Decision № 140661002, 16.10.2026, Iziaslav District Court of Khmelnytskyi Oblast

Справа № 675/1527/26

Провадження № 2/675/1368/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

З А О Ч Н Е

"16" жовтня 2026 р. м. Ізяслав

Ізяславський районний суд Хмельницької області в складі: головуючого судді Трасковського С. Л., за участю: секретаря судового засідання Тітарчук В. В., розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження в залі суду в. м. Ізяслав цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» звернулося до суду через підсистему «Електронний суд» із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №16.01.2026-100000861 від 16 січня 2026 року.

Позивач просить стягнути 30 926,00 грн заборгованості, з яких 8 100,00 грн основна сума кредиту, 12 539,00 грн проценти за користування кредитом, 729,00 грн комісія за надання кредиту, 1 458,00 грн комісія за обслуговування кредитної заборгованості та 8 100,00 грн проценти за статтею 625 ЦК України. Також заявлено вимоги про відшкодування 2662,40 грн судового збору та 138,18 грн витрат, пов`язаних із направленням документів відповідачу.

На обґрунтування позову товариство зазначило, що 16 січня 2026 року сторони уклали в електронній формі кредитний договір, за яким відповідачу надано 4 500,00 грн. Додатковими договорами від 16 та 17 січня 2026 року суму кредиту збільшено відповідно на 2 000,00 грн та 1 600,00 грн до 8 100,00 грн загалом. Позивач посилається на належне виконання свого обов`язку щодо видачі кредитних коштів та невиконання відповідачем обов`язків щодо їх повернення і сплати передбачених договором платежів.

Ухвалою суду від 23 вересня 2026 року відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Представник позивача в судового засідання не з`явився. У позовній заяві просив розглянути справу за його відсутності, підтримав позовні вимоги та не заперечував проти ухвалення заочного рішення.

Відповідач у судове засідання не з`явився, хоча про дату, час і місце його проведення повідомлений у встановленому законом порядку. Причин неявки суду не повідомив, відзиву на позов та заяв про відкладення розгляду справи не подав.

З огляду на належне повідомлення відповідача, його неявку без повідомлення причин, неподання відзиву та відсутність заперечень позивача суд відповідно до статті 280 ЦПК України здійснює заочний розгляд справи за наявними доказами. Неподання відзиву не звільняє суд від обов`язку перевірити обґрунтованість позовних вимог (частина восьма статті 178, статті 81, 89 ЦПК України).

Оскільки в судове засідання не з`явилися всі учасники справи, відповідно до частини другої статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши подані докази в сукупності, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову з таких підстав.

Суд установив, що 16 січня 2026 року між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 укладено електронний кредитний договір №16.01.2026-100000861, до складу якого входять пропозиція про укладення договору (оферта), заявка та акцепт. Акцепт здійснено із застосуванням електронного підпису одноразовим ідентифікатором Е977; під час оформлення кредиту використано систему BankID НБУ для ідентифікації позичальника.

Відповідно до частини дванадцятої статті 11 та статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений і підписаний у визначеному цим Законом порядку, за правовими наслідками прирівнюється до договору в письмовій формі. Зазначені матеріали підтверджують погодження сторонами істотних умов кредитування.

За умовами договору початкова сума кредиту становила 4 500,00 грн, строк кредитування 217 днів, дата остаточного повернення 20 серпня 2026 року. Пунктами 3.1, 4.1 і 4.3 оферти визначено обов`язок позичальника повернути кредит і сплатити встановлені договором платежі, спосіб видачі коштів на зазначений ним платіжний засіб та момент надання кредиту.

Додатковим договором від 16 січня 2026 року погоджено видачу другого траншу в сумі 2 000,00 грн і збільшення загального розміру кредиту до 6 500,00 грн. Додатковим договором від 17 січня 2026 року передбачено третій транш у сумі 1 600,00 грн, унаслідок чого загальна сума кредиту становила 8 100,00 грн. Дата остаточного повернення кредиту залишилася 20 серпня 2026 року.

Факт перерахування коштів на зазначену в договорі платіжну картку підтверджується листами ТОВ «Універсальні платіжні рішення» про виконання транзакцій через платіжну систему iPay.ua: 4 500,00 грн та 2 000,00 грн 16 січня 2026 року, 1 600,00 грн 17 січня 2026 року. Ці відомості узгоджуються з умовами кредитного договору, додатковими договорами та договором про надання послуг із переказу коштів між кредитодавцем і платіжною установою.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Частиною 1 статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

На підставі частини 1 статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками (стаття 1046 ЦК України).

Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частини 1-4 статті 12 ЦПК України).

Частиною 1 статті 13 ЦПК України встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно до змісту частини 1 статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (частина 1 статті 81 ЦПК України).

Суд установив, що позивач виконав обов`язок з надання кредитних коштів у загальній сумі 8100,00 грн. Повернення цієї суми було передбачене погодженим графіком платежів, остаточна дата повернення кредиту 20.08.2026. Із наданого розрахунку вбачається, що платежів у погашення кредиту не надходило, а тому непогашений основний борг становить 8100,00 грн. Цей висновок ґрунтується на сукупності договорів, документів про переказ трьох траншів та розрахунку.

Крім повернення основної суми кредиту договором передбачена сплата процентів за правомірне користування ним. Заявкою встановлено фіксовану ставку «Стандарт» 1% на день протягом перших трьох чергових періодів та ставку «Економ» 0,5% на день протягом наступних періодів. Додатковим договором від 17.01.2026 погоджено оновлений графік: перший період завершується 15.02.2026, другий 18.03.2026, третій 18.04.2026; четвертий розпочинається 19.04.2026. Остання дата повернення кредиту за графіком 20.08.2026.

Розрахунок позивача відображає нарахування договірних процентів із 16.01.2026 по 20.08.2026 включно: за ставкою 1% до 18.04.2026 та за ставкою 0,5% із 19.04.2026. Після надання додаткових траншів базою розрахунку ставала збільшена непогашена сума кредиту спочатку 6 500,00 грн, а згодом 8 100,00 грн, що відповідає умовам додаткових договорів. Із розрахунку вбачається, що за перший день на 6 500,00 грн нараховано 65,00 грн, а за наступні періоди проценти визначалися з урахуванням фактичного збільшення суми кредиту. Сукупний результат за всі чергові періоди становить 12 539,00 грн. Нарахування після погодженої дати остаточного повернення кредиту позивач до цієї суми не включав. Таким чином, сума процентів відповідає передбаченим договором ставкам, періодам та погодженому графіку платежів.

За встановлених обставин суд доходить висновку про обґрунтованість вимог щодо стягнення 8 100,00 грн неповернутого кредиту і 12 539,00 грн процентів за користування кредитом, нарахованих у межах погодженого строку кредитування.

Щодо комісії за надання кредиту в сумі 729,00 грн суд зазначає таке. Заявкою та двома додатковими договорами прямо передбачено одноразову комісію в розмірі 9% від кожного фактично наданого траншу: 405,00 грн із 4 500,00 грн, 180,00 грн із 2 000,00 грн і 144,00 грн із 1 600,00 грн, разом 729,00 грн. У позові кредитодавець пояснив її як плату, пов`язану з організацією перерахування коштів на зазначений споживачем рахунок із використанням стороннього платіжного сервісу. Наявність відповідного способу видачі кредиту підтверджується договором про надання послуг переказу коштів із ТОВ «Універсальні платіжні рішення» та листами останнього про виконані перекази. Ця комісія встановлена одноразово у зв`язку з видачею конкретних сум кредиту, чітко визначена у відсотках та гривнях і відображена в погодженому графіку платежів. Вона відрізняється за змістом та підставою нарахування від періодичної комісії за обслуговування заборгованості. Враховуючи визначеність і погодженість одноразового платежу та підтвердження здійснених переказів, суд вважає вимогу про стягнення 729,00 грн обґрунтованою.

Водночас вимога про стягнення 1 458,00 грн комісії за обслуговування кредитної заборгованості не підлягає задоволенню. У договорі як підстави для її сплати зазначено інформаційну підтримку телефоном та через особистий кабінет, можливість здійснення платежів, відновлення пароля, нагадування про платежі, консультації й інші подібні дії. Отже, перелік дій у договорі наведено, але це саме по собі не доводить, що за кожний період споживачеві надавалася самостійна додаткова чи супутня платна послуга, відмінна від дій кредитодавця з виконання та супроводу кредитного договору. Доказів звернення позичальника за окремими платними послугами, їх обсягу та фактичного надання позивач не подав. Частина перша статті 11 Закону України «Про споживче кредитування» гарантує споживачу безоплатне отримання інформації про стан заборгованості на його вимогу не частіше одного разу на місяць. Суд враховує правовий висновок Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, викладений у постанові від 06.11.2023 у справі №204/224/21, щодо неприпустимості покладення на споживача періодичної плати за обслуговування без належного визначення та обґрунтування конкретних платних послуг, а також за послуги, які за законом мають надаватися безоплатно. З огляду на зміст погоджених умов та відсутність доказів надання самостійних платних послуг суд не вбачає правових підстав для стягнення комісії за обслуговування у сумі 1 458,00 грн.

Щодо вимоги про стягнення 8 100,00 грн процентів річних на підставі статті 625 ЦК України суд зазначає, що перший черговий платіж за погодженим графіком підлягав сплаті 15 лютого 2026 року. За розрахунком позивача проценти за прострочення нараховані за період із 16 лютого до 23 квітня 2026 року включно. Правомірність їх арифметичного розрахунку не впливає на вирішення цієї вимоги з огляду на передбачене законом звільнення позичальника від відповідальності.

Згідно із пунктом 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установивши, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Воєнний стан в Україні введено Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022, затвердженим Законом України №2102-IX, і він діяв протягом усього періоду, за який позивач нарахував зазначені проценти.

Оскільки зазначені проценти річних нараховані за прострочення виконання кредитного зобов`язання під час дії воєнного стану, на відповідні правовідносини поширюється звільнення від відповідальності, прямо встановлене пунктом 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України.

Таким чином, у стягненні 8 100,00 грн процентів річних за статтею 625 ЦК України необхідно відмовити.

Посилання позивача на Закон України №3498-IX, яким змінено положення Закону України «Про споживче кредитування», не спростовують цього висновку: зазначений закон не скасував передбаченого пунктом 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України звільнення від відповідальності за статтею 625 ЦК України. Отже, підстав для стягнення 8 100,00 грн процентів річних немає.

Отже, на користь позивача підлягає стягненню 21 368,00 грн заборгованості за кредитним договором №16.01.2026-100000861, з яких 8100,00 грн основний борг, 12 539,00 грн договірні проценти та 729,00 грн комісія за надання кредиту. В інших заявлених складових заборгованості слід відмовити.

Неподання відповідачем відзиву, контррозрахунку чи доказів погашення заборгованості враховується судом поряд з усією сукупністю доказів, проте саме по собі не звільняє позивача від обов`язку довести підстави і розмір заявлених вимог відповідно до статті 81 ЦПК України.

Оскільки позов задоволено в сумі 21 368,00 грн із заявлених 30 926,00 грн, відповідно до пункту 3 частини другої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на відповідача пропорційно до розміру задоволених вимог. Із сплачених позивачем 2 662,40 грн судового збору стягненню підлягає 1 839,56 грн (2 662,40 ? 21 368 / 30 926).

Щодо вимоги про відшкодування 138,18 грн витрат на поштові послуги суд зазначає, що за пунктом 4 частини третьої статті 133 ЦПК України витрати, пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до нього, можуть належати до судових витрат. Відповідно до частини восьмої статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється на підставі поданих доказів (договорів, рахунків тощо). Отже, фактична попередня оплата послуг не є обов`язковою умовою їх розподілу, проте належними доказами має бути підтверджено суму вже понесених або належних до сплати витрат.

На підтвердження направлення копії позову з додатками відповідачу позивач послався на відправлення через ТОВ «Поштова служба «Е-ПОСТ» та опис вкладення. Зазначений доказ стосується факту відправлення і переліку документів, але не засвідчує вартості поштової послуги. Рахунку, акта наданих послуг, розрахунку вартості конкретного відправлення чи іншого документа, що підтверджує сплату або обов`язок сплатити 138,18 грн, суду не подано. Саме лише зазначення цієї суми в позовній заяві не підтверджує її розміру, а отже у відшкодуванні поштових витрат слід відмовити.

Таким чином, із відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати зі сплати судового збору в сумі 1839,56 грн. У відшкодуванні витрат на поштові послуги слід відмовити.

На підставі викладеного, керуючись статтями 4, 12, 13, 81, 141, 223, 247, 259, 263-265, 280-284 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , рнокпп НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (місце знаходження: 01032, м. Київ, вул. Саксаганського, 133-А, код ЄДРПОУ 37356833, МФО 305299, р/р НОМЕР_2 ) заборгованість за кредитним договором №16.01.2026-100000861 від 16.01.2026 у розмірі 21368 (двадцять одна тисяча триста шістдесят вісім) грн. та судові витрати у розмірі 1839 (одна тисяча вісімсот тридцять дев`ять) грн 56 коп.

У задоволенні решти позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення може бути переглянуте Ізяславським районним судом Хмельницької області за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повний текст рішення складено 16 жовтня 2026 року.

Суддя: С. Л. Трасковський