Decision № 140674582, 16.10.2026, Sumy District Administrative Court

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 жовтня 2026 року Справа № 480/2937/26

Сумський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Кунець О.М., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження в приміщенні суду в м.Суми адміністративну справу №480/2937/26 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач, ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ), звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 ), в якій просить:

- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні за період з 23 липня 2024 року по 11 квітня 2026 року у сумі 61 571 грн 53 коп.;

- зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільненні за період з 23 липня 2024 року по 11 квітня 2026 року у сумі 61 571 грн 53 коп.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач проходив військову службу в Державній прикордонній службі України. Наказом начальника НОМЕР_2 прикордонного загону Державної прикордонної служби України від 11.07.2024 №757-ОС його звільнено з військової служби у запас, а наказом від 22.07.2024 №803-ОС виключено зі списків особового складу та всіх видів забезпечення з 23.07.2024.

Ухвалою Сумського окружного адміністративного суду від 28.04.2026 позовну заяву залишено без руху. Ухвалою від 04.05.2026 позивачу продовжено строк для усунення недоліків позовної заяви. 05.05.2026 представником позивача подано заяву про усунення недоліків.

Ухвалою Сумського окружного адміністративного суду від 08.05.2026 відкрито спрощене позовне провадження у справі.

11.05.2026 представником Військової частини НОМЕР_1 подано відзив на позовну заяву, у якому відповідач просить відмовити у задоволенні позову.

Заперечуючи проти позову, відповідач зазначає, що військовослужбовці не мають статусу працівника, проходять військову службу на підставі спеціального законодавства та отримують грошове забезпечення, а не заробітну плату, у зв`язку з чим вважає положення статей 116, 117 КЗпП України такими, що не підлягають застосуванню.

Крім того, відповідач вказує, що на час виключення позивача зі списків особового складу всі нараховані суми були виплачені, а подальші виплати здійснювалися на виконання судових рішень. Відповідач також посилається на інші справи за позовами ОСОБА_1 щодо середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та на необхідність застосування принципів розумності, справедливості і пропорційності.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 проходив військову службу у Військовій частині НОМЕР_1 . Наказом начальника НОМЕР_2 прикордонного загону Державної прикордонної служби України від 22.07.2024 №803-ОС позивача виключено зі списків особового складу та всіх видів забезпечення з 23.07.2024.

З розрахункових листів за липень та серпень 2024 року вбачається, що у зв`язку зі звільненням та проведенням розрахунку позивачу перераховано на картковий рахунок 496 768,39 грн та 24 720,42 грн відповідно, тобто загалом 521 488,81 грн.

Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 30.10.2025 у справі №480/8964/24 установлено право позивача на перерахунок та виплату належних йому складових грошового забезпечення. На виконання зазначеного рішення 11.04.2026 Військовою частиною НОМЕР_1 виплачено позивачу 141 634,00 грн.

З довідки Військової частини НОМЕР_1 про доходи, складеної відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 №100, вбачається, що за травень та червень 2024 року позивачу нараховано по 26 507,40 грн щомісячно, загалом 53 014,80 грн за 61 календарний день. Середньоденний розмір грошового забезпечення становить 869,10 грн.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 2 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» військова служба є державною службою особливого характеру. Порядок проходження військової служби у Державній прикордонній службі України визначається, зокрема, Положенням про проходження громадянами України військової служби в Державній прикордонній службі України, затвердженим Указом Президента України від 29.12.2009 №1115/2009.

Пунктом 293 зазначеного Положення передбачено проведення з особою, звільненою з військової служби, розрахунку за всіма видами належного матеріального та грошового забезпечення на день виключення її зі списків особового складу органу Державної прикордонної служби України.

Разом з тим спеціальне законодавство не встановлює відповідальності військової частини за несвоєчасне проведення повного остаточного розрахунку з військовослужбовцем під час звільнення. За таких обставин до спірних правовідносин субсидіарно застосовуються положення статей 116, 117 КЗпП України. Таке застосування не означає поширення на військовослужбовців усього законодавства про працю, а спрямоване на врегулювання відповідальності за затримку остаточного розрахунку, яка спеціальними нормами не визначена.

Статтею 116 КЗпП України встановлено обов`язок провести при звільненні виплату всіх сум, що належать особі. За наявності спору про їх розмір у встановлений строк має бути виплачена неоспорювана сума.

Відповідно до частини першої статті 117 КЗпП України у редакції Закону України №2352-IX у разі невиплати з вини роботодавця належних звільненій особі сум у строки, визначені статтею 116 цього Кодексу, підлягає виплаті середній заробіток за час затримки до дня фактичного розрахунку, але не більш як за шість місяців.

За частиною другою статті 117 КЗпП України у разі спору про розміри належних звільненій особі сум зазначене відшкодування сплачується, якщо спір вирішено на користь цієї особи. Якщо спір вирішено частково, розмір відшкодування визначає орган, який вирішує спір по суті, у межах періоду, передбаченого частиною першою цієї статті.

Суд відхиляє доводи відповідача про те, що після ухвалення судового рішення статті 116, 117 КЗпП України не підлягають застосуванню. Судове рішення не створило нового права позивача на відповідні складові грошового забезпечення, а підтвердило право, що виникло під час проходження служби та мало бути реалізоване під час остаточного розрахунку.

Обставини щодо права позивача на виплати, здійснені 11.04.2026 на виконання рішення у справі №480/8964/24, установлені судовим рішенням, яке набрало законної сили, та відповідно до частини четвертої статті 78 КАС України повторному доказуванню не підлягають.

Отже, наявні правові підстави для застосування відповідальності, передбаченої статтею 117 КЗпП України.

Позивача виключено зі списків особового складу 23.07.2024, тому першим днем затримки остаточного розрахунку є 24.07.2024.

Виплату суми, на яку позивач посилається як на остаточний розрахунок у межах заявлених підстав позову, проведено 11.04.2026. Водночас чинна редакція статті 117 КЗпП України обмежує період, за який може бути нараховано середній заробіток, шістьма місяцями. Тому максимальний період відповідальності у цій справі охоплює час з 24.07.2024 по 23.01.2025 включно та становить 184 календарні дні.

Відповідно до довідки Військової частини НОМЕР_1 середньоденний розмір грошового забезпечення позивача становить 869,10 грн. Отже, максимальний розрахунковий розмір середнього заробітку за 184 календарні дні становить 159 914,40 грн (869,10 грн х 184 календарні дні).

Суд не приймає розрахунок позивача, здійснений виходячи із середньоденного грошового забезпечення 1 566,61 грн, оскільки він не узгоджується з довідкою відповідача, складеною відповідно до Порядку №100, у якій середньоденний розмір грошового забезпечення визначено у сумі 869,10 грн.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08.10.2025 у справі №489/6074/23 зазначила, що встановлене статтею 117 КЗпП України шестимісячне обмеження визначає максимальну межу відповідальності, але не усуває необхідності оцінки співмірності відшкодування. При визначенні його розміру мають враховуватися конкретні обставини, зокрема розмір простроченої заборгованості, тривалість затримки, поведінка сторін та співвідношення несвоєчасно виплаченої суми із загальним розміром належних виплат.

Як установлено судом, у зв`язку зі звільненням позивачу було перераховано 521 488,81 грн. На виконання рішення у справі №480/8964/24 11.04.2026 додатково виплачено 141 634,00 грн. Отже, загальний розмір виплат, який береться до уваги при визначенні співмірного розміру відшкодування в межах заявлених підстав цього позову, становить 663 122,81 грн (521 488,81 грн + 141 634,00 грн).

Частка несвоєчасно виплаченої суми в зазначеному загальному розмірі виплат становить 21,36 % (141 634,00 грн / 663 122,81 грн х 100 %).

Застосовуючи вказану частку до максимального розрахункового розміру середнього заробітку, суд визначає співмірний розмір відшкодування: 159 914,40 грн х 21,36 % = 34 157,72 грн.

На переконання суду, відшкодування у сумі 34 157,72 грн відповідає компенсаційному характеру статті 117 КЗпП України, розміру несвоєчасно виплаченої суми та принципам розумності, справедливості і пропорційності.

Посилання відповідача на відкриття інших судових проваджень за позовами ОСОБА_1 саме по собі не підтверджує виплату позивачу відшкодування, передбаченого статтею 117 КЗпП України, за обставинами, які є предметом розгляду цієї справи. Надані матеріали не містять судових рішень, якими у відповідних справах уже вирішено питання про виплату позивачу такого відшкодування.

Оскільки розмір належної до виплати суми може бути визначений судом на підставі наявних у справі доказів, належним та ефективним способом захисту порушеного права є стягнення з відповідача конкретно визначеної суми, а не покладення на нього обов`язку повторно здійснювати її нарахування.

Таким чином, позов підлягає частковому задоволенню шляхом визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо ненарахування та невиплати середнього заробітку за час затримки остаточного розрахунку при звільненні та стягнення на користь позивача 34 157,72 грн. У задоволенні позовних вимог у решті належить відмовити.

Відповідно до статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати розподіляються між сторонами пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. Позивачем при зверненні до суду сплачено судовий збір у розмірі 1 064,96 грн. З урахуванням частки задоволених майнових вимог за рахунок бюджетних асигнувань відповідача підлягає стягненню 590,80 грн судового збору.

Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 прикордонного загону Державної прикордонної служби України) щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 середнього заробітку за час затримки остаточного розрахунку при звільненні.

Стягнути з Військової частини НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 прикордонного загону Державної прикордонної служби України) ( АДРЕСА_3 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_4 ) середній заробіток за час затримки остаточного розрахунку при звільненні у сумі 34 157 (тридцять чотири тисячі сто п`ятдесят сім) грн 72 коп.

У задоволенні позовних вимог в іншій частині - відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Військової частини НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 прикордонного загону Державної прикордонної служби України) на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 590 (п`ятсот дев`яносто) грн 80 коп.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.М. Кунець