Єдиний державний реєстр судових рішень Справа № 493/1454/26
Провадження № 2/493/1135/26
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 жовтня 2026 року м. Балта Одеської області
Балтський районний суд Одеської області в складі:
головуючого - судді Волошина І.С.
секретаря судового засідання Доскоч А.О.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду в м. Балта цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «НОВИЙ КОЛЕКТОР» (надалі - ТОВ «НОВИЙ КОЛЕКТОР») до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
В С Т А Н О В И В:
09 липня 2026 року ТОВ «НОВИЙ КОЛЕКТОР» звернулося до Балтського районного суду Одеської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що між ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ», правонаступником якого є ТОВ «НОВИЙ КОЛЕКТОР» та ОСОБА_1 25.04.2025 року укладено Кредитний договір № 2258355.
Кредитором виконано свої зобов`язання за Договором в повному обсязі. В свою чергу Позичальник свої зобов`язання за Договором належним чином не виконує, у зв`язку з чим станом на 26.11.2025 року утворилась заборгованість у розмірі 9979,99 грн, з яких заборгованість по тілу кредиту становить 1999,99 грн та за відсотками 3980,00 грн, а також штраф у розмірі 4000,00 грн, чим порушуються права та інтереси Позивача.
Між ТОВ "СЕЛФІ КРЕДИТ" та ТОВ «НОВИЙ КОЛЕКТОР» укладено Договір факторингу № 261125/1 від 26.11.2025. Так, відповідно до п. 2.1 зазначеного Договору Клієнт відступає (передає) Фактору Права вимоги, а Фактор набуває Права вимоги від Клієнта та сплачує Клієнту за відступлення Прав вимог Фінансування у сумі, що дорівнює ціні Договору у порядку та у строки встановлені цим Договором.
На виконання умов зазначеного договору складено Реєстр боржників в електронному вигляді до Договору факторингу № 261125/1, згідно з яким відбулось відступлення права вимоги за кредитним договором № 2258355 від 25.04.2025 року на залишок основної суми кредиту, відсотків, нарахованих за користування кредитом, та інших, передбачених договором платежів, боржником за яким являється ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 .
Посилаючись на зазначене, ТОВ «НОВИЙ КОЛЕКТОР» просить суд стягнути з ОСОБА_1 загальну суму заборговано сті за Кредитним договором № 2258355 від 25.04.2025 року в розмірі 9979,99 грн. та понесені позивачем судові витрати.
Ухвалою судді від 14.07.2026 року провадження по даній цивільній справі відкрите, постановлено проводити розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження.
Представник позивача в судове засідання не з`явився, але в позовній заяві просив суд розгляд справи здійснювати за його відсутності.
Відповідач ОСОБА_1 , подала до суду відзив, в якому зазначила щодо неправомірності нарахування штрафних санкцій та пені у період воєнного стану, щодо незаконності нарахування договірних процентів поза межами строку кредитування. Також відповідач зазначила, що у позасудовому порядку Позивач вимагає від Відповідача сплати заборгованості у розмірі 18 898,17 грн, що суперечить діючому законодавству та свідчить про використання недобросовісних методів тиску. А також на даний час вона перебуває у складних життєвих обставинах, у зв`язку з чим задоволення вимог Позивача у заявленому розмірі призведе до критичного погіршення її матеріального становища.
На підставі ч.2 ст.247 ЦПК України, у зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Суд, дослідивши докази, надані позивачем, і письмові пояснення, викладені у позовній заяві, дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Встановлені судом обставини та застосовані норми права.
Судом встановлено, що 25.04.2025 року ОСОБА_1 уклала з ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» Договір про надання споживчого кредиту № 2258355 шляхом накладення позичальником електронного підпису одноразовим ідентифікатором «К896».
Відповідно до п.1.1. На умовах, встановлених Договором, Товариство надає Споживачу кошти у кредит в національній валюті України гривні, а Споживач зобов`язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов`язки, передбачені Договором.
Згідно п.1.2. Сума кредиту (загальний розмір) складає: 2 000,00 гривень.
Як вбачається з п.1.3. Строк кредиту - 360 дні (в)(день).
Відповідно до п. 1.4. Періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 15 днів. Детальні терміни (дати) повернення кредиту та сплати процентів, визначені в Таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (далі іменується Графік платежів), первісна редакція якого наведена в Додатку №1 до цього Договору.
Згідно п.1.5. Тип процентної ставки фіксована. За користування кредитом нараховуються проценти в наступному порядку та на таких умовах: Стандартна процентна ставка становить 1 % в день та застосовується у межах строку кредиту, вказаного в п.1.3 цього Договору.
Також в п. 6.4. зазначено, що у випадку невиконання та/або неналежного виконання Споживачем зобов`язань щодо повернення суми кредиту та/або сплати процентів за користування кредитом, Споживач зобов`язаний сплатити Товариству штраф: у розмірі 300,00 гривень на 3 (третій) день такого невиконання та/або неналежного виконання; та у розмірі 60,00 гривень починаючи з 4 (четвертого) дня за кожний день невиконання та/або неналежного виконання.
Одночасно з Договором відповідач підписала електронним підписом одноразовим ідентифікатором «К896» Графік платежів та інформаційне повідомлення.
Також відповідач підписала електронним підписом одноразовим ідентифікатором «В692» Паспорт споживчого кредиту, де зазначена інформація про контактні дані кредитодавця, про основні умови кредитування з урахуванням побажань споживача, про орієнтовну реальну річну процентну ставку та орієнтовну загальну вартість кредиту для споживача, про порядок повернення кредиту, про додаткову інформацію та про інші важливі правові аспекти.
Також в Паспорті зазначено, що відповідач підтверджує отримання та ознайомлення з інформацією про умови кредитування та орієнтовну загальну вартість кредиту, надані виходячи із обраних нею умов кредитування. Підтверджує отримання нею всіх пояснень, необхідних для забезпечення можливості оцінити, чи адаптовано договір до її потреб та фінансової ситуації, зокрема шляхом роз`яснення наведеної інформації, в тому числі суттєвих характеристик запропонованих послуг та певних наслідків, які вони можуть мати для нього, в тому числі в разі невиконання нею зобов`язань за таким договором.
Отже судом встановлено, що Договір про надання споживчого кредиту № 2258355 від 25.04.2025 року, Графік платежів, Паспорт споживчого кредиту між ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» та ОСОБА_1 укладені в електронній формі, так як містять електронні підписи сторін, зі змісту яких вбачається, що в них визначено основні істотні умови, характерні для кредитних договорів, зазначено суму кредиту, дату його видачі, строк надання коштів, розмір процентів, умови кредитування, з якими позичальник в свою чергу погодилася на укладення договору саме такого змісту, про що свідчить підписання зазначених документів, тому Договір, Паспорт, Графік платежів мають силу договору, який вважається таким, що вчинений у письмовій формі, що відповідає вимогам ч.1 ст.205 та ст.207 ЦК України.
Позивач свої зобов`язання за Договором виконав в повному обсязі, надавши відповідачу можливість розпоряджатися кредитними коштами в сумі 2000,00грн., перерахувавши їх на платіжну картку № 4441111035646557 25.04.2025 року, що підтверджується копією листа ТОВ «ПЕЙТЕК» №20251126-1114 від 27.11.2025 про перерахування ОСОБА_1 суми кредиту за кредитним договором № 2258355 від 25.04.2025 року.
Відповідно до розрахунку заборгованості, наданого ТОВ «Селфі Кредит», заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором № 2258355 від 25.04.2025 становить 9979,99 грн, з яких: 1999,99 грн заборгованість за тілом кредиту, 3980,00 грн заборгованість за відсотками, 4000,00 грн заборгованість за штрафними санкціями.
Між ТОВ «Селфі Кредит» та ТОВ «Новий Колектор» 26.11.2025 укладено договір факторингу №261125/1, відповідно до умов якого ТОВ «Селфі Кредит» відступає (передає) ТОВ «Новий Колектор» права вимоги, а ТОВ «Новий Колектор» набуває права вимоги від ТОВ «Селфі Кредит» та сплачує ТОВ «Селфі Кредит» за відступлення прав вимоги фінансування у сумі, що дорівнює ціні договору у порядку та у строки встановлені цим договором.
Згідно з витягом з реєстру боржників до договору факторингу №261125/1 від 26.11.2025, ТОВ «Новий Колектор» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 2258355 від 25.04.2025 у розмірі 9979,99 грн, з яких: 1999,99 грн заборгованість за тілом кредиту, 3980,00 грн заборгованість за відсотками, 4000,00 грн заборгованість за штрафними санкціями.
Ст. 3 ЗУ «Про електронну комерцію» від 03 вересня 2015 року № 675-VIII визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.
Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства (ч. 7 ЗУ «Про електронну комерцію»).
Частиною 12 ст.11 ЗУ «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст.12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
На підставі ч.13 ст.11 ЗУ «Про електронну комерцію» електронні документи (повідомлення), пов`язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи. Докази, подані в електронній формі та/або у формі паперових копій електронних повідомлень, вважаються письмовими доказами згідно із ст. 64 ЦПК України.
Зі змісту ч. 1 ст. 205 ЦК України вбачається, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.
Згідно ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору (ч. 3 цієї статті).
Частиною 1 ст. 628 ЦК України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Положеннями ч. 1 ст. 639 ЦК України передбачено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.
Як передбачено ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Ст. 629 ЦК України визначено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно ч. 2 ст. 1054 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
На підставі абз.1 ч.1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
Згідно ч.1 ст.512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 1082 ЦК України боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов`язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов`язку перед ним. Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов`язку перед клієнтом.
Всупереч умовам Кредитного договору, незважаючи на повідомлення, відповідач не виконав свого зобов`язання. Після відступлення позивачу права грошової вимоги до відповідача, останній не здійснив жодного платежу для погашення існуючої заборгованості ні на рахунки ТОВ «Новий Колектор», ні на рахунки попереднього кредитора.
3 моменту отримання права вимоги до відповідача, а саме з 26.11.2025 року позивачем не здійснювалося нарахування жодних штрафних санкцій. Таким чином, відповідно до розрахунку заборгованості за кредитним договором № 2258355 від 25.04.2025 року ОСОБА_1 має непогашену заборгованість перед ТОВ «Новий Колектор» в розмірі 9979,99 грн, з яких: 1999,99 грн заборгованість за тілом кредиту, 3980,00 грн заборгованість за відсотками, 4000,00 грн заборгованість за штрафними санкціями.
Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості. (ч.ч.1, 3 ст. 509 ЦК України).
Ст. 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором чи законом, які передбачені ч. 1 ст. 611 ЦК України.
З матеріалів справи вбачається, що первісний кредитор свої зобов`язання за кредитним договором № 2258355 від 25.04.2025 року виконав у повному обсязі, надавши відповідачу можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах, передбачених зазначеним Договором. В порушення вимог Закону, ОСОБА_1 в односторонньому порядку відмовилася від виконання договірних зобов`язань, в установлені строки заборговану суму не повернула.
Таким чином, заборгованість відповідача за тілом кредиту в розмірі 1999,99 грн. та процентами в розмірі 3980,00 грн. по вказаному вище договору є доведеною, а тому вимоги позивача у цій частині підлягають задоволенню.
Щодо вимоги позивача про стягнення з відповідача штрафу в розмірі 4000,00 суд зазначає наступне.
Відповідно до пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, які чинні, як на день укладення кредитного договору між ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» та ОСОБА_1 , тобто станом на 25.04.2025 року, так і на час ухвалення цього рішення, в період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Отже, у частині стягнення з відповідача штрафу в розмірі 4000,00 грн., слід відмовити.
З урахуванням викладеного, суд вважає, що права позивача порушені, оскільки відповідач не виконує взяті на себе зобов`язання, та підлягають судовому захисту шляхом стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «НОВИЙ КОЛЕКТОР» заборгованості у розмірі 5 979,99 грн., яка складається із: заборгованості за тілом кредиту 1999,99 грн., заборгованості за нарахованими процентами 3980,00 грн. В задоволенні іншої частини позову слід відмовити.
Позивач також у своєму позові просить стягнути з ОСОБА_1 понесених ним судових витрат на сплату судового збору в сумі 2662,40 грн.
Зі змісту ч.1 ст.133 ЦПК України вбачається, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача (п. 1 ч. 2 ст.141 ЦПК України).
Як вбачається з наданої платіжної інструкції №3720479106 від 08.07.2026 року, за подання даного позову до суду, позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 2662,40 грн.
Оскільки ціна позову становила 9979,99 грн., а позов задоволено частково на суму 5 979,99 грн., тобто на 59,92% (5 979,99 х 100 : 9979,99), а тому, на підставі статті 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача слід стягнути 1 595,31 грн. (2662,40 х 59,92% : 100) судового збору.
Крім того, у позовній заяві представник позивача просить стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «НОВИЙ КОЛЕКТОР» витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 6000,00 грн.
Згідно ч.ч.1, 3 ст.133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат з розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ч.2 ст.141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
З матеріалів справи вбачається, що на підставі Договору про надання правничої допомоги № 07/24-НК від 02.07.2024 року, Додаткової угоди №4 від 14.08.2024 року, Додаткової угоди №17 від 03.04.2025 року, Додаткової угоди №19 від 16.04.2025 року, Додаткової угоди №34/1 від 31.12.2025 року розмір заявлених позивачем до стягнення витрат з відповідача складає 6000,00 грн.
Так, за наслідками розгляду спору позовні вимоги позивача задоволено частково, тому витрати позивача на професійну правничу допомогу адвоката покладаються на сторони пропорційно, а тому з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати понесення на правничу допомогу пропорційно до задоволених позовних вимог, а саме 3 595,20 грн. (6000,00 х 59,92% : 100).
Відповідно до ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.
Згідно ст. 141 ЦПК України з відповідача підлягають витрати пов`язані з надсиланням відповідачу позовної заяви у паперовій формі листом з описом вкладення у розмірі 255,78 грн, які позивач просить стягнути з відповідача на свою користь.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.3, 11, 12 ЗУ «Про електронну комерцію», ст.ст.205, 207, 526, 610-612, 626, 628, 629, 638, 639, 1048, 1050, 1054 ЦК України, ст.ст.81, 89, 141, 247, 258, 259, 263-265, 274, 279 ЦПК України, суд
У Х В А Л И В:
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «НОВИЙ КОЛЕКТОР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «НОВИЙ КОЛЕКТОР» (код ЄДРПОУ 38548598, місцезнаходження: бульвар Лесі Українки, 26, офіс 407, м. Київ, 01133) заборгованість за кредитним договором № 2258355 від 25.04.2025 року в сумі 5 979,99 грн., з яких: заборгованість за тілом кредиту 1999,99 грн., заборгованість за нарахованими процентами 3980,00 грн, а також судовий збір в сумі 1 595,31 грн., витрати на професійну правничу допомогу - 3 595,20 грн., витрати, пов`язані з надсиланням відповідачу позовної заяви, у розмірі 255,78 грн, а всього 11426 (одинадцять тисяч чотириста двадцять шість) грн. 78 коп.
В задоволенні іншої частини позову відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Повний текст рішення складено 14.10.2026 року.
Відомості про учасників справи:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «НОВИЙ КОЛЕКТОР» (код ЄДРПОУ: 38548598, місцезнаходження: 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, 26, офіс 407);
Відповідач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ).
СУДДЯ
The court decision No. 140644822, Balta District Court of Odesa Oblast was adopted on 14.10.2026. The procedural form is Civil, and the decision form is Decision. On this page, you will find essential data about this court decision. We offer convenient and quick access to actual court decisions so that you can keep up to date with the most recent court precedents. Our database includes the full range of information you need, allowing you to find important data easily.
This decision relates to case No. 493/1454/26. Legal Entities, which are mentioned in the text of this judgment: