експлуатацію (реконструкція), отриманих державним реєстратором з Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва (далі ЄДЕССБ) то заявником до Заява № 72768158 було надано відомості ЄДЕССБ щодо технічної інвентаризації (технічний паспорт), виготовленого станом на 21.04.2026 фізичною особою - підприємцем ОСОБА_4 , які сформовано 23.04.2026 № ТІ01:0054-9650-4503-6641 (далі - Технічний паспорт) та присвоєно ідентифікатор об`єкта нерухомого майна в ЄДЕССБ 01.3523719.4787718.20260421.91.0000.62 на Житловий будинок (який зазначений в Заяві № 72768158) зазначенням відомостей про технічні характеристики об`єкту: загальна площа 93,1 та житлова площа 25,4 із зазначенням відомостей: «Об`єкт містить дані/ознаки, які є підставою вважати об`єкт самочинним будівництвом відповідно до статті 376 Цивільного кодексу України, частини другої статті 391 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", або дані/ознаки, що будівельні роботи виконано без дотримання вимог проектної документації: Ні». Тип: Головний будинок Вид будівництва: Існуюча забудова Літера: А,а2,а1,а4,А2,А1 Рік початку будівництва: 1953 Рік завершення будівництва: 1992. До відкритого розділу Державного реєстру речових прав № 3323297723060 відомості щодо технічних характеристик об`єкту автоматично вносяться/заповнюються у результаті взаємодії з ЄДЕССБ згідно зазначеного ідентифікатору об`єкта нерухомого майна в ЄДЕССБ 01.3523719.4787718.20260421.91.0000.62 та навіть їх редагування неможливе. Наявність або відсутність підстав для надання відомостей про прийняття Житлового будинку в експлуатацію (реконструкція), отриманих державним реєстратором з ЄДЕССБ - встановлюється посадовою особою-техніком з технічної інвентаризації, тому державний реєстратор не наділений повноваженнями/можливостями самостійно встановлювати такі фактичні обставини, та використовує виключно інформацію згідно наданих/отриманих відомостей З ЄДЕССБ. Тобто висновок Комісії щодо підстав та необхідності надання відомостей про прийняття Житлового будинку в експлуатацію (реконструкція), отриманих державним реєстратором з ЄДЕССБ грунтуються лише на тому, що відповідно до Інформації від 30.04.2026 у Реєстрі прав власності на нерухоме майно (РПВН) на підставі Договору від 04.10.2006 року за Заявниками зареєстровано право приватної спільної часткової власності на житловий будинок загальною площею 48,8 кв. Ця інформація до РПВНу внесена згідно вимог станом на 04.10.2006 року (дату внесення відомостей) але з того часу законодавство щодо реєстрації житлових будинків, прибудов до них дещо змінилось, зокрема: стаття 31 Закону визначає особливості державної реєстрації прав на об`єкти нерухомого майна, що були закінчені будівництвом до 5 серпня 1992 року; У Пункті 78 Порядку зазначається, що документ, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, не вимагається в разі державної реєстрації права власності на індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки, господарські (присадибні) будівлі і споруди, прибудови до них, що закінчені будівництвом до 5 серпня 1992 року; Переліком будівельних робіт, які не потребують документів, що дають право на їх виконання, та після закінчення яких об`єкт не підлягає прийняттю в експлуатацію затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 7 червня 2017 року № 406 також вносяться пені зміни згідно яких у виконавця технічної інвентаризації не було відстав вносити відповідні відомості до Реєстру будівельної діяльності: щодо робіт проведених без дотримання вимог законодавства у сфері будівництва та потребують дозвільних документів. Згідно пункту 12 Порядку проведення технічної інвентаризації затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 травня 2023 р. № 488 під час проведення технічної інвентаризації, у разі встановлення факту, що на об`єкті нерухомого майна було виконано будівельні роботи без дотримання вимог законодавства у сфері будівництва, виконавець вносить відповідні відомості до Реєстру будівельної діяльності. Як зазначалось відомості, що на об`єкті нерухомого майна було виконано будівельні роботи без дотримання вимог законодавства у сфері будівництва, у технічному паспорті ЄДЕССБ відсутні. Тобто у державного реєстратора не було жодних підстав вимагати (прийняти рішення «про залишення заяви без руху») від заявників надання відомостей про прийняття його в експлуатацію (реконструкція), отриманих державним реєстратором з ЄДЕССБ, а тим більше (без надання заявникам можливості протягом 30 робочих днів надати «необхідні відомості ЄДЕССБ» - у разі необхідності) відразу відмовити в проведенні реєстраційних дій з підстави: подані документи не дають змоги встановити набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяження. У такому випадку (відмови) заявники могли б подати скаргу щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності у сфері державної реєстрації прав до Міністерства юстиції України в порядку статті 37 Закону (та грунтуючись на викладених мною підставах неправомірності висновків комісії) та сама комісія мала б скасувати таке рішення про відмову обґрунтовуючи своє рішення тим, що згідно отриманих відомостей з ЄДЕССБ у державного реєстратора були відсутні підстави для вимоги надання відомостей про прийняття в експлуатацію об`єкта нерухомого майна в результаті реконструкції, а тим більше для відмови у державній реєстрації. Верховний Суд у постановах від 06.06.2018 у справі № 804/2296/17, від 22.02.2023 у справі № 640/28931/20 та від 27.06.2023 у справі № 640/26706/20 послідовно зазначає, що Міністерство юстиції України, здійснюючи контрольні повноваження, не може виходити за межі закону, а застосування санкцій можливе лише за умови доведеності істотного порушення та наявності шкоди публічним інтересам. Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у рішеннях від 10.04.2019 у справі № 826/16495/17 та від 17.06.2020 у справі № 826/15847/17, у справі № 804/4518/17 18.03.2020 де зазначено, що надання органу влади дискреційних повноважень не означає надання необмеженої влади. Закон має чітко визначати межі такої дискреції та спосіб її реалізації, аби особа могла захистити себе від свавільних дій. Дискреція, яка не має визначених меж, суперечить принципу верховенства права. Таким чином, навіть за умови наявності у Міністерства юстиції України повноважень щодо застосування заходів впливу, такі повноваження можуть реалізовуватися виключно у спосіб та в межах, визначених Законом № 1952-ІV, із дотриманням принципів законності, правової визначеності, справедливості та пропорційності. У даному випадку оскаржуваний наказ Міністерства юстиції України №2013/5 від 31.07.2026 «Про результати проведення камеральної перевірки державного реєстратора Департаменту адміністративних послуг Запорізької міської ради ОСОБА_1 прийнятого на підставі акту перевірки №4016/19.1.4/26 від 31.07.2026, яким тимчасово заблоковано доступ державного реєстратора до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, є протиправним не лише через відсутність належного мотивування, а передусім через відсутність порушення. Наказ не містить належного обґрунтування істотності допущених порушень, не встановлює наявності негативних правових наслідків, не доводить шкоди публічним інтересам та не містить переконливої правової кваліфікації дій позивача як протиправних. Фактично санкція застосована за відсутності складу правопорушення, що саме по собі свідчить про свавільність рішення. Оскаржуваний наказ: не прийнятий на підставі закону; не є обґрунтованим; не є пропорційним; не відповідає меті здійснення контролю; прийнятий із перевищенням меж дискреційних повноважень. Із конституційних принципів рівності та справедливості випливає вимога визначеності, ясності та недвозначності правових норм (абзац другий підпункту 5.4 пункту 5 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 22.09.2005 № 5-рп/2005). В іншому випадку норма допускає довільне тлумачення та призводить до свавілля у правозастосуванні. Конституційний Суд України у Рішенні від 29.06.2010 № 17-рп/2010 також зазначив, що одним із елементів верховенства права є принцип правової визначеності, який вимагає передбачуваності застосування правових норм. Особа повинна мати можливість чітко розмежовувати правомірну та протиправну поведінку та передбачати юридичні наслідки своїх дій. Позивач, діючи відповідно до чинного законодавства та офіційних роз`яснень Мін`юсту, мав обґрунтовані правомірні очікування щодо законності своїх дій. Будь-які обставини, які б свідчили про протиправність його дій, відсутні. За таких умов застосування до позивача иайсуворішого заходу реагування у вигляді тимчасового блокування доступу до Реєстру є безпідставним, непропорційним та таким, що суперечить принципам верховенства права і правової визначеності, а відтак оскаржуваний наказ підлягає визнанню протиправним та скасуванню. …».

Позивач підтримав позовну заяву.

Відповідачем подано до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначено наступне: «… Міністерство юстиції України не погоджується з доводами Позивача та заперечує проти задоволення позовних вимог у повному обсязі, оскільки оскаржуваний Наказ № 2013/5 прийнято на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені Конституцією та законами України, за результатами проведеної з дотриманням установленої процедури камеральної перевірки та з урахуванням фактично встановлених порушень законодавства у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно. 1. Короткий виклад обставин справи. Відповідно до положень частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень регулюються Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (далі Закон). Відповідно до частини першої статті 371 Закону контроль у сфері державної реєстрації прав здійснюється Міністерством юстиції України, у тому числі шляхом моніторингу реєстраційних дій у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (далі Державний реєстр прав) з метою виявлення порушень порядку державної реєстрації прав державними реєстраторами, уповноваженими особами суб`єктів державної реєстрації прав. За результатами моніторингу реєстраційних дій у Державному реєстрі прав у разі виявлення порушень порядку державної реєстрації прав державними реєстраторами, особами суб`єктів державної реєстрації прав Міністерство юстиції України проводить перевірки (камеральна) державних реєстраторів чи суб`єктів державної реєстрації прав. Частиною четвертою статті 371 Закону передбачено, що порядок здійснення контролю, проведення камеральних перевірок, під час здійснення контролю та проведення перевірок, критерії, за якими здійснюється моніторинг, критерії, за якими визначається ступінь відповідальності за відповідні порушення, допущені в сфері державної реєстрації, визначаються Кабінетом Міністрів України. Порядок здійснення контролю за діяльністю у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 21.12.2016 № 990 (в редакції чинній на момент проведення камеральної перевірки) (далі Порядок № 990). Пунктом 3 Порядку № 990 визначено, що основними завданнями контролю за діяльністю у сфері державної реєстрації є, зокрема, перевірка стану дотримання визначених законами порядків державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень державними реєстраторами, уповноваженими особами суб`єктів державної реєстрації під час здійснення ними повноважень; запобігання, виявлення та вжиття заходів до усунення виявлених порушень вимог законів. Підпунктом 5 пункту 4 Порядку № 990 передбачено, що контроль за діяльністю у сфері державної реєстрації здійснюється шляхом моніторингу реєстраційних дій в реєстрах. Під час здійснення контролю за діяльністю у сфері державної реєстрації відповідні посадові особи Мін`юсту мають право доступу до реєстрів, зокрема до реєстраційних справ в електронній формі (пункт 5 Порядку № 990). Відповідно до пункту 9 Порядку № 990 камеральна перевірка під час здійснення контролю за діяльністю у сфері державної реєстрації проводиться на підставі рішення Міністерства юстиції України у разі виявлення порушень визначеного законами порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень. Відповідно до пункту 10 Порядку № 990 у рішенні Мін`юсту про проведення камеральної перевірки зазначаються прізвище, ім`я, по батькові державного реєстратора, уповноваженої особи суб`єкта державної реєстрації, стосовно яких прийнято рішення про проведення камеральної перевірки, та підстава проведення камеральної перевірки. Відповідним рішенням утворюється комісія з проведення камеральної перевірки у складі не менше як трьох посадових осіб Мін`юсту (далі Комісія). Так, відповідно до статті 371 Закону та Порядку № 990, за результатом здійснення моніторингу реєстраційних дій в Державному реєстрі прав за критерієм «проведення державним реєстратором реєстраційних дій протягом, зокрема шести місяців з дня відновлення доступу державного реєстратора до реєстрів, у тому числі після тимчасового блокування такого доступу», на підставі наказу Міністерства юстиції України від 13.07.2026 № 1540/7 «Про проведення камеральної перевірки державного реєстратора Департаменту адміністративних послуг Запорізької міської ради ОСОБА_1 », Комісія провела перевірку дотримання вимог законодавства щодо проведення реєстраційних дій у Державному реєстрі прав державним реєстратором Бачуриним О.Ю. При проведенні камеральної перевірки у Державному реєстрі прав щодо державного реєстратора Бачурина О.Ю., Комісією було виявлено порушення у сфері державної реєстрації прав та складено акт від 31.07.2026 № 4016/19.1.4/26 (далі Акт). На підставі встановлених порушень, зазначених в Акті, Міністерством юстиції України прийнято рішення у формі наказу від 31.07.2026 № 2013/5 «Про результати проведення камеральної перевірки державного реєстратора Департаменту адміністративних послуг Запорізької міської ради ОСОБА_1 », відповідно до якого ОСОБА_1 тимчасово блоковано доступ до Державного реєстру прав строком на 1 (один) місяць. 2. Щодо порушень, встановлених за результатами камеральної перевірки та доводів Позивача, викладених в позові. За результатами розгляду заяви про державну реєстрацію прав від 28.04.2026№ 72768158 (далі Заява № 72768158), поданої ОСОБА_2 (далі ОСОБА_2 ) та ОСОБА_3 (далі ОСОБА_3 ) (далі разом Заявники), державним реєстратором Бачуриним О.Ю. прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 30.04.2026 № 84559927, на підставі якого відкрито розділ № 3323297723060 на закінчений будівництвом об`єкт житловий будинок садибного типу, розташований за адресою: АДРЕСА_2 (далі Житловий будинок), та зареєстровано право спільної часткової власності за ОСОБА_2 (номер запису 64539414) та ОСОБА_3 (номер запису 64539451) по ? частки за кожним. Згідно з відомостями Державного реєстру прав до Заяви № 72768158 додано: договір купівлі-продажу від 04.10.2006, посвідчений державним нотаріусом П`ятої Запорізької державної нотаріальної контори Бугрім О.В. 04.10.2006 за реєстраційним № 1-1508 (далі Договір від 04.10.2006); витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 16.10.2006 № 12175177, виданий орендним підприємством «Запорізьке міське бюро технічної інвентаризації». Державним реєстратором ОСОБА_1 отримано відомості з Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва щодо: ідентифікатора об`єкт від 28.04.2026; технічного паспорта, виготовленого станом на 21.04.2026 ФОП ОСОБА_4 , які сформовано 23.04.2026 № TI01:0054-9650-4503-6641 (далі Технічний паспорт). Державним реєстратором ОСОБА_1 отримана інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна від 30.04.2026 № 475078547 щодо об`єкта нерухомого майна (далі Інформація від 30.04.2026). Відповідно до статті 3 Закону однією із засад державної реєстрації є внесення відомостей до Державного реєстру прав виключно на підставах та в порядку, визначених Законом. Положеннями статті 18 Закону встановлено, що державній реєстрації підлягають виключно заявлені речові права на нерухоме майно, об`єкти незавершеного будівництва, майбутні об`єкти нерухомості та їх обтяження, за умови їх відповідності законодавству і поданим/отриманим документам. Перелік документів, необхідних для державної реєстрації прав та порядок державної реєстрації прав визначені статтею 27 Закону та Порядком державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 № 1127 (далі Порядок № 1127). Частиною третьою статті 10 Закону та пунктом 12 Порядку № 1127 передбачено, що державний реєстратор встановлює відповідність заявлених прав і поданих/отриманих документів вимогам законодавства , а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, перевіряє документи на наявність підстав для проведення реєстраційних дій , залишення заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень без руху, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав та приймає відповідні рішення. Отже, функції державного реєстратора не зводяться до формального перенесення до Державного реєстру прав відомостей, зазначених заявником або відображених у технічному паспорті. Державний реєстратор зобов`язаний установити наявність передбачених законодавством правових підстав для проведення відповідної реєстраційної дії та відповідність заявлених прав поданим документам і відомостям відповідних інформаційних систем. Згідно з пунктом 40 Порядку № 1127 державна реєстрація прав проводиться на підставі документів, необхідних для відповідної реєстрації, передбачених Законом, іншими законами України та Порядком № 1127. Пунктом 77 Порядку № 1127 встановлено, що державна реєстрація права власності на закінчений будівництвом об`єкт проводиться відповідно до статті 331 Цивільного кодексу України щодо особи, яка здійснювала будівництво такого об`єкта (замовник будівництва), чи у випадку, передбаченому статтею 332 Цивільного кодексу України, щодо особи, яка є власником закінченого будівництвом об`єкта, реконструкція якого проводилася, якщо інше не встановлено договором або законом. Державна реєстрація права власності на закінчений будівництвом об`єкт проводиться за наявності відомостей про технічні характеристики такого закінченого будівництвом об`єкта , про прийняття його в експлуатацію та про присвоєння адреси (крім випадку проведення реконструкції об`єкта, що не має наслідком його поділ, виділ частки або об`єднання), отриманих державним реєстратором з Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва. У разі коли закінчений будівництвом об`єкт у результаті нового будівництва є складовою частиною будинку, будівлі, споруди (квартира, гаражний бокс, машиномісце, інше житлове та нежитлове приміщення), яка після прийняття об`єкта в експлуатацію є самостійним об`єктом нерухомого майна, відомості про прийняття в експлуатацію та про присвоєння адреси отримуються щодо будинку, будівлі або споруди, складовою частиною яких є такий об`єкт, а щодо відповідної складової частини будинку, будівлі, споруди відомості про присвоєння адреси такій частині. Державна реєстрація права власності на закінчений будівництвом об`єкт у результаті реконструкції проводиться також за наявності відомостей про державну реєстрацію права власності на такий об`єкт відповідно до законодавства до проведення його реконструкції. Підставою для відмови у проведенні державної реєстрації права власності на закінчений будівництвом об`єкт є відсутність однієї і більше відомостей, передбачених цим пунктом, крім випадків, передбачених пунктами 78, 79 та 80 цього Порядку. Відповідно до пункту 3.21 Державних будівельних норм А.2.2-3:2014 «Склад та зміст проектної документації на будівництво» реконструкція це перебудова введеного в експлуатацію в установленому порядку об`єкта будівництва, що передбачає зміну його геометричних розмірів та/або функціонального призначення, внаслідок чого відбувається зміна основних техніко-економічних показників (загальна площа, потужність тощо), забезпечується удосконалення виробництва, підвищення його технікоекономічного рівня, доступність для маломобільних груп населення. Відповідно до частини другої статті 5 Закону, якщо законодавством передбачено прийняття в експлуатацію нерухомого майна, державна реєстрація прав на таке майно проводиться після прийняття його в експлуатацію в установленому законодавством порядку, крім випадків, передбачених статтею 31 цього Закону. Згідно з Договором від 04.10.2006 Заявниками придбано в рівних частинах, зокрема, житловий будинок літ. «А» житловою площею 22,1 кв. м (загальна площа не вказана), недобудовану житлову прибудову літ. «А2». Відповідно до Інформації від 30.04.2026 у Реєстрі прав власності на нерухоме майно на підставі Договору від 04.10.2006 за Заявниками зареєстровано право приватної спільної часткової власності на житловий будинок загальною площею 48,8 кв. м (житлова площа не зазначена). Водночас згідно з Технічним паспортом загальна площа Житлового будинку (літ. А, а2, а1, а4, А2, А1) становить 93,1 кв. м, житлова 25,4 кв. м. Тобто відомості про право власності, зареєстроване раніше, стосувалися житлового будинку загальною площею 48,8 кв. м, тоді як спірною реєстраційною дією до Державного реєстру прав внесено відомості про об`єкт загальною площею 93,1 кв. м, тобто встановлено істотне збільшення загальної площі об`єкта. Вказана обставина мала істотне значення для вирішення питання про можливість проведення державної реєстрації та вимагала від державного реєстратора встановлення правових підстав виникнення відповідних змін характеристик об`єкта нерухомого майна. Однак Комісією встановлено, що державним реєстратором Бачуриним О.Ю. проведено державну реєстрацію прав власності на Житловий будинок загальною площею 93,1 кв. м, та житловою 25,4 кв. м за відсутності відомостей про прийняття в експлуатацію об`єкта нерухомого майна в результаті реконструкції з Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва. Пунктом 4 частини першої статті 24 Закону встановлено, що державний реєстратор відмовляє в державній реєстрації, якщо подані документи не дають змоги встановити набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяження. Таким чином, державним реєстратором Бачуриним О.Ю. порушено вимоги статей 3, 5, 10, 18, 24 Закону, пунктів 12, 40, 77 Порядку № 1127, оскільки проведено державну реєстрацію за відсутності відомостей про прийняття в експлуатацію об`єкта нерухомого майна в результаті реконструкції з Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва. Вважаємо безпідставними доводи Позивача про відсутність необхідності отримання відомостей щодо прийняття об`єкта в експлуатацію з огляду на те, що житловий будинок був закінчений будівництвом до 05.08.1992, оскільки предметом спірної реєстраційної дії було не лише підтвердження раніше набутого права власності на об`єкт, закінчений будівництвом до 05.08.1992, а державна реєстрація права на об`єкт із суттєво зміненими порівняно з раніше зареєстрованими технічними характеристиками. Дійсно, статтею 31 Закону передбачено особливості спрощеної процедури державної реєстрації прав на об`єкти нерухомого майна, що були закінчені будівництвом до 05.08.1992, а Порядком № 1127 передбачені випадки, коли документ про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів для проведення державної реєстрації права власності не вимагається. Проте зазначене нормативне регулювання не може оцінюватися окремо від фактичних обставин конкретної реєстраційної дії. У спірних правовідносинах право власності, зареєстроване раніше та підтверджене договором купівлі-продажу від 04.10.2006 і відомостями Реєстру прав власності на нерухоме майно, стосувалося житлового будинку загальною площею 48,8 кв. м. Натомість ОСОБА_1 проведено державну реєстрацію права власності на житловий будинок загальною площею 93,1 кв. м. Звертаємо увагу, що Верховний Суд у постанові від 29.04.2020 у справі №742/1756/17 зробив висновок, про те що реконструкцією можуть вважатися будівельні роботи, у результаті яких здійснюється зміна основних техніко-економічних показників, забезпечується удосконалення виробництва, підвищення його технікоекономічного рівня та якості продукції, що виготовляється, поліпшення умов експлуатації та якості послуг. При цьому, зазначені зміни та удосконалення мають бути наслідком зміни геометричних розмірів та/або функціонального призначення об`єкта будівництва. Враховуючи суттєві зміни технічних характеристик Житлового будинку за рахунок збільшення загальної площі, можна дійти висновку, що такі зміни відбулися в результаті реконструкції об`єкта нерухомого майна. В свою чергу, державна реєстрація права власності на такий об`єкт проводиться, зокрема, за наявності документа про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта. Сам по собі факт завершення первісного будівництва житлового будинку до 05.08.1992 не звільняв державного реєстратора від обов`язку встановити правові підстави подальшої зміни характеристик цього об`єкта та перевірити документи і відомості, необхідні для державної реєстрації права власності на об`єкт у його фактичних характеристиках станом на момент проведення реєстраційної дії. Інше тлумачення фактично означало б, що сам факт існування первісного об`єкта до 05.08.1992 автоматично легалізує будь-які подальші зміни його технічних характеристик незалежно від часу, підстав та законності проведення відповідних будівельних робіт, що не відповідає змісту обов`язків державного реєстратора, визначених Законом та Порядком № 1127. Не змінюють зазначеного висновку й посилання Позивача на відомості ЄДЕССБ щодо технічної інвентаризації, відповідно до яких у технічному паспорті зазначено: «об`єкт містить дані/ознаки, які є підставою вважати об`єкт самочинним будівництвом: Ні», а роком завершення будівництва зазначено 1992 рік. Вказані відомості характеризують результати проведеної технічної інвентаризації об`єкта, однак не встановлюють правових підстав збільшення загальної площі житлового будинку з 48,8 кв. м до 93,1 кв. м та не замінюють відомостей про прийняття в експлуатацію об`єкта в результаті реконструкції у випадку, коли необхідність таких відомостей передбачена законодавством. Так само відсутність у технічному паспорті відмітки про самочинне будівництво не є тотожною встановленню державним реєстратором законних підстав виникнення суттєво змінених характеристик об`єкта та не усуває покладеного на нього Законом обов`язку перевірити документи і відомості, необхідні для проведення державної реєстрації. У разі якщо подані документи не давали змоги встановити набуття або зміну речових прав на нерухоме майно з урахуванням фактичних характеристик об`єкта, державний реєстратор повинен був застосувати передбачені Законом механізми, спрямовані на усунення відповідної невизначеності, а за наявності встановлених законом підстав прийняти рішення про відмову в державній реєстрації відповідно до пункту 4 частини першої статті 24 Закону. Натомість ОСОБА_1 проведено державну реєстрацію права власності на об`єкт загальною площею 93,1 кв. м за відсутності необхідних відомостей з ЄДЕССБ про прийняття в експлуатацію об`єкта нерухомого майна в результаті реконструкції, що й стало предметом оцінки Комісії під час проведення камеральної перевірки. Таким чином, установлені під час камеральної перевірки обставини у своїй сукупності підтверджують висновок про недотримання ОСОБА_1 вимог Закону та Порядку № 1127, а наведені у позовній заяві доводи щодо застосування особливостей державної реєстрації об`єктів, закінчених будівництвом до 05.08.1992 та відомостей технічного паспорта, не спростовують встановлених порушень, викладених в Акті та не підтверджують правомірності проведеної Позивачем реєстраційної дії. 3. Щодо обґрунтованості, вмотивованості та пропорційності застосованого заходу відповідальності. Доводи Позивача про те, що наказ Міністерства юстиції України від 31.07.2026 № 2013/5 є невмотивованим, не містить належного обґрунтування істотності допущених порушень, не встановлює негативних правових наслідків та шкоди публічним інтересам, а застосований захід є непропорційним, є необґрунтованими та не враховують змісту матеріалів камеральної перевірки і правового регулювання здійснення Міністерством юстиції України контролю у сфері державної реєстрації прав. Відповідно до пункту 131 Порядку № 990 результати камеральної перевірки викладаються у формі акта або довідки, які підписується усіма членами комісії. … Отже, акт за результатами перевірки має обов`язковий характер для ухвалення рішення Мін`юстом про притягнення державного реєстратора до відповідальності. Так, на виконання пункту 131 Порядку №990 за результатами камеральної перевірки у Державному реєстрі прав державного реєстратора Бачурина О.Ю., Комісією було складено Акт, де чітко зазначено підстава проведення камеральної перевірки; опис виявлених порушень порядку державної реєстрації з посиланням на відповідні норми законів, а саме вимог статей 3, 5, 10, 18, 24 Закону, пунктів 12, 40, 77 Порядку № 1127 та пропозиції стосовно змісту рішення за результатами проведеної камеральної перевірки. Крім того, в Акті міститься інформація, що державним реєстратором Бачуриним О.Ю. вже приймались рішення з порушенням процедури у сфері державної реєстрації прав, у зв`язку з чим протягом останніх дванадцяти місяців він притягувався до передбаченої законом відповідальності у вигляді тимчасового блокування доступу до Державного реєстру прав згідно з наказом Міністерства юстиції України від 06.11.2025 № 3001/5 (строком на 1 (один) місяць). Зі замісту Наказу № 2013/5 вбачається, що підставою його винесення був Акт, який і містить детальний опис порушень законодавства з боку Позивача та інформацію про неодноразове застосування до нього заходів відповідальності. Варто наголосити, що законодавством не передбачено вимог зазначення в наказі мотивів встановлених порушень за результатами проведення камеральної перевірки. У свою чергу, Акт за результатами камеральної перевірки, на підставі якого приймається рішення, має містити опис виявлених порушень порядку державної реєстрації із посиланням на відповідні норми законів , оскільки такий Акт дає змогу Мін`юсту прийняти обґрунтоване рішення. Оскільки, Акт містить мотиви та обґрунтування прийняття вказаного рішення, вважаємо безпідставними твердження Позивача щодо невмотивованості оскаржуваного наказу. Вказане узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 05.03.2026 у справі № 320/11899/24, від 25.11.2025 у справі № 320/381/24, від 18.09.2025 у справі № 320/11898/24, від 23.07.2025 по справі № 380/12799/24, від 02.07.2025 по справі № 320/11900/24, від 25.01.2019 по справі № 820/5866/17, від 27.01.2023 по справі№ 380/25365/21 та від 29.08.2022 по справі №160/4731/20. … Відсутність у тексті Наказу № 2013/5 повторного розгорнутого викладення всіх обставин, установлених під час камеральної перевірки, сама по собі не свідчить про невмотивованість прийнятого Міністерством рішення, оскільки фактичні та правові підстави його прийняття викладено в Акті. Отже, доводи Позивача про невмотивованість оскаржуваного наказу не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства та спростовуються правовими висновками Верховного Суду. Таким чином, при прийнятті оскаржуваного Наказу № 2013/5 Відповідач діяв у межах та у спосіб передбачений чинним законодавством, оскільки вказане вище рішення було мотивоване та прийняте на підставі Акта за результатами проведення камеральної перевірки, який за змістом та формою в повній мірі відповідає вимогам законодавства України. Вказане узгоджується з практикою Верховного Суду, викладеною у постанові від 20.09.2019 у справі № 2140/1832/18. При цьому, наведені Позивачем правові висновки Верховного Суду у справах, у яких рішення Міністерства юстиції України визнавалися протиправними через порушення процедури проведення камеральної перевірки, ненадання державному реєстратору можливості надати пояснення або відсутність належного обґрунтування прийнятого рішення, не є релевантними та не можуть застосовуватися без урахування конкретних фактичних обставин цієї справи, з огляду на відмінність фактичних обставин та предмету спору. У справі що розглядається, Міністерством юстиції України не було допущено порушень процедури повідомлення Позивача про проведення щодо нього камеральної перевірки, оскільки Позивач був належним чином повідомлений про призначення щодо перевірки та його право надати пояснення, яким останній скористався. … Таким чином, наведена Позивачем судова практика не є релевантною та не може бути застосовна до спірних правовідносин, а позиція Верховного Суду, викладена у постановах від 25.11.2025 у справі № 320/381/24 та від 02.07.2025 у справі № 320/11900/24 щодо вмотивованості наказу є більш актуальною, тому суди під час вирішення подібних правовідносин мають враховувати саме останню правову позицію Верховного Суду. Необґрунтованими є також доводи Позивача про те, що правомірність застосування до нього відповідного заходу обов`язково залежить від установлення негативних наслідків проведеної ним реєстраційної дії, заподіяння шкоди третім особам чи публічним інтересам. Міністерство юстиції України наділено функціями контролю у сфері державної реєстрації шляхом перевірки стану дотримання, зокрема, державними реєстраторами, визначених законами порядків державної реєстрації. При цьому, чинним законодавством не визначено обов`язку Міністерства юстиції України під час здійснення контролю у сфері державної реєстрації встановлювати порушення прав та законних інтересів фізичних та юридичних осіб. … Не заслуговують на увагу й доводи Позивача про застосування до нього надмірного та непропорційного заходу. При визначенні заходу відповідальності за встановлені порушення у сфері державної реєстрації Міністерство юстиції України виходило з того, що основними засадами державної реєстрації прав є гарантування державою об`єктивності, достовірності та повноти відомостей про зареєстровані права на нерухоме майно та їх обтяження та внесення відомостей до Державного реєстру прав виключно на підставах та в порядку, визначених Законом , а тому їх порушення, яке полягає у недотриманні визначеного законодавством порядку і процедур належної перевірки відповідних фактів, становить загрозу гарантіям непорушності права власності та існуючому правопорядку. Відповідно до пункту 1 частини другої статті 371 Закону за результатами проведення перевірок державних реєстраторів Міністерство юстиції України у разі виявлення порушень порядку державної реєстрації прав державними реєстраторами, приймає вмотивоване рішення про тимчасове блокування доступу державного реєстратора, уповноваженої особи суб`єкта державної реєстрації прав до Державного реєстру прав. В свою чергу, пунктом 17 Порядку № 990 передбачено, що у разі виявлення в діях державного реєстратора, уповноваженої особи суб`єкта державної реєстрації порушень у сфері державної реєстрації, не передбачених пунктом 16 цього Порядку, застосовується пункт 1 частини другої статті 371 Закону. При цьому строк тимчасового блокування доступу державного реєстратора, уповноваженої особи суб`єкта державної реєстрації до реєстрів не може бути меншим ніж два тижні та перевищувати три місяці. Тимчасове блокування доступу до реєстрів є контрольною функцією, яка застосовується виключно у випадку вчинення державними реєстраторами порушень в процесі вчинення реєстраційних дій. Блокування доступу передбачає тимчасове позбавлення державного реєстратора прав користувача Державного реєстру прав, які поновлюються після закінчення строку блокування, визначеного Міністерством юстиції України. Тобто, вжиті рішенням Відповідача заходи блокування доступу до Державного реєстру прав за своєю природою є тимчасовим заходом, який після закінчення строку, на який їх було вжито, вичерпує свою дію і автоматично розблоковує діяльність Позивача. Звертаємо увагу, що тимчасове блокування доступу до реєстру є найлегшою із передбачених Законом санкцій. Слід наголосити, що до Позивача раніше вже застосовувались заходи відповідальності у вигляді тимчасового блокування доступу до Державного реєстру прав на підставі наказу Міністерства юстиції України від 06.11.2025 № 3001/5 (строком на 1 (один) місяць). Вказаний наказ є чинними та не скасований в судовому порядку. Зважаючи на встановлений факт порушення законодавства у сфері державної реєстрації прав, керуючись принципами законності, обґрунтованості, рівності, розумності та пропорційності, Комісія вважала, що застосування до державного реєстратора Бачурина О.Ю. заходу відповідальності у вигляді ти мчасового блокування доступу до Державного реєстру прав строком на 1 (один) місяць є виправданим та співмірним ступеню вчиненого порушення, а також необхідним й достатнім для попередження нових порушень та зловживань у сфері державної реєстрації прав. Всупереч помилковим доводам Позивача, в оскаржуваному Наказі № 2013/5 зазначено мотиви, за яких Позивачу тимчасово блоковано доступ до Державного реєстру прав, та за які конкретно визначені порушення застосовано саме цей вид стягнення. Санкція, яку відповідно до Закону має право застосовувати Мін`юст є елементом правової норми, що встановлює невигідні наслідки для суб`єктів здійснення реєстраційних дій у разі порушення правил, визначених диспозицією. Саме санкція Мін`юсту є одним із засобів спонукання державного реєстратора до додержання норм права. Так, право вибору стягнення за порушення порядку державної реєстрації належить органу контролю Міністерству юстиції України, йому ж надано повноваження самостійно визначати вид санкції. … Мін`юстом також дотримано принцип обґрунтованості, оскільки рішення вимагає від суб`єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов`язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Міністерством юстиції України при прийнятті рішення дотримано принцип пропорційності, оскільки вказаний принцип, який є загально правовим принципом, спрямований на забезпечення у правовому регулюванні розумного балансу приватних і публічних інтересів, відповідно до якого цілі обмежень прав мають бути істотними, а засоби їх досягнення обґрунтованими і мінімально обтяжливими для осіб, чиї права обмежуються, та дозволяє досягти розумного співвідношення між цілями державного впливу та засобами їх досягнення. З урахуванням цього, а також того, що тимчасове блокування доступу до Державного реєстру прав є найлегшою із передбачених Законом санкцій, слід прийти висновку, що дії та рішення Міністерства юстиції України є законними та обґрунтованими. … Отже, твердження Позивача про застосування до нього «найсуворішого заходу реагування» не відповідає правовій природі фактично застосованого заходу та наведеній практиці Верховного Суду. У спірному випадку Міністерством юстиції України застосовано до ОСОБА_1 тимчасове блокування доступу до Державного реєстру прав строком на один місяць. З огляду на встановлений характер порушення, застосування саме тимчасового блокування доступу строком на один місяць не свідчить про надмірність втручання та не підтверджує доводів Позивача про порушення Міністерством принципу пропорційності. Також слід наголосити, що державний реєстратор є юридично освіченою людиною і має розуміти правові наслідки за вчинення порушень, зокрема, порядку у сфері державної реєстрації прав та уникати вчинення дій, що підривають довіру та авторитет державних реєстраторів в очах громадськості. У разі встановлення порушень порядку державної реєстрації прав, до такого державного реєстратора застосовуються відповідні заходи відповідальності, які беззаперечно несуть негативні наслідки, зокрема, блокування доступу до Державного реєстру прав. … Відтак, встановлення факту прийняття Позивачем неправомірного рішення, характеру допущеного ним порушення вимог законодавства та систематичності є підставою для застосування відповідного заходу реагування у вигляді блокування доступу до Державного реєстру прав. Таким чином, оскаржуваний Наказ № 2013/5 прийнято із додержанням вимог Закону та Порядку № 990, відповідає принципам законності, обґрунтованості, безсторонності, добросовісності, розсудливості та пропорційності, отже відсутні підстави для його скасування. …».

Відповідач проти позовної заяви заперечував.

Судом вивчено: пояснення позивача на відзив на позовну заяву; заперечення відповідача на пояснення на відзив на позовну заяву.

Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 24.08.2026 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні) та без проведення судового засідання.

Розглянувши наявні матеріали та фактичні обставини справи, дослідивши і оцінивши надані докази в їх сукупності, суд з`ясував наступне.

В Акті від 31.07.2026 за №4016/19.1.4/26 за результатами проведення камеральної перевірки у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державного реєстратора Департаменту адміністративних послуг Запорізької міської ради Бачурина Олексія Юрійовича зазначено: «… Комісія у складі : ОСОБА_5 начальника відділу моніторингу у сфері державної реєстрації прав на нерухоме майно та бізнесу Управління обліку та контролю за діяльністю у сфері державної реєстрації Департаменту державної реєстрації; Ремінного Віктора Володимировича головного спеціаліста відділу моніторингу у сфері державної реєстрації прав на нерухоме майно та бізнесу Управління обліку та контролю за діяльністю у сфері державної реєстрації Департаменту державної реєстрації; Воліної Анастасії Едуардівни головного спеціаліста відділу моніторингу у сфері державної реєстрації прав на нерухоме майно та бізнесу Управління обліку та контролю за діяльністю у сфері державної реєстрації Департаменту державної реєстрації (далі Комісія), згідно зі статтею 37 1 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (далі Закон) та Порядком здійснення Міністерством юстиції контролю за діяльністю у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень і державної реєстрації юридичних осіб, громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, фізичних осіб підприємців та відокремлених підрозділів юридичної особи, утвореної відповідно до законодавства іноземної держави, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21.12.2016 № 990 (зі змінами) (далі Порядок № 990), за результатом здійснення моніторингу реєстраційних дій в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (далі Державний реєстр прав) за критерієм «проведення державним реєстратором реєстраційних дій протягом, зокрема, шести місяців з дня відновлення доступу державного реєстратора до реєстрів, у тому числі після тимчасового блокування такого доступу», на підставі наказу Міністерства юстиції України від 13.07.2026 № 1540/7 «Про проведення камеральної перевірки державного реєстратора Департаменту адміністративних послуг Запорізької міської ради Бачурина Олексія Юрійовича» провела перевірку дотримання вимог законодавства щодо проведення реєстраційних дій у Державному реєстрі прав державним реєстратором Департаменту адміністративних послуг Запорізької міської ради Бачуриним Олексієм Юрійовичем (далі державний реєстратор Бачурин О.Ю.) та ВСТАНОВИЛА: За результатами розгляду заяви про державну реєстрацію прав від 28.04.2026 № 72768158 (далі Заява № 72768158), поданої ОСОБА_2 (далі ОСОБА_2 ) та ОСОБА_3 (далі ОСОБА_3 ) (далі разом Заявники), державним реєстратором Бачуриним О.Ю. прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 30.04.2026 № 84559927, на підставі якого відкрито розділ № 3323297723060 на закінчений будівництвом об`єкт житловий будинок садибного типу, розташований за адресою: АДРЕСА_2 (далі Житловий будинок), та зареєстровано право спільної часткової власності за ОСОБА_2 (номер запису 64539414) та ОСОБА_3 (номер запису 64539451) по ? частки за кожним. Згідно з відомостями Державного реєстру прав до Заяви № 72768158 додано: договір купівлі-продажу від 04.10.2006, посвідчений державним нотаріусом П`ятої Запорізької державної нотаріальної контори Бугрім О.В. 04.10.2006 за реєстраційним № 1-1508 (далі Договір від 04.10.2006); витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 16.10.2006 № 12175177, виданий орендним підприємством «Запорізьке міське бюро технічної інвентаризації». Державним реєстратором ОСОБА_1 отримано відомості з Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва щодо: ідентифікатора об`єкт від 28.04.2026; технічного паспорта, виготовленого станом на 21.04.2026 фізичною особою підприємцем ОСОБА_4 , які сформовано 23.04.2026 № TI01:0054-9650-4503-6641 (далі Технічний паспорт). Державним реєстратором ОСОБА_1 отримана інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна від 30.04.2026 № 475078547 щодо об`єкта нерухомого майна (далі Інформація від 30.04.2026). При проведенні перевірки зазначеної реєстраційної дії на предмет дотримання вимог законодавства в сфері державної реєстрації, яке діяло на момент проведення реєстраційних дій державним реєстратором Бачуриним О.Ю., Комісія виходить з того, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі державна реєстрація прав) офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру прав. Відповідно до статті 3 Закону однією із засад державної реєстрації є внесення відомостей до Державного реєстру прав виключно на підставах та в порядку, визначених Законом. Положеннями статті 18 Закону встановлено, що державній реєстрації підлягають виключно заявлені речові права на нерухоме майно, об`єкти незавершеного будівництва, майбутні об`єкти нерухомості та їх обтяження, за умови їх відповідності законодавству і поданим/отриманим документам. Перелік документів, необхідних для державної реєстрації прав та порядок державної реєстрації прав визначені статтею 27 Закону та Порядком державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 № 1127 (далі Порядок № 1127). Частиною третьою статті 10 Закону та пунктом 12 Порядку № 1127 передбачено, що державний реєстратор встановлює відповідність заявлених прав і поданих/отриманих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, перевіряє документи на наявність підстав для проведення реєстраційних дій, залишення заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень без руху, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав та приймає відповідні рішення. Згідно з пунктом 40 Порядку № 1127 державна реєстрація прав проводиться на підставі документів, необхідних для відповідної реєстрації, передбачених Законом, іншими законами України та Порядком № 1127. Пунктом 77 Порядку № 1127 встановлено, що державна реєстрація права власності на закінчений будівництвом об`єкт проводиться відповідно до статті 331 Цивільного кодексу України щодо особи, яка здійснювала будівництво такого об`єкта (замовник будівництва), чи у випадку, передбаченому статтею 332 Цивільного кодексу України, щодо особи, яка є власником закінченого будівництвом об`єкта, реконструкція якого проводилася, якщо інше не встановлено договором або законом. Державна реєстрація права власності на закінчений будівництвом об`єкт проводиться за наявності відомостей про технічні характеристики такого закінченого будівництвом об`єкта, про прийняття його в експлуатацію та про присвоєння адреси (крім випадку проведення реконструкції об`єкта, що не має наслідком його поділ, виділ частки або об`єднання), отриманих державним реєстратором з Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва. У разі коли закінчений будівництвом об`єкт у результаті нового будівництва є складовою частиною будинку, будівлі, споруди (квартира, гаражний бокс, машиномісце, інше житлове та нежитлове приміщення), яка після прийняття об`єкта в експлуатацію є самостійним об`єктом нерухомого майна, відомості про прийняття в експлуатацію та про присвоєння адреси отримуються щодо будинку, будівлі або споруди, складовою частиною яких є такий об`єкт, а щодо відповідної складової частини будинку, будівлі, споруди відомості про присвоєння адреси такій частині. Державна реєстрація права власності на закінчений будівництвом об`єкт у результаті реконструкції проводиться також за наявності відомостей про державну реєстрацію права власності на такий об`єкт відповідно до законодавства до проведення його реконструкції. Підставою для відмови у проведенні державної реєстрації права власності на закінчений будівництвом об`єкт є відсутність однієї і більше відомостей, передбачених цим пунктом, крім випадків, передбачених пунктами 78, 79 та 80 цього Порядку. Відповідно до пункту 3.21 Державних будівельних норм А.2.2-3:2014 «Склад та зміст проектної документації на будівництво» реконструкція це перебудова введеного в експлуатацію в установленому порядку об`єкта будівництва, що передбачає зміну його геометричних розмірів та/або функціонального призначення, внаслідок чого відбувається зміна основних техніко-економічних показників (загальна площа, потужність тощо), забезпечується удосконалення виробництва, підвищення його технікоекономічного рівня, доступність для маломобільних груп населення. Відповідно до частини другої статті 5 Закону, якщо законодавством передбачено прийняття в експлуатацію нерухомого майна, державна реєстрація прав на таке майно проводиться після прийняття його в експлуатацію в установленому законодавством порядку, крім випадків, передбачених статтею 31 цього Закону. Згідно з Договором від 04.10.2006 Заявниками придбано в рівних частинах, зокрема, житловий будинок літ. «А» житловою площею 22,1 кв. м (загальна площа не вказана), недобудовану житлову прибудову літ. «А 2 ». Відповідно до Інформації від 30.04.2026 у Реєстрі прав власності на нерухоме майно на підставі Договору від 04.10.2006 за Заявниками зареєстровано право приватної спільної часткової власності на житловий будинок загальною площею 48,8 кв. м (житлова площа не зазначена). Водночас згідно з Технічним паспортом загальна площа Житлового будинку (літ. А, а2, а1, а4, А2, А1) становить 93,1 кв. м, житлова 25,4 кв. м. Комісією встановлено, що державним реєстратором Бачуриним О.Ю. проведено державну реєстрацію прав власності на Житловий будинок загальною площею 93,1 кв. м, та житловою 25,4 кв. м за відсутності відомостей про прийняття в експлуатацію об`єкта нерухомого майна в результаті реконструкції з Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва. Пунктом 4 частини першої статті 24 Закону встановлено, що державний реєстратор відмовляє в державній реєстрації, якщо подані документи не дають змоги встановити набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяження. Таким чином, державним реєстратором Бачуриним О.Ю. порушено вимоги статей 3, 5, 10, 18, 24 Закону, пунктів 12, 40, 77 Порядку № 1127, оскільки проведено державну реєстрацію за відсутності відомостей про прийняття в експлуатацію об`єкта нерухомого майна в результаті реконструкції з Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва. Комісія зазначає, що у відповідь на лист Мін`юсту від 13.07.2026 № 103949/19.1.4/-26 та відповідно до пункту 13 Порядку № 990 від державного реєстратора Бачурина О.Ю. надійшли пояснення від 17.07.2026 № 01-27/01/3488 (вх. № 134250-9-26 від 20.07.2026). Ознайомившись з позицією, викладеною в поясненнях, Комісія приходить до висновку, що надані пояснення не спростовують фактів порушень державним реєстратором ОСОБА_1 законодавства у сфері державної реєстрації прав. При визначенні заходу відповідальності за встановлене порушення у сфері державної реєстрації Комісія виходить із того, що основними засадами державної реєстрації прав є гарантування державою об`єктивності, достовірності та повноти відомостей про зареєстровані права на нерухоме майно та їх обтяження, внесення відомостей до Державного реєстру прав виключно на підставах та в порядку, визначених Законом, а тому порушення, яке полягає у недотриманні встановленого порядку та процедур, створює загрозу гарантіям непорушності права власності та існуючому правопорядку. При цьому Комісія зауважує, що державним реєстратором Бачуриним О.Ю. вже приймались рішення з порушенням процедури у сфері державної реєстрації прав, у зв`язку з чим протягом останніх дванадцяти місяців вказаний державний реєстратор притягувався до передбаченої законом відповідальності у вигляді тимчасового блокування доступу до Державного реєстру прав згідно з наказом Міністерства юстиції України від 06.11.2025 № 3001/5 (строком на 1 (один) місяць). Зважаючи на встановлений факт порушення законодавства у сфері державної реєстрації прав, керуючись принципами законності, обґрунтованості, рівності, розумності та пропорційності, Комісія вважає, що застосування до державного реєстратора ОСОБА_1 заходу відповідальності у вигляді тимчасового блокування доступу до Державного реєстру прав строком на 1 (один) місяць є виправданим та співмірним ступеню вчиненого порушення, а також необхідним й достатнім для попередження нових порушень та зловживань у сфері державної реєстрації прав. Відповідно до частини другої статті 37 1 Закону, пункту 13 1 Порядку № 990 Комісія ПРОПОНУЄ: Тимчасово блокувати державному реєстратору Департаменту адміністративних послуг Запорізької міської ради ОСОБА_1 доступ до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно строком на 1 (один) місяць. Підписи членів Комісії: …».

У Наказі Міністерства юстиції України від 31.07.2026 за №2013/5 «Про результати проведення камеральної перевірки державного реєстратора Департаменту адміністративних послуг Запорізької міської ради ОСОБА_1 » зазначено: «… На виконання наказу Міністерства юстиції України від 13.07.2026 № 1540/7 «Про проведення камеральної перевірки державного реєстратора Департаменту адміністративних послуг Запорізької міської ради ОСОБА_1 » та відповідно до статті 37-1 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», Порядку здійснення Міністерством юстиції контролю за діяльністю у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень і державної реєстрації юридичних осіб, громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, фізичних осіб підприємців та відокремлених підрозділів юридичної особи, утвореної відповідно до законодавства іноземної держави, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.12.2016 № 990 (зі змінами), НАКАЗУЮ: 1. Тимчасово блокувати державному реєстратору Департаменту адміністративних послуг Запорізької міської ради Бачурину Олексію Юрійовичу доступ до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно строком на 1 (один) місяць. 2. Виконання цього наказу покласти на державне підприємство «Національні інформаційні системи». Підстава: акт від 31.07.2026 № 4016/19.1.4/26 за результатами проведення камеральної перевірки у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державного реєстратора Департаменту адміністративних послуг Запорізької міської ради Бачурина Олексія Юрійовича. …».

Судом досліджено всі документи, наявні у даній адміністративній справі.

При вирішенні публічно-правового спору по суті суд виходить з викладеного вище та наступного.

За ч.1 ст.3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» загальними засадами державної реєстрації прав є: (…); 4) внесення відомостей до Державного реєстру прав виключно на підставах та в порядку, визначених цим Законом; (…).

У ч.3 ст.3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» зазначено, що речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до 1 січня 2013 року, визнаються дійсними за наявності однієї з таких умов: 1) реєстрація таких прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення; 2) на момент виникнення таких прав діяло законодавство, що не передбачало їх обов`язкової реєстрації.

Відповідно до ч.2 ст.5 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» якщо законодавством передбачено прийняття в експлуатацію нерухомого майна, державна реєстрація прав на таке майно проводиться після прийняття його в експлуатацію в установленому законодавством порядку, крім випадків, передбачених статтею 31 цього Закону.

Згідно з ч.3 ст.10 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державний реєстратор: 1) встановлює відповідність заявлених прав і поданих/отриманих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема: (…); 2) перевіряє документи на наявність підстав для проведення реєстраційних дій, залишення заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень без руху, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав та приймає відповідні рішення; (…).

Державній реєстрації підлягають виключно заявлені речові права на нерухоме майно, об`єкти незавершеного будівництва, майбутні об`єкти нерухомості та їх обтяження, за умови їх відповідності законодавству і поданим/отриманим документам (ч.8 ст.18 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»).

Як зазначено у ч.1 ст.24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» підстави для відмови в державній реєстрації прав: (…); 4) подані документи не дають змоги встановити набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяження; (…).

За п.12 «Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», затвердженого 25.12.2015 постановою Кабінету Міністрів України №1127 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 23.08.2016 за №553) (надалі «Порядок державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»), розгляд заяви та документів, поданих для державної реєстрації прав, здійснюється державним реєстратором, який встановлює черговість розгляду заяв, що зареєстровані в базі даних заяв на таке майно, відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами, обтяженнями речових прав, а також наявність підстав для проведення державної реєстрації прав, залишення заяви без руху, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав, зокрема у зв`язку із прийняттям Радою національної безпеки і оборони України та введенням в дію Указом Президента України рішення про застосування санкцій, передбачених пунктами 1, 4, 7, 16 і 24-1 частини першої статті 4 Закону України Про санкції. (…).

Відповідно до п.40 «Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація прав проводиться на підставі документів, необхідних для відповідної реєстрації, передбачених Законом України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, іншими законами України та цим Порядком, крім випадку, передбаченого абзацом другим цього пункту. (…).

Згідно з п.77 «Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація права власності на закінчений будівництвом об`єкт проводиться відповідно до статті 331 Цивільного кодексу України щодо особи, яка здійснювала будівництво такого об`єкта (замовник будівництва), чи у випадку, передбаченому статтею 332 Цивільного кодексу України, - щодо особи, яка є власником закінченого будівництвом об`єкта, реконструкція якого проводилася, якщо інше не встановлено договором або законом. Державна реєстрація права власності на закінчений будівництвом об`єкт проводиться за наявності відомостей про технічні характеристики такого закінченого будівництвом об`єкта, про прийняття його в експлуатацію та про присвоєння адреси (крім випадку проведення реконструкції об`єкта, що не має наслідком його поділ, виділ частки або об`єднання), отриманих державним реєстратором з Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва. У разі коли закінчений будівництвом об`єкт у результаті нового будівництва є складовою частиною будинку, будівлі, споруди (квартира, гаражний бокс, машиномісце, інше житлове та нежитлове приміщення), яка після прийняття об`єкта в експлуатацію є самостійним об`єктом нерухомого майна, відомості про прийняття в експлуатацію та про присвоєння адреси отримуються щодо будинку, будівлі або споруди, складовою частиною яких є такий об`єкт, а щодо відповідної складової частини будинку, будівлі, споруди - відомості про присвоєння адреси такій частині. Державна реєстрація права власності на закінчений будівництвом об`єкт у результаті реконструкції проводиться також за наявності відомостей про державну реєстрацію права власності на такий об`єкт відповідно до законодавства до проведення його реконструкції. Підставою для відмови у проведенні державної реєстрації права власності на закінчений будівництвом об`єкт є відсутність однієї і більше відомостей, передбачених цим пунктом, крім випадків, передбачених пунктами 78, 79 та 80 цього Порядку.

Судом вивчено й інші норми права, які стосуються виниклого публічно-правового спору.

Як свідчать матеріали справи, за результатами розгляду заяви про державну реєстрацію прав від 28.04.2026 за №72768158 (надалі Заява №72768158), поданої ОСОБА_2 (надалі ОСОБА_2 ) та ОСОБА_3 (надалі ОСОБА_3 ) (надалі разом Заявники), державним реєстратором Бачуриним О.Ю. прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 30.04.2026 за №84559927, на підставі якого відкрито розділ №3323297723060 на закінчений будівництвом об`єкт житловий будинок садибного типу, розташований за адресою: АДРЕСА_2 (надалі Житловий будинок), та зареєстровано право спільної часткової власності за ОСОБА_2 (номер запису 64539414) та ОСОБА_3 (номер запису 64539451) по ? частки за кожним.

Згідно з відомостями Державного реєстру прав до Заяви №72768158 додано: договір купівлі-продажу від 04.10.2006, посвідчений державним нотаріусом П`ятої Запорізької державної нотаріальної контори Бугрім О.В. 04.10.2006 за реєстраційним №1-1508 (надалі Договір від 04.10.2006); витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 16.10.2006 за №12175177, виданий орендним підприємством «Запорізьке міське бюро технічної інвентаризації».

Державним реєстратором ОСОБА_1 отримано відомості з Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва щодо: ідентифікатора об`єкта від 28.04.2026; технічного паспорта, виготовленого станом на 21.04.2026 фізичною особою підприємцем ОСОБА_4 , які сформовано 23.04.2026 за №TI01:0054-9650-4503-6641 (надалі Технічний паспорт).

Також, державним реєстратором Бачуриним О.Ю. отримана інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна від 30.04.2026 за №475078547 щодо об`єкта нерухомого майна (надалі Інформація від 30.04.2026).

При цьому, згідно з Договором від 04.10.2006 Заявниками придбано в рівних частинах, зокрема, житловий будинок літ. «А» житловою площею 22,1 кв.м. (загальна площа не вказана), недобудовану житлову прибудову літ. «А 2». Відповідно до Інформації від 30.04.2026 у Реєстрі прав власності на нерухоме майно на підставі Договору від 04.10.2006 за Заявниками зареєстровано право приватної спільної часткової власності на житловий будинок загальною площею 48,8 кв.м. (житлова площа не зазначена).

Водночас, згідно з Технічним паспортом загальна площа Житлового будинку (літ. А, а2, а1, а4, А2, А1) становить 93,1 кв.м., житлова 25,4 кв.м.

Судом прийнято до уваги наведене у поясненнях позивача від 17.07.2026, наданих до Департаменту державної реєстрації Міністерства юстиції України, а саме: «… 2. Документи, що стали підставою для проведення реєстраційної дії. Заявником для проведення державної реєстрації права власності надано технічний паспорт на об`єкт нерухомого майна серії та номера ТІ01:0054-9650-4503-6641 від 23.04.2026, отриманий з Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва (ЄДЕССБ). Згідно з відомостями, зафіксованими у зазначеному технічному паспорті: - Тип об`єкта: житловий будинок садибного типу (з господарськими будівлями та спорудами), код ДКБС 1110.3 «Будинки садибного типу»; - Вид будівництва: існуюча забудова; - Літери об`єкта: А, а2, а1, а4, А2, А1; - Рік початку будівництва: 1953; рік завершення будівництва: 1992; Площа забудови (за чергами і п.к ): 315 кв.м.; - За графою щодо наявності даних ознак, які є підставою вважати об`єкт самочинним будівництвом відповідно до статті 376 Цивільного кодексу України, частини другої статті 39-1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», або даних ознак виконання будівельних робіт без дотримання вимог проектної документації зазначено значення «Ні». Таким чином, суб`єкт, який здійснював технічну інвентаризацію об`єкта та вносив відповідні відомості до ЄДЕССБ, прямо засвідчив відсутність ознак самочинного будівництва, а також те, шо будівництво об`єкта завершено у 1992 році, тобто до дати, з якою законодавство пов`язує обов`язковість документів, шо засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів нового будівництва. 3. Щодо розбіжності площі об`єкта з відомостями обліку до 2013 року. За відомостями реєстру прав власності, які велися до 2013 року (реєстраційний номер майна 14646074), об`єкт за адресою АДРЕСА_3 (та сама земельна ділянка, адреса якої надалі приведена у відповідність до АДРЕСА_2 ) обліковувався із загальною площею 48.8 кв.м. Розбіжність між зазначеною площею та загальною площею 93.1 кв.м. вказаною у чинному технічному паспорті від 23.04.2026, обумовлена тим, що чинний технічний паспорт відображає фактичний стан об`єкта нерухомого майна станом на дату його виготовлення з урахуванням усіх літер забудови (А, а2, а1, а4, А2, А1), тоді як відомості обліку до 2013 року могли враховувати лише основну літеру будівлі без прибудов та господарських споруд, зведених у той самий період (до 1992 року) в межах єдиного домоволодіння. Встановлення, обмір та фіксація фактичних технічних характеристик об`єкта нерухомого майна (площі забудови, житлової та загальної площі, переліку літер) є виключною компетенцією суб`єкта господарювання, який здійснює технічну інвентаризацію об`єктів нерухомого майна, а відомості, внесені таким суб`єктом до ЄДЕССБ, мають статус офіційного документа технічного обліку. 4. Обґрунтування відсутності порушень з боку державного реєстратора. Відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» №1952-ІV, державний реєстратор під час проведення державної реєстрації прав встановлює відповідність заявлених прав документам, поданим для державної реєстрації прав, та відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно. Відповідно до Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 №1127, підставою для державної реєстрації права власності на закінчений будівництвом об`єкт, збудований до 1992 року, є технічний паспорт на такий об`єкт за умови відсутності в ньому відомостей про наявність ознак самочинного будівництва. У поданому технічному паспорті графа щодо наявності ознак самочинного будівництва містить значення «Ні», рік завершення будівництва зазначено як 1992. … Зазначений технічний паспорт на момент проведення реєстраційної дії був чинним, отриманим з офіційного державного джерела, не містив суперечностей із заявленими правами та не містив відомостей, які б унеможливлювали проведення державної реєстрації або вимагали додаткової перевірки з боку державного реєстратора. 5. Висновок. Враховуючи викладене, реєстраційна дія проведена відповідно до вимог чинного законодавства, на підставі належним чином оформленого технічного паспорта, отриманого з ЄДЕССБ, у якому уповноваженим суб`єктом технічної інвентаризації прямо зазначено відсутність ознак самочинного будівництва та завершення будівництва об`єкта у 1992 році. Виявлена в ході моніторингу розбіжність площі об`єкта з відомостями обліку до 2013 року обумовлена об`єктивними технічними причинами (фіксацією у чинному техпаспорті всіх літер забудови в межах домоволодіння) та не є наслідком порушення з боку державного реєстратора, оскільки оцінка й фіксація технічних характеристик об`єкта не належить до повноважень державного реєстратора. …».

На думку суду, відповідачем з посиланням на норми права не доведено безспірної протиправності дій позивача.

Відповідачем не надано до суду доказів: протиправності Технічного паспорту; притягнення до юридичної відповідальності суб`єкта, який здійснював технічну інвентаризацію об`єкта та вносив відповідні відомості до ЄДЕССБ.

З урахуванням приписів ч.2 ст.2 КАС України суд оцінивши докази, які є у справі, в їх сукупності приходить до висновку, що Наказ від 31.07.2026 за №2013/5 «Про результати проведення камеральної перевірки державного реєстратора Департаменту адміністративних послуг Запорізької міської ради Бачурина Олексія Юрійовича» відповідачем прийнято не обґрунтовано, без урахування всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, не розсудливо, а отже він є не правомірним та підлягає скасуванню.

У резолютивній частині рішення суду не можуть зазначатись мотиви прийняття судом такого рішення.

У ст.19 Конституції України зазначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості (ч.1 ст.9 КАС України).

Відповідно до ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З урахуванням з`ясованих обставин, досліджених матеріалів справи суд приходить до висновку, що позовна заява позивача підлягає частковому задоволенню. Доводи позивача та відповідача частково не приймаються судом до уваги виходячи з вище зазначеного.

Судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи (ч.1 ст.132 КАС України).

Суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі (ч.1 ст.143 КАС України).

Оскільки права та інтереси позивача були порушені відповідачем, то за рахунок його бюджетних асигнувань мають бути стягнуті на користь позивача понесені ним судові витрати у вигляді сплаченого судового збору у сумі 1331 грн. 20 коп.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.9, 77, 132, 139, 143, 243-246 КАС України, суд,

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 - державного реєстратора ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Міністерства юстиції України (вул.Архітектора Городецького, буд.13, м.Київ, 01001; код ЄДРПОУ 00015622) про визнання протиправним та скасування наказу задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати Наказ Міністерства юстиції України від 31.07.2026 за №2013/5 «Про результати проведення камеральної перевірки державного реєстратора Департаменту адміністративних послуг Запорізької міської ради ОСОБА_1 ».

В іншій частині позовної заяви відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 - державного реєстратора ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Міністерства юстиції України (вул.Архітектора Городецького, буд.13, м.Київ, 01001; код ЄДРПОУ 00015622) судові витрати у вигляді сплаченого судового збору в сумі 1331 грн. 20 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Рішення виготовлено у повному обсязі 19.10.2026.

Суддя О.О. Прасов