Decision № 140694752, 19.10.2026, Centralno-Miskyi District Court of Kryvyi Rih City

Справа № 459/3065/26

провадження 2/216/5380/26

РІШЕННЯ

іменем України

19 жовтня 2026 року місто Кривий Ріг

Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді - Маланюка О.Я.,

за участю секретаря - Агурейчевої А.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Кривому Розі за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ТОВ «Споживчий центр» звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить стягнути з відповідача заборгованість за Кредитним договором № 28.07.2023-010000064 від 28.07.2023 року в загальному розмірі 15056,00 грн, що складається з 8000,00 грн основного боргу та 7056,00 грн нарахованих процентів, а також понесені судові витрати у вигляді судового збору (2662,40 грн) та витрат на поштову відправку (138,18 грн). Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань щодо повернення кредитних коштів.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, у позовній заяві заявив клопотання про розгляд справи за його відсутності на підставі наявних у справі доказів.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про день та час слухання справи був повідомлений відповідно до вимог закону. Судові повістки відповідачу надсилалися шляхом смс інформування на номер мобільного телефону зазначеного в позовній заяві, повідомлення на застосунок «Viber», та шляхом надсилання такому судової повістки за адресою його реєстрації. Причину неявки суду не повідомив, відзив на позов не подавав.

Водночас, 16 жовтня 2026 року через канцелярію суду від відповідача ОСОБА_1 надійшла письмова заява про долучення документів до матеріалів справи. До вказаної заяви відповідачем додано довідку № 55 від 12.10.2026 року, видану ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка підтверджує, що він призваний на військову службу під час мобілізації. У поданій заяві відповідач зазначив процесуальне прохання: «прошу врахувати зазначений документ під час розгляду справи», при цьому будь-яких клопотань про зупинення провадження у справі на підставі п. 2 ч. 1 ст. 251 ЦПК України чи відкладення розгляду справи відповідач перед судом не порушував.

З урахуванням викладеного, особистого звернення відповідача до суду та його чіткого волевиявлення щодо врахування доказів без вимоги про зупинення процесу, суд дійшов висновку про повну обізнаність відповідача про наявність даного судового спору, належність його повідомлення та відсутність підстав для заочного розгляду, у зв`язку з чим ухвалив здійснювати розгляд справи по суті в порядку спрощеного позовного провадження за відсутності учасників справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, застосувавши до спірних правовідносин відповідні норми матеріального та процесуального права, встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

28 липня 2023 року між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 в електронній формі через офіційний вебсайт кредитодавця було укладено Кредитний договір (що складається з Пропозиції (оферти), Заявки та Акцепту) № 28.07.2023-010000064.

Відповідно до п. 3.1 та п. 3.3 Договору кредитор зобов`язався надати позичальникові кредит, а позичальник - повернути його та сплатити проценти.

Згідно з п. 2, 3 та 4 невід`ємної частини договору (Заявки) сума кредиту склала 8000,00 грн, строк кредитування - 42 дні, а остаточна дата повернення коштів визначена сторонами - 07 вересня 2023 року.

Пунктом 8 Заявки погоджено фіксовану незмінну процентну ставку у розмірі 2,1% за кожен день користування кредитними коштими.

Згідно з п. 4.1 Договору способом перерахування коштів визначено безготівкове зарахування на платіжну картку споживача № 4149-50XX-XXXX-3521.

З матеріалів справи вбачається, що одночасно з акцептуванням умов кредиту відповідачем було підписано «Заяву позичальника про перекредитування/зарахування». На підставі ст. 601 ЦК України сторони дійшли згоди припинити зобов`язання кредитора з видачі суми 8000,00 грн за новим договором від 28.07.2023 року шляхом її зарахування в рахунок рівної зустрічної однорідної вимоги кредитора до позичальника про повернення тіла кредиту за попереднім договором № 28.06.2023-100001255 від 01.07.2023 року. Реальне отримання коштів відповідачем за первісним безготівковим траншем підтверджується квитанцією платіжної системи LiqPay від 01.07.2023 року на суму 8000,00 грн.

Електронний кредитний договір та заява про зарахування підписані відповідачем шляхом введення одноразового смс-ідентифікатора H714 на його фінансовий номер мобільного телефону НОМЕР_1 .

Згідно з довідкою-розрахунком позивача, відповідач грошові кошти у встановлений строк (до 07.09.2023) не повернув, внаслідок чого утворилася заборгованість у сумі 15056,00 грн (8000,00 грн - основний борг та 7056,00 грн - договірні проценти, нараховані за 42 дні користування кредитом).

Дослідивши процесуальні заяви, письмові докази та надавши їм належну правову оцінку, суд керується такими мотивами:

Відповідно до ст. 526, 530 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог закону у встановлений строк. За приписами ст. 610, ч. 1 ст. 612 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання, а боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором.

Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором кредитодавець зобов`язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Форма укладеного між сторонами договору повністю відповідає вимогам Закону України «Про електронну комерцію». Використання одноразового алфавітно-цифрового ідентифікатора для підписання договору є аналогом власноручного підпису (ст. 11, 12 вказаного Закону).

Щодо вимоги про стягнення основного боргу (тіла кредиту) в сумі 8000,00 грн, суд вважає її повністю доведеною. Механізм «перекредитування» через добровільне зарахування зустрічних однорідних вимог, ініційований відповідачем на підставі ст. 601 ЦК України, є чинним та правомірним способом припинення первинного і водночас моментом виконання зобов`язання кредитора з видачі коштів за новим (спірним) договором. Оскільки реальний рух коштів підтверджено квитанцією LiqPay, а доказів повернення суми 8000,00 грн відповідач суду не надав, вказана сума підлягає стягненню.

Щодо стягнення процентів:

Суд провів ретельний аудит нарахованих позивачем процентів у сумі 7056,00 грн та визнав їх розрахунок бездоганним з огляду на таке:

Нарахування виключно в межах строку кредитування: Як встановлено судом, позивач нараховував проценти за ставкою 2,1% на день (8000 грн ? 2,1% = 168 грн на день) строго за період з 28.07.2023 по 07.09.2023 року (42 дні користування кредитом, передбачені графіком платежів): 168 грн ? 42 дні = 7056,00 грн. З 08.09.2023 року (дати виходу кредиту на прострочення) позивач нарахування відсотків повністю припинив.

Такий підхід повністю узгоджується з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, висловленою у постанові від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12, відповідно до якої право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування. Позивач не здійснював нарахувань за межами строку дії договору.

Долучена відповідачем довідка РТЦК та СП свідчить про те, що він перебуває на військовій службі за мобілізацією з 21 січня 2024 року. Відповідно до ч. 15 ст. 14 ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», військовослужбовцям з моменту призову не нараховуються проценти за користування кредитом. Проте, у даній справі спірні проценти були повністю нараховані та зафіксовані ще у 2023 році (до 07.09.2023), тобто задовго до виникнення у відповідача статусу військовослужбовця. Таким чином, законодавча пільга не звільняє відповідача від обов`язку сплатити відсотки, які правомірно виникли та перетворилися в безспірний борг до його мобілізації.

Враховуючи викладене, вимога про стягнення процентів у сумі 7056,00 грн є законною та підлягає задоволенню.

Щодо відмови у стягненні поштових витрат:

Позивач просить стягнути з відповідача витрати, пов`язані з надсиланням копії позовної заяви відповідачу у паперовій формі листом з описом вкладення через ТОВ «Поштова служба «Е-ПОСТ» в сумі 138,18 грн. Суд відмовляє у задоволенні цієї вимоги, оскільки позовна заява взагалі не містить правових підстав, розрахунків та належного обґрунтування для покладання зазначених витрат на відповідача.

Щодо стягнення судового збору:

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки основні вимоги про стягнення кредитного боргу (15056,00 грн) задоволені судом у повному обсязі, сплачений позивачем судовий збір у сумі 2662,40 грн підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст. 526, 530, 601, 610, 1046, 1048, 1054 ЦК України, Законом України «Про споживче кредитування», ст. 12, 13, 81, 141, 247, 258-259, 263-265, 274 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» заборгованість за Кредитним договором № 28.07.2023-010000064 від 28.07.2023 року в загальному розмірі 15056 (п`ятнадцять тисяч п`ятдесят шість) гривень 00 коп., яка складається з: 8000,00 грн - заборгованість за тілом кредиту (основним боргом); 7056,00 грн - заборгованість за нарахованими процентами за користування кредитом.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 2662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 40 коп.. В задоволенні вимоги про стягнення витрат на надсилання позовної заяви відповідачу у розмірі 138,18 грн - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Реквізити учасників справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» код ЄДРПОУ: 37356833, місцезнаходження: 01032, м. Київ, вул. Саксаганського, буд. 133-А

Відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .

Повний текст рішення складено та підписано 19.10.2026 року.

Суддя О.Я.МАЛАНЮК