Decision № 140646566, 01.10.2026, Shevchenkivskyi District Court of Kyiv City

Справа № 761/24242/26

Провадження № 2-а/761/462/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 жовтня 2026 року Шевченківський районний суд міста Києва у складі головуючого судді Савицького О. А., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, у письмовому провадженні адміністративну справі за позовом ОСОБА_1 до Департаменту територіального контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване у режимі фотозйомки (відеозапису), стягнення матеріальної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

15.06.2026 на адресу суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Департаменту територіального контролю м.Києва виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) про скасування постанови серії 2КІ № 0008142364 від 14 травня 2026 року про накладення адміністративного стягнення за ч. 3 ст. 122 КУпАП у розмірі 680 грн, а також про стягнення матеріальної шкоди, витрат на евакуацію, зберігання транспортного засобу та сплаченого штрафу.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що оскаржувана постанова є протиправною та підлягає скасуванню, оскільки інспектором з паркування не було доведено наявності в його діях складу адміністративного правопорушення. Зокрема, у постанові та акті огляду не зазначено конкретного цифрового виміру відстані у метрах чи сантиметрах до виїзду з прилеглої території, графа «опис обставин, установлених під час розгляду справи» є фактично порожньою, а матеріали фотофіксації не містять належних і читабельних доказів вимірювання (розмиті цифри на рулетці, відсутність даних про повірку вимірювального приладу). Крім того, інспектор неправомірно кваліфікував зупинку за п. 15.9 «и» ПДР України, хоча автомобіль перебував у стані стоянки в межах дозволеної зони. Також позивач вказує на незаконність евакуації та понесених витрат на її примусове усунення.

Ухвалою від 25.06.2026 відкрито провадження у справі, розгляд якої вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та надано відповідачу п`ятнадцятиденний строк з дня вручення копії даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву.

На адресу суду надійшов відзив на позовну заяву представника відповідача, у якому останній виклав заперечення проти нього та просив суд відмовити в задоволенні позову. Зазначив, що інспектор з паркування діяв у межах наданих повноважень на підставі КУпАП та Порядку № 990. Автомобіль позивача марки «KIA» модель «CEED», державний номерний знак « НОМЕР_1 » був припаркований ближче 10 метрів від виїзду з прилеглої території на вул. Ковпака у м. Києві, що зафіксовано в режимі фотозйомки за допомогою технічного засобу (АРМ інспектора). Відповідач вважає, що сам факт порушення цифрової межі в 10 метрів утворює закінчений склад правопорушення за ч. 3 ст. 122 КУпАП, а евакуація здійснена правомірно відповідно до ст. 265-4 КУпАП. Крім того, відповідач наголошував на тому, що майнові вимоги про повернення коштів не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства, а також заперечував проти стягнення витрат на правничу допомогу.

У відповідь на відзив Позивач наголошує, що в оскаржуваній постанові серії 2КІ № 0008142364 графа «опис обставин, установлених під час розгляду справи» є фактично порожньою та незаповненою. Інспектор не вказав у ній ані суті порушення, ані конкретної відстані до виїзду у метрах чи сантиметрах, що є порушенням імперативних вимог ст. 283 КУпАП. Інспектор кваліфікував дії за п. 15.9 «и» ПДР України, який регулює правила зупинки (припинення руху на час до 5 хвилин). Проте на місці події ані водія, ані самого автомобіля під час паркування не було зафіксовано протягом 5 хвилин - автомобіль знаходився у стані стоянки (п. 1.10 ПДР). Крім того, в Акті огляду та затримання зазначено «розміщення» за ст. 265-4 КУпАП, що створює повну правову плутанину та неузгодженість документів. На наданих відповідачем фотознімках цифрові показники на вимірювальній стрічці (рулетці) є повністю розмитими та нечитабельними. Інспектор не зафіксував початкову і кінцеву точку заміру, а саму рулетку не ідентифіковано (відсутні дані про серійний номер та метрологічну повірку, що робить цей доказ недопустимим за ст. 74 КАС України). Позивач пояснює, що оплата штрафу та послуг евакуатора/зберігання (на суму 2 578,50 грн) була здійснена не добровільно, а через ультимативну вимогу службових осіб біля штрафного майданчика (м. Київ, Залізничне шосе, 9), які заявили, що без повної оплати автомобіль не повернуть. Така оплата не є визнанням провини. Позивач зазначає, що припаркував автомобіль у межах дозволеної дорожньої обстановки. Надані фотодокази та схеми свідчать, що дорожні знаки (зокрема знаки 5.42.1 для осіб з інвалідністю та знак 5.44) на вул. Ковпака були зміщені або розташовані інакше, ніж на паперових схемах Департаменту, а автомобіль не створював жодних суттєвих перешкод для руху.

У своїх запереченнях на відповідь на відзив подано Департаментом територіального контролю м. Києва зазначає, що Департамент заперечує твердження про «порожню графі» і пояснює технічний процес: згідно з інструкцією користувача програми «АРМ Інспектор», інспектор не може сформувати постанову без обрання пункту порушення зі спадного списку. Система автоматично вносить дані, а оскаржувана постанова повністю відповідає ст. 283 КУпАП, що підтверджується сталою судовою практикою апеляційних судів (посилання на низку рішень Шостого апеляційного адміністративного суду). Часові позначки на фотофіксації (від 13:11:25 до 13:12:55) охоплюють проміжок у 1 хвилину 30 секунд, що об`єктивно підтверджує здійснення саме зупинки до 5 хв. Термін «розміщення транспортного засобу» у ст. 265-4 КУпАП є загальним поняттям, яке охоплює і зупинку, і стоянку, тому жодних колізій між Актом огляду та Постановою немає. Департамент зазначає, що законодавство не вимагає від інспектора з паркування обов`язкового використання метрологічно повірених рулеток під час складання постанови в ручному режимі (це робиться за допомогою мобільного терміналу з прив`язкою до нерухомих об`єктів та координат). Здійснений замір (близько 60-70 см до виїзду) був лише способом додаткової фіксації обставин. Судова практика (зокрема постанова Шостого апеляційного суду у справі № 761/33856/25) підтверджує, що будь-яке зменшення 10-метрової межі є закінченим складом правопорушення. Відповідач наголошує на даних Комплексної схеми ОДР по вул. Ковпака. Місце стоянки позивача червоною міткою зафіксовано саме в зоні переривання дії знака 5.43 та поза межами дозволених паркувальних місць, тому посилання позивача на знаки є необґрунтованими, а імперативну норму підпункту «и» п. 15.9 ПДР не можна ігнорувати через суб`єктивну оцінку водія. Департамент повторно наполягає, що вимоги про повернення коштів (штрафу через Казначейство, евакуації ФОП) є майновими цивільно-правовими вимогами і не можуть розглядатися місцевим загальним судом у рамках адміністративного провадження щодо оскарження постанови.

Дослідивши матеріали справи, позовну заяву, відзив, відповідь на відзив, заперечення та подані докази у їх сукупності, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову з огляду на наступне.

Судом встановлено, що 14.05.2026 головним спеціалістом - інспектором з паркування другого відділу контролю за дотриманням правил зупинки, стоянки транспортних засобів управління (інспекції) з паркування Департаменту територіального контролю міста Києва Павлюком В. І. винесено постанову серії 2КІ № 0008142364 про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 122 КУпАП, із накладенням штрафу в розмірі 680 грн.

Згідно зі змістом оскаржуваної постанови, водій транспортного засобу марки «KIA» модель «CEED», державний номерний знак « НОМЕР_1 », нібито порушив вимоги підпункту «и» пункту 15.9 ПДР України, зупинившись ближче 10 м від виїзду з прилеглої території (на вул. Ковпака, 162 у м. Києві.

Одночасно на підставі ст. 265-4 КУпАП транспортний засіб було тимчасово затримано та евакуйовано на спеціальний майданчик.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен додати до суду докази, які свідчать про правомірність його рішення, дій чи бездіяльності.

Згідно зі ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за які законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до положень ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Статтею 280 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ч. 3 ст. 283 КУпАП постанова по справі про адміністративне правопорушення у сферах забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, крім інших даних, повинна містити відомості про дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; розмір штрафу тощо.

Як обґрунтовано зазначає позивач та підтверджується матеріалами справи, в оскаржуваній постанові серії 2КІ № 0008142364 у графі «опис обставин, установлених під час розгляду справи» інспектором не наведено жодних конкретних фактичних даних щодо обставин вчинення правопорушення, а також відсутні будь-які цифрові дані про замір відстані у метрах чи сантиметрах від транспортного засобу до межі виїзду з прилеглої території.

Суд зазначає, що диспозиція підпункту «и» пункту 15.9 ПДР України забороняє зупинку ближче 10 м від виїздів з прилеглих територій і безпосередньо в місці виїзду. Оскільки ця норма встановлює чітку кількісну (цифрову) межу (10 метрів), доведення складу адміністративного правопорушення вимагає чіткої та беззаперечної фіксації конкретної відстані за допомогою належних, допустимих і достовірних доказів.

Надані відповідачем на підтвердження правомірності постанови матеріали фотофіксації містять зображення рулетки, однак цифрові показники на ній є повністю розмитими, нечитабельними та нерозбірливими, що унеможливлює встановлення фактичного розміру відстані. Крім того, матеріали справи не містять жодних доказів того, що використовуваний засіб вимірювальної техніки (рулетка) пройшов відповідну метрологічну повірку у встановленому законом порядку. Будь-які інші об`єктивні дані, які б достовірно свідчили про знаходження автомобіля саме на відстані ближче 10 метрів від виїзду, відповідачем суду не надано.

Суд також враховує доводи позивача щодо того, що фактичне розташування дорожніх знаків та розмітка на вул. Ковпака у м. Києві створювали правомірні підстави для водія вважати зупинку та стоянку транспортного засобу дозволеною в зоні дії відповідних дорожніх знаків (зокрема знака 5.43 «Зона стоянки»), при цьому матеріали справи не містять доказів створення позивачем суттєвої перешкоди дорожньому руху чи загрози безпеці руху, що є обов`язковою складовою умовою для застосування заходів тимчасового затримання (евакуації) згідно зі ст. 265-4 КУпАП.

Згідно зі ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Оскільки відповідачем під час розгляду справи не доведено належними та допустимими доказами наявність у діях позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 122 КУпАП, оскаржувана постанова про накладення адміністративного стягнення є протиправною та підлягає скасуванню із закриттям провадження у справі про адміністративне правопорушення на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП.

Щодо вимоги позивача про стягнення матеріальної шкоди (витрат на сплату штрафу, евакуацію та зберігання транспортного засобу), суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 5 ст. 21 КАС України вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб`єктів публічно-правових відносин, розглядаються адміністративним судом, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір. Оскільки незаконна евакуація та стягнення коштів за транспортування і зберігання автомобіля є прямим наслідком винесення протиправної постанови інспектором з паркування та вжиття заходів тимчасового затримання у межах публічно-правових відносин, ці вимоги підлягають розгляду в цьому адміністративному провадженні.

Внаслідок протиправних дій відповідача позивач був змушений понести витрати на сплату штрафу, евакуацію та зберігання транспортного засобу загалом у розмірі 2 578,40 грн, що підтверджується квитанцією та матеріалами справи, які у зв`язку зі скасуванням постанови підлягають стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Відповідно до ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню відповідно до цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі.

Керуючись статтями 2, 9, 72, 77, 90, 139, 241-246, 286 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Департаменту територіального контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, стягнення матеріальної шкоди - задовольнити повністю.

Скасувати постанову серії 2КІ № 0008142364 від 14 травня 2026 року, винесену головним спеціалістом - інспектором з паркування управління (інспекції) з паркування Департаменту територіального контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Павлюком Віталієм Івановичем про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 за частиною 3 статті 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення у розмірі 680 (шістсот вісімдесят) гривень.

Закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 .

Стягнути з Департаменту територіального контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (код ЄДРПОУ 34926981) за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) суму завданої матеріальної шкоди (витрат, пов`язаних із сплатою штрафу, евакуацією та зберіганням транспортного засобу) у розмірі 2 578,40 грн (дві тисячі п`сот сімдесят вісім гривень 40 копійок).

Стягнути з Департаменту територіального контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (код ЄДРПОУ 34926981) за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1 997,20 грн (одна тисяча дев`ятсот дев`яносто сім гривень 20 копійок).

Рішення може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано, або після перегляду рішення в апеляційному порядку, якщо його не скасовано.

Суддя: