Decision № 140659725, 30.09.2026, Oleksandrivskyi District Court of Zaporizhzhia City (until 25.04.2025 - Zhovtnevyi District Court of Zaporizhzhia City)

30.09.2026

Справа № 331/1286/26

Провадження № 2/331/1991/2026

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 вересня 2026 року місто Запоріжжя

Олександрівський районний суд міста Запоріжжя в складі :

головуючого - судді Скользнєвої Н.Г.,

за участю: секретаря Постарнак М.М.,

прокурора Шерстюка М.О.,

учасник справи:

представник позивача ОСОБА_1 ,

розглянув в порядку загального позовного провадження в місті Запоріжжі справу за позовом виконавчого комітету Бердянської міської ради до ОСОБА_2 , третя особа - ОСОБА_3 , про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів, -

ВСТАНОВИВ:

17 лютого 2026 року Виконавчий комітет Бердянської міської ради через Електронний суд звернувся до Олександрівського районного суду міста Запоріжжя з позовною заявою до ОСОБА_2 . Під час розгляду справи позовні вимоги неодноразово уточнювалися. Остточно позивач просить суд: позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 батьківських прав стосовно неповнолітнього ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , аліменти на утримання малолітнього ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на користь його опікуна - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходу) щомісячно, до досягнення дитиною повноліття.

В обґрунтування уточнених позовних вимог зазначено, що ОСОБА_4 народився ІНФОРМАЦІЯ_2 в місті Бердянськ. Мати - ОСОБА_2 , батько, відомості про якого несені відповідно до частини першої статті 135 СК України - ОСОБА_5 . ОСОБА_2 зареєстрована та проживала у місті Бердянськ. 27 липня 2021 року відповідачка звернулася до служби у справах дітей виконавчого комітету Бердянської міської ради із письмовою заявою, в якій зазначила, що у зв`язку з перебуванням на стаціонарному лікуванні в Бердянському протитуберкульозному відділенні, вона не має можливості самостійно доглядати за своєю дитиною - ОСОБА_4 , у зв`язку з цим просила тимчасово влаштувати дитину до Запорізького обласного спеціалізованого будинку дитини «Сонечко» ЗМР. Малолітній ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з 30.07.2021 (на момент взяття на облік - 29 днів від народження) перебуває на обліку служби у справах дітей виконавчого комітету Бердянської міської ради як дитина, що опинилася в складних життєвих обставинах та влаштований до КУ «Запорізький обласний спеціалізований будинок дитини «Сонечко» ЗМР» на повне державне утримання терміном на 6 місяців. Мати періодично підтримувала телефонний зв`язок із закладом, цікавилася станом здоров`я та розвитком дитини. Останнє листування ОСОБА_2 з адміністрацією будинку дитини відбулося 24.08.2022. Після цієї дати мати, родичі чи інші законні представники дитини не відвідували заклад і не зверталися - ні письмово, ні усно. Заходами по встановленню місця перебування матері дитини з`ясовано, що вона перебуває на території Республіки Польща. Відомі контактні дані матері неактивні, у зв`язку з чим зв`язок із ОСОБА_2 відсутній, а місце її фактичного перебування невідомо. Після початку повномасштабного збройного вторгнення на територію України, комунальну установу «Запорізький обласний спеціалізований будинок дитини «Сонечко» Запорізької обласної ради» було евакуйовано до Львівської області. У зв`язку з цим малолітнього ОСОБА_4 було тимчасово переміщено та влаштовано до комунального некомерційного підприємства Львівської обласної ради «Львівський обласний спеціалізований будинок дитини «Мальви». На цей час КУ «Запорізький обласний спеціалізований будинок дитини «Сонечко» Запорізької обласної ради» припинило свою діяльність шляхом приєднання до КНП «Запорізька обласна клінічна дитяча лікарня» Запорізької обласної ради». На підставі розпорядження міського голови від 5 лютого 2025 року № 52-р «Про влаштування дитини на повне державне утримання» ОСОБА_4 було переведено до Центру медичної реабілітації та паліативної допомоги дітям Черкаської обласної ради, де дитина перебуває на повному державному утриманні до теперішнього часу. Жоден із родичів малолітньої дитини не відвідував його, не звертався до закладу та не виявляв інтересу до його життя чи стану здоров`я. Вищевикладені обставини свідчать про те, що мати дитини - ОСОБА_2 , неналежним чином виконує свої батьківські обов`язки, не забезпечує дитині належних умов для фізичного, розумового, духовного, морального та соціального розвитку, свідомо ухиляється від їх виконання, що негативно впливає на життя, здоров`я та розвиток дитини.

Після подання первісної позовної заяви малолітньому ОСОБА_4 призначено опікуна ОСОБА_3 . Після встановлення опіки малолітній ОСОБА_4 проживає в сім`ї опікуна та перебуває на її повному утриманні. Опікун забезпечує дитині належні умови для проживання, виховання, розвитку, догляду, навчання та захисту її прав та законних інтересів. Таким чином, саме ОСОБА_3 фактично здійснює утримання та виховання дитини, а також виконує обов`язки її законного представника, тому аліменти з відповідача підлягають стягненню на її користь. (а.с. 1-5, 99-103)

Ухвалою суду від 19.02.2026 відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання. (а.с. 43-44)

Ухвалою суду від 17.04.2026 продовжено строк підготовчого провадження. (а.с. 62-63)

30.04.2026 представником позивача через Електронний суд подано до суду уточнену позовну заяву до ОСОБА_2 , якою виключено зі складу учасників по справі Служба у справах дітей Бердянської міської ради. (а.с. 71-76)

Ухвалою суду від 16.06.2026 продовжено строк підготовчого провадження. (а.с. 93-94)

26.06.2026 представником позивача через Електронний суд подано до суду остаточну уточнену позовну заяву до ОСОБА_2 , якою включено до складу учасників по справіопекуна ОСОБА_3 (а.с. 71-76)

Ухвалою суду від 08.07.2026 підготовче провадження по справі закрито, справа призначена до розгляду по суті. (а.с. 123

У судовому засіданні представник позивача позов підтримала та просила його задовольнити.

Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з`явилась, про причини неявки суд не повідомила, заяв про відкладення розгляду справи або розгляду справи за її відсутності не надала, правом на подання відзиву на позовну заяву не скористалась. Про дату, час та місце судового засідання відповідач була повідомлена в установленому законом порядку шляхом повідомленням через офіційний веб-портал судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою http://court.gov.ua/fair/sud0808, а також, через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України.

Третя особа ОСОБА_3 надала суду заяву про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги повністю підтримує. (а.с. 105)

Суд у відповідності до статті 280 ЦПК України приходить до висновку про можливість розгляду справи за відсутності відповідача та ухвалив провести заочний розгляд справи та ухвалити по справі заочне рішення на підставі наявних у справі доказах.

Вислухавши думку учасників процесу, дослідивши матеріли справи, оцінивши та дослідивши у сукупності докази у справі, суд приходить до наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 124 Конституції України, юрисдикція судів поширюється на всі правовідносин, що виникають у державі.

У відповідності з п. 1 ст. 6 Європейської Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, ратифікованої Україною, Законом України №475/97-ВР від 17.07.1997, яка відповідно до ст. 9 Конституції України є частиною національного законодавства України, кожна людина при визначенні її громадянських прав та обов`язків має право на справедливий розгляд справи незалежним та безстороннім судом.

Відповідно до ст. 55 Конституції України кожному гарантується судовий захист його прав і свобод.

Згідно зі ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Ст. 51 Конституції України визначено, що сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки зобов`язані виховувати дітей, піклуватися про їх здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку їх природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Право дитини на належне батьківське виховання, відповідно до ст. 152 СК України, забезпечується системою державного контролю, що встановлена законом.

Відповідно до ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Матеріалами справи встановлено, що ОСОБА_4 народився ІНФОРМАЦІЯ_4 в місті Бердянськ. Батьки дитини, згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , видане 09 липня 2021 року Бердянським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), актовий запис № 383, мати - ОСОБА_2 , батько - ОСОБА_5 . (а.с. 7)

Відомості про батька дитини внесені відповідно до частини першої статті 135 Сімейного кодексу України, що підтверджується витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про народження від 26 серпня 2025 року № 00053237299. (а.с. 9)

Мати дитини - ОСОБА_2 , відповідно до повного витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження №00053237299 від 26 серпня 2025 року, зареєстрована та проживала за адресою: АДРЕСА_1 . (а.с. 9-10)

27 липня 2021 року ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звернулася до служби у справах дітей виконавчого комітету Бердянської міської ради із письмовою заявою, в якій зазначила, що у зв`язку з перебуванням на стаціонарному лікуванні в Бердянському протитуберкульозному відділенні КНП «Запорізький регіональний фтизіопульмонологічний клінічний лікувальнодіагностичний центр» (тривалість лікування - шість місяців), вона не має можливості самостійно доглядати за своєю дитиною - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 . У зв`язку з цим заявниця просила тимчасово влаштувати дитину до Запорізького обласного спеціалізованого будинку дитини «Сонечко» Запорізької міської ради на період її лікування. (а.с. 12)

Рішенням виконавчого комітету Бердянської міської ради від 30 липня 2021 року № 272 «Про влаштування дитини до інтернатного закладу на повне державне утримання» було вирішено влаштувати малолітнього ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 до комунальної установи «Запорізький обласний спеціалізований будинок дитини «Сонечко» Запорізької обласної ради» на повне державне утримання терміном на 6 місяців. (а.с. 13)

У зв`язку з необхідністю з`ясування обставин щодо матері дитини та вирішення питання про можливе надання дитині тимчасового статусу дитини, позбавленої батьківського піклування, службою у справах дітей виконавчого комітету Бердянської міської ради було направлено лист № 05-15/52 від 29 лютого 2024 року до Бердянського районного відділу поліції ГУНП в Запорізькій області з офіційним запитом про сприяння у встановленні місця перебування матері дитини, ОСОБА_2 . (а.с. 14)

Відповідно до відповіді Бердянського районного відділу поліції ГУНП в Запорізькій області від 27 березня 2024 року №3897/50/01-2989, під час проведення перевірочних заходів було встановлено, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , перебуває на території Республіки Польща. Листом зазначені контактні дані матері: номер телефону НОМЕР_2 , електронна адреса - ІНФОРМАЦІЯ_7 (а.с. 15)

Після початку повномасштабного збройного вторгнення на територію України, комунальну установу «Запорізький обласний спеціалізований будинок дитини «Сонечко» Запорізької обласної ради» було евакуйовано до Львівської області.

У зв`язку з припиненням діяльності комунальної установи «Запорізький обласний спеціалізований будинок дитини «Сонечко» Запорізької обласної ради» відповідно до розпорядження голови Запорізької обласної військової адміністрації від 20 грудня 2024 року № 96-ор-св «Про припинення комунальної установи «Запорізький обласний спеціалізований будинок дитини «Сонечко» Запорізької обласної ради шляхом приєднання до КНП «Запорізька обласна клінічна дитяча лікарня» Запорізької обласної ради», виконавчий комітет Бердянської міської ради звернувся до Центру медичної реабілітації та паліативної допомоги дітям Черкаської обласної ради листом № 01-0130/02-11 від 11 лютого 2025 року з проханням погодити влаштування малолітнього ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , до зазначеного закладу. (а.с. 16)

На підставі розпорядження міського голови від 5 лютого 2025 року № 52-р «Про влаштування дитини на повне державне утримання» ОСОБА_4 було переведено до Центру медичної реабілітації та паліативної допомоги дітям Черкаської обласної ради, де дитина перебуває на повному державному утриманні до теперішнього часу. (а.с. 17)

Відповідно до інформації, наданої комунальним некомерційним підприємством «Черкаський обласний центр медичної реабілітації та паліативної допомоги дітям Черкаської обласної ради», за час перебування дитини у закладі ніхто із родичів малолітнього ОСОБА_4 не відвідував його, не звертався до закладу та не виявляв інтересу до його життя чи стану здоров`я. (а.с. 18)

Зазначені обставини підтверджуються Актом закладу охорони здоров`я та органу внутрішніх справ України про дитину, покинуту в закладі охорони здоров`я, складеним 18 вересня 2025 року представниками служби у справах дітей, органу внутрішніх справ та працівниками Комунального некомерційного підприємства «Черкаський обласний центр медичної реабілітації та паліативної допомоги дітям» Черкаської обласної ради. (а.с. 19)

Відповідно до наказу Служби у справах дітей виконавчого комітету Бердянської міської ради від 30 вересня 2025 року № 50 «Про взяття на первинний облік дітей, які залишилися без батьківського піклування, дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування», малолітнього ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , було взято на первинний облік як дитину, що залишилася без батьківського піклування. (а.с. 20)

Вищевикладені обставини свідчать про те, що мати дитини - ОСОБА_2 , неналежним чином не виконує свої батьківські обов`язки, не забезпечує дитині належних умов для фізичного, розумового, духовного, морального та соціального розвитку, свідомо ухиляється від їх виконання, чим грубо порушує вимоги статей 150 та 155 Сімейного кодексу України. Таке ставлення матері негативно впливає на життя, здоров`я та розвиток дитини.

Відповідно до розпорядження голови адміністрації Соборного району Дніпровської міської ради від 14 листопада 2025 року № 203-р «Про встановлення опіки над дитиною ОСОБА_4 », опікуном дитини призначено ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_8 . (а.с. 106)

Після встановлення опіки малолітній ОСОБА_4 проживає в сім`ї опікуна ОСОБА_3 та перебуває на її повному утриманні. (а.с. 111)

Відповідно до висновку № 08-15/776 від 10.11.2025 орган опіки та піклування виконавчого комітету Бердянської міської ради вважає доцільним і обґрунтованим позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 стосовно неповнолітнього ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 21-23)

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені батьківських прав, якщо вони ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дітей.

Відповідно до ст. 165 СК України право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім`ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров`я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.

Пленум Верховного Суду України у абзаці другому п. 16 постанови «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» від 30.03.2007 року № 3 роз`яснив, що ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

У п. 15 цієї ж постанови роз`яснено, що позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.

Згідно із ст. 9 Конвенції про права дитини від 20.11.1989, ратифікованої постановою Верховної Ради України від 27.02.1991 № 789-ХІІ (далі - Конвенція), держави-учасниці поважають право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли це суперечить найкращим інтересам дитини.

Відповідно до ст. 3 Конвенції в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється як найкращому забезпеченню інтересів дитини.

Ч. 1 ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. Практика Європейського суду з прав людини свідчить про те, що питання позбавлення батьківських прав мають ґрунтуватись на оцінці особистості відповідача та його поведінки.

У справі «Мамчур проти України» (заява № 10383/09) від 16 липня 2015 року Європейський суд з прав людини зауважував, що оцінка загальної пропорційності будь-якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зав`язків, вимагатиме від судів ретельної оцінки низки факторів та залежно від обставин відповідної справи вони можуть відрізнятися. Проте необхідно пам`ятати, що основні інтереси дитини є надзвичайно важливими. При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зав`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним (параграф 100).

Аналіз зазначених положень закону, практики Європейського суду з прав людини дає можливість зробити висновок, що підставою позбавлення батьківських прав батьків є виникнення в сім`ї обставин, коли батьки внаслідок свідомої, винної поведінки не виконують своїх обов`язків щодо виховання, утримання, розвитку дітей, їх навчання та лікування і коли таку ситуацію неможливо виправити іншими заходами.

З`ясувавши повно, всебічно та об`єктивно усі обставини справи, оцінивши за своїм внутрішнім переконанням наявні в матеріалах справи докази з точки зору їх належності, допустимості, достовірності, достатності і взаємозв`язку, виходячи з вищевикладених вимог діючого законодавства, суд дійшов висновку, що відповідач ОСОБА_2 дійсно ухиляється від виконання своїх батьківських обов`язків відносно малолітнього ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , про що свідчить той факт, що вона самоусунулась від виконання батьківських обов`язків, не бере належної участі в його житті та вихованні, про що зазначено позивачем у позові, та це не спростовано відповідачем. У діях відповідача проявляється саме винна та пасивна поведінка по відношенню до дитини, відповідач не вживає належних дій щодо забезпечення та виховання сина, покинувши його.

Тому суд приходить до висновку, що позов в частині позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав відносно малолітньої дитини ОСОБА_4 , підлягає задоволенню.

Щодо позовних вимог про стягнення аліментів на утримання дитини, суд виходить з такого.

Відповідно до ст.8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Аналогічна за змістом норма міститься в ст.27 Конвенції про права дитини.

Згідно ст.51 Конституції України, ст.180 Сімейного кодексу України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Згідно ч. 2 ст. 166 Сімейного кодексу України особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов`язку щодо утримання дитини.

Згідно вимогами статті 180 Сімейного кодексу України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Закон покладає на батьків обов`язок щодо надання утримання своїм неповнолітнім дітям, тобто дітям, які не досягли 18 років. Обов`язок батьків утримувати своїх дітей виникає з моменту їх народження та зберігається до досягнення дітьми повноліття.

Відповідно до ст.ст. 182-183 Сімейного кодексу України, вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд повинен ураховувати: стан здоров`я, матеріальне становище дитини і платника аліментів; наявність в останнього інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.

Згідно зі ст. 27 Конвенції про права дитини, прийнятої 44-ю сесією Генеральної Асамблеї ООН 20 листопада 1989 року, батьки або (і) інші особи, що виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здатностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини. Таким чином, дитині повинен бути забезпечений належний рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Такий належний рівень у будь-якому разі не повинен бути меншим, ніж прожитковий мінімум.

Згідно із ч.2 ст.182 Сімейного кодексу України мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку щомісячно, починаючи з дати подання позовної заяви до досягнення дитиною повноліття.

Оскільки малолітній ОСОБА_4 проживає в сім`ї опікуна та перебуває на повному утриманні ОСОБА_3 , аліменти з відповідача підлягають стягненню на користь опікуна для забезпечення належного утримання дитини.

Питання про судові витрати слід вирішити відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України.

Керуючись статтями 12, 13, 259, 263-265, 280 -282 ЦПК України,

ВИРІШИВ :

Позов виконавчого комітету Бердянської міської ради Запорізької області (адреса: м. Запоріжжя, пр-кт Соборний, буд. 164, ЄДРПОУ 02140805) задовольнити.

Позбавити ОСОБА_2 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) батьківських прав відносно сина - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Стягнути з ОСОБА_2 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) на користь ОСОБА_3 (адреса: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 ) аліменти на утримання дитини - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , в розмірі 1/4 (однієї четвертої) від усіх видів заробітку (доходу) платника аліментів , але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з дати звернення до суду - з 17 лютого 2026 року і до досягнення дитиною повноліття.

Стягнути з ОСОБА_2 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) на користь держави судовий збір у розмірі 2 662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 40 копійок.

Сторонам, які не з`явилися в судове засідання, направляється копія заочного рішення в порядку, передбаченому статтею 272 ЦПК України.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено в день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ст.284 ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повне рішення складено 12 жовтня 2026 року.

Суддя : Н.Г.Скользнєва