Decision № 140638613, 12.10.2026, Orativ District Court of Vinnytsia Oblast

Справа № 141/645/26

Провадження №2/141/506/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 жовтня 2026 року с-ще Оратів

Оратівський районний суд Вінницької області в складі головуючого судді Климчука С.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами цивільну справу № 141/645/26 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Тайгер Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором у розмірі 25144,00 грн,

У С Т А Н О В И В:

17.08.2026 до суду через систему «Електронний суд» надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Тайгер Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 29.04.2024 між ТОВ «Фінансова Компанія «Тайгер Фінанс» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 33103704, відповідно до умов якого відповідачу було надано грошові кошти у розмірі 4000,00 грн на строк 360 дні. Пільгова процентна ставка становить 1,12 % в день та застосовується протягом 30 календарних днів з 29.04.2024 по 29.05.2024, стандартна процентна ставка становить 1,5 % в день та застосовується протягом 330 календарних днів з 30.05.2024 по 24.04.2025.

Позивач ТОВ «Фінансова Компанія «Тайгер Фінанс» свої зобов`язання за кредитним договором виконав та надав відповідачу ОСОБА_1 грошові кошти шляхом безготівкового переказу коштів на рахунок платіжної картки позичальника.

Однак, у зв`язку з неналежним виконанням ОСОБА_1 своїх зобов`язань за кредитним договором № 33103704 від 29.04.2024, у відповідача утворилась заборгованість за вказаним кредитним договором в сумі 25144,00 грн, що складається із простроченої заборгованості за сумою кредиту у розмірі 4000,00 грн, та із простроченої заборгованості за сумою процентів у розмірі 21144,00 грн, яку позивач просить суд стягнути на свою користь, а також 8000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу та понесені судові витрати у справі у вигляді судового збору у розмірі 2662,40 грн.

Ухвалою суду від 07.09.2026 відкрито провадження у справі № 141/645/26 та з врахуванням вимог ст. 274 ЦПК України вирішено розгляд справи провести в спрощеному позовному провадженні без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами 12.10.2026, зобов`язано позивача надати суду обґрунтований розрахунок з посиланням на докази сплати відповідачем коштів за кредитним договором № 33103704 від 29.04.2024, а також зобов`язано відповідача надати суду докази погашення боргу за кредитним договором № 33103704 від 29.04.2024.

Також ухвалою суду від 07.09.2026 витребувано у АТ "Універсал Банк" інформацію, а саме: чи було емітовано на ім`я ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) станом на 29.04.2024 платіжну картку № НОМЕР_2 , а також інформацію про зарахування на банківську картку № НОМЕР_3 кредитних коштів у розмірі 4000,00 грн, згідно кредитного договору №33103704 у період з 29.04.2024.

11.09.2026 на електронну адресу суду на виконання вимог ухвали суду від 07.09.2026 надійшов лист АТ "Універсал Банк" № БТ/Е-40026 від 10.09.2026 про надання інформації.

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Тайгер Фінанс», будучи належним чином повідомленим про дату та місце розгляду справи № 141/645/26, жодних заяв чи клопотань суду не подав.

Натомість, в позовній заяві № 2969/23615006/У/26 від 17.07.2026 представник ТОВ «Фінансова Компанія «Тайгер Фінанс» адвокат Усенко М.І. просив суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_1 належним чином повідомлявся про дату та місце розгляду справи № 141/645/26 шляхом скеровування коресподенції суду по місцю реєстрації, однак відзив на позовну заяву до суду не направив, а також жодних інших заяв чи клопотань до суду не подав.

Натомість, конверт з кореспонденцією суду, який було надіслано на адресу місця реєстрації відповідача, повернуто до суду з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».

Відповідно до ч. ч. 2, 4, 6, 7 ст. 128 ЦПК України суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою. Судові повідомлення здійснюються судовими повістками-повідомленнями. Судова повістка, а у випадках, встановлених цим Кодексом, - разом з копіями відповідних документів, надсилається до електронного кабінету відповідного учасника справи, а в разі його відсутності - разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення або кур`єром за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи. У разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх адреси судова повістка надсилається: 1) юридичним особам та фізичним особам - підприємцям - за адресою місцезнаходження (місця проживання), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань; 2) фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку.

Згідно п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Отже, у разі якщо судове повідомлення направлено судом за належною адресою, тобто повідомленою суду стороною чи встановленою судом інформацією про зареєстроване місце проживання (перебування) фізичної особи, і повернуто відділом поштового зв`язку з посиланням на відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, відмовою адресата від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.

Згідно з положенням частини третьої статті 13 ЦПК України учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

За змістом статей 43, 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Згідно із частиною третьою статті 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин.

Відповідно до частини першої, пунктів 1-2 частини другої статті 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку, зокрема, з підстав неявки в судове засідання учасника справи, щодо якого відсутні відомості про вручення йому повідомлення про дату, час і місце судового засідання, та першої неявки в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними.

При вирішенні питання щодо можливості проведення судового розгляду за відсутності відповідача суд враховує, що провадження по даній справі відкрито 07.09.2026, строки для подання заяв по суті справи, визначені статями 191, 193, 199 ЦПК України сплинули, а відзив та зустрічний позов на позовну заяву в строки встановлені ухвалою суду від 07.09.2026 відповідачем подано не було.

Поряд з цим, частина 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод Ради Європи від 4 листопада 1950 року, що набрала чинності для України 11.09.1997, передбачає право кожного на розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.

Зокрема, відповідно до вимог ст. 275 ЦПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Відповідно до ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

З огляду на зазначені фактичні обставин справи, суд доходить висновку про можливість розгляду справи № 141/645/26 за відсутності сторін за наявними у справі матеріалами.

Згідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, розглянувши матеріали справи № 141/645/26, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

29.04.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Тайгер Фінанс» (далі по тексту - кредитодавець) та ОСОБА_1 (далі по тексту - позичальник) було укладено в електронній формі договір про споживчий кредит № 33103704 (далі по тексту - договір).

Кредитодавець зобов`язується на умовах, визначених цим договором, на строк, визначений у п.1.3. договору, надати позичальнику грошові кошти (фінансовий кредит) у сумі, визначеній у п.1.2. договору (далі по тексту - кредит), а позичальник зобов`язується повернути кредитодавцю кредит, сплатити проценти за користування кредитом (далі по тексту - плата) відповідно до графіку платежів та виконати інші зобов`язання у повному обсязі на умовах та в строки/терміни, що визначені договором. Кредит надається з метою задоволення потреб позичальника. Типом кредиту є кредит (п. 1.1. розділу 1 договору).

Згідно п. 1.2. - п. 1.6. розділу 1 договору, сума (загальний розмір) кредиту становить 4000,00 грн у валюті українська гривня. Кредит надається/видається загальним строком на 360 днів за умови виконання позичальником графіку платежів, з 29.04.2024. Строк, на який надається окрема частина кредиту, встановлюється графіком платежів. Повернення кредиту та сплата процентів за користування кредитом має здійснюватися позичальником відповідно до графіку платежів. Остаточний термін (дата) повернення кредиту і сплати процентів за користування кредитом (за умови дотримання графіку платежів): 24.04.2025. Загальні витрати позичальника за кредитом, що включають загальну суму зборів, платежів та інших витрат позичальника, пов`язаних з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, включаючи проценти за користування кредитом (без врахування суми (тіла) кредиту) складає 21144,00 грн в грошовому виразі та 6400 % річних у процентному значенні (орієнтовна реальна річна процентна ставка). Тип процентної ставки за цим договором - фіксована. Орієнтовна загальна вартість кредиту для позичальника, що складається з суми загального розміру кредиту та загальних витрат позичальника за кредитом складає 25144,00 грн. Денна процентна ставка становить 1,12 %. Загальні витрати позичальника за кредитом, орієнтована реальна річна процентна ставка, орієнтовна загальна вартість кредиту для позичальника, денна процентна ставка, а також строк кредиту розраховані виходячи з припущення, що кредитний договір залишиться чинним протягом погодженого строку та позичальник виконає свої обов`язки на умовах та у строки, визначені в цьому договорі, зокрема здійснить платіж/платежі відповідно до графіку платежів. Пільгова процентна ставка за користування кредитом становить 1,12 % річних. Комісія за надання кредиту становить 0,00 грн. Стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом становить 547,5 % річних.

Денна процентна ставка складає 1,47 % в день. Розрахунок денної процентної ставки, з урахуванням показників, визначених умовами договору, здійснюється за наступною методикою: (загальні витрати за споживчим кредитом за весь строк дії договору: 21144 грн) / (загальний розмір споживчого кредиту (сума позики): 4000 грн) / (строк дії договору: 360 днів) x 100% = 1.47 % в в день (абзац 3 п. 1.10 розділу 1 договору).

Кредитні кошти надаються позичальнику шляхом безготівкового переказу на банківську платіжну картку/особистий рахунок позичальника (уключаючи використання реквізитів електронного платіжного засобу споживача) ( п. 2.1. розділу 2 договору).

Нарахування кредитодавцем процентів за користування кредитом здійснюється з дати, наступної за днем надання кредиту по дату фактичного повернення кредиту (включно) на залишок фактичної заборгованості за день користування, з урахуванням особливостей, передбачених п.2.2.3 договору. За користуванням кредитом нараховуються проценти відповідно до наступних умов: пільгова процентна ставка - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 1,12% за 1 (один) день користування кредитом, яка застосовується лише протягом пільгового періоду користування кредитом. Строк дії періоду - 30 календарних днів (з 29.04.2024 по 29.05.2024). Після закінчення строку пільгового періоду нараховується стандартна процентна ставка - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 1,5% за 1 (один) день користування кредитом, яка застосовується з першого дня стандартного періоду. Строк дії періоду - 330 календарних днів (з 30.05.2024 по 24.04.2025) ( п. 2.2.2., п. 2.2.3 розділу 2 договору).

Згідно п. 7.1. розділу 7 договору, цей договір, що складається з правил та індивідуальної частини (з додатками № 1), набуває чинності з моменту його укладення в електронній формі, а права та обов`язки сторін, що ним обумовлені, з моменту отримання кредиту, який визначається згідно правил відповідно до способу надання кредиту, визначеному у п. 2.1 цього договору. Строк дії цього договору складає період, що обчислюється з моменту його укладення і до моменту повного фактичного виконання сторонами своїх зобов`язань. Сторони домовились, що повне виконання зобов`язань повинно відбутись не пізніше дати встановленої п.1.4 договору.

У розділі 12 договору зазначено реквізити сторін, у тому числі і інформацію про позичальника ОСОБА_1 , зокрема і про підписання 29.04.2024 о 22:25:59 ОСОБА_1 договору електронним підписом одноразовим ідентифікатором b9g5bwlg відповідно до Закону України «Про електронну комерцію».

Додатком № 1 до правил надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту (в редакції від 06 грудня 2021 року) є графік платежів за договором про споживчий кредит № 33103704 від 29.04.2024 з розрахунку застосування дисконтної процентної ставки протягом всього строку дії договору. Зокрема, сторони погодили дату видачі кредиту - 29.04.2024, дати платежів - усього 12 платежів, кількість днів у розрахунковому періоді - усього 360 днів (по 30 днів у кожному розрахунковому періоді), суму наданого кредиту - 4000,00 грн, розмір процентів за користування кредитом - усього 21144,00 грн, річну реальну процентну ставку - 6400,00 % та загальну вартість кредиту - усього 25144,00 грн (включає в себе витрати за кредитом у вигляді процентів за користування кредитом в розмірі 21144,00 грн та суму (тіло) кредиту в розмірі 4000,00 грн).

Цей додаток є невід`ємною частиною договору № 33103704 від 29.04.2024.

Додаток № 1 до кредитного договору № 33103704 від 29.04.2024 підписано відповідачем 29.04.2024 о 22:25:59 електронним підписом одноразовим ідентифікатором b9g5bwlg відповідно до Закону України «Про електронну комерцію».

Як убачається з паспорту споживчого кредиту від ТОВ «Фінансова Компанія «Тайгер Фінанс», сторонами погоджено, у тому числі, основні умови кредитування з урахуванням побажань позичальника, зокрема, суму/ліміт кредиту - 4000,00 грн, строк, на який надається кредит - 360 днів; спосіб та строк надання кредиту - безготівково на картку (рахунок) споживача/позичальника, не пізніше трьох робочих днів з дня підписання кредитного договору; погоджено інформацію щодо орієнтовної реальної річної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту для споживача, у тому числі процентну ставку (пільгова процентна ставка складає 1,12 % в день, річна пільгова процентна ставка складає 408,8 %, яка нараховується пільговий період 30 днів; стандартна (базова) процентна ставка складає 1,5 % в день, річна стандартна (базова) відсоткова ставка складає 547,5 %, яка нараховується після закінчення пільгового періоду і до закінчення строку кредитування, загальні витрати за кредитом - 21144,00 грн, орієнтовну загальну вартість кредиту для позичальника за весь строк користування кредитом (у т.ч. тіло кредиту, проценти, комісії та інші платежі) - 25144,00 грн, реальну річну процентну ставку - 6400,00 процентів річних; погоджено порядок повернення кредиту, а також зазначено додаткову інформацію та інші важливі правові аспекти.

Паспорт споживчого кредиту підписано споживачем ОСОБА_1 29.04.2024 о 22:25:57 електронним підписом одноразовим ідентифікатором b9g5bwlg.

Згідно довідки про ідентифікацію, наданої ТОВ «Фінансова Компанія «Тайгер Фінанс» 17.07.2026 за № 23615006/І, клієнт ОСОБА_1 ідентифікований ТОВ «Фінансова Компанія «Тайгер Фінанс». Акцепт (договір) підписаний позичальником із застосуванням електронного підпису одноразовим ідентифікатором b9g5bwlg, відправленого 29.04.2024 о 22:25:45 позичальнику на номер телефону НОМЕР_4 .

Як убачається з інформації АТ "Універсал Банк" № БТ/Е-40026 від 10.09.2026, 29.04.2024 на картковий рахунок № НОМЕР_3 було зараховано кошти у сумі 4000,00 грн.

Згідно розрахунку заборгованості за кредитним договором № 33103704 від 29.04.2024, здійсненого ТОВ «Фінансова Компанія «Тайгер Фінанс», загальна заборгованість ОСОБА_1 за вказаним кредитним договором становить 25144,00 грн, з яких 4000,00 грн - сума заборгованості за тілом кредиту, 21144,00 грн - сума заборгованості за процентами.

Таким чином, зобов`язання за кредитним договором № 33103704 від 29.04.2024 було повністю виконано позивачем ТОВ «Фінансова Компанія «Тайгер Фінанс», зокрема, відповідачу було надано кредитні кошти на умовах, передбачених договором.

У свою чергу, відповідач не виконав умови взятих на себе зобов`язань, не погасив кредит та не сплатив проценти за користування кредитом, у зв`язку із чим заборгованість відповідача не погашена та становить 25144,00 грн.

Визначаючись щодо встановлених обставин та заявлених позовних вимог, суд керується наступним.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Зобов`язання виникають з підстав, установлених ст. 11 цього Кодексу, зокрема з договорів та інших правочинів (ч. 2 ст. 509 ЦК України).

За змістом статтей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 627 ЦК України встановлено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Також відповідно до ст. 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Відповідно до статті 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Правові відносини у сфері електронної комерції під час вчинення електронних правочинів в Україні регулюються Законом України "Про електронну комерцію", який визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції.

Статтею 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом:

- надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону;

- заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону;

- вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Статтею 12 вказаного Закону встановлено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання:

- електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину;

- електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом;

- аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Також частиною 1 статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору; одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію.

Згідно з частинами 1, 2 ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», електронний підпис є обов`язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб`єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.

Лише наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.

Відповідно до ч. 3 ст. 207 ЦК України використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 ЦК України).

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Стаття 611 ЦК України визначає, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов`язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Відповідно до ст. ст. 12, 76-81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана за допомогою належних та допустимих доказів довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

Згідно зі статтями 13 та 89 ЦПК України суд розглядає цивільні справи в межах заявлених сторонами вимог, на підставі доказів, які він оцінює за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

У справах про стягнення кредитної заборгованості кредитор повинен довести виконання ним своїх обов`язків за кредитним договором, а саме надання грошових коштів (кредиту) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник - повернення грошових коштів у розмірі та на умовах, визначених договором.

У спірних правовідносинах саме на позивача покладено обов`язок довести факт укладення між сторонами кредитного договору та прострочення виконання позичальником взятих на себе зобов`язань, а на відповідача - спростувати розмір існуючої заборгованості.

Досліджуючи наявні у справі № 141/645/26 докази, суд доходить висновку про доведеність виникнення у позивача права вимоги до відповідача про стягнення заборгованості за кредитним договором № 33103704 від 29.04.2024, оскільки відповідачем прострочено виконання грошового зобов`язання в строки, передбачені умовами кредитного договору № 33103704 від 29.04.2024.

Наявними у справі доказами підтверджується той факт, що відповідачу було надано кредитні кошти на умовах, передбачених договором, однак ОСОБА_1 допустив прострочення виконання грошового зобов`язання в строки, передбачені умовами укладеного кредитного договору № 33103704 від 29.04.2024 .

Враховуючи невиконання відповідачем взятих на себе зобов`язань щодо своєчасного погашення кредитної заборгованості в строки, передбачені умовами кредитного договору № 33103704 від 29.04.2024, з огляду на встановлені судом фактичні обставини справи № 141/645/26, суд вважає вимоги позивача щодо стягнення з відповідача на його користь заборгованості за кредитним договором № 33103704 від 29.04.2024 у загальному розмірі 25144,00 грн, з яких 4000,00 грн - сума заборгованості за тілом кредиту, 21144,00 грн - сума заборгованості за процентами, обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

При цьому, суд погоджується із відповідними розрахунками заборгованості, які долучено позивачем до позову, оскільки нарахування процентів за користування кредитними коштами здійснені протягом строку кредитування та згідно умов укладеного між сторонами кредитного договору № 33103704 від 29.04.2024.

Натомість, належних та допустимих доказів на спростування обставин, зазначених у позові, а також доказів погашення заборгованості у строки, визначені умовами кредитного договору № 33103704 від 29.04.2024, відповідачем суду не надано та матеріали справи № 141/645/26 не містять.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд враховує наступне.

Згідно з частин 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до пункту 36 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17.10.2014 № 10, вимога пропорційності присудження судових витрат при частковому задоволенні позову (частина перша статті 141 ЦПК) застосовується незалежно від того, за якою ставкою сплачено судовий збір.

З урахуванням положень статті 141 ЦПК України, а також повного задоволення позовних вимог, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір в сумі 2662,40 грн.

Щодо витрат на правову допомогу.

Відповідно до положень ст. 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним зі: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 5 ст. 139 ЦПК України).

Згідно з ч. 3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Пунктом 9 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" встановлено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (п. 6 ч. 1 ст. 1 згаданого Закону).

У ст. 19 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" визначено види адвокатської діяльності, які відповідають вказаному вище.

За змістом частини 1 статті 26 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Положеннями ч. 1 ст. 1 цього Закону передбачено, що договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

За приписами ч. 3 ст. 27 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» до договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.

Договір про надання правової допомоги за своєю правовою природою є договором про надання послуг, який, в свою чергу, врегульовано Главою 63 Цивільного кодексу України. Зокрема, статтею 903 ЦК України визначено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Глава 52 ЦК України визначає загальні поняття та принципи будь-якого цивільного договору, включаючи договір про надання послуг.

Стаття 632 ЦК України регулює поняття ціни договору. За приписами вказаної статті ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін, зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом, а якщо ціна у договорі не встановлена і не може бути визначена виходячи з його умов, вона визначається виходячи із звичайних цін, що склалися на аналогічні товари, роботи або послуги на момент укладення договору.

При визначенні суми відшкодування витрат на професійну правничу допомогу суд виходить з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 23 січня 2014 року у справі «East/WestAlliance Limited» проти України» (п. 268), від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (п. 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

Відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Подібні висновки щодо підтвердження витрат, пов`язаних із оплатою професійної правничої допомоги, зроблені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16 (провадження № 11-562ас18) та додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19).

Отже, підсумовуючи викладене, можна зробити висновок, що ЦПК України передбачено такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру, з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.

На підтвердження понесених витрат позивачем було надано договір про надання правової (правничої) допомоги № 0207 від 02.07.2025; акт № 2971 наданих послуг правової (правничої) допомоги від 17.07.2026 та детальний опис наданих робіт від 17.07.2026 до акту № 2971 від 17.07.2026 за договором про надання правової (правничої) допомоги № 0207 від 02.07.2025.

На підставі зазначеного, представник ТОВ «Фінансова Компанія «Тайгер Фінанс» адвокат Усенко М.І. просить суд стягнути з відповідача понесені позивачем витрати за надання професійної правничої допомоги у розмірі 8000,00 грн.

Суд зазначає, що у постанові від 20 жовтня 2021 року по справі №757/29103/20-ц (провадження № 61-11792св21) Верховним Судом сформовано підхід, який є усталеним та відповідає критеріям ЄСПЛ, про те, що у разі підтвердження обсягу наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, обґрунтованості їх вартості, витрати за такі послуги підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини 2 статті 137 ЦПК України).

Аналізуючи фактичні обставини справи № 141/645/26 та обсяг виконаної роботи адвокатом, а також відсутність від відповідача клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, суд доходить висновку, що понесені позивачем витрати на професійну правничу допомогу підлягають стягненню з відповідача у повному розмірі в сумі 8000,00 грн.

На підставі викладеного, керуючись Законом України «Про електронний цифровий підпис», Законом України «Про електронну комерцію», ст. ст. 11, 203, 207, 215, 512-517, 610- 612, 625-629, 639, 1048-1055 ЦК України, ст. ст. 4, 5, 10, 12, 13, 76-81, 89, 141, 142, 273, 279, 352, 354 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Тайгер Фінанс» (вул. Смаль-Стоцького, буд. 1, корпус 28, м. Львів, 79000, ЄДРПОУ 43561909, IBAN: НОМЕР_6 в ПАТ "Райффайзен Банк Аваль", МФО 300335) заборгованість за кредитним договором № 33103704 від 29.04.2024 у розмірі 25144,00 грн (двадцять п`ять тисяч сто сорок чотири гривні 00 копійок), з яких 4000,00 грн (чотири тисячі гривень 00 копійок) - заборгованість за тілом кредиту, 21144,00 грн (двадцять одна тисяча сто сорок чотири гривні 00 копійок) - заборгованість за процентами за користування кредитом.

3. Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Тайгер Фінанс» (вул. Смаль-Стоцького, буд. 1, корпус 28, м. Львів, 79000, ЄДРПОУ 43561909, IBAN: НОМЕР_6 в ПАТ "Райффайзен Банк Аваль", МФО 300335) витрати по відшкодуванню судового збору в сумі 2662,40 грн (дві тисячі шістсот шістдесят дві гривні 40 копійок).

4. Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Тайгер Фінанс» (вул. Смаль-Стоцького, буд. 1, корпус 28, м. Львів, 79000, ЄДРПОУ 43561909, IBAN: НОМЕР_6 в ПАТ "Райффайзен Банк Аваль", МФО 300335) витрати на професійну правничу допомогу адвоката в розмірі 8000,00 грн (вісім тисяч гривень 00 копійок).

5. Копію рішення суду направити сторонам у справі згідно ч. 5 ст. 272 ЦПК України.

Рішення суду оформлено та виготовлено 15.10.2026.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду до Вінницького апеляційного суду протягом 30 днів з дня складання повного судового рішення.

Учасники справи, яким повне рішення суду не було вручене у день його складення, мають право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Тайгер Фінанс» (місцезнаходження: вул. Смаль-Стоцького, буд. 1, корпус 28, м. Львів, 79000, ЄДРПОУ 43561909).

Відповідач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ).

Суддя С.В. Климчук