Court ruling № 140637521, 14.10.2026, Podilskyi District Court of Kropyvnytskyi City (until 25.04.2025 - Leninskyi District Court of Kirovohrad City)

Справа № 404/9957/26

2-ві/405/8/26

УХВАЛА

14 жовтня 2026 року м. Кропивницький

Суддя Подільського районного суду міста Кропивницького Драний В.В., розглянувши заяву ОСОБА_1 про відвід судді Іванової Л.А. від участі у розгляді цивільної справи № 405/9957/26 (провадження № 2/405/3244/26) за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Орган опіки та піклування - Виконавчий комітет Кропивницької міської ради про визначення місця проживання дитини з батьком, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Калінка-Бондар О.Б., звернувся до Фортечного районного суду міста Кропивницького з позовом до відповідача ОСОБА_2 , третя особа - Орган опіки та піклування - Виконавчий комітет Кропивницької міської ради, в якому просить визначити місце проживання малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з батьком ОСОБА_1 .

Ухвалою Фортечного районного суду міста Кропивницького від 01.10.2026 року матеріали позовної заяви передано на розгляд за підсудністю до Подільського районного суду міста Кропивницького на підставі ст.27, п. 1 ч. 1 ст. 31 ЦПК України.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.10.2026 року зазначена справа розподілена судді Подільського районного суду міста Кропивницького Івановій Л.А.

Ухвалою Подільського районного суду міста Кропивницького від 12.10.2026 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче провадження на 12.11.2026 року.

09.10.2026 року позивач ОСОБА_1 подав до суду заяву про відвід судді, на обґрунтування якої зазначено, що суддя Іванова Л.А. не може брати участь у розгляді даної цивільної справи. Так, вона раніше була головуючою суддею під час розгляду судових справ стосовно його минулої родини, зокрема, у справах про розірвання шлюбу та стягнення аліментів, а також справ щодо поділу спільного майна подружжя та під час розгляду яких нею допускалися процесуальні порушення, упередженість та систематична тяганина. Зазначений негативний досвід взаємодії та поведінка судді у минулих процесах викликають у позивача сумніви щодо її здатності безсторонньо, чесно та неупереджено розглядати даний спір, який стосується місця проживання його малолітньої дитини. Також зазначив, що рішенням Першої дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 26.01.2026 року суддю ОСОБА_4 було притягнуто до дисциплінарної відповідальності та застосовано стягнення у виді догани саме за безпідставне затягування строків виготовлення судових рішень, а тому його попередній досвід у її процесах повністю підтверджує схильність судді до затягування розгляду справ. При цьому, у даній справі предметом спору є дитина, яку відповідач незаконно вивезла до Норвегії. Будь-яке затягування процесу з боку судді ОСОБА_4 завдасть непоправної шкоди інтересам дитини та унеможливить її швидке повернення в Україну. Наведені обставини в їх сукупності на його (позивача) переконання свідчать про обґрунтовані сумніви у безсторонності суду. За таких обставин, просив заяву про відвід судді задовольнити та відвести суддю Подільського районного суду міста Кропивницького Іванову Л.А. від розгляду цивільної справи № 404/9957/26.

За наслідками розгляду вказаної заяви про відвід судді Іванової Л.А., судом, який розглядає цивільну справу, 13.10.2026 року винесено ухвалу, якою, дійшовши висновку про необґрунтованість відводу, заяву ОСОБА_1 про відвід судді для вирішення питання про відвід судді передано у порядку ч. 1 ст. 33 ЦПК України для визначення судді, який буде вирішувати питання про відвід судді.

Згідно ч. 3 ст. 40 ЦПК України якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.

Відповідно до ч.ч. 7, 8 ст. 40 ЦПК України відвід, який надійшов поза межами судового засідання, розглядається судом у порядку письмового провадження. Суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи.

Вивчивши доводи заяви та докази, надані в обґрунтування заяви про відвід судді, суд дійшов висновку про відсутність підстав для їх задоволення з огляду на наступне.

Згідно ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який, зокрема, вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Відповідно до ч. 1 ст. 6, ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» здійснюючи правосуддя, суди є незалежними від будь-якого незаконного впливу. Суди здійснюють правосуддя на основі Конституції і законів України та на засадах верховенства права. Кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним відповідно до закону.

В свою чергу, положеннями ЦПК України передбачено процесуальне право осіб, які беруть участь у справі, заявити відвід судді, в провадженні якого знаходиться справа. Підстави для відводу судді визначені ст. 36 ЦПК України, за якими суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу. До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім`ї, родичами між собою чи родичами подружжя (ч.ч. 2, 3 ст. 36 ЦПК України).

Статтею 37 ЦПК України передбачено недопустимість повторної участі судді в розгляді справи.

Згідно ч. 3 ст. 39 ЦПК України відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Аналізуючи підстави заявленого ОСОБА_1 відводу судді вбачається, що останні зводяться до незгоди заявника з ухваленими рішеннями та процесуальними діями судді Іванової Л.А. під час розгляду інших цивільних справ за участі позивача.

Однак, вказані доводи заявника про відвід судді не можуть бути підставою для відводу судді, оскільки частиною 4 ст. 36 ЦПК України визначено, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу. Також не може бути підставою для відводу незгода сторони з порядком ведення суддею судового процесу та прийняття або не прийняття процесуальних рішень в судовому провадженні.

Крім того, відповідно до п. 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 8 від 13 червня 2007 року «Про незалежність судової влади» процесуальні дії судді, законність і обґрунтованість рішень суду можуть бути предметом розгляду лише в апеляційному та касаційному порядку, визначеному процесуальним законом, відповідно, незгода сторони з винесеним суддею судовим рішенням, а так само прийняття суддею процесуальних рішень, розгляд суддею клопотань сторін по справі, не може бути підставою для відводу судді, а має наслідком право сторони на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення в порядку, визначеному положеннями ЦПК України.

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що, реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожна держава - учасниця цієї Конвенції має право встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони та обмеження, зміст яких - не допустити перетворення судового процесу у безладний рух.

Заявником не наведено обґрунтованих підстав для відводу судді Іванової Л.А. від розгляду цивільної справи № 404/9957/26, в свою чергу, незгода заявника із процесуальними рішеннями судді не може бути підставою для відводу такого судді.

Суд відзначає відсутність будь-яких підстав стверджувати, що головуючий суддя Іванова Л.А. у справі № 404/9957/26, виявляє упередженість. Презумпція особистої неупередженості судді діє, допоки не з`являться докази на користь протилежного, однак таких доказів заявником не надано. Інших обставин, які б викликали сумнів в об`єктивності та неупередженості судді також не встановлено.

Також судом відзначається, що доводи позивача щодо необхідності відводу судді Іванової Л.А. ґрунтуються виключно на суб`єктивних припущеннях за відсутності наведення з його боку належного та конкретного обґрунтування такого припущення, що не може бути підставою для відводу судді відповідно до положень ст. 36 ЦПК України.

Частиною 2 ст. 126 Конституції України визначено гарантії незалежності і недоторканності суддів, згідно з якими, вплив на суддів у будь-який спосіб забороняється, що означає заборону будь-яких дій стосовно суддів незалежно від форми їх прояву з боку державних органів, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб, установ, організацій, громадян та їх об`єднань, юридичних осіб з метою перешкодити виконанню суддями професійних обов`язків чи схилити їх до винесення неправосудного рішення. Заборона впливу на суддів у будь-який спосіб поширюється на весь час обіймання ними посади судді.

У висновку № 3 Консультативної ради європейських суддів щодо принципів та правил, які регулюють професійну поведінку суддів, зокрема, питання етики, несумісної поведінки та безсторонності, зазначено, що за загальним принципом судді повинні персонально бути повністю звільненими від відповідальності стосовно претензій, що пред`являються їм у зв`язку з добросовісним здійсненням ними своїх функцій. Судові помилки щодо юрисдикції чи процедури судового розгляду і визначенні чи застосуванні закону, здійсненні оцінки свідчень повинні вирішуватися за допомогою апеляції.

З огляду на викладене, враховуючи те, що зазначені позивачем в заяві про відвід судді обставини щодо її відводу є необґрунтованими та не доведені належними та допустимими доказами, суд дійшов до висновку, що у задоволенні заяви про відвід головуючої судді Іванової Л.А. слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 36, 39, 40, 260, 261 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді Іванової Л.А. від участі у розгляді цивільної справи № 405/9957/26 (провадження № 2/405/3244/26) за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Орган опіки та піклування - Виконавчий комітет Кропивницької міської ради про визначення місця проживання дитини з батьком - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання.

Суддя Подільського районного суду

міста Кропивницького В.В. Драний