Decision № 140699290, 14.10.2026, Commercial Court of Kyiv

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

14.10.2026Справа № 910/9900/26

Господарський суд міста Києва у складі судді Сівакової В.В. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження матеріали справи

За позовом Акціонерного товариства «Укргазвидобування»

до Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями

«Юромаш»

про стягнення 250.552,17 грн

Представники сторін: не викликались

СУТЬ СПОРУ:

07.08.2026 до Господарського суду міста Києва через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» надійшла позовна заява Акціонерного товариства «Укргазвидобування» до Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «Юромаш» про стягнення 250.552,17 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що між сторонами укладено договір поставки № 78/ПГВ/26 від 14.01.2026, відповідно до умов якого відповідач зобов`язався поставити товар у строк до 14.05.2026, проте поставку товару здійснено не було. У зв`язку з цим позивачем на адресу відповідача було направлено вимогу № 306.4-306-1-7681 від 17.07.2026, на яку останній надав відповідь № 504/07/26 від 23.07.2026, зазначивши про відсутність підстав для її задоволення. Враховуючи викладене, позивач звернувся до суду з вимогою про стягнення з відповідача 250.552,17 грн, з яких 129.595,95 грн пені та 120.956,22 грн штрафу.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.08.2026 відкрито провадження у справі № № 910/9900/26 та прийнято позовну заяву до розгляду; розгляд справи вирішено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін повідомлення (виклику) учасників справи.

Даною ухвалою встановлено відповідачу строк у п`ятнадцять днів з дня вручення даної ухвали для подачі відзиву на позов з урахуванням вимог ст. 165 Господарського процесуального кодексу України з доданням доказів, що підтверджують обставини викладені в ньому, та доказів направлення цих документів позивачу.

У відповідності до ст. 242 Господарського процесуального кодексу України ухвалу про відкриття провадження у справі від 14.08.2026 було направлено відповідачу в його електронний кабінет в підсистемі ЄСІТС «Електронний суд», яка отримана останнім 17.08.2026 о 19:04 год., що підтверджується наявним у справі повідомленням про доставлення процесуального документа до електронного кабінету особи, а тому відповідач мав подати відзив на позов у строк до 02.09.2026 включно.

01.09.2026 від відповідача до суду через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог посилаючись на настання обставин непереборної сили. Відповідач зазначає, що виготовлення пікапа EUROMASH ZN1030.M6 залежало від своєчасного отримання базового виробу ZN1030M6 Z9 із КНР. 24.04.2026 через загострення безпекової ситуації в районі Червоного моря та Суецького каналу морський перевізник був змушений змінити маршрут судна GRANDE NEW YORK, здійснивши перевезення навколо мису Доброї Надії. Це істотно збільшило строк доставки базового виробу та унеможливило своєчасне виготовлення і поставку товару. Зазначені обставини підтверджуються Сертифікатом Київської обласної (регіональної) торгово-промислової палати № 3200-26-1157 від 22.05.2026. Про їх виникнення відповідач повідомив позивача листом № 287/04/26 від 30.04.2026, тобто на шостий календарний день, дотримавшись строку, встановленого п. 8.2 договору. Відповідач наголошує, що загальна обізнаність сторін про безпекові ризики не виключає виникнення конкретних непередбачуваних обставин під час перевезення. Вимушена зміна маршруту була зумовлена міркуваннями безпеки та відповідала умовам коносамента № S327354690. Між зазначеними обставинами та порушенням строку поставки, на думку відповідача, існує безпосередній причинно-наслідковий зв`язок. Також відповідач зазначає, що п. 1.3 договору не передбачає обов`язку мати товар виготовленим і готовим до поставки на момент укладення договору. Сертифікат торгово-промислової палати підлягає оцінці судом у сукупності з іншими доказами відповідно до ст. 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні». Неоднозначні положення пп. 8.3 та 8.3.1 договору, сформульовані позивачем, відповідач просить тлумачити з урахуванням ст. 213 ЦК України та принципу contra proferentem. Посилаючись на ст. 617 ЦК України та п. 8.1 договору, відповідач вважає, що довів настання обставин непереборної сили, своєчасне повідомлення про них та їх вплив на виконання зобов`язання, а тому підстави для стягнення пені та штрафу в сумі 250.552,17 грн відсутні. Крім того, банк-гарант сплатив позивачу 86.397,30 грн за банківською гарантією № 116160/GL-51/177 від 13.01.2026, а відповідач відшкодував цю суму банку, що підтверджується платіжною інструкцією № 38 від 30.07.2026. Також відповідач просить врахувати, що наказом Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства України № 2630 від 17.02.2026 ТОВ з ІІ «Юромаш» визначено критично важливим підприємством, що має значення для оцінки співмірності штрафних санкцій.

10.09.2026 від позивача до суду через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» надійшла відповідь на відзив, в якій позивач зазначає, що поставка товару за договором № 78/ПГВ/26 від 14.01.2026 не здійснена. Позивач наголошує, що обставини, зазначені в Сертифікаті № 3200-26-1157 від 22.05.2026 як форс-мажорні, зокрема військова агресія РФ та загострення безпекової ситуації в Червоному морі, були відомі сторонам на момент укладення договору. Тому відповідач мав враховувати відповідні ризики, а сама зміна маршруту перевезення не є достатньою підставою для звільнення від відповідальності. Посилаючись на постанову Великої Палати Верховного Суду від 02.07.2019 у справі № 910/15484/17, позивач зазначає, що підприємницька діяльність здійснюється на власний ризик. Оскільки позивач не перебуває у договірних відносинах із перевізником, відповідальність за своєчасну поставку товару несе відповідач. Також позивач вказує, що отримання 86.397,30 грн за банківською гарантією не позбавляє його права вимагати стягнення пені та штрафу, оскільки ці способи забезпечення та захисту прав мають різну правову природу. Такий підхід узгоджується з постановою Верховного Суду від 21.12.2018 у справі № 908/7/18. Позивач зазначає, що непоставка товару негативно впливає на його господарську діяльність. АТ «Укргазвидобування» є стратегічно важливим підприємством, діяльність якого має значення для енергетичної безпеки України в умовах воєнного стану. З огляду на викладене, позивач вважає, що відповідач не довів наявності достатніх підстав для звільнення від договірної відповідальності, та наполягає на задоволенні позовних вимог.

21.09.2026 від відповідача до суду через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» надійшли заперечення на відповідь на відзив, в яких зазначає, що для застосування п. 8.1 договору визначальними є конкретні обставини непереборної сили та їх безпосередній вплив на виконання зобов`язання. Відповідач наголошує, що вимушена зміна маршруту міжнародного перевезення через безпекову ситуацію істотно збільшила строк доставки базового виробу ZN1030M6 Z9, необхідного для виготовлення товару, що унеможливило його своєчасну поставку. Зазначені обставини підтверджуються Сертифікатом Київської обласної (регіональної) торгово-промислової палати № 3200-26-1157 від 22.05.2026. При цьому загальна обізнаність сторін про безпекові ризики не означає передбачуваності конкретних обставин та їх наслідків. Також відповідач зазначає, що здійснення підприємницької діяльності на власний ризик не виключає звільнення від відповідальності за наявності форс-мажорних обставин, а визначення України країною походження готового товару не спростовує використання імпортних складових. Крім того, позивач уже отримав 86.397,30 грн за банківською гарантією та вимагає стягнути 129.595,95 грн пені і 120.956,22 грн штрафу. Загальна сума становить 336.949,47 грн, або близько 19,5% вартості договору. Відповідач просить суд врахувати понесені ним витрати на придбання базового виробу та організацію перевезення, а також оцінити співмірність штрафних санкцій з огляду на відсутність доказів збитків у заявленому розмірі. З огляду на викладене, відповідач вважає доводи позивача необґрунтованими та наполягає на врахуванні обставин непереборної сили й причинно-наслідкового зв`язку між затримкою перевезення та порушенням строку поставки товару.

Відповідно до ст. 248 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Згідно з ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши подані документи і матеріали, Господарський суд міста Києва,

ВСТАНОВИВ:

14.01.2026 між Товариством з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «Юромаш» (постачальник, відповідач) та Акціонерним товариством «Укргазвидобування» (покупець, позивач) укладено договір поставки (за графіком поставки) № 78/ПГВ/26 (далі - договір).

Відповідно до п. 1.1 договору постачальник зобов`язується поставити покупцеві актовобіль (далі - товар), зазначений в специфікації, що додається до договору і є його невід`ємною частиною, а покупець - прийняти і оплатити такий товар. Під поставкою сторони розуміють передачу товару постачальником для прийняття покупцем.

Спір у справі виник внаслідок неналежного виконання постачальником обов`язку з поставки товару у встановлений договором строк, що призвело до нарахування позивачем відповідачу 129.595,95 грн пені та 120.956,22 грн штрафу.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з ст. 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Укладений сторонами договір є договором поставки, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 54 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно зі ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 1 ст. 628 Цивільного кодексу України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 631 Цивільного кодексу України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору.

Згідно з п. 10.1 договору договір набирає чинності з дати його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення печатками сторін (за наявності) і діє до 31.08.2026 (включно).

Відповідно з п. 1.2 договору найменування/асортимент товару, одиниця виміру, ціна за одиницю товару та загальна вартість товару вказується у специфікації (далі - Специфікація), яка є додатком № 1 до договору та є його невід`ємною частиною. Строк поставки товару визначається Графіком постави товару, який є додатком № 3 до договору та є його невід`ємною частиною.

Згідно Специфікації (додаток № 1 до договору) відповідач мав поставити позивачу наступний товар - пікап EUROMASH ZN1030.M6, у кількості 1 шт. вартістю 1.727.946,00 грн.

Відповідно до п. 3.2 договору загальна ціна договору визначається загальною вартістю товару, вказаного в Специфікації до цього договору та становить до 1.727.946,00 грн з ПДВ.

Відповідно до п. 5.1 договору строк поставки, умови та місце поставки товару, інформація про вантажовідправників і вантажоотримувачів вказується в Специфікації та Графіку поставки до цього договору.

Так, згідно п. 3 та п. 10.1 Специфікації (додаток № 1 до договору) та Графіку поставки (додаток № 3 до договору) визначено строк поставки товару: протягом 120 календарних днів з дати укладення договору про закупівлю; місце поставки Філія ГПУ «Полтавагазвидобування» м. Полтава, 36008.

Згідно зі ст. 253 Цивільного кодексу України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

З огляду на викладене, відповідач мав поставити позивачу товару у строк до 14.05.2026 включно.

Відповідно до п. 5.3 договору датою прийняття товару є дата підписання уповноваженими представниками сторін акту приймання передачі товару, форма якого наведена в додатку № 4 до цього договору, який є його невід`ємною частиною, або видаткової накладної. Датою передачі постачальником товару для прийняття покупцем є дата прибуття товару до місця поставки зазначена у відповідному товаро-транспортному документі або дата підписання сторонами акту приймання-передачі товару/видаткової накладної, якщо покупець за допомогою товаротранспортних документів не може визначити дату їх передачі для прийняття. На умовах поставки груп «D» та «С» ІНКОТЕРМС 2010, або на умовах поставки груп «D» та «С» ІНКОТЕРМС 2020, право власності на товар ризик випадкового знищення/пошкодження переходить від постачальника до покупця з дати підписання сторонами акту приймання-передачі товару або видаткової накладної (при наявності двох дат, датою підписання акту приймання-передачі товару або видаткової накладної вважається дата підписання покупцем).

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з приписами статей 662, 663 Цивільного кодексу України продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу; продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Матеріалами справи підтверджується що відповідач, у визначений строк зобов`язання щодо поставки товару не здійснив та є таким, що прострочив виконання зобов`язання.

Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Частиною 1 ст. 546 Цивільного кодексу України встановлено, що виконання зобов`язання може забезпечуватися зокрема неустойкою.

При цьому, відповідно до ч. 1 ст. 547 Цивільного кодексу України правочини щодо забезпечення виконання зобов`язання вчиняється у письмовій формі.

Згідно з п. 7.8 договору у разі прострочення постачальником виконання зобов`язань з поставки товару, останній сплачує покупцю пеню у розмірі 0,1% від вартості непоставленого або несвоєчасно поставленого товару за кожен день прострочення. Також за прострочення постачальником виконання зобов`язань з поставки товару покупець має право застосувати такий штраф: якщо прострочення триває менше 10 (десяти) календарних днів постачальник додатково сплачує покупцю штраф у розмірі 2% від вартості непоставленого або несвоєчасно поставленого товару; якщо прострочення триває 10 (десять) і більше календарних днів і не перевищує 30 (тридцять) календарних днів - 5% від вартості непоставленого або несвоєчасно поставленого товару; якщо прострочення триває 30 і більше календарних днів - 7% від вартості непоставленого або несвоєчасно поставленого товару.

У зв`язку з порушенням строків виконання зобов`язання відповідачем позивачем була нарахована пеня за період прострочення з 15.05.2026 до 28.07.2026 (включно) у розмірі 129.595,95 грн та штраф 7 % за прострочення понад 30 календарних днів у розмірі 120.956,22 грн (разом 250.552,17 грн).

Разом з цим, відповідач як на підставу неможливості виконання зобов`язань за договором посилається на наявність форс-мажорних обставин, які приймаються судом з огляду на наступне

Пунктом 8.1 договору визначено, що сторони звільняються від відповідальності за невиконання або неналежне виконання зобов`язань за цим договором у разі виникнення обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин), які не існували під час укладання договору та виникли поза волею сторін. Обставинами непереборної сили є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання стороною зобов`язань, передбачених умовами договору (аварія, катастрофа, стихійне лихо, епідемія, епізоотія, війна тощо).

Відповідно до п. 8.2 договору сторона, що не може виконувати зобов`язання за цим договором унаслідок дії обставин непереборної сили, (форс-мажорних обставин), повинна не пізніше ніж протягом 7 календарних днів з моменту їх виникнення повідомити у письмовій формі (відповідно до п. 11.18 договору) або листом на електронну пошту, вказану в розділі XIV цього договору, про це іншу сторону. В такому повідомленні повинні бути вказана наступна інформація: конкретні обставини непереборної сили (форс-мажорні обставини), дата та місце виникнення таких обставин, їх очікувану тривалість (якщо таку можна визначити), та реквізити цього договору (номер та дату).

Наслідком неповідомлення чи порушення строку повідомлення про обставини непереборної сили (форс-мажорні обставини) або відсутність інформації, яку повинно мати таке повідомлення, є втрата такою стороною права посилатися на дії обставин непереборної сили, (форс-мажорні обставини), як причину невиконання чи порушення строків виконання зобов`язань, а також втрата права, передбаченого п. 8.5 цього договору.

Згідно з п. 8.3 договору доказом виникнення обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин) та строку їх дії є відповідні документи, які видаються Торгово-промисловою палатою України або іншим уповноваженим на це органом державної влади України та/або уповноваженим органом країни розташування сторони, яка постраждала внаслідок таких обставин, та/або країни у якій виникли такі обставини, внаслідок чого постраждала сторона.

Відповідач листом № 287/04/26 від 30.04.2026 на виконання вимог п. 8.2 договору повідомив позивача про настання обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин, які виникли 24.04.2026 та безпосередньо вплинули на можливість своєчасного виконання зобов`язань за договором в частині дотримання строків поставки пікапа EUROMASH ZN1030.M6. Відповідач у цьому листі повідомив позивача, що додатково на виконання умов договору направить позивачу сертифікат Торгово-промислової палати України.

Отже, відповідач повідомив позивача про настання форс-мажорних обставин у визначений договором строк.

Приписами частин першої, другої статті 611 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання.

Згідно з ч. 1 ст. 617 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

Відповідно до статті 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україна» Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб`єкта господарської діяльності за собівартістю. Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для суб`єктів малого підприємництва видається безкоштовно.

Форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.

Отже, відповідно до ч. 1 ст. 617 Цивільного кодексу України та ст. 14-1 Закону «Про торгово-промислові палати в Україні» форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні і невідворотні обставини за даних умов здійснення господарської діяльності, що об`єктивно унеможливлюють виконання особою зобов`язань за умовами договору, обов`язків, передбачених законодавством.

Форс-мажорні обставини мають індивідуальний персоніфікований характер щодо конкретного договору та його сторін. Форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) засвідчуються за зверненням суб`єктів господарської діяльності та фізичних осіб по кожному окремому договору, окремим податковим та/чи іншим зобов`язанням/обов`язком, виконання яких настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання яких стало неможливим через наявність зазначених обставин.

Форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру і при їх виникненні сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості належного виконання зобов`язання, повинна довести їх наявність не тільки самих по собі, але і те, що вони були форс-мажорними саме для конкретного випадку. Виходячи з ознак форс-мажорних обставин, необхідно також довести їх надзвичайність та невідворотність (постанови Верховного Суду від 16.07.2019 у справі № 917/1053/18, від 30.11.2021 у справі № 913/785/17, від 25.01.2022 в справі № 904/3886/21, від 30.05.2022 у справі № 922/2475/21, від 31.08.2022 у справі № 910/15264/21).

Надзвичайними є ті обставини, настання яких не очікується сторонами при звичайному перебігу справ. Під надзвичайними можуть розумітися такі обставини, настання яких добросовісний та розумний учасник правовідносин не міг очікувати та передбачити при прояві ним достатнього ступеня обачливості (постанова Верховного Суду від 02.04.2024 у справі № 910/9226/23).

Невідворотними є обставини, настанню яких учасник правовідносин не міг запобігти, а також не міг запобігти наслідкам таких обставин навіть за умови прояву належного ступеня обачливості та застосуванню розумних заходів із запобігання таким наслідкам. Ключовим є те, що непереборна сила робить неможливим виконання зобов`язання в принципі, незалежно від тих зусиль та матеріальних витрат, які сторона понесла чи могла понести (постанови Верховного Суду від 21.07.2021 у справі № 912/3323/20, від 25.01.2022 у справі № 904/3886/21).

Посилання на наявність обставин форс-мажору використовується стороною, яка позбавлена можливості виконувати договірні зобов`язання належним чином, для того, щоб уникнути застосування до неї негативних наслідків такого невиконання.

Інша ж сторона договору може доводити лише невиконання/неналежне виконання договору контрагентом, а не наявність у нього форс-мажорних обставин (як обставин, які звільняють сторону від відповідальності за невиконання). Доведення наявності непереборної сили покладається на особу, яка порушила зобов`язання. Саме вона має подавати відповідні докази в разі виникнення спору (постанови Верховного Суду від 15.06.2018 у справі № 915/531/17, від 26.05.2020 у справі № 918/289/19, від 17.12.2020 у справі № 913/785/17, від 30.11.2021 у справі № 913/785/17, від 07.06.2023 у справі № 906/540/22).

Сертифікат торгово-промислової палати, який підтверджує наявність форс-мажорних обставин, не може вважатися беззаперечним доказом про їх існування, а повинен критично оцінюватися судом з урахуванням встановлених обставин справи та у сукупності з іншими доказами. Адже визнання сертифіката торгово-промислової палати беззаперечним та достатнім доказом про існування форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) без надання судом оцінки іншим доказам суперечить принципу змагальності сторін судового процесу (постанови Верховного Суду від 16.07.2019 у справі № 917/1053/18, від 31.08.2022 у справі № 910/15264/21, від 19.12.2023 у справі № 911/1625/22, та постанова Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду в постанові від 19.08.2022 у справі № 908/2287/17).

Доведення наявності непереборної сили покладається на особу, яка порушила зобов`язання. Саме вона має подавати відповідні докази в разі виникнення спору.

З матеріалів справи вбачається, що 22.05.2026 Київською обласною (регіональною) торгово-промисловою палатою видано відповідачу сертифікат № 3200-26-1157 про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), яким засвідчено настання форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) за договором поставки (за графіком поставки) № 78/ПГВ/26 від 14.01.2026 щодо обов`язку поставити пікап EUROMASH ZN1030.M6, у кількості 1 шт. у термін до 14.05.2026 (протягом 120 календарних днів з дати укладення договору), а саме: військова агресія російської федерації проти України, що стала підставою введення воєнного стану, блокування портів, пошкодження портової інфраструктури, що призвело до глобальної зміни шляхів постачання товарів в Україну та порушення логістики; збройний конфлікт та загострення безпекової ситуації в акваторії Червоного моря, Баб-ель-Мандебської протоки та затоки Аден, що проявлялися у військових операціях/атаках з боку збройних формувань руху «Ансар Аллах» (єменських хуситів) проти цивільних комерційних суден; військово-морські заходи Збройних сил Держави Ізраїль спільно з союзними силами Сполучених Штатів Америки у відповідь на загрози свободі навігації; що сукупно вплинуло на глобальне судноплавство, логістику та ланцюги постачання морським шляхом і призвело до вимушеної зміни міжконтинентальних маршрутів на напрямку Азія - Європа (в обхід Африки), внаслідок чого відбулося подовження строків доставки в Україну базових виробів необхідних для виготовлення пікапа EUROMASH ZN1030.M6. Період дії форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) - дата настання: 24.04.2026, дата закінчення: тривають станом на 22.05.2026.

Даний сертифікат було надіслано позивачу разом з листом № 341/05/26 від 22.05.2026.

Стосовно доводів позивача, що виробником товару є відповідач, країна походження товару Україна та договір не містить застереження про виконання зобов`язання іншими особами суд вважає необґрунтованими та такими, що не спростовують заперечень відповідача.

Відповідно до п. 1.3 договору постачальник запевняє, що товар, який є предметом договору, належить йому на праві власності, або іншому речовому праві, що надає йому право розпоряджатися товаром, є новим і не був у використанні, не перебуває під забороною відчуження, арештом, не є предметом застави та іншим засобам забезпечення виконання зобов`язань перед будь-якими фізичними або юридичними особами, державними органами і державою, а також не є предметом будь-якого іншого обтяження чи обмеження, передбаченого чинним законодавством України.

Підтвердження відповідачем обставин щодо належності йому товару на праві власності жодним чином не свідчить про наявність у нього цього товару та відповідно відсутність потреби у його виготовленні. Більш того, з умов договору вбачається, що товар має бути виготовлений та на вимогу позивача відповідач зобов`язаний забезпечити вільний доступ уповноваженим представникам позивача до виробничих потужностей, на яких відбувається процес виготовлення товару, що є предметом даного договору.

Однак, технологічний процес виготовлення товару передбачає використання базового виробу ZN1030M6 Z9 (надалі - базовий виріб), що постачається заводомвиробником CHINA DONGFENG MOTOR INDUSTRY IMP. & EXP. CO., LTD (Китайська Народна Республіка), із подальшим виконанням комплексу робіт, спрямованих на його доопрацювання, переобладнання та доукомплектування з метою виготовлення товару відповідно до технічних вимог, встановлених договором.

У зв`язку з цим виконання зобов`язань ТОВ з ІІ «Юромаш» за договором перебуває у прямій залежності від своєчасного постачання базового виробу від заводу-виробника, оскільки саме воно є базовою конструктивною основою для виготовлення товару.

Так, ТОВ з ІІ «Юромаш» 28.01.2026 було укладено контракт № DF26PV048UA001 на поставку базового виробу ZN1030M6 Z9, в кількості 1 (одна) шт.

Для організації перевезень імпортного базового виробу ZN1030M6 Z9, а також додаткових послуг, необхідних для доставки вантажу, відповідачем 03.02.2026 укладено договір про експедиційну агентську діяльність № MAGA20260203 з QINGDAO MAGA VEHICLE SUPPLY CHAIN CO., LTD (експедитор).

Відповідач зазначає, що строк виготовлення базового виробу ZN1030M6 Z9 на заводі виробника DONG FENG згідно умов контракту № DF26PV-048UA001 від 28.01.2026, загальний запланований строк його доставки, а також строк на подальші технологічні операції з виготовлення товару відповідачем, були враховані відповідачем та дозволяли постачальнику виконати зобов`язання за договором поставки (за графіком поставки) № 78/ПГВ/26 від 14.01.2026 перед позивачем вчасно та в повному об`ємі.

Крім того, договором поставки визначено строк поставки товару - 120 календарних днів із дати укладення договору. Такий строк є достатньо тривалим і, з огляду на наведені відповідачем обставини щодо необхідності виготовлення базового виробу, його доставки та проведення подальших технологічних операцій, узгоджується з моделлю виконання договору, за якої товар виготовляється та готується до поставки після укладення договору.

Сам по собі факт зазначення відповідача виробником кінцевого товару та визначення країною його походження України не свідчить про те, що всі складові такого товару були виготовлені відповідачем самостійно та перебували в його наявності на момент укладення договору. Так само ці обставини не виключають можливості придбання базового виробу в іноземного виробника з подальшим виконанням відповідачем необхідних технологічних операцій, доопрацюванням, комплектуванням та виготовленням кінцевого товару. Відповідно, країна походження готового товару та походження його базового виробу є різними за змістом обставинами, які не слід ототожнювати.

Однак, 24.04.2026 під час виконання міжнародного морського перевезення базового виробу судном GRANDE NEW YORK (IMO 9784049), що експлуатується морською лінією GRIMALDI Belgium n.v., у транзитному порту SINGAPORE (Республіка Сінгапур) виникли обставини, які мають характер обставин непереборної сили.

Зазначене судно здійснювало рейс за маршрутом TAICANG - ANTWERP із запланованим проходженням через Суецький канал. Проте, в зазначений період відбулося істотне загострення воєнно-безпекової ситуації в акваторії Червоного моря, Баб-ель-Мандебської протоки та підходів до Суецького каналу.

З урахуванням розвитку безпекової ситуації, а також ризиків для екіпажу, судна і вантажу, перевізником GRIMALDI Belgium n.v. було прийнято управлінське рішення про тимчасове припинення руху судна та зміну маршруту перевезення.

Офіційним повідомленням від 24.04.2026, із посиланням на положення коносаменту (зокрема пункт 10 щодо форс-мажору), перевізник визнав настання форс-мажорних обставин та повідомив про зміну маршруту перевезення з проходженням навколо мису Доброї Надії.

Слід зазначити, що Київською обласною (регіональною) торгово-промисловою палатою при видачі сертифікату було досліджено, окрім Закону України «Про правовий режим воєнного стану», Указів Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» та «Про продовження воєнного стану в Україні» наступні документи: договір поставки (графік поставки) № 78/ПГВ/26 від 14.01.2026 між AT «Украгазвидобування» та ТОВ ЗІІ «Юромаш» щодо поставки Пікапа EUROMASH ZN1030.M6; контракт JWF26PV-048UA001 від 28.01,2026 між ТОВ ЗІІ «Юромаш» та CHINA DONG FENG MOTOR INDUSTRY IMP & EXP. CO., LTD. щодо поставки базового виробу ZN1030M6 Z9; договір про експедиційну агентську діяльність № MAGA-20260203 від 03.02,2026 між ТОВ ЗІІ «Юромаш» та QINGDAO MAGA VEHICLE SUPPLY CHAIN CO., LTD щодо доставки вантажу з Китаю; лист QINGDAO MAGA VEHICLE SUPPLY CHAIN CO., LTD № MAGA-20260205 від 05.02.2026 щодо прорахунку маршруту доставки вантажу з Китаю; коносамент № S327354690 від 21.03.2026; прес-реліз Морської лінії GRIMALDI EUROMED S.P.A. від 06Д4.2026 щодо рішення про призупинення руху флоту через Суецький канал; публічно доступну інформації щодо нападів терористів на цивільні кораблі в Червоному морі; звіти компетентних морських органів та установ щодо загроз судноплавству в регіоні Близького Сходу; офіційні повідомлення Міністерства транспорту США щодо ситуації в Червоному морі, Баб-ель-Мандебській протоці, Аденській затоці, Аравійському морі та Сомалійському басейні; повідомлення Морської лінії GRIMALDI EUROMED S.P.A. від 24.04.2026 про зміну маршруту доставки вантажів в Північну Європу внаслідок дії форс мажорних обставин; лист QINGDAO MAGA VEHICLE SUPPLY CHAIN CO., LTD № MAGA-20260424 від 24.04.2026 на адресу ТОВ З II «Юромаш» щодо збільшення термінів доставки базового виробу ZN1030M6 Z9 внаслідок прийнятого рішення Морської лінії.

Посилання позивача на те, що поданий відповідачем сертифікат № 3200-26-1157 про форс-мажорні обставин виданий Київською обласною (регіональною) торгово-промисловою палатою не є належним доказом, оскільки за умовами п. 8.3 договору сторонами визначено, що настання таких обставин має підтверджуватися сертифікатом Торгово-промислової палати України (далі - ТПП України) не приймаються судом до уваги з огляду на наступне.

Статтею 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україна» визначено, що Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) шляхом видачі сертифікату про такі обставини.

Порядок засвідчення встановлення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) в системі ТПП України визначений Регламентом засвідчення Торгово-промислової палати України та регіональними торгово-промисловими палатами форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), затвердженого Рішенням Президії ТПП України № 44 від 18.12.2014, № 44 (5), із змінами, (далі - Регламент; розміщений на офіційному сайті ТПП України www.ucci.org.ua).

Пункт 4.2 Регламенту передбачає, що ТПП України уповноважує регіональні ТПП засвідчувати форс-мажорні обставини з усіх питань, що належать до компетенції ТПП України, за винятком засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), що стосуються зобов`язань, зокрема, за умовами договорів, контрактів, типових договорів, угод між резидентами України, в яких безпосередньо передбачено віднесення такої функції до компетенції ТПП України.

На офіційному сайті ТПП України www.ucci.org.ua оприлюднено Розпорядження Президента ТПП України Геннадія Чижикова № 3 від 25.02.2022 (зі змінами), в якому установлено, що тимчасово, на період дії воєнного стану на території України до припинення або скасування воєнного стану на території України, уповноважені регіональні торгово-промислові палати, в тому числі й Київська обласна (регіональна) ТПП, мають право за зверненнями суб`єктів господарської діяльності та фізичних осіб, засвідчувати форс-мажорні обставини з усіх питань, що належать до компетенції ТПП України, в тому числі передбачених п. 4.2. Регламенту засвідчення Торгово-промисловою палатою України та регіональними торгово-промисловими палатами форс-мажорних обставин, який затверджено Рішенням Президії ТПП України від 18.12.2014 за № 44(5), із змінами та доповненнями.

Отже, з огляду на те, що ТПП України уповноважила Київську обласну (регіональну) ТПП засвідчувати форс-мажорні обставини, що стосуються зобов`язань за договорами, в яких передбачено таку функцію до компетенції ТПП України, тому поданий відповідачем сертифікат є належним доказом.

Згідно з абз. 2 п. 8.1 договору не вважаються обставинами непереборної сили (форс-мажорними обставинами), зокрема, порушення зобов`язань контрагентами сторони-правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов`язання товарів, відсутність у сторони-боржника необхідних коштів, фінансова та економічна криза, дефолт, зростання офіційного та комерційного курсів іноземної валюти до національної валюти тощо.

Посилання позивача на те, що порушення контрагентом сторони укладеного ним з стороною зобов`язання не звільняє сторону від відповідальності за порушення зобов`язання, оскільки така обставина не вважається обставиною непереборної сили не приймаються судом до уваги, оскільки в даному випадку відповідач обґрунтовує неможливість своєчасного виконання зобов`язання не порушенням зобов`язань його контрагентом, а сукупністю надзвичайних обставин, пов`язаних із безпековою ситуацією на міжнародних морських маршрутах, блокуванням портів, пошкодженням портової інфраструктури та вимушеною зміною маршрутів морського перевезення товарів за напрямком Азія - Європа, що спричинили неможливість доставити базового виробу ZN1030M6 Z9 необхідного для виробництва відповідачем товару.

Суд зазначає, що сам факт укладення договору в період дії воєнного стану не означає, що сторони могли передбачити всі можливі наслідки воєнних дій для міжнародних логістичних маршрутів, морського судноплавства та строків доставки товарів. При цьому необхідно розмежовувати загальний факт існування воєнного стану на території України, про який сторонам було відомо на момент укладення договору, та конкретні обставини, що виникли або набули істотного впливу в процесі виконання договірних зобов`язань і безпосередньо позначилися на можливості їх своєчасного виконання.

Як зазначалось вище, у сертифікаті № 3200-26-1157 від 22.05.2026, яким засвідчено настання форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) за договором, зазначено про блокування портів, пошкодження портової інфраструктури, загострення безпекової ситуації в акваторії Червоного моря, Баб-ель-Мандебської протоки та Аденської затоки, атаки на цивільні комерційні судна, а також вимушену зміну міжконтинентальних маршрутів морського перевезення товарів за напрямком Азія - Європа з перенаправленням суден в обхід Африки. Сукупність цих обставин, за висновком торгово-промислової палати, призвела до збільшення строків доставки в Україну базових виробів, необхідних для виготовлення кінцевого товару.

Отже, предметом оцінки в цій справі є не лише загальновідомий факт збройної агресії та запровадження воєнного стану, а й конкретний вплив безпекових і логістичних обмежень на виконання відповідачем зобов`язань за договором. Саме по собі усвідомлення відповідачем загального ризику ведення господарської діяльності в умовах воєнного стану не свідчить про те, що він міг передбачити конкретні зміни міжнародних маршрутів судноплавства, їхню тривалість та наслідки для строків доставки відповідного базового виробу.

Крім того, факт укладення договору в період воєнного стану не позбавляє сторону права посилатися на форс-мажорні обставини, якщо вони відповідають установленим законом критеріям, виникли або проявилися в конкретних обставинах виконання договору та перебувають у причинному зв`язку з неможливістю своєчасного виконання відповідного зобов`язання.

З огляду на те, що відповідачем доведено обставину неможливості виконання ним зобов`язання за договором щодо своєчасної поставки товару у зв`язку з настанням форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), що підтверджено сертифікатом Київської обласної (регіональної) торгово-промислової палати, тобто доведено наявність підстав для звільнення відповідача від відповідальності за вказаним порушенням, суд дійшов висновку про безпідставність позовних вимог позивача про стягнення з відповідача 129.595,95 грн пені та 120.956,22 грн штрафу.

Відповідно до статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. За змістом статті 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Водночас обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (стаття 77 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

У рішенні Європейського суду з прав людини «Серявін та інші проти України» вказано, що усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія A, № 303-A, п. 29).

З огляду на вищевикладене, всі інші доводи та міркування учасників судового процесу не досліджуються судом, так як з огляду на встановлені фактичні обставини справи, суд дав вичерпну відповідь на всі питання, що входять до предмету доказування у даній справі та виникають при кваліфікації спірних відносин як матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

З урахуванням викладеного, що позовні вимоги Акціонерного товариства «Укргазвидобування» є необґрунтованими та задоволенню не підлягають повністю.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на позивача.

Керуючись ст. 129, ст.ст. 237, 238, 240 ГПК України, суд -

У Х В А Л И В:

В позові відмовити повністю.

Відповідно до частини 1 статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (частина 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України).

Суддя В.В.Сівакова