Decision № 140647097, 15.10.2026, Valky District Court of Kharkiv Oblast

Справа № 615/2223/26

Провадження № 2/615/883/26

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 жовтня 2026 року м. Валки

Валківський районний суд Харківської області у складі:

головуючого судді Логвінова А.О.,

за участю секретаря судового засідання Партоли О.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Валки Харківської області за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу № 615/2223/26

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК Єврокредит»

до ОСОБА_1

про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В:

Стислий зміст (виклад) позовних вимог.

11 серпня 2026 року Товариство з обмеженою відповідальністю «ФК Єврокредит» (далі по тексту - позивач, ТОВ «ФК Єврокредит») звернулось до Валківського районного суду Харківської області з позовом до ОСОБА_1 (далі по тексту - відповідач, ОСОБА_1 ), у якому просить стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за кредитним договором № TDB.2021.0104.23839 у розмірі 28 424,60 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що 18 серпня 2021 року між Акціонерним товариством «Мегабанк» та ОСОБА_1 було укладено Заяву-Договір № TDB.2021.0104.23839 про приєднання до Договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб щодо карткових продуктів todobank (далі Кредитний договір), який складається з публічної частини договору, яким є договір про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб щодо карткових продуктів todobank з додатками, розміщений у місці інформування клієнта та на сайті Акціонерного товариства «Мегабанк»: www.megabank.ua та в мережі інтернет www.todobank.com (далі Договір), та індивідуальної частини, якою є вказана Заява-Договір. Банк свої зобов`язання перед клієнтом за кредитним договором виконав у повному обсязі, встановивши доступний ліміт кредитної лінії у межах максимального ліміту кредитної лінії на поточний рахунок клієнта у гривні і надавши їй можливість користуватись кредитними коштами у межах доступного ліміту кредитної лінії, визначеного кредитним договором.

Відповідач не виконала своїх зобов`язань за кредитним договором, внаслідок чого виникла заборгованість у розмірі 28 424,60 грн, що складається з: заборгованості за кредитом (в тому числі прострочена) 9 991,64 грн; заборгованості по сплаті відсотків (в тому числі прострочена) 18 432,96 грн.

03 вересня 2024 року між Акціонерним товариством «Мегабанк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Мустанг Фінанс» укладено договір № GL1N426240 про відступлення прав вимоги, за умовами якого банк відступив новому кредитору належні банку, а новий кредитор набув права вимоги банку до дебіторів та/або позичальників та/або фізичних осіб та/або фізичних осіб-підприємців та/або юридичних осіб, зазначених у додатку № 1 до цього договору, за договорами на розрахунково-касове обслуговування та/або договорами про користування банківськими індивідуальними сейфами та/або кредитними договорами, в тому числі договорами про надання кредиту (овердрафту).

Відповідно до витягу з додатку № 1 до договору № GL1N426240 про відступлення прав вимоги, укладеного 03 вересня 2024 року, до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Мустанг Фінанс» перейшло право вимоги до боржника ОСОБА_1 за договором № TDB.2021.0104.23839.

27 грудня 2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ФК Єврокредит» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Мустанг Фінанс» укладено договір № 1/12 про відступлення прав вимоги, за умовами якого первісний кредитор відступає новому кредитору належні первісному кредитору, а новий кредитор набуває права вимоги первісного кредитора до дебіторів та/або позичальників.

Згідно з витягом з додатку № 1 до договору № 1/12 про відступлення прав вимоги, укладеного 27 грудня 2024 року, до Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК Єврокредит» перейшло право грошової вимоги до боржника ОСОБА_1 за договором № TDB.2021.0104.23839.

Стислий зміст (виклад) заяв по суті справи.

Заяви по суті справи від сторін не надходили.

Аргументи (позиції) учасників справи.

Представник позивача у судове засідання не з`явився. Подав до суду клопотання, у якому просить розглядати справу за відсутності представника Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК Єврокредит». Також зазначив, що не заперечує проти ухвалення заочного рішення.

Відповідач у судове засідання не з`явилась. Про день, час та місце проведення розгляду справи повідомлялась належним чином, шляхом направлення судових повісток за зареєстрованим місцем проживання відповідача. Про причини неявки суд не повідомила, відзив на позовну заяву не подала.

Згідно із ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

У відповідності до приписів ст. 280 ЦПК України суд вважає за можливе ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Рух справи.

Ухвалою Валківського районного суду Харківської області від 18 серпня 2026 року позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК Єврокредит» залишено без руху.

Ухвалою Валківського районного суду Харківської області від 02 вересня 2026 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Фактичні обставини справи, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

18 серпня 2021 року Акціонерне товариство «Мегабанк» та ОСОБА_1 уклали договір № TDB.2021.0104.23839 про приєднання до Договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб щодо карткових продуктів todobank (а.с. 35).

Згідно з п. 1 Заяви-Договору підписанням цієї Заяви-Договору Клієнт беззастережно підтверджує: прийняття в повному обсязі Публічної пропозиції АТ «Мегабанк» на приєднання до Договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб щодо карткових продуктів todobank (надалі Договір), що розміщений у Місці інформування Клієнта та на сайті АТ «Мегабанк»: www.megabank.ua та в мережі інтернет www.todobank.com; згоду з умовами Договору, а також положення усіх Додатків до нього; укладання з Банком шляхом приєднання до Договору, який складається з публічної частини договору, що розміщена у Місці інформування Клієнта та на сайті АТ «Мегабанк»: www.megabank.ua та в мережі інтернет www.todobank.com та індивідуальної частини договору, а саме цієї Заяви-Договору, підписанням якої Клієнт приєднується до Договору в цілому.

Відповідно до п. 2 Заяви-Договору Банк відкриває Клієнту: поточний рахунок № НОМЕР_1 (у гривні), що обслуговується за дебетово-кредитною схемою, поточні рахунки № НОМЕР_2 (у доларах США), № НОМЕР_3 (у Євро), що обслуговуються за дебетовою схемою, а також видає платіжну картку міжнародної платіжної системи Visa International Gold Rewards миттєвого випуску (неперсоніфіковану). Картка є власністю Банку.

Згідно з п. 4 Заяви-Договору Банк може надавати Клієнту кредит шляхом сплати з Карткового рахунку платежів Клієнта, здійснення його розрахункових операцій та видачі йому готівки на суму, що перевищує залишок на цьому рахунку, але в межах Доступного ліміту кредитної лінії, а саме: сума максимального ліміту кредитної лінії 200 000,00 грн; сума доступного ліміту кредитної лінії згідно із Паспортом споживчого кредиту; строк кредиту 12 місяців; пільговий період 62 дні; процентна ставка базова (фіксована) 56 % річних; процентна ставка у пільговий період 0,0001 % річних; тип кредиту кредитна лінія; мета кредиту споживчі цілі; обов`язковий мінімальний платіж 5,0 % від використаного доступного ліміту; орієнтовна реальна річна процентна ставка 87,30 %; орієнтовна загальна вартість кредиту 273 293,00 грн.

Відповідно до п. 5 Заяви-Договору щодо прав та обов`язків сторін передбачено застосування розділу 1.7 Договору та п. 8.11 Тарифів todobank, якими визначено 80,0 % річних від простроченої суми за весь період прострочення.

Згідно з п. 8 Заяви-Договору строк дії Договору: набирає чинності з моменту підписання цієї Заяви-Договору та діє протягом 3 (трьох) років. Якщо за 30 календарних днів до дати закінчення строку дії цього Договору жодна із Сторін не заявить про його розірвання, цей Договір вважається продовженим на той же строк та на тих же умовах. Кількість таких пролонгацій Договору є необмеженою.

Відповідно до Паспорта споживчого кредиту від 18 серпня 2021 року тип кредиту відновлювальна кредитна лінія з пільговим періодом для використання, сума кредиту 10 000,00 грн, строк кредитування 12 місяців, мета отримання кредиту споживчі цілі, спосіб та строк надання кредиту шляхом встановлення відновлювальної кредитної лінії на поточному рахунку Клієнта. Надання кредиту здійснюється безготівковим шляхом. Строк надання кредиту протягом одного дня. Процентна ставка базова 56 % річних, у пільговий період 0,0001 % річних. У разі невиконання зобов`язання щодо повернення кредиту передбачена прострочена ставка у розмірі 80,00 % річних від простроченої суми за весь період прострочення (а.с. 37).

Заява-Договір № TDB.2021.0104.23839 від 18 серпня 2021 року про приєднання до Договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб щодо карткових продуктів todobank та Паспорт споживчого кредиту підписані ОСОБА_1 власноручно.

Відповідно до банківської виписки Акціонерного товариства «Мегабанк» за рахунком № НОМЕР_1 за період з 18 серпня 2021 року по 02 грудня 2022 року ОСОБА_1 здійснювались операції зі зняття готівкових коштів, розрахунків за товари та послуги, переказів коштів, а також операції з поповнення рахунку та погашення заборгованості за кредитним договором № TDB.2021.0104.23839 від 18 серпня 2021 року (а.с. 27-29, 32-33).

Зокрема, згідно із зазначеною банківською випискою, ОСОБА_1 знято готівкові кошти на загальну суму 16 400,00 грн, а саме: 22 жовтня 2021 року 9 000,00 грн; 22 листопада 2021 року 6 000,00 грн; 04 січня 2022 року 1 000,00 грн; 07 лютого 2022 року 200,00 грн та 200,00 грн. Крім того, здійснено безготівкові розрахунки за товари та послуги на загальну суму 6 563,65 грн та перекази коштів з карткового рахунку на загальну суму 830,00 грн.

Також у банківській виписці відображено списання коштів на погашення відсотків за користування кредитом у розмірі 1 138,43 грн та комісійної винагороди у розмірі 694,20 грн. Загальна сума списань з карткового рахунку становить 25 626,28 грн.

Водночас із банківської виписки вбачається, що на рахунок ОСОБА_1 у період з 04 листопада 2021 року по 28 лютого 2022 року надійшли кошти на загальну суму 15 634,64 грн, зокрема: 04 листопада 2021 року 5 748,58 грн; 07 грудня 2021 року 76,28 грн; 28 грудня 2021 року 8 600,00 грн; 29 грудня 2021 року 76,28 грн; 21 січня 2022 року 533,50 грн; 28 лютого 2022 року 600,00 грн.

Відповідно до розрахунку заборгованості за кредитним договором № TDB.2021.0104.23839 від 18 серпня 2021 року загальна сума нарахованих відсотків становить 19 571,39 грн, з яких: за період з 30 вересня 2021 року по 17 серпня 2022 року нараховано відсотки за користування овердрафтом у розмірі 3 146,58 грн; за період з 29 липня 2022 року по 02 грудня 2022 року нараховано відсотки за простроченим овердрафтом у розмірі 2 423,89 грн; за період з 03 грудня 2022 року по 03 вересня 2024 року нараховано відсотки за користування кредитом у розмірі 14 000,92 грн (а.с. 63-64).

Згідно із зазначеним розрахунком у період з 05 листопада 2021 року по 28 лютого 2022 року погашено відсотки на загальну суму 1 138,43 грн, зокрема: 05 листопада 2021 року 114,94 грн; 07 грудня 2021 року 76,28 грн; 28 грудня 2021 року 272,68 грн; 21 січня 2022 року 435,69 грн; 28 лютого 2022 року 238,84 грн. Залишок заборгованості за нарахованими та несплаченими відсотками становить 18 432,96 грн.

Відповідно до довідки-розрахунку та розрахунку заборгованості загальна заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором № TDB.2021.0104.23839 від 18 серпня 2021 року станом на 03 вересня 2024 року складає 28 424,60 грн, що складається з: заборгованості за основним боргом 9 991,64 грн; заборгованості за нарахованими та несплаченими відсотками 18 432,96 грн; заборгованості за нарахованими та несплаченими комісіями 0,00 грн (а.с. 30).

03 вересня 2024 року між Акціонерним товариством «Мегабанк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Мустанг Фінанс» укладено договір № GL1N426240 про відступлення прав вимоги, предметом якого є відступлення банком новому кредитору належних банку прав вимоги до дебіторів та/або позичальників та/або фізичних осіб та/або фізичних осіб-підприємців та/або юридичних осіб, зазначених у додатку № 1 до цього договору, за договорами на розрахунково-касове обслуговування та/або договорами про користування банківськими індивідуальними сейфами та/або кредитними договорами, в тому числі договорами про надання кредиту (овердрафту), з урахуванням усіх змін, доповнень і додатків до них (а.с. 13-14).

Відповідно до витягу з додатку № 1 до договору № GL1N426240 про відступлення прав вимоги, укладеного 03 вересня 2024 року, як зазначено у позовній заяві, до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Мустанг Фінанс» перейшло право вимоги до боржника ОСОБА_1 за договором № TDB.2021.0104.23839 (а.с. 34).

27 грудня 2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ФК Єврокредит» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Мустанг Фінанс» укладено договір № 1/12 про відступлення прав вимоги, предметом якого є відступлення первісним кредитором новому кредитору належних первісному кредитору прав вимоги до дебіторів та/або позичальників та/або фізичних осіб та/або фізичних осіб-підприємців та/або юридичних осіб, зазначених у додатку № 1 до цього договору, за договорами на розрахунково-касове обслуговування та/або договорами про користування банківськими індивідуальними сейфами та/або кредитними договорами, в тому числі договорами про надання кредиту (овердрафту), з урахуванням усіх змін, доповнень і додатків до них (а.с. 12).

Згідно з витягом з додатку № 1 до договору № 1/12 про відступлення прав вимоги, укладеного 27 грудня 2024 року, як зазначено у позовній заяві, до Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК Єврокредит» перейшло право грошової вимоги до боржника ОСОБА_1 за договором № TDB.2021.0104.23839 (а.с. 26).

Мотиви, з яких виходив суд, застосовані норми права та висновки суду.

Положеннями ч.ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України встановлено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Частинами 1 та 2 ст. 639 ЦК України визначено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Згідно з ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За змістом ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

За приписами ч.ч. 1, 2 ст. 640 ЦК України договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії.

Відповідно до ч. 1 ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

За змістом положень ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно зі ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

За приписами ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною першою ст. 530 ЦК України визначено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Як встановлено судом, 18 серпня 2021 року між Акціонерним товариством «Мегабанк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № TDB.2021.0104.23839, за умовами якого відповідачу надано можливість користуватися кредитними коштами в межах встановленого ліміту кредитної лінії.

Факт використання ОСОБА_1 кредитних коштів підтверджується банківською випискою Акціонерного товариства «Мегабанк» за рахунком № НОМЕР_1 за період з 18 серпня 2021 року по 02 грудня 2022 року, в якій відображено операції зі зняття готівкових коштів, здійснення розрахунків за товари та послуги, переказів коштів, а також надходження коштів на рахунок.

Зокрема, із зазначеної банківської виписки вбачається, що ОСОБА_1 здійснено операції зі зняття готівкових коштів на загальну суму 16 400,00 грн, безготівкові розрахунки за товари та послуги на суму 6 563,65 грн та перекази коштів на суму 830,00 грн.

Крім того, відображено списання коштів на погашення відсотків у розмірі 1 138,43 грн та комісійної винагороди у розмірі 694,20 грн.

Загальна сума списань із рахунку становить 25 626,28 грн, тоді як сума надходжень на рахунок складає 15 634,64 грн. Різниця між зазначеними сумами становить 9 991,64 грн, що відповідає розміру основного боргу, зазначеному в довідці-розрахунку заборгованості.

Таким чином, надані банківські виписки підтверджують здійснення ОСОБА_1 операцій з використання кредитних коштів та часткового погашення заборгованості за кредитним договором № TDB.2021.0104.23839 від 18 серпня 2021 року.

Відповідно до довідки-розрахунку та розрахунку заборгованості, загальна заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором № TDB.2021.0104.23839 від 18 серпня 2021 року станом на 03 вересня 2024 року складає 28 424,60 грн, з яких: заборгованість за основним боргом 9 991,64 грн; заборгованість за нарахованими та несплаченими відсотками 18 432,96 грн.

Встановлені судовим розглядом обставини свідчать про те, що відповідач не виконала належним чином взяті на себе зобов`язання за кредитним договором щодо повернення основної суми кредиту та сплати відсотків за користування кредитом.

У свою чергу суд не погоджується із заявленою позивачем сумою заборгованості за кредитним договором, виходячи з такого.

Так, із дослідженої судом банківської виписки за рахунком № НОМЕР_1 за період з 18 серпня 2021 року по 02 грудня 2022 року вбачається, що банком здійснено списання комісійної винагороди на загальну суму 694,20 грн.

При цьому вказані суми включені банком до загального обсягу списань із карткового рахунку, який використано під час визначення заборгованості за основним боргом.

Як встановлено судом, 18 серпня 2021 року між Акціонерним товариством «Мегабанк» та ОСОБА_1 укладено Заяву-Договір № TDB.2021.0104.23839 про приєднання до Договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб щодо карткових продуктів todobank.

Водночас підписана відповідачем Заява-Договір не містить конкретного розміру комісійної винагороди за зняття готівкових коштів, здійснення переказів P2P чи отримання інформації про залишок коштів на рахунку.

Зазначені платежі передбачені окремим Тарифним пакетом «todobank», долученим позивачем до матеріалів справи.

Зокрема, Тарифним пакетом «todobank» передбачено комісійну винагороду за відповідні операції зі зняття готівкових коштів, переказів P2P та отримання інформації про рахунок.

Разом з тим надана позивачем копія Тарифного пакета «todobank» не містить підпису ОСОБА_1 .

Суд враховує, що відповідно до п. 11 Заяви-Договору відповідач своїм підписом підтвердила ознайомлення з умовами Договору, додатками та тарифами банку.

Однак саме по собі таке загальне підтвердження, за відсутності інших доказів, які дозволяють встановити факт ознайомлення відповідача з конкретними умовами та розмірами комісійної винагороди, не є безумовним підтвердженням погодження відповідних платежів у зазначених позивачем розмірах.

При цьому суд враховує, що долучений до матеріалів справи Тарифний пакет містить посилання на номер і дату кредитного договору, однак доказів його фактичного надання відповідачу для ознайомлення та погодження саме встановлених ним тарифних ставок при укладенні кредитного договору позивачем не надано.

Відповідно до ч. 1 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Згідно з ч. 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі № 342/180/17 викладено правовий висновок, відповідно до якого при вирішенні питання про застосування умов і тарифів банку необхідно встановити, що позичальник був ознайомлений та погодився саме з тими умовами і тарифами, на які посилається кредитодавець, обґрунтовуючи свої вимоги.

При цьому Велика Палата Верховного Суду звернула увагу на те, що за відсутності належних підтверджень погодження позичальником конкретної редакції тарифів такі документи не можуть безумовно розцінюватися як частина укладеного між сторонами кредитного договору.

Окрім того, Паспорт споживчого кредиту є способом підтвердження виконання переддоговірного обов`язку кредитодавця щодо надання споживачу інформації про умови кредитування.

Ознайомлення з Паспортом споживчого кредиту та його підписання споживачем саме по собі не означає укладення кредитного договору та погодження його умов, оскільки зазначений документ має переддоговірний інформаційний характер.

Отже, наведення у підписаному ОСОБА_1 Паспорті споживчого кредиту відомостей про комісію за видачу готівкових коштів не усуває необхідності встановлення факту погодження відповідної плати як умови укладеного між сторонами кредитного договору.

Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

За таких обставин суд доходить висновку, що позивачем не доведено належними та достатніми доказами погодження між Акціонерним товариством «Мегабанк» та ОСОБА_1 умов щодо сплати комісійної винагороди за відповідні банківські операції у загальному розмірі 694,20 грн.

Отже, враховуючи неправомірність нарахування та списання зазначеної комісійної винагороди, суд вважає, що сума 694,20 грн підлягає зарахуванню в рахунок погашення заборгованості за основною сумою кредиту, оскільки її утримання банком за відсутності належно погоджених сторонами умов не може збільшувати розмір кредитних зобов`язань відповідача.

Окрім того, відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

За змістом ч. 2 ст. 1054 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 цього Кодексу, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Разом з тим відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, положення статей 1048 та 625 ЦК України регулюють різні за своєю правовою природою правовідносини. Проценти, передбачені ст. 1048 ЦК України, є платою за правомірне користування кредитними коштами протягом погодженого сторонами строку кредитування, тоді як проценти, передбачені ч. 2 ст. 625 ЦК України, є мірою цивільно-правової відповідальності за порушення грошового зобов`язання.

Аналогічний правовий висновок викладено Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12-ц, відповідно до якого право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно із ч. 2 ст. 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси кредитодавця забезпечуються ч. 2 ст. 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

У постанові від 05 квітня 2023 року у справі № 910/4518/16 Велика Палата Верховного Суду уточнила зазначений правовий висновок та вказала, що у разі порушення виконання зобов`язання щодо повернення кредиту за період після прострочення виконання нараховуються не проценти за користування кредитом відповідно до ст. 1048 ЦК України, а проценти за порушення грошового зобов`язання відповідно до ст. 625 ЦК України у розмірі, визначеному законом або договором.

При цьому правова природа процентів визначається не лише їх найменуванням у кредитному договорі чи розрахунку кредитодавця, а передусім підставами їх нарахування та змістом відповідної договірної умови.

Згідно з п. 4 Заяви-Договору № TDB.2021.0104.23839 від 18 серпня 2021 року сторонами погоджено строк кредитування 12 місяців, пільговий період 62 дні, базову фіксовану процентну ставку у розмірі 56 % річних та процентну ставку у пільговий період у розмірі 0,0001 % річних.

Відповідно до Паспорта споживчого кредиту від 18 серпня 2021 року строк кредитування також становить 12 місяців, базова процентна ставка 56 % річних, у пільговий період 0,0001 % річних.

Таким чином, встановлений сторонами строк кредитування закінчився 18 серпня 2022 року.

Водночас згідно з п. 8 Заяви-Договору строк дії Договору: набирає чинності з моменту підписання цієї Заяви-Договору та діє протягом 3 (трьох) років. Якщо за 30 календарних днів до дати закінчення строку дії цього Договору жодна із Сторін не заявить про його розірвання, цей Договір вважається продовженим на той же строк та на тих же умовах. Кількість таких пролонгацій Договору є необмеженою.

Разом з тим зазначеним положенням передбачено можливість продовження строку дії договору про комплексне банківське обслуговування, а не безпосередньо погодженого сторонами 12-місячного строку кредитування.

Матеріали справи не містять доказів укладення між Акціонерним товариством «Мегабанк» та ОСОБА_1 додаткових угод або погодження інших умов, які б передбачали продовження строку кредитування після 18 серпня 2022 року.

Крім того, із досліджених судом банківських виписок вбачається, що після закінчення строку кредитування відповідач операцій зі зняття готівкових коштів, здійснення безготівкових розрахунків або переказів за рахунок кредитних коштів не проводила.

Водночас умовами кредитного договору передбачено окрему процентну ставку, яка застосовується у разі порушення позичальником зобов`язань щодо повернення кредиту.

Так, згідно з п. 5 Заяви-Договору щодо прав та обов`язків сторін передбачено застосування розділу 1.7 публічної частини Договору та п. 8.11 Тарифів todobank, 80,0 % річних від простроченої суми за весь період прострочення.

Аналогічна умова міститься в розділі 6 Паспорта споживчого кредиту, відповідно до якого у разі невиконання зобов`язання щодо повернення кредиту передбачено застосування простроченої ставки у розмірі 80,00 % річних від простроченої суми за весь період прострочення.

Таким чином, на відміну від базової процентної ставки у розмірі 56 % річних, яка є платою за правомірне користування кредитними коштами, застосування процентної ставки у розмірі 80 % річних безпосередньо пов`язане з порушенням позичальником строків виконання грошового зобов`язання.

Саме факт прострочення виконання зобов`язання, а не правомірне користування кредитними коштами, є підставою для застосування зазначеної процентної ставки.

За таких обставин передбачена договором ставка 80 % річних від простроченої суми за весь період прострочення за своєю правовою природою є договірно визначеним наслідком порушення грошового зобов`язання, а не звичайною платою за користування кредитом у розумінні ст.ст. 1048, 1054 ЦК України.

Відповідно до п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ст. 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.

Цим же пунктом передбачено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання, невиконання або часткове виконання за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Зазначена норма має імперативний характер та спрямована на звільнення позичальника від договірних наслідків саме за прострочення виконання грошового зобов`язання.

При цьому сторони кредитного договору не можуть шляхом включення до його умов положення про застосування підвищеної процентної ставки за прострочення виконання зобов`язань виключити або обійти дію імперативних приписів законодавства.

Сам факт підписання позичальником кредитного договору не означає можливості застосування до нього договірної умови, яка суперечить імперативним вимогам законодавства.

Верховний Суд у постанові від 03 червня 2026 року у справі № 686/34448/24 наголосив, що сторони не можуть договором визначати взаємні права та обов`язки у спосіб, який суперечить імперативним нормам законодавства, а домовленість сторін усупереч установленим законом обмеженням не породжує відповідного права або обов`язку.

Як вбачається з банківської виписки Акціонерного товариства «Мегабанк», 29 липня 2022 року заборгованість за основним боргом у розмірі 1 839,74 грн була віднесена до простроченої кредитної заборгованості.

Починаючи з 29 липня 2022 року банк здійснював нарахування відсотків на прострочену заборгованість.

У подальшому, 18 серпня 2022 року, до простроченої кредитної заборгованості було віднесено ще 8 151,90 грн, у зв`язку з чим загальний розмір простроченої заборгованості за основним боргом становив 9 991,64 грн.

Згідно з банківською випискою та розрахунком заборгованості за кредитним договором № TDB.2021.0104.23839 від 18 серпня 2021 року за період з 30 вересня 2021 року по 17 серпня 2022 року Акціонерним товариством «Мегабанк» нараховано відсотки за користування кредитом у розмірі 3 146,58 грн.

Зазначені відсотки відображені у виписці як нарахування за користування овердрафтом у межах строку кредитування, протягом якого договором передбачено застосування базової процентної ставки 56 % річних та пільгової процентної ставки 0,0001 % річних.

Водночас із банківської виписки вбачається, що за період з 05 листопада 2021 року по 28 лютого 2022 року відповідачем сплачено відсотки за користування кредитом у загальному розмірі 1 138,43 грн.

Так, із банківської виписки за рахунком № НОМЕР_4 вбачається, що Акціонерним товариством «Мегабанк» здійснювалося нарахування відсотків за користування овердрафтом, а саме: 28 жовтня 2021 року 114,94 грн, 29 листопада 2021 року 349,02 грн, 30 грудня 2021 року 433,28 грн, 31 грудня 2021 року 2,41 грн, 28 січня 2022 року 113,23 грн, 25 лютого 2022 року 125,61 грн, 30 березня 2022 року 155,02 грн, 28 квітня 2022 року 219,09 грн, 30 травня 2022 року 479,38 грн, 29 червня 2022 року 459,89 грн, 28 липня 2022 року 444,56 грн та 17 серпня 2022 року 250,15 грн.

Таким чином, загальна сума відсотків, нарахованих банком за користування овердрафтом у межах строку кредитування, становить 3 146,58 грн.

Водночас із зазначеної виписки встановлено, що відповідачем здійснено погашення відсотків: 05 листопада 2021 року 114,94 грн, 07 грудня 2021 року 76,28 грн, 28 грудня 2021 року 272,68 грн, 21 січня 2022 року 435,69 грн та 28 лютого 2022 року 238,84 грн, а всього 1 138,43 грн.

Отже, за даними банківського обліку залишок несплачених відсотків за користування кредитом становить 2 008,15 грн (3 146,58 грн 1 138,43 грн).

Разом з тим із виписки за рахунком № НОМЕР_5 встановлено, що 29 липня 2022 року банк відніс до простроченої кредитної заборгованості 1 839,74 грн основного боргу, а 18 серпня 2022 року ще 8 151,90 грн, у зв`язку з чим загальний розмір простроченого основного боргу становив 9 991,64 грн.

Згідно з випискою за рахунком № НОМЕР_6 починаючи з 29 липня 2022 року Акціонерне товариство «Мегабанк» здійснювало окреме нарахування відсотків на прострочену кредитну заборгованість.

Так, за липень 2022 року починаючи з 29 липня нараховано 4,03 грн, за серпень 2022 року 383,21 грн, за вересень 2022 року 656,99 грн, за жовтень 2022 року 678,88 грн, за листопад 2022 року 656,98 грн, а за період з 01 по 02 грудня 2022 року 43,80 грн, що загалом становить 2 423,89 грн.

При цьому із зазначеної суми 102,55 грн нараховано за період з 29 липня по 18 серпня 2022 року включно, а 2 321,34 грн за період з 19 серпня по 02 грудня 2022 року.

У подальшому з банківської виписки, сформованої у програмному комплексі Національного банку України за період з 03 грудня 2022 року по 03 вересня 2024 року, вбачається, що нарахування відсотків на прострочену заборгованість продовжувалося.

Перевіряючи правову природу зазначених нарахувань, суд враховує, що після 18 серпня 2022 року весь залишок основного боргу у розмірі 9 991,64 грн обліковувався як прострочена кредитна заборгованість, а умовами кредитного договору передбачено застосування процентної ставки 80 % річних від простроченої суми за весь період прострочення.

Так, після віднесення 29 липня 2022 року до простроченої заборгованості частини основного боргу в розмірі 1 839,74 грн банк нараховував відсотки на зазначену суму в розмірі близько 4,03 грн за один календарний день, що відповідає застосуванню процентної ставки 80 % річних.

Водночас на іншу частину кредитної заборгованості в розмірі 8 151,90 грн, яка на той час ще не була віднесена до простроченої, банк продовжував нараховувати відсотки за базовою ставкою 56 % річних. Зокрема, за період з 29 липня по 17 серпня 2022 року на зазначену суму нараховано 250,15 грн.

Після віднесення 18 серпня 2022 року решти основного боргу в розмірі 8 151,90 грн до простроченої заборгованості банк розпочав нарахування відсотків за ставкою 80 % річних на всю суму заборгованості 9 991,64 грн, що становило близько 21,90 грн за один календарний день.

Таким чином, безпосередньо з банківської виписки встановлено, що застосування процентної ставки 80 % річних було пов`язане саме з віднесенням кредитної заборгованості до простроченої, тоді як до настання прострочення відповідна частина кредитних коштів обліковувалася зі звичайним нарахуванням відсотків за ставкою 56 % річних. Отже, підставою для застосування підвищеної процентної ставки було порушення відповідачем строків виконання грошового зобов`язання.

Отже, дослідження всіх проведень за відповідними рахунками підтверджує, що після виникнення прострочення банк застосовував саме передбачену договором ставку 80 % річних від простроченої кредитної заборгованості.

Крім того, судом встановлено, що станом на 20 грудня 2022 року за рахунком № НОМЕР_6 обліковувалася заборгованість за відсотками у розмірі 4 432,04 грн, яку в подальшому було перенесено на інший рахунок у зв`язку зі зміною плану рахунків при завантаженні даних до інформаційної системи Національного банку України.

Зазначена сума складається із залишку несплачених відсотків за користування кредитом у розмірі 2 008,15 грн та відсотків, нарахованих на прострочену кредитну заборгованість до 02 грудня 2022 року, у розмірі 2 423,89 грн.

Водночас подальші нарахування за період до 03 вересня 2024 року становлять 14 000,92 грн.

Таким чином, загальна заборгованість за відсотками у розмірі 18 432,96 грн, заявлена позивачем до стягнення, відповідає сумам, відображеним у банківському обліку (4 432,04 грн + 14 000,92 грн).

При цьому із загальної суми заявлених відсотків 2 008,15 грн становлять відсотки за користування кредитом у межах строку кредитування за розрахунком банку, а 16 424,81 грн відсотки, нараховані на прострочену кредитну заборгованість за ставкою 80 % річних починаючи з 29 липня 2022 року.

Отже, встановлено не лише загальний розмір нарахувань, а й їх правову природу: застосування ставки 80 % річних було безпосередньо обумовлено простроченням виконання відповідачем грошового зобов`язання.

Оскільки зазначені нарахування здійснювалися в період дії воєнного стану, на них поширюються спеціальні положення законодавства щодо звільнення позичальника від відповідальності за прострочення виконання кредитних зобов`язань.

Відтак суд доходить висновку про відсутність правових підстав для стягнення відсотків, нарахованих на прострочену кредитну заборгованість за ставкою 80 % річних у розмірі 16 424,81 грн.

Відповідно до статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно зі статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

З аналізу долучених до матеріалів справи доказів підтверджується факт відступлення права грошової вимоги на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК Єврокредит» до боржника ОСОБА_1 за кредитним договором № TDB.2021.0104.23839 від 18 серпня 2021 року.

На час розгляду справи судом відповідач не надала даних, що свідчать про добровільне погашення заборгованості та про причини несвоєчасного погашення заборгованості за кредитним договором у добровільному порядку.

За таких обставин суд дійшов висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК Єврокредит» підлягають частковому задоволенню шляхом стягнення із ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором № TDB.2021.0104.23839 від 18 серпня 2021 року у розмірі 11 305,59 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту 9 297,44 грн, заборгованість за відсотками за користування кредитом 2 008,15 грн.

Розподіл судових витрат.

Частиною 1 статті 141 ЦПК України визначено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При зверненні до суду з цим позовом позивачем сплачено 2 662,40 грн судового збору за подання позову (позов подано через систему «Електронний Суд»), що підтверджується платіжною інструкцією № 9029 від 10 серпня 2026 року (а.с. 1).

Приймаючи до уваги, що позов підлягає задоволенню, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума судового збору у розмірі 2 662,40 грн.

Приймаючи до уваги, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК Єврокредит» підлягає стягненню судовий збір пропорційно розміру задоволених позовних вимог у сумі 1 058,94 грн (11 305,59 / 28 424,60 ? 2 662,40 = 1 058,94 грн).

Відповідно до ч. 1 статті 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.

Згідно з положеннями частин першої-четвертої статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до ч. 5 ст. 137 ЦПК України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Процесуальний закон визначає критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.

Такий висновок міститься у додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19) та у додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 червня 2023 року у справі № 357/8277/19 (провадження № 14-65цс22).

У вказаних постановах Велика Палата Верховного Суду звернула увагу на те, що принцип змагальності знайшов своє втілення, зокрема, у положеннях частин п`ятої та шостої статті 137 ЦПК України, відповідно до яких саме на іншу сторону покладено обов`язок обґрунтування наявності підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов`язок доведення їх неспівмірності, тому при вирішенні питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу слід надавати оцінку виключно тим обставинам, щодо яких інша сторона має заперечення.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені у постановах Верховного Суду.

В обґрунтування розміру понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 11 200,00 грн до матеріалів справи надано копії наступних документів: договір про надання правничої допомоги № 1/07 від 01 липня 2025 року, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «ФК Єврокредит» та Адвокатським об`єднанням «Альянс ДЛС» (а.с. 22-23); ордер серії АН № 1414107 від 11 серпня 2025 року на надання адвокатом Журавльовим Станіславом Георгійовичем правничої допомоги Товариству з обмеженою відповідальністю «ФК Єврокредит» на підставі договору № 1/07 від 01 липня 2025 року (а.с. 18); акт приймання-передачі послуг з правничої допомоги № 12122152 від 14 серпня 2026 року, згідно якого вартість послуг з правничої допомоги щодо боржника ОСОБА_1 складає 11 200,00 грн та включають в себе проведення юридичного аналізу та складання позовної заяви (а.с. 41).

Верховний Суд неодноразово вказував на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц).

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, у рішеннях від 12.10.2006 у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10.12.2009 у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23.01.2014 у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26.02.2015 у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначається, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими (необхідними), а їхній розмір - обґрунтованим.

У постановах Верховного Суду від 07.11.2019 у справі № 905/1795/18 та від 08.04.2020 у справі № 922/2685/19 сформовано правовий висновок про те, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, приписами статей 123 - 130 ГПК України, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Отже, вирішуючи заяву сторони судового процесу про компенсацію понесених нею витрат на професійну правничу допомогу, суду належить дослідити та оцінити додані заявником до заяви документи на предмет належності, допустимості та достовірності відображеної у них інформації. Зокрема, чи відповідають зазначені у документах дані щодо характеру та обсягу правничої допомоги, наданої адвокатом, документам, наявним у судовій справі, чи не вчиняв адвокат під час розгляду справи дій, які призвели до затягування розгляду справи, зокрема, але не виключно, чи не подавав явно необґрунтованих заяв і клопотань, чи не включено у документи інформацію щодо витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, які не підтверджені належними доказами та навпаки, якими доказами підтверджується заявлена до відшкодування сума, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги.

Вирішуючи питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу, суд враховує, що справа не є складною, спір виник із типових кредитних правовідносин, ціна позову становить 28 424,60 грн, а підготовка позовної заяви не вимагала вирішення складних правових питань. При цьому суд враховує обсяг наданих адвокатом послуг, зокрема проведення юридичного та фінансового аналізу матеріалів кредитної справи, складання та подання до суду позовної заяви з відповідними додатками, а також те, що розгляд справи здійснювався без участі представника позивача.

Зважаючи на складність справи, обсяг виконаної адвокатом роботи, витрачений на її виконання час, ціну позову, характер спірних правовідносин, принципи співмірності та розумності судових витрат, критерії реальності адвокатських витрат та розумності їхнього розміру, суд доходить висновку, що заявлений позивачем розмір витрат на професійну правничу допомогу у сумі 11 200,00 грн є завищеним щодо іншої сторони спору та не відповідає фактичній складності справи й обсягу наданих послуг, у зв`язку з чим суд вважає обґрунтованим визначити розмір таких витрат, що підлягають розподілу між сторонами, у сумі 3 000,00 грн.

На підставі вищевикладеного, приймаючи до уваги, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, суд доходить висновку про стягнення із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК Єврокредит» витрат на професійну правничу допомогу пропорційно розміру задоволених позовних вимог у сумі 1 193,22 грн (11 305,59 / 28 424,60 ? 3 000,00 = 1 193,22 грн).

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 12, 13, 133, 137, 141, 259, 264-265, 268, 273, 280-284, 289, 351-352, 354-355 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК Єврокредит» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК Єврокредит» заборгованість за кредитним договором № TDB.2021.0104.23839 від 18 серпня 2021 року у розмірі 11 305 (одинадцять тисяч триста п`ять) грн 59 коп, з яких: 9 297 (дев`ять тисяч двісті дев`яносто сім) грн 44 коп заборгованість за тілом кредиту; 2 008 (дві тисячі вісім) грн 15 коп заборгованість за відсотками за користування кредитом.

У задоволенні іншої частини позову відмовити.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК Єврокредит» судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1 058 (одна тисяча п`ятдесят вісім) грн 94 коп та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 1 193 (одна тисяча сто дев`яносто три) грн 22 коп.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільним процесуальним кодексом України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, шляхом подачі апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «ФК Єврокредит», місцезнаходження: м. Дніпро, пров. Ушинського, 1, оф. 105, код ЄДРПОУ: 40932411.

Відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_7 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Повне судове рішення складено 15 жовтня 2026 року.

Суддя А.О. Логвінов