Court ruling № 140701740, 19.10.2026, Commercial Court of Kharkiv Oblast

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

8-й під`їзд, Держпром, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

________________

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

"19" жовтня 2026 р.м. ХарківСправа № 922/3468/26

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Новікової Н.А.

без виклику учасників справи,

розглянувши матеріали позовної заяви (вх. № 3468/26 від 01.10.2026) з урахуванням заяви про усунення недоліків (вх. № 25539 від 15.10.2026 року),

за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ) в інтересах ПРИВАТНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «МІЖНАРОДНИЙ ФОНД ПРОМИСЛОВИХ ІНВЕСТИЦІЙ «НЕФТЬГАЗПРОМ» (61166, місто Харків, проспект Леніна (нова назва - Науки), будинок 30; код ЄДРПОУ: 23462298),

до ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ; РНОКПП: НОМЕР_2 ),

про стягнення грошових коштів за понесені збитки, заподіяних юридичній особі діями (бездіяльністю) її посадової особи, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 в інтересах ПРИВАТНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «МІЖНАРОДНИЙ ФОНД ПРОМИСЛОВИХ ІНВЕСТИЦІЙ «НЕФТЬГАЗПРОМ» звернувся до Господарського суду Харківської області з позовною заявою (вх. № 3468/26 від 01.10.2026) до відповідача, ОСОБА_2 , про стягнення грошових коштів за понесені збитки, заподіяних юридичній особі діями (бездіяльністю) її посадової особи, а саме: з кінцевого бенефіціара ПРИВАТНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВО "МІЖНАРОДНИЙ ФОНД ПРОМИСЛОВИХ ІНВЕСТИЦІЙ "НЕФТЬГАЗПРОМ" в особі ОСОБА_3 , який є засновником, фінансовим директором, тобто особа, яка відповідає за організацію фінансово господарської діяльності плюс уповноважена особа, яка має право вчиняти дії від юридичної особи на користь вищевказаного інвестиційного фонду в особі ОСОБА_1 , внаслідок недобросовісних та протиправних дій і бездіяльністю відповідача, внаслідок ненарахованих і не отриманих доходів Фонду та який має заборгованість перед учасником та інвестором вищевказаного Фонду за рішенням Господарського суду Харківської області від 20.02.2025 у справі № 922/3887/24 суму у розмірі 1 023 400,00 тис. грн., що є еквівалентом 25 840,00 доларів США станом на 21.04.2024 року за офіційним курсом Національного банку України, а також 12 280,80 (з урахуванням заяви про усунення недоліків вх. № 25539 від 15.10.2026).

12.10.2026, ухвалою Господарського суду Харківської області, позовну заяву ОСОБА_1 (вх. № 3468/26 від 01.10.2026) залишено без руху. Встановлено позивачу для усунення недоліків позовної заяви 5-денний строк з дня вручення цієї ухвали для подання до Господарського суду Харківської області: доказів належності ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ) 5 і більше відсотків статутного капіталу товариства (голосуючих акцій) ПРИВАТНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВО «МІЖНАРОДНИЙ ФОНД ПРОМИСЛОВИХ ІНВЕСТИЦІЙ «НЕФТЬГАЗПРОМ» (61166, місто Харків, проспект Леніна (нова назва - Науки), будинок 30; код ЄДРПОУ: 23462298) або частки ОСОБА_1 у власності цієї юридичної особи, що сукупно становить 5 і більше відсотків або довіреності чи іншого документа, що підтверджує повноваження ОСОБА_1 на звернення з позовом до суду в інтересах ПРИВАТНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВО «МІЖНАРОДНИЙ ФОНД ПРОМИСЛОВИХ ІНВЕСТИЦІЙ «НЕФТЬГАЗПРОМ»; уточненого складу учасників справи з урахуванням приписів ст. 54 ГПК України: визначити позивача, відповідача, а також, за необхідності, третіх осіб з відповідним обґрунтуванням; уточненого змісту позовних вимог (предмета позову) із чітким визначенням на захист якої особи спрямовані позовні вимоги - ПРИВАТНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВО «МІЖНАРОДНИЙ ФОНД ПРОМИСЛОВИХ ІНВЕСТИЦІЙ «НЕФТЬГАЗПРОМ» (в порядку ст. 54 ГПК України) або ОСОБА_1 ; документів, що підтверджують направлення ПРИВАТНОМУ АКЦІОНЕРНОМУ ТОВАРИСТВУ «МІЖНАРОДНИЙ ФОНД ПРОМИСЛОВИХ ІНВЕСТИЦІЙ «НЕФТЬГАЗПРОМ» копії позовної заяви і доданих до неї документів з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу, за адресою 61166, місто Харків, проспект Науки, будинок 30; відомостей щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.

15.10.2026 в межах строку на усунення недоліків від ОСОБА_1 надійшла заява про усунення недоліків (вх. № 25539) разом із позовною заявою в новій редакції. Позивач стверджує, що виконав всі вимоги ухвали суду від 12.10.2026. Також зазначив, що до виправленої позовної заяви внесено відомості, що підтверджує право власника цінних паперів звертатися до суду з часткою у статутному капіталі. У заяві також зазначено, що ОСОБА_1 подано позовну заяву від імені в інтересах Приватного акціонерного товариства «Міжнародний фонд промислових інвестицій «Нефтьгазпром».

Розглянувши матеріали позовної заяви з урахуванням заяви про усунення недоліків, суд прийшов до висновку про повернення позовної заяви.

Частиною 4 статті 11 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Так, згідно з рішеннями Європейського суду з прав людини від 20 травня 2010 року у справі "Пелевін проти України" та від 30 травня 2013 року у справі "Наталія Михайленко проти України", право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб те ресурсів суспільства та окремих осіб. Отже, кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальної заборони та обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

Отже, доступ до правосуддя здійснюється шляхом точного, послідовного і неухильного дотримання процесуального алгоритму, що передбачений, зокрема, Господарським процесуальним кодексом України.

У заяві про усунення недоліків (вх. № 25539 від 15.10.2026) ОСОБА_1 чітко та однозначно визначив, що звертається до суду як власник цінних паперів інвестиційних сертифікатів ПрАТ «МІЖНАРОДНИЙ ФОНД ПРОМИСЛОВИХ ІНВЕСТИЦІЙ «НЕФТЬГАЗПРОМ» в інтересах цієї ж юридичної особи - ПрАТ «МІЖНАРОДНИЙ ФОНД ПРОМИСЛОВИХ ІНВЕСТИЦІЙ «НЕФТЬГАЗПРОМ».

Велика Палата Верховного Суду в п. 160-167 постанови від 01.03.2023 у справі № 522/22473/15-ц) зазначила, що необхідно розмежовувати звернення учасника до суду від свого імені і звернення від імені товариства.

Оскільки товариство та його учасники є різними суб`єктами права, кожний з яких має власне відокремлене майно, то виведення майна з товариства без справедливої компенсації, позбавлення його ліквідних активів, ринкових можливостей, погіршення його майнового чи фінансового стану, безпідставне взяття на себе зобов`язань чи іншого майнового тягаря спричиняє негативні наслідки саме для товариства, а не для його учасників. Із цих же причин учасник товариства та товариство не можуть мати права на позов (у матеріальному значенні) з одним і тим самим предметом. Тому в цих випадках звернення учасника товариства з позовом від власного імені не допускається. За протилежного підходу було б можливим ініціювання різних судових процесів щодо одного і того ж предмета, зокрема з метою поставити учасником товариства (або товариством) під сумнів остаточність та правову визначеність постановленого в межах справи за участю товариства (або його учасника) судового рішення, яким вирішений спір (постанова Великої Палати Верховного Суду від 07 липня 2020 року у справі № 910/10647/18 (провадження № 12-175гс19, пункт 7.48).

Водночас Велика Палата Верховного Суду звертає увагу, що майновий стан товариства не є байдужим для його учасників. Так, від такого стану може залежати як вартість частки учасника товариства, так і можливість прийняття товариством рішення про виплату учасникам дивідендів у тому чи іншому розмірі. Таким чином, хоча порушення прав товариства не є порушенням прав чи прямого (безпосереднього) інтересу учасника, але учасник може мати похідний інтерес у захисті прав товариства.

Необхідно також зазначити, що особа може мати похідний інтерес у захисті прав іншої особи не тільки у випадку, коли особа є учасником товариства. Похідний інтерес можуть мати, наприклад, кредитори боржника в захисті прав боржника у процедурі банкрутства, у виконавчому провадженні, у процедурі ліквідації банків (постанова Великої Палати Верховного Суду від 28 вересня 2021 року у справі № 761/45721/16-ц (провадження № 14-122цс20, пункти 72, 77, 78, 101, 105).

Похідний інтерес задовольняється через різні правові інститути.

Зокрема, до них належить інститут так званого похідного позову. Відповідно до частини першої статті 54 Господарського процесуального кодексу України власник (власники), учасник (учасники), акціонер (акціонери) юридичної особи, якому (яким) сукупно належить 5 і більше відсотків статутного капіталу товариства (голосуючих акцій) або частка у власності юридичної особи якого (яких) сукупно становить 5 і більше відсотків, може (можуть) подати в інтересах такої юридичної особи позов про відшкодування збитків, заподіяних юридичній особі її посадовою особою.

Отже, за похідним позовом учасник, власник, акціонер набуває статусу процесуального представника юридичної особи, якій завдано збитків, але не має власного права на позов (у матеріальному значенні) до порушника. Як уже раніше зазначалося, відповідно до усталеної практики ЄСПЛ акціонер (учасник) юридичної особи, навіть мажоритарний, не може розглядатись як належний заявник, якщо йдеться про порушення прав юридичної особи. Такі висновки сформульовані у постанові Великої Палати Верховного Суду від 28 вересня 2021 року у справі № 761/45721/16-ц (провадження № 14-122цс20, пункти 73-76).

В межах поданого позову на етапі вирішення питання про відкриття провадження є важливим з`ясування наявності у заявника права підписувати та подавати в інтересах ПрАТ «МІЖНАРОДНИЙ ФОНД ПРОМИСЛОВИХ ІНВЕСТИЦІЙ «НЕФТЬГАЗПРОМ» позову, адже відсутність відповідних прав є наслідком застосування п. 1 ч. 5 ст. 174 ГПК України.

Наявність такого права ОСОБА_1 обґрунтовує наявністю інвестиційних сертифікатів ПрАТ «МІЖНАРОДНИЙ ФОНД ПРОМИСЛОВИХ ІНВЕСТИЦІЙ «НЕФТЬГАЗПРОМ».

Тобто, з метою з`ясування підставності звернення ОСОБА_1 з позовом в порядку ст. 54 ГПК, необхідним є з`ясування питання чи надає відповідний інвестиційний сертифікат право власності на частку у статутному капіталі або частку у власності юридичної особи.

Враховуючи, що відповідні інвестиційні сертифікати видані 05.04.1994, то до спірних правовідносин підлягає застосуванню Положення «Про інвестиційні фонди та інвестиційні компанії», затверджене указом Президента України № 55/94 від 19.02.1994 року. Такої ж позиції дотримується і Східний апеляційний господарський суд у постанові від 19.02.2026 року у справі № 922/2571/25 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 та ПрАТ «МІЖНАРОДНИЙ ФОНД ПРОМИСЛОВИХ ІНВЕСТИЦІЙ «НЕФТЬГАЗПРОМ».

Пунктом 1 цього Положення передбачено, що інвестиційний фонд - це юридична особа, заснована у формі закритого акціонерного товариства з урахуванням вимог, встановлених цим Положенням, що здійснює виключну діяльність у галузі спільного інвестування.

Абзацом 8 п. 2 Положення визначено, що інвестиційний сертифікат - цінний папір, який випускається виключно інвестиційним фондом або інвестиційною компанією і дає право його власникові на отримання доходу у вигляді дивідендів.

Враховуючи, що п. 1 Положення визначено, що інвестиційний фонд це юридична особа, заснована у формі закритого акціонерного товариства, то до спірних правовідносин підлягає застосуванню і Закон України «Про господарські товариства», який діяв на момент видачі відповідних інвестиційних сертифікатів.

Абзацом 1, 3 ст. 24 Закону України «Про господарські товариства» визначено, що акціонерним визнається товариство, яке має статутний фонд, поділений на визначену кількість акцій рівної номінальної вартості, і несе відповідальність за зобов`язаннями тільки майном товариства. Загальна номінальна вартість випущених акцій становить статутний фонд акціонерного товариства, який не може бути менше суми, еквівалентної 1250 мінімальним заробітним платам, виходячи із ставки мінімальної заробітної плати, діючої на момент створення акціонерного товариства. Абз. 5 ст. 35 Закону України «Про господарські товариства» визначено, що голосування на установчих зборах проводиться за принципом: одна акція - один голос.

Отже, статутний фонд (капітал) акціонерного товариства формується виключно з номінальної вартості випущених ним акцій, а частка акціонера у статутному фонді визначається кількістю належних йому акцій відносно їх загальної кількості. Право на участь в управлінні товариством, зокрема право голосу на загальних зборах, також пов`язане виключно з володінням акціями.

При цьому, стаття 27 Закону України «Про господарські товариства» визначає, що акціонерне товариство має право випуску облігацій та інших цінних паперів відповідно до законодавства України про цінні папери та фондову біржу.

Тобто, Закон України «Про господарські товариства» допускає, що акціонерне товариство може випускати і інші цінні папери, окрім акцій, що фактично підтверджує про можливість існування інвестиційних сертифікатів як цінних паперів.

Крім того, відповідно до ст. 4 Закону України «Про цінні папери і фондову біржу» № 1201-XII від 18.06.1991, акцією визнається цінний папір без встановленого строку обігу, що засвідчує дольову участь у статутному фонді акціонерного товариства, підтверджує членство в акціонерному товаристві та право на участь в управлінні ним, дає право його власникові на одержання частини прибутку у вигляді дивіденду, а також на участь у розподілі майна при ліквідації акціонерного товариства.

На відміну від акції, інвестиційний сертифікат відповідно до абз. 8 п. 2 Положення «Про інвестиційні фонди та інвестиційні компанії», затвердженого Указом Президента України від 19.02.1994 № 55/94, надає його власникові лише право на отримання доходу у вигляді дивідендів.

Ані зазначене Положення, ані Закон України «Про цінні папери і фондову біржу» не наділяють інвестиційний сертифікат властивістю засвідчувати участь його власника у статутному фонді інвестиційного фонду, членство в ньому чи право на участь в управлінні ним.

Отже, номінальна вартість інвестиційних сертифікатів до статутного фонду інвестиційного фонду не входить, а сам інвестиційний сертифікат не є голосуючою акцією в розумінні ч. 1 ст. 54 ГПК України.

Так само інвестиційний сертифікат не засвідчує частки його власника у власності юридичної особи.

Відповідно до ст. 12 Закону України «Про господарські товариства» товариство є власником майна, переданого йому засновниками і учасниками у власність, продукції, виробленої товариством у результаті господарської діяльності, одержаних доходів, іншого майна, набутого на підставах, не заборонених законом.

Кошти, внесені інвесторами в оплату інвестиційних сертифікатів, становлять майно інвестиційного фонду, тоді як власник інвестиційного сертифіката набуває лише зобов`язальне право вимоги щодо отримання доходу у вигляді дивідендів, а не речове право на частку в майні юридичної особи.

Крім того, з інформації, розміщеної на офіційному сайті Агентства з розвитку інфраструктури фондового ринку України (SMIDA; smida.gov.ua), відносно ПрАТ «МІЖНАРОДНИЙ ФОНД ПРОМИСЛОВИХ ІНВЕСТИЦІЙ «НЕФТЬГАЗПРОМ» у розділі «Інформація 5 та більше %» відсутні відомості, що свідчать про наявність у ОСОБА_1 5 і більше відсотків статутного капіталу товариства (голосуючих акцій) ПрАТ «МІЖНАРОДНИЙ ФОНД ПРОМИСЛОВИХ ІНВЕСТИЦІЙ «НЕФТЬГАЗПРОМ».

Окремо суд звертає увагу, що дослідження наявності у ОСОБА_1 права подавати позову в інтересах ПрАТ «МІЖНАРОДНИЙ ФОНД ПРОМИСЛОВИХ ІНВЕСТИЦІЙ «НЕФТЬГАЗПРОМ» здійснювалося скрізь призму застосування ст. 54 ГПК України, тобто як «похідного» позову за яким судом визнається, що додаткових документів для такого представництва непотрібно, окрім підтвердження наявності у заявника 5 і більше відсотків статутного капіталу товариства (голосуючих акцій) або 5 і більше відсотків частки у власності юридичної особи. Натомість, суд констатує про те, що в матеріалах справи відсутні і інші документи, як то довіреність, ордер та інші документі, що надавали би ОСОБА_1 права представництва інтересів товариства.

Окрім того, навіть якщо не брати до уваги те, що інвестиційний сертифікат не підтверджує права власності на частку у статутному капіталі або частки у власності юридичної особи, то суд констатує про те, що ОСОБА_1 не надав доказів, що розмір його цінних паперів становить 5 і більше відсотків статутного капіталу товариства (голосуючих акцій) або 5 і більше відсотків частки у власності юридичної особи.

З огляду на викладене, володіння інвестиційними сертифікатами ПрАТ «МІЖНАРОДНИЙ ФОНД ПРОМИСЛОВИХ ІНВЕСТИЦІЙ «НЕФТЬГАЗПРОМ» не надає ОСОБА_1 статусу власника, учасника чи акціонера, якому належить 5 і більше відсотків статутного капіталу товариства (голосуючих акцій) або частка у власності юридичної особи у розмірі 5 і більше відсотків, а відтак не наділяє його правом на звернення до суду з похідним позовом в інтересах зазначеної юридичної особи в порядку ч. 1 ст. 54 ГПК України. Доказів належності ОСОБА_1 акцій ПрАТ «МІЖНАРОДНИЙ ФОНД ПРОМИСЛОВИХ ІНВЕСТИЦІЙ «НЕФТЬГАЗПРОМ» у відповідному розмірі, як і довіреності чи іншого документа, що підтверджує його повноваження діяти від імені цього товариства, позивачем на виконання ухвали суду від 12.10.2026 не подано.

Згідно із п. 1 ч. 5 ст. 174 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи також у разі, якщо: заяву подано особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.

Таким чином, позовну заяву підписано та подано в інтересах ПрАТ «МІЖНАРОДНИЙ ФОНД ПРОМИСЛОВИХ ІНВЕСТИЦІЙ «НЕФТЬГАЗПРОМ» особою, яка не має права її підписувати, що відповідно до п. 1 ч. 5 ст. 174 ГПК України є підставою для повернення позовної заяви та доданих до неї документів без розгляду.

При цьому згідно з ч. 8 ст. 174 ГПК України повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до господарського суду в загальному порядку після усунення обставин, що були підставою для її повернення.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка кореспондується із правовою конструкцією статті 174 Господарського процесуального кодексу України, дає можливість стороні розраховувати на захист своїх прав та доступ до правосуддя, незважаючи на порушення при подані позовної заяви, що стали підставою для її повернення, через передбачену законом процесуальну можливість повторного подання позовної заяви після усунення допущеного порушення.

На підставі викладеного та керуючись статтями 6, 42, 174, 232-236, 242 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд Харківської області, -

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 , поданої в інтересах ПРИВАТНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «МІЖНАРОДНИЙ ФОНД ПРОМИСЛОВИХ ІНВЕСТИЦІЙ «НЕФТЬГАЗПРОМ», у справі № 922/3468/26 вважати неподаною та повернути ОСОБА_1 .

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду, в порядку статей 255-257 Господарського процесуального кодексу України та з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 Перехідних положень Кодексу.

Ухвалу підписано 19.10.2026.

СуддяНовікова Н.А.

Примітка: Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення недоліків (ст.174 ГПК України).