Court ruling № 140701264, 19.10.2026, Commercial Court of Odesa Oblast

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65618, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

______________________________

УХВАЛА

"19" жовтня 2026 р.м. ОдесаСправа № 916/272/26Господарський суд Одеської області у складі судді Д`яченко Т.Г.

при секретарі судового засідання Меленчук Т.М.

розглянувши у судовому засіданні заяву Херсонської обласної прокуратури від 17.09.2026р. вх. № ГСОО 2-1812/26 по справі №916/272/26

За позовом: Херсонської обласної прокуратури (73025, м. Херсон, вул. Михайлівська, буд. 33; ЄДРПОУ 04851120)

До відповідачів: Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області (73003, м.Херсон, Миколаївське шосе, буд. 26 б; ЄДРПОУ 39766281), Генічеської міської ради (75500, Херсонська обл., Генічеський район, вул. Міська, буд. 8; код ЄДРПОУ 35248359)

За участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів: Херсонської обласної державної адміністрації (73000, м. Херсон, площа Свободи, буд. 1; ЄДРПОУ 00022645), Генічеської районної державної адміністрації (75024, Херсонська обл., Херсонський район, село Чорнобаївка, вул. Соборна, буд. 44; ЄДРПОУ 04060045)

Про визнання недійсним наказу, скасування рішення державного реєстратора та скасування державної реєстрації

Представники:

Від прокуратури: Волкова Н.М., посвідчення

Від відповідачів: не з`явились

Від 3-х осіб: не з`явились

Встановив: Рішенням Господарського суду Одеської області від 15.06.2026 у справі №916/272/26 позовну заяву Херсонської обласної прокуратури до Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області, Генічеської міської ради про визнання недійсним наказу, скасування рішення державного реєстратора та скасування державної реєстрації задоволено повністю.

Визнано недійсним Наказ Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області від 11.12.2020р. №47 Про передачу земельних ділянок державної власності у комунальну власність в частині, що стосується передачі у комунальну власність Генічеській міській раді Генічеської територіальної громади Генічеського району Херсонської області земельної ділянки сільськогосподарського призначення площею 48,7662 га з кадастровим номером 6522188000:04:001:0778.

Скасовано рішення державного реєстратора Сергєєвої С.А. (індексний номер рішення 59208762 від 09.07.2021) про державну реєстрацію права комунальної власності Генічеської міської ради (код ЄДРПОУ 35248359 ) на об`єкт нерухомого майна: земельну ділянку площею 48,7662 га з кадастровим номером 6522188000:04:001:0778, яка розташована на території Генічеської міської ради Херсонської області з одночасним припиненням права комунальної власності Генічеської міської ради (код ЄДРПОУ 35248359) на об`єкт нерухомого майна: земельну ділянку площею 48,7662 га з кадастровим номером 6522188000:04:001:0778, яка розташована на території Генічеської міської ради Херсонської області, номер запису про речове право 42918024, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2405350265221, шляхом скасування державної реєстрації речового права.

Скасовано державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером 6522188000:04:001:0778 площею 48,7662 га в Державному земельному кадастрі.

Стягнуто з Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області на користь Херсонської обласної прокуратури витрати по сплаті судового збору у розмірі 3993,60 грн.

Стягнуто з Генічеської міської ради на користь Херсонської обласної прокуратури витрати по сплаті судового збору у розмірі 3993,60 грн.

17.09.2026р. до Господарського суду Одеської області Херсонською обласною прокуратурою надано заяву, відповідно до якої прокурор просить суд встановити порядок виконання судового рішення Господарського суду Одеської області від 15.06.2026р. у справі № 916/272/26 шляхом стягнення на користь Херсонської обласної прокуратури судових витрат в сумі 3993,60 грн. з Генічеської міської ради з рахунку розпорядника бюджетних коштів Виконавчого комітету Генічеської міської ради.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 22.09.2026р. прийнято заяву Херсонської обласної прокуратури від 17.09.2026р. вх. № ГСОО 2-1812/26 по справі №916/272/26 до розгляду. Розгляд заяви призначено на "19" жовтня 2026 р. о 09:50. Повідомлено учасників справи та прокурора про призначення судового засідання. Явка не обов`язкова.

Розглянувши заяву Херсонської обласної прокуратури від 17.09.2026р. вх. № ГСОО 2-1812/26 по справі №916/272/26, суд зазначає наступне.

Згідно зі ст.18 ГПК України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Відповідно до ч.1 ст.326 ГПК України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Згідно з ч.1 ст.327 ГПК України, виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (п. 2 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 13.12.2012 року N 18-рп/2012).

Невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (п. 3 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 25.04.2012 року N 11-рп/2012).

Держава зобов`язана організувати систему виконання судових рішень, яка буде ефективною як за законодавством, так і на практиці (рішення від 7 червня 2005 року у справі Фуклев проти України, заява N 71186/01, п. 84).

Саме на державу покладається обов`язок вжиття у межах її компетенції усіх необхідних кроків для того, щоб виконати остаточне рішення суду та, діючи таким чином, забезпечити ефективне залучення усього її апарату. Не зробивши цього, вона не виконає вимоги, що містяться у п.1 ст. 6 Конвенції.

Відповідно до ч.ч.1,3 ст.331 ГПК України, за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Спосіб виконання судового рішення - це спосіб реалізації та здійснення способу захисту, встановленого статтею 16 ЦК України. Отже, під зміною способу виконання рішення суду слід розуміти прийняття судом нових заходів для реалізації рішення в разі неможливості його виконання у раніше встановлений спосіб. Зокрема, зміна способу виконання рішення можлива шляхом видозмінення зазначеної у рішенні форми виконання (грошової чи майнової), тобто за відсутності у боржника присудженого позивачеві майна в натурі або грошових коштів, достатніх для покриття заборгованості.

Зміна способу та порядку виконання рішення є однією з процесуальних гарантій захисту та відновлення захищених судом прав та інтересів фізичних і юридичних осіб. Зі змісту та призначення інституту зміни способу виконання рішення, ухвали, постанови, вбачається, що він є ефективним процесуальним засобом на гарантування виконання рішення (пункт 3 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 25.04.2015 №11-рп/2012).

Зміна способу виконання рішення, здійснена судом в порядку, визначеному статтею 331 ГПК України, не є прийняттям нового рішення, яке підлягає окремому виконанню, але означає прийняття судом нових заходів для реалізації рішення в разі неможливості його виконання у спосіб встановлений у рішенні та припинення здійснення тих заходів, які були визначені рішенням та здійснення їх у спосіб, встановлений ухвалою, винесеною відповідно до норм процесуального права. Отже, така ухвала є допоміжним процесуальним актом реагування суду на перешкоди, які унеможливлюють або ускладнюють виконання судового рішення та спрямована на забезпечення повного виконання рішення суду і відповідного судового наказу.

Статтею 1 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні визначено, що виконавчі органи рад - органи, які відповідно до Конституції України та цього Закону створюються сільськими, селищними, міськими, районними в містах (у разі їх створення) радами для здійснення виконавчих функцій і повноважень місцевого самоврядування у межах, визначених цим та іншими законами.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.11 Закону України „Про місцеве самоврядування виконавчими органами сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх створення) рад є їх виконавчі комітети, відділи, управління та інші створювані радами виконавчі органи. Виконавчі органи сільських, селищних, міських, районних у містах рад є підконтрольними і підзвітними відповідним радам, а з питань здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади - також підконтрольними відповідним органам виконавчої влади.

Згідно зі ст.51 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні виконавчим органом сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради є виконавчий комітет ради, який утворюється відповідною радою на строк її повноважень. Після закінчення повноважень ради, сільського, селищного, міського голови, голови районної у місті ради її виконавчий комітет здійснює свої повноваження до сформування нового складу виконавчого комітету.

Відповідно до ч.2 ст.64 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні, сільські, селищні, міські, районі в містах (у разі їх створення) ради та їх виконавчі органи самостійно розпоряджаються коштами відповідних місцевих бюджетів, визначають напрями їх використання.

При цьому, згідно з пп. 27 п. 1 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні, виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання: як прийняття рішень щодо передачі коштів з відповідного місцевого бюджету.

Статтею 2 Бюджетного Кодексу України визначено, що головні розпорядники бюджетних коштів - бюджетні установи в особі їх керівників, які відповідно до статті 22 цього Кодексу отримують повноваження шляхом встановлення бюджетних призначень.

Згідно зі ст.22 Бюджетного Кодексу України Головними розпорядниками бюджетних коштів можуть бути виключно: 1) за бюджетними призначеннями, визначеними законом про Державний бюджет України, - установи, уповноважені забезпечувати діяльність Верховної Ради України, Президента України, Кабінету Міністрів України в особі їх керівників; міністерства, Національне антикорупційне бюро України, Конституційний Суд України, Верховний Суд, вищі спеціалізовані суди, Вища рада правосуддя та інші органи, безпосередньо визначені Конституцією України, в особі їх керівників, а також Державна судова адміністрація України, Національна академія наук України, Національна академія аграрних наук України, Національна академія медичних наук України, Національна академія педагогічних наук України, Національна академія правових наук України, Національна академія мистецтв України, інші установи, уповноважені законом або Кабінетом Міністрів України на реалізацію державної політики у відповідній сфері, в особі їх керівників; 2) за бюджетними призначеннями, визначеними рішенням про бюджет Автономної Республіки Крим, - уповноважені юридичні особи (бюджетні установи), що забезпечують діяльність Верховної Ради Автономної Республіки Крим та Ради міністрів Автономної Республіки Крим, а також міністерства та інші органи влади Автономної Республіки Крим в особі їх керівників; 3) за бюджетними призначеннями, визначеними іншими рішеннями про місцеві бюджети, - місцеві державні адміністрації, виконавчі органи та апарати місцевих рад (секретаріат Київської міської ради), структурні підрозділи місцевих державних адміністрацій, виконавчих органів місцевих рад в особі їх керівників. Якщо згідно із законом місцевою радою не створено виконавчий орган, функції головного розпорядника коштів відповідного місцевого бюджету виконує голова такої місцевої ради.

Як встановлено судом, Генічеським управлінням Державної казначейської служби України Херсонської області виконавчий документ повернуто, оскільки боржник Генічеська міська рада не має відкритих рахунків в органах казначейства.

Отже, з урахуванням того, що Генічеська міська рада, не є розпорядником коштів місцевого бюджету відповідної територіальної громади та не має рахунків в органах державного казначейства, господарський суд вважає, що з метою реального виконання рішення суду у даній справі, стягнення судових витрат в сумі 3993,60 грн. необхідно здійснювати з рахунку розпорядника бюджетних коштів Виконавчого комітету Генічеської міської ради.

Вказаний висновок суду узгоджується із правовою позицією, викладеною в постанові Верховного Суду від 14.05.2020 року у справі №916/1952/17.

З огляду на вищевикладене, господарський суд дійшов висновку про задоволення заяви Херсонської обласної прокуратури в інтересах держави про встановлення порядку виконання судового рішення.

Керуючись ст.ст.331, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд

П О С Т А Н О В И В:

1.Заяву Херсонської обласної прокуратури від 17.09.2026р. вх. № ГСОО 2-1812/26 по справі №916/272/26 - задовольнити.

2.Встановити порядок виконання судового рішення Господарського суду Одеської області від 15.06.2026р. у справі №916/272/26 шляхом стягнення на користь Херсонської обласної прокуратури судових витрат в сумі 3993,60 грн. з Генічеської міської ради з рахунку розпорядника бюджетних коштів Виконавчого комітету Генічеської міської ради (код ЄДРПОУ 04060008).

Повну ухвалу складено та підписано 19 жовтня 2026р.

Ухвала набрала законної сили 19 жовтня 2026р. та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня складання повного тексту.

Суддя Д`яченко Тетяна Геннадіївна