Court ruling № 140672497, 16.10.2026, Kyiv District Administrative Court

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

16 жовтня 2026 року Київ № 320/12416/25

Київський окружний адміністративний суд у складі судді Скрипки І.М., розглянувши адміністративну справу за позовом Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київкомунсервіс» до Антимонопольного комітету України в особі комісії Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель про визнання протиправним та скасування рішення,

в с т а н о в и в:

позивач 16.09.2024 звернувся через підсистему «Електронний суд» з указаним позовом (у зв`язку з надмірним навантаженням автоматизований розподіл здійснено 17.03.2025) до Антимонопольного комітету України.

Просили суд визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель № 14663-р/пк-пз від 02.09.2024, оголошення UA-2024-08-01-003500-а.

У зв`язку з невідповідністю позовної заяви вимогам процесуального закону, керуючись статтею 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ухвалою від 16.04.2025 позов залишив без руху з наданням позивачеві строку для усунення виявлених недоліків.

На виконання вимог ухвали позивач усунув недоліки у строк та у спосіб, що визначені в ній.

Ухвалою суду від 12.05.2025, з урахуванням заяви про усунення недоліків, відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження.

22.05.2025 до Київського окружного адміністративного суду надійшло клопотання представника відповідача про проведення розгляду адміністративної справи № 320/12416/25 за правилами загального позовного провадження.

Вирішуючи питання щодо наявності підстав для розгляду цієї адміністративної справи за правилами загального позовного провадження, суд зазначає.

За приписами частини першої статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного). За змістом частин другої, третьої статті 12 та пункту 20 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні, спрощене позовне провадження - для розгляду справ, у яких характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.

При вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) значення справи для сторін; 2) обраний позивачем спосіб захисту; 3) категорію та складність справи; 4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; 5) кількість сторін та інших учасників справи; 6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження (частина третя статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України).

При цьому згідно з положеннями частини другої статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті. Відповідно до пункту четвертого статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України за правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах:

1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом;

2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності;

4) щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує: для юридичних осіб - п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; для фізичних осіб та фізичних осіб - підприємців - сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України «Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років»;

6) щодо оскарження індивідуальних актів Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Міністерства фінансів України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, рішень Кабінету Міністрів України, визначених частиною першою статті 266-1 цього Кодексу. Питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі (частина перша статті 260 Кодексу адміністративного судочинства України).

У цьому випадку предмет позову не стосується оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом, оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності, щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує: для юридичних осіб - п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; для фізичних осіб та фізичних осіб-підприємців - сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України «Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років», щодо оскарження індивідуальних актів Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Міністерства фінансів України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, рішень Кабінету Міністрів України, визначених частиною першою статті 266-1 цього Кодексу.

Про необхідність розгляду справи у порядку загального позовного провадження представник відповідача зазначила, що предметом спору у цій справі є рішення Комісії Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель, а очікувана вартість закупівлі є значною.

У зв`язку із цим зазначено, що ця справа становить значний суспільний інтерес, оскільки стосується процедури закупівлі, що проводилася державним підприємством. При цьому не зазначено встановлення яких обставин у справі є неможливим шляхом аналізу письмових доказів.

Суд звертає увагу, що у мотивувальній частині рішення зазначаються, зокрема, серед іншого, обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.

У зв`язку із цим, суд вказує, що під час розгляду справи судом будуть ретельно дослідженні всі наявні у матеріалах справи документи з наданням їм відповідної правової оцінки, і це не вимагає проведення судового засідання.

Суд ураховує і те, що відповідач не обмежений в праві надавати пояснення в письмовій формі, у тому числі й додаткові докази.

Натомість, відповідач, який подав клопотання, - є суб`єктом владних повноважень, процесуальна діяльність якого направлена на доведення правомірності оскаржуваного рішення, винесеного в порядку реалізації відповідачем владних управлінських повноважень. Така діяльність відповідача полягає в подачі до суду всіх наявних належних документів (їх копій), які стосуються предмету позову. Саме такі документи відповідач може подати до суду, як належні і допустимі докази.

Зважаючи на характер спірних правовідносин та предмет доказування у цій справі, з огляду і на те, що для її розгляду і вирішення відсутня необхідність у заслуховуванні свідків чи експертів, суд дійшов висновку, про можливість розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

За наведеного, суд констатує відсутність підстав для задоволення клопотання представника розгляд справи №320/12416/25 за правилами загального позовного провадження.

Керуючись статтями 4, 12, 243, 248, 257, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

у х в а л и в:

у задоволенні клопотання представника Антимонопольного комітету України про розгляд адміністративної справи №320/12416/25 за правилами загального позовного провадження - відмовити.

Копію ухвали суду надіслати (видати) учасникам справи (їхнім представникам).

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Скрипка І.М.