Єдиний державний реєстр судових рішень Справа № 752/1593/26
Провадження № 2-др/752/196/26
Д О Д А Т К О В Е Р І Ш Е Н Н Я
Іменем України
16.10.2026 року Голосіївський районний суд м.Києва в складі:
головуючого судді Чекулаєва С.О.,
за участю секретаря судового засідання Ільніцької І.С.,
розглянувши без повідомлення (виклику) учасників справи заяву представника ОСОБА_1 , адвоката Нікітіної Ганни Едуардівни про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «СЕНС БАНК» про визнання зобов`язань припиненими,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
У провадженні Голосіївського районного суду міста Києва перебувала цивільна справа № 752/1593/26 за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «СЕНС БАНК» про визнання зобов`язань припиненими за кредитним договором № 631300735.
Рішенням Голосіївського районного суду міста Києва від 08.07.2026 позов задоволено частково: визнано припиненими зобов`язання ОСОБА_1 за договором про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії № 631300735 від 18.11.2019 у зв`язку з їх повним належним виконанням. У задоволенні вимоги про визнання зазначених зобов`язань припиненими саме з 26.04.2023 відмовлено. На користь позивача стягнуто судовий збір у розмірі 986,96 грн.
Питання щодо розподілу витрат на професійну правничу допомогу основним рішенням суду не вирішено. У рішенні зазначено про попередньо заявлену позивачем суму таких витрат у розмірі 40 000,00 грн та намір подати докази на підтвердження їх розміру.
07.10.2026 через підсистему «Електронний суд» представник позивача - адвокат Нікітіна Г.Е. подала заяву про ухвалення додаткового рішення, у якій просить стягнути з АТ «СЕНС БАНК» на користь ОСОБА_1 40 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.
На підтвердження заявленої суми до заяви долучено договір про надання правової допомоги № 19/12 від 19.12.2025, акт наданих послуг № 06/10 від 06.10.2026, рахунок-фактуру № 06/10 від 06.10.2026, а також документи про повноваження адвоката й направлення заяви відповідачу.
Справу розглянуто в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. З урахуванням характеру заявленого питання суд не встановив необхідності викликати учасників справи для його вирішення.
2. Мотивувальна частина
2.1. Правові підстави ухвалення додаткового рішення
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати. За частиною третьою цієї статті суд, який ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі та в тому самому порядку, що й основне рішення.
Згідно з частинами першою та третьою статті 133 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних із розглядом справи. До останніх належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
За змістом статті 137 ЦПК України витрати на правничу допомогу адвоката несуть сторони, крім випадків надання такої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи ці витрати підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу їх розмір визначається умовами договору та доказами щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, яку сплачено або належить сплатити.
Частиною другою статті 141 ЦПК України передбачено, що у разі часткового задоволення позову інші судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Водночас відповідно до частини третьої цієї статті суд під час розподілу судових витрат оцінює їх пов`язаність із розглядом справи, обґрунтованість та пропорційність розміру до предмета спору, значення справи для сторін, а також інші передбачені цією нормою обставини.
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 26.06.2024 у справі № 686/5757/23 розмежувала зменшення розміру витрат за критерієм неспівмірності відповідно до частин п`ятої - шостої статті 137 ЦПК України, яке здійснюється за клопотанням іншої сторони, та вирішення питання їх розподілу за частиною третьою статті 141 ЦПК України. Застосовуючи останню норму, суд у конкретній справі вправі і з власної ініціативи не покладати на іншу сторону повністю або частково заявлені витрати на правничу допомогу, але зобов`язаний зазначити, які витрати не відшкодовуються і з яких підстав.
При цьому домовленість клієнта та адвоката про розмір гонорару є обов`язковою у їхніх взаємовідносинах, однак сама собою не визначає безумовного обсягу компенсації з іншої сторони спору. Суд не переглядає погоджену сторонами договору вартість послуг, а вирішує питання, в якому обсязі такі витрати можуть бути покладені на процесуального опонента.
2.2. Дослідження наданих доказів правничої допомоги
Судом встановлено, що 19.12.2025 між адвокатом Нікітіною Ганною Едуардівною та ОСОБА_1 укладено договір про надання правової допомоги № 19/12.
Відповідно до пункту 4.1 договору вартість наданих юридичних послуг адвокат визначає після одержання від клієнта замовлення та виставляє відповідний рахунок. Пунктами 4.2, 4.5 договору передбачено порядок оплати та оформлення акта про надану юридичну допомогу.
Згідно з актом наданих послуг № 06/10 від 06.10.2026 сторони підтвердили надання правничої допомоги загальною вартістю 40 000,00 грн, а саме: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань - кількість 2, вартість одиниці 5 000,00 грн, усього 10 000,00 грн; аналіз правових документів - кількість 2, вартість одиниці 5 000,00 грн, усього 10 000,00 грн; написання та подання позовної заяви - кількість 2, вартість одиниці 10 000,00 грн, усього 20 000,00 грн. Акт підписано адвокатом і клієнтом, у ньому зазначено про відсутність претензій клієнта щодо обсягу, якості та строків послуг.
Рахунок-фактура № 06/10 від 06.10.2026 на загальну суму 40 000,00 грн містить той самий перелік із трьох видів послуг та їх вартість. Документів, які б підтверджували фактичну оплату рахунку, серед досліджених додатків не встановлено. Проте сама відсутність платіжного документа не виключає можливості розподілу витрат, що відповідно до договору підлягають сплаті, за умови належного підтвердження їх обсягу, вартості та зв`язку з розглядом справи.
Разом із тим суд звертає увагу на особливості змісту акта № 06/10. У ньому поряд із назвою відповідних послуг використано графу «Кількість», у якій навпроти кожного із трьох видів робіт проставлено цифру «2». Водночас в акті не зазначено, що відповідні кількісні показники означають саме години роботи адвоката. Одиниці виміру, фактичну тривалість виконання кожної послуги, зміст окремих консультацій та обсяг документів, проаналізованих під час кожного з двох зазначених видів роботи, акт не конкретизує.
Отже, цифра «2» у відповідній графі сама собою не дає підстав ані ототожнювати її з двома годинами роботи, ані встановлювати фактично витрачений адвокатом час. Водночас відсутність погодинного обліку не є самостійною підставою для відмови у відшкодуванні правничої допомоги, ціна якої визначена за результатом чи за одиницю послуги. Ця обставина оцінюється судом у сукупності з іншими відомостями про фактичний обсяг і необхідність робіт.
Матеріали справи підтверджують підготовку та подання в інтересах позивача однієї позовної заяви про визнання припиненими зобов`язань за кредитним договором № 631300735. Натомість акт містить два кількісні показники стосовно «написання та подання позовної заяви», але не розкриває, які саме дві окремі послуги при цьому мали місце та з чим була пов`язана необхідність повторного виконання цього виду роботи.
Аналогічно в акті окремими рядками наведено консультації та аналіз правових документів, кожний із показником «2», однак не вказано, які питання розглядалися під час кожної консультації, які саме документи досліджувалися повторно і в чому полягав самостійний процесуальний результат цих дій.
2.3. Оцінка обґрунтованості та пропорційності відшкодування
Предметом спору було встановлення факту припинення кредитних зобов`язань після повного виконання судового рішення, попри подальше пред`явлення банком вимоги про наявність боргу. Суд ураховує значення спору для позивача, необхідність аналізу кредитних документів, попереднього судового рішення та виконавчого провадження. Водночас справа розглядалася письмово, в порядку спрощеного позовного провадження без судових засідань за участю представника, а обсяг процесуальних дій адвоката, окремо відображений у поданому акті, не дає підстав відносити всю суму 40 000,00 грн до розумно необхідних витрат, які має компенсувати відповідач.
Суд також бере до уваги результат вирішення спору: позов задоволено частково. Основну немайнову вимогу про визнання припиненими зобов`язань задоволено, проте в заявленій позивачем частині щодо конкретної дати їх припинення відмовлено. За характером цих вимог неможливо здійснити арифметичний поділ вартості правничої допомоги за ціною кожної із них, тому пропорційність суд оцінює з огляду на фактичний результат судового захисту та сукупність обставин спору.
З огляду на вказане суд вважає обґрунтованим покласти на відповідача 10 000,00 грн як компенсацію необхідного комплексу робіт із підготовки правової позиції та однієї позовної заяви, що відповідає вартості однієї одиниці послуги «написання та подання позовної заяви», визначеній актом.
Таким чином, на підставі критеріїв, установлених частиною третьою статті 141 ЦПК України, суд вважає виправданим часткове покладення заявлених витрат на АТ «СЕНС БАНК» у розмірі 10 000,00 грн, а решту 30 000,00 грн залишає за позивачем як витрати, що за поданими доказами не відповідають вимогам обґрунтованості та пропорційності для їх компенсації коштом відповідача у заявленому обсязі.
Висновок суду стосується виключно питання розподілу витрат на професійну правничу допомогу та не змінює встановлених основним рішенням від 08.07.2026 обставин, правового результату розгляду позову і вже здійсненого розподілу судового збору.
Керуючись статтями 12, 13, 76-81, 89, 133, 134, 137, 141, 258-259, 263-265, 270, 352, 354 ЦПК України, суд
ВИРІШИВ:
заяву представника ОСОБА_1 , адвоката Нікітіної Ганни Едуардівни про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі № 752/1593/26 - задовольнити частково.
Стягнути з Акціонерного товариства «СЕНС БАНК» (03150, м. Київ, вул. Велика Васильківська, буд. 100; код ЄДРПОУ 23494714) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10 000 (десять тисяч) гривень 00 копійок.
У задоволенні заяви в іншій частині вимог щодо відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в сумі 30 000 (тридцять тисяч) гривень 00 копійок - відмовити.
Додаткове рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного додаткового рішення.
Учасник справи, якому повне додаткове рішення не було вручено в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційну скаргу подано протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного додаткового рішення.
Додаткове рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги додаткове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст додаткового рішення складено 16.10.2026.
Суддя С. О. Чекулаєв
The court decision No. 140674458, Holosiivskyi District Court of Kyiv City was adopted on 16.10.2026. The procedural form is Civil, and the decision form is Decision. On this page, you will find essential information about this court decision. We provide convenient and quick access to actual court decisions so that you can keep up to date with the most recent court precedents. Our database covers the full range of information you need, allowing you to find useful information easily.
This decision relates to case No. 752/1593/26. Legal Entities, which are mentioned in the text of this judgment: