Decision № 140699488, 19.10.2026, Commercial Court of Kyiv Oblast

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" жовтня 2026 р. Справа № 911/2308/26

Господарський суд Київської області у складі судді Щоткіна О.В., розглянувши матеріали справи

за позовом Акціонерного товариства «Українська залізниця»

до Комунального підприємства Фастівської міської ради «Фастівська житлово-експлуатаційна контора»

про стягнення 14802,29 грн,

без виклику учасників справи

СУТЬ СПОРУ:

Акціонерне товариство «Українська залізниця» (далі - позивач) звернулося до Господарського суду Київської області через підсистему Електронний суд із позовною заявою від 30.07.2026 до Комунального підприємства Фастівської міської ради «Фастівська житлово експлуатаційна контора» (далі - відповідач) про стягнення 14802,29 грн збитків, пов`язаних із нереєстрацією відповідачем податкових накладних.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 04.08.2026 відкрито провадження у справі; постановлено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання (без виклику учасників справи); сторонам встановлено строки для вчинення процесуальних дій у справі.

Відповідно до ст. 6 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) у господарських судах функціонує Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система.

Частиною 11 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України, якщо учасник справи має електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи чи її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами. У разі відсутності в учасника справи електронного кабінету суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Згідно п. 2 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є: день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.

Абзацом 2 ч. 6 даної статті, якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.

Відповідно до Довідки про доставку електронного листа ухвали суду про відкриття провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження, документ було доставлено до електронного кабінету одержувача Комунального підприємства Фастівської міської ради «Фастівська житлово-експлуатаційна контора» 04.08.2026 о 15:50. Тобто, днем вручення ухвали є 04.08.2026.

У відповідності до ч.1 ст.118 ГПК України, право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку.

Відповідно до ч. 2 ст. 178 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Строк подачі відзиву на позов сплив 19.08.2026.

У відповідності до ст. 42 ГПК України учасники справи зобов`язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; з`являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов`язковою; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

Про хід розгляду даної справи відповідач міг дізнатись з офіційного веб-порталу Судової влади України Єдиний державний реєстр судових рішень https://reyestr.court.gov.ua/. Названий веб-портал згідно з Законом України Про доступ до судових рішень № 3262-IV від 22.12.2005 є відкритим для безоплатного цілодобового користування.

Оскільки судом було вчинено всі необхідні дії для належного повідомлення відповідача про розгляд справи та відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву, справа розглядається виключно за наявними матеріалами, відповідно до приписів ч. 9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 ГПК України.

Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Таким чином, матеріали справи свідчать, що всім учасникам справи надано можливість для висловлення своєї правової позиції.

Згідно з ч. 4 ст. 240 ГПК України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, та об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

20 лютого 2024 року між Акціонерним товариством «Українська залізниця» в особі філії «Вокзальна компанія» (далі - споживач) та Комунальним підприємством Фастівської міської ради «Фастівська житлово-експлуатаційна контора» (далі - виконавець) було укладено Договір № УЗ/ВК-35/2024-Ю про надання послуг з поводження з побутовими відходами (далі- Договір).

Відповідно до п. 1.1 Договору, виконавець надає споживачу послуги з поводження з твердими, великогабаритними, ремонтними, побутовими відходамиза кодом ДК 021-2015:90510000-5 «Утилізація сміття та поводження зі сміттям» (послуги з вивезення сміття), а споживач зобов`язується своєчасно оплачувати послуги у строки і на умовах, передбачених Договором (далі - послуги).

Згідно п.п.2.2, 2.3 Договору, послуги з вивезення твердих відходів (далі - ТПВ) надаються за контейнерною схемою, згідно затвердженого графіку. Для вивезення твердих відходів за контейнерною схемою використовуються технічно справні контейнери місткістю 0,75 куб. метрів, що належать споживачу.

Відповідно до п. 3.1 Договору, обсяг та вартість надання послуг розраховується виконавцем на підставі норм та тарифів затверджених органом місцевого самоврядування.

На момент укладання Договору вартість послуги по вивезенню ТПВ за контейнерною схемою становить 241 грн. 67 коп. з ПДВ за 1м3. При зміні норм та тарифів вартість послуг автоматично змінюється, при цьому обсяг, тариф та вартість послуг зазначаються в рахунку на оплату за надані послуги та вважаються погодженими сторонами у випадку відсутності письмових заперечень протягом 3-х календарних днів з дати отримання або вчинення стороною дій, що свідчать про його погодження, зокрема здійснення оплати за надані послуги (п.п.3.2,3.3).

Розділом 4 Договору визначено вартість та оплату послуг:

- розрахунковим періодом с календарний місяць. Оплата здійснюється за фактично надані послуги, які прийняв споживач. Розрахунки проводяться в безготівковій формі у національній валюті України (гривні) шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок виконавця, згідно встановленоговиконавцем рахунку - фактури, який оформлюється на підставі акту наданих послуг, підписаного уповноваженими представниками виконавця та представникамиспоживача, протягом 10 (десяти) банківських днів. Споживач вказує в своєму платіжному дорученні номер і дату рахунку-фактури, що підлягає оплаті.

- плата за надані послуги вноситься на розрахунковий рахунок виконавця на підставі Договору або рахунку - фактури, при оплаті обов`язково вказується індивідуальний податковий номер.

- щомісячна сума щодо надання послуг з вивезення ТПВ становить 11781,41 грн. в т.ч. ПДВ20% 1963,57 грн. (3 конт. Ч 0,75 м3 Ч 5 раз Ч 52 тижні : 12 м = 48,75 м3 х 241,67 = 11781,41 грн в місяць з ПДВ.

- виконана послуга щомісячно оформлюється актом приймання-передачі робіт (надання послуг).

Додатком до Договору від 20.02.2024 визначено об`єкт обслуговування: вокзал станції Фастів, м. Фастів, київська область, 08500.

Згідно п. 5.9 Договору, споживач має підписати Акт приймання-передачі робіт (надання послуг) протягом 3 днів і один примірник направити виконавцю, або в разі відмови підписати вказаний Акт, в цей же строк направити виконавцю в письмовій формі аргументовані заперечення проти Акту. Повернення споживачу підписаного Акту здійснюється виконавцем на протязі трьох календарних днів з дняйого отримання. У випадку, коли споживач протягом казаного строку не направляєвиконавцюпідписаний Акт або аргументовані заперечення проти Акту, послуги вважаються прийнятими ним в повній мірі.

Згідно п. 10.1 Договору, цей договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до визначення суб?єкта господарювання на здійснення операцій із збирання та перевезення побутових відходів н території міста Фастів відповідно до Закону України «Про управління відходами» та рішення Фастівської міської ради Nє 1 від 03.01.2024 р., але на строк не більший ніж до 31.12.2024 включно. На підставі ч. 3 ст. 631 Цивільного кодексу України, сторони домовились, що умов цього договору застосовуються до відносин між ними, які виникли з 01.01.2024 р.

Дія договору припиняється у випадках, передбачених чинними нормативно-правовими актами (п.11.2).

Додатковою угодою №1 від 15.10.2024 сторони за взаємною згодою вирішили припинити (розірвати) дію Договору № УЗ/ВК-35/2024-Ю про надання послуг з поводження з побутовими відходами. Припинення дії Договору не звільняє сторони від виконання зобов`язань, які виникли до дня його припинення. Додаткова угода набирає чинності з моменту її підписання. Керуючись ч. 3.ст. 631 ЦК України, сторони домовились, що умови цієї Додаткової угоди застосовуються до відносин між ними, що виникли з 01.09.2024 року.

Судом встановлено, що на виконання умов Договору у січні-серпні 2024 виконавцем були надані, а споживачем отримані послуги в обсягах, визначених умовами Договору, що підтверджується підписаними сторонами актами виконаних робіт та наданих послуг на загальну суму 88813,75 грн, зокрема:

- актом здачі-приймання робіт (надання послуг) № 422 від 31.01.2024 на суму 9787,64 грн, в т.ч. ПДВ 1631,27 грн;

- актом здачі-приймання робіт (надання послуг) № 1310 від 29.02.2024 на суму 11600,16 грн, в т.ч. ПДВ 1933,36 грн;

- актом здачі-приймання робіт (надання послуг) № 1329 від 31.03.2024 на суму 11962,67 грн, в т.ч. ПДВ 1993,78 грн;

- актом здачі-приймання робіт (надання послуг) № 1792 від 30.04.2024 на суму 11418,91 грн, в т.ч. ПДВ 1903,15 грн;

- актом здачі-приймання робіт (надання послуг) № 2244 від 31.05.2024 на суму 9787,64 грн, в т.ч. ПДВ 1631,27 грн;

- актом здачі-приймання робіт (надання послуг) № 2693 від 30.06.2024 на суму 11962,67 грн, в т.ч. ПДВ 1993,78 грн;

- актом здачі-приймання робіт (надання послуг) № 3144 від 31.07.2024 на суму 11962,67 грн, в т.ч. ПДВ 1993,78 грн;

- актом здачі-приймання робіт (надання послуг) № 3603 від 31.08.2024 на суму 10331,39 грн, в т.ч. ПДВ 1721,90 грн;

На зазначені в актах послуги були виставлені рахунки на оплату № 425 від 31.01.2024, № 1319 від 29.02.2024, № 1347 від 31.03.2024, № 1820 від 30.04.2024, № 2289 від 31.05.2024, № 2745 від 30.06.2024, № 3210 від 31.07.2024, № 3674 від 31.08.2024.

Варто зазначити, що позивачем всі отримані послуги були оплачені в повному обсязі, про що подано суду платіжні доручення № 124650 від 26.02.2024 року, № 205506 від 28.03.2024, № 276409 від 23.04.2024, № 333933 від 14.05.2024, № 415675 від 14.06.2024, № 493878 від 12.07.2024, № 589003 від 15.08.2024, № 671708 від 13.09.2024.

Таким чином, споживачем зі своєї сторони в повному обсязі виконано зобов`язання щодо оплати поставленого постачальником товару.

Позивач зазначає, що відповідачем не зареєстровані податкові накладні у Єдиному реєстрі податкових накладних по господарським операціям в період з січня по серпень 2024 на загальну суму 88813,75 грн, в тому числі ПДВ 14802,29 грн, в результаті чого позивач не може отримати відповідний податковий кредит, що є збитками для Акціонерного товариства «Українська залізниця».

В порядку досудового врегулювання спору, позивач звертався до відповідача з листом № 121 від 25.09.2024, в якому просив провести реєстрацію податкових накладних в ЄДРПН відповідно до підписаних актів за період січень-серпень 2024 на суму 14802,31 грн.

У відповіді на вказаний лист, відповідач повідомив, що у зв`язку з тяжким фінансовим станом підприємства - КП «Фастівська ЖЕК» не має можливості для поповнення коштів на електронному рахунку та має заборгованість по податку на додану вартість, у зв`язку з чим не має можливості зареєструвати податкові накладні в єдиному реєстрі.

Як було зазначено вище, відповідач в межах розгляду даної справи, не скористався своїм правом на подання відзиву на позовну заяву, внаслідок чого суд розглядає позов з урахуванням викладених в позові обставин та наданих позивачем доказів.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд зазначає наступне.

Відповідно до підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно з підпунктом «а» пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів та послуг.

За приписами п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складення податкової накладної/розрахунку коригування.

Суми податку, сплачені (нараховані) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в податкових накладних/розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних з порушенням строку реєстрації, включаються до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано податкові накладні/розрахунки коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, але не пізніше ніж через 365 календарних днів з дати складення податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних.

У разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних згідно з пунктом 201.16 статті 201 цього Кодексу перебіг строків, зазначених у цьому пункті, переривається на період зупинення реєстрації таких податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) відповідно до підпункту 191.1.2 пункту 191.1 статті 191 цього Кодексу оператором поштового зв`язку, експрес-перевізником.

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з використанням кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, уповноваженої платником особи відповідно до вимог Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно з пунктом 201.7 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на рахунок у банку/небанківському надавачу платіжних послуг як попередня оплата (аванс).

Пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:

для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;

для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;

для зведених податкових накладних та/або розрахунків коригування до таких зведених податкових накладних, складених за операціями, визначеними пунктом 198.5 статті 198 та пунктом 199.1 статті 199 цього Кодексу, - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем місяця, в якому вони складені;

для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).

У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов`язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов`язань за відповідний звітний період.

Відтак, як вбачається з викладеного вище, на продавця товарів/послуг покладено обов`язок в установлені терміни скласти податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних, чим зумовлено обґрунтоване сподівання позивача на те, що це зобов`язання буде виконано, оскільки тільки підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних суми податку можуть бути віднесені до складу податкового кредиту.

Судом встановлено, що відповідачем відповідно до умов Договору надано послуги на загальну суму88 813,75 грн, з яких ПДВ 14802,29 грн, який повністю оплачено позивачем. Проте, в порушення приписів статті 201 Податкового кодексу України відповідач не виконав обов`язок щодо реєстрації податкових накладних у встановлені строки за вказаними господарськими операціями, позбавивши позивача права на віднесення сплаченого податку на додану вартість до складу податкового кредиту в сумі 14802,29 грн.

Відповідно до частин першої та другої статті 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Тобто, збитки - це об`єктивне зменшення будь-яких майнових благ сторони, що обмежує її інтереси як учасника певних господарських відносин і проявляється у витратах, зроблених кредитором, втраті або пошкодженні майна, а також у не одержаних кредитором доходах, які б він одержав, якби зобов`язання було виконано боржником.

Підставою для відшкодування збитків, відповідно до п. 1 ст. 611 ЦК України є порушення зобов`язання.

Для застосування такого заходу відповідальності як стягнення збитків необхідна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: 1) протиправної поведінки (дії чи бездіяльності) особи (порушення зобов`язання); 2) шкідливого результату такої поведінки - збитків; 3) причинного зв`язку між протиправною поведінкою та збитками; 4) вини особи, яка заподіяла шкоду. За відсутності хоча б одного із цих елементів відповідальність не настає.

Необхідним елементом доказування наявності збитків є встановлення причинного зв`язку між протиправною поведінкою боржника та збитками потерпілої сторони.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 01.03.2023 у справі № 925/556/21 зазначила, що з 01.01.2015 Податковий кодекс України не встановлює для платника податку на додану вартість механізм, який би дозволяв йому включити податок на додану вартість за відповідною операцією до складу податкового кредиту за відсутності зареєстрованої його контрагентом у Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної, якщо контрагент за законом мав її зареєструвати. Водночас саме від того, чи здійснить контрагент всі необхідні дії для реєстрації податкової накладної, фактично залежить виникнення права такого платника податку на податковий кредит з податку на додану вартість.

Оскільки саме від продавця, який має визначений законом обов`язок вчинити дії, необхідні для реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, залежить реалізація покупцем майнового інтересу, продавець залишається відповідальним перед своїм контрагентом у господарській операції за наслідки невчинення цих дій.

При цьому хоча обов`язок продавця зареєструвати податкову накладну є обов`язком платника податку у публічно-правових відносинах, а не обов`язком перед покупцем, невиконання такого обов`язку фактично завдало позивачу збитків.

Тому має місце прямий причинно-наслідковий зв`язок між бездіяльністю відповідача щодо виконання визначеного законом обов`язку зареєструвати податкову накладну та неможливістю включення сум ПДВ до податкового кредиту позивача та, відповідно, зменшення податкового зобов`язання на зазначену суму, яка фактично є збитками цієї особи. Отже, наявні усі елементи складу господарського правопорушення.

Подібні правові висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2019 у справі № 908/1568/18, від 01.03.2023 у справі № 925/556/21, Об`єднаної Палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.08.2018 у справі № 917/877/17, Верховного Суду від 03.12.2018 у справі № 908/76/18, від 10.01.2022 у справі № 910/3338/21, від 31.01.2023 у справі № 904/72/22.

У свою чергу, доведення відсутності вини у заподіянні збитків позивачу покладається на відповідача (п. 37 постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 21.03.2018 у справі № 918/219/17).

Відповідачем не надано належних та допустимих доказів на спростування вищенаведених обставин, як і не надано належних доказів на підтвердження факту реєстрації в установлений законом термін податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних та відшкодування завданих позивачу збитків.

За встановленими судом обставинами, бездіяльність відповідача щодо виконання визначеного законом обов`язку зареєструвати відповідні податкові накладні становить прямий причинно-наслідковий зв`язок з неможливістю включення позивачем суми ПДВ 14802,29 грн до податкового кредиту та зменшення податкового зобов`язання на таку суму, яка фактично є збитками позивача. Отже, у даному випадку наявні усі елементи складу господарського правопорушення.

Відповідно до ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідачем не спростовано належними засобами доказування обставин, на які посилається позивач в обґрунтування своїх позовних вимог.

Згідно зі ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Зважаючи на вищевказане, позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст. ст. 73, 74, 76-80, 123, 129, 237, 238, 240-242 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Задовольнити позовні вимоги повністю.

2. Стягнути з Комунального підприємства Фастівської міської ради «Фастівська житлово-експлуатаційна контора»( 08500, Київська область, м. Фастів, вул. Нова, 3, код ЄДРПОУ 05447958) на користь акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі філії «Вокзальна компанія» акціонерного товариства «Українська залізниця» (01032, м. Київ, площа Вокзальна, 1, код ЄДРПОУ 43665271) - 14802 (чотирнадцять тисяч вісімсот дві) грн 29 коп. збитків, 2 662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) грн 40 коп. судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту рішення відповідно до ст. ст. 256-257 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя О.В. Щоткін