Sentence № 140697209, 19.10.2026, Onufriivka District Court of Kirovohrad Oblast

справа № 399/341/26

провадження № 1-кп/399/50/2026

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 жовтня 2026 року Онуфріївський районний суд Кіровоградської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

при секретарі судового засідання ОСОБА_2 ,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурорів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

законного представника потерпілого - ОСОБА_5 ,

захисника - адвоката ОСОБА_6 ,

обвинуваченого - ОСОБА_7 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні дистанційно в режимі відео конференції матеріали кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42026122030000015 від 20.02.2026 року за обвинуваченням:

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця сел. Павлиш, Олександрійського району, Кіровоградської області, українця, громадянина України, освіта повна загальна середня, працюючого військовослужбовцем у званні солдат на посаді водія-електрика відділення управління командира мінометної батареї 3 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 , одруженого, маючого на утриманні неповнолітнього сина ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 164 КК України,-

В С Т А Н О В И В :

Обвинувачений ОСОБА_7 вчинив кримінальне правопорушення проти виборчих, трудових та інших особистих прав і свобод людини і громадянина за наступних обставин.

09.06.2017 року рішенням Онуфріївського районного суду Кіровоградської області задоволено позов ОСОБА_9 до ОСОБА_7 про стягнення з останнього на її користь коштів на утримання їх спільного сина ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (аліментів), у розмірі 1/3 усіх його доходів, але не менш 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з 12.05.2017 року до досягнення дитиною повноліття. Відповідно до положень п. 9 ч. 2 ст. 129 Конституції України основною конституційною засадою судочинства, серед іншого, є обов`язковість судового рішення, що є однією із важливих складових принципу правової визначеності, а також права на справедливий суд, закріпленого, зокрема, у ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Також, ч.ч. 2, 4 ст. 13 Закону України про судоустрій та статус суддів передбачено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. 20.06.2017 Онуфріївським районним судом Кіровоградської області на підставі рішення від 09.06.2017 року у справі №399/380/17, видано виконавчий лист про примусове стягнення аліментів із ОСОБА_7 на користь ОСОБА_9 для утримання їх спільного сина - ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . В період часу, починаючи з моменту винесення вказаного рішення судом, тобто з червня 2017 року по даний час ОСОБА_7 був офіційно працевлаштованим на посаді оператора ГРС ТОВ «Оператор газопровідної системи України» достовірно знаючи про свій обов`язок сплачувати аліменти на утримання неповнолітнього сина, повідомив свого роботодавця шляхом написання заяви на перерахунок з заробітної плати аліментів на користь ОСОБА_9 та у зв`язку із чим постійно сплачував призначені йому рішенням судом аліменти не допускаючи утворення заборгованості по сплаті. Далі, у період 28 лютого 2022 року по 01 жовтня 2025 року ОСОБА_7 проходив службу у військовій частині НОМЕР_1 та щомісячно отримував дохід, який в цілому за весь період проходження служби склав 4 493045 гривень 74 копійки, з яких боржник щомісячно мав сплачувати аліменти, а загалом за увесь час отримання доходу мав сплати аліменти в сумі 1 233 625 гривень 31 копійка. Однак, достовірно знаючи про вищевказане рішення суду та про свій обов`язок сплачувати в рахунок аліментів 1/3 частину з усіх видів свого доходу, що складає 33 %, діючи умисно, з корисливих мотивів, отримуючи щомісячно заробітну плату у період служби в військовій частині НОМЕР_1 жодного разу не сплатив добровільно аліменти з даної частини доходу та свідомо приховав від своєї колишньої дружини (стягувача за рішенням суду) зазначену частину доходів, чим умисно злісно ухилився від сплати аліментів. Отже, незважаючи на наявність у ОСОБА_7 кількох джерел офіційного доходу, який він отримував щомісячно, та можливості сплачувати аліменти на утримання свого сина ОСОБА_8 , останній умисно добровільно сплачував аліменти з його одного джерела доходу, тим самим виконуючи рішення суду щодо сплати аліментів, в той же час не сплачував аліменти самостійно та не здійснив ніяких заходів для їх прямого відрахування із його другого джерела доходу, заробітної плати у військовій частині НОМЕР_1 , чим умисно приховав свій дохід і тим самим злісно ухилився від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дитини, що призвело до утворення загальної заборгованості зі сплати аліментів у розмірі 1 233625 гривень 31 копійка. Зазначена сума сукупно перевищує суму нарахованих відповідних платежів за три місяці (розмір найбільших нарахувань за 3 місяці склав 122 149 гривні 82 копійки). Примусове стягнення заборгованості зі сплати аліментів з ОСОБА_7 розпочато 16.10.2025, з моменту відкриття державними виконавцями Онуфріївським ВДВС в Олександрійському районі Кіровоградської області Південно-східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) виконавчого провадження за НОМЕР_5 за зверненням стягувача у цивільній справі - ОСОБА_9 .

Дії ОСОБА_7 органом досудового розслідування кваліфіковано за частиною 1 статті 164 Кримінального кодексу України, як злісне ухилення від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дитини (аліментів).

Відповідно до положень ст. 23 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом. Суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків. В силу ст. 24 КПК України суд досліджує докази безпосередньо.

Відповідно до положень ст. 84 КПК України, доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.

Допитана в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_7 , після допиту потерпілої, свідка та дослідження письмових доказів суду пояснив, що вину у вчиненні інкримінованого їй кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 164 КК України визнає в повному обсязі. Суду пояснив, що він повністю усвідомлює свою відповідальність, як батько він ніколи не відрікався обов`язків утримувати власну дитину, повністю визнає свою провину у тому, що з 2017 року не контролював процес відрахування особисто. Інформацію про те, що він пішов служити до Збройних сил України, не приховував. Зазначив, що готовий робити все можливе, щоб виконувати батьківський обов`язок. З огляду на те, що він раніше не був судимий, захищав батьківщину, отримав поранення, щиро шкодує про те, що сталось, прохає суд не карати його суворо.

Допитана в судовому засіданні законний представник потерпілого ОСОБА_5 підтвердила обставини вчинення обвинуваченим ОСОБА_7 кримінального правопорушення, викладені в обвинувальному акті. Суду пояснила, що коли отримала виконавчий лист про стягнення з ОСОБА_7 аліментів, в 2017 році, то з обвинуваченим вирішили, що вона направить виконавчий лист за місцем його роботи. Із серпня 2017 року до осені 2022 року аліменти на утримання неповнолітнього сина надходили на рахунок. У 2022 році вона дізналась що він проходить військову службу. Спочатку була усна домовленість з ОСОБА_7 і він повідомив, що буде добровільно сплачувати аліменти. Однак аліменти на сплачувались з військової частини, тому вона була змушена отримати дублікат виконавчого листа та звернутись до державної виконавчої служби для виконання рішення суду. У зв`язку з ухиленням від сплати аліментів виникла заборгованість. При вирішенні питання про призначення обвинуваченому покарання не наполягала на призначенні суворого покарання.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_10 суду пояснила, що в провадженні старшого державного виконавця Онуфріївського відділу державної виконавчої служби в Олександрійському районі Кіровоградської області ОСОБА_11 з 16.10.2026 року перебуває виконавче провадження НОМЕР_6 відкрите на підставі виконавчого листа №399/380/17, який видано 09.10.2025 року. На підставі заяви стягувача про стягнення аліментів з доходів боржника з військової частини, на підставі витребуваних документів було нараховано заборгованість та з`ясовано, що боржник перебуває в СЗЧ. Довідка-Розрахунок прерахунок згідно довідки з ВЧ наданої стягувачем по заборгованості по несплаті аліментів на утримання неповнолітнього сина здійснювався на підставі наявних в матеріалах виконавчого провадження документів.

Крім визнання обвинуваченим своєї вини у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, суд дійшов переконання, що його вина у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.164 КК України, підтверджується дослідженими під час судового розгляду доказами, отриманими у передбаченому Кримінальним процесуальним кодексом України порядку.

- протоколом прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від 22.01.2026 року, відповідно до якого ОСОБА_5 повідомила про ухилення ОСОБА_7 від склати аліментів на утримання їхнього неповнолітнього сина;

- згідно копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , виданого виконавчим комітетом Павлиської селищної ради Онуфріївського району Кіровоградської області встановлено, що батьками неповнолітнього ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 є ОСОБА_7 та ОСОБА_9 ;

- рішенням Онуфріївського районного суду Кіровоградської області від 09.06.2017 року, яке набрало законної сили 20.06.2017 року, у цивільній справі за позовом ОСОБА_9 до ОСОБА_7 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів на утримання дитини вирішено позовну заяву ОСОБА_9 до ОСОБА_7 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів задовольнити. Шлюб, зареєстрований 17 серпня 2013 року у Центральному відділі державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Кременчуцького міського управління юстиції у Полтавській області між ОСОБА_9 та ОСОБА_7 за актовим записом № 643 розірвати. Місце проживання дитини ОСОБА_8 , 13 серпня 2014 року визначити з матір`ю ОСОБА_9 . Починаючи з 12.05.2017 року стягувати аліменти з ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , паспорт серія НОМЕР_3 виданий Онуфріївським РВ УМВС України в Кіровоградській області, номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 , працює на посаді оператора ГРС Павлиш, у Кременчуцькому лінійному виробничому управлінні магістральних газопроводів філії «Управління магістральних газопроводів «Черкаситрансгаз» район публічного акціонерного товариства «Укртрансгаз» (ідентифікаційний код 04694614, юридична адреса: Полтавська область, Кременчуцький район, с. Піщане), зареєстрований за адресою: Кіровоградська область, Онуфріївський район, сел. Павлиш, вул.. Калініна, буд. 69, на утримання малолітнього сина ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , в розмірі 1/3 частини з усіх видів його доходів, але не менше 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно до досягнення дитиною повноліття на користь матері дитини ОСОБА_9 .

- 13.06.2017 року на підставі рішення Онуфріївського районного суду Кіровоградської області від 09.06.2017 року у справі №399/380/17, провадження №2/399/222/17 видано виконавчий лист, яким починаючи з 12.05.2017 року стягувати аліменти з ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , паспорт серія НОМЕР_3 виданий Онуфріївським РВ УМВС України в Кіровоградській області, номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 , працює на посаді оператора ГРС Павлиш, у Кременчуцькому лінійному виробничому управлінні магістральних газопроводів філії «Управління магістральних газопроводів «Черкаситрансгаз» район публічного акціонерного товариства «Укртрансгаз» (ідентифікаційний код 04694614, юридична адреса: Полтавська область, Кременчуцький район, с. Піщане), зареєстрований за адресою: Кіровоградська область, Онуфріївський район, сел. Павлиш, вул.. Калініна, буд. 69, на утримання малолітнього сина ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , в розмірі 1/3 частини з усіх видів його доходів, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно до досягнення дитиною повноліття на користь матері дитини ОСОБА_9 ;

- повідомленням заступника головного бухгалтера ТОВ «Оператора газотранспортної системи України встановлено, що станом на 31.01.2026 року на виконанні Товариства немає виконавчого листа стосовно стягнення аліментів з боржника ОСОБА_7 (ІПН НОМЕР_4 ). Аліменти щомісячно утримуються за заявою працівника ОСОБА_7 з 01.09.2019 року в розмірі 30 % та перераховуються в повному обсязі на реквізити стягувача ОСОБА_5 .. Станом на 31.01.2026 року заборгованість з утримання та перерахування аліментів немає;

- довідкою про доходи ОСОБА_7 з вересня 2019 року по січень 2026 року встановлено, що відрахування аліментів з Дніпровського ЛВУМГ ТОВ «Оператор ГТС України» здійснювалось щомісячно;

- постановою від 16.10.2025 року про відкриття виконавчого провадження НОМЕР_6, на підставі дублікату виконавчого листа та заяви ОСОБА_12 відкрито виконавче провадження про стягнення з ОСОБА_7 аліментів на утримання неповнолітнього сина;

- з відповіді на запит №308268075 від 05.01.2026 року до Державної податкової служби України встановлено, що ОСОБА_7 , отримує дохід з Військової частини НОМЕР_1 ;

- довідкою з військової частини № НОМЕР_1 повідомлено, що солдат ОСОБА_7 з 29 вересня 2025 року, вважається таким, що самовільно залишив військову частину, згідно наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 29.09.2025 року №278 та з 29.09.2025 року знятий з грошового забезпечення військової частини. Також надано копії карток особового рахунку військовослужбовця;

- довідкою розрахунком перерахунком згідно довідки з ВЧ від 19.02.2026 року виданої начальником Онуфріївського відділу державної виконавчої служби Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України сукупний розмір заборгованості по аліментам ОСОБА_7 станом на 01.10.2025 року становить 1233625,31 грн.;

- довідкою розрахунком згідно довідки з місця роботи від 27.02.2026 року виданої начальником Онуфріївського відділу державної виконавчої служби Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України ОСОБА_7 встановлено, що сукупний розмір заборгованості станом на 01.02.2026 року становить 36670,64667 грн.;

- службовим розслідуванням військової частини № НОМЕР_1 встановлено, що 29.09.2025 року ОСОБА_7 не повернувся з відпустки для лікування до місця служби та знято з усіх видів забезпечення;

- протоколом тимчасового доступу до речей та документів від 17.03.2026 року;

- інформацією з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про джерела/суми доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору ОСОБА_7 за період з січня 2017 по січень 2026 року.

Оцінивши зазначені докази, суд приходить до висновку про їх належність, допустимість і достовірність. Наведені докази повністю узгоджуються між собою і у своїй сукупності є достатніми для прийняття рішення про винуватість обвинуваченого. Порушень вимог закону щодо відкриття доказів стороні захисту, суд не вбачає.

Європейський суд з прав людини у п.65 рішення по справі «Коробов проти України» зазначив, що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом».

Така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту.

Розглянувши повно і всебічно кримінальне провадження, проаналізувавши та оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку, суд дійшов висновку про повну доведеність вини ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення за обставин, викладених у обвинувальному акті та його умисні дії кваліфікує за ч.1 ст.164 КК України як злісне ухилення від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дітей (аліментів) за ознакою тривалості ухилення.

Об`єктом даного злочину є право неповнолітніх дітей на повноцінне життя та всебічний (фізичний, психічний і соціальний) розвиток.

Відповідно до ст.ст.18, 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Україною, Держави-учасниці докладають усіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування. Держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України ( ст.8 ЗУ «Про охорону дитинства»). Предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини (ст.11 ЗУ «Про охорону дитинства»).

Згідно положень ч.1 ст.3 Конвенції ООН, ч.ч.7, 8 ст.7 СК України при вирішенні будь-яких питань щодо дітей, суд повинен виходити з якнайкращого забезпечення інтересів дитини і, тим більше, при захисті одного із основних прав дитини - права на утримання.

Таке право кореспондується з конституційним обов`язком батьків утримувати дитину до її повноліття, який закріплений в Основному Законі (ст.51 Конституції України), а також в Сімейному кодексі (ст.180) та гарантується Державою. В свою чергу, статтею 15 Сімейного кодексу чітко регламентовано, що сімейні обов`язки не можуть бути перекладені на іншу особу.

Предметом кримінального правопорушення, яке аналізується, є кошти, що за рішенням суду підлягають сплаті на утримання дітей.

З об`єктивної сторони кримінальне правопорушення, передбачене ст.164 КК України, може бути вчинене у формі злісного ухилення від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дітей (аліментів).

Під злісним ухиленням від сплати коштів на утримання дітей (аліментів) слід розуміти будь-які діяння боржника, спрямовані на невиконання рішення суду (приховування доходів, зміну місця проживання чи місця роботи без повідомлення державного виконавця, приватного виконавця тощо), які призвели до виникнення заборгованості зі сплати таких коштів у розмірі, що сукупно складають суму виплат за три місяці відповідних платежів.

При цьому діяння можуть виразитись як у прямій відмові від сплати встановлених судом аліментів, так і в інших діях (бездіяльності), які фактично унеможливлюють виконання вказаного обов`язку.

За змістом ст.27 Конвенції ООН та вимог ст.8 Закону України «Про охорону дитинства» саме батьки несуть основну відповідальність за забезпечення фінансових можливостей та умов життя, необхідних для розвитку дитини, яка потребує піклування кожного дня, а тому, навіть у випадку тимчасової втрати доходу, батьки зобов`язані невідкладно вжити всіх необхідних заходів для її належного забезпечення, зокрема шляхом працевлаштування на іншу роботу чи звернення до центру зайнятості.

Обставин, які б не дозволили обвинуваченому протягом тривалого часу виконувати належним чином покладені на нього законом обов`язки щодо утримання свого неповнолітнього сина, суд не встановив.

Суд, призначаючи обвинуваченому ОСОБА_7 покарання, враховує, що покарання, як захід державного реагування на осіб, котрі вчинили кримінальне правопорушення, є головною і найбільш поширеною формою реалізації кримінальної відповідальності, роль і значення якого багато в чому залежать від обґрунтованості його призначення і реалізації. Застосування покарання є одним із завершальних етапів кримінальної відповідальності, на якому суд вирішує питання, визначені ч. 1 ст. 368 КПК України, та яке виступає правовим критерієм, показником негативної оцінки як самого правопорушення, так і особи, котра його вчинила. Покарання завжди має особистий, індивідуалізований характер, а його призначення і виконання можливе тільки щодо особи, визнаної винуватою у вчиненні кримінального правопорушення. При цьому призначення необхідного і достатнього покарання певною мірою забезпечує відчуття справедливості як у потерпілого, так і суспільства.

Згідно із ст.ст.50, 65 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень, як засудженим, так і іншими особами. Суд, при призначенні покарання, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.

Відповідно до ст. 12 КК України вчинене обвинуваченим кримінальне правопорушення є кримінальним проступком.

Відповідно до п.1 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2004 року «Про практику призначення судами кримінального покарання», при призначенні покарання в кожному випадку і щодо кожного підсудного, який визнається винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, суди мають суворо додержуватися вимог ст.65КК України стосовно загальних засад призначення покарання, оскільки саме через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання. Призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку суди мають дотримуватися вимог кримінального закону й зобов`язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, дані про особу винного та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів.

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського суду з прав людини», передбачено, що при розгляді справ рішення ЄСПЛ застосовуються як джерело права.

Так, у справі «Скоппола проти Італії» від 17.09.2009 року (заява № 10249/03) зазначено, що складовим елементом принципу верховенства права є очікування від суду застосування до кожного злочинця такого покарання, яке законодавець вважає пропорційним».

З урахуванням наведеного, обставин справи і даних про особу обвинуваченого ОСОБА_7 , який тривалий час не сплачував аліменти на утримання неповнолітньої дитини, раніше не судимий, позитивно характеризується за місцем проживання, на обліку в закладах з надання психіатричної та наркологічної допомоги не перебуває.

Обставин, що пом`якшують покарання обвинуваченого, згідно зі ст. 66 КК України, судом не встановлено.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого, згідно зі ст. 67 КК України, під час судового розгляду не встановлено.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження нових злочинів є покарання у вигляді пробаційного нагляду у межах передбаченої ч.1 ст. 164 КК України санкції.

Речові докази у кримінальному провадженні відсутні.

Судові витрати по справі стягнути відсутні.

Керуючись ст.ст. 373, 374 КПК України, суд -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_7 визнати винним у скоєнні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.164 КК України та призначити йому покарання:

За ч.1 ст. 164 КК України - За ч.1 ст. 164 КК України - у виді 1 (один) рік пробаційного нагляду.

Покласти на ОСОБА_7 обов`язки, визначені ч.2, п.4 ч.3 ст.59-1 КК України, на строк пробаційного нагляду, а саме: 1) періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; 2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи або навчання; 3) не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації; 4) виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою.

Відповідно до 49-2 КПК України, строк покарання у виді пробаційного нагляду обчислювати ОСОБА_7 з дня постановки його на облік уповноваженим органом з питань пробації.

Речові докази по кримінальному провадженню відсутні.

Судові витрати по кримінальному провадженню відсутні.

Вирок може бути оскаржений до Кропивницького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Онуфріївський районний суд Кіровоградської області протягом 30 днів з дня його проголошення, а обвинуваченим, який тримається під вартою, у той же строк з моменту вручення йому копії вироку.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, а у разі її подання, якщо його не скасовано, після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати копії вироку.

Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Суддя Онуфріївського районного суду

Кіровоградської області ОСОБА_1