Decision № 140696340, 19.10.2026, Mashivka District Court of Poltava Oblast

Справа № 948/634/26

Номер провадження 2/948/607/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.10.2026

Машівський районний суд Полтавської області у складі:

головуючого судді Тимофєєвої Г.Л.,

за участю секретаря

судового засідання Порохні І.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в селищі Машівка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник ОСОБА_2 , до Машівської селищної ради Полтавського району Полтавської області, ОСОБА_3 , третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору приватний нотаріус Полтавського районного нотаріального округу Полтавської області Уразовська-Будігай Валерія Вікторівна про визначення додаткового строку для прийняття спадщини,

УСТАНОВИВ:

30 червня 2026 року представник позивача звернулася до суду з позовом про визначення додаткового строку для прийняття спадщини, яка відкрилася після смерті діда позивача ОСОБА_4 , що проживав у с. Дмитрівка Полтавського району Полтавської області та помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач по справі - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , доводиться онуком ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 по материній лінії. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 помер. У травні 2026 року мати позивача повідомила йому про те, що серед речей її батька, вона знайшла заповіт, посвідчений 04 березня 2011 року секретарем Світлогірської сільської ради Кобеляцького району Полтавської області та зареєстрований в реєстрі за №26, відповідно до якого ОСОБА_4 , заповідав земельну частку пай площею 3,7156 га, що належала йому згідно з Державним актом на право приватної власності на землю серія ПЛ №032854, своєму онукові ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та 1/4 частину житлового будинку, що знаходиться в селі Дмитрівка Машівського району Полтавської області, заповідав своїй дочці ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 . Позивач не проживав з дідом в одному будинку на час його смерті та фактично проживає в місті Києві. З огляду на те, що ОСОБА_1 не входив до кола спадкоємців першої черги спадкування за законом та йому було відомо про наявність у померлого доньки, яка доводиться йому матір`ю, до нотаріуса із заявою про відкриття спадщини він не звертався. Проживаючи в місті Києві, він вважав, що права на спадкове майно померлого діда були оформлені його матір`ю, проте ніколи у неї про це не запитував. 24 червня 2026 року позивач звернувся до приватного нотаріуса Полтавського районного нотаріального округу Полтавської області Уразовської-Будігай В.В. із заявою про відкриття спадщини як спадкоємець за заповітом. Проте, за наслідками розгляду даної заяви вказаним нотаріусом 24 червня 2026 року було надано довідку за №138/01-16, відповідно якої на даний час нотаріус не має підстав для відкриття спадкової справи та видачі позивачу свідоцтва про право на спадщину за законом, зважаючи на те, що визначений ст. 1270 Цивільного кодексу України строк для прийняття спадщини позивачем пропущений, і роз`яснено про його право на звернення за захистом до суду.

Ухвалою Машівського районного суду Полтавської області від 06.07.2026 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження, розпочато підготовче провадження та призначено підготовче засідання по даній справі на 04.08.2026 (а.с.26).

Ухвалою суду від 04.08.2026 до участі у справі залучено співвідповідача ОСОБА_3 , підготовче судове засідання відкладено на 15.09.2026 (а.с.53).

15.09.2026 ухвалою суду закрито підготовче засідання справу призначено до судового розгляду на 19 жовтня 2026 року (а.с. 71).

У судове засідання 19.10.2026 сторони не з`явилися.

Представник позивача, адвокат Бульбах Н.М., 19.10.2026 подала клопотання про проведення судового засідання без її участі та участі позивача, позовні вимоги підтримують просять позов задовольнити (а.с.84).

Представник відповідача Машівської селищної рад Бережна Ж.А. 14.09.2026 направила клопотання про проведення розгляду справи №948/634/26 без участі представника Машівської селищної ради (а.с.43-49).

09.09.2026 до суду надійшло клопотання відповідача ОСОБА_3 у якому вона позовні вимоги визнає у повному обсязі, вказує що із заявою про прийняття спадщини як за законом, так і за заповітом до нотаріуса вона не зверталася, на спадщину померлого батька вона не претендує, просить розгляд справи проводити без її участі, проти задоволення позову не заперечує (а.с. 67-68).

Від третьої особи приватного нотаріусу Полтавського районного нотаріального округу Полтавської області Уразовської-Будігай Валерії Вікторівни 02.09.2026 надійшло клопотання про розгляду справи 948/634/26 без її участі, у вирішенні питання по суду покладається на розсуд суду (а.с.66).

Згідно ч. 3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Згідно ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, всебічно, повно, об`єктивно оцінивши надані докази та надавши їм належну оцінку, суд зазначає.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Статтею 13 ЦПК України визначено, що суд розглядає справи не інакше як за звернення особи, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках.

Згідно із ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Судом установлено, що відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданого 03.02.1990 року Лип`янською сільською радою Карлівського району Полтавської області, ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_6 , матір`ю є ОСОБА_5 , а батьком - ОСОБА_6 (а.с.14).

Свідоцтвом про укладення шлюбу серії НОМЕР_2 , виданим 28.01.1989 року Лип`янською сільською радою Карлівського району Полтавської області підтверджується, що ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , до одруження мала прізвище ОСОБА_7 (а.с.16).

Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 , виданого 28.09.1971 року Дмитрівською сільською радою Машівського району Полтавської області, батьком ОСОБА_8 , що народилася ІНФОРМАЦІЯ_8 , є ОСОБА_4 , а матір`ю - ОСОБА_9 (а.с.15).

Отже судом установлено, що ОСОБА_4 доводиться дідом ОСОБА_1 .

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_4 , виданим 29.05.2014 року виконавчим комітетом Світлогірської сільської ради Кобеляцького району Полтавської області, про що 29.05.2014 року, актовий запис за №32 (а.с.11).

ОСОБА_4 , за даними погосподарської книги №2, особовий рахунок № НОМЕР_5 по Дмитрівській сільській раді, був зареєстрований та проживав один за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується довідкою №07-03/24/44, виданою 14.05.2026 року Дмитрівським старостинським округом Машівської селищної ради (а.с.18).

Витягом з Реєстру територіальної громади №2026/008045566 від 18.05.2026 року підтверджується, що ОСОБА_1 з 07.02.2006 року та по даний час зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 (а.с.19).

Відповідно до копії заповіту посвідченого 04.03.2011 секретарем Світлогірської сільської ради Кобеляцького району Полтавської області Соловйов Семен Андрійович, що проживає в АДРЕСА_1 , заповів своєму онукові ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , земельну частку пай площею 3,7156 га згідно Державного акту на право приватної власності на землю серія ПЛ №032854, та 1/4 частину житлового будинку, що знаходиться в селі Дмитрівка Машівського району Полтавської області, заповів своїй дочці ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 (а.с.13).

Земельна частка (пай) площею 3,7156 га. з кадастровим номером: 5323081300:00:006:0061, розташована на території Дмитрівської сільської ради Машівського району (після зміни адміністративно-територіального устрою - Машівської селищної ради Полтавського району) Полтавської області, належала ОСОБА_4 на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ПЛ №032854, виданого 18.02.2005 року Машівською районною державною адміністрацією (а.с.17).

Приватним нотаріусом Полтавського районного нотаріального округу Полтавської області Уразовською-Будігай В.В. 24 червня 2026 року було надано довідку за №138/01-16, відповідно якої згідно Витягу зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) №85751552 від 24.06.2026 року спадкова справа щодо спадщини померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 не заводилась. Крім того, згідно алфавітних книг обліку спадкових справ приватного нотаріуса Полтавського районного нотаріального округу Полтавської області Уразовської-Будігай В.В. спадкова справа щодо спадщини померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 відсутня. Також повідомлено, що на даний час нотаріус не має підстав для відкриття спадкової справи та видачі позивачу свідоцтва про право на спадщину за законом, зважаючи на те, що визначений ст. 1270 Цивільного кодексу України строк для прийняття спадщини Позивачем пропущений, і роз`яснено про його право на звернення за захистом до суду (а.с.12).

Відповідно до статей 1216, 1217 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (стаття 1218 ЦК України).

Статтею 1220 ЦК України встановлено, що спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частина третя статті 46 цього Кодексу).

За правилами статті 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях; 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Статтею 1258 ЦК України передбачено, що спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.

Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (частина перша статті 1270 ЦК України).

Спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини (стаття 1268 ЦК України).

Згідно із частиною першою статті 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Подання заяви про прийняття спадщини є дією, яку повинен вчинити спадкоємець, який бажає прийняти спадщину тоді, коли такий спадкоємець не проживав на час відкриття спадщини постійно зі спадкодавцем. Відповідно, пропустити строк на прийняття спадщини може спадкоємець, який постійно не проживав на час відкриття спадщини зі спадкодавцем.

Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (частина перша статті 1270 ЦК України).

Відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

У постанові Верховного Суду України від 23 серпня 2017 року у справі № 6-1320цс17 зазначено про те, що право на спадщину виникає з моменту її відкриття, і закон зобов`язує спадкоємця, який постійно не проживав зі спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини. Відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини. За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій. Правила частини третьої 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини визнані судом поважними.

Європейський суд з прав людини у справі "Ільхан проти Туреччини" від 27 червня 2000 року зазначив, що при вирішенні питання пропуску строку на вчинення дій має застосовуватись правило встановлення всіх обставин з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру.

Поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Якщо ж у спадкоємця перешкод для подання заяви не було, а він не скористався правом на прийняття спадщини через відсутність інформації про смерть спадкодавця, незнання норм закону, тощо, то правові підстави для визначення додаткового строку для прийняття спадщини відсутні.

Ураховуючи наведене, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.

Вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Поважними причинами пропуску строку, з урахуванням конкретних фактичних обставин справи, можуть визнаватись, зокрема: 1) тривала хвороба спадкоємців; 2) велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; 3) складні умови праці, які, зокрема, пов`язані з тривалими відрядженнями, у тому числі закордонними; 4) перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; 5) необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо.

Необізнаність спадкоємця про наявність заповіту є поважною причиною пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини, що випливає з принципу свободи заповіту. Проте таку необізнаність не можна ототожнювати з незнанням спадкоємцем про його право на спадкування загалом.

Такого висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 26.06.2024 у справі № 686/5757/23.

Разом із тим, у постановах від 25 березня 2020 року у справі № 296/12396/18 (провадження № 61-10481св19), від 17 грудня 2021 року у справі № 315/386/19 (провадження № 61-15100св21), від 29 січня 2024 року у справі № 552/4825/22 (провадження № 61-16505св23), від 07 лютого 2024 року у справі № 474/454/18 (провадження № 61-14756св23), від 21 лютого 2024 року у справі № 760/4267/21 (провадження № 61-14640св23) Верховний Суд урахував, що необізнаність спадкоємця про наявність заповіту є поважною причиною пропуску строку для прийняття спадщини, а також те, що при вирішенні питання про поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини потрібно враховувати свободу заповіту як фундаментальний принцип спадкового права.

Суд не може визнати поважними такі причини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини, як юридична необізнаність позивача щодо строку та порядку прийняття спадщини, необізнаність особи про наявність спадкового майна та відкриття спадщини, похилий вік, непрацездатність, невизначеність між спадкоємцями, хто буде приймати спадщину, брак коштів для проїзду до місця відкриття спадщини, несприятливі погодні умови тощо (див.: постанови Верховного Суду від 18 грудня 2024 року, від 22 березня 2023 року у справі № 361/8259/18).

Отже, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду із позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 26 червня 2024 року у справі № 686/5757/23 (провадження № 14-50цс24) дійшла висновку, що за конкретних фактичних обставин кожної справи пропуск строку для прийняття спадщини суд має оцінювати з урахуванням тривалості такого пропуску та загальних засад цивільного законодавства, як розумність, добросовісність та справедливість.

Головною ознакою поважних причин такого пропуску є те, що вони унеможливлюють своєчасне звернення із заявою про прийняття спадщини.

Неподання заяви умисно чи з необережності (недбалості) не може бути підставою для визначення спадкоємцю додаткового строку для прийняття спадщини.

Вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. Оцінка поважності причин пропуску строку звернення із заявою про прийняття спадщини повинна, першорядно, стосуватися періоду від моменту відкриття спадщини й до спливу шестимісячного строку, встановленого законом для її прийняття. Саме протягом цього періоду мають існувати об`єктивні та істотні перешкоди для прийняття спадщини. Інші періоди досліджуються, якщо ці перешкоди почали існувати протягом шестимісячного строку та тривали до моменту звернення до нотаріуса або до суду.

З урахуванням наведених мотивів, Велика Палата Верховного Суду в зазначеній постанові дійшла висновку про наявність підстав для відступу від загального правового висновку Верховного Суду України, викладеного у постанові від 06 вересня 2017 року справі № 6-496цс17, про те, що «необізнаність спадкоємця про наявність заповіту є поважною причиною пропуску строку для прийняття спадщини», шляхом конкретизації, зазначивши таке:

- необізнаність спадкоємця про наявність заповіту є поважною причиною пропуску строку для прийняття спадщини, а у вирішенні питання про поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини потрібно враховувати свободу заповіту як фундаментальний принцип спадкового права;

- це стосується обставин, за яких заповіт є єдиною підставою спадкування і незнання про його існування не вимагає від спадкоємця вчинення дій щодо прийняття спадщини;

- спадкоємець за законом, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно зі спадкодавцем, має подати до нотаріуса заяву про прийняття спадщини у встановлений строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини;

- необізнаність про наявність заповіту може вважатися поважною причиною пропуску строку для прийняття спадщини винятково для осіб, які не є спадкоємцями за законом першої черги або кожної наступної черги спадкоємців за законом, у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, які набували право на спадкування за законом (закликані до спадкування).

Вказані висновки зазначені у Постанові ВС у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 09 червня 2026 року справа № 750/7686/24, провадження № 61-7365св25.

Отже, ОСОБА_1 , який є онуком спадкоємцем, на час відкриття спадщини не проживав із спадкодавцем ОСОБА_4 , оскільки з лютого 2006 року і по даний час зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , але фактично проживає в м. Києві, тоді як заповідач до дня смерті був зареєстрований АДРЕСА_1 , про наявність заповіту, складеного ним на користь Позивача, він дізнався в травні 2026 року від своєї матері спадкоємиці першої черги, тобто поза межами строку, передбаченого частиною першою статті 1270 ЦК України, оскільки про його наявність позивача ніхто не повідомляв.

Враховуючи те, що позивач не є спадкоємцем за законом першої черги або кожної наступної черги спадкоємців за законом, оскільки його матір, ОСОБА_3 , є спадкоємцем першої черги спадкування за законом, позивач як спадкоємець за заповітом після смерті свого діда ОСОБА_4 , пропустив установлений законом шестимісячний строк для прийняття спадщини з поважних причин, оскільки не був повідомлений за життя спадкодавця про складання ним заповіту. Такі обставини свідчать про поважність причин, пов`язаних з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця при поданні заяви про прийняття спадщини, що є підставою для визначення йому додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,

Звернення позивача до суду із даною позовною заявою про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини викликане нагальною необхідністю, оскільки без відповідного рішення суду він не матиме можливості успадкувати належне йому за заповітом спадкове майно, а саме - земельну частку (пай) площею 3,7156 га з кадастровим номером: 5323081300:00:006:0061, розташовану на території Дмитрівської сільської ради Машівського району (після зміни адміністративно-територіального устрою - Машівської селищної ради Полтавського району) Полтавської області.

За змістом п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30.05.2008р. «Про судову практику у справах про спадкування» у справах про спадкування при відсутності спадкоємців за заповітом і за законом, які прийняли спадщину, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття відповідачами є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

Згідно з ч.6 ст. 141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Позивач, розпорядившись диспозитивно своїми правами, не ставить перед судом питання щодо стягнення судового збору.

Враховуючи те, що Михайлівська сільська рада Полтавського району Полтавської області є відповідачем лише тому, що інші спадкоємці відсутні, водночас сільська рада ніяким чином не порушувала, чи не визнавала та не оспорювала права, свободи чи законні інтереси позивача, не перешкоджала їй реалізовувати спадкові права, а відтак суд дійшов висновку, що хоча позов і задоволено, але підстави для стягнення з відповідача на користь позивача судового збору відсутні.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 141, 263-265, 268, 354, 355 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник ОСОБА_2 , до Машівської селищної ради Полтавського району Полтавської області, ОСОБА_3 , третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору приватний нотаріус Полтавського районного нотаріального округу Полтавської області Уразовська-Будігай Валерія Вікторівна про визначення додаткового строку для прийняття спадщин - задовольнити.

Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (РНОКПП: НОМЕР_6 ), додатковий строк тривалістю в три місяці для подання заяви про прийняття спадщини, яка відкрилася після смерті його діда, ОСОБА_4 , що проживав в с. Дмитрівка Полтавського району Полтавської області, та ІНФОРМАЦІЯ_1 помер.

Рішення суду може бути оскаржено до Полтавського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі оголошення лише вступної та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Повне найменування сторін та учасників справи:

Позивач - ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_6 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 ;

представник позивача - адвокат Бульбах Наталія Миколаївна, РНОКПП НОМЕР_7 , адреса: АДРЕСА_4 ;

відповідач - Машівська селищна рада Полтавського району Полтавської області, код ЄДРПОУ 21047618, адреса: вул. Незалежності 113, с-ще Машівка Полтавський район Полтавська область, 39400;

відповідач - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , адреса проживання АДРЕСА_2 ;

третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - приватний нотаріус Полтавського районного нотаріального округу Полтавської області Уразовська-Будігай Валерія Вікторівна, вул. Незалежності, буд 120, кім. 56, с-ще Машівка Полтавський район Полтавська область.

Суддя Г.Л. Тимофєєва