Decision № 140674491, 16.10.2026, Sumy District Administrative Court

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 жовтня 2026 р. Справа № 480/2285/24

Сумський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Шевченко І.Г., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління державної міграційної служби України в Сумській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернулася до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Управління державної міграційної служби України в Сумській області (далі - відповідач, УДМС України в Сумській області), в якій просила:

1) визнати протиправними дії відповідача щодо відмови в прийнятті у позивача декларації про відмову від іноземного громадянства;

2) зобов`язати відповідача прийняти від позивача подану декларацію від 23.12.2023 про відмову від іноземного громадянства замість документа про припинення громадянства російської федерації, повторно розглянути звернення від 27.12.2023 та зобов`язати видати ОСОБА_1 паспорт громадянина України.

Свої вимоги мотивувала тим, що народилася в рф, втім з 1998 року проживає в Україні, отримала освіту в Україні, була одружена, має двох доньок, які є громадянами України, та відповідно до Указу Президента України від 25.01.2022 №32/2022 позивач набула громадянство України та взяла на себе зобов`язання припинити іноземне громадянство у термін до 25.01.2024.

Втім у зв`язку з військовою агресією рф проти України позивач не має можливості самостійно звернутися до органів рф для вирішення питання про припинення громадянства рф. Тому позивач 27.12.2023 подала до відповідача заяву, в якій просила розглянути її декларацію про відмову від іноземного громадянства та видати їй паспорт громадянина України, долучивши до такої заяви вказану декларацію. Однак відповідач листом від 09.01.2024 повідомив її, що позивач самостійно має подати документ про припинення громадянства рф, у зв`язку з чим декларацію позивача про відмову від іноземного громадянства прийнято не було через відсутність правових підстав на її подання. Також у листі вказано, що відповідно до п.35 Порядку оформлення та видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, знищення паспорта громадянина України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2015 №302, при оформленні паспорта громадянина України передбачено подання заявником довідки про реєстрацію особи громадянином України, на оформлення якої позивач на сьогодні не має права.

Ухвалою суду від 29.03.2024 вказану позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

У поданому відзиві представник відповідача заперечував проти задоволення вимог з огляду на те, що з 25.01.2022 по 25.01.2024 у позивача виник правовий обов`язок щодо виходу з іноземного громадянства і подання відповідних доказів до органів ДМС України.

Статтею 9 Закону України «Про громадянство України» передбачено, що іноземці які подали зобов`язання припинити іноземне громадянство (підданство), повинні подати документ про це; виданий уповноваженим органом відповідної держави, до уповноваженого органу України протягом двох років з моменту прийняття їх до громадянства України. Іноземці, які мають усі передбачені законодавством цієї держави підстави для отримання документа про припинення громадянства (підданства), але з незалежних від них причин не можуть отримати його, подають декларацію про відмову від іноземного громадянства.

З аналізу положень статті 9 Закону України «Про громадянство України», вбачається, що право на подачу декларації про відмову від іноземного громадянства мають іноземці, які відповідають двом головним критеріям:

1) іноземець, який має усі передбачені законодавством цієї держави підстави для отримання документа про припинення громадянства (підданства);

2) наявності незалежних від іноземного громадянина причин не отримання документа про припинення іноземного громадянства (підданства).

У той же час, позивачем взагалі не надано жодного документа на підтвердження відповідності критеріям виходу з громадянства російської федерації, у зв`язку з чим, УДМС у Сумській області не має обґрунтованих підстав вважати, що у ОСОБА_1 виникло право подання декларації про відмову від іноземного громадянства.

Окремо у відзиві відмітив, що зразок форми Декларації про відмову від іноземного громадянства затверджено наказом МВС №715 від 16.08.2012. Втім позивач подала Декларацію про відмову від іноземного громадянства за формою, затвердженою наказом МВС від 23.11.2022 №389, яким затверджені форми заяв, що підлягають поданню до закордонних установ уповноважених на здійснення розгляду питань громадянства України, а не до органів ДМС України.

Ухвалою суду від 17.04.2024 відмовлено у задоволенні клопотання представника відповідача про розгляд справи з викликом сторін.

Ухвалою суду від 26.11.2024 відмовлено у задоволенні клопотання представника позивача про закриття провадження у справі.

Представник відповідача також на обґрунтування своєї позиції подав письмові пояснення, в яких з посилання на висновки ВС у справах №280/1155/23, №580/3264/22, вказав, що запроваджуючи інститут подання декларації про відмову від іноземного громадянства, законодавець в імперативному порядку, насамперед, зобов`язав іноземця, який звернувся із відповідною заявою до органу ДМС протягом двох років з моменту набуття ним громадянства України подати документ про припинення громадянства (підданства) іншої держави або громадянств (підданств) інших держав до органу, що видав йому тимчасове посвідчення громадянина України. Такі дії передбачають активну поведінку іноземця, спрямовану на безпосереднє самостійне вирішення питання щодо отримання ним документу про припинення громадянства (підданства) іншої держави. Тому саме на особу, яка взяла на себе зобов`язання припинити іноземне громадянство, покладається обов`язок надати документи про припинення іноземного громадянства і тільки після надання відповідних документів органи ДМС можуть видати особі паспорт громадянина України.

Натомість УДМС у Сумській області підтримує викладену у відзиві позицію про те, що матеріали справи взагалі не містять будь-яких доказів звернення позивача до органів громадянської належності з питання виходу з громадянства російської федерації.

Дослідивши наявні матеріали справи, заяви по суті справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи та об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

29.01.2019 ОСОБА_1 звернулась до Шосткинського міського відділу УДМС у Сумській області з заявою про прийняття до громадянства України в порядку ст. 9 Закону України «Про громадянство» і взяла на себе зобов`язання щодо виходу з громадянства російської федерації, що визнається представником відповідача у відзиві.

Згідно Указу Президента України № 32/2022 від 25.01.2022 позивача прийнято до громадянства України згідно статті 9 Закону України «Про громадянство» та 03.05.2022 документовано тимчасовим посвідченням громадянина України серії НОМЕР_1 , терміном дії до 25.01.2024 (а.с.9, 22, 39зворот).

27.12.2023 позивач надіслала до Державної міграційної служби України в електронному вигляді Декларацію про її відмову від іноземного громадянства, на яку їй електронним листом на електронну пошту повідомлено, що така декларація подається до відділення ДМС України (с.23-25).

02.01.2024 ОСОБА_1 звернулась до УДМС у Сумській області із заявою про прийняття Декларації про відмову від іноземного громадянства, до якої додала Декларацію про її відмову від іноземного громадянства, датовану 27.12.2023 (а.с.40-42). При цьому у такій заяві позивач вказала, що у зв`язку з початком повномасштабного вторгнення рф, вона не має змоги звернутися до посольства рф, при цьому вона працює приватним підприємцем, сплачує податки та у неї є наймані працівники.

09.01.2024 УДМС у Сумській області листом за №5901.20-129/59.1-24 позивача повідомлено, що згідно ноти посольства рф в Україні стосовно процедури припинення громадянства рф, доведеної у 2018 році до відмова та врахування в роботі органам ДМС України МЗС України, припинення громадянства рф здійснюється за добровільним волевиявленням особи. За результатом розгляду видається документ про припинення громадянства рф. Отже, для оформлення довідки про реєстрацію особи громадянином України, яка стане підставою для оформлення паспорта громадянина України, ОСОБА_1 має подати до Шосткинського відділу УДМС України в Сумській області документ про припинення громадянства рф.

Таким чином, УДМС України в Сумській області не приймає до розгляду декларацію про відмову від іноземного громадянства, долучену до заяви ОСОБА_1 , через відсутність правових підстав для її подання. Відповідно на сьогодні УДМС України в Сумській області не може оформити та видати на ім`я ОСОБА_1 довідку про реєстрацію особи громадянином України.

Також у листі вказано, що пунктом 35 Порядку оформлення та видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, знищення паспорта громадянина України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2015 №302, при оформленні паспорта громадянина України передбачено подання заявником довідки про реєстрацію особи громадянином України, на оформлення якої ОСОБА_1 на сьогодні не має права (а.с.26-26зворот, 42зворот-43).

Позивач не погоджуючись з неприйняттям до розгляду поданої нею декларації, звернулася до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним відносинам, суд вказує наступне.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 4 Конституції України в Україні існує єдине громадянство. Підстави набуття і припинення громадянства України визначаються законом.

Так, правовий зміст громадянства України, підстави і порядок його набуття та припинення, повноваження органів державної влади, що беруть участь у вирішенні питань громадянства України, порядок оскарження рішень з питань громадянства, дій чи бездіяльності органів державної влади, їх посадових і службових осіб врегульовано Законом України від 18.01.2001 №2235-III «Про громадянство України» (далі - Закон №2235-III; у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; з приводу прийняття декларації у 2023 році).

За визначеннями, наведеними у статті 1 Закону №2235-III, громадянство України - правовий зв`язок між фізичною особою і Україною, що знаходить свій вияв у їх взаємних правах та обов`язках (абзац 2); громадянин України - особа, яка набула громадянство України в порядку, передбаченому законами України та міжнародними договорами України (абзац 3); іноземець - особа, яка не перебуває в громадянстві України і є громадянином (підданим) іншої держави або держав (абзац 4); реєстрація громадянства України - внесення запису про набуття особою громадянства України спеціально уповноваженим на те органом у відповідні облікові документи (абзац 9); зобов`язання припинити іноземне громадянство - письмово оформлена заява іноземця про те, що в разі набуття громадянства України він припинить громадянство (підданство) іншої держави або громадянства (підданства) інших держав і протягом двох років з моменту набуття ним громадянства України подасть документ про припинення громадянства (підданства) іншої держави або громадянств (підданств) інших держав до органу, що видав йому тимчасове посвідчення громадянина України (абзац 12); незалежна від особи причина неотримання документа про припинення іноземного громадянства - невидача особі, в якої уповноважені органи держави її громадянства (підданства) прийняли клопотання про припинення іноземного громадянства (підданства), уповноваженим органом такої держави документа про припинення громадянства (підданства) особи у встановлений законодавством іноземної держави строк (крім випадків, коли особі було відмовлено у припиненні громадянства (підданства) чи протягом двох років з дня подання клопотання, якщо строк не встановлено, або відсутність у законодавстві іноземної держави процедури припинення її громадянства (підданства) за ініціативою особи чи нездійснення такої процедури (абзац 13); декларація про відмову від іноземного громадянства - документ, у якому іноземець, який узяв зобов`язання припинити іноземне громадянство і в якого існують незалежні від нього причини неотримання документа про реєстрацію особи громадянином України, на оформлення якої позивач на сьогодні не має права.

Умови прийняття до громадянства України визначено статтею 9 Закону №2235-III, зокрема, частиною першою вказаної норми встановлено, що іноземець або особа без громадянства можуть бути за їх заявою прийняті до громадянства України.

За правилами частини другої статті 9 Закону №2235-III в редакції чинній на час виникнення спірних правових відносин, умовами прийняття до громадянства України є, зокрема, подання декларації про відсутність іноземного громадянства (для осіб без громадянства) або зобов`язання припинити іноземне громадянство (для іноземців).

Іноземці, які подали зобов`язання припинити іноземне громадянство (підданство), повинні подати документ про це, виданий уповноваженим органом відповідної держави, до уповноваженого органу України протягом двох років з моменту прийняття їх до громадянства України. Іноземці, які мають усі передбачені законодавством цієї держави підстави для отримання документа про припинення громадянства (підданства), але з незалежних від них причин не можуть отримати його, подають декларацію про відмову від іноземного громадянства.

Перелік документів, які подаються для встановлення, оформлення та перевірки належності до громадянства України, прийняття до громадянства України, оформлення набуття громадянства України, припинення громадянства України, скасування рішень про оформлення набуття громадянства України, а також процедуру подання цих документів та провадження за ними, виконання прийнятих рішень з питань громадянства України визначений Порядком провадження за заявами і поданнями з питань громадянства України та виконання прийнятих рішень, затвердженим Указом Президента України від 27.03.2001 №215 (далі - Порядок № 215).

Порядок розгляду органами міграційної служби заяв і подань з питань громадянства України, рішення за якими приймає Президент України, також визначений Порядком № 215.

За правилами пункту 103 Порядку № 215 (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) Державна міграційна служба України, зокрема, перевіряє: відповідність оформлення поданих документів вимогам законодавства України; підтвердження документами виконання умов прийняття до громадянства України або виходу з громадянства України.

За змістом пунктів 117, 119 Порядку № 215 у разі прийняття щодо особи рішення про встановлення належності до громадянства України, прийняття до громадянства України або оформлення набуття громадянства України територіальний орган Державної міграційної служби України, дипломатичне представництво чи консульська установа України за місцем її проживання реєструють особу громадянином України. Такій особі видається довідка про реєстрацію особи громадянином України, яка подається нею для одержання документів, що підтверджують громадянство України.

Особам, які набули громадянство України та взяли зобов`язання припинити іноземне громадянство, видаються тимчасові посвідчення громадянина України. Після подання цими особами в установленому Законом порядку документа про припинення іноземного громадянства або декларації про відмову від іноземного громадянства їм замість тимчасових посвідчень громадянина України залежно від місця проживання видаються паспорти громадянина України або паспорти громадянина України для виїзду за кордон.

Отже, запроваджуючи інститут подання декларації про відмову від іноземного громадянства, законодавець в імперативному порядку зобов`язав іноземця, який звернувся із відповідною заявою до органу ДМС України, протягом двох років з моменту набуття ним громадянства України подати до органу, що видав йому тимчасове посвідчення громадянина України, документ про припинення громадянства іншої держави. Для цього іноземець має вчинити необхідні дії, спрямовані на самостійне вирішення питання щодо отримання такого документа.

Водночас законодавець передбачив також можливість існування обставин, через які особа може не отримати документ про припинення іноземного громадянства з причин, що не залежать від її волевиявлення, та встановив право такої особи подати декларацію про відмову від іноземного громадянства.

Зокрема, як вказувалось вище, абзацом 13 статті 1 Закону № 2235-III визначено такі незалежні від особи причини неотримання документа про припинення іноземного громадянства (підданства):

1) невидача особі, в якої уповноважені органи держави її громадянства (підданства) прийняли клопотання про припинення іноземного громадянства (підданства), уповноваженим органом такої держави документа про припинення громадянства (підданства) особи у встановлений законодавством іноземної держави строк (крім випадків, коли особі було відмовлено у припиненні громадянства (підданства) чи протягом двох років з дня подання клопотання, якщо строк не встановлено;

2) відсутність у законодавстві іноземної держави процедури припинення її громадянства (підданства) за ініціативою особи чи не здійснення такої процедури.

Вказані висновки узгоджуються з позицією Верховного Суду у постанові від 04.06.2026 у справі № 300/4750/24 та у постанові від 29.09.2026 у справі №620/14928/23.

За матеріалами справи, підставою подання позивачем заяви разом з декларацією про відмову від іноземного громадянства замість документу про припинення громадянства російської федерації є неможливість звернення у встановленому порядку до дипломатичних представництв російської федерації через введення воєнного стану в Україні.

За обставин цієї справи суд зауважує, що Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 64/2022, затвердженим Законом України від 24.02.2022 №2102-ІХ, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який в подальшому неодноразово продовжувався і триває на час розгляду справи.

Листом Міністерства закордонних справ України від 13.10.2022р. №72/11-612/1-81401 повідомлено Міністерство юстиції України, Кабінет Міністрів України, Офіс Президента України, Апарат Верховної Ради України, відповідно до п.11 Порядку ведення Єдиного державного реєстру нормативно-правових актів та користування ним, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.04.2001р. №376, що після письмового повідомлення російській стороні про рішення української сторони розірвати дипломатичні відносини, встановлені Протоколом про встановлення дипломатичних відносин між Україною і російською федерацією, здійсненим у м. Мінську 14.02.1992р., зазначений міжнародний договір припинив свою дію 24.02.2022р.

Згідно ч.3 ст.78 КАС України обставини, визнані судом загальновідомими, не потребують доказування.

Тобто, у зв`язку зі збройною агресією російської федерації проти України 24.02.2022, були офіційно розірвані дипломатичні відносини між Україною та російською федерацією, та, відповідно, посольства та консульства російської федерації в Україні припинили свою діяльність.

Таким чином, визнання офіційно цього факту не потребує додаткового доведення з боку позивача про наявність незалежної від особи причини неотримання документа про припинення іноземного громадянства. У законодавстві України відсутнє правове регулювання процедури припинення іноземного громадянства за ініціативою особи в разі ведення воєнних дій між Україною та відповідною державою громадянства такої особи.

Суд відмічає, що у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, консульські установи держави-агресора в Україні не працюють, однак з початку повномасштабного вторгнення законодавство України фактично не зазнало змін в частині визначення порядку дій та їх послідовності щодо відсутності в особи можливості отримання документа про припинення громадянства такої держави з незалежних від неї причин, що в свою чергу призводить до фактичного порушення прав такої особи.

Відтак, позивач мала право розраховувати на прийняття відповідачем декларації про відмову від іноземного громадянства, оскільки вона позбавлена можливості отримати документ про припинення громадянства російської федерації з незалежних від неї причин.

Своєю чергою, як встановлено судом, вирішуючи питання щодо прийняття / повернення декларації позивача, УДМС в Сумській області у листі від 09.01.2024 №5901.20-129/59.1-24 обмежилося лише роз`ясненнями норм законодавства щодо процедури припинення іноземного громадянства, зазначивши при цьому, що не приймає заяву ОСОБА_1 через відсутність правових підстав для її подання. Фактично відповідач не прийняв декларацію та не надав мотивованої відмови позивачу в прийнятті такої декларації, в т.ч. числі доводам позивача у заяві про те, що у зв`язку з початком повномасштабного вторгнення рф позивач не має змоги звернутися до посольства рф для отримання документу про припинення громадянства російської федерації. Відповідач вказаним доводам не надав оцінки. При цьому не розглянув по суті звернення позивача, не надав жодної оцінки підставам подачі нею заяви з декларацією. Тобто відповідач фактично не прийняв жодного рішення за результатами розгляду заяви позивача від 02.01.2024 та доданої до неї декларації про відмову від іноземного громадянства, з наданням обґрунтованого висновку щодо відповідності / невідповідності чинному законодавству.

З огляду на критерії, визначені частиною другою статті 2 КАС України, рішення суб`єкта владних повноважень повинно ґрунтуватися на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення для його прийняття. У разі ж відхилення певних обставин висновки повинні бути вмотивованими, особливо, коли має місце несприятливе для особи рішення.

Щодо доводів відповідача у відзиві про те, що зразок форми Декларації про відмову від іноземного громадянства затверджено наказом МВС №715 від 16.08.2012, а позивач подала Декларацію про відмову від іноземного громадянства за формою, затвердженою наказом МВС від 23.11.2022 №389, яким затверджені форми заяв, що підлягають поданню до з а к о р д о н н и х установ уповноважених на здійснення розгляду питань громадянства України, а н е до о р г а н і в ДМС України.

Так, дійсно, відповідно до статті 5 Указу Президента України від 27.03.2001 № 215 «Питання організації виконання Закону України «Про громадянство України», Положення про Державну міграційну службу України, затвердженого Указом Президента України від 06.04.2011 № 405, наказом Міністерства внутрішніх справ України від 16.08.2012 № 715 (далі - наказ МВС України № 715) затверджено зразки документів, які подаються для встановлення належності до громадянства України, прийняття до громадянства України, оформлення набуття громадянства України, припинення громадянства України, скасування рішень про оформлення набуття громадянства України, та журналів обліку.

Серед іншого, наказом МВС України № 715 зразок документа під назвою «Декларація про відмову від іноземного громадянства» затверджено по формі 45.

Вказаний наказ МВС України № 715 був чинний на час виникнення спірних відносин у цій справі.

У силу положень частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Зазначені вимоги КАС України не є формальними, адже рішення відповідача оцінюється, у тому числі, з приводу підстав його прийняття.

Водночас суб`єкт владних повноважень не може обґрунтовувати правомірність рішення, що оскаржується, іншими обставинами, ніж ті, що зазначені безпосередньо в рішенні, що оскаржується. За іншого підходу суб`єкт владних повноважень міг би самостійно та довільно змінювати (доповнювати) обґрунтування своїх дій (рішень) після їх вчинення (ухвалення), що не сумісне з принципами юридичної визначеності та належного врядування, які є фундаментальними для правової держави.

Проаналізувавши зміст листа УДМС в Сумській області від 09.01.2024 №5901.20-129/59.1-24, суд встановив, що невідповідність поданої позивачем декларації про відмову від іноземного громадянства формі 45, затвердженої наказом МВС України від 16.08.2012 № 715, не була підставою для надання оскаржуваної відповіді, а декларацію про відмову від іноземного громадянства, долучену до заяви ОСОБА_1 до заяви від 02.01.2024, повернуто з огляду на відсутність у неї передбачених Законом України «Про громадянство України» підстав для її подання, а не у зв`язку з невідповідністю її змісту чи оформлення встановленій формі. Оскаржуване рішення не містить опису відповідності поданого документа встановленим вимогам щодо форми його подання.

Вказані висновки щодо форми Декларації узгоджуються з позицією Верховного Суду у постанові від 04.06.2026 у справі № 300/4750/24 та у постанові від 29.09.2026 у справі №620/14928/23.

Також суд звертає увагу на те, що під час вирішення тотожних спорів суди мають враховувати саме останню правову позицію Верховного Суду (правова позиція, висловлена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30.01.2019 в справі №755/10947/17 та підтримана у постановах Верховного Суду, зокрема у постанові від 22.06.2023 у справі №420/26813/21).

Враховуючи наведене, доводи відповідача у відзиві, у тому числі щодо форми поданої позивачем декларації суд не приймає до уваги як обґрунтовані.

Таким чином, з`ясувавши та перевіривши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог частково, зокрема, шляхом визнання протиправними дії відповідача, які полягають у неналежному розгляді звернення позивача про прийняття декларації від 27.12.2023 про відмову від іноземного громадянства та зобов`язання відповідача повторно розглянути питання щодо прийняття декларації від 27.12.2023 про відмову позивача від громадянства російської федерації, з урахуванням висновків суду.

Відповідно до ч.1 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи вказане, суд вважає за необхідне стягнути на користь позивача з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань в рахунок повернення суму судового збору в розмірі 1211,20грн., сплачених позивачем за подання позовної заяви згідно квитанції, наявної в матеріалах справи.

Керуючись ст.ст. 90, 241, 242, 243, 244, 245, 246, 250, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Управління державної міграційної служби України в Сумській області (вул. Герасима Кондратьєва, буд.27, м.Суми, Сумська область, 40000, код ЄДРПОУ 37846270) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Управління державної міграційної служби України в Сумській області, які полягають у неналежному розгляді звернення ОСОБА_1 про прийняття декларації від 27.12.2023 про відмову від іноземного громадянства.

Зобов`язати Управління державної міграційної служби України в Сумській області повторно розглянути питання щодо прийняття декларації від 27.12.2023 про відмову ОСОБА_1 від громадянства російської федерації, з урахуванням висновків суду.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Управління державної міграційної служби України в Сумській області в рахунок повернення сплачений при подачі позову до суду судовий збір у розмірі 1211грн.20коп.

У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено 16.10.2026.

Суддя І.Г. Шевченко