Decision № 140706839, 19.10.2026, Dnipro District Court of Dnipropetrovsk Oblast (until 25.04.2025 - Dnipropetrovsk District Court of Dnipropetrovsk Oblast)

Справа № 175/21351/25

Провадження № 2/175/4602/25

РІШЕННЯ

Іменем України

"19" жовтня 2026 р. с-ще Слобожанське

Дніпровський районний суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді Краснокутської Н.С., за участю секретаря судового засідання Коломоєць Т.А., відповідача ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду с-щя Слобожанське цивільну справу № 175/21351/25 за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» (адреса місяця знаходження: 03150, м. Київ, вул. Загородня, буд. 15, офіс 118/2, код ЄДРПОУ: 44559822) через свого представника звернулося до Дніпровського районного суду Дніпропетровської області з позовною заявою до ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) про стягнення заборгованості.

В обґрунтуванні позовних вимог вказано про те, що 22.09.2023 року між ТОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 було укладено електронний договір про надання споживчого кредиту № 4000323 у сумі 16500 грн строком на 360 днів. ТОВ «Лінеура Україна» свої зобов`язання виконало належним чином шляхом зарахування на картку відповідача № НОМЕР_2 грошової суми (кредиту) у розмірі 16500 грн, однак відповідач свої зобов`язання не виконав належним чином, у зв`язку з чим утворилась заборгованість у розмірі 135300 грн. 24.05.2024 року між ТОВ «Лінеура Україна та ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» було укладено договір факторингу № 24/04/2024, який передбачав перехід права вимоги за кредитним договором № 4000323. Таким чином, вищеперераховані обставини змусили позивача звернутися до суду через свого представника.

На підставі протоколу автоматизованого розподілу справу передано у провадження судді Краснокутської Н.С.

25.12.2025 року Дніпровським районним судом Дніпропетровської області було постановлено ухвалу про відкриття спрощеного позовного провадження та цією ж ухвалою справу було призначено до судового розгляду з повідомленням (викликом) сторін з визначення дати судового засідання. Також даною ухвалою було витребувано докази.

13.01.2026 року до Дніпровського районного суду Дніпропетровської області від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, у якому він посилався на те, що відповідач з 06.10.2023 року та на теперішній час є військовослужбовцем, та йому стало відомо, що відповідно до п.15 ст.14 Закону України Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей, на період проходження ним військової служби під час дії особливого періоду та участі у заходах із забезпечення оборони України, будь-які нарахування процентів, пені чи штрафів за кредитними зобов`язаннями не допускаються. Тому з урахуванням наведеного представник відповідача просить суд відмовити у задоволенні позову у частині стягнення відсотків за користування за кредитними коштами за період з 06.10.2023 року по 16.09.2024 року, також представником відповідача було заявлено вимогу про зменшення витрат на професійну правничу допомогу.

15.01.2026 року до Дніпровського районного суду Дніпропетровської області надійшла відповідь на відзив на позовну заяву, у якій представник позивача просив суд задовольнити позов у повному обсязі та відмовити у задоволенні відзиву не позов. В обґрунтуванні відповіді на відзив було зазначено про те, що сторони погодили сплату відсотків за користування кредитними коштами, відповідач повність погодився з відповідними сумами нарахування відсотків, періодичність платежів також була погоджена сторонами. Також представник позивача зазначив про те, що набув права вимоги до боржника та є кредитором у зобов`язанні, що виникло, таким чином, на думку представника позивача, право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором беззаперечно доведено належними та допустимими доказами.

09.03.2026 року до Дніпровського районного суду Дніпропетровської області від представника відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив, у яких від підтримав позицію, яку було зазначено у відзиві на позовну заяву, а також зазначив про те, що відсотки значно перевищують суму тіла кредиту, тому просив відсотки зменшити, посилаючись при цьому на принципи розумності, справедливості та пропорційності.

У судове засідання представник позивача не з`явився, подав заяву, якій просив розглянути справу за його відсутності.

Відповідач у судове засідання з`явився, просив задовольнити його позицію, яку було викладено у відзиві на позовну заяву та врахувати її під час ухвалення судового рішення, наполягав на застосуванні вимог Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Суд, заслухавши пояснення відповідача, з`ясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог, всебічно, повно, об`єктивно та безпосередньо дослідивши наявні у справі докази, надавши оцінку кожному доказу окремо та зібраним у справі доказам у цілому, зазначає таке.

Судом встановлено, що 22.09.2023 року між ТОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 було укладено електронний договір про надання споживчого кредиту № 4000323 у сумі 16500 грн строком на 360 днів.

Відповідно до п. 1.2. договору про надання коштів на умовах споживчого кредиту № 4000323 від 22.09.2023 року, сума кредиту складає 16500 грн.

Згідно з п. 1.3. договору про надання коштів на умовах споживчого кредиту № 4000323 від 22.09.2023 року, строк кредитування становить 360 днів (з 22.09.2023 року по 16.09.2024 року).

Відповідно до п. 1.4.1. договору про надання коштів на умовах споживчого кредиту № 4000323 від 22.09.2023 року, стандартна процентна ставка становить 2,00% в день та застосовується в межах всього строку кредиту, вказаного в п. 1.3 договору.

ТОВ «Лінеура Україна» свої зобов`язання виконало належним чином шляхом зарахування на картку відповідача № НОМЕР_2 грошової суми (кредиту) у розмірі 16500 грн, що підтверджується наступними доказами, а саме: листом від АТ «А-Банку» № 20.1.0.0.0/7-20260105/0159 від 06.01.2026 року, довідкою про зарахування коштів № 1977-3105 від 31.05.2024 року, яку було видано ТОВ «УПР».

Відповідно до розрахунку заборгованості за договором № 4000323 від 22.09.2023 року, відповідач перед позивачем має заборгованість у розмірі 97350 грн, яка складається з наступного, а саме: 16500 грн тіло кредиту, 80850 грн відсотки.

24.05.2024 року між ТОВ «Лінеура Україна та ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» було укладено договір факторингу № 24/04/2024, який передбачав перехід права вимоги за кредитним договором № 4000323.

Відповідно до розрахунку заборгованості ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» за договором № 4000323 від 22.09.2023 року, відповідач перед позивачем має заборгованість за відсотками у розмірі 37950 грн за період з 25.05.2024 року по 16.09.2024 року).

Таким чином, вищеперераховані обставини змусили позивача звернутися до суду через свого представника.

Вирішуючи питання про часткове задоволення позову, суд виходить з наступних приписів права.

За змістом ст.ст. 626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно зіст. 6 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627 ЦК України).

Частиною 1 ст.638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (ч. 2 ст. 639 ЦК України.)

Абзац 2 ч. 2 ст.639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

Відповідно до правового висновку, висловленого Верховним Судом у постановах від 09.09.2020 в справі №732/670/19, від 23.03.2020, в справі № 404/502/18, від 07.10.2020 в справі №127/33824/19, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму.

Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст.ст. 205, 207 ЦК України).

Згідно з ч.ч. 1, 3, 4, 7 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або іншому порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами Законодавства.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 3 вказаного Закону, електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ, який накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Пунктом 1 ст.536 ЦК України передбачено, що за користування чужими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 2 ст.1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).

Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).

Згідно ч.1 ст. 1077, ч.1 ст. 1078 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

За положеннями ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Судом встановлено, що відповідачем порушено умови укладеного кредитного договору щодо погашення кредиту, процентів за його користування відповідно до умов кредиту, оскільки кредит ним не повернуто.

Суд зауважує, що факт отримання відповідачем кредиту в розмірі 16500 грн не заперечується відповідачем та доведено належними та допустимими доками.

Враховуючи те, що судом встановлено факт укладення кредитного договору, отримання відповідачем коштів за цим договором та факт його неповернення відповідно до умов вказаних у договорах та у строки, визначені сторонами, відповідач був повідомлений про умови, порядок та строки кредитування, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» про стягнення заборгованості за тілом кредиту в розмірі 16500 грн підлягають задоволенню.

Вирішуючи позовні вимоги про стягнення процентів за кредитним договором у розмірі 118800 грн, суд виходить з наступного.

Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_2 є військовослужбовець та проходить військову службу.

Відповідно до військового квитка серії НОМЕР_3 від 06.10.2023 року, 06.10.2023 року відповідача було визнано придатним до проходження військової служби та мобілізовано.

Згідно з посвідченням серії НОМЕР_4 , відповідач є учасником бойових дій.

Відповідно до довідки ВЧ НОМЕР_5 № 350 від 04.07.2025 року, солдат ОСОБА_1 , перебуває на військовій службі у ВЧ НОМЕР_5 .

Відповідно до ст. 17 Конституції України держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.

Відповідно до чинної ч. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», зокрема, іншим військовослужбовцям, під час дії особливого періоду, які брали або беруть участь у захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, - штрафні санкції, пеня за невиконання зобов`язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються.

Дана пільга поширюється та діє для військовослужбовців з початку (18.03.2014) і до закінчення особливого періоду, для резервістів та військовозобов`язаних - з моменту призову під час мобілізації і до закінчення особливого періоду. Банки під час дії особливого періоду не мають право нараховувати відсотки, а у випадку нарахування - зобов`язані їх списати. Для реалізації вказаного права на пільгу, необхідно письмово повідомити банк про проходження військової служби та надати підтверджуючі документи (копію військового квитка з відповідною службовою відміткою, копію довідки про призов військовозобов`язаного на військову службу, копію витягу з наказу або довідки про зарахування до списків військової частини).

Національний Банк України у своєму листі від 02.09.2014 за №18-112/48620 надав роз`яснення, що для звільнення від нарахування штрафів, пені та відсотків за користування кредитом мобілізовані позичальники повинні надати банку перелік документів, встановлений листом Міністерства оборони України від 21.08.2014 за №322/2/7142. Такими документами є: військовий квиток, в якому у відповідних розділах здійснюються службові відмітки, або довідка про призов військовозобов`язаного на військову службу, видана військовим комісаріатом або військовою частиною, а для резервістів - витяг з наказу або довідка про зарахування до списків військової частини, які видаються військовою частиною.

Доказами, які було подано представником відповідача підтверджується наступне.

Згідно з посвідченням серії НОМЕР_4 , відповідач є учасником бойових дій.

Відповідно до довідки ВЧ НОМЕР_5 № 350 від 04.07.2025 року, солдат ОСОБА_1 , перебуває на військовій службі у ВЧ НОМЕР_5 .

Отже, з 06.10.2023 року позивач не мав права нараховувати відсотки за кредитом, оскільки відповідача було мобілізовано, відповідач неодноразово повідомляв про цей факт позивача, надав суду відповідні звернення.

Розрахунок відсотків за період з 23.09.2023 року по 05.10.2023 року (13 днів).

У даний період банком було застосовано знижену процентну ставку 0, 02 в день (п. 1.4.2. кредитного договору), що також підтверджується розрахунком заборгованості станом на 24.05.2024 року.

Розрахунок відсотків за 13 днів:

16500 грн *0,02 % = 3,30 грн (відсоток за один день).

3,30 грн (відсоток за день) * 13 (днів) = 42,90 грн (відсотки за 13 днів).

Таким чином, загальна сума з відсотками, яка підлягає стягненню становить 16542,90 грн.

Таким чином, позов підлягає частковому задоволенню та з відповідача на користь позивача слід стягнути заборгованість у розмірі 16542,90 грн., з яких 16500 грн. - тіло кредиту, 42,90 грн. проценти за користування кредитом з 22.09.2023 по 05.10.2023 р.р.

Щодо розподілу судових витрат на правничу допомогу та судових витрат, пов`язаних зі сплатою судового збору суд зазначає наступне.

Згідно ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать і витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч. 3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Згідно ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

На підтвердження понесення позивачем витрат на правову допомогу представником позивача суду надані наступні документи: копію договору про надання правової допомоги № 10/12-2024 від. 10.12.2024 року, копію заявки на виконання доручення до договору № 10/12-2024 від. 10.12.2024 року, копію акту № 7115 прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг) за договором № 10/12-2024 від. 10.12.2024 року. Сума правничої допомоги, яку просить стягнути позивач становить 10000 грн.

У зв`язку з тим, що дану справу віднесено до категорії малозначних справ, беручи до уваги той факт, що представник позивача не брав участі у жодному судовому засіданні, яке було призначено судом, клопотання відповідача про зменьшення розміру суми правничої допомоги, суд приходить до висновку про необхідність зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу.

З урахуванням вищенаведеного, суд вважає за можливе стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2000 грн.

Відповідно до положень ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При поданні позовної заяви позивачем сплачено судовий збір у сумі 2422,40 грн.

Враховуючи, що позов підлягає частковому задоволенню, тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір пропорційно до задоволеної частини вимог в розмірі 296,18 грн (16542,90 грн х 2422,40 грн/135300 грн = 296,18 грн).

Суд зазначає, що відповідно до п. 30 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaariv.Finland» від 27.09.2001 року рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя.

Положеннями п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Згідно із усталеною практикою ЄСПЛ, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 09.12.1994 року, серія A, № 303-A, п. 29).

Керуючись ст. ст .2, 34, 5, 10, 12, 13, 76, 77, 79, 80, 83, 89, 95, 141, 223, 247, 259, 263-265, 273, 353 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» (адреса місяця знаходження: 03150, м. Київ, вул. Загородня, буд. 15, офіс 118/2, код ЄДРПОУ: 44559822) заборгованості за кредитним договором № 4000323 від 22.09.2023 року у загальному розмірі 16542,90 грн.

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» (адреса місяця знаходження: 03150, м. Київ, вул. Загородня, буд. 15, офіс 118/2, код ЄДРПОУ: 44559822) судовий збір у розмірі 296,18 грн та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2000 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду подається продовж тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку на його оскарження, а у разі подання апеляційної скарги, якщо рішення не скасовано, після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга може бути подана до Дніпровського апеляційного суду протягом 30 днів з дня прийняття рішення.

Суддя Н.С. Краснокутська