Decision № 140706249, 03.09.2026, Shevchenkivskyi District Court of Kyiv City

Справа № 761/13998/26

Провадження № 2-о/761/320/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 вересня 2026 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді Мальцева Д.О.,

за участю секретаря Журавльова М.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: Київська міська рада, про встановлення факту, родинних відносин,-

В С Т А Н О В И В:

Заявник ОСОБА_1 звернулась до Шевченківського районного суду м. Києва із вищевказаною заявою про встановлення факту родинних відносин, а саме: що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 є рідною тіткою ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який помер у місті Києві ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Заяву обґрунтовує тим, що рішенням Шевченківського районного суду м.Києва від 16.12.2025 року оголошено померлим громадянина України ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , днем смерті ОСОБА_2 вважати - ІНФОРМАЦІЯ_3 , місце смерті - м.Київ.

06.02.2026 року Шевченківським відділом реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України складено актовий запис №38 про смерть ОСОБА_2 та видати відповідне свідоцтво НОМЕР_1 .

Батьками ОСОБА_2 є ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , що підтверджується свідоцтвом про народження НОМЕР_2 від 21.12.1954 р.

ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджується свідоцтвом про смерть НОМЕР_3 від 03.05.1999 р.

ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_5 , що підтверджується свідоцтвом про смерть НОМЕР_4 від 09.11.1987 р.

ОСОБА_5 та батько ОСОБА_2 - ОСОБА_3 були рідним братом і сестрою, а тому, ОСОБА_1 є рідною тіткою ОСОБА_2 та, відповідно, належить до третьої черги спадкоємців.

З метою спадкування заявником та ефективної реалізації права власності на успадковане майно, постає необхідність у встановленні факту, що має юридичне значення, а саме: факту родинних відносин між заявником та ОСОБА_2 (рідним племінником), у зв`язку з чим звернулася до суду з даною заявою.

13.04.2026 протоколом автоматичного розподілу судової справи між суддями матеріали справи передані на розгляд судді Мальцева Д.О.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 07.05.2026 року було відкрито провадження у справі та призначено розгляд в порядку окремого провадження.

17.06.2026 року ухвалою судді Шевченківського районного суду м.Києва задоволено клопотання представника заявника ОСОБА_1 - адвоката Тимошик Ірини Олексіївни про виклик свідків у цивільній справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Київська міська рада про встановлення факту родинних відносин Викликати для допиту у судовому засіданні в якості свідків: - ОСОБА_6 ( АДРЕСА_1 ); - ОСОБА_7 ( АДРЕСА_2 ); - ОСОБА_8 ( АДРЕСА_3 ).

31.07.2026 року на виконання судового запиту від 17.06.2026 на адресу суду від Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Астраускас Людмили Єрофеївни надійшла відповідь на судовий запит.

23.07.2026 року в судовому засіданні був допитаний свідок ОСОБА_6 , яка пояснила, що вона проживала на першому поверсі, а у другому парадному ОСОБА_9 яка є рідною сестрою ОСОБА_1 . У заявниці був брат ОСОБА_10 , який мав сина ОСОБА_11 . Зазначені особи є родичами. Свідок зазначила, що бачила їх під час поховання ОСОБА_12 , оскільки під час поховання зібралась вся родина.

23.07.2026 року в судовому засіданні був допитаний свідок ОСОБА_8 , який пояснив, що працював разом з ОСОБА_3 та знайомий з його сім`єю, знає заявницю як сестру ОСОБА_13 , яку бачив у гостях.

23.07.2026 року в судовому засіданні був допитаний свідок ОСОБА_7 , яка пояснила, що вказану сім`ю знає давно, мати ОСОБА_2 була її підлеглою, і дуже часто запрошувала її на день народження. Там вона зустрічала багато разів заявницю в якості родички та знала, що вона є тіткою ОСОБА_2 по батьківській лінії.

Заявник ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилась про дату та час повідомлена належним чином, на адресу суду надійшло клопотання про розгляд справи без її участі, заяву підтримала в повному обсязі.

Заінтересована особа в судове засідання не з`явилася, про дату та час повідомлена належним чином, на адресу суду надійшло клопотання про розгляд справи без їх участі, поклалися на розсуд суду.

Суд вважає за можливе проводити розгляд справи за відсутності заінтересованої особи.

Дослідивши письмові докази по справі, заслухавши пояснення заявника та її представника, суд дійшов висновку, що заявлені вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що рішенням Шевченківського районного суду м.Києва від 16.12.2025 року оголошено померлим громадянина України ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , днем смерті ОСОБА_2 вважати - ІНФОРМАЦІЯ_3 , місце смерті - м.Київ.

06.02.2026 року Шевченківським відділом реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України складено актовий запис №38 про смерть ОСОБА_2 та видати відповідне свідоцтво НОМЕР_1 .

Батьками ОСОБА_2 є ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , що підтверджується свідоцтвом про народження НОМЕР_2 від 21.12.1954 р.

ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджується свідоцтвом про смерть НОМЕР_3 від 03.05.1999 р.

ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_5 , що підтверджується свідоцтвом про смерть НОМЕР_4 від 09.11.1987 р.

ОСОБА_5 та батько ОСОБА_2 - ОСОБА_3 були рідним братом і сестрою, а тому, ОСОБА_1 є рідною тіткою ОСОБА_2 та, відповідно, належить до третьої черги спадкоємців.

Відтак, 18.02.2026 року за заявою ОСОБА_1 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу відкрито спадкову справу №3/2026 після ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Разом з тим, у ОСОБА_1 відсутні документи, які підтверджують родинні зв`язки між нею та ОСОБА_2 .

ОСОБА_14 народилась ІНФОРМАЦІЯ_1 , в місті Верхня Пишма, Свердловської області, що підтверджується свідоцтвом про народження НОМЕР_5 , батьками вказано ОСОБА_15 та ОСОБА_16 .

25.11.1967 р зареєстровано шлюб між ОСОБА_17 та ОСОБА_18 , після чого заявниці присвоєно прізвище « ОСОБА_19 », що підтверджується свідоцтвом про шлюб № НОМЕР_6 від 25.11.1967 р.

Однак, свідоцтво про народження ОСОБА_20 (1923 р.н.) не збереглось та у ОСОБА_1 відсутні документи, як підтверджують родинні зв`язки між нею та ОСОБА_2 .

Як зазначає заявник, серед документів ОСОБА_2 знайшлась копія свідоцтва інваліда Вітчизняної війни серії НОМЕР_7 від 01.12.1976 р., виданого Шевченківським відділом соціального забезпечення його батьку - ОСОБА_3 , у зв`язку з чим направлено запит до Управління соціальної та ветеранської політики Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації про надання інформації (у разі наявності) про членів родини ОСОБА_3 , 1923 року народження (батьки, брати/сестри).

Відповідно до листа Управління соціальної та ветеранської політики Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації від 18.03.2026 р. архів списаних особових пенсійних справ був розташований по АДРЕСА_4 , однак при облаштуванні у лютому 2022 року мешканцями будинку бомбосховища в підвальному приміщенні, ними самостійно було вивезено архівні справи, місцезнаходження яких невідомо.

Також ОСОБА_3 Виконавчим комітетом Київської міської ради у 1956 році видавався ордер №69608 від 09.02.1956 р. про вселення в квартиру АДРЕСА_5 , в якому міститься перелік членів його сім`ї (зокрема - матір ОСОБА_21 ), у зв`язку з чим адвокатом Іриною Тимошик направлено запит до Державного архіву міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про надання інформації (у разі наявності) про членів родини ОСОБА_3 , 1923 року народження (батьки, брати/сестри тощо).

Відповідно до листа Державного архіву міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 30.03.2026 року ордери, обмінні ордери, журнали реєстрації ордерів на отримання квартир громадянами на зберігання до архіву не надходили.

В подальшому, адвокатом Іриною Тимошик подано запит до Департаменту будівництва та житлового забезпечення виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про надання інформації (у разі наявності) про членів родини ОСОБА_3 , 1923 року народження (батьки, брати/сестри тощо).

Однак, станом на день подання даної заяви, відповідь на запит від Департаменту будівництва та житлового забезпечення не надходила.

Відтак, за відсутності документів на підтвердження родинних зв`язків між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , заявниця не може реалізувати своє право на спадкування.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами.

Згідно роз`яснення п. 7 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», суд вправі розглядати справи про встановлення родинних відносин, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки, наприклад, якщо твердження такого факту необхідне заявникові для одержання в органах, що вчиняють нотаріальні дії, свідоцтва про право на спадщину та інше.

Згідно ст.76 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Згідно ч. 1 ст. 293 ЦПК України, окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення (п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України).

Відповідно до ч. 3 ст. 294 ЦПК України, справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду.

Перелік фактів, які підлягають встановленню судом в окремому провадженні викладений в ч. 1 ст. 315 ЦПК України та не є вичерпним (ч. ст. 315 ЦПК України).

Згідно з п.1 ч.1 ст. 315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами.

Пунктом 7 постанови Пленуму Верховного Суду України №5 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» передбачено, що суд вправі розглядати справи про встановлення родинних відносин, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки, наприклад, якщо підтвердження такого факту необхідне заявникові для одержання в органах, що вчиняють нотаріальні дії, свідоцтва про право на спадщину, для оформлення права на пенсію в зв`язку із втратою годувальника.

Однак, при цьому що під родинними відносинами слід розуміти кровний зв`язок між особами, які походять одне від одного (пряма лінія родинних відносин) і кровний зв`язок між особами, які походять від спільного предка (бічна лінія родинних відносин). У прямій лінії родинних відносин знаходяться: мати і син (або донька), батько і син (або донька), дід і внук (внучка), бабка і внук (внучка), прадід і правнук (правнучка), прабабка і правнук (правнучка). У бічній лінії родинних відносин знаходяться, наприклад: рідні брати і сестри, дядько і племінник (племінниця), тітка і племінник (племінниця), двоюрідні брати і сестри тощо. Розрізняють також ступені родинних відносин, які визначаються кількістю народжень, які відділяють народження одного родича від іншого. Родинні відносини є підставою для виникнення численної групи сімейних правовідносин (наприклад, між батьками і дітьми, братами і сестрами, бабкою, дідом і внуками).

Таким чином, родинні відносини (споріднення) (у теорії права) - кровний зв`язок між людьми, з наявністю якого закон пов`язує виникнення, зміну чи припинення прав та обов`язків. Правове значення має як пряме споріднення так і не пряме (бокове), коли родинні зв`язки виникають за наявності спільного пращура (родоначальника). Стосунки між подружжям не є родинними.

Отже, в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, зокрема, якщо: згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; встановлення факту не пов`язується із наступним вирішенням спору про право.

Юридичні факти можуть бути встановлені для захисту, виникнення, зміни або припинення особистих чи майнових прав самого заявника, за умови, що вони не стосуються прав чи законних інтереси інших осіб. У випадку останнього між цими особами виникає спір про право.

Родинні відносини між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 підтверджується матеріалами справи, зокрема, наявними у справі копіями документів:

- спадкової справи №3/2026, відкритої відносно майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з яких, зокрема вбачається відсутність спору про право, підтверджується наявність спадкового майна, коло спадкоємців, докази родинних відносин між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ;

- паспорт ОСОБА_1 ;

- свідоцтвом про народження ОСОБА_22 ;

- свідоцтвом шлюб ОСОБА_22 ;

- свідоцтвом про шлюб ОСОБА_22 ;

- свідоцтвом про народження ОСОБА_2 ;

- свідоцтвом про смерть ОСОБА_2 ;

- рішенням Шевченківського районного суду міста Києва від 16.12.2025 р.;

- витягом про реєстрацію у Спадковому реєстрі;

- свідоцтвом про смерть ОСОБА_3 ;

- свідоцтвом про шлюб ОСОБА_3 ;

- свідоцтвом про смерть ОСОБА_4 ;

- посвідченням інваліда Вітчизняної війни;

- адвокатським запитом від 12.03.2026 р.;

- листом Управління соціальної та ветеранської політи Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації від 18.03.2026 року;

- адвокатським запитом від 17.03.2026 року;

- листом Державного архіву міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 30.03.2026 р.;

- адвокатським запитом від 03.04.2026 р.;

- спільними фотографіями родини ОСОБА_23 .

Крім того, оцінюючи покази свідків, суд вважає їх достовірними і такими, що не викликають сумніву в їх правдивості, оскільки свідки не заінтересований в справі і підстав для обмови заявниці в них немає, їх покази не суперечать іншим матеріалам справи.

У відповідності до вимог Постанови Пленуму ВС України за № 5 від 31.03.1995 року, Пленум Верховного Суду України звернув увагу судів на те, що в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо, зокрема, згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян, чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення, заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення, встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

У пункті 7 постанові Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 5 «Про судову практику у справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» судам роз`яснено, що відповідно до пункту 1 частини першої статті 273 ЦПК України (пункт 1 частини першої статті 315 діючого ЦПК України) суд вправі розглядати справи про встановлення родинних відносин, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки, наприклад, якщо підтвердження такого факту необхідне заявникові для одержання в органах, що вчиняють нотаріальні дії, свідоцтва про право на спадщину, для оформлення права на пенсію в зв`язку із втратою годувальника.

Окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи ..або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав (частина перша статті 293 ЦПК України).

Факти, що мають юридичний характер - це факти, з якими закон пов`язує виникнення, зміну або припинення правовідносин.

Аналіз положень статті 315 ЦПК України свідчить про те, що факт родинних відносин між фізичними особами встановлюється у судовому порядку, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки.

В даній справі встановлення факту, що має юридичне значення, а саме: що ОСОБА_5 та батько ОСОБА_2 - ОСОБА_3 були рідним братом і сестрою, а тому, ОСОБА_1 є рідною тіткою ОСОБА_2 , є необхідним для реалізації права заявника на оформлення спадкового майна, отже такий факт породжує юридичні наслідки.

Верховний Суд України у листі від 01.01.2012 року «Судова практика розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення» звертав увагу судів, що чинне цивільне процесуальне законодавство відносить до юрисдикції суду справи про встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення суб`єктивних прав громадян. Проте не завжди той чи інший факт, що має юридичне значення, може бути підтверджений відповідним документом через його втрату, знищення архівів тощо. Тому закон у певних випадках передбачає судовий порядок встановлення таких фактів. Справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, належать до юрисдикції суду за таких умов: 1. Факти, що підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, тобто від них мають залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян. Для визначення юридичного характеру факту потрібно з`ясувати мету встановлення, оскільки один і той самий факт для певних осіб і для певної мети може мати юридичне значення, а для інших осіб та для іншої мети - ні.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 17 липня 2024 року по справі № 705/928/23, зазначено, що «Юридичні факти це життєві обставини чи факти, з якими норми права пов`язують виникнення, зміну або припинення правовідносин. Встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб в судовому порядку можливо лише тоді, коли чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення. Суд може розглядати справи про встановлення факту родинних відносин, у зв`язку з яким виникають юридичні наслідки, наприклад, якщо підтвердження такого факту необхідне заявникові для одержання в органах, що вчиняють нотаріальні дії, свідоцтва про право на спадщину. Із системного аналізу частини шостої статті 294, статті 315 ЦПК України вбачається, що за наявності спору про право суд в порядку позовного провадження може розглядати справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, в тому числі й факти родинних відносин, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення або особа не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факти, що мають юридичне значення.

Враховуючи, що заявник не має іншої можливості, аніж в судовому порядку встановити факт, що має юридичне значення, за викладених обставин, оцінюючи, належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що заява є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.15,16 ЦК України, ст.ст. 2, 4, 5, 10-13, 19, 76-82, 223, 247, 258-259, 263-264, 265, 268, 293, 315, 319, 354 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: Київська міська рада, про встановлення факту, родинних відносин - задовольнити.

Встановити факт родинних відносин, а саме: що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 - є рідною тіткою ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який помер у місті Києві ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Реквізити сторін:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_8 , адреса: АДРЕСА_6 ;

Київська міська рада, код ЄДРПОУ 22883141, адреса: м. Київ, вул. Хрещатик, буд. 36.

Суддя: