Decision № 140657808, 16.10.2026, Kyivskyi District Court of Odesa City

______________________

Справа № 947/5392/26

Провадження № 2-др/947/121/26

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.10.2026 року

Київський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді - Гниличенко М.В.

за участю секретаря судового засідання - Тіщенка О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Одеси заяву представника позивача ОСОБА_1 адвоката Щенсна Ірини Олександрівни про постановлення додаткового рішення по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Приморський відділ державної виконавчої служби у місті Одесі Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про звільнення від сплати заборгованості по аліментах, суд,-

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Київського районного суду м.Одеси перебувала цивільна справа за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Приморський відділ державної виконавчої служби у місті Одесі Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про звільнення від сплати заборгованості по аліментах.

Рішенням Київського районного суду м.Одеси від 21.07.2026 року позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Приморський відділ державної виконавчої служби у місті Одесі Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про звільнення від сплати заборгованості по аліментах задоволено.

Звільнено ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , від сплати заборгованості за аліментами на користь ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрованою за адресою: АДРЕСА_2 , по утриманню неповнолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , нарахованими на підставі рішення Київського районного суду м.Одеси у справі № 947/2637/21 від 16.09.2021 року у виконавчому провадженні № 79097875, за період з червня 2021 року по березень 2025 року у розмірі 230000,00 гривень.

Стягнуто з ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , на користь ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , судовий збір у розмірі 1331,20 грн.

Відповідно до ч.8 ст.141 ЦПК України розгляд витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну ухвалу. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Представником позивача адвокатом Щенсна І.О. до закінчення судових дебатів було зроблено заяву про подання на протязі п`яти днів доказів про стягнення витрат на правничу допомогу.

Особи, що беруть участь у справі, про час і місце судового розгляду повідомлялись належним чином у порядку ст.ст.128, 131 ЦПК України.

Позивач ОСОБА_1 та її представник адвокат Щенсна І.О. до судового засідання не з`явились, належним чином повідомлялись, через канцелярію суду надано заяву, якою просили розглянути справу про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на правничу допомогу за відсутності позивача та представника, задовольнити заяву у повному обсязі.

До судового засідання не з`явився відповідач ОСОБА_2 , належним чином сповіщена, про що власноручно поставила підпис, причини неявки суду невідомі.

До судового засідання не з`явився представник третьої особи Приморського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, належним чином повідомлявся, причини неявки суду невідомі.

Суд вважає, що докази, які є в матеріалах справи повними та достатніми для розгляду питання щодо стягнення судових витрат за відсутністю сторін, належним чином повідомлених.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

Статтею 246 ЦПК України передбачено, що якщо сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше двадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Згідно з ч.1 ст. 270 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:

1) стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення;

2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати;

3) судом не вирішено питання про судові витрати;

4) суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 430 цього Кодексу.

При вирішенні питання про стягнення судових витрат на правничу допомогу суд виходить з наступного.

Згідно з частинами першою, третьою статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до частини першої, пункту 2 частини другої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові - на позивача.

Згідно з частиною другою статті 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд, відповідно до частини третьої статті 141 ЦПК України, враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Відповідно до частин третьої, четвертої статті 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

При стягненні витрат на правову допомогу слід враховувати, що особа, яка таку допомогу надавала, має бути адвокатом (стаття 6 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність) або іншим фахівцем у галузі права незалежно від того, чи така особа брала участь у справі на підставі довіреності, чи відповідного до договору (статті 12, 46, 56 ЦПК України). Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені.

У постанові Верховного Суду від 30 вересня 2020 року у справі № 379/1418/18 (провадження № 61-9124св20) вказано, що «склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі.

В постанові Верховного Суду від 03.02.2021 року у справі № 554/2586/16-ц вказано, що при обчисленні гонорару слід керуватися зокрема умовами укладеного між замовником і адвокатом договору про надання правової допомоги (частина друга статті 137 ЦПК України, частина друга статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Відповідно до рішення ЄСПЛ від 23.01.2014 року у справі "East/West Alliance Limited проти України", заява №19336/04 Заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим.

В постанові Об`єднаної палати Касаційного Господарського Суду Верховного суду від 03.10.2019 року у справі № 922/445/19 вказано, що у розумінні положень частини п`ятої статті 141 ЦПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, є можливим лише на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим адвокатом на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Щодо змісту детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16 листопада 2022 року у справі № 922/1964/21 (провадження № 12-14гс22) вказала, що подання детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, не є самоціллю, а є необхідним для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат.

Велика Палата ВС дійшла висновку, що учасник справи повинен деталізувати відповідний опис лише тією мірою, якою досягається його функціональне призначення - визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат. Надмірний формалізм при оцінці такого опису на предмет його деталізації, за відсутності визначених процесуальним законом чітких критеріїв оцінки, може призвести до порушення принципу верховенства права.

Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини. Разом з тим чинне процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.

Про це зазначила Велика Палата Верховного Суду в постанові у справі № № 910/12876/19 від 07.07.2021.

Варто також зауважити, що витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено. Дана позиція є усталеною і підтверджується численними постановами Верховного суду, наприклад у справах № 923/560/17, № 329/766/18, № 178/1522/18.

У разі недотримання вимог щодо співмірності розміру витрат на оплату послуг адвоката, суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат.

У справі, що розглядається, між позивачем ОСОБА_1 та Адвокатським бюро «Іванченко та Партнери» було укладено Договір про надання правової допомоги № 01.07/41-2021 від 01.07.2021 року, у п.1.1 вказаного договору зазначено, що Адвокатське бюро за дорученням клієнта зобов`язується здійснити захист, представництво та надати інші види правової допомоги клієнту на умовах і в порядку, що визначені цим договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання Договору. Відповідно до Додаткової Угоди № 4 від 16.02.2026 року до Договору про надання правової допомоги № 01.07/41-2021 від 01.07.2021 року визначено, що Адвокатське бюро зобов`язується надати правову допомогу клієнту за Договором, а клієнт зобов`язується здійснити оплату за надану правову допомогу у розмірі 30000 грн., протягом тридцяти днів з дати прийняття рішення Київським районним судом м.Одеси за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Приморський відділ державної виконавчої служби у місті Одесі Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про звільнення від сплати заборгованості по аліментах.

У заяві представника позивача про стягнення витрат на правничу допомогу відображено детальний опис виконаних послуг, витрачений час та сума вартості послуги, що також підтверджено Актом № 4 прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг) від 23.07.2026 року. Вартість послуг, зазначених у цьому акті, згідно з Договором про надання правової допомоги № 01.07/41-2021 від 01.07.2021 року та Додатковою Угоди № 4 від 16.02.2024 року до Договору про надання правової допомоги № 01.07/41-2021 від 01.07.2021 року становить 30000 грн.

Відповідачем ОСОБА_2 клопотання про зменшення витрат на правничу допомогу, яку просять стягнути на користь позивача ОСОБА_1 , заявлено не було.

Таким чином, враховуючи надані стороною позивача докази надання правничої допомоги, про які було заявлено у першій заяві по суті, поданої до суду позові з орієнтованим зазначення суми правової допомоги в розмірі 30000 грн., доданих до матеріалів Договору про надання правової допомоги № 01.07/41-2021 від 01.07.2021 року, Додаткової Угоди № 4 від 16.02.2024 року, Акту № 4 прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг) від 23.07.2026 року, знайшли своє підтвердження у судовому засіданні, та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ч.2 ст.141 ЦПК України судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача, у разі відмови у позові на позивача, у разі часткового задоволення позову на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, приймаючи до уваги, що позовні вимоги позивача ОСОБА_1 було задоволено у повному обсязі, клопотань про зменшення витрат на правничу допомогу від сторони відповідача не надходило, тому з відповідача ОСОБА_2 на користь позивача підлягає до стягнення сума витрат на правничу допомогу в розмірі 30000 грн.

На підставі викладеного, заява про ухвалення додаткового рішення підлягає задоволенню у повному обсязі, з огляду на ч.2 ст.141 ЦПК України.

Керуючись ст.ст. 141,246, 263-265, 268, 270, 354 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Заяву представника позивача ОСОБА_1 адвоката Щенсна Ірини Олександрівни про постановлення додаткового рішення по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Приморський відділ державної виконавчої служби у місті Одесі Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про звільнення від сплати заборгованості по аліментах задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , на користь ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 30 000,00 (тридцять тисяч) гривень.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в тридцятиденний строк з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 16.10.2026 року.

Суддя М. В. Гниличенко