Decision № 140701732, 12.10.2026, Commercial Court of Kharkiv Oblast

Єдиний державний реєстр судових рішень

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" жовтня 2026 р.м. ХарківСправа № 922/3725/25

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Новікової Н. А.

за участю секретаря судового засідання Базаки А. А.

розглянувши в порядку загального позовного провадження матеріали справи за первісним позовом Акціонерного товариства "УКРГАЗВИДОБУВАННЯ" (04053, місто Київ, вулиця Кудрявська, будинок 26/28, код ЄДРПОУ 30019775)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "АДР-СЕРВІС АГРО" (62302 Харківська область, Харківський район, місто Дергачі, вул. Соснова, будинок 2-А, код ЄДРПОУ 44305134)

про стягнення коштів

та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АДР-СЕРВІС АГРО" (62302 Харківська область, Харківський район, місто Дергачі, вул. Соснова, будинок 2-А, код ЄДРПОУ 44305134)

до Акціонерного товариства "УКРГАЗВИДОБУВАННЯ" (04053, місто Київ, вулиця Кудрявська, будинок 26/28, код ЄДРПОУ 30019775)

про стягнення коштів

за участю представників учасників справи:

позивача за первісним позовом - Заболотного А. М., Лисенка В. С.,

відповідача за первісним позовом - не з`явився, -

ОПИСОВА ЧАСТИНА

1. СУТЬ СПОРУ.

1.1. Акціонерне товариство "УКРГАЗВИДОБУВАННЯ" звернулось до господарського суду із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "АДР-СЕРВІС АГРО" стверджуючи, що у відповідача існує заборгованість перед позивачем у розмірі 8 733 554,40 грн. за договором про виконання сільськогосподарських робіт (послуг) УБГ №223/035-18 від 06.04.2018, який було укладено ПАТ «Укргазвидобування» в особі філії БУ «Укрбургаз» (Замовник, Позивач) та ТОВ «АДР-СЕРВІС» (Виконавець, Відповідач), в зв`язку із чим у позивача виникло право на стягнення з відповідача, крім заборгованості, також штрафу у розмірі 103 086 425,40 грн. (нарахованого на підставі підпункту 5.4.4 договору від 06.04.2018 № УБГ 223/035-18) та штрафу у розмірі 8 733 544,40 грн. (нарахованого на підставі підпункту 5.4.9 договору від 06.04.2018 № УБГ 223/035-18).

1.2. В свою чергу, Товариство з обмеженою відповідальністю «АДР-СЕРВІС АГРО» звернулося до господарського суду із зустрічним позовом до Акціонерного товариства «УКРГАЗВИДОБУВАННЯ» про стягнення штрафу в розмірі 109 086 825,40 грн стверджуючи, що АТ «УКРГАЗВИДОБУВАННЯ» у визначений умовами Договору строк направлені на його адресу Акти приймання-передачі робіт (послуг) не підписав та не надав обґрунтованої відмови від приймання виконаних робіт, чим порушив умови пункту 3.3 Договору, яким передбачено, що замовник зобов`язаний підписати Акт приймання-передачі робіт (послуг) протягом 3 (трьох) робочих днів з моменту отримання такого акту, або в цей же строк надіслати обґрунтовану відмову від приймання виконаних Робіт (надання послуг).

1.3. КОРОТКИЙ ЗМІСТ РІШЕНЬ СУДІВ ПРИ ПЕРВІСНОМУ РОЗГЛЯДІ СПРАВИ.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 05.01.2026 (суддя Усата В. В.), залишеним без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 10.03.2026, клопотання відповідача за первісним позовом про зменшення розміру штрафних санкцій задоволено частково - зменшено розмір штрафу, нарахованого відповідно до п. 5.4.1. Договору, на 95%; первісний позов задоволено частково - стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "АДР-СЕРВІС АГРО" на користь Акціонерного товариства «Укргазвидобування» штраф в сумі 4 863 218,70 грн., що нарахований відповідно до п. 5.4.1. Договору, витрати зі сплати судового збору у розмірі 378 594,36 грн., в частині первісних позовних вимог щодо стягнення заборгованості у розмірі 8 733 554,40 грн, штрафу у розмірі 92 401 155,20 грн. (нарахованого відповідно до п. 5.4.1. Договору), штрафу у розмірі 103 086 425,40 грн. (нарахованого відповідно до п. 5.4.4. Договору), штрафу у розмірі 8 733 544,40 грн. (нарахованого відповідно до п. 5.4.9. Договору) відмовлено; клопотання відповідача за зустрічним позовом щодо зменшення штрафних санкцій задоволено частково - зменшено розмір штрафу на 50%; зустрічний позов задоволено частково - стягнуто з Акціонерного товариства «Укргазвидобування» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АДР-СЕРВІС АГРО" штраф за неналежне виконання умов Договору № УБГ223/035-18 від 06 квітня 2018 року та Додаткової угоди № 17 від 18 липня 2024 року в розмірі 51 543 212,70 грн., витрати зі сплати судового збору у розмірі 801 203,95 грн., в частині зустрічних позовних вимог щодо стягнення штрафу у розмірі 57 543 612,70 грн. відмовлено.

1.4. Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 06.05.2026 касаційну скаргу Акціонерного товариства «Укргазвидобування» задоволено частково; постанову Східного апеляційного господарського суду від 10.03.2026 та рішення Господарського суду Харківської області від 05.01.2026 скасовано в частині відмови у задоволенні первісних позовних вимог Акціонерного товариства «Укргазвидобування» про стягнення заборгованості у розмірі 8 733 554,40 грн, штрафу у розмірі 103 086 425,40 грн (нарахованого на підставі підпункту 5.4.4 договору від 06.04.2018 № УБГ 223/035-18), штрафу у розмірі 8 733 544,40 грн (нарахованого на підставі підпункту 5.4.9 договору від 06.04.2018 № УБГ 223/035-18), а справу № 922/3725/25 у зазначеній частині передано на новий розгляд до суду першої інстанції; в іншій частині постанову Східного апеляційного господарського суду від 10.03.2026 та рішення Господарського суду Харківської області від 05.01.2026 залишено без змін.

1.5. Тобто, на новий розгляд суду передано справу в частині первісних позовних вимог Акціонерного товариства «Укргазвидобування» про стягнення з ТОВ «АДР-СЕРВІС АГРО»:

- заборгованості у розмірі 8 733 554,40 грн (нарахована на підставі п. 4.3. договору від 06.04.2018 № УБГ 223/035-18 як Різниця між вартістю Продукції (ВП), яка визначена згідно з п. 4.2 Договору і вартістю Робіт (ВР), яка визначена згідно з п. 4.1 Договору),

- штрафу у розмірі 103 086 425,40 грн (нарахованого на підставі підпункту 5.4.4 договору від 06.04.2018 № УБГ 223/035-18),

- штрафу у розмірі 8 733 544,40 грн (нарахованого на підставі підпункту 5.4.9 договору від 06.04.2018 № УБГ 223/035-18.

2. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ ГОСПОДАРСЬКОГО СУДУ У СПРАВІ ПІД ЧАС НОВОГО РОЗГЛЯДУ СПРАВИ

2.1. 13.05.2026 матеріали справи повернулись із Верховного Суду до Господарського суду Харківської області, автоматизованою системою документообігу Господарського суду Харківської області для розгляду справи визначено суддю Новікову Н. А.

2.2. Ухвалою Господарського суду Харківської області від 18.05.2026 призначено справу до розгляду в порядку загального позовного провадження; почато підготовче провадження і призначено підготовче засідання на 17.06.2026; вирішено Акціонерному товариству «Укргазвидобування» надати господарському суду окремий детальний розрахунок заборгованості у розмірі 8 733 554,40 грн, штрафу у розмірі 103 086 425,40 грн (нарахованого на підставі підпункту 5.4.4 договору від 06.04.2018 № УБГ 223/035-18), штрафу у розмірі 8 733 544,40 грн (нарахованого на підставі підпункту 5.4.9 договору від 06.04.2018 № УБГ 223/035-18); вирішено Товариству з обмеженою відповідальністю «АДР-СЕРВІС АГРО» надати господарському суду заперечення на розрахунок заборгованості у розмірі 8 733 554,40 грн, штрафу у розмірі 103 086 425,40 грн (нарахованого на підставі підпункту 5.4.4 договору від 06.04.2018 № УБГ 223/035-18), штрафу у розмірі 8 733 544,40 грн (нарахованого на підставі підпункту 5.4.9 договору від 06.04.2018 № УБГ 223/035-18); вирішено учасникам справи надати господарському суду письмові пояснення щодо позовних вимог Акціонерного товариства «Укргазвидобування» про стягнення заборгованості у розмірі 8 733 554,40 грн, штрафу у розмірі 103 086 425,40 грн (нарахованого на підставі підпункту 5.4.4 договору від 06.04.2018 № УБГ 223/035-18), штрафу у розмірі 8 733 544,40 грн (нарахованого на підставі підпункту 5.4.9 договору від 06.04.2018 № УБГ 223/035-18) з урахуванням постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 06.05.2026.

2.3. Ухвалою Господарського суду Харківської області від 17.06.2026 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів до 17.08.2026; відкладено підготовче судове засідання у справі на 12.08.2026.

2.4. Протокольною ухвалою від 12.08.2026 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 31.08.2026.

2.5. В судовому засіданні 31.08.2026 суд за участю представників позивача та відповідача відкрив розгляд справи по суті. Представник позивача підтримав заявлений позов в частині вимог про стягнення заборгованості у розмірі 8 733 554,40 грн., штрафу у розмірі 103 086 425,40 грн. (нарахованого на підставі підпункту 5.4.4 договору від 06.04.2018 № УБГ 223/035-18), штрафу у розмірі 8 733 544,40 грн. (нарахованого на підставі підпункту 5.4.9 договору від 06.04.2018 № УБГ 223/035-18) та просив суд його задовольнити з підстав та мотивів, наведених у позовній заяві. Представник відповідача заперечував проти задоволення вимог позивача в частині стягнення заборгованості у розмірі 8 733 554,40 грн, штрафу у розмірі 103 086 425,40 грн (нарахованого на підставі підпункту 5.4.4 договору від 06.04.2018 № УБГ 223/035-18), штрафу у розмірі 8 733 544,40 грн (нарахованого на підставі підпункту 5.4.9 договору від 06.04.2018 № УБГ 223/035-18) та просив суд відмовити в задоволенні позову з мотивів, наведених у відзиві на позовну заяву. Протокольною ухвалою суду від 31.08.2026 оголошено перерву в розгляді справи по суті до 14.09.2026.

2.6. Призначене на 14.09.2026 судове засідання не відбулось в зв`язку з відпусткою судді Новікової Н. А. - ухвалою суду від 16.09.2026 призначено судове засідання на 23.09.2026.

2.7. Протокольною ухвалою суду від 23.09.2026 оголошено перерву в розгляді справи по суті до 30.09.2026.

2.8. В судовому засіданні 30.09.2026 суд після судових дебатів перейшов до стадії ухвалення судового рішення та повідомив, що рішення буде проголошено в судовому засіданні 12.10.2026.

2.9. В судовому засіданні 12.10.2026 суд проголосив скорочене судове рішення.

3. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЇ ПОЗИВАЧА ЗА ПЕРВІСНИМ ПОЗОВОМ.

3.1. Предметом позову є стягнення з відповідача на користь позивача за договором про виконання сільськогосподарських робіт (послуг) УБГ №223/035-18 від 06.04.2018, укладеним ПАТ «Укргазвидобування» в особі філії БУ «Укрбургаз» (Замовник) та ТОВ «АДР-СЕРВІС» (Виконавець), заборгованості у розмірі 8 733 554,40 грн., штрафу у розмірі 103 086 425,40 грн. (нарахованого на підставі підпункту 5.4.4 договору від 06.04.2018 № УБГ 223/035-18), штрафу у розмірі 8 733 544,40 грн. (нарахованого на підставі підпункту 5.4.9 договору від 06.04.2018 № УБГ 223/035-18).

3.2. Юридичними підставами позову є статті 525, 526, 530, 599, 610, 611, 627-629, 901 Цивільного кодексу України.

3.3. Фактичними підставами позову є:

- порушення ТОВ «АДР-СЕРВІС АГРО» обов`язку, передбаченого пунктом 4.3 договору про виконання сільськогосподарських робіт (послуг) УБГ №223/035-18 від 06.04.2018 (в редакції додаткової угоди № 17 від 18.07.2024) з оплати коштів у розмірі 8 733 554,40 грн, що є Різницею між вартістю Продукції (ВП), яка визначена згідно з п. 4.2 Договору і вартістю Робіт (ВР), яка визначена згідно з п. 4.1 Договору, що становить (ФЦхКг) (Різниця), яку Виконавець зобов`язаний сплатити на поточний банківський рахунок Замовника, зазначений у Договорі, наступними частками, зокрема, - 50% такої Різниці - в строк до 20 грудня, але не пізніше наступного банківського дня після підписання Сторонами Акту приймання-передачі робіт (послуг) згідно з п. 3.1. Договору і Акту приймання-передачі Продукції згідно з п. 4.2 Договору, в розмірі не менше 8 733 554,40 (вісім мільйонів сімсот тридцять три тисячі п`ятсот п`ятдесят чотири грн. 40 коп.) гривень, в т. ч. ПДВ в сумі 1 455 592,40 (один мільйон чотириста п`ятдесят п`ять тисяч п`ятсот дев`яносто дві грн. 40 коп.) гривень;

- несвоєчасне надання Акта приймання-передачі Робіт (послуг), що є підставою стягнення з відповідача штрафу у розмірі 103 086 425,40 грн., нарахованого на підставі підпункту 5.4.4 договору від 06.04.2018 № УБГ 223/035-18, відповідно до якого за кожен випадок необґрунтованого ненадання чи не підписання Актів приймання-передачі робіт (послуг), Актів приймання-передачі Продукції, - Виконавець сплачує Замовнику штраф у подвійному розмірі фактично виконаних Робіт згідно з відповідною додатковою Угодою (Програмою ефективності), укладеною на відповідний річний цикл, і штраф у подвійному розмірі Різниці, фактично сплаченої Виконавцем Замовникові згідно з п. 4.3 Договору в рамках виконання відповідного річного циклу. Позивач зазначає, що Акт приймання-передачі робіт (послуг) мав бути наданий до 20 грудня 2024 року тоді як Акти приймання-передачі робіт (послуг) № 2 від 18.12.2024 та № 3 від 19.12.2024 надійшли від ТОВ «АДР-СЕРВІС АГРО» на адресу філії БУ Укрбургаз АТ «Укргазвидобування» лише 08.01.25, що є порушенням умов Договору;

- несвоєчасне та неповне здійснення оплати заборгованості у розмірі 8 733 554,40 грн, нарахованої на підставі п. 4.3. договору від 06.04.2018 № УБГ 223/035-18 як Різниця між вартістю Продукції (ВП), яка визначена згідно з п. 4.2 Договору і вартістю Робіт (ВР), яка визначена згідно з п. 4.1 Договору, є підставою для стягнення з відповідача штрафу у розмірі 8 733 544,40 грн., нарахованого на підставі підпункту 5.4.9 договору від 06.04.2018 № УБГ 223/035-18, відповідно до якого за неповну або несвоєчасну оплату Замовнику коштів, передбачених п. 4.3. Договору Виконавець сплачує Замовнику штраф у розмірі 100% від суми несвоєчасно чи неповно оплачених коштів, штраф Виконавець зобов`язаний сплатити протягом семиденного строку від дня направлення письмової вимоги.

4. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЇ ВІДПОВІДАЧА ЗА ПЕРВІСНИМ ПОЗОВОМ.

4.1. Відповідач проти задоволення позову заперечує та посилається на наступне.

4.2. Щодо стягнення заборгованості за договором про виконання сільськогосподарських робіт (послуг) УБГ №223/035-18 від 06.04.2018 у розмірі 8 733 554,40 грн. вказує, що:

1) Різницю між вартістю Продукції (ВП), яка визначена згідно з п. 4.2 Договору і вартістю Робіт (ВР), яка визначена згідно з п. 4.1 Договору, було частково сплачено, а саме: 1 000 000,00 грн. сплачено 26 вересня 2025 року, 1 000 000,00 грн. сплачено 03 жовтня 2025 року, 1 000 000,00 грн сплачено 10 жовтня 2025 року, відтак несплачений залишок Різниці становить 5 733 554,40 грн.;

2) строк оплати Різниці, обумовлений Договором, не настав, адже конструкція п. 4.3 Договору «до 20 грудня» не може вважатися терміном оплати, оскільки не визначено конкретний рік такого терміну, при цьому сторонами було визначено строк виконання зобов`язання з оплати 50% Різниці не пізніше наступного банківського дня після підписання сторонами акту приймання-передачі робіт;

3) в зв`язку з ухиленням позивача від підписання актів приймання-передачі робіт, строк оплати 50 % Різниці в розмірі 8 733 554,40 грн. не настав і не може бути прострочений.

4.3. Щодо стягнення штрафу у розмірі 103 086 425,40 грн., нарахованого на підставі підпункту 5.4.4 договору від 06.04.2018 № УБГ 223/035-18 вказує, що:

1) конструкція пункту 5.4.4 Договору передбачає два різних штрафи за одне і те саме правопорушення, а саме: штраф у подвійному розмірі фактично виконаних Робіт згідно з відповідною додатковою Угодою (Програмою ефективності), укладеною на відповідний річний цикл, та штраф у подвійному розмірі Різниці, фактично сплаченої Виконавцем Замовникові згідно з пунктом 4.3 цього Договору в рамках виконання відповідного річного циклу;

2) притягнення особи до подвійної відповідальності за одне й те саме господарське правопорушення, обраховане за один і той самий період, у вигляді стягнення двох штрафів у різному розмірі суперечить положенням статті 61 Конституції України як нормам прямої дії, відтак вимога про стягнення штрафу в подвійному розмірі фактично виконаних Робіт не підлягає задоволенню відповідно до статті 61 Конституції України;

3) оскільки стягнення штрафу за пунктом 5.4.4 Договору в розмірі, заявленому позивачем, суперечить принципам розумності, добросовісності, просить суд застосувати положення статті 551 ЦК України та зменшити розмір штрафу до 1 000,00 грн., врахувавши:

- ступінь та тривалість порушення (зобов`язання з передачі актів повністю виконано відповідачем з незначним порушенням строку ще 07 січня 2025 року, за більш ніж 9 місяців до подання позовної заяви);

- поведінку сторін (акти виконаних робіт № 2 від 18 грудня 2024 року, № 3 від 19 грудня 2024 року, № 4 від 20 грудня 2024 року не підписані позивачем і до сьогодні, без будь-яких підстав);

- майновий стан боржника (за перше півріччя 2025 року та сьогодні ТОВ «АДР-СЕРВІС АГРО» показує збиткову діяльність, що підтверджується фінансовою звітністю, проте останній докладає максимум зусиль задля виконання своїх зобов`язань перед контрагентами і отримання прибутку).

4.4. Щодо стягнення штрафу у розмірі 8 733 544,40 грн., нарахованого на підставі підпункту 5.4.9 договору від 06.04.2018 № УБГ 223/035-18 вказує, що:

1) оскільки строк оплати 50 % Різниці в розмірі 8 733 554,40 грн. не настав і не може бути прострочений, порушення, передбачене пунктом 5.4.9 Договору, та база для його нарахування штрафу відсутні;

2) стягнення штрафу за пунктом 5.4.9 Договору в розмірі, заявленому позивачем, суперечить принципам розумності, добросовісності та просить суд застосувати положення статті 551 ЦК України та зменшити розмір штрафу до 1 000,00 грн., врахувавши:

- ступінь та тривалість порушення (зобов`язання з передачі актів повністю виконано відповідачем з незначним порушенням строку ще 07 січня 2025 року, за більш ніж 9 місяців до подання позовної заяви);

- поведінку сторін (акти виконаних робіт № 2 від 18 грудня 2024 року, № 3 від 19 грудня 2024 року, № 4 від 20 грудня 2024 року не підписані позивачем і до сьогодні, без будь-яких підстав);

- майновий стан боржника (за перше півріччя 2025 року та сьогодні ТОВ «АДР-СЕРВІС АГРО» показує збиткову діяльність, що підтверджується фінансовою звітністю, проте докладає максимум зусиль задля виконання своїх зобов`язань перед контрагентами і отримання прибутку).

5. ВКАЗІВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ ПРИ ПЕРЕДАЧІ СПРАВИ НА НОВИЙ РОЗГЛЯД.

5.1. В силу приписів ч. 1 ст. 316 Господарського процесуального кодексу України вказівки, що містяться у постанові касаційної інстанції, є обов`язковими для суду першої та апеляційної інстанції під час нового розгляду справи.

5.2. Надсилаючи справу в частині вимог на новий розгляд Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду в постанові від 06.05.2026 у даній справі вказав:

1) щодо стягнення заборгованості за договором про виконання сільськогосподарських робіт (послуг) УБГ №223/035-18 від 06.04.2018 у розмірі 8 733 554,40 грн. суд зазначив, що вирішуючи спір у справі, що розглядається, як суд першої інстанції, так і суд апеляційної інстанції, тлумачення всіх умов договору не здійснили та не надали будь-якої оцінки умовам договору щодо настання строку оплати основного боргу (50% різниці), зокрема:

- пункту 3.1 договору, відповідно до умов якого виконані (надані) відповідно до умов даного договору роботи (послуги) вважаються виконаними в повному обсязі з моменту підписання сторонами акту приймання-передачі робіт (послуг) (за формою, вказаною в додатку № 2 до договору, що є його невід`ємною частиною), після передачі виконавцем замовнику результатів робіт, передбачених додатковою угодою (Програмою ефективності) для відповідного річного циклу виконання сільськогосподарських робіт (послуг). Акт повинен бути складений та підписаний сторонами у строки, вказані в пункті 3.3 договору, але не пізніше 20 грудня року, на який припадає відповідний річний цикл виконання робіт, якщо інше не визначено додатковою угодою (Програмою ефективності);

- пункту 3.3 договору, відповідно до умов якого по завершенню виконання робіт (надання послуг), виконавець направляє замовнику акт приймання-передачі робіт (послуг). Після отримання акту приймання-передачі робіт (послуг) від виконавця замовник зобов`язаний підписати відповідний акт приймання-передачі робіт (послуг) протягом 3 робочих днів з моменту отримання такого акту, або в цей же строк надіслати обґрунтовану відмову від приймання виконаних робіт (наданих послуг). Якщо виконавець протягом 3-робочих днів не надасть відповіді на відмову, відмова вважається прийнятою виконавцем. В разі не направлення такої обґрунтованої відмови у зазначений строк, роботи вважаються прийнятими без зауважень;

- пункту 1 додатку 1 до додаткової угоди № 17 до договору, відповідно до умов якого Програма ефективності представляє собою угоду сторін, що укладена з метою ефективного виконання виконавцем за завданням замовника робіт (послуг) на об`єкті замовника на річний цикл виконання робіт (послуг), який починається з моменту підписання угоди і закінчується повним виконанням даної угоди до 31.12.2024;

- пункту 12 додатку 1 до додаткової угоди № 17 до договору, відповідно до умов якого роботи за цією угодою виконуються в строк з моменту підписання. Виконавець зобов`язується передати роботи за актом приймання-передачі робіт (послуг) в строк до 20.12.2024,

- відтак висновок суду першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, про те, що строк сплати 50% різниці за умовами пункту 4.3 договору не настав, є передчасним;

2) щодо стягнення штрафу у розмірі 103 086 425,40 грн., нарахованого на підставі підпункту 5.4.4 договору від 06.04.2018 № УБГ 223/035-18 суд вказав, що правомірно застосувавши правову позицію Великої Палати Верховного Суду, наведену у постанові від 01.06.2021 у справі № 910/12876/19, відповідно до якої притягнення особи до подвійної відповідальності за одне й те саме господарське правопорушення, обраховане за один і той самий період, у вигляді стягнення двох штрафів у різному розмірі, не узгоджується з положеннями статті 61 Конституції України щодо неможливості подвійного притягнення до юридичної відповідальності за одне й те саме правопорушення, суди попередніх інстанцій не врахували, що відповідно до висновку Великої Палати Верховного Суду, наведеного у цій же постанові, такі обставини є підставою для відмови у стягненні одного із штрафів, а не відмови у стягненні обох, отже висновок суду першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, про відмову в повному обсязі у задоволенні зазначеної первісної позовної вимоги суперечить наведеній вище правовій позиції Великої Палати Верховного Суду.

3) щодо стягнення штрафу у розмірі 8 733 544,40 грн., нарахованого на підставі підпункту 5.4.9 договору від 06.04.2018 № УБГ 223/035-18 суд зазначив, що від вирішення первісної позовної вимоги про стягнення основного боргу (50% різниці) залежить вирішення первісної позовної вимоги про стягнення штрафу, нарахованого відповідно до підпункту 5.4.9 договору за порушення зобов`язання, передбаченого пунктом 4.3 договору, висновок судів попередніх інстанцій про відсутність підстав для стягнення такого штрафу також є передчасним.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

6. ОБСТАВИНИ СПРАВИ.

6.1. 06.04.2018 між Публічним акціонерним товариством «Укргазвидобування» в особі філії Бурове управління «Укрбургаз» (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «АДР-Сервіс» (виконавець, ТОВ «АДР-Сервіс») укладено договір про виконання сільськогосподарських робіт (послуг) № УБГ 223/035-18 (далі - договір від 06.04.2018 або договір), відповідно до умов якого в порядку та на умовах, визначених цим договором, виконавець зобов`язується своїми силами, засобами та обладнанням, та на свій ризик виконати роботи по вирощуванню сільськогосподарських культур (продукція) на об`єкті замовника, а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконані роботи.

6.2. Вид продукції на кожен річний цикл визначається сторонами в додаткових угодах - Програмах виконання робіт, спрямованих на ефективне цільове використання сільськогосподарських земель та забезпечення прибутковості виробництва на об`єкті замовника (Програма ефективності) до цього договору, що є його невід`ємними частинами.

6.3. Предметом Договору є виконання/надання робіт (послуг), які сторонами погоджуються в додаткових угодах (Програмах ефективності) до цього договору. Зазначені додаткові угоди (Програми ефективності) складаються окремо на кожен річний цикл виконання сільськогосподарських робіт - від обробки земельних угідь до повної реалізації продукції. Один цикл триває з моменту початку обробки земельних угідь під посів сільськогосподарських культур, згідно з встановленою технологією сільськогосподарського товаровиробництва, до повної реалізації продукції. На кожен річний цикл складається окрема додаткова угода (Програма ефективності) до даного договору, з визначенням виду вирощуваної продукції (культури), переліку видів сільськогосподарських робіт, які планується здійснювати для вирощування даної продукції, та їх вартості. Додаткова угода (Програма ефективності) на кожен окремий річний цикл повинна бути узгоджена та підписана сторонами у будь-якому випадку до початку проведення виконавцем на об`єкті робіт за відповідним циклом (пункт 1.2 договору).

6.4. Місце виконання/надання робіт (послуг): земельні угіддя (рілля) площею 2 799 га, що є частиною земельних угідь загальною площею 3 544,4 га на території Володимирської сільської ради Красноградського району Харківської області, якими користується замовник на праві постійного користування земельною ділянкою (об`єкт) (пункт 1.3 договору).

6.5. В момент підписання цього договору замовник надає виконавцю доступ до об`єкта для виконання робіт, передбачених цим договором. Шляхом підписання цього договору сторони підтверджують, що замовник надав, а виконавець отримав такий доступ, після чого виконавець має право починати виконання робіт за даним договором. Після повного виконання робіт за цим договором за всіма циклами робіт (5 циклів або інша кількість, у разі продовження дії цього договору на кількість пролонгованих циклів за взаємною згодою сторін) та після вирощування (збирання, реалізації) продукції, отриманої в рахунок розрахунків за цим договором за останнім циклом цього договору, у виконавця припиняється право доступу до об`єкта (пункт 1.4 договору).

6.6. За умовами пункту 2.4 договору виконавець зобов`язаний, зокрема: передати замовнику виконані роботи за актом приймання-передачі робіт в строк, передбачений додатковою угодою (Програмою ефективності) на відповідний річний цикл виконання робіт (підпункт 2.4.3); припинити доступ до об`єкту відповідно до умов даного договору після спливу строку обумовленого в пункті 1.4 договору (підпункт 2.4.4); прийняти (придбати) від замовника продукцію, в тому числі, як розрахунок за виконані роботи (підпункт 2.4.6).

6.7. Пунктом 3.1 договору передбачено, що виконані (надані) відповідно до умов даного договору роботи (послуги) вважаються виконаними в повному обсязі з моменту підписання сторонами акту приймання-передачі робіт (послуг) (за формою, вказаною в додатку № 2 до договору, що є його невід`ємною частиною), після передачі виконавцем замовнику результатів робіт, передбачених додатковою угодою (Програмою ефективності) для відповідного річного циклу виконання сільськогосподарських робіт (послуг). Акт повинен бути складений та підписаний сторонами у строки, вказані в пункті 3.3 договору, але не пізніше 20 грудня року, на який припадає відповідний річний цикл виконання робіт, якщо інше не визначено додатковою угодою (Програмою ефективності).

6.8. По завершенню виконання робіт (надання послуг), виконавець направляє замовнику акт приймання-передачі робіт (послуг). Після отримання акту приймання-передачі робіт (послуг) від виконавця замовник зобов`язаний підписати відповідний акт приймання-передачі робіт (послуг) протягом 3 робочих днів з моменту отримання такого акту, або в цей же строк надіслати обґрунтовану відмову від приймання виконаних робіт (наданих послуг). Якщо виконавець протягом 3- робочих днів не надасть відповіді на відмову, відмова вважається прийнятою виконавцем. В разі не направлення такої обґрунтованої відмови у зазначений строк, роботи вважаються прийнятими без зауважень (пункт 3.3 договору).

6.9. Відповідно до пункту 5.1 договору у випадку порушення своїх зобов`язань за цим договором сторони несуть відповідальність, визначену цим договором та чинним законодавством України. Порушення зобов`язань є його невиконання або неналежне виконання, тобто виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язань.

6.10. Пунктом 5.3 договору передбачено, що замовник несе відповідальність у вигляді сплати виконавцеві штрафу, зокрема, за необґрунтоване не підписання актів приймання-передачі робіт (послуг) згідно з пунктом 3.1 договору у строки, встановлені договором - замовник сплачує у подвійному розмірі вартість фактично виконаних робіт згідно з відповідною додатковою угодою (Програмою ефективності), укладеною на відповідний річний цикл, і різниці, фактично сплаченої виконавцем замовникові згідно з пунктом 4.3 договору в рамках виконання відповідного річного циклу (підпункт 5.3.4).

У пункті 5.4 договору встановлено, що виконавець несе відповідальність, зокрема за:

- не припинення доступу до об`єкта після закінчення строку, встановленого в пункті 1.4 договору, та у інших випадках, передбачених договором, додатковими угодами (Програмами ефективності), та чинним законодавством України - виконавець сплачує замовнику штраф у розмірі подвійної вартості фактично виконаних робіт за поточний річний цикл та штраф у розмірі 25% вартості виконання робіт, які погоджені у додатковій угоді (Програмі ефективності) на відповідний попередній річний цикл (підпункт 5.4.1);

- кожен випадок необґрунтованого ненадання чи не підписання актів приймання-передачі робіт (послуг), актів приймання-передачі продукції, - виконавець сплачує замовнику штраф у подвійному розмірі фактично виконаних робіт згідно з відповідною додатковою угодою (Програмою ефективності), укладеною на відповідний річний цикл, і штраф у подвійному розмірі різниці, фактично сплаченої виконавцем замовникові згідно з пунктом 4.3 цього договору в рамках виконання відповідного річного циклу (підпункт 5.4.4);

- неповну або несвоєчасну оплату замовнику коштів, передбачених пунктом 4.3 договору, виконавець сплачує замовнику штраф у розмірі 100% від суми несвоєчасно чи неповно оплачених коштів. Штраф виконавець зобов`язаний сплатити протягом семиденного строку від дня направлення письмової вимоги замовника про сплату штрафу, якщо інший строк не вказаний у вимозі (підпункт 5.4.9).

В подальшому між Сторонами укладено додаткові угоди № 1-17, якими змінено певні пункти Договору або у відповідності до п. 1.1., 1.2. договору погоджені Програми ефективності на відповідний період.

6.11. 25.02.2020 між тими ж сторонами була укладена додаткова угода № 8 до договору від 06.04.2018, відповідно до умов якої, зокрема, пункт 8.1 договору викладено в наступній редакції: «Цей договір укладається для виконання сільськогосподарських робіт (послуг) на строк протягом 7 (семи) річних циклів сільськогосподарського товаровиробництва і набирає з моменту підписання його уповноваженими представниками сторін та скріплення їх печатками (за наявності) та діє протягом 7 (семи) річних циклів, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов`язань. За взаємною згодою сторін, сторони можуть продовжити строк дії цього договору, що оформляється відповідною додатковою угодою до нього».

6.12. 30.08.2021 між тими ж сторонами була укладена додаткова угода № 11 до договору від 06.04.2018, відповідно до умов якої у зв`язку з прийняттям рішення загальними зборами ТОВ «АДР-Сервіс» відповідно до Протоколу від 08.07.2021 про утворення нової юридичної особи шляхом виділу з ТОВ «АДР-Сервіс» суб`єкта підприємницької діяльності ТОВ «АДР-Сервіс-Агро», сторони дійшли згоди змінити сторону у договору від 06.04.2018 на ТОВ «АДР-Сервіс-Агро» (пункт 1).

6.13. Згідно з пунктом 3 додаткової угоди ТОВ «АДР-Сервіс-Агро» після укладання даної додаткової угоди, набуває статусу виконавця за усіма договірними зобов`язаннями, які виникнули та/або виникнуть у майбутньому при виконанні умов договору від 06.04.2018. Інші умови Договору залишаються без змін і є обов`язковими до виконання сторонами (пункт 4 додаткової угоди).

6.14. 18.07.2024 між сторонами була укладена додаткова угода № 17 до договору від 06.04.2018, відповідно до умов якої, зокрема, пункт 4.3. договору викладено у наступній редакції:

«пункт 4.3. Різницю між вартістю продукції (ВП), яка визначена згідно з пунктом 4.2 договору і вартістю робіт (ВР), яка визначена згідно з пунктом 4.1 договору, що становить (ФЦхКг) виконавець зобов`язаний сплатити на поточний банківський рахунок замовника, зазначений у цьому договорі, наступними частками:

- 20% такої різниці - в строк до 01 вересня чергового поточного року (річного циклу) виконання робіт, визначеного додатковою угодою (Програмою ефективності) в розмірі не менше 3 493 421,76 грн, в т. ч. ПДВ в сумі 582 236,96 грн;

- 30% такої різниці - в строк до 01 листопада чергового поточного року (річного циклу) виконання робіт, визначеного додатковою угодою (Програмою ефективності) в розмірі не менше 5 240 132,64 грн, в т. ч. ПДВ в сумі 873 355,44 грн;

- 50% такої різниці - в строк до 20 грудня, але не пізніше наступного банківського дня після підписання сторонами акту приймання-передачі робіт (послуг) згідно з пунктом 3.1 договору і акту приймання-передачі продукції згідно з пунктом 4.2 договору, в розмірі не менше 8 733 554,40 грн, в т. ч. ПДВ в сумі 1 455 592,40 грн».

6.15. Також, додатковою угодою № 17 від 18.07.2024 до договору затверджено Програму виконання робіт (послуг), спрямовану на ефективне цільове використання сільськогосподарських земель та забезпечення прибутковості виробництва на об`єкті замовника на 2024 рік (Програма ефективності), що є додатком № 1 до цієї додаткової угоди.

6.16. Відповідно до пункту 1 додатку 1 до додаткової угоди № 17 Програма ефективності представляє собою угоду сторін, що укладена з метою ефективного виконання виконавцем за завданням замовника робіт (послуг) на об`єкті замовника на річний цикл виконання робіт (послуг), який починається з моменту підписання угоди і закінчується повним виконанням даної угоди до 31.12.2024.

6.17. У пункті 3 додатку № 1 до додаткової угоди № 17 наведено терміни та визначення за умовами цієї угоди:

- продукція - посіви (незавершене виробництво сільськогосподарських культур), вирощені виконавцем в результаті виконання робіт відповідно до умов договору;

- види сільськогосподарської продукції для вирощування:

1. посіви пшениці на площі об`єкта - 1041,2000 га,

2. посіви сої на площі об`єкта - 992,4848 га,

3. посіви кукурудзи на площі об`єкта - 877,5000 га;

- роботи - комплекс заходів, що виконується виконавцем по договору, направлених на отримання максимально ефективного результату виконання робіт (з урахуванням витрачених на виконання робіт паливно-мастильних матеріалів, насіння, добрив, гербіцидів тощо) та які мають бути проведені згідно з переліком робіт, зазначених в тому числі в таблиці 1, таблиці 2 та таблиці 3;

- результат виконання робіт - отримання замовником продукції (незавершеного виробництва сільськогосподарської продукції посівів пшениці на площі об`єкта - 1041,2000 га, посівів сої на площі об`єкта - 992,4848 га, посівів кукурудзи на площі об`єкта - 877,5000 га, що підтверджується підписаним сторонами актом приймання-передачі робіт (послуг);

- річний цикл сільськогосподарського товаровиробництва - проміжок часу, протягом якого виконавець виконує роботи, направлені для отримання результату виконання робіт з моменту початку обробки земельних угідь під посів сільськогосподарських культур, згідно зі встановленою технологією сільськогосподарського товаровиробництва, до вирощування (збирання, реалізації) продукції, що підтверджується актом приймання-передачі Робіт (послуг).

6.18. Згідно з пунктом 12 додатку 1 до додаткової угоди № 17 роботи за цією угодою виконуються в строк з моменту підписання. Виконавець зобов`язується передати роботи за актом приймання-передачі робіт (послуг) в строк до 20.12.2024. Ця угода вступає в силу з дати її підписання уповноваженими представниками сторін і скріплення печатками сторін (за наявності), і діє до 31.12.2024 включно, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов`язань по ній (пункт 16 додатку 1 до додаткової угоди № 17).

6.19. 20.08.2024 ТОВ «АДР-Сервіс-Агро» сплачена попередня оплата згідно з пунктами 4.2, 4.3 договору у сумі 6 247 200,00 грн, що не заперечується сторонами.

6.20. 21.08.2024 сторонами договору підписаний акт № 1 приймання-передачі робіт (послуг), згідно з яким виконавцем були проведені роботи (надані послуги) з вирощування пшениці на площі 1 041,2000 га загальною вартістю 16 610 467,68 грн.

21.08.2024 року сторонами договору підписаний акт приймання-передачі продукції, згідно з яким замовник передав, а виконавець прийняв продукцію - посіви пшениці (незавершене виробництво сільськогосподарських культур), що була отримана замовником від виконавця, як результат робіт (наданих послуг) відповідно до договору, в кількості 1 041,2 га вартістю 22 857 667,58 грн.

6.21. 31.10.2024 ТОВ «АДР-Сервіс-Агро» сплачена попередня оплата згідно з пунктами 4.2, 4.3 договору в сумі 2 486 354,40 грн.

6.22. 10.12.2024 філією Бурове управління «Укрбургаз» АТ «Укргазвидобування» на електронну адресу ТОВ «АДР-Сервіс-Агро» було направлено лист № УБГ4240-1 щодо необхідності оплати рахунку від 10.12.2024 № 262 за продукцію на суму 8 733 544,40 грн. та надання актів виконаних робіт до 20.12.2024. ТОВ «АДР-Сервіс-Агро» оплату не здійснило, акти виконаних робіт з вирощування продукції не надало.

6.23. 23.12.2024 позивач за первісним позовом листом № УБГ4459-1 повідомив ТОВ «АДР-Сервіс-Агро» про порушення умов договору.

6.24. 24.12.2024 ТОВ «АДР-Сервіс-Агро» листом № 24/12-1 звернулось до позивача за первісним позовом щодо зарахування вартості робіт, здійснених з метою підготовки до весняних польових робіт, у розмірі 8 724 947,06 грн в рахунок погашення заборгованості ТОВ «АДР-Сервіс-Агро» перед АТ «Укргазвидобування» за п. 4.3. договору у розмірі 8 733 544,40 грн.

6.25. У відповідь на зазначений лист позивач за первісним позовом повідомив ТОВ «АДР-Сервіс-Агро» (лист від 26.12.2024 № УБГ4628-1), що виконані роботи (агротехнічні заходи - оранка, глибоке рихлення) на площі 2 911,1848 га не передбачені умовами договору та просив до 31.12.2024 виконати всі умови додаткової угоди № 17 (Програма ефективності).

6.26. Листом від 31.12.2024 № УБГ4652-1 філія Бурове управління «Укрбургаз» АТ «Укргазвидобування», посилаючись на те, що відповідно до умов договору листом від 10.12.2024 № УБГ4240-1 направила ТОВ «АДР-Сервіс-Агро» рахунок від 10.12.2024 № 262 щодо попередньої оплати за продукцію у сумі 8 733 554,40 грн, але оплату до 20.12.2024 здійснено не було та відповідно не надано акти виконаних робіт з вирощування сільгосппродукції, а тому просило погасити заборгованість, надати акти виконаних робіт з вирощування сільгосппродукції та здійснити всі необхідні заходи по закінченню і повному виконанню договору, припинити будь-які роботи на землях замовника, звільнити будівлі і території, які були передані в тимчасове користування.

6.27. 07.01.2025 філія Бурове управління «Укрбургаз» АТ «Укргазвидобування» направила ТОВ «АДР-Сервіс-Агро» вимогу № УБГ25-1 про сплату боргу в сумі 8 733 544,40 грн.

6.28. У відповідь на зазначену вимогу про сплату боргу ТОВ «АДР-Сервіс-Агро» повідомило замовника (лист від 08.01.2025 № 2501/1), що станом на 26.12.2024 заборгованість ТОВ «АДР-Сервіс-Агро» перед АТ «Укргазвидобування» за договором відсутня та запропонував річний цикл 2024 року (Програма ефективності) завершити наступним чином: шляхом укладення акту взаємозаліку вимог (зарахування вартості робіт в сумі 8 724 947,06 грн в рахунок оплати різниці, визначеної в абзаці 4 пункту 2 додаткової угоди № 17) і сплати залишку різниці між вартістю продукції і вартістю робіт - 8 607,34 грн на поточний рахунок АТ «Укргазвидобування». До листа було додано підписані зі сторони виконавця акт приймання-передачі робіт (послуг) № 2 від 18.12.2024; акт приймання-передачі робіт послуг № 3 від 19.12.2024; акт приймання-передачі робіт (послуг) № 4 від 20.12.2024.

6.29. Листом від 10.01.2025 № УБГ62-1 щодо актів виконаних робіт АТ «Укргазвидобування» повідомило, що категорично не згодне із відсутністю у виконавця заборгованості по договору. Крім цього, замовник повідомив, що не погоджується з актом приймання-передачі робіт (послуг) № 4 від 20.12.2024, так як роботи з обробітку ґрунту після закінчення циклу не передбачені умовами договору, і тому вважає зазначений акт на суму 8 724 947,06 грн необґрунтованим.

6.30. 31.12.2024, 06.01.2025, 17.01.2025 були складені акти огляду земельних ділянок, які є об`єктом виконання робіт, у яких за результатами огляду таких земельних ділянок зафіксовано проведення ТОВ «АДР-Сервіс-Агро» неузгоджених робіт, які виконуються незаконно.

6.31. 26.03.2025 (затверджений 31.03.2025) були складені акти обстеження, в яких зафіксовано проведення неузгоджених робіт, які виконуються незаконно, а також знаходження сільськогосподарської техніки виконавця на території тракторної бригади № 2 в с. Копанки, що свідчить про те, що ТОВ «АДР-Сервіс-Агро» не припинило доступ до об`єкта виконання робіт.

6.32. 02.06.2025 позивачем за первісним позовом направлено ТОВ «АДР-Сервіс-Агро» вимогу № УБГ1871-1 про сплату нарахованих штрафних санкцій за невиконання умов договору в сумі 269 360 453,00 грн, яка залишена останнім без виконання.

6.33. Зазначені обставини стали підставою для звернення позивача до господарського суду із позовом до відповідача по даній справі.

7. ПЕРЕЛІК ОБСТАВИН, ЯКІ Є ПРЕДМЕТОМ ДОКАЗУВАННЯ У СПРАВІ.

7.1. З урахуванням предмету позовних вимог, їх юридичних та фактичних підстав, суд визначає, що перелік обставин, які є предметом доказування у справі, становлять обставини, від яких залежить відповідь на такі ключові питання:

- Чи виник у відповідача перед позивачем обов`язок зі сплати Різниці між вартістю Продукції (ВП), яка визначена згідно з п. 4.2 Договору і вартістю Робіт (ВР), яка визначена згідно з п. 4.1 Договору, в розмірі 8 733 554,40 грн. на підставі пункту 4.3 договору про виконання сільськогосподарських робіт (послуг) УБГ №223/035-18 від 06.04.2018 виходячи із тлумачення всіх умов укладеного сторонами договору, відтак чи існує заборгованість відповідача перед позивачем у вказаному розмірі?

- Чи виникло у позивача право на стягнення з відповідача штрафу у розмірі 8 733 544,40 грн., нарахованого на підставі підпункту 5.4.9 договору від 06.04.2018 № УБГ 223/035-18, у випадку наявності заборгованості?

- Чи виникло у позивача право на стягнення з відповідача штрафу у розмірі 103 086 425,40 грн., нарахованого на підставі підпункту 5.4.4 договору від 06.04.2018 № УБГ 223/035-18, у випадку наявності заборгованості?

- Чи існують фактичні та правові підстави для зменшення розміру штрафів на підставі положень статті 551 ЦК України у випадку наявності заборгованості та наявності підстав для стягнення обумовлених договором штрафів?

7.2. У відповідності до статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Відповідно позивач має довести ствердну відповідь на ключові питання, а відповідач - негативну.

8. ВИСНОВОК СУДУ ПРО НАЯВНІСТЬ ПІДСТАВ ДЛЯ СТЯГНЕННЯ ЗАБОРГОВАНОСТІ.

8.1. Як свідчать матеріали справи, укладеним сторонами договором встановлено наступні умови:

- пункт 3.1 договору: виконані (надані) відповідно до умов даного договору роботи (послуги) вважаються виконаними в повному обсязі з моменту підписання сторонами акту приймання-передачі робіт (послуг) (за формою, вказаною в додатку № 2 до договору, що є його невід`ємною частиною), після передачі виконавцем замовнику результатів робіт, передбачених додатковою угодою (Програмою ефективності) для відповідного річного циклу виконання сільськогосподарських робіт (послуг). Акт повинен бути складений та підписаний сторонами у строки, вказані в пункті 3.3 договору, але не пізніше 20 грудня року, на який припадає відповідний річний цикл виконання робіт, якщо інше не визначено додатковою угодою (Програмою ефективності);

- пункт 3.3 договору: по завершенню виконання робіт (надання послуг), виконавець направляє замовнику акт приймання-передачі робіт (послуг). Після отримання акту приймання-передачі робіт (послуг) від виконавця замовник зобов`язаний підписати відповідний акт приймання-передачі робіт (послуг) протягом 3 робочих днів з моменту отримання такого акту, або в цей же строк надіслати обґрунтовану відмову від приймання виконаних робіт (наданих послуг). Якщо виконавець протягом 3-робочих днів не надасть відповіді на відмову, відмова вважається прийнятою виконавцем. В разі не направлення такої обґрунтованої відмови у зазначений строк, роботи вважаються прийнятими без зауважень;

- пункт 4.3 договору: Різницю між вартістю Продукції (ВП), яка визначена згідно з п. 4.2 Договору і вартістю Робіт (ВР), яка визначена згідно з п. 4.1 Договору, що становить (ФЦхКг) (далі-Різниця) Виконавець зобов`язаний сплатити на поточний банківський рахунок Замовника, зазначений у цьому Договорі, наступними частками - 50% такої Різниці - в строк до 20 грудня, але не пізніше наступного банківського дня після підписання Сторонами Акту приймання-передачі робіт (послуг) згідно з п. 3.1. Договору і Акту приймання-передачі Продукції згідно з п. 4.2 Договору, в розмірі не менше 8 733 554,40 (вісім мільйонів сімсот тридцять три тисячі п`ятсот п`ятдесят чотири грн. 40 коп.) гривень, в т.ч. ПДВ в сумі 1 455 592,40 (один мільйон чотириста п`ятдесят п`ять тисяч п`ятсот дев`яносто дві грн. 40 коп.) гривень;

- пункт 1 додатку 1 до додаткової угоди № 17 до договору: Програма ефективності представляє собою угоду сторін, що укладена з метою ефективного виконання виконавцем за завданням замовника робіт (послуг) на об`єкті замовника на річний цикл виконання робіт (послуг), який починається з моменту підписання угоди і закінчується повним виконанням даної угоди до 31.12.2024;

- пункт 12 додатку 1 до додаткової угоди № 17 до договору, відповідно до умов якого роботи за цією угодою виконуються в строк з моменту підписання. Виконавець зобов`язується передати роботи за актом приймання-передачі робіт (послуг) в строк до 20.12.2024.

8.2. В силу частини 1 статті 637 ЦК України тлумачення умов договору здійснюється відповідно до статті 213 ЦК України. У частинах 3 та 4 статті 213 ЦК України визначаються загальні способи, що застосовуватимуться при тлумаченні, які втілюються в трьох рівнях тлумачення.

8.3. Підставою для тлумачення судом правочину є наявність спору між сторонами щодо його змісту, невизначеність і незрозумілість буквального значення слів, понять і термінів у тексті всієї угоди або її частини, що не дає змогу з`ясувати дійсний зміст угоди або її частини, а волевиявлення сторони правочину не дозволяє однозначно встановити її намір. У той же час тлумачення не може створювати нові умови договору, а виключно роз`яснює існуючі умови угоди. Тобто суд може постановити рішення про тлумачення змісту договору без зміни його умов. Оскільки метою тлумачення правочину є з`ясування змісту його окремих частин, який складають права та обов`язки сторін, то тлумачення потрібно розуміти як спосіб виконання сторонами умов правочину.

8.4. З огляду на викладене тлумаченню підлягає зміст угоди або її частина у способи, встановлені статтею 213 ЦК України, тобто тлумаченням правочину є встановлення (з`ясування) його змісту відповідно до волевиявлення сторін при його укладенні, усунення незрозумілостей та суперечностей у трактуванні його положень.

8.5. Відповідно до ч. 3 ст. 213 ЦК України якщо буквальне значення слів і понять, а також загальноприйняте у відповідній сфері відносин значення термінів не дає змоги з`ясувати зміст окремих частин правочину, їхній зміст встановлюється порівнянням відповідної частини правочину зі змістом інших його частин, усім його змістом, намірами сторін.

8.6. Здійснюючи на виконання вказівок Верховного Суду тлумачення всіх умов договору про виконання сільськогосподарських робіт (послуг) УБГ №223/035-18 від 06.04.2018, який було укладено ПАТ «Укргазвидобування» в особі філії БУ «Укрбургаз» (Замовник, Позивач) та ТОВ «АДР-СЕРВІС» (Виконавець, Відповідач), суд виходить з наступного.

8.7. Аналіз умов договору від 06.04.2018 № УБГ 223/035-18 у їх системному зв`язку свідчить, що він поєднує елементи договору про виконання робіт (надання послуг) та договору купівлі-продажу і є змішаним у розумінні ч. 2 ст. 628 ЦК України. За договором виконавець зобов`язаний власними силами, засобами та обладнанням і на власний ризик виконати роботи з вирощування сільськогосподарських культур на об`єкті замовника, а замовник зобов`язаний прийняти та оплатити виконані роботи. Водночас за підпунктом 2.4.6 договору виконавець зобов`язаний прийняти (придбати) від замовника продукцію, зокрема як розрахунок за виконані роботи.

8.8. За умовами пункту 3 додатку № 1 до додаткової угоди № 17 від 18.07.2024 продукцією є посіви (незавершене виробництво сільськогосподарських культур), вирощені виконавцем у результаті виконання робіт, а результатом виконання робіт є отримання замовником такої продукції, що підтверджується підписаним сторонами актом приймання-передачі робіт (послуг). Отже, продукція спочатку переходить до замовника як результат робіт, після чого замовник передає її виконавцю. Вартість робіт замовник оплачує не грошовими коштами, а саме продукцією.

8.9. За такої конструкції договору обов`язок замовника оплатити виконані роботи та обов`язок виконавця оплатити отриману продукцію є зустрічними. Сторони погодили, що їх вартість не збігається: вартість продукції (ВП), визначена згідно з пунктом 4.2 договору, перевищує вартість робіт (ВР), визначену згідно з пунктом 4.1 договору. Саме тому пунктом 4.3 договору в редакції додаткової угоди № 17 від 18.07.2024 на виконавця покладено обов`язок сплатити замовнику цю Різницю. Її розмір визначено розрахунковим показником (ФЦхКг) і розподілено на три частки: 20 %, 30 % та 50 % - до 20 грудня поточного року (річного циклу). Для кожної частки встановлено мінімальний розмір: не менше 3 493 421,76 грн, не менше 5 240 132,64 грн та не менше 8 733 554,40 грн відповідно, разом не менше 17 467 108,80 грн, у т. ч. ПДВ.

8.10. Встановивши мінімальний розмір кожної частки, сторони визначили гарантовану суму Різниці. Цю суму виконавець зобов`язаний сплатити замовнику незалежно від остаточного розрахунку вартості продукції та вартості робіт за річний цикл, а також від поведінки сторін під час виконання договору.

8.11. Отже, Різниця є грошовим зобов`язанням виконавця перед замовником у сумі, на яку вартість продукції, отриманої виконавцем від замовника, перевищує вартість виконаних виконавцем робіт. Обов`язок зі сплати Різниці покладено договором саме на виконавця. Порядок, строки та мінімальний розмір кожної частки визначено сторонами безпосередньо в пункті 4.3 договору.

8.12. Предметом спору є остання частка Різниці в розмірі 50 %, тобто не менше 8 733 554,40 грн. На відміну від перших двох часток, строк її сплати сторони пов`язали не лише з календарною датою, а й з підписанням акту приймання-передачі робіт (послуг) згідно з пунктом 3.1 договору та акту приймання-передачі продукції згідно з пунктом 4.2 договору, що і стало предметом спору між сторонами. Тому визначальним для вирішення спору є встановлення змісту умови пункту 4.3 договору щодо строку сплати цієї частки у поєднанні з іншими умовами укладеного договору.

8.13. Строк для оплати Різниці визначений у п. 4.3. додаткової угоди № 17 від 18.07.2024 як: «в строк до 20 грудня, але не пізніше наступного банківського дня після підписання Сторонами Акту приймання-передачі робіт (послуг) згідно із п. 3.1. Договору і Акту приймання-передачі Продукції згідно з п. 4.2. Договору».

8.14. При цьому пункт 4.3. в редакції додаткової угоди № 17 від 18.07.2024 встановлює два окремі строки (терміни) оплати: календарну дату (20 грудня) та наступний банківський день після підписання обох актів.

8.15. Суд тлумачить зазначену умову за правилом ч. 3 ст. 213 ЦК України, тобто насамперед за буквальним значенням слів і понять. Сполучник «але» вводить застереження, яке обмежує дію попередньої частини речення. Слова «не пізніше» за загальноприйнятим значенням встановлюють крайню межу, після якої зобов`язання не може бути виконане без порушення. Отже, вираз «але не пізніше» означає, що з двох погоджених сторонами термінів діє той, який настає раніше. Наступний банківський день після підписання обох актів не продовжує строк оплати за межі (після) 20 грудня, а лише може настати до цієї дати. Сторони, визначаючи строк виконання зобов`язання, поєднали в пункті 4.3 договору подію, яка неминуче має настати (календарну дату), з подією, настання якої залежить від дій сторін (підписання актів).

8.16. Отже, строк сплати останньої частки Різниці спливає в день, який настане першим: у наступний банківський день після підписання обох актів, якщо їх підписано до 20 грудня, або 20 грудня, якщо до цієї дати акти не підписано. Іншими словами, чітко визначена календарна дата є граничним строком, а підписання актів може лише цей строк прискорити, тобто цей строк може настати раніше граничного строку, визначеного календарною датою.

8.17. На користь тлумачення календарної дати саме як граничного терміну свідчить також таке. Якщо з пункту 4.3 договору вилучити вказівку «до 20 грудня», в ньому залишився б лише відносний строк: оплата здійснюється не пізніше наступного банківського дня після підписання сторонами обох актів - акту приймання-передачі робіт (послуг) згідно з пунктом 3.1 договору та акту приймання-передачі продукції згідно з пунктом 4.2 договору. За такої редакції, що фактично не підписана сторонами, позиція відповідача була б обґрунтованою. Строк виконання зобов`язання визначався б виключно моментом підписання останнього з цих актів і не мав би жодного календарного обмеження. Обов`язок зі сплати останньої частки Різниці виникав би лише після підписання сторонами обох актів, а строк оплати наставав би тільки в наступний банківський день. Проте в редакції пункту 4.3 договору, фактично погодженій і підписаній сторонами, сторони чітко визначили кінцевий (остаточний) термін виконання зобов`язання з оплати - календарну дату 20 грудня. З настанням 20 грудня зобов`язання з оплати підлягає виконанню незалежно від того, чи підписано на цю дату обидва акти.

8.18. Отже, включення до пункту календарної дати має самостійне правове значення. Воно обмежує строк виконання певною датою незалежно від моменту підписання актів. Інше тлумачення позбавило б вказівку «до 20 грудня» будь-якого змісту.

8.19. Суд встановив точний зміст погодженої та підписаної сторонами редакції пункту 4.3 договору, застосувавши буквальне значення використаних у ньому слів і понять. Однак навіть якби буквальне значення слів і понять, а також загальноприйняте у відповідній сфері відносин значення термінів не давали змоги з`ясувати зміст цієї умови, такий зміст встановлюється відповідно до ч. 3 ст. 213 ЦК України. Для цього відповідна частина правочину порівнюється зі змістом інших його частин, усім його змістом і намірами сторін. Таке порівняння призводить до того самого висновку. Пунктом 12 Програми виконання робіт встановлено, що роботи мають бути завершені до 20.12.2024. Тобто сторони беззаперечно встановили, що роботи мають бути завершені саме до 20.12.2024 року. Водночас тлумачення пункту як такого, що встановлює два самостійні граничні строки, не узгоджується з п. 12 Програми ефективності, яким передбачено, що роботи мають бути завершені до 20.12.2024. За такого тлумачення строк оплати був би пов`язаний з підписанням актів без жодного граничного терміну, тоді як сама передача робіт за актом обмежена датою 20.12.2024.

8.20. Також суд зазначає, що умови укладеного сторонами договору свідчать про те, що після отримання акту замовник зобов`язаний підписати відповідний акт приймання-передачі робіт (послуг) протягом 3 робочих днів з моменту отримання такого акту, або в цей же строк надіслати обґрунтовану відмову від приймання виконаних робіт (наданих послуг). При цьому в разі не направлення такої обґрунтованої відмови у зазначений строк, роботи вважаються прийнятими без зауважень. Таким чином, оскільки замовник отримав від виконавця акт, проте не підписав його та одночасно відповідно до умов договору не направив обґрунтовану відмову від його підписання, роботи вважаються прийнятими замовником без зауважень.

8.21. Таким чином, умова п. 4.3 Договору «в строк до 20 грудня, але не пізніше наступного банківського дня після підписання сторонами акту приймання-передачі робіт (послуг) згідно з пунктом 3.1 договору і акту приймання-передачі продукції згідно з пунктом 4.2 договору» вказує, що кінцевий термін сплати визначається моментом підписання обох зазначених актів, але в будь-якому разі не пізніше 20 грудня 2024 року. Якщо роботи виконані та підписано Акти до 20 грудня 2024 р., як це визначено умовами договору, зобов`язання з оплати 8 733 554,40 гривень (50% Різниці) повинно бути виконаним не пізніше наступного банківського дня після підписання акту приймання-передачі робіт і акту приймання-передачі продукції. Якщо станом на 20 грудня 2024 р. Акт приймання-передачі робіт (послуг) та Акт приймання-передачі продукції ще не підписані, зобов`язання з оплати 8 733 554,40 гривень (50% Різниці) вважається простроченим після 20 грудня 2024 р.

8.22. При цьому навіть якщо вважати, що конструкція погоджених сторонами в п. 4.3. Договору умов оплати «до 20 грудня» дійсно не може вважатися терміном оплати, оскільки не визначено конкретний рік такого терміну, то відповідно до ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України ТОВ «АДР-СЕРВІС АГРО» повинно було сплатити 8 733 554,40 грн. в семиденний строк з моменту отримання вимоги, тобто до 14.01.2025.

8.23. Також слід мати на увазі, що переписка сторін, зокрема, відповідь на вимогу про сплату боргу свідчить про те, що: по-перше, відповідач визнав свій обов`язок сплатити заборгованість саме до 20 грудня, тобто визнав, що умовами договору визначено строк оплати саме 20 грудня 2024 року і що цей строк настав; по-друге, визнав заборгованість в розмірі 8 733 554,40 грн. та запропонував її сплату певними частинами, що підтверджується листом відповідача (ТОВ «АДР-Сервіс-Агро» листом від 08.01.2025 № 2501/1, запропонував річний цикл 2024 року (Програма ефективності) завершити наступним чином: шляхом укладення акту взаємозаліку вимог (зарахування вартості робіт в сумі 8 724 947,06 грн в рахунок оплати різниці, визначеної в абзаці 4 пункту 2 додаткової угоди № 17) і сплати залишку різниці між вартістю продукції і вартістю робіт - 8 607,34 грн на поточний рахунок АТ «Укргазвидобування». До листа було додано підписані зі сторони виконавця акт приймання-передачі робіт (послуг) № 2 від 18.12.2024; акт приймання-передачі робіт послуг № 3 від 19.12.2024; акт приймання-передачі робіт (послуг) № 4 від 20.12.2024).

8.24. Отже строк сплати 50% Різниці за умовами пункту 4.3 договору настав саме 20 грудня 2024 року, відтак у відповідача дійсно виник обов`язок по сплаті позивачу 8 733 554,40 грн.

8.25. Водночас суд зазначає про те, що матеріалами справи підтверджено, що з платіжних інструкцій кредитового переказу коштів № 139 від 25.09.2025 на суму 1 000 000,00 грн., № 142 від 03.10.2025 на суму 1 000 000,00 грн. та № 147 від 10.10.2025 на суму 1 000 000,00 грн. вбачається перерахуванням відповідачем позивачу 3 000 000,00 грн. в рахунок саме Різниці між вартістю Продукції (ВП), яка визначена згідно з п. 4.2 Договору і вартістю Робіт (ВР), яка визначена згідно з п. 4.1 Договору, за Додатковою угодою № 17 від 18.07.2024, оскільки в зазначених платіжних інструкціях зазначено призначення платежу: «Попередня оплата згідно п. 4.2, п. 4.3 Договору про виконання сільськогосподарських робіт (послуг) УБГ223/035-18 від 06/04/2018 р.».

8.26. При цьому посилання позивача на те, що вказані платіжні інструкції не можуть бути доказом погашення заборгованості за Додатковою угодою № 17 від 18.07.2024 в зв`язку із відсутністю посилання на рахунок №262 від 10.12.2024 не береться судом до уваги, оскільки у платіжних інструкціях від 25.09.2025 № 139, від 03.10.2025 № 142 та від 10.10.2025 № 147 відповідач як платник чітко зазначив призначення платежу: «Попередня оплата згідно п. 4.2, п. 4.3 Договору про виконання сільськогосподарських робіт (послуг) УБГ223/035-18 від 06/04/2018». Тобто відповідач визначив, що кошти сплачуються на виконання грошового зобов`язання, передбаченого пунктами 4.2, 4.3 договору, а отже, визначив правову природу цих коштів як оплату Різниці. Відсутність у призначенні платежу посилання на конкретний рахунок не змінює визначеної платником правової природи платежу.

8.27. Під час розгляду справи представник позивача також зазначав, що в провадженні Господарського суду Харківської області перебуває інша справа між тими самими сторонами щодо додаткової угоди № 18 до договору. За твердженням позивача, у цій справі відповідач визнає сплату коштів за зазначеними платіжними інструкціями в рахунок виконання зобов`язань за додатковою угодою № 18. Водночас ці посилання учасники справи не підтвердили жодними доказами: до матеріалів справи не подано процесуальних документів з іншої справи, як і будь-яких інших доказів, з яких вбачалося б зарахування спірних коштів у рахунок інших зобов`язань.

8.28. Крім того, факт отримання коштів не тільки не спростовано позивачем, а й підтверджено його представником в судовому засіданні під час розгляду справи та підтверджується матеріалами справи.Позивач наголошував, що відповідні кошти у розмірі 3 000 000,00 грн обліковуються на рахунках Позивача за договором про виконання сільськогосподарських робіт (послуг) УБГ №223/035-18 від 06.04.2018, однак не зараховуються в рахунок виконання Відповідачем зобов`язань за п. 4.3., а саме оплати Різниці між вартістю Продукції (ВП), яка визначена згідно з п. 4.2 Договору і вартістю Робіт (ВР), яка визначена згідно з п. 4.1 Договору.

8.29. Учасники справи не надали жодних доказів того, що кошти в загальному розмірі 3 000 000,00 грн, сплачені відповідачем за платіжними інструкціями від 25.09.2025 № 139, від 03.10.2025 № 142 та від 10.10.2025 № 147, були зараховані в рахунок виконання інших зобов`язань відповідача за договором чи за іншими правочинами. Ці кошти позивач прийняв і відповідачу не повернув. Тому суд дійшов висновку, що зазначені кошти сплачені та отримані саме в рахунок Різниці за додатковою угодою № 17 від 18.07.2024 відповідно до визначеного платником призначення платежу. На цю суму зобов`язання відповідача зі сплати Різниці в силу ч. 1 ст. 599 ЦК України припинилося виконанням. Відтак несплачений залишок Різниці між вартістю Продукції (ВП), яка визначена згідно з п. 4.2 Договору і вартістю Робіт (ВР), яка визначена згідно з п. 4.1 Договору, за Додатковою угодою № 17 від 18.07.2024 складає 5 733 554,40 грн. (8 733 554,40 грн ? 3 000 000,00 грн).

8.30. Приймаючи до уваги вищевикладене суд, здійснивши тлумачення всіх умов договору про виконання сільськогосподарських робіт (послуг) УБГ №223/035-18 від 06.04.2018 дійшов до висновку про те, що строк сплати 50% Різниці за умовами пункту 4.3 укладеного сторонами договору про виконання сільськогосподарських робіт (послуг) УБГ №223/035-18 від 06.04.2018 настав саме 20 грудня 2024 року, відтак у відповідача виник обов`язок по сплаті позивачу несплаченого залишку Різниці між вартістю Продукції (ВП), яка визначена згідно з п. 4.2 Договору і вартістю Робіт (ВР), яка визначена згідно з п. 4.1 Договору, за Додатковою угодою № 17 від 18.07.2024, з урахуванням отриманих позивачем від відповідача 3 000 000,00 грн., в розмірі 5 733 554,40 грн, а тому на підставі встановлених обставин справи та досліджених і оцінених відповідно до ст. 86 ГПК України доказів суд дійшов висновку про обґрунтованість вимог позивача про стягнення з відповідача заборгованості за договором від 06.04.2018 № УБГ 223/035-18 у розмірі 5 733 554,40 грн, а у стягненні заборгованості в розмірі 3 000 000,00 грн належить відмовити у зв`язку з її сплатою відповідачем.

9. ВИСНОВОК СУДУ ПРО НАЯВНІСТЬ ПІДСТАВ ДЛЯ СТЯГНЕННЯ ШТРАФУ НА ПІДСТАВІ ПУНКТУ 5.4.9. ДОГОВОРУ.

9.1. Відповідно до пункту 5.4.9 договору про виконання сільськогосподарських робіт (послуг) УБГ №223/035-18 від 06.04.2018 за неповну або несвоєчасну оплату замовнику коштів, передбачених пунктом 4.3 договору, виконавець сплачує замовнику штраф у розмірі 100% від суми несвоєчасно чи неповно оплачених коштів. Штраф виконавець зобов`язаний сплатити протягом семиденного строку від дня направлення письмової вимоги замовника про сплату штрафу, якщо інший строк не вказаний у вимозі.

9.2. Пункт 5.4.9 договору встановлює відповідальність виконавця за два самостійні види порушення грошового зобов`язання, передбаченого пунктом 4.3 договору: неповну оплату та несвоєчасну оплату. Неповна оплата має місце, коли виконавець сплатив кошти не в повному обсязі. Несвоєчасна оплата має місце, коли виконавець не сплатив кошти в погоджений сторонами строк, незалежно від того, чи сплачено їх згодом.

9.3. З буквального тлумачення підпункту 5.4.9 договору також вбачається, що сторони визначили не лише підставу та розмір відповідальності виконавця, а й строк сплати штрафу: виконавець зобов`язаний сплатити штраф протягом семиденного строку від дня направлення письмової вимоги замовника про сплату штрафу, якщо інший строк не вказаний у вимозі. Зазначений семиденний строк є строком виконання виконавцем обов`язку зі сплати вже нарахованого штрафу. Згідно з умовами пункту 5.4.9 договору обов`язок виконавця сплатити штраф підлягає виконанню після пред`явлення замовником письмової вимоги. Судом встановлено, що 02.06.2025 позивач направив відповідачу вимогу № УБГ1871-1 про сплату нарахованих штрафних санкцій за невиконання умов договору, в тому числі штрафу, нарахованого на підставі пункту 5.4.9 договору. Іншого строку сплати у вимозі не вказано. Отже, відповідно до ст. 253 ЦК України строк сплати штрафу почав перебіг 03.06.2025 і сплив 09.06.2025. Відповідач вимогу залишив без виконання та штраф у встановлений строк не сплатив. Тому на момент звернення позивача до суду обов`язок відповідача зі сплати штрафу настав.

9.4. Судом також враховується, що Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду, направляючи справу на новий розгляд, у постанові від 06.05.2026 зазначив, що від вирішення первісної позовної вимоги про стягнення основного боргу (50% різниці) залежить вирішення первісної позовної вимоги про стягнення штрафу, нарахованого відповідно до підпункту 5.4.9. договору.

9.5. Як встановлено судом, у відповідача виник обов`язок по сплаті позивачу Різниці між вартістю Продукції (ВП), яка визначена згідно з п. 4.2 Договору і вартістю Робіт (ВР), яка визначена згідно з п. 4.1 Договору, за Додатковою угодою № 17 від 18.07.2024, в розмірі 8 733 554,40 грн., проте відповідачем у встановлений договором строк 20 грудня 2024 року такий обов`язок виконано не було.

9.6. Приймаючи до уваги, що відповідачем дійсно порушено обумовлені договором строки оплати замовнику коштів, передбачених пунктом 4.3 договору, суд дійшов до висновку про те, що позивач має право вимагати від відповідача сплатити йому на підставі пункту 5.4.9 договору про виконання сільськогосподарських робіт (послуг) УБГ №223/035-18 від 06.04.2018 за неповну або несвоєчасну оплату замовнику коштів штраф у розмірі 100% від суми несвоєчасно чи неповно оплачених коштів, що складає 8 733 554,40 грн, а тому позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

10. ВИСНОВОК СУДУ ПРО ВІДСУТНІСТЬ ПІДСТАВ ДЛЯ СТЯГНЕННЯ ШТРАФУ НА ПІДСТАВІ ПУНКТУ 5.4.4. ДОГОВОРУ.

10.1. Відповідно до пункту 5.4.4 договору за кожен випадок необґрунтованого ненадання чи не підписання актів приймання-передачі робіт (послуг), актів приймання-передачі продукції, - виконавець сплачує замовнику штраф у подвійному розмірі фактично виконаних робіт згідно з відповідною додатковою угодою (Програмою ефективності), укладеною на відповідний річний цикл, і штраф у подвійному розмірі різниці, фактично сплаченої виконавцем замовникові згідно з пунктом 4.3 цього договору в рамках виконання відповідного річного циклу.

10.2. Аналіз змісту пункту 5.4.4 договору свідчить, що відповідальність виконавця за цим пунктом встановлена за чотири види порушення: 1) необґрунтоване ненадання Акта приймання-передачі робіт (послуг); 2) необґрунтоване ненадання Акта приймання-передачі робіт продукції; 3) необґрунтоване непідписання Акта приймання-передачі робіт (послуг); 4) необґрунтоване непідписання Акта приймання-передачі продукції. За буквальним значенням слів, яке є визначальним відповідно до ч. 3 ст. 213 ЦК України, «ненадання» означає, що виконавець взагалі не передав акт замовнику, а «непідписання» означає, що виконавець відмовився підписати акт, отриманий від замовника. Обидва поняття описують стан невиконання обов`язку, а не виконання його з порушенням строку. Застереження «необґрунтованого» означає, що відповідальність настає лише тоді, коли виконавець не мав підстав не надати чи не підписати акт. Іншими частинами договору підтверджується, що сторони свідомо розмежовували ненадання та несвоєчасне надання. Так, у підпункті 5.3.4 договору сторони встановили відповідальність замовника за необґрунтоване непідписання актів приймання-передачі робіт (послуг) згідно з пунктом 3.1 договору «у строки, встановлені договором». Тобто для замовника вони прямо пов`язали відповідальність із порушенням строку. Натомість у підпункті 5.4.4 договору ні вказівки на строк, ні поняття «несвоєчасне» сторони не використали.

10.3. Отже, порівняння пункту 5.4.4 договору з іншими його частинами свідчить, що сторони не мали наміру встановлювати цим пунктом відповідальність виконавця за порушення строку надання актів. Відповідно до ч. 1 ст. 549 та ч. 1 ст. 547 ЦК України неустойка сплачується у разі порушення того зобов`язання, за порушення якого її встановлено договором чи законом, а правочин щодо неї вчиняється в письмовій формі. Тому застосування штрафу, встановленого за ненадання актів, до випадку їх несвоєчасного надання фактично означало б розширення умови про відповідальність на порушення, яке сторони в ній не визначили, тобто створення нової умови договору, що суд за наслідками тлумачення робити не може.

10.4. В результаті здійснення тлумачення договору судом встановлено, що пункт 5.4.4 договору встановлює відповідальність виконавця за необґрунтоване ненадання чи не підписання актів, а не за порушення строку їх надання.

10.5. Як свідчать матеріали справи, позивач обґрунтовує вимогу про стягнення штрафу на підставі п. 5.4.4 Договору тим, що відповідач надав Акт приймання-передачі робіт (послуг) не до 20.12.2024, а 08.01.2025, тобто підставою позову позивач визначає виключно несвоєчасне надання Акта приймання-передачі робіт (послуг).

10.6. Суд зазначає, що відповідно до ст. 14 ГПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

10.7. За приписами ч. 2 ст. 237 ГПК України при ухваленні рішення суд не може виходити у рішенні за межі позовних вимог.

10.8. Визначення підстав позову є виключним процесуальним правом позивача. Суд розглядає спір у межах тих фактичних підстав, які позивач визначив у позовній заяві, і не може з власної ініціативи доповнювати чи змінювати їх. Право суду самостійно надати правову кваліфікацію спірним правовідносинам (принцип «суд знає закони») поширюється на застосування норм права. Воно не дозволяє суду замінювати обставини, які позивач визначив підставою позову, іншими обставинами, на які позивач не посилався. Інакше суд вийшов би за межі позовних вимог всупереч ч. 2 ст. 237 ГПК України і порушив би принципи диспозитивності та змагальності, закріплені у ст. 13, 14 ГПК України.

10.9. Як встановлено судом, єдиною підставою вимоги про стягнення штрафу за підпунктом 5.4.4 договору позивач визначив несвоєчасне надання відповідачем акту приймання-передачі робіт (послуг).

10.10. Водночас факт надання відповідачем Акта 08.01.2025 позивачу підтверджується матеріалами справи, не заперечується позивачем у позовній заяві, а також підтверджено представником позивача під час розгляду справи, відтак ненадання Акта, з яким п. 5.4.4 Договору пов`язує можливість застосування штрафу, не мало місця.

10.11. При цьому суд зазначає, що матеріалами справи дійсно підтверджено необґрунтоване ненадання відповідачем позивачу акту приймання-передачі продукції, проте позивач не визначив це як підставу заявленого позову, оскільки із змісту позовної заяви вбачається, що єдиною підставою для стягнення штрафу за пунктом 5.4.4. договору позивачем визначено саме надання акту приймання-передачі робіт (послуг) з порушенням встановленого договором строку.

10.12. Приймаючи до уваги, що факт надання відповідачем акту приймання-передачі робіт (послуг) 08.01.2025 позивачу підтверджується матеріалами справи, що не заперечується позивачем у позовній заяві, а також підтверджено представником позивача безпосередньо під час розгляду справи, відтак ненадання акту, з яким договір пов`язує можливість застосування штрафу в розумінні пункту 5.4.4. укладеного договору, не мало місця, а отже враховуючи імперативні приписи процесуального закону відносно того, що суд розглядає справи виключно за зверненням особи та в межах тих вимог, які вона заявила, суд не може на власний розсуд змінювати предмет позову, підставу позову або обирати інший спосіб захисту права, про який позивач не просив, суд дійшов до висновку про відсутність правових підстав для стягнення з відповідача на користь позивача штрафу на підставі пункту 5.4.4 договору про виконання сільськогосподарських робіт (послуг) УБГ №223/035-18 від 06.04.2018, а отже і про відсутність підстав для задоволення позову в цій частині.

11. ВИСНОВОК СУДУ ПРО НАЯВНІСТЬ ПІДСТАВ ДЛЯ ЗМЕНШЕННЯ РОЗМІРУ ШТРАФУ НА ПІДСТАВІ ПОЛОЖЕНЬ ст. 551 ЦК України.

11.1. В силу ч. 3 статті 551 ЦК України розмір неустойки (штрафу, пені) може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

11.2. Отже, зменшення неустойки є протидією необґрунтованому збагаченню однією зі сторін за рахунок іншої; відповідає цивільно-правовим принципам рівності і балансу інтересів сторін.

11.3. Таким чином, на підставі частини 3 статті 551 ЦК України, а також виходячи з принципів добросовісності, розумності, справедливості та пропорційності, суд, в тому числі, і з власної ініціативи, може зменшити розмір неустойки до її розумного розміру.

Зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, і за відсутності у законі переліку обставин, які мають істотне значення, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки.

11.4. Разом із тим, приймаючи рішення про зменшення неустойки, суд також повинен виходити із того, що одним з завдань неустойки є стимулювання належного виконання договірних зобов`язань, при цьому вона має обов`язковий для учасників правовідносин характер.

11.5. За усталеною практикою Верховного Суду реалізуючи свої дискреційні повноваження, передбачені статтею 551 ЦК України, щодо права зменшити розмір належної до сплати неустойки, суди повинні забезпечити баланс інтересів сторін справи з урахуванням встановлених обставин справи (аналогічні правові висновки наведено в постановах Верховного Суду від 24.09.2020 у справі № 915/2095/19, від 26.05.2020 у справі № 918/289/19, від 19.02.2020 у справі № 910/1199/19, від 04.02.2020).

11.6. Цивільні та господарські відносини повинні ґрунтуватись на засадах справедливості, добросовісності, розумності як складових елементів принципу верховенства права. Наявність у кредитора можливості стягувати із боржника надмірні грошові суми як неустойку спотворює її дійсне правове призначення, оскільки із засобу розумного стимулювання боржника виконувати основне зобов`язання неустойка перетворюється на несправедливо непомірний тягар для боржника та джерело отримання невиправданих додаткових прибутків кредитором (постанови Верховного Суду від 22.10.2019 у справі № 904/5830/18, від 25.02.2020 у справі № 903/322/19, від 07.04.2020 у справі № 904/1936/19, від 12.05.2020 у справі № 910/9767/19, від 29.04.2020 у справі № 917/693/19, від 26.05.2020 у справі № 916/2586/19).

11.7. Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 19.01.2024 у справі № 911/2269/22 звертав увагу, що у вирішенні судом питання про зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки підлягають врахуванню та оцінці на предмет підтвердженості та обґрунтованості як ті підстави для зменшення неустойки, що прямо передбачені законом (частина 3 статті 551 ЦК України, стаття 233 ГК України), так і ті, які хоча прямо і не передбачені законом, однак були заявлені як підстави для зменшення розміру неустойки та мають індивідуальний для конкретних спірних правовідносин характер.

11.8. Категорії «значно» та «надмірно», які використовуються в статті 551 ЦК України та в статті 233 ГК України, є оціночними і мають конкретизуватися у кожному окремому випадку, з урахуванням того, що правила наведених статей направлені на запобігання збагаченню кредитора за рахунок боржника, а також недопущення заінтересованості кредитора у порушенні зобов`язання боржником.

11.9. Законодавець надає суду право зменшувати розмір неустойки, а не звільняти боржника від її сплати. Поряд із цим сукупність обставин у конкретних правовідносинах (формальні ознаки прострочення боржника, порушення зобов`язання з вини кредитора - стаття 616 ЦК України тощо) можуть вказувати на несправедливість стягнення з боржника неустойки в будь-якому істотному розмірі. Визначення справедливого розміру неустойки належить до дискреційних повноважень суду.

11.10. У питаннях визначення підстав для зменшення розміру неустойки правовідносини у кожному спорі про її стягнення є відмінними, оскільки кожного разу суд, застосовуючи дискрецію для вирішення цього питання, виходить з конкретних обставин, якими обумовлене зменшення неустойки, які водночас мають узгоджуватись з положеннями частини 3 статті 551 ЦК України, а також досліджуватись та оцінюватись судом в порядку статей 86, 210, 237 ГПК України. Такий підхід є усталеним в судовій практиці, зокрема, Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду (постанови від 11.07.2023 у справі № 914/3231/16, від 10.08.2023 у справі № 910/8725/22, від 26.09.2023 у справі № 910/22026/21, від 02.11.2023 у справі № 910/13000/22, від 07.11.2023 у справі № 924/215/23, від 09.11.2023 у справі № 902/919/22).

11.11. Індивідуальний характер підстав, якими у конкретних правовідносинах обумовлюється зменшення судом розміру неустойки (що підлягає стягненню за порушення зобов`язання), а також дискреційний характер визначення судом розміру, до якого суд її зменшує, свідчать про відсутність універсального максимального і мінімального розміру неустойки, на який її може бути зменшено, що водночас вимагає, щоб цей розмір відповідав принципам верховенства права (постанова Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 19.01.2024 у справі № 911/2269/22, постанова Великої Палати Верховного Суду від 16.10.2024 у справі № 911/952/22).

11.12. Суд зауважує, що визначення справедливого розміру неустойки належить до дискреційних повноважень суду, і кожний раз суд, застосовуючи дискрецію для вирішення такого питання, виходить із конкретних обставин кожної окремої справи (постанова Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 19.01.2024 у справі № 911/2269/22).

11.13. Як свідчать матеріали справи, відповідачем дійсно порушено обумовлені договором строки оплати замовнику коштів, передбачених пунктом 4.3 договору, в зв`язку із чим суд дійшов до висновку про те, що вимоги позивача до відповідача про сплату штрафу, виходячи із змісту пункту 5.4.9 договору про виконання сільськогосподарських робіт (послуг) УБГ №223/035-18 від 06.04.2018 (за неповну або несвоєчасну оплату замовнику коштів сплачується штраф у розмірі 100% від суми несвоєчасно чи неповно оплачених коштів) в розмірі 8 733 554,40 грн. є обґрунтованими.

11.14. Водночас відповідач у справі просить суд застосувати положення статті 551 ЦК України та зменшити розмір штрафу до 1 000,00 грн., врахувавши ступінь та тривалість порушення, поведінку сторін та майновий стан боржника.

11.15. Суд зазначає, що з матеріалів справи вбачається, що зобов`язання відповідача з передачі позивачу актів приймання-передачі робіт (послуг) виконано відповідачем з незначним порушенням строку - акти передані 07 січня 2025 року, тобто більш ніж за 9 місяців до звернення позивача із даним позовом до господарського суду.

11.16. При цьому отримавши акти приймання-передачі робіт (послуг) від відповідача, позивач протягом тривалого часу акти не підписав, а отримані від відповідача в рахунок Різниці між вартістю Продукції (ВП), яка визначена згідно з п. 4.2 Договору і вартістю Робіт (ВР), яка визначена згідно з п. 4.1 Договору, за Додатковою угодою № 17 від 18.07.2024, 3 000 000,00 грн. не врахував в рахунок саме оплати за вказаним договором та одночасно їх не повернув відповідачу. Під час розгляду справи представник позивача не зміг пояснити суду причин не підписання отриманих актів, а також одночасно із цим причин неповернення отриманих коштів відповідачу через незарахування їх оплати за умовами договору про виконання сільськогосподарських робіт (послуг) УБГ №223/035-18 від 06.04.2018, відтак суд констатує, що поведінка позивача є суперечливою.

11.17. Також суд зазначає, що надана суду фінансова звітність ТОВ «АДР-СЕРВІС АГРО» свідчить про збиткову діяльність відповідача, а отже майновий стан відповідача в даний час є скрутним.

11.18. Розглянувши клопотання відповідача за первісним позовом про зменшення штрафу та оцінивши за внутрішнім переконанням встановлені обставини та подані докази у їх сукупності, враховуючи надмірність заявленого до стягнення штрафу, відсутність збитків у позивача, суперечливу поведінку сторін (як позивача, так і відповідача) під час виконання умов договору та тлумачення його умов, з огляду на непідписання протягом тривалого часу позивачем отриманих від відповідача актів без пояснення причин їх непідписання, з огляду на отримання позивачем від відповідача в рахунок Різниці між вартістю Продукції (ВП), яка визначена згідно з п. 4.2 Договору і вартістю Робіт (ВР), яка визначена згідно з п. 4.1 Договору, за Додатковою угодою № 17 від 18.07.2024, 3 000 000,00 грн., проте не врахування їх в рахунок саме оплати за вказаним договором та одночасно їх неповерення відповідачу, враховуючи майновий стан відповідача, з огляду на явну несправедливість стягнення з відповідача на користь позивача штрафу в заявленому істотному розмірі, а також принципи справедливості, добросовісності, розумності, балансу інтересів сторін, адекватність обсягу й міри відповідальності відповідача за первісним позовом за порушення умов договору, з метою недопущення невиправданого збагачення позивача за первісним позовом за рахунок стягнення з відповідача за первісним позовом занадто великого штрафу, суд дійшов до висновку про доцільність та необхідність за даних конкретних обставин справи реалізувати право на зменшення розміру неустойки відповідно до положень частини 3 статті 551 ЦК України і зменшити розмір штрафу на 50 %, стягнувши з відповідача на користь позивача 4 366 777,20 грн. штрафу, нарахованого на підставі підпункту 5.4.9 договору від 06.04.2018 № УБГ 223/035-18.

12. ВИСНОВКИ ЗА РЕЗУЛЬТАТОМ РОЗГЛЯДУ СПРАВИ ГОСПОДАРСЬКИМ СУДОМ.

12.1. Беручи до уваги, що:

- Різниця за пунктом 4.3 договору в редакції додаткової угоди № 17 від 18.07.2024 є грошовим зобов`язанням виконавця перед замовником у сумі, на яку вартість продукції, отриманої виконавцем від замовника, перевищує вартість виконаних виконавцем робіт. Встановивши мінімальний розмір кожної частки Різниці, сторони визначили гарантовану суму, що підлягає сплаті виконавцем незалежно від остаточного розрахунку за річний цикл та поведінки сторін під час виконання договору;

- за буквальним значенням слів і понять, використаних у пункті 4.3 договору, календарна дата 20 грудня є граничним терміном сплати останньої частки Різниці в розмірі 50 %. Підписання сторонами акту приймання-передачі робіт (послуг) та акту приймання-передачі продукції може лише зумовити настання строку оплати до цієї дати, але не продовжує його після 20 грудня;

- порівняння пункту 4.3 договору з пунктом 3.1 договору та пунктом 12 Програми ефективності відповідно до ч. 3 ст. 213 ЦК України підтверджує, що сторони визначили 20.12.2024 граничним терміном завершення розрахунків і передання робіт за річним циклом 2024 року. Тлумачення пункту 4.3 договору як такого, що встановлює два самостійні строки оплати, суперечить змісту договору в цілому та дійсним намірам сторін;

- замовник, отримавши від виконавця акт приймання-передачі робіт (послуг), не підписав його та не направив обґрунтованої відмови від його підписання. Тому відповідно до пункту 3.3 договору роботи вважаються прийнятими без зауважень, а посилання відповідача на непідписання замовником актів не звільняє його від обов`язку сплатити Різницю;

- строк сплати 50 % Різниці в розмірі 8 733 554,40 грн настав 20.12.2024. Навіть за умови, що зазначена в пункті 4.3 договору дата не визначає строку оплати, відповідач відповідно до ч. 2 ст. 530 ЦК України мав сплатити зазначену суму до 14.01.2025;

- зі змісту листування сторін, зокрема листа відповідача від 08.01.2025 № 2501/1, вбачається, що відповідач не заперечував наявності у нього обов`язку сплатити Різницю в розмірі 8 733 554,40 грн і пропонував порядок її погашення;

- відповідач платіжними інструкціями від 25.09.2025 № 139, від 03.10.2025 № 142 та від 10.10.2025 № 147 сплатив позивачу в рахунок Різниці за додатковою угодою № 17 від 18.07.2024 3 000 000,00 грн. Отже, несплачений залишок Різниці становить 5 733 554,40 грн;

- відповідач не сплатив у строк до 20.12.2024 останню частку Різниці в розмірі 8 733 554,40 грн, що є несвоєчасною оплатою коштів, передбачених пунктом 4.3 договору. Тому у позивача виникло право на стягнення штрафу за пунктом 5.4.9 договору в розмірі 100 % від суми несвоєчасно оплачених коштів. Подальша часткова оплата боргу не усуває факту порушення;

- з урахуванням надмірності штрафу, відсутності у позивача збитків, суперечливої поведінки обох сторін під час виконання договору, тривалого непідписання позивачем отриманих від відповідача актів, отримання позивачем від відповідача 3 000 000,00 грн. та майнового стану відповідача наявні підстави, передбачені ч. 3 ст. 551 ЦК України, для зменшення розміру штрафу за пунктом 5.4.9 договору на 50 %, до 4 366 777,20 грн;

- пункт 5.4.4 договору встановлює відповідальність виконавця за необґрунтоване ненадання чи непідписання актів, а не за порушення строку їх надання. Акт приймання-передачі робіт (послуг) відповідач надав позивачу 08.01.2025, а ненадання акту приймання-передачі продукції позивач не визначив підставою позову. Відповідно до ст. 14 та ч. 2 ст. 237 ГПК України суд не може виходити за межі заявлених позовних вимог. Тому підстави для стягнення штрафу за пунктом 5.4.4 договору відсутні,

суд дійшов до висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення первісних вимог позивача, в зв`язку із чим стягує з Товариства з обмеженою відповідальністю "АДР-СЕРВІС АГРО" на користь Акціонерного товариства «Укргазвидобування» 10 100 331,60 грн., з яких 5 733 554,40 грн. заборгованості за договором від 06.04.2018 № УБГ 223/035-18 та 4 366 777,20 грн. штрафу, нарахованого на підставі підпункту 5.4.9 договору від 06.04.2018 № УБГ 223/035-18, а також 121 203,97 грн. витрат по сплаті судового збору, в решті первісних позовних вимог відмовляє.

13. СУДОВІ ВИТРАТИ.

13.1. Частиною четвертою статті 129 ГПК України визначено, що судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, в зв`язку із чим витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви по даній справі покладаються пропорційно задоволеним судом позовним вимогам за первісним позовом на відповідача.

14. ДОДАТКОВІ МОТИВИ СУДУ.

14.1. Рішення суду як найважливіший акт правосуддя має ґрунтуватись на повному з`ясуванні того, чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у справі, якими доказами вони підтверджуються та чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин. У пункті 58 рішення Європейського суду з прав людини від 10 лютого 2010 року "Справа "Серявін та інші проти України" (заява N 4909/04) Європейський суд з прав людини наголошує, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення у справі "Суомінен проти Фінляндії", № 37801/97, пункт 36, від 01 липня 2003 року). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (рішення у справі "Гірвісаарі проти Фінляндії", № 49684/99, пункт 30, від 27 вересня 2001 року). Суд також враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. При цьому, зазначений Висновок, крім іншого, акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

14.2. З огляду на вищевикладене, суд дав вичерпну відповідь на всі питання, що входять до предмету доказування у даній справі та виникають при кваліфікації спірних відносин як матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

15. На підставі викладеного та керуючись статтями 124, 129-1 Конституції України, статтями 1, 4, 13, 73, 74, 76-79, 86, 123, 129, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов в частині первісних позовних вимог Акціонерного товариства «Укргазвидобування» про стягнення заборгованості у розмірі 8 733 554,40 грн, штрафу у розмірі 103 086 425,40 грн (нарахованого на підставі підпункту 5.4.4 договору від 06.04.2018 № УБГ 223/035-18), штрафу у розмірі 8 733 544,40 грн (нарахованого на підставі підпункту 5.4.9 договору від 06.04.2018 № УБГ 223/035-18) задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "АДР-СЕРВІС АГРО" (62302 Харківська область, Харківський район, місто Дергачі, вул. Соснова, будинок 2-А, код ЄДРПОУ 44305134) на користь Акціонерного товариства «Укргазвидобування» (04053, місто Київ, вулиця Кудрявська, будинок 26/28, код ЄДРПОУ 30019775) 10 100 331,60 грн., з яких 5 733 554,40 грн. заборгованості за договором від 06.04.2018 № УБГ 223/035-18 та 4 366 777,20 грн. штрафу, нарахованого на підставі підпункту 5.4.9 договору від 06.04.2018 № УБГ 223/035-18, а також 121 203,97 грн. витрат по сплаті судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. В решті первісних позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 19.10.2026.

СуддяН.А. Новікова