№ 140689241, 16.10.2026, Mykolaiv District Court of Mykolaiv Oblast

Миколаївський районний суд Миколаївської області

Справа № 945/2787/26

Провадження № 3/945/746/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 жовтня 2026 року м. Миколаїв

Суддя Миколаївського районного суду Миколаївської області Лопіна О.О., за участю секретаря судового засідання Швець Л.В., особи, що притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , розглянувши матеріали, які надійшли з ВП № 5 Миколаївського РУП ГУНП в Миколаївській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженку м. Нефтеюганськ Тюменської області, рф, громадянку України, зареєстровану та фактично проживаючу за адресою: АДРЕСА_1 , за ч. 3 ст. 173-2 КУпАП,

встановила:

ОСОБА_1 13 жовтня 2026 року о 09 год. 00 хв., перебуваючи за адресою: АДРЕСА_1 , вчинила домашнє насильство психологічного та фізичного характеру відносно своєї матері ОСОБА_2 , а саме висловлювалась нецензурною лайкою, погрожувала фізичною розправою, внаслідок чого була завдана шкода психічному здоров`ю потерпілої, що спричинило емоційну невпевненість та побоювання за безпеку, а також вдарила рукою по обличчю потерпілу. Правопорушення вчинено повторно протягом року.

Суд кваліфікує дії ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 173-2 КУпАП, як вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному та психічному здоров`ю потерпілого, повторно протягом року вчинення порушення, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню.

У судовому засіданні ОСОБА_1 свою винуватість у вчиненні домашнього насильства психологічного характеру спочатку визнала, заперечуючи фізичне насильство відносно матері. Пояснила, що 13.10.2026 виникла сварка з мамою через проживання її у будинку, що не подобається матері. Під час сварки ображала матір та висловлювалась нецензурно у її бік. Матір розмахувала руками, ОСОБА_1 вдарила по руці, і таким чином матір своєю рукою подряпала своє обличчя.

У подальшому своє ставлення щодо винуватості змінила, стверджуючи, що її дії викликані поведінкою матері, а тому її вини немає.

Вислухавши пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Згідно ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною 3 ст. 173-2 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого повторно протягом року вчинення порушення, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню.

Відповідно до п. 3 ч. 1 статті 1 Закону України "Про запобігання та протидію домашньому насильству", домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь;

Пунктом 14 ч. 1 статті 1 Закону України "Про запобігання та протидію домашньому насильству", психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи.

Пунктом 17 ч. 1 ст. 1 вказаного Закону встановлено, що фізичне насильство - форма домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру.

Провина ОСОБА_1 підтверджується зібраними матеріалами справи, дослідженими у судовому засіданні, а саме:

- протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД № 876967 від 13.10.2026, складений у відповідності з вимогами ст. 256 КУпАП, заперечень ОСОБА_1 не висловила;

- рапортом з ЧЧ ВП № 5 Миколаївського РУП ГУНП в Миколаївській області;

- протоколом прийняття заяви про вчинення кримінального правопорушення;

- письмовими поясненнями ОСОБА_2 , відповідно до яких ОСОБА_1 неодноразово вчиняє домашнє насильство фізичного та психологічного характеру, виражається нецензурно, погрожує фізичною розправою. 13.10.2026 вчинила бійку та вдарила в область обличчя потерпілої;

- письмовими поясненнями ОСОБА_1 , відповідно до яких визнала, що під час сварки з матір`ю вдарила її по руці, і цією рукою потерпіла вдарила себе по обличчю;

- копією заборонного припису Серії АА № 673257;

- формою оцінки ризиків вчинення домашнього насильства;

- постановою Миколаївського районного суду Миколаївської області від 28 серпня 2026 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 173-2, ч. 2 ст. 173-8 КУпАП.

Суд не приймає доводи ОСОБА_1 , що вона не вчинила фізичного насильства, так як лише вдарила по руці, а не по обличчю потерпілої, так як фізичне насильство - форма домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, і не залежить від органу тіла, будь-то рука чи обличчя.

Суд звертає увагу, що важливий механізм захисту постраждалої особи від домашнього насильства є проведення оцінки ризиків учинення домашнього насильства. Оцінку ризиків проводить поліцейський за фактом вчинення домашнього насильства. Результати оцінки ризиків враховуються під час винесення термінового заборонного припису щодо кривдника.

Терміновий заборонний припис стосовно кривдника працівники поліції виносять з метою негайного припинення домашнього насильства, недопущення його продовження чи повторного вчинення. Припис виноситься за заявою постраждалої особи, а також за власною ініціативою працівника поліції за результатами оцінки ризиків.

Особа, стосовно якої винесено припис, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту припису та пояснення по суті правопорушення, а також викласти мотиви своєї відмови підписати його, які додаються до копії припису працівника уповноваженого підрозділу поліції. Окрім того, терміновий заборонний припис може бути оскаржений, якщо особа, стосовно якої він винесений, не згодна з ним.

Разом з тим, ОСОБА_1 терміновий заборонний припис не оскаржила, доказів цього суду не надала.

Наявність в матеріалах справи термінового заборонного припису суд розцінює як таку обставину вчинення домашнього насильства щодо ОСОБА_2 , що реально існувала на момент виклику нею працівників поліції.

Зазначені докази сумнівів щодо їх достовірності та допустимості не викликають, оскільки вони оформлені у визначеному процесуальним законом порядку.

Оцінюючи викладені докази, суд приходить до висновку, що останні узгоджуються між собою щодо часу, місця та обставин, вчиненого ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, ставити їх під сумнів підстав немає, оскільки останні вказують на наявність в діях особи, що притягається до адміністративної відповідальності, складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 173-2 КУпАП.

Вирішуючи питання про притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення та виду адміністративного стягнення, враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу порушниці, ступінь її вини, відсутність обставин, які виключають адміністративну відповідальність, визначених статтями 38, 247 КУпАП, приходжу до висновку про наявність визначених законом підстав для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 173-2 КУпАП, та накладення на неї адміністративного стягнення у виді штрафу.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення, у зв`язку з чим на вимогу п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» з ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір у розмірі 665,60 гривень.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 40-1, 173-2, 250-252, 280, 283, 284 КУпАП,

постановила:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватою у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 173-2 КУпАП, та накласти адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави у розмірі шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1 020 гривень 00 копійок.

Штраф необхідно сплатити на наступні реквізити: (Отримувач коштів: Миколаївс.УК/Миколаївськ.р-н/21081100; Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37992030; Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); Код банку отримувача (МФО): 899998; Рахунок отримувача: UA758999980313060106000014230; Код класифікації доходів бюджету: 21081100)

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 судовий збір у розмірі 665 грн 60 коп. в дохід держави (Отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106; Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783; Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); Код банку отримувача (МФО): 899998; Рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001; Код класифікації доходів бюджету: 22030106).

Відповідно до ч. 1 ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

На підставі ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, зазначеного у постанові про стягнення штрафу.

Постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її винесення до Миколаївського апеляційного суду.

Постанова підлягає зверненню до виконання протягом 3 (трьох) місяців з дня її винесення.

Суддя Олена ЛОПІНА