№ 140653739, 13.10.2026, Illintsi District Court of Vinnytsia Oblast

ІЛЛІНЕЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 131/1373/26

Провадження № 3/131/358/2026

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"13" жовтня 2026 р. м. Іллінці

Суддя Іллінецького районного суду Вінницької області Олексієнко О.Ю., за участю секретаря судового засідання Демчишиної О.В., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла від ВП № 1 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , українця, громадянина України,

за ч. 1 ст.130 КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 06.08.2026 в с. Павлівка, вул. Центральна, водій ОСОБА_1 керував електромопедом марки Grosser Super, без д.н.з., з явними ознаками алкогольного сп`яніння: різких запах алкоголю з порожнини рота, нестійка хода, порушення мови, почервоніння обличчя. На законну вимогу поліцейського пройти огляд на стан сп`яніння за допомогою спеціального технічного засобу в закладі охорони відмовився, чим порушив вимоги п.2.5 ПДР.

Своїми діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП - відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

У судовому засіданні ОСОБА_1 вину не визнав , оскільки керував електроскутером марки Grosser, який не є механічним транспортним засобом, тому і до нього не можуть застосовуватись вимоги п.2.5 ПДР.

Представник ОСОБА_1 , адвокат Кравчук М.М. надала суду клопотання в якому просила суд закрити справу про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.

На думку захисту, електроскутер марки Grosser SR-17, яким керував ОСОБА_1 не являється механічним транспортним засобом та не являється мопедом, а є електроскутером, що підтверджується технічними характеристиками пристрою, в якому зокрема зазначено, що потужність його мотора складає до 2500 Ватт (2.5 кВт).

Пункт 1.10. Правил дорожнього руху України дає визначення, що механічний транспортний засіб - транспортний засіб, що приводиться в рух з допомогою двигуна. Цей термін поширюється на трактори, самохідні машини і механізми, а також тролейбуси та транспортні засоби з електродвигуном потужністю понад 3 кВт.; мопед - двоколісний транспортний засіб, який має двигун з робочим об`ємом до 50 куб. см або електродвигун потужністю до 4 кВт.

Чинним законодавством не передбачено обов`язок водія велосипеду з електродвигуном потужністю до 3 кВт згідно Правил дорожнього руху отримувати посвідчення водія, а отже така особа не може вважатись водієм в розумінні ст. 130 КУпАП.

Крім того. Правила дорожнього руху взагалі не містять такого визначення як «електровелосипед» чи «електромопед», «електроскутер» та не відносять такий транспортний засіб до механічних, а також не прирівнюють його до мопеда в розумінні положень Правил дорожнього руху.

Відповідно такі обставини беззаперечно виключають порушення ОСОБА_1 п. 2.9 Правил дорожнього руху та свідчить про те, що він не є суб`єктом правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суд дійшов слідуючого висновку.

Згідно зі ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови.

Відповідно до ст. 280 КУпАП, підлягають з`ясуванню усі обставини справи, в тому числі чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також з`ясування інших обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

ОСОБА_1 інкримінується вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, об`єктивна сторона якого, відповідно до диспозиції цієї норми закону, серед іншого, полягає відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Статтею 14 Закону України «Про дорожній рух» встановлено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримуватися вимог цього закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.

Згідно з п. 2.5 ПДР - водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції..

Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП, повністю стверджується доказами, які містяться у матеріалах справи в їх сукупності, які належним чином оцінені судом з точки зору їх належності та допустимості.

Зокрема, згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №738870 від 06.08.2026 вбачається, що 06.08.2026 о 13 год. 30 хв. в с.Павлівка, вул.Центральна, водій ОСОБА_1 керував електромопедом марки Grosser Super, без д.н.з., з явними ознаками алкогольного сп`яніння: різких запах алкоголю з порожнини рота, нестійка хода, порушення мови, почервоніння обличчя. На законну вимогу поліцейського пройти огляд на стан сп`яніння за допомогою спеціального технічного засобу в закладі охорони відмовився.

Вказані обставини підтверджуються направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 06.08.2026 та відеозаписом із бодікамери поліцейського, згідно якого зафіксовано факт відмови від проходження огляду на стан сп`яніння ОСОБА_1 .

Суд вважає вказані докази належними та допустимими, бере їх до уваги при ухваленні рішення щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст.130 КУпАП.

Зазначені вище докази винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП є такими, що доповнюють одне одного, є повними, безсумнівними, належними та допустимими, оскільки у відповідності до ст. ст. 251, 252 КУпАП, прямо підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню у справі про адміністративне правопорушення, а також є такими, що зібрані в порядку, встановленому законом та не викликають сумніву у суду.

Щодо заперечень ОСОБА_1 з приводу вчинення інкримінованого йому адміністративного правопорушення, суд зазначає наступне.

Диспозицією ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачено відповідальність, серед іншого, за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Згідно з усталеною практикою, при розгляді справ про адміністративні правопорушення зазначених категорій, зокрема ст.130 КУпАП, суди мають враховувати положення правових норм, у яких визначено поняття «транспортні засоби», зокрема, ст. 121 КУпАП, п 1.10. Правил дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 №13-06.

Згідно з визначенням, яке міститься в примітці до ст. 121 КУпАП, під транспортними засобами слід розуміти всі види автомобілів, трактори та інші самохідні машини, трамваї і тролейбуси, а також мотоцикли та інші транспортні засоби.

Відповідно до п. 1.10. Правил дорожнього руху транспортним засобом є пристрій, призначений для перевезення людей і (або) вантажу, а також встановленого на ньому спеціального обладнання чи механізмів.

Даний термін охоплює всі види транспортних засобів, які можуть рухатися дорогами загального користування.

У Правилах дорожнього руху відсутнє визначення «електромопед», «електровелосипед».

Відповідно до п.2.13. Правил дорожнього руху України, транспортні засоби категорії А1 - мопеди, моторолери та інші двоколісні транспортні засоби, які мають двигун з робочим об`ємом до 50 куб. см або електродвигун потужністю до 4 кВт.

Суд звертає увагу на те, що Закон України «Про деякі питання використання транспортних засобів, оснащених електричними двигунами, та внесення змін до деяких законів України щодо подолання паливної залежності і розвитку електрозарядної інфраструктури та електричних транспортних засобів» містить визначення електричний колісний транспортний засіб - дво- і більше колісний транспортний засіб, оснащений виключно електричними тяговими двигунами (одним чи декількома) та системою акумулювання електричної енергії (акумуляторною батареєю), яка має технічні можливості заряджатися від зовнішнього джерела електричної енергії.

Також у вищезгаданому Законі наведено визначення низькошвидкісний легкий електричний транспортний засіб - колісний транспортний засіб, який оснащений та приводиться в рух виключно електричними тяговими двигунами (одним чи декількома), системою акумулювання електричної енергії (акумуляторною батареєю), яка здатна заряджатися шляхом підключення до зовнішнього джерела електричної енергії, із двома, трьома або чотирма колесами, який має максимальну конструктивну швидкість, що є меншою або дорівнює 50 кілометрів на годину та більшою за 10 кілометрів на годину, та споряджену масу не більше ніж 600 кілограмів.

Головна зміна полягає у тому, що електоскутери, електросамокати, гіроскутери та інша подібна техніка офіційно визнаються транспортними засобами.

Їх поділили на дві категорії:

- легкий персональний транспорт - колісний засіб, що приводиться в рух виключно електричними тяговими двигунами потужністю в діапазоні до 1000 Вт. Може бути з одним, двома, трьома або чотирма колесами. Максимальна швидкість - до 25 км/годину;

- низькошвидкісний - приводиться в рух виключно електричними тяговими двигунами. Може також бути з різною кількістю коліс, але максимальна швидкість доходить до 50 км/годину. Споряджена маса - не більше 600 кілограмів.

Відповідно до ч. 1, ч. 2, п. 1 ч. 5 ст. 14 Закону України «Про дорожній рух», учасниками дорожнього руху є особи, які використовують автомобільні дороги, вулиці, залізничні переїзди або інші місця, призначені для пересування людей та перевезення вантажів за допомогою транспортних засобів. До учасників дорожнього руху належать водії та пасажири транспортних засобів, пішоходи, особи, які рухаються в кріслах колісних, велосипедисти, погоничі тварин. Учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативно-правових актів з питань безпеки дорожнього руху.

Пунктом 5 ч. ст. 16 Закону України «Про дорожній рух» визначено, що водій зобов`язаний не допускати випадків керування транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також не передавати керування транспортним засобом особі, яка перебуває в такому стані або під впливом таких препаратів.

Як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_1 керував електроскутером марки Grosser SR-17, який обладнаний сидінням, призначений для перевезення людей та приводиться в рух за допомогою електродвигуна, а тому такий є транспортним засобом в розумінні ст. 130 КУпАП, а відтак ОСОБА_1 є суб`єктом адміністративної відповідальності за ст. 130 КУпАП.

Разом з цим, як роз`яснено в постанові колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у справі справа № 127/5920/22 (провадження № 61-10553св22), використання електросамоката чи іншого подібного засобу (моноколеса, сегвея тощо) для переміщення особи як учасника дорожнього руху є джерелом підвищеної небезпеки в розумінні статті 1187 ЦК України, якщо в конкретному випадку такий засіб приводився в рух за допомогою встановленого на ньому електричного двигуна.

Суд не приймає до уваги заперечення ОСОБА_1 щодо не вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, оскільки з дослідженого відеозапису з боді-камери поліцейського встановлено, що такий приводився в рух електричним тяговим двигуном.

Отже, аналіз перевірених і оцінених доказів переконують суддю, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, оскільки він порушив правила дорожнього руху, а саме п. 2.5 ПДР, згідно з якими - водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.

Враховуючи суспільну небезпеку та характер вчиненого правопорушення, відсутність пом`якшуючих та обтяжуючих вину обставин, вважаю за необхідне застосувати відносно ОСОБА_1 адміністративне стягнення в межах санкції ч.1 ст.130 КУпАП у виді штрафу з позбавленням права керувати транспортними засобами.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП, ч. 5 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» із ОСОБА_1 слід стягнути 665,60 грн. судового збору на користь держави.

Керуючись статями 25, 27, 30, 40-1, ч. 1 ст. 130, 283, 284, 287 КУпАП, п. 5 ч. 2 ст. 4 ЗУ «Про судовий збір»,-

ПОСТАНОВИВ:

Визнати ОСОБА_1 винним у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення, передбачене законом, у виді однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян у розмірі 17000,00 (сімнадцять тисяч гривень 00 коп.) грн. з позбавленням права керування транспортним засобом на строк один рік.

Реквізити для сплати (стягнення в разі несплати в строки, передбачені ч.1ст.307 КУпАП) адміністративного штрафу, що випливає з інших видів адміністративних правопорушень (крім сфери забезпечення безпеки дорожнього руху): (ОТРИМУВАЧ КОШТІВ: ГУК у Він. обл./м. Іллінці/21081300, КОД ОТРИМУВАЧА (код за ЄДРПОУ): 37979858, БАНК ОТРИМУВАЧА: Казначейство України (ЕАП), РАХУНОК ОТРИМУВАЧА: UA418999980313080149000002001, КОД класифікації доходів бюджету: 21081300) з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік. Стягувачем є державний орган, за матеріалами якого судом прийнято відповідне рішення.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави 665 (шістсот шістдесят п`ять) грн 60 коп. судового збору (ОТРИМУВАЧ КОШТІВ: ГУК у Він. обл./м. Іллінці /22030101, КОД ОТРИМУВАЧА (код за ЄДРПОУ): 37979858, БАНК ОТРИМУВАЧА: Казначейство України (ЕАП), РАХУНОК ОТРИМУВАЧА: UA518999980313121206000002780, КОД класифікації доходів бюджету: 22030101). Стягувачем є Державна судова адміністрація України.

Роз`яснити порушнику, що відповідно до ч. 1ст. 307 КУпАП, штраф має бути сплачений порушником не пізніше як через 15 днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови не пізніше як через 15 днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Відповідно до ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у вказаний строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з порушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного даною постановою; витрати на облік зазначених правопорушень, розмір яких визначається Кабінетом Міністрів України.

Строк пред`явлення даної постанови до примусового виконання - протягом трьох місяців, з наступного дня після набрання постановою законної сили.

Відповідно до ч. 3 ст. 299, ч. 1 ст. 307 КУпАП, строк звернення до виконання постанови, про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу, - протягом трьох місяців, після закінчення строку, установленого ч.1 ст. 307 КУпАП.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови, особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 та частиною першою статті 287 Кодексу про адміністративні правопорушення України.

Скаргу щодо постанов по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, може бути подано протягом десяти днів з дня вручення такої постанови. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.

Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксоване в автоматичному режимі, набирає законної сили після її вручення особі або отримання поштового повідомлення про вручення, або про відмову в її отриманні.

Постанова про позбавлення права керування транспортним засобом набирає чинності з наступного дня після закінчення строку на її оскарження, визначеного цим Кодексом, а у випадку такого оскарження - з дня набрання законної сили рішенням за результатами такого оскарження, яке винесено за наслідками розгляду справи по суті.

Повний текст постанови складений 15.10.2026.

Суддя Іллінецького районного суду Вінницької областіОлександр ОЛЕКСІЄНКО