Decision № 140653797, 15.10.2026, Koziatyn City and District Court of Vinnytsia Oblast

КОЗЯТИНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

Іменем України

(заочне)

Справа №133/4721/25

15.10.2026 м. Козятин

Козятинський міськрайонний суд Вінницької області

у складі: головуючого судді Дем`янової Ж.М.,

за участі секретаря судового засідання Лакійчук Ю.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Козятині цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

встановив:

Стислий виклад позицій учасників справи.

До суду 16.12.2025 надійшла позовна заява від Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що 07.01.2024 року між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ОСОБА_1 укладено Договір № 4278438 про надання коштів на умовах споживчого кредиту.

Відповідно до умов договору первісний кредитор зобов`язався надати відповідачу грошові кошти на умовах строковості, зворотності та платності, а відповідач повернути кредит, сплатити проценти за користування ним та виконувати інші передбачені договором зобов`язання. Строк кредитування за договором визначено тривалістю 360 днів з 07.01.2024 року по 01.01.2025 року.

Позивач зазначив, що первісний кредитор виконав свої зобов`язання за договором та надав відповідачу кредитні кошти, однак відповідач належним чином взяті на себе зобов`язання не виконала, у зв`язку з чим утворилася заборгованість.

Між первісним кредитором та ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» 25.10.2024 року укладено Договір факторингу № 25/10/2024, відповідно до якого до позивача перейшло право грошової вимоги до відповідача за Договором № 4278438 від 07.01.2024 року, у тому числі право вимоги суми основного боргу, процентів за користування кредитом та інших передбачених договором платежів.

За твердженням позивача, станом на 25.10.2024 року заборгованість відповідача перед первісним кредитором складала 2 499,98 грн за тілом кредиту та 14 747,64 грн нарахованих процентів за користування кредитними коштами.

Оскільки на момент укладення договору факторингу строк кредитування за Договором № 4278438 від 07.01.2024 року не закінчився, позивач вважав правомірним подальше нарахування процентів за користування кредитом у межах погодженого сторонами строку кредитування з 26.10.2024 року по 01.01.2025 року, тобто протягом 68 календарних днів. За цей період, за розрахунком позивача, нараховано 4 250,00 грн процентів.

Таким чином, за твердженням позивача, загальна сума заборгованості відповідача за Договором № 4278438 від 07.01.2024 року становить 21 497,62 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту 2 499,98 грн, проценти, нараховані первісним кредитором, 14 747,64 грн, проценти, нараховані позивачем за 68 календарних днів, 4 250,00 грн.

У зв`язку з невиконанням відповідачем зобов`язань за кредитним договором позивач просив стягнути з ОСОБА_1 на свою користь заборгованість у розмірі 21 497,62 грн, а також понесені витрати зі сплати судового збору в розмірі 2 422,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 10 000,00 грн.

Крім того, разом із позовною заявою представником позивача заявлено клопотання про витребування доказів щодо належності відповідачу банківської картки, зазначеної під час укладення кредитного договору, та факту зарахування на неї кредитних коштів. Позивач зазначив, що ним вживалися заходи для самостійного отримання відповідної інформації шляхом направлення адвокатського запиту до банку, однак банк повідомив про неможливість надання запитуваної інформації без дозволу клієнта на розголошення відомостей, які становлять банківську таємницю.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, у позовній заяві просив розгляд справи проводити за його відсутності та зазначив, що проти ухвалення заочного рішення не заперечує.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явилася, про дату, час і місце розгляду справи повідомлялася належним чином, відзиву на позов не подала, про причини неявки суд не повідомила.

Заяви, клопотання, процесуальні дії у справі.

Ухвалою суду від 03.04.2026 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи вирішено провести за правилами спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Визначено порядок та строки подання учасниками справи заяв по суті спору.

Також зазначеною ухвалою суду задоволено клопотання позивача про витребування доказів та витребувано у АТ «ПРИВАТБАНК», як банку-емітента відповідної платіжної картки, інформацію щодо того, чи емітувалася на ім`я відповідача банківська картка, реквізити якої зазначені при укладенні кредитного договору, а також інформацію щодо факту зарахування на таку картку кредитних коштів.

Заяви та клопотання від учасників справи до суду не надходили, інші процесуальні дії не вчинялись.

У визначену дату та час судового засідання сторони у справі до суду не з`явилися, про дату та час судового засідання були належним чином повідомлені.

До суду 18.05.2026 року надійшла відповідь АТ «КБ «ПРИВАТБАНК», якою підтверджено факт емітування банківської картки на ім`я ОСОБА_1 . До відповіді також долучено виписку про рух коштів за відповідним картковим рахунком, якою підтверджено факт зарахування кредитних коштів на банківську картку відповідача.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, у позовній заяві просив розгляд справи проводити за його відсутності та зазначив, що проти ухвалення заочного рішення не заперечує.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явилась про дату, час і місце розгляду справи повідомлялась належним чином, відзиву на позов не подала, про причини неявки суд не повідомила. На її поштову адресу направлявся рекомендований лист з повідомленням, який повернувся не врученим з відміткою «адресат відсутній».

Відповідно до ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

За таких обставин суд дійшов висновку про можливість розглянути справу за відсутності сторін, на підставі наявних у справі доказів, з ухваленням заочного рішення.

Згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Встановлені судом фактичні обставини та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.

Судом встановлено, що 07.01.2024 року між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ОСОБА_1 укладено Договір № 4278438 про надання коштів на умовах споживчого кредиту.

Відповідно до умов кредитного договору ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» зобов`язалося надати відповідачу грошові кошти (кредит) на умовах строковості, зворотності та платності, а відповідач зобов`язалася повернути кредит, сплатити проценти за користування ним та виконати інші передбачені договором обов`язки.

Згідно з умовами Договору № 4278438 строк кредитування визначено тривалістю 360 днів з 07.01.2024 року по 01.01.2025 року.

З матеріалів справи вбачається, що первісний кредитор виконав свої зобов`язання щодо надання відповідачу кредитних коштів, перерахувавши їх на банківську картку, реквізити якої були зазначені відповідачем під час укладення кредитного договору.

Факт належності відповідної банківської картки відповідачу та зарахування на неї кредитних коштів підтверджується відповіддю АТ «ПРИВАТБАНК» від 18.05.2026 року, яка надійшла до суду на виконання ухвали про витребування доказів. Зазначеною відповіддю підтверджено емітування банківської картки на ім`я ОСОБА_1 . До відповіді також долучено виписку про рух коштів, якою підтверджено факт зарахування кредитних коштів на картку відповідача.

Таким чином, судом встановлено факт отримання відповідачем кредитних коштів за Договором № 4278438 від 07.01.2024 року.

25.10.2024 року між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» укладено Договір факторингу № 25/10/2024, відповідно до якого первісний кредитор відступив позивачу право грошової вимоги до боржників, у тому числі право вимоги до ОСОБА_1 за Договором № 4278438 від 07.01.2024 року.

Перехід права вимоги до позивача підтверджується Договором факторингу № 25/10/2024 від 25.10.2024 року та документами, що підтверджують передачу права вимоги за відповідним кредитним договором.

Судом встановлено, що відповідач належним чином свої зобов`язання за кредитним договором не виконувала, кредит у встановлений договором строк не повернула та проценти за користування кредитними коштами в повному обсязі не сплатила.

Згідно з наданим позивачем розрахунком заборгованості, станом на 25.10.2024 року за відповідачем обліковувалася заборгованість за тілом кредиту в розмірі 2 499,98 грн та заборгованість за процентами, нарахованими первісним кредитором за період користування кредитом, у розмірі 14 747,64 грн.

Оскільки на момент укладення Договору факторингу строк кредитування за Договором № 4278438 від 07.01.2024 року не закінчився, позивачем також заявлено до стягнення проценти за період з 26.10.2024 року по 01.01.2025 року, тобто за 68 календарних днів, у розмірі 4 250,00 грн.

Відповідно до розрахунку позивача, загальна сума заборгованості відповідача за Договором № 4278438 від 07.01.2024 року становить 21 497,62 грн, з яких: 2 499,98 грн заборгованість за тілом кредиту, 14 747,64 грн проценти, нараховані первісним кредитором, та 4 250,00 грн проценти, нараховані позивачем за 68 календарних днів.

Судом також встановлено, що після переходу права вимоги до позивача відповідач платежів у рахунок погашення заборгованості не здійснювала, доказів протилежного матеріали справи не містять.

Отже, зміст спірних правовідносин, які виникли між позивачем ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» та відповідачем ОСОБА_1 , становлять правовідносини, пов`язані з укладенням та виконанням договору про надання коштів на умовах споживчого кредиту, отриманням відповідачем кредитних коштів, неналежним виконанням нею зобов`язань щодо повернення кредиту та сплати процентів, а також переходом до позивача права вимоги за вказаним кредитним договором.

Норми права, які застосовував суд, та мотиви їх застосування.

Статтею 11 ЦК України встановлено, що договори та інші правочини є однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).

За змістом ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Статтею 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію».

Статтею 12 вказаного Закону визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

В силу пункту 6 частини першої ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Як вже було встановлено судом, кредитні договори у справі, що підписано електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання одноразових ідентифікаторів, який були надіслані на номер мобільного телефону відповідача, що повністю узгоджується із процедурою укладення кредитного договору, визначеною Законом України «Про електронну комерцію».

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч. 1 ст. 626 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Із положень ч. 1 ст. 638 ЦК України слідує, що договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Частиною першою ст. 1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України (положення якої застосовуються до спірних правовідносин на виконання ч. 2 ст. 1054 ЦК України) позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

За змістом п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою, зокрема, внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 514 ЦК України).

В силу ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Частиною першою ст. 526 ЦК України визначено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Як передбачено ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Аналіз указаних норм права дає підстави для висновку, що цивільні права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з договорів та інших правочинів.

За своїми правовими ознаками кредитний договір є консенсуальною, двосторонньою та відплатною угодою, при укладенні якої кредитодавець бере на себе зобов`язання надати кредит і набуває право вимоги на повернення грошових коштів і сплати процентів, а позичальник має право вимагати надання кредиту та несе зобов`язання щодо своєчасного його повернення та сплати процентів.

Кредитний договір має бути укладений у письмовій формі та підписаний сторонами, в тому числі із застосуванням електронного підпису.

Предметом виконання грошового зобов`язання за кредитним договором є певна грошова сума, що має бути сплачена боржником кредитору.

Враховуючи презумпцію відплатності кредитного договору, позичальник зобов`язаний повернути кредит і сплатити проценти за користування грошовими коштами, якщо інше не встановлено договором.

Відступлення права вимоги означає договірну передачу зобов`язальних вимог первісного кредитора новому кредитору. Відступлення права вимоги відбувається шляхом укладення договору між первісним кредитором і новим кредитором. Одним із різновидів відступлення права вимоги є факторинг (фінансування під відступлення права грошової вимоги).

Зобов`язання за договором повинні виконуватися сторонами належним чином відповідно до його умов, а також вимог актів цивільного законодавства.

Боржник визнається таким, що прострочив виконання зобов`язання за договором, якщо він не приступив до його виконання, тобто не виконує дій, які випливають із змісту зобов`язання, в строки, встановлені договором.

Мотивована оцінка аргументів, наведених учасниками справи щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, у зв`язку з чим кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, а суд зобов`язаний надати належну оцінку поданим доказам.

Судом встановлено, що 07.01.2024 року між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ОСОБА_1 укладено Договір № 4278438 про надання коштів на умовах споживчого кредиту, відповідно до умов якого відповідачу надано кредит, строк кредитування за яким визначено 360 днів з 07.01.2024 року по 01.01.2025 року.

Факт укладення кредитного договору та отримання відповідачем кредитних коштів підтверджується матеріалами справи. Зокрема, на виконання ухвали суду про витребування доказів 18.05.2026 року до суду надійшла відповідь АТ «ПРИВАТБАНК», якою підтверджено факт емітування банківської картки на ім`я ОСОБА_1 . До відповіді банку долучено виписку про рух коштів, якою підтверджено факт зарахування кредитних коштів на банківську картку відповідача.

Таким чином, суд вважає доведеним факт отримання відповідачем кредитних коштів та виникнення між сторонами кредитних правовідносин.

Судом також встановлено факт переходу права вимоги за Договором № 4278438 від 07.01.2024 року до ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» на підставі Договору факторингу № 25/10/2024 від 25.10.2024 року, що підтверджується відповідними матеріалами справи.

Відповідно до статей 525, 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог закону, а одностороння відмова від його виконання не допускається.

Згідно зі статтею 1054 ЦК України за кредитним договором позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Наданим позивачем розрахунком визначено загальну суму заборгованості відповідача у розмірі 21 497,62 грн, з яких: 2 499,98 грн заборгованість за тілом кредиту, 14 747,64 грн проценти, нараховані первісним кредитором, та 4 250,00 грн проценти, нараховані позивачем за 68 календарних днів.

Щодо заборгованості за тілом кредиту суд зазначає, що факт отримання відповідачем кредитних коштів підтверджений належними доказами, зокрема відповіддю АТ «ПРИВАТБАНК» та випискою про рух коштів. Доказів повернення відповідачем отриманих кредитних коштів у повному обсязі матеріали справи не містять.

За таких обставин вимога про стягнення 2 499,98 грн заборгованості за тілом кредиту є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Щодо процентів за користування кредитом суд виходить із того, що умовами кредитного договору сторони погодили розмір процентів та строк кредитування. Позивачем надано розрахунок заборгованості, відповідно до якого первісним кредитором у межах строку кредитування нараховано проценти у розмірі 14 747,64 грн.

Оскільки на момент переходу права вимоги до позивача строк кредитування не закінчився, позивач також здійснив нарахування процентів за період з 26.10.2024 року по 01.01.2025 року, тобто за 68 календарних днів, у розмірі 4 250,00 грн.

Вказані проценти нараховані за користування кредитними коштами в межах погодженого сторонами строку кредитування, а не як штрафні санкції за прострочення виконання зобов`язання. Доказів погашення відповідачем зазначеної заборгованості або спростування наданого позивачем розрахунку матеріали справи не містять.

Разом з тим суд враховує, що відповідно до правових висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених, зокрема, у постанові від 28.03.2018 року у справі № 444/9519/12, проценти за користування кредитом можуть нараховуватися лише в межах погодженого сторонами строку кредитування. У даному випадку заявлені позивачем проценти у розмірі 4 250,00 грн нараховані саме до 01.01.2025 року, тобто до закінчення визначеного договором строку кредитування.

Отже, вимоги позивача про стягнення 14 747,64 грн процентів, нарахованих первісним кредитором, та 4 250,00 грн процентів, нарахованих позивачем за 68 календарних днів, є обґрунтованими та підтверджуються наданим розрахунком заборгованості.

При цьому суд бере до уваги, що відповідач у судове засідання не з`явилася, відзиву на позов не подала, доводів щодо неправильності розрахунку заборгованості, недійсності кредитного договору чи договору факторингу не навела та доказів погашення заборгованості не надала.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позивач довів факт укладення кредитного договору, отримання відповідачем кредитних коштів, неналежного виконання нею зобов`язань щодо повернення кредиту та сплати процентів, а також набуття позивачем права вимоги за спірним кредитним договором.

За таких обставин позовні вимоги про стягнення заборгованості у розмірі 21 497,62 грн підлягають задоволенню в повному обсязі. З відповідача на користь позивача підлягає стягненню 2 499,98 грн заборгованості за тілом кредиту, 14 747,64 грн процентів, нарахованих первісним кредитором, та 4 250,00 грн процентів, нарахованих позивачем за 68 календарних днів, а всього 21 497,62 грн.

Розрахунок судових витрат у справі.

Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При поданні позовної заяви до суду ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» сплачено судовий збір у розмірі 2 422,40 грн, що підтверджується наявним у матеріалах справи платіжним документом.

Оскільки позов ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено в повному обсязі, судовий збір підлягає стягненню з відповідача на користь позивача у повному розмірі.

Таким чином, з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» підлягає стягненню 2 422,40 грн судового збору.

Щодо витрат на професійну правничу допомогу суд зазначає наступне.

Позивачем заявлено до стягнення з відповідача витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 10 000,00 грн. На підтвердження понесення зазначених витрат до матеріалів справи долучено відповідні документи.

Відповідно до частини другої статті 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами.

Згідно з частиною першою статті 141 ЦПК України у разі задоволення позову інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються на відповідача.

Враховуючи, що позовні вимоги задоволено в повному обсязі, а заявлений розмір витрат на професійну правничу допомогу підтверджений відповідними доказами, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10 000,00 грн.

Отже, загальна сума судових витрат, яка підлягає стягненню з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ», становить 12 422,40 грн, з яких 2 422,40 грн судовий збір та 10 000,00 грн витрати на професійну правничу допомогу.

Керуючись статтями 11, 202, 207, 512, 514, 525, 526, 530, 610, 612, 626, 628, 638, 1048, 1054, 1055, 1077 ЦК України, статтями 12, 7681, 89, 137, 141, 247, 259, 263265, 280282 ЦПК України, статтями 3, 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію», суд,

ухвалив:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» заборгованість за Договором № 4278438 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 07.01.2024 року в загальному розмірі 21 497 (двадцять одна тисяча чотириста дев`яносто сім) грн 62 коп., з яких:

?2 499 грн 98 коп. заборгованість за тілом кредиту;

?14 747 грн 64 коп. заборгованість за процентами, нарахованими первісним кредитором;

?4 250 грн 00 коп. проценти, нараховані позивачем за період з 26.10.2024 року по 01.01.2025 року.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» судові витрати у загальному розмірі 12 422 (дванадцять тисяч чотириста двадцять дві) грн 40 коп, з яких 2 422 грн 40 коп судовий збір та 10 000 грн 00 коп витрати на професійну правничу допомогу.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заява про перегляд заочного рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд або апеляційної скарги, якщо відповідна заява чи апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ», код ЄДРПОУ 44559822, місцезнаходження: 03045, м. Київ, вул. Набережно- Корчуватська, буд. 27, приміщення 2.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Суддя Жанна ДЕМ`ЯНОВА