Decision № 140690512, 15.10.2026, Trostianets District Court of Sumy Oblast

Справа № 588/1648/26

Провадження № 2/588/870/26

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 жовтня 2026 року м. Тростянець

Тростянецький районний суд Сумської області у складі: головуючого судді Огієнка О.О., за участю секретаря судових засідань Гаврилович Я.Д., розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами,

У С Т А Н О В И В:

Представниця позивача Анохіна О.О. у серпні 2026 року звернулася до суду із указаним позовом, мотивуючи вимоги тим, що між АТ «ПУМБ» та ОСОБА_1 були укладені кредитні договори:

- 10.10.2024 кредитний договір № 1027973550, за яким позичальниці видано кредит у розмірі 100000 грн;

- 10.10.2024 кредитний договір № 200333640656, за яким позичальниці видано кредит у розмірі 3000 грн;

- 17.12.2024 кредитний договір № 1029157658, за яким позичальниці видано кредит у розмірі 50000 грн.

Відповідачка не виконує свої кредитні зобов`язання тривалий строк. Станом на 28.06.2026 заборгованість відповідачки склала:

- по кредитному договору № 1027973550 від 10.10.2024 в сумі 113376,67 грн, з яких: 76811,35 грн заборгованість за кредитом; 9,32 грн заборгованість за процентами; 36556 грн заборгованість за комісією;

- по кредитному договору № 200333640656 від 10.10.2024 в сумі 1308,26 грн, з яких: 940,96 грн заборгованість за кредитом; 367,30 грн заборгованість за процентами;

- по кредитному договору № 1029157658 від 17.12.2024 в сумі 63595,35 грн, з яких: 40701,92 грн - заборгованість за кредитом; 4,22 грн заборгованість за процентами; 22889,21 грн заборгованість за комісією.

Загальна сума заборгованості відповідачки за вказаним кредитними договорами станом на 28.06.2026 складає 178280,28 грн.

Позивач направив письмові вимоги (повідомлення) на адресу відповідачки, однак у наданий строк заборгованість не була погашена.

Посилаючись на зазначені обставини представниця позивача просить суд стягнути з ОСОБА_1 на користь АТ «ПУМБ» заборгованість за кредитними договорами у розмірі 178280,28 грн та витрати зі сплати судового збору в розмірі 2662,40 грн.

Ухвалою суду від 26.08.2026 було відкрито провадження у даній справі та призначено до судового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Протокольною ухвалою суду від 22.09.2026, на підставі ч. 7 ст. 81 ЦПК України, у позивача витребувано докази, а саме кредитний договір № 200333640656 від 10.10.2024.

Представниця позивача у судове засідання не з`явилася, але у позовній заяві зазначила, що просить суд проводити розгляд справи без її участі, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.

Відповідачка про дату, час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином, але у судове засідання повторно не з`явилася та не повідомила про причини неявки і не подала відзив.

Згідно вимог ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Враховуючи викладене, суд вважає можливим провести по справі заочний розгляд.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що між сторонами мають місце цивільні правовідносини, пов`язані зі спорами про виконання зобов`язань, які виникли за кредитним договором, позов частково обґрунтований і підлягає частковому задоволенню, виходячи з такого.

Судом установлено, що 10.10.2024 між Акціонерним товариством «ПУМБ» та ОСОБА_2 був укладений кредитний договір, шляхом підписання заяви № 1027973550 на приєднання до договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, відповідно до якого відповідачка просила позивача відкрити їй поточний рахунок та встановити кредитний ліміт у розмірі 3000 грн на строк 12 місяців, з умовою сплати відсотків за користування кредитним лімітом у розмірі 0,0611 на день. Також у даній заяві відповідачка просила надати їй споживчий кредит у розмірі 100000 грн на строк 24 місяці, з умовою сплати відсотків у розмірі 0,0730% на день, а також комісії за обслуговування кредитної заборгованості у розмірі 2,22%. Крім того, сторони погодили графік платежів, загальну вартість кредиту та інші умови кредитування (а.с. 14-17).

Також 17.12.2024 між Акціонерним товариством «ПУМБ» та ОСОБА_2 був укладений кредитний договір, шляхом підписання заяви № 1029157658 на приєднання до договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, відповідно до якого відповідачка просила надати їй споживчий кредит у розмірі 50000 грн на строк 24 місяці, з умовою сплати відсотків у розмірі 0,0983% на день, а також комісії за обслуговування кредитної заборгованості у розмірі 2,99%. Крім того, сторони погодили графік платежів, загальну вартість кредиту та інші умови кредитування (а.с. 18-21).

Посилання сторони позивача на укладення 10.10.2024 кредитного договору за № 200333640656, суд відхиляє, оскільки даного кредитного договору позивачем не надано.

Таким чином, судом установлено, що між сторонами було укладено два кредитних договори № 1027973550 від 10.10.2024 та № 1029157658 від 17.12.2024.

Зазначені договори були укладені між сторонами у формі електронного документа з відповідним електронним підписом позичальниці.

Згідно п. 5 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електрону комерцію» електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно ч. 1 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа. Враховуючи положення ч. 1 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» правочин вважається вчиненим у електронній формі у випадку, якщо в ньому наявні всі обов`язкові реквізити документа.

Електронний підпис є обов`язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб`єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа (ч. 1, 2 ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг»). Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов`язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис».

З урахуванням викладеного, лише наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.

Статтею 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено порядок укладення електронного договору. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття. У силу ст. 12 цього Закону якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Згідно ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Відповідно до ст. 640 ЦК України договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції.

Згідно ст. 642 ЦК України відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною.

Статтею 509 ЦК України встановлено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Отже, зі змісту кредитних договорів вбачається, що у них визначені основні істотні умови, характерні для такого виду договорів, зазначено суму кредиту, дату його видачі, строк надання коштів, розмір процентів, умови кредитування. Позичальниця ОСОБА_1 погодилася на укладення договорів саме такого змісту, про що свідчить підписання нею зазначених вище договорів електронним підписом.

Публічна пропозиція АТ «ПУМБ», яка була додана представницею позивача до позовної заяви на підтвердження обставин, на які вона посилається як на підставу своїх вимог не містить підпису відповідачки, тому її не можна розцінювати як частину кредитних договорів, укладених між сторонами 10.10.2024 та 17.12.2024 шляхом підписання заяв № 1027973550 та № 1029157658.

Крім того, суд не приймає як складову частину кредитних договорів укладених між позивачем та відповідачкою паспорти споживчого кредиту, що були додані до позовної заяви, оскільки ознайомлення з паспортом споживчого кредиту, його підписання споживачем не означає укладення договору про споживчий кредит та дотримання його форми, оскільки в паспорті кредиту не відбувається фіксація волі сторін договору та його змісту.

Такі висновки суду щодо застосування норм права відповідають висновкам Верховного Суду викладеним у постанові у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 23.05.2022 у справі № 393/126/20.

На виконання умов вказаних договорів на рахунок позичальниці ОСОБА_1 10.10.2024 було перераховано 100000 грн та 17.12.2024 було перераховано 50000 грн, що вбачається з платіжних інструкцій (а.с. 33).

Отже позивач свої зобов`язання за договорами виконав та надав відповідачці кредит у загальному розмірі 150000 грн.

Із виписки по рахунку відповідачки відкритому в АТ «ПУМБ» вбачається, що відповідачка у період із 10.10.2024 по 28.06.2026 користувалася кредитними коштами та частково погашала заборгованість (а.с. 38-40).

Згідно розрахунків заборгованості складених позивачем, станом на 28.06.2026 відповідачка має заборгованість:

- по кредитному договору № 1027973550 від 10.10.2024 у розмірі 113376,67 грн, з яких: 76811,35 грн заборгованість за кредитом; 9,32 грн заборгованість за процентами; 36556 грн заборгованість за комісією;

- по кредитному договору № 1029157658 від 17.12.2024 у розмірі 63595,35 грн, із яких: 40701,92 грн - заборгованість за кредитом; 4,22 грн заборгованість за процентами; 22889,21 грн заборгованість за комісією (а.с. 34-36).

Разом із ти, суд не приймає як належний, допустимий та достатній доказ, розрахунок заборгованості за кредитним договором № 200333640656 від 10.10.2024, оскільки позивачем не надано вказаного кредитного договору та не надано доказів на підтвердження зарахування кредитних коштів на рахунок відповідачки на виконання умов даного договору.

Позивачем було надіслано на адресу відповідачки письмову вимогу про погашення заборгованості за кредитними договорами за вих. № КНО-44.2.2/3231 від 29.06.2026, однак заборгованість не була погашена (а.с. 32).

Згідно ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.

Згідно ст. 1049, 1054 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути кредитору надані грошові кошти (кредит) та сплатити проценти у строки та на умовах, встановлених договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Доказів, які б спростовували установлені судом обставини на підставі доказів наданих стороною позивача, відповідачкою не надано.

Враховуючи установлені судом обставини та вимоги вищевикладеного чинного законодавства, зважаючи на те, що відповідачкою належним чином не виконано зобов`язання за кредитними договорами внаслідок чого утворилась заборгованість, суд вважає, що вимога позивача про стягнення заборгованості за тілом кредиту та відсотками, по кредитним договорам № 1027973550 від 10.10.2024 та № 1029157658 від 17.12.2024, в сумі 117526,81 грн підлягає задоволенню повністю.

Разом із тим, не підлягають задоволенню вимоги позивача про стягнення з відповідачки заборгованості за комісією за обслуговування кредитної заборгованості зважаючи на таке.

Закон України «Про споживче кредитування» розмежовує оплатність та безоплатність надання інформації про кредит залежно від періодичності звернення споживача із запитом щодо надання такої інформації.

Відповідно до частини першої статті 11 Закону України «Про споживче кредитування» після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.

Згідно з частиною п`ятою статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

З урахуванням викладеного, комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування» щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Такий правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19.

У постанові Верховного Суду від 31 серпня 2022 року у справі № 202/5330/19 зазначено, що «у кредитному договорі не зазначено перелік додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування). При цьому до таких послуг не може бути віднесено щомісячне надання інформації про стан кредиту, яку споживач має право отримувати безоплатно згідно з частинами першою та другою статті 11 Закону України «Про споживче кредитування». Банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладення оспорюваного кредитного договору. За таких обставин положення пункту 1.2 та розділу 4 кредитного договору щодо обов`язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування». При цьому в кредитному договорі не зазначено переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, що надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування). Ураховуючи, що банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладенні оспорюваного кредитного договору, то положення пункту 1.2 та розділу 4 кредитного договору щодо обов`язку позичальника щомісяця сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування». Визнання судом нікчемного правочину недійсним за вимогою сторони не є належним способом захисту прав, оскільки не призведе до реального відновлення порушених прав позивача, оскільки нікчемний правочин є недійсним в силу закону з моменту його укладення.

Схожі правові висновки викладені у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 14 вересня 2022 року у справі № 755/11636/21 (провадження № 61-7098св22), від 08 лютого 2023 року у справі № 168/349/20 (провадження № 61-2223св21), та постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 16 листопада 2022 року у справі № 755/9486/21 (провадження № 61-5581св22).

Умовами кредитних договорів № 1027973550 від 10.10.2024 та № 1029157658 від 17.12.2024 передбачено сплату комісії за обслуговування кредитної заборгованості у розмірі 2,22% та 2,29%. Разом із тим, у договорі не зазначено переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, що надаються відповідачці та за які встановлена комісія за обслуговування кредиту.

Зважаючи на викладене, суд вважає, що кредитором неправомірно нараховувалась комісія за обслуговування кредитної заборгованості. Відтак, відсутні підстави для стягнення з відповідачки комісії пов`язаної з обслуговування кредитної заборгованості.

Отже, позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат суд враховує таке.

Згідно ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивач при зверненні до суду сплатив судовий збір у розмірі 2662,40 грн (а.с. 5, 55).

Враховуючи, що позовні вимоги судом задоволені на 65,92%, отже витрати позивача на оплату судового збору мають бути стягнуті з відповідачки пропорційно розміру задоволених позовних вимог, що враховуючи сплачену суму судового збору становить 1755,05 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. 12, 13, 81, 141, 259, 263-265, 268, 280-282 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги Акціонерного товариства «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК» заборгованість за кредитними договорами № 1027973550 від 10.10.2024 та № 1029157658 від 17.12.2024 у розмірі 117526 (сто сімнадцять тисяч п`ятсот двадцять шість) грн 81 коп.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК» кошти на відшкодування судових витрат по оплаті судового збору в розмірі 1755 (одна тисяча сімсот п`ятдесят п`ять) грн 05 коп.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідачки, поданою протягом 30 днів з дня його проголошення.

Рішення може бути оскаржене до Сумського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Сторони:

позивач Акціонерне товариство «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК», адреса місцезнаходження: вул. Андріївська, буд. 4, м. Київ, 04070, код ЄДРПОУ 14282829;

відповідачка ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована адреса місця проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Повний текст рішення суду складено 19.10.2026.

Суддя О.О. Огієнко