Decision № 140706014, 07.10.2026, Solomianskyi District Court of Kyiv City

Справа №760/10181/24

2/760/8425/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 жовтня 2026 року Солом`янський районний суд м. Києва

у складі головуючого судді -Букіної О.М.,

при секретарі - Кавун В.В., Черчукан В.О., Павліченко Я.С., Пилипенко Д.М.,

за участі представника позивача (відповідача за зустрічним позовом) - ОСОБА_1 ,

представника відповідача (позивача за зустрічним позовом) - ОСОБА_2 ,

розглянувши у судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , третя особа: Обслуговуючий кооператив «Автомобільний гаражно-будівельний кооператив «Кооперативний - 1», про поділ майна подружжя, зустрічним позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про поділ майна подружжя,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач, ОСОБА_3 , звернулась до суду з даним позовом.

Позовні вимоги мотивує тим, що вона та відповідач, ОСОБА_4 перебували у зареєстрованому шлюбі з 13.07.2012, від шлюбу мають трьох неповнолітніх дітей: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Під час шлюбу сторони набули у спільну сумісну власність наступне майно:

- однокімнатну квартиру загальною площею 42,8 кв. м, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , право власності на яке зареєстроване за ОСОБА_4 на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 48211596 від 13.08.2019, оціночною вартістю станом на 20.02.2024 - 3 026 241,49 грн;

- трикімнатну квартиру загальною площею 84,7 кв. м, розташовану за адресою: АДРЕСА_2 , яка зареєстрована за ОСОБА_4 на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 48211424 від 13.08.2019, оціночною вартістю станом на 20.02.2024 - 5 942 127,00 грн;

- корпоративні права в Обслуговуючому кооперативі «Автомобільний гаражно-будівльний кооператив «Кооперативний - 1» на гараж № НОМЕР_1 ;

- транспортний засіб марки HONDA CR-V. д.н.з. НОМЕР_2 , 2012 року випуску, VIN № НОМЕР_3 , сірого кольору, зареєстрований за ОСОБА_4 , вартістю 570 554,00 грн.

Рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 09.11.2022 шлюб між сторонами розірвано. Неповнолітні діти залишились проживати разом із позивачем та підставі рішення Святошинського районного суду м. Києва від 20.09.2023 з відповідача стягуються аліменти на їх утримання.

У добровільному порядку відповідач не погоджується здійснити розподіл майна, яке є спільною сумісною власністю подружжя, у зв`язку з чим позивач і звернулась до суду з даним позовом, в якому просить:

1) Визнати за ОСОБА_3 та ОСОБА_4 право спільної сумісної власності на наступне майно:

- трикімнатну квартиру загальною площею 84,7 кв. м, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 ;

- однокімнатну квартиру загальною площею 42,8 кв. м, АДРЕСА_1 ;

- корпоративні права в Обслуговуючому кооперативі «Автомобільний гаражно-будівльний кооператив «Кооперативний - 1» на гараж № НОМЕР_1 ;

- транспортний засіб марки HONDA CR-V. д.н.з. НОМЕР_2 , 2012 року випуску, VIN № НОМЕР_3 , сірого кольору;

2) Провести розподіл спільного майна між подружжям:

- визнати за ОСОБА_3 право власності на однокімнатну квартиру загальною площею 42,8 кв. м, АДРЕСА_1 ;

- визнати за ОСОБА_4 право власності на трикімнатну квартиру загальною площею 84,7 кв. м, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 ; корпоративні права в Обслуговуючому кооперативі «Автомобільний гаражно-будівльний кооператив «Кооперативний - 1» на гараж № НОМЕР_1 ; транспортний засіб марки HONDA CR-V. д.н.з. НОМЕР_2 , 2012 року випуску, VIN № НОМЕР_3 , сірого кольору;

3) Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 1 743 220,08 грн як компенсацію вартості різниці часток;

4) Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 витрати на професійну правову допомогу та судові витрати, пов`язані із розглядом справи.

Разом із позовною заявою позивач заявила клопотання про витребування доказів , в якому просила суд витребувати у Обслуговуючого кооперативу «Автомобільний гаражно-будівельний кооператив «Кооперативний - 1» інформацію про членство ОСОБА_4 у даному кооперативі, про розмір сплачених ним пайових внесків, про розмір гаража № НОМЕР_1 в ОК АГБК «Кооперативний - 1», про вартість паю у вигляді гаражу № НОМЕР_1 в ОК АГБК «Кооперативний - 1».

30.04.2024 на підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями дану справу передано до провадження судді Букіної О.М.

Ухвалою Солом`янського районного суду м. Києва від 07.05.2024 відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду в підготовчому засіданні.

08.07.2024 до суду від відповідача ОСОБА_4 надійшов зустрічний позов, в якому останній обґрунтовує свої позовні вимоги тим, що він та відповідач за зустрічним позовом, ОСОБА_3 , перебували у зареєстрованому шлюбі з 13.07.2012 по 09.11.2022, від шлюбу мають трьох неповнолітніх дітей.

Фактично, сторони почали проживати разом як чоловік і жінка без реєстрації шлюбу з осені 2007 року, а 06.04.2011 уклали договір купівлі-продажу квартири, що розташована за адресою: АДРЕСА_3 , гроші на придбання якої були взяті у кредит, та після проведення ремонту почали проживати в даній квартирі в якості подружжя. Право власності на зазначену квартиру було зареєстроване на ОСОБА_3 .

За час проживання у зареєстрованому шлюбі сторони набули у власність рухоме та нерухоме майно, яке зазначено у первісному позові.

Щодо оціночної вартості належного сторонам нерухомого та рухомого майна, то позивач за зустрічним позовом погоджується із тією вартістю, яка зазначена у первісному позові, та вважає за необхідне додати, що вартість корпоративних прав на гараж № НОМЕР_1 в ОК АГБК «Кооперативний - 1» складає 50 000,00 грн, а вартість квартири, що розташована за адресою: АДРЕСА_3 , яка також є спільною сумісною власністю подружжя, становить 4 000227,00 грн.

З огляду на викладене, позивач за зустрічним позовом просить суд:

1) Визнати спільною сумісною власністю ОСОБА_4 та ОСОБА_3 наступне майно:

- однокімнатну квартиру загальною площею 58,50 кв. м, що розташована за адресою: АДРЕСА_3 ;

- однокімнатну квартиру загальною площею 42,8 кв. м, АДРЕСА_1 ;

- трикімнатну квартиру загальною площею 84,7 кв. м, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 ;

- транспортний засіб марки HONDA CR-V. д.н.з. НОМЕР_2 , 2012 року випуску, VIN № НОМЕР_3 , сірого кольору;

- корпоративні права в Обслуговуючому кооперативі «Автомобільний гаражно-будівльний кооператив «Кооперативний - 1» на гараж № НОМЕР_1 ;

2) В порядку поділу спільного майна подружжя визнати за ОСОБА_4 право власності на майно:

- однокімнатну квартиру загальною площею 58,50 кв. м, що розташована за адресою: АДРЕСА_3 ;

- однокімнатну квартиру загальною площею 42,8 кв. м, АДРЕСА_1 ;

3) В порядку поділу спільного майна подружжя визнати за ОСОБА_3 право власності на майно:

- трикімнатну квартиру загальною площею 84,7 кв. м, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 ;

- транспортний засіб марки HONDA CR-V. д.н.з. НОМЕР_2 , 2012 року випуску, VIN № НОМЕР_3 , сірого кольору;

- корпоративні права в Обслуговуючому кооперативі «Автомобільний гаражно-будівльний кооператив «Кооперативний - 1» на гараж № НОМЕР_1 ;

4) Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 грошову компенсацію вартості різниці часток у спільному майні подружжя у розмірі 231 893,50 грн;

5) Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 судові витрати.

08.07.2024 від відповідача за первісним позовом ОСОБА_4 надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній не погоджується із позовними вимогами щодо порядку розподілу спільного майна подружжя та стягнення з нього грошових коштів у розмірі 1 743 220,08 грн як компенсацію різниці часток, вважає їх необгрунтованими, безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню з огляду на таке.

Як зазначає відповідач, позивач у позовній заяві приховала факт належності їй на праві власності однокімнатної квартири загальною площею 58,50 кв. м, що розташована за адресою: АДРЕСА_3 , яка є спільною сумісною власністю подружжя, оскільки вона була придбана сторонами за час спільного проживання сторін без реєстрації шлюбу в якості подружжя.

Відповідач визнає, що все зазначене майно у позовній заяві було набуте сторонами під час спільного проживання, проте вважає за необхідне додати до переліку спільного майна однокімнатну квартиру загальною площею 58,50 кв. м, що розташована за адресою: АДРЕСА_3 .

У той же час відповідач не погоджується із способом поділу спільного майна подружжя, зокрема в частині стягнення з останнього грошової компенсації у розмірі 1 743 220,08 грн, оскільки зазначена сума є надмірною та порушуватиме засади розумності та справедливості, оскільки значно перевищує майновий стан відповідача.

Тому відповідач вважає, що поділ спільного майна подружжя має відбуватися шляхом розділення всього майна між сторонами, виділивши майно в натурі максимально однакової вартості та мінімізувати грошову компенсацію на користь однієї зі сторін.

Ухвалою суду від 09.09.2024 було відмовлено у задоволенні клопотання представника позивача про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Ухвалою суду від 09.10.2024 було залучено до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Обслуговуючий кооператив «Автомобільний гаражно-будівельний кооператив «Кооперативний - 1», та витребувано у даного кооперативу докази, заявлені у клопотанні позивача.

Також ухвалою суду від 09.10.2024 було прийнято до сумісного розгляду з певинним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про поділ майна подружжя зустрічний позов ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про поділ майна подружжя.

25.10.2024 від відповідача за зустрічним позовом ОСОБА_3 надійшов відзив на зустрічну позовну заяву, в якій остання зазначила, що визнає заявлені позовні вимоги за зустрічним позовом частково, а саме в частині задоволення вимог про визнання майна спільною сумісною власністю, перелік якого зазначено у зустрічній позовній заяві. Поте ОСОБА_3 не погоджується із способом розподілу спільного майна подружжя, запропонованого ОСОБА_4 та вважає, що доцільно розподілити спільне сумісне майно подружжя наступним чином:

1) визнати за ОСОБА_3 право власності у порядку поділу спільного майна подружжя на:

- однокімнатну квартиру загальною площею 58,50 кв. м, що розташована за адресою: АДРЕСА_3 ;

- однокімнатну квартиру загальною площею 42,8 кв. м, АДРЕСА_1 ;

2) визнати за ОСОБА_4 право власності у порядку поділу спільного майна подружжя на:

- трикімнатну квартиру загальною площею 84,7 кв. м, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 ;

- транспортний засіб марки HONDA CR-V. д.н.з. НОМЕР_2 , 2012 року випуску, VIN № НОМЕР_3 , сірого кольору;

- корпоративні права в Обслуговуючому кооперативі «Автомобільний гаражно-будівльний кооператив «Кооперативний - 1» на гараж № НОМЕР_1 .

Саме такий порядок розподілу забезпечить інтереси матері та трьох малолітніх дітей, оскільки, якщо залишити у власності ОСОБА_3 трикімнатну квартиру загальною площею 84,7 кв. м, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , яка знаходиться у новострої та потребує ремонту, на проведення якого остання не має коштів, вона не зможе забезпечити собі та дітям гідних умов для проживання.

Щодо однокімнатної квартири загальною площею 58,50 кв. м, що розташована за адресою: АДРЕСА_3 , ОСОБА_3 повідомляє, що до переїзду із дітьми за кордон, вони проживали в даній квартирі, яка повністю облаштована, в ній проживали її діти, та позбавлення їх можливостей проживати у зазначеній квартирі травмує їх дитячу психіку.

Щодо виділення у власність ОСОБА_4 автомобіля, то остання зверьає увагу суду не те, що транспортний засіб марки HONDA CR-V. д.н.з. НОМЕР_2 , 2012 року випуску, VIN № НОМЕР_3 , сірого кольору після розірвання шлюбу між сторонами перебуває у користуванні ОСОБА_4 , ОСОБА_3 наразі невідомо місце перебування даного автмобіля, його технійчний стан, та остання не має зацікавленості у використанні даного транспортного засобу.

З огляду на таке відповідач за зустрічним позовом просить суд задовольнити позовні вимоги частково.

29.10.2024 від відповідача ОСОБА_4 надійшли письмові додаткові пояснення, в яких останній зазначає, що ОСОБА_3 вводить суд в оману своїми твердженнями щодо прив`язаності дітей до квартири за адресою: АДРЕСА_3 , оскільки старша дитина майже все своє життя прожила за кордоном разом із батьками, а інші двоє дітей народились за кордоном, що свідчить про непрвдиві пояснення ОСОБА_3 про те, що проживання дітей в іншій квартирі призведе до травмування їх психіки, адже в даній квартирі вони і не проживали. Наразі діти разом з матір`ю проживають в Республіці Польща, де відвідують заклади шкільної та дошкільної освіти, а сама ОСОБА_3 не планує повертатись в Україну, адже в неї та дітей сформувались стійкі соціальні зв`зки в іншій країні, а саме, навчання дітей та працевлаштування матері.

Вимоги позивача про визнання за нею права власності на дві однокімнатні квартири грунтуються не на прив`язаності до однієї зі вказаних квартир, а на тому, що остання здає одну квартиру в оренду і отримує за це грошові кошти, а тому вона має намір і в подальшому одноособово розпоряджатися даною квартирою та не ділити отримуваний з неї дохід.

Також твердження позивача про комфортні проживання її разом з дітьми в однокімнатній квартирі є абсурдними адже можливість проживання в однокімнатній квартири дорослій людині з трьома малолітніми дітьми різної статі є не лише некомфортним, а неможливим з огляду на тіж самі санітарні норми, та суперечитиме найкращім інтересам дітей.

Ухвалою суду від 03.07.2025 було закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

24.06.2026 від відповіда (позивача за зустрічним позовом) ОСОБА_4 надійшли письмові пояснення, в яких останній просив суд задовольнити позовні вимоги, викладені у зустрічному позові у повному обсязі, а також подав заяву про намір надати докази понесениї витрат на правову допомогу у строк, не пізніше 5-ти днів після ухвалення рішення у даній справі.

06.07.2026 від відповідача (позивача за зустрічним позовом) ОСОБА_4 надійшли птсмові пояснення, в яких останній просив суд задовольнити зустрічний позов та відмовити у задоволенні первісного позову в частині способу розподілу спільного майна подружжя.

20.07.2026 від позивача (відповідача за зустрічним позовом) ОСОБА_3 надійшло клопотання про зменшення витрат на правову допомогу, в якому остання не погоджується із розміром витрат на правову допомогу, заявлених ОСОБА_4 , та просить їх зменшити до об`єктивного, реального та співмірного розміру. А також просила суд задовольнити позовні вимоги та здійснити розподіл спільного майна подружжя у спосіб, зазначений у відзиві на зустрічну позовну заяву.

13.07.2026 від відповідача (позивача за зустрічним позовом) ОСОБА_4 надійшло копотання про зменшення витрат на правову допомогу, які просить стягнути на свою користь ОСОБА_3 , вважаючи, що реально понесені витрати на правову допомогу становлять 31 000,00 грн, що є співмірним зі складністю справи та фактично виконаним обсягом робіт, проте і дана сума понесених витрат не підтверджується відповідними доказами, тому просить суд відмовити у стягненні понесених позивачем судових витрат.

У судове засідання сторони та їх представники не з`явились, надавши суду заяви про розгляд справи без їх участі та про підтримання кожною зі сторін заявлених позовних вимог за первісним та зустрічним позовами відповідно.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог, у судове засідання не з`явилась, про причини неявки суд не повідомила.

Суд, заслухавши пояснення сторін, дослідивши та оцінивши матеріали справи, приходить до наступного.

Судом встановлено, що сторони перебували у шлюбі, зареєстрованому відділом реєстрації актів цивільного стану Святошинського районного управління юстиції у м. Києві 13.07.2012.

Від шлюбу мають трьох неповнолітніх дітей: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Шлюб між сторонами розірвано на підставі рішення Святошинського районного суду м. Києва від 09.11.2022.

Під час проживання разом однією сім`єю та у період перебування у шлюбі сторони набули у спільну сумісну власність наступне майно:

- однокімнатну квартиру загальною площею 58,50 кв. м, що розташована за адресою: АДРЕСА_3 , право власносі на яку зареєстрована за ОСОБА_3 на підставі договору купівлі-продажу квартири від 06.04.2011, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Рвач Ж.В. та зареєстрованого в реєстрі за № 1120;

- однокімнатну квартиру загальною площею 42,8 кв. м, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , право власності на яке зареєстроване за ОСОБА_4 на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 48211596 від 13.08.2019;

- трикімнатну квартиру загальною площею 84,7 кв. м, розташовану за адресою: АДРЕСА_2 , яка зареєстрована за ОСОБА_4 на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 48211424 від 13.08.2019;

- корпоративні права в Обслуговуючому кооперативі «Автомобільний гаражно-будівльний кооператив «Кооперативний - 1» на гараж № НОМЕР_1 , які належать ОСОБА_4 ;

- транспортний засіб марки HONDA CR-V. д.н.з. НОМЕР_2 , 2012 року випуску, VIN № НОМЕР_3 , сірого кольору, зареєстрований за ОСОБА_4 .

Правовий режим спільної сумісно власності подружжя визначається нормами Сімейного кодексу України.

Так, за правилом статті 60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Згідно зі статтею 63 СК України дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.

Набуття майна за час шлюбу створює презумпцію виникнення права спільної сумісної власності. Це означає, що ні дружина, ні чоловік не зобов`язані доводити наявність права спільної сумісної власності на майно, набуте у шлюбі, воно вважається таким, що належить подружжю. Якщо майно придбане під час шлюбу, то реєстрація прав на нього лише на ім`я одного з подружжя не спростовує презумпції належності його до спільної сумісної власності подружжя.

Відповідно до частини першої статті 70 СК України у разі поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Вирішуючи спори між подружжям про майно, необхідно встановлювати обсяг спільно нажитого майна, наявного на час припинення спільного ведення господарства, з`ясовувати джерело і час придбання зазначеного майна.

Відповідно до положень частини першої статті 71 СК України майно, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі. Якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом. При цьому суд бере до уваги інтереси дружини, чоловіка, дітей та інші обставини, що мають істотне значення.

Презумпція спільності права власності подружжя на майно, яке набуте ними в період шлюбу, може бути спростована й один із подружжя може оспорювати поширення правового режиму спільного сумісного майна на певний об`єкт, у тому числі в судовому порядку. Тягар доказування обставин, необхідних для спростування презумпції, покладається на того з подружжя, який її спростовує.

Згідно із частинами другою та третьою статті 372 ЦК України у разі поділу майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або законом. У разі поділу майна між співвласниками право спільної сумісної власності на нього припиняється.

Аналізуючи матеріали справи та відповідність їх нормам матеріального права, суд вважає встановленим, що у період шлюбу сторонами, як подружжям було придбано майно, яке є спільною сумісною власністю подружжя, а саме:

- однокімнатна квартира загальною площею 58,50 кв. м, що розташована за адресою: АДРЕСА_3 , вартість якої відповідно до довідки про оціночну вартість об`єкта нерухомості становить 4 000 227,14 грн;

- однокімнатна квартира загальною площею 42,8 кв. м, розташована за адресою: АДРЕСА_1 , вартість якої відповідно до довідки про оціночну вартість об`єкта нерухомості становить 3 026 241,49 грн;

- трикімнатна квартира загальною площею 84,7 кв. м, розташована за адресою: АДРЕСА_2 , вартість якої відповідно до довідки про оціночну вартість об`єкта нерухомості становить 5 942 127,00 грн;

- транспортний засіб марки HONDA CR-V. д.н.з. НОМЕР_2 , 2012 року випуску, VIN № НОМЕР_3 , сірого кольору, вартість якого відповідно до інформаційного висновку оцінювача становить 570 554,00 грн.

Позивач та відповідач підтверджують даний факт та не заперечують, що перелічене вище майно набуте ними за час проживання разом однією сім`єю та перебування у шлюбі, також не заперечують його оціночну вартість, що також підтведжується матеріалами справи.

Таким чином, суд вважає, що вказані обставини визнані сторонами у справі, а тому не підлягають доказуванню.

Щодо корпоративних прав в Обслуговуючому кооперативі «Автомобільний гаражно-будівльний кооператив «Кооперативний - 1» на гараж № НОМЕР_1 , які належать ОСОБА_4 , даний факт не знайшов своє підтвердження в матеріалах справи.

Крім цього судом було витребувано докази у третьої особи, ОК «АГБК «Кооперативний - 1», які б підтвердили наявність у ОСОБА_4 відповідних прав та їх матеріальну оцінку, проте останнім ухвала суду виконана не була та відповідні докази не були надані, що позбавило суд можливості підтвердити наявність у ОСОБА_4 відповідних прав корпоративних прав.

У зв`язку з викладеним, суд не вбачає можливості визнати зазначені корпоративні права спільною сумісною власністю подружжя та здійснити їх розподіл між останніми, що не заперечується сторонами.

Відповідно до вимог ч.3 ст.368 ЦК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом.

За вказаних вище обставин, суд вважає, що в порядку поділу як спільного майна набутим сторонами у шлюбі підлягає вищенаведене майно, а саме:

- однокімнатна квартира загальною площею 58,50 кв. м, що розташована за адресою: АДРЕСА_3 , вартість якої відповідно до довідки про оціночну вартість об`єкта нерухомості становить 4 000 227,14 грн;

- однокімнатна квартира загальною площею 42,8 кв. м, розташована за адресою: АДРЕСА_1 , вартість якої відповідно до довідки про оціночну вартість об`єкта нерухомості становить 3 026 241,49 грн;

- трикімнатна квартира загальною площею 84,7 кв. м, розташована за адресою: АДРЕСА_2 , вартість якої відповідно до довідки про оціночну вартість об`єкта нерухомості становить 5 942 127,00 грн;

- транспортний засіб марки HONDA CR-V. д.н.з. НОМЕР_2 , 2012 року випуску, VIN № НОМЕР_3 , сірого кольору, вартість якого відповідно до інформаційного висновку оцінювача становить 570 554,00 грн.

Відповідно до п. 22 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства про розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» від 21.12.2007 за №11, поділ спільного майна подружжя здійснюється за правилами, встановленими статтями 69 -72 СК та ст. 372 ЦК. Вартість майна, що підлягає поділу, визначається за погодженням між подружжям, а при недосягненні згоди - виходячи з дійсної його вартості на час розгляду справи.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено під час судового засідання, сторони погоджуються із визначеним вище переліком майна як таким, що перебуває у спільній сумісній власності подружжя, та погоджуються із необхідністю його розподілу. Проте, сторони категорично не погоджуються зі способом його розподілу, кожна зі сторін пропонує свій варіант розподілу, який не узгоджується з іншим запропонованим, таким чином, між сторонами існує спір про спосіб розподілу спільного майна подружжя, для вирішення якого суд вважає за необхідним врахувати таке.

Позивач (відповідач за зустрічним позовом) ОСОБА_3 просить суд візнати за нею право власності на наступне майно:

- однокімнатну квартиру загальною площею 58,50 кв. м, що розташована за адресою: АДРЕСА_3 ;

- однокімнатну квартиру загальною площею 42,8 кв. м, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 ;

За ОСОБА_4 просить визнати право власності на наступне майно:

- трикімнатну квартиру загальною площею 84,7 кв. м, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 ;

- транспортний засіб марки HONDA CR-V. д.н.з. НОМЕР_2 , 2012 року випуску, VIN № НОМЕР_3 , сірого кольору.

Мотивує свої вимоги тим, що саме такий розподіл відповідатиме якнайкращим інтересам спільних із відповідачем дітей, які наразі проживають з нею, та не покладатиме на останню значний матеріальний тягар у відшкодуванні вартості різниці часток.

У свою чергу, відповідач (позивач за зустрічним позовом) ОСОБА_4 просить суд розділити спільне сумісне майно подружжя протилежним способом, а саме, визнати за ним право власності на таке майно:

- однокімнатну квартиру загальною площею 58,50 кв. м, що розташована за адресою: АДРЕСА_3 ;

- однокімнатну квартиру загальною площею 42,8 кв. м, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

За ОСОБА_3 просить визнати право власності на:

- трикімнатну квартиру загальною площею 84,7 кв. м, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 ;

- транспортний засіб марки HONDA CR-V. д.н.з. НОМЕР_2 , 2012 року випуску, VIN № НОМЕР_3 , сірого кольору.

Свої вимоги мотивує тим, що саме такий спосіб розподілу спільного майна подружжя між сторонами відповідатиме якнайкращим інтересам дітей, забезпечить належні та комфортні умови їх проживання.

Проте, суд не може погодитись із доводами кожної зі сторін, з огляду на таке.

Згідно з ч. 1 ст. 70 СК України, у разі поділу майна, що є об?єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Майно, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі. Якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом. При цьому суд бере до уваги інтереси дружини, чоловіка, дітей та інші обставини, що мають істотне значення. Неподільні речі присуджуються одному з подружжя, якщо інше не визначено домовленістю між ними (ч. 1, 2 статті 71 СК України).

Частиною 2 ст. 372 ЦК України встановлено, що у разі поділу майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або законом.

Статтею 163 СК України встановлено, що дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.

Сутність поділу полягає в тому, що кожному з подружжя присуджується в особисту власність конкретні речі, а також здійснюється розподіл майнових прав та обов`язків. При здійсненні поділу в судовому порядку суд має виходити з презумпції рівності часток. При винесенні рішення суд має керуватися "обставинами, що мають істотне значення", якими можуть бути, насамперед, ступінь трудової та (або) фінансової участі кожного з подружжя в утриманні спільного майна, зроблених поліпшеннях, доцільність та обґрунтованість укладених правочинів, спрямованих на розпорядження спільним майном, наявність або відсутність вчинення одним з подружжя дій, що порушують права другого з подружжя, суперечать інтересам сім`ї, матеріальне становище співвласників тощо. Поділ спільного сумісного майна подружжя здійснюється з визначення кола об`єктів спільної сумісної власності подружжя і встановлення їхньої вартості. Вартість майна, що підлягає поділу, визначається за погодженням між подружжям, а при недосягненні згоди - виходячи з дійсної його вартості на час розгляду справи (абзац перший пункту 22 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя" від 21 грудня 2007 р. № 11).

З матеріалів справи вбачається, що сторони на момент розгляду справи проживають за межами території України, зокрема, ОСОБА_3 разом із трьома малолітніми дітьми проживає у м. Вроцлав Республіки Польща, офіційно працевлаштована в компанії Atos Poland R&D, орендує квартиру, діти відвідують шкільні та дошкільні заклади освіти, що підтверджується відповідними матеріалами справи, крім цього остання оформила посвідку на проживання у Польщі. ОСОБА_4 проживає та офіційно працевлаштований у Канаді. Вказані обставини не заперечуються сторонами.

З викладеного суд може зробити висновок, що жодна зі сторін не довела наміру повернутися до України та проживати у вищевказаних квартирах, а тому посилання обох сторін на врахування кращих інтересів малолітніх дітей під час розподілу майна подружжя ,суд вважає хибними, оскільки ані позивачем, ані відповідачем, не доведено належними та допустимими доказами, яким чином розподіл майна подружжя шляхом визнання за одним із них обраних спірних квартир вплине на забезпечення комфортних та належних умов проживання їх спільних дітей.

Таким чином, беручи до уваги те, що за час шлюбу шлюбний договір (контракт) сторони не укладали та домовленості між ними щодо поділу спільного сумісного майна не було, приймаючи до уваги наявний спір щодо порядку поділу спірного майна, а передбачені законом підстави для відступлення від засад рівності часток відсутні, а тому, суд при поділі між подружжям спільного сумісного майна, а саме: однокімнатної квартири загальною площею 58,50 кв. м, що розташована за адресою: АДРЕСА_3 ; однокімнатної квартири загальною площею 42,8 кв. м, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 ; трикімнатної квартири загальною площею 84,7 кв. м, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 , виходить з рівності часток сторін у справі в об`єктах спільної сумісної власності, та вважає за необхідне здійснити розподіл спільного майна подружжя шляхом визнання за сторонами в порядку поділу майна спільного подружжя право власності по 1/2 частині на кожну із зазначених спірних квартир.

Щодо розподілу рухомого майна, а саме, транспортного засобу марки HONDA CR-V. д.н.з. НОМЕР_2 , 2012 року випуску, VIN № НОМЕР_3 , сірого кольору, суд повідомляє про таке.

Як встановлено вище судом, що дійсна (ринкова) вартість автомобіля HONDA CR-V. д.н.з. НОМЕР_2 , 2012 року випуску, VIN № НОМЕР_3 , сірого кольору відповідно до інформаційного висновку оцінювача становить 570 554,00 грн, що не заперечується сторонами.

Таким чином, частка кожного з подружжя складає 285 277,00 грн.

Суд бере до уваги той факт, що зазначений транспортний засіб перебуває у користуванні ОСОБА_4 , про що зазначила ОСОБА_3 , та не заперечується останнім, суд дійшов висновку про розподіл даного рухомого майна між сторонами шляхом виділення у власність ОСОБА_4 даного автомобіля з компенсацією останнім на користь ОСОБА_3 її частки у спільному майні, яка складає 285 277,00 грн, вважаючи, що розподіл майна у такий спосіб відповідатиме інтересам сторін, а також не суперечить вимогам чинного законодавства України.

Відповідно до частини третьої статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Частиною першою статті 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

З огляду на викладене, позовні вимоги як за первісним, так і за зустрічним позовом, підлягають частковому задоволенню.

Оскільки і первісний, і зустрічний позови підлягають частковому задоволенню, суд вирішує питання про розподіл судови витрат за обома позовами.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Позивач ОСОБА_3 сплатила судовий збір за подання позовної заяви у розмірі 7 267,20 грн відповідно до квитанції про сплату №6890-2296-7150-5288 від 29.04.2024 (ціна позову визначена останньою у розмірі 4 769 461,57 грн).

Позивач за зустрічним позовом ОСОБА_4 сплатив судовий збір за подання позовної заяви у розмірі 7 267,20 грн відповідно до квитанції про сплату №2522-0887-8320-0209 від 03.07.2024 (ціна зустрічного позову визначена останнім у розмірі 6 794 574,50 грн).

Розмір задоволених позовних вимог за первісним та зустрічним позовом при їх частковому задоволенні у грошовому еквіваленті у кожної зі сторін становить 6 769 574,82 грн, що перевищує ціну первісного позову та майже дорівнює ціні зустрічного позову, тому суд вважає за доцільне провести розподіл судових витрат шляхом їх зарахування, стягнувши з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 недоплачену частину судового збору за задоволену частину позовних вимог, яка перевищує заявлену нею ціну позову, що становить 24,55% від вже сплаченого судового збору, та становить у сумі 1 784,10 грн.

Щодо розподілу витрат на правову допомогу суд повідомляє про таке.

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивач (відповідач за зустрічним позовом) ОСОБА_3 подала до суду до закінчення судових дебатів заяву про намір подати докази на підтвердження понесених нею судових витрат на професійну правову допомогу не пізніше 5-ти днів після ухвалення судом рішення в даній цивільній справі, тому суд, ухвалюючи дане рішення, не здійснює розподіл судових витрат, які понесла ОСОБА_3 на професійну правову допомогу.

Щодо розподілу судових витрат, понесених відповідачем (позивачем за зустрічним позовом) ОСОБА_4 суд повідомляє про таке.

Відповідно до п. 6 ч.1 ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання як розподіл між сторонами судових витрат.

Згідно зі ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до ст. 137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

3. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

4. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

5. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

6. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Таким чином, системний аналіз наведених вище норм законодавства дозволяє зробити наступні висновки:

(1) Договір про надання правової допомоги є підставою для надання адвокатських послуг та, зазвичай, укладається в письмовій формі (виключення щодо останнього наведені в частині 2 статті 27 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність»);

(2) За своєю правовою природою договір про надання правової допомоги є договором про надання послуг, крім цього, на такий договір поширюються загальні норми та принципи договірного права, включаючи, але не обмежуючись главою 52 Цивільного кодексу України;

(3) Як будь-який договір про надання послуг, договір про надання правової допомоги може бути оплатним або безоплатним. Ціна в договорі про надання правової допомоги встановлюється сторонами шляхом зазначення розміру та порядку обчислення адвокатського гонорару;

(4) адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплату гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв;

(5) адвокатський гонорар (ціна договору про надання правової допомоги) зазначається сторонами як одна із умов договору при його укладенні. Вказане передбачено як приписами цивільного права, так і Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»;

(6) Відсутність в договорі про надання правової допомоги розміру та/або порядку обчислення адвокатського гонорару (як погодинної оплати або фіксованого розміру) не дає як суду, так і іншій стороні спору, можливості пересвідчитись у дійсній домовленості сторін щодо розміру адвокатського гонорару.

Тобто, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити з встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність".

У разі відсутності у тексті договору таких умов (пунктів) щодо порядку обчислення, форми та ціни послуг, що надаються адвокатом, суди, в залежності від конкретних обставин справи, інших доказів, наданих адвокатом, використовуючи свої дискреційні повноваження, мають право відмовити у задоволенні заяви про компенсацію судових витрат, задовольнити її повністю або частково.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

У пунктах 29, 30 постанови Верховного Суду від 16.04.2020 у справі № 727/4597/19 зазначено, що при визначенні суми відшкодування суд повинен виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так у справі "Схід/Захід Альянс Лімітед" проти України" (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268). Вказаний правовий висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі №755/9215/15-ц.

ОСОБА_4 додані такі докази понесення витрат на правничу допомогу, копії яких додані позовної заяви, а саме:

- Договір про надання правової допомоги № 13/6 від 13.06.2024 з Додатком №1;

- Акт здачі-приймання виконаних робіт (наданих послуг) від 01.07.2026;

- квитанції на підвтердження сплати наданих послуг.

Відповідно до Акту наданих послуг адвокат надав, а клієнт (позивач) прийняв такі правничі послуги:

- аналіз позовної заяви та доданих до неї документів, формування правової позиції, підготовка та подання відзиву на позовну заяву;

- аналіз документів, наданих клієнтом, формування правової позиції, підготовка та подання зустрічної позовної заяви;

- аналіз відзиву на зустрічних позов, підготовка і подання додаткових пояснень;

- підготовка та подання до суду письмової промови у судових дебатах;

- участь у 5-ти судових засіданнях;

- підготовка та подання під час розгляду справи інших клопотань, заяв та вчинення інших процесуальних дій, необхідних для належного представництва та захисту інтересів клієнта.

Відповідно до даного акту сторони погодили вартість наданих послуг у сумі 57 600,00 грн, яку просить ОСОБА_4 стягнути з ОСОБА_3 .

Відповідно до Додатку №1 до Договору про надання правової допомоги, сторони домовились, що вартість надання правової допомоги (гонорар) та порядок розрахунків є наступним:

1. 20 000,00 грн клієнт сплачує шляхом безготівкового перерахунку на банківський рахунок Об`єднання - не пізніше 5 календарних днів з дня підписання додатка;

2. 20 000,00 грн клієнт сплачує шляхом безготівкового перерахунку на банківський рахунок Об`єднання - не пізніше 5 календарних днів після ухвалення рішення по справі;

3. за кожне судове засідання клієнт зобов`язується додатково осплачувати 3 500,00 грн за 1 судове засідання.

Позивач (відповідач за зустрічним позовом) ОСОБА_3 подала до суду клопотання, в якому не погоджується з розміром понесених ОСОБА_4 судових витрат, зазначивши, що вони не є співмірними складності справи, об`єму наданих послуг та зазначеному у зустрічному позові орієнтованому розміру понесених судових витрат у сумі 35 000,00 - 50 000,00 грн, а тому просить суд зменшити заявлений останнім розмір витрат, понесених на правову допомогу, до об`єктивного, реального та співмірного розміру.

Суд звертає увагу, що при визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи.

Враховуючи предмет позову, складність та обсяг самої справи, положення ст.141 ЦПК України, та зважаючи на обсяг фактично наданих послуг, з урахуванням характеру виконаної адвокатом роботи, принципу співмірності та розумності судових витрат, ціни позову, співмірності складності справи із наданими адвокатом послугами, витраченого представником часу, суд вважає такий розмір витрат на правничу допомогу є пропорційним до предмета спору та виконаної адвокатом роботи, а тому приходить до висновку про стягнення витрат на правову допомогу у розмірі 50 000 грн, що, на думку суду, є співмірним зі складністю даної справи.

Отже з позивача ОСОБА_3 на користь відповідача ОСОБА_4 підягають стягненню витрати за надання правничої допомоги в сумі 50 000,00 грн.

Керуючись ст. 60, 63, 70, 71 СК України, ст. 2-13, 76-83, 133, 178, 258, 259, 263-265, 273,274, 354, 355 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , третя особа: Обслуговуючий кооператив «Автомобільний гаражно-будівельний кооператив «Кооперативний - 1», про поділ майна подружжя та зустрічний позов ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про поділ майна подружжя, задовольнити частково.

Визнати об`єктом права спільної сумісної власності подружжя ОСОБА_3 (РНОКПП: НОМЕР_4 ) та ОСОБА_4 (РНОКПП: НОМЕР_5 ) наступне майно:

- однокімнатну квартиру загальною площею 58,50 кв. м, що розташована за адресою: АДРЕСА_3 ;

- однокімнатну квартиру загальною площею 42,8 кв. м, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 ;

- трикімнатну квартиру загальною площею 84,7 кв. м, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 ;

- транспортний засіб марки HONDA CR-V. д.н.з. НОМЕР_2 , 2012 року випуску, VIN № НОМЕР_3 , сірого кольору.

Розділити спільне сумісне майно подружжя ОСОБА_3 (РНОКПП: НОМЕР_4 ) та ОСОБА_4 (РНОКПП: НОМЕР_5 ) наступним чином:

-визнати за ОСОБА_3 (РНОКПП: НОМЕР_4 ) право приватної власності на 1/2 частину однокімнатної квартири загальною площею 58,50 кв. м, що розташована за адресою: АДРЕСА_3 , 1/2 частину однокімнатної квартири загальною площею 42,8 кв. м, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 та 1/2 частину трикімнатної квартири загальною площею 84,7 кв. м, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 .

-визнати за ОСОБА_4 (РНОКПП: НОМЕР_5 ) право приватної власності на 1/2 частину однокімнатної квартири загальною площею 58,50 кв. м, що розташована за адресою: АДРЕСА_3 , 1/2 частину однокімнатної квартири загальною площею 42,8 кв. м, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 та 1/2 частину трикімнатної квартири загальною площею 84,7 кв. м, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 .

Виділити у власність ОСОБА_4 (РНОКПП: НОМЕР_5 ) транспортний засіб марки HONDA CR-V. д.н.з. НОМЕР_2 , 2012 року випуску, VIN № НОМЕР_3 , сірого кольору, припинивши на нього режим спільної сумісної власності подружжя.

Стягнути з ОСОБА_4 (РНОКПП: НОМЕР_5 ) на користь ОСОБА_3 (РНОКПП: НОМЕР_4 ) грошову компенсацію у розмірі 1/2 вартості транспортного засобу марки HONDA CR-V. д.н.з. НОМЕР_2 , 2012 року випуску, VIN № НОМЕР_3 , сірого кольору, що складає 285 277,00 грн.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_3 (РНОКПП: НОМЕР_4 ) на користь ОСОБА_4 (РНОКПП: НОМЕР_5 ) судовий збір у розмірі 1 784,10 грн та витрати на правову допомогу у розмірі 50 000,00 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Київського апеляційного суду.

Суддя: О.М. Букіна