№ 140662433, 12.10.2026, Skvyra District Court of Kyiv Oblast

Сквирський районний суд Київської області

Справа № 376/2200/26

Провадження № 3/376/578/2026

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 жовтня 2026 року суддя Сквирського районного суду Київської області Ловінська С.С., розглянувши матеріали, які надійшли від батальйону №2 ППП в місті Біла Церква та Білоцерківському районі, про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , паспорт для виїзду за кордон № НОМЕР_1 від 23.07.2021р.,

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

ВСТАНОВИЛА:

19.07.2026 о 19 год 45 хв на дорозі О-102005 Тарасівка-Шамраївка ОСОБА_1 керував транспортним засобом - електросамокатом "KUGO M05" без номерного знаку у стані алкогольного сп?яніння. Огляд на стан алкогольного сп`яніння за згодою ОСОБА_1 проводився із застосуванням газоналізатора Drager Alcotest 7510 ARLM-0328. Результат огляду 0.92 проміле, від проходження огляду в медичному закладі відмовився.

У судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, хоча про дату, час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином, шляхом направлення судових повісток поштовим зв`язком за адресою його місця проживання. Про причини своєї неявки суд не повідомив, будь-яких заяв чи клопотань на адресу суду від нього не надходило.

Суд зауважує, що положеннями ч. 2 ст. 268 КУпАП визначено перелік справ про адміністративні правопорушення, під час розгляду яких присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, є обов`язковою. Водночас цей перелік не містить справ про адміністративні правопорушення, передбачені ст. 130 КУпАП.

Зважаючи на необхідність дотримання балансу між забезпеченням права особи на участь у розгляді справи та необхідністю розгляду справи в установлені законом строки, з урахуванням строків притягнення особи до адміністративної відповідальності, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, а саме ОСОБА_1 .

Суд, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, докази наявні в ній та оцінивши їх в сукупності, дійшов наступного висновку:

З положень ч.1 ст.130 КУпАП слідує, що адміністративна відповідальність передбачена за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про автомобільний транспорт» електричний колісний транспортний засіб - дво- і більше колісний транспортний засіб, оснащений виключно електричними тяговими двигунами (одним чи декількома) та системою акумулювання електричної енергії (акумуляторною батареєю), яка має технічні можливості заряджатися від зовнішнього джерела електричної енергії.

З положень ч.1 ст.1 Закону України «Про деякі питання використання транспортних засобів, оснащених електричними двигунами, та внесення змін до деяких законів України щодо подолання паливної залежності і розвитку електрозарядної інфраструктури та електричних транспортних засобів», вбачається, що самокат є колісним транспортним засобом.

Правилами дорожнього руху розмежовано поняття «транспортний засіб» та «механічний транспортний засіб» (п.1.10 ПДР).

Згідно з ПДР: «транспортний засіб» - пристрій, призначений для перевезення людей і (або) вантажу, а також встановленого на ньому спеціального обладнання чи механізмів; «механічний транспортний засіб» - транспортний засіб, що приводиться в рух з допомогою двигуна. Останній термін поширюється на трактори, самохідні машини та механізми, а також тролейбуси та транспортні засоби з електродвигуном потужністю понад 3 кВт.

З урахуванням того, що диспозиція ч.1 ст.130 КУпАП передбачає відповідальність за керування будь-яким «транспортним засобом», а не тільки «механічним транспортним засобом», ОСОБА_1 є суб`єктом адміністративного правопорушення за ст. 130 КУпАП.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення підтверджується сукупністю досліджених судом доказів, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 723721 від 19.07.2026; актом огляду на стан алкогольного сп`яніння, відповідно до якого за результатами огляду, проведеного за допомогою спеціального технічного засобу газоаналізатора Drager Alcotest 7510, встановлено стан алкогольного сп`яніння з результатом 0,92 проміле; направленням водія транспортного засобу на огляд з метою встановлення стану алкогольного сп`яніння; відеозаписом з нагрудних камер поліцейських від 19.07.2026, ідентифікатор відеозапису: «477951475513».

Оцінюючи наведені докази, суд керується положеннями ст.266 КУпАП та Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України Міністерства охорони здоров`я України №1452/735 від 09.11.2015р. (зі змінами) (далі Інструкція), якими унормовано правову процедуру огляду водіїв на стан сп`яніння, встановлено гарантії захисту прав і законних інтересів водія, а також процесуальні запобіжники можливим зловживанням з боку працівників поліції.

Суд зважає на те, що згідно із п.2 розділу І Інструкції підставою для висунення вимоги про необхідність проходження огляду на стан сп`яніння є суб`єктивне припущення поліцейського про перебування особи у стані сп`яніння, яке ґрунтується на наявності у особи однієї чи декількох ознак алкогольного сп`яніння, передбачених п.3 розділу І Інструкції.

За наявності ознак, передбачених пунктом 3 розділу І Інструкції, поліцейський проводить огляд на стан сп`яніння за допомогою спеціальних технічних засобів на місці зупинки транспортного засобу або забезпечує доставку особи до найближчого закладу охорони здоров`я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення підстав для проведення огляду (п.п. 1,9 Розділу ІІ інструкції).

Положеннями п. 2.5 Правил дорожнього руху України визначено обов`язок водія на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

На виконання зазначених вимог ОСОБА_1 пройшов огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою спеціального технічного засобу Drager, за результатами якого було встановлено 0,92 проміле алкоголю.

Судом встановлено, що зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення обставини підтверджуються відеозаписом з нагрудної відеокамери (відеореєстраторів), використання якої передбачено ст. 40 Закону України "Про національну поліцію" та Інструкцію про порядок зберігання, видачі, приймання, використання нагрудних відеокамер (відеореєстраторів) працівниками патрульної поліції та доступ до відеозаписів з них, затвердженої наказом Департаменту патрульної поліції від 03.02.2016 №100, що був досліджений судом.

Враховуючи вищевикладене, суддя дійшов висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення є доведеною належним чином та в його діях є склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, а тому на нього слід накласти стягнення, визначене у санкції даної статті.

Санкція частини 1 статті 130 КУпАП передбачає накладення на водіїв штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та не містить альтернатив застосування адміністративного стягнення.

Відповідно до п.1.10 Правил дорожнього руху України водій - особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії. Водієм також є особа, яка навчає керуванню транспортним засобом, перебуваючи безпосередньо в транспортному засобі.

Отже, щоб особа вважалась водієм, вона повинна керувати транспортним засобом та мати відповідне право на керування таким транспортним засобом (посвідчення водія відповідної категорії).

Проте чинне законодавство України не передбачає окремої категорії водійських прав для засобів пересування, таких як електросамокати чи інші засоби легкого персонального електротранспорту, а отже, керування електросамокатом здійснюється без вимоги наявності посвідчення водія, і особа, що керує таким засобом, не набуває статусу водія в повному юридичному розумінні цього поняття, яке має визначальне значення для застосування стягнення у вигляді позбавлення права керування, передбаченого статтею 130 КУпАП.

Враховуючи зазначене, зокрема те, що керування електросамокатом не вимагає наявності спеціального права (посвідчення водія), то на думку суду, особа, яка керує таким транспортним засобом, має нести відповідальність як «інша особа», тобто у вигляді накладення штрафу без стягнення у вигляді позбавлення права керування.

Такий правовий підхід узгоджується із положенням пункту 1.10 ПДР щодо визначення поняття «водій» та відповідає вимогам статті 130 КУпАП, яка розмежовує суб`єктний склад правопорушників залежно від наявності у особи спеціального права керування транспортним засобом.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП, ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», суд стягує з правопорушника в дохід держави судовий збір, що становить 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Керуючись ст. 284, ст. 285 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя -

ПОСТАНОВИЛА:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та накласти адміністративне стягнення у виді штрафу в дохід держави у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 копійок.

Штраф необхідно внести через установу банку України на розрахунковий рахунок: Отримувач: ГУК у Київ. Обл./м.Київ/21081300; Код отримувача (код ЄДРПОУ): 37955989; Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); Номер рахунку: UA488999980313030149000010001; Код класифікації доходів бюджету: 21081300.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір у сумі 665, 60 грн (шістсот шістдесят п`ять грн. 60 коп) на користь держави в особі ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001; код класифікації доходів бюджету: 22030106.

Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення (ч.1 ст.307 КУпАП).

Штраф, накладений за вчинення адміністративного правопорушення, вноситься порушником в установу банку України, якщо інше не встановлено законодавством України (ч.3 ст.307 КУпАП).

У разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений ч.1 ст.307 КУпАП, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті КУпАП та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України (ст.308 КУпАП).

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення до Київського апеляційного суду через Сквирський районний суд Київської області.

Суддя С.С. Ловінська