Decision № 140645332, 14.10.2026, Shpola District Court of Cherkasy Oblast

Справа № 710/1461/26 Провадження № 2/710/1210/26

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14.10.2026 м. Шпола

Шполянський районний суд Черкаської області у складі:

головуючого судді Щербак О.В.,

розглянувши в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «БРАЙТ ІНВЕСТМЕНТ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

УСТАНОВИВ:

ТОВ «БРАЙТ ІНВЕСТМЕНТ» звернулось до Шполянського районного суду Черкаської області із позовом до ОСОБА_1 , в якому просить стягнути заборгованість за кредитним договором №2026940635 від 30.10.2019 року у розмірі 9 503,33 гривень.

В обґрунтування позову зазначено, що 30.10.2019 між АТ «ОТП Банк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 2026940635. Даний договір є змішаним, у якому містяться елементи різних договорів і позичальнику надано декілька різних послуг кредитування та видача і обслуговування картки. кредитного договору передбачено, що протягом дії Кредитного договору для розрахунку процентів за користування кредитом буде використовуватись фіксована процентна ставка у розмірі 0,01% річних. Підписанням Кредитного договору Позичальник заявляє, гарантує та підтверджує, що: 1) Банк надав Позичальнику в письмовій формі та в повному об`ємі інформацію передбачену Законодавством, що захищає права споживачів; 2) Позичальника перед укладанням кредитного договору ознайомлено з інформацією, визначеною паспортом споживчого кредиту, необхідною для отримання кредиту/ кредитної лінії із порівнянням різних пропозицій Банку з метою прийняття обґрунтованого рішення щодо укладення Кредитного договору; 3) Позичальник отримав кредит на сприятливих для нього умовах; Банк надав Позичальнику підписаний зі сторони Банку оригінальний примірник Кредитного договору зі всіма невід`ємними частинами та всіма додатками до Кредитного договору (зокрема, але не виключно, графік платежів з розрахунком загальної вартості кредиту); 4) з правилами кредитування, зокрема з положеннями щодо відповідальності Позичальника та тарифами Банку, які є невід`ємною частиною Кредитного договору та які розміщені на офіційному сайті Банку www.otpbank.com,ua у розділі «Кредитування» ознайомлений і згоден, а також зобов`язується їх належно їх належно та неухильно виконувати; примірники Правил кредитування та Тарифів Банку отримав; 5) послуги Банку пов`язані із видачою кредиту отримав у повному обсязі.

АТ «ОТП Банк» свої зобов`язання за договором виконав у повному обсязі, надавши відповідачу кредит в розмірі відповідно до умов договору, активував кредитну картку.

Відповідачем кредитні кошти отримані та деякий час здійснювалось погашення кредитної заборгованості. Так останній платіж відповідачем було внесено 17.12.2020.

У порушення умов кредитного договору відповідач свої зобов`язання за ним не виконував належним чином, що призвело до виникнення заборгованості, яка станом на день відступлення права вимоги становить 9 503,33 грн - вказана сума заборгованості включає заборгованість за тілом кредиту в розмірі 4 249,96 грн, заборгованість за відсотками у розмірі 0,98 грн, заборгованість за комісією 5 252,39 грн.

24 березня 2023 року між АТ «ОТП Банк» та ТОВ «БРАЙТ ІНВЕСТМЕНТ» було укладено договір факторингу №24/03/23, у відповідності до умов якого АТ «ОТП Банк» передає ТОВ «Брайт Інвестмент» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «БРАЙТ ІНВЕСТМЕНТ» приймає належні АТ «ОТП Банк» права вимоги до боржників, вказаними у Реєстрі боржників №1.

Ураховуючи те, що відповідач своїх зобов`язань щодо сплати кредитних коштів не виконує, позивач просить стягнути з відповідача зазначену суму заборгованості за кредитним договором.

28.08.2026 судом відкрито провадження у справі.

Представник позивача у судове засідання не з`явився. У позовній заяві та окремо поданій заяві просив справу розглядати без його участі.

Відповідачка у судове засідання повторно не з`явилася, про час, дату та місце повідомлялася належним чином з урахуванням приписів п.4 ч.8 ст. 128 ЦПК України. Відзив не подавала.

14.10.2026 постановлено ухвалу про проведення заочного розгляду справи.

У порядку ч.2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, дослідивши матеріали справи, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

30.10.2019 між АТ «ОТП Банк» та ОСОБА_1 укладений кредитний договір № 2026340635, за умовами якого банк надає позичальнику кредит, а позичальник отримує його на наступних умовах: загальний розмір кредиту 15916,35 грн з яких: 14787,00 на придбання товару; 739,00 на сплату комісійної винагороди за видачу кредиту; 390,00 на сплату за послугу «СИС+Довідка»; остаточна дата погашення 30.10.2021; проценти - фіксована процентна ставка у розмірі 0,01% річних.

Цей же договір містить анкету-заяву про надання банківських послуг АТ « ОТП Банк».

30.10.2019 відповідачем підписано також паспорт споживчого кредиту, відповідно умов якого сума кредиту 15916,35 грн строком на 24 місяці, процентна ставка 0,01% річних; кредитування 36 місяців з правом пролонгації; процентна ставка 0,01% протягом пільгового періоду 55 днів, 5% після пільгового періоду.

На підтвердження видачі кредитних коштів ОСОБА_1 надано меморіальний ордер №31337949 від 30.10.2019 на суму 15916,35 грн.

З розрахунку заборгованості, здійсненого АТ «ОТП Банк» вбачається, що станом на 24.03.2023 ОСОБА_1 має заборгованість за кредитним договором №2026940635 у сумі 9503,33 грн, з яких 4249,96 грн тіло кредиту, 0,98 грн заборгованість по відсоткам, 5252,39 грн прострочена заборгованість за комісією.

Факт користування кредитними коштами підтверджується випискою з особового рахунка з 30.10.2019 по 24.03.2023.

На підтвердження особи позивачем надані копія паспорта громадянина України ОСОБА_1 та РНОКПП.

24 березня 2023 року АТ «ОТП Банк» та ТОВ «БРАЙТ ІНВЕСТМЕНТ» уклали Договір факторингу № 24/03/23.

За цим Договором клієнт (первісний кредитор) передає, а фактор (новий кредитор) приймає право грошової вимоги, що належить клієнту, і стає кредитором за кредитними договорами, укладеними між клієнтом і боржниками, в розмірі портфеля заборгованості. Фактор передає грошові кошти в розпорядження клієнта за плату відповідно до умов цього договору. За цим договором фактор одержує право (замість клієнта) вимагати від боржників належного виконання всіх зобов`язань за кредитними договорами. Фактор має право здійснити наступне відступлення прав вимоги будь-якій третій особі (п.1.1-1.4 Договору).

Згідно з п.6.1 вказаного Договору факторингу, у відповідності до умов цього договору фактор передає грошові кошти в розпорядження клієнта за плату, а клієнт відступає факторові право грошової вимоги до боржників в розмірі портфеля заборгованості, яке виникло у клієнта внаслідок укладення з боржниками кредитних договорів та надання клієнтом боржникам кредитних коштів.

Відповідно до п.6.2.3 зазначеного Договору факторингу, право вимоги переходить до фактора з моменту підписання сторонами цього договору, після чого фактор стає новим кредитором по відношенню до боржників стосовно їх заборгованості.

При цьому виконання фактором та клієнтом умов, що визначені цим пунктом є необхідною та достатньою підставою для оформлення відступлення права вимоги. Додаткового оформлення відступлення права вимоги у цих випадках не вимагається.

ТОВ «БРАЙТ ІНВЕСТМЕНТ» сплатило АТ «ОТП Банк» за відступлення права вимоги за Договором факторингу №24/03/23 від 24.03.2023 7 155 000 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 46 від 24.03.2023.

Згідно витягу з додатку № 1 до Договору факторингу №24/03/23 від 24.03.2023 ТОВ «БРАЙТ ІНВЕСТМЕНТ» набуло права грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 за договором №2026940635 від 30.10.2019 в сумі 9503,33 грн, з яких: 4249,96 грн - заборгованість за тілом кредиту; 0,98 грн - заборгованість за відсотками; 5252,39 грн загальна сума боргу по комісії.

29.05.2026 на адресу відповідача позивачем було надіслано вимогу про погашення кредитної заборгованості, в якій повідомлено про відступлення права вимоги та суму заборгованості, яку відповідач має сплатити.

Згідно з п.1 ч.2 ст.11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

За нормою ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 ЦК України).

Відповідно до ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до положень ст.639 ЦПК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлена письмова форма, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами.

Згідно ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Положеннями ч.1 ст. 1049 ЦК України встановлено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Згідно зі статтями 526, 527, 530 ЦК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону. Згідно ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторін.

Нормами ст. 611 ЦК України визначено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ст. 18 Закону України «Про споживче кредитування» ( в редакції від 15.11.2016, що була чинна на момент підписання угоди), відступлення права вимоги за договором про споживчий кредит здійснюється відповідно до цивільного законодавства.

Нормами п.1 ч.1 ст.512 ЦК України, підставою заміни кредитора у зобов`язанні є передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Тобто, підставою для заміни сторони, а саме процесуального правонаступництва, є наступництво у матеріальних правовідносинах, у наслідок якого відбувається вибуття сторони зі спірних або встановлених судом правовідносин і переходу до іншої особи прав і обов`язків вибулої сторони в цих правовідносинах.

У відповідності до ст. 513 ЦК України, правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові. Правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні, яке виникло на підставі правочину, що підлягає державній реєстрації, має бути зареєстрований в порядку, встановленому для реєстрації цього правочину, якщо інше не встановлено законом.

Згідно з ст. 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до правової позиції, яка викладена у постанові Верховного Суду від 04 червня 2020 р. у справі № 910/1755/19, у зв`язку із заміною кредитора в зобов`язанні саме зобов`язання зберігається цілком і повністю, змінюється лише його суб`єктний склад у частині кредитора.

Згідно зі статтею 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Позивач, відповідно до умов договору факторингу, є правонаступником АТ «ОТП Банк» за договором №2026940635 від 30.10.2019, а тому має право вимоги до відповідача.

Відповідно наданих позивачем розрахунків заборгованості, які не спростовані відповідачем, останній свої зобов`язання не виконав і не повернув суми позики за користування кредитом у встановлені договором розмірі та строки.

Отже, виходячи з вищевказаних норм закону, умов кредитних договорів, суд уважає позовні вимоги обґрунтованими в частині тіла кредиту та відсотків.

Щодо комісії за обслуговування.

Відповідно договору вказана комісія за управління кредитом, нараховується щомісячно у розмірі 3% від суми кредиту, 390,00 на сплату за послугу «СИС+Довідка».

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про споживче кредитування» (надалі Закону), загальні витрати за споживчим кредитом витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.

До загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо (ч. 2 ст. 8 Закону).

Отже, вказаним Законом безпосередньо передбачено право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту.

На виконання вимог, у тому числі, п. 4 ч. 1 ст. 1 та ч. 2 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» Правління Національного банку України постановою від 08 червня 2017 року за № 49 затвердило Правила розрахунку банками України загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (далі Правила про споживчий кредит). Цією ж постановою визнано такою, що втратила чинність постанову Правління Національного банку України від 10 травня 2007 року за № 168 «Про затвердження Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту».

Відповідно до п. 5 Правил про споживчий кредит, банк надає споживачу детальний розпис складових загальної вартості кредиту у вигляді графіка платежів (згідно зі строковістю, зазначеною у договорі про споживчий кредит, - щомісяця, щокварталу тощо) у розрізі сум погашення основного боргу, сплати процентів за користування кредитом, вартості всіх додаткових та супутніх послуг банку та кредитного посередника (за наявності) за кожним платіжним періодом, за формою, наведеною в додатку 2 до цих Правил.

Банк має право обчислювати загальні витрати за споживчим кредитом, базуючись на припущенні, що платежі за послуги банку залишатимуться незмінними та застосовуватимуться протягом строку дії договору про споживчий кредит, якщо договір про споживчий кредит містить умови, що дозволяють зміну процентної ставки та/або інших платежів за послуги банку, включених до загальних витрат за споживчим кредитом, і така зміна не може бути визначена на момент обчислення загальної вартості кредиту та реальної річної процентної ставки (пункт 8 Правил про споживчий кредит).

Згідно з додатком 1 до Правил про споживчий кредит загальні витрати за споживчим кредитом, тобто витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги банку (у тому числі за ведення рахунків) та кредитного посередника (за наявності), які сплачуються споживачем і пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту.

Правила про споживчий кредит розроблені й затверджені на виконання вимог Закону та підтверджують правомірність дій банку щодо встановлення у договорі споживчого кредиту комісії за обслуговування кредитної заборгованості.

Закон України «Про споживче кредитування» розмежовує оплатність та безоплатність надання інформації про кредит залежно від періодичності звернення споживача із запитом щодо надання такої інформації.

Відповідно до Закону після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.

Умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними (ч .5 ст. 12 Закону).

За ч. 6 ст.12 Закону України «Про споживче кредитування» споживач не зобов`язаний сплачувати кредитодавцю будь-які платежі, не зазначені в договорі про споживчий кредит та/або не враховані в розрахунку денної та орієнтовної річної процентної ставки, що зазначені в договорі про споживчий кредит, крім платежів за споживчим кредитом, які не включаються до розрахунку загальних витрат за споживчим кредитом у випадках, передбачених цим Законом.

Із урахуванням викладеного, комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування» (10 червня 2017 року), щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин першої та другої ст. 11, частини п`ятої ст.12 Закону України «Про споживче кредитування».

Такий правовий висновок викладений Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 13 липня 2022 року в справі № 496/3134/19.

У постанові Верховного Суду від 31 серпня 2022 року в справі № 202/5330/19 виснувано, що «у кредитному договорі не зазначено перелік додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту. При цьому до таких послуг не може бути віднесено щомісячне надання інформації про стан кредиту, яку споживач має право отримувати безоплатно згідно з частинами першою та другою ст. 11 Закону України «Про споживче кредитування». Банк не зазначив та не надав доказів наявності переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладенні оспорюваного кредитного договору.

Таким чином умовами Кредитного договору передбачено сплату комісії за обслуговування кредиту, в с зі змісту відповідних умов Договору вбачається, що така комісія фактично є платою за надання позичальнику інформації щодо стану виконання кредитного договору, безоплатність надання якої прямо гарантована ч. 1 ст. 11 Закону України «Про споживче кредитування». При цьому матеріали справи не містять доказів того, що за сплату зазначеної комісії кредитор надавав позичальнику будь-які додаткові послуги чи здійснював інші дії, які не охоплюються його законодавчо встановленим обов`язком щодо безоплатного інформування споживача.

За таких обставин суд дійшов висновку, що умова Договору про сплату комісії за обслуговування кредиту не може бути підставою для стягнення відповідних коштів, а тому позовні вимоги в частині стягнення комісії за обслуговування кредиту у розмірі 5252,39 грн є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.

Щодо судових витрат.

Згідно ч.1ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені ним судові витрати в справі, а саме судовий збір пропорціно до задоволених вимог ( 44,73%) у розмірі 1190,89 грн.

Крім того, представник позивача подав заяву про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 3000,00 грн.

Іншими витратами є зокрема витрати на професійну правничу допомогу ( п. 1 ч.3 ст. 133 ЦПК України).

Нормами ч.ч.2,3,4 статті 137 ЦПК України встановлено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2)розмір суми, що підлягає сплаті впорядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат; для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг),виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат,необхідних для надання правничої допомоги; розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4)ціною позовута (або)значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи; уразі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами; обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

На підтвердження витрат на правову допомогу позивачем надані копії: свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю серія ДП №3080 адвоката Чміль Ю. В., ордер на надання правничої допомоги серія АЕ №1421262 адвоката Чміль Ю. В., договір про надання правничої (правової) допомоги №02/01-26 від 02.01.2026, який укладений між АБ «Юлії Чміль» та ТОВ «БРАЙТ ІНВЕСТМЕН», додаток №1 до договору про надання правничої (правової) допомоги від 02.01.2026, додаткову угоду №2 до договору №02/01-26 від 03.08.2026, акт про надання правової допомоги №2108-26 від 21.08.2026, відповідно якого адвокатом надані послуги на суму 3000,00 грн.

Указані докази витрат на правову допомогу є належними, а тому такі підлягають стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно до задоволених вимог.

Керуючись статтями 11, 205, 514, 611,639 1048, 1049, 1054 ЦК України, статтями 12, 13, 76-81, 89, 141, 263-265, 280-284, ч.1 ст. 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БРАЙТ ІНВЕСТМЕНТ» заборгованість за Заявою анкетою про надання банківських послуг АТ «ОТП Банк» №2026940635 від 30.10.2019 року у розмірі 4250,94 гривень.

Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Брайт Інвестмент» судовий збір у сумі 1190,89 гривень та витрати на правову допомогу 1341,90 гривень.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Рішення може бути оскаржене сторонами в апеляційному порядку до Черкаського апеляційного суду шляхом подання протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «БРАЙТ ІНВЕСТМЕНТ», місце реєстрації : вул. Січових Стрільців, 9, м. Дніпро, 49001, код ЄДРПОУ 43115064.

Відповідач: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Суддя О.В. Щербак