Court ruling № 140646455, 14.10.2026, Sviatoshynskyi District Court of Kyiv City

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

пр. № 1-кп/759/1935/26

ун. № 759/27756/26

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 жовтня 2026 року м. Київ

Святошинський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши клопотання прокурора про звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку з закінченням строків давності, під час здійснення у відкритому судовому засіданні в залі суду підготовчого судового засідання у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 72026101030000010 від 30.09.2026, стосовно:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , уродженця м. Київ, громадянина України, одруженого, з вищою освітою, не працевлаштованого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ; такого, що судимості не має,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 205-1 КК України;

учасники судового провадження:

прокурор ОСОБА_4 ,

захисник ОСОБА_5 ,

підозрюваний ОСОБА_3 ,

ВСТАНОВИВ:

Прокурор Київської міської прокуратури звернувся до суду із клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності підозрюваного за ч. 2 ст. 205-1 КК України ОСОБА_3 у зв`язку з закінченням строків давності.

ОСОБА_3 підозрюється в тому, що у невстановлений час, але не пізніше серпня 2018 року, він, перебуваючи в місті Києві (більш точних обставин не встановлено), отримав від невстановленої особи пропозицію за грошову винагороду в сумі 10 000 гривень у документи, які відповідно до закону подаються для проведення державної реєстрації зміни учасника юридичної особи ТОВ «АСТОН ЛЮКС», завідомо неправдиві відомості та подати їх державному реєстратору, з подальшим отриманням щомісячної такої грошової винагороди на термін перебування власником вказаного підприємства.

Усвідомлюючи протиправний характер запропонованих йому дій, ОСОБА_3 , діючи у порушення вимог чинного законодавства, з корисливих мотивів погодився на таку пропозицію, вступивши таким чином у попередню змову із зазначеною особою і до початку кримінального правопорушення домовились про спільне його вчинення.

ОСОБА_3 , не маючи наміру здійснювати господарську діяльність, з метою отримання грошової винагороди, погодившись стати одноосібним власником та директором ТОВ «АСТОН ЛЮКС», з метою реалізації спільного злочинного умислу, направленого на внесення в документи, які відповідно до закону подаються для проведення державної реєстрації юридичної особи, завідомо неправдивих відомостей, заздалегідь домовились з невстановленою особою у невстановлений час та день, але не пізніше 03.09.2018, передати документи необхідні для проведення державної реєстрації.

В подальшому ОСОБА_3 у не встановлений час, але не пізніше 03.09.2018, продовжуючи реалізовувати спільний злочинний умисел. знаходячись поряд з виходом зі станції метро «Житомирська» за адресою: м. Київ, Святошинський район, пр-т Берестейський, 136, надав невстановленій особі копію паспорта громадянина України серії НОМЕР_2 , виданого 29.07.1997 Мінським РУ ГУ МВС України в м. Києві, та реєстраційного номеру облікової картки платника податків № НОМЕР_1 , які необхідні для складання документів, які відповідно до закону подаються для проведення державної реєстрації зміни учасника юридичної особи - ТОВ «АСТОН ЛЮКС».

Крім цього, ОСОБА_3 на вимогу невстановленої особи 03.09.2018 шляхом підписання Акту приймання-передачі частки у статутному капіталі ТОВ «АСТОН ЛЮКС» від 03.09.2018 та Протоколу № 3 загальних зборів учасників ТОВ «АСТОН ЛЮКС» від 03.09.2026, прийняв у власність від ОСОБА_6 частку у розмірі сто відсотків статутного капіталу Товариства, яка в грошовому еквіваленті становить 1000 гривень, та призначив себе на посаду директора вказаного товариства.

Продовжуючи реалізацію спільного злочинного умислу, ОСОБА_3 у той же день, тобто 03.09.2018, засвідчив своїм підписом документи, значення яких не розумів, а саме форму 9 -заяву щодо державної реєстрації зміни учасника юридичної особи, що містяться в ЄДР юридичних осіб, фізичних осіб та громадських формувань, в якій зазначив відомості щодо виключення учасника ОСОБА_6 та включення ОСОБА_3 до ТОВ «АСТОН ЛЮКС», а також форму 2 - заяву щодо державної реєстрації юридичної особи (крім громадських формувань та державних органів), відповідно до якої виключено як керівника та бенефіціарного власника ОСОБА_6 та змінено на ОСОБА_7 , які в подальшому передав невстановленій особі для проведення державної реєстрації та отримав обіцяну грошову винагороду.

На підставі поданих невстановленою особою вказаних документів 04.09.2018 державним реєстратором комунального підприємства «Правочин» Мартинівської сільської ради Пулинського району Житомирської області (ЄДРПОУ 42099492) проведено державну реєстрацію відомостей про юридичну особу ТОВ «АСТОН ЛЮКС», а саме про зміну засновника підприємства, про що в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців зроблено запис № 10681070004044532.

Незважаючи на те, ТОВ «АСТОН ЛЮКС» зареєстроване в державних органах влади як суб`єкт підприємницької діяльності - юридична особа, ОСОБА_3 взяв участь у його перереєстрації на власне ім`я за попередньою змовою із невстановленою особою не з метою здійснення підприємницької діяльності, як передбачено статутом, а з метою отримання грошової винагороди за вказані незаконні дії, що полягали у внесенні в документи, які відповідно до закону подаються для проведення державної реєстрації юридичної особи завідомо неправдивих відомостей, вчинені за попередньою змовою групою осіб.

Дії ОСОБА_3 кваліфіковано за ч. 2 ст. 205-1 КК України як внесення в документи, які відповідно до закону подаються для проведення державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу, завідомо неправдивих відомостей, а також умисне подання для проведення такої реєстрації документів, які містять завідомо неправдиві відомості, вчинені за попередньою змовою групою осіб.

В підготовчому судовому засіданні прокурор підтримав клопотання про звільнення ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності та просив кримінальне провадження закрити.

Судом було роз`яснено обвинуваченому підстави для звільнення від кримінальної відповідальності та з`ясовано його позицію щодо звільнення від кримінальної відповідальності за ч. 2 ст. 205-1 КК України у зв`язку із закінченням строків давності. Судом також роз`яснено обвинуваченому наслідки закриття кримінального провадження з нереабілітуючих підстав, передбачених ст. 49 КК України.

У підготовчому судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 просив задовольнити клопотання прокурора.

Заслухавши думку учасників судового провадження, суд приходить до наступного висновку.

За правилами ст. 44 КК України особа, яка вчинила кримінальне правопорушення, звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом.

Згідно з ч. 1 ст. 49 КК України, особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минули такі строки:

1) два роки - у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачене покарання менш суворе, ніж обмеження волі;

2) три роки - у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачено покарання у виді обмеження волі, чи у разі вчинення нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк не більше двох років;

3) п`ять років - у разі вчинення нетяжкого злочину, крім випадку, передбаченого у пункті 2 цієї частини;

4) десять років - у разі вчинення тяжкого злочину;

5) п`ятнадцять років - у разі вчинення особливо тяжкого злочину.

Передбачений ст. 49 КК України вид звільнення від кримінальної відповідальності застосовується за наявності трьох умов: 1) закінчення зазначених у законі строків; 2) не вчинення протягом цих строків нового кримінального правопорушення певного ступеня тяжкості; 3) не ухилення особи від слідства або суду.

Згідно зі ст. 12 КК України кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 205-1 КК України, є нетяжким злочином, вчинення якого карається штрафом від восьми тисяч до десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням волі на строк від трьох до п`яти років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років або без такого.

Згідно з висновком про застосування норми права, який міститься в постанові об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 05.04.2021 в справі № 328/1109/19 (провадження № 51 - 5464 кмо 20), особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минули зазначені у ст. 49 ч. 1 КК України диференційовані строки давності за умови, що протягом вказаних строків особа не вчинила нового злочину, за винятком нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк не більше двох років (перебіг давності не перерваний); особа не ухилялася від досудового слідства або суду (перебіг давності не зупинявся); законом не встановлено заборону щодо застосування давності до вчиненого особою злочину.

Перебіг строків давності зупиняється, якщо особа, котра вчинила кримінальне правопорушення, ухилилася від досудового розслідування або суду. У цьому разі перебіг давності відновлюється з дня з`явлення особи із зізнанням або її затримання. Одночасно факт умисного вчинення особою будь-яких дій, спрямованих на ухилення від слідства або суду є обставиною, яка виключає благополучне закінчення строків давності, і зупиняє диференційовані строки, визначені в ст. 49 ч. 1 КК України. У цьому випадку закон передбачає загальний строк давності притягнення до кримінальної відповідальності осіб, які ухиляються від слідства чи суду: п`ятнадцять років з часу вчинення злочину, п`ять років - з часу вчинення кримінального проступку. За таких обставин час, який минув із дня вчинення кримінального правопорушення до дня, коли особа почала ухилятися від слідства або суду, не втрачає свого значення, а зберігається і зараховується до загального строку давності, що продовжує спливати. Крім того, до загального строку також зараховується період такого ухилення, а також проміжок часу, що пройшов із дня з`явлення особи із зізнанням або затримання до дня набрання вироком законної сили.

Відповідно до висновку про застосування норми права, який міститься в постанові Великої Палати Верховного Суду від 02.02.2023 в справі № 735/1121/20 (провадження № 13-26кс22), у разі ухилення від досудового розслідування або суду особа підлягає звільненню від кримінальної відповідальності або покарання за давністю після спливу диференційованого строку, передбаченого ст. 49 ч. 1 КК України, подовженого на період ухилення. Закінчення загальних строків, установлених ст. 49 ч. 2 КК України (п`ятнадцять років з моменту вчинення злочину і п`ять років - проступку), є підставою для звільнення від кримінальної відповідальності у випадках, коли цей строк спливає раніше за диференційований, подовжений на час ухилення.

Як зазначено Верховний Судом у постанові від 12.05.2026 у справі № 607/15056/21 (провадження № 51 - 101 км 26), під ухиленням від досудового розслідування або суду з погляду застосування ст. 49 КК України слід розуміти будь-які умисні дії, вчинені певною особою з метою уникнути кримінальної відповідальності за вчинене кримінальне правопорушення, що змушує правоохоронні органи вживати заходи, спрямовані на розшук і затримання правопорушника (нез`явлення без поважних причин за викликом до слідчого або суду, недотримання умов запобіжного заходу, зміна документів, які посвідчують особу, зміна зовнішності, перехід на нелегальне становище, перебування в тайнику, імітація своєї смерті тощо). При цьому факт ухилення необхідно зафіксувати у відповідних процесуальних документах. Зупинення перебігу строку давності можливе тільки щодо певної особи, обізнаної про те, що стосовно неї проводиться слідство. При з`ясуванні, які дії особи мають визнаватись юридично значущим (а не просто фактичним) ухиленням від досудового розслідування або суду, треба враховувати, крім усього іншого, кримінально процесуальний статус особи, що вчинила кримінальне правопорушення. Це має бути особа, яка в установленому порядку визнана підозрюваним або обвинуваченим та яка зобов`язана з`являтись до правозастосовних органів за викликом, перебувати в межах їх досяжності. Зазначена особа усвідомлює, що в неї вже виник юридичний обов`язок постати перед слідством або судом, однак вона ухиляється від виконання такого обов`язку.

Виходячи з фактичних обставин, які викладені в обвинувальному акті, кримінальне правопорушення, у вчинення якого обвинувачується ОСОБА_3 , мало місце до 03.09.2018, однак повідомлення про підозру за ч. 2 ст. 205-1 КК України було вручене йому 30.09.2026, тобто після закінчення 5-річного строку притягнення особи до кримінальної відповідальності. Після 03.09.2018 ОСОБА_3 не вчиняв нових кримінальних правопорушень, докази того, що обвинувачений вчиняв умисні дії з метою уникнути кримінальної відповідальності, суду не надані. Відтак, на час здійснення підготовчого провадження передбачений п. 2 ч. 1 ст. 49 КК України строк притягнення особи до кримінальної відповідальності сплинув, у зв`язку з чим суд приходить до висновку про необхідність звільнення ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності за ч. 2 ст. 205-1 КК України.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається судом у зв`язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.

Згідно з ч. 3 ст. 288 КПК України суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.

Процесуальні витрати та речові докази відсутні, заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувалися.

На підставі викладеного, керуючись ст. 44, 49 КК України, ст.ст. 284-288, 314, 369-372 КПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора про звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку з закінченням строків давності - задовольнити.

На підставі п. 3 ч. 1 ст. 49 КК України звільнити підозрюваного ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності, передбаченої ч. 2 ст. 205-1 КК України, у зв`язку з закінченням строків давності.

Кримінальне провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 72026101030000010 від 30.09.2026, за підозрою ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 205-1 КК України, закрити на підставі п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України у зв`язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Святошинський районний суд міста Києва протягом семи днів з дня її оголошення.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Повний текст ухвали оголошено 15 жовтня 2026 року.

Суддя ОСОБА_1