Decision № 140632150, 15.10.2026, Zmiiv District Court of Kharkiv Oblast

621/1058/26

2/621/1444/26

РІШЕННЯ

іменем України

15 жовтня 2026 року м. Зміїв

Зміївський районний суд Харківської області :

головуючий - суддя Овдієнко В. В.

секретар судового засідання - Кришталь А. А.,

позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ПОЗИКА",

представники позивача - Горобей Р. Г., Міньковська А. В.,

відповідач - ОСОБА_1 ,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження за відсутності учасників справи в залі суду справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ПОЗИКА" до ОСОБА_1 про стягнення суми,

у с т а н о в и в:

31.03.2026 від ТОВ "ФК "ПОЗИКА" через систему "Електронний суд" до суду надійшла позовна заява до ОСОБА_1 з наступними вимогами: стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором № 1920302 від 26.11.2024 у загальному розмірі 38 632 грн 97 коп.; стягнути з відповідача на користь позивача витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 662 грн 40 коп. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 6 000 грн 00 коп.

На обґрунтування позовних вимог зазначено, що 26.11.2024 між ТОВ "СЕЛФІ КРЕДИТ" та ОСОБА_1 укладено Кредитний договір № 1920302.

У відповідності до умов кредитного договору, його підписання здійснювалось електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання одноразового ідентифікатора, який був надісланий на номер мобільного телефону вказаний позичальником при укладанні кредитного договору.

Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору. Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі "логін-пароль", або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом. При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи вказується особа, яка створила запит.

За даним кредитним договором кредитодавець зобов`язується надати позичальникові кредит, в розмірі визначеному кредитним договором, на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом, відповідно до умов, зазначених у кредитному договорі, додатках до нього та в правилах надання грошових коштів у позику, що розміщені на офіційному веб-сайті кредитодавця.

Таким чином, відповідач уклав Кредитний договір № 1920302 від 26.11.2024 із ТОВ "СЕЛФІ КРЕДИТ" та відповідачу перераховані кредитні кошти на картковий рахунок в сумі 11 200 грн 00 коп.

Відповідачем не виконані належним чином кредитні зобов`язання, що є грубим порушенням чинного законодавства України в частині виконання договірних відносин - ст. 526 та ст. 527 Цивільного кодексу України, внаслідок чого, керуючись нормами ст. ст. 530, 1082, 1084 ЦК України, 28.08.2025 між ТОВ "СЕЛФІ КРЕДИТ" та ТОВ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ПОЗИКА" укладений Договір факторингу № 28082025.

Відповідно до Договору факторингу № 28082025 28.08.2025 відбулося відступлення права вимоги за Кредитним договором № 1920302 від 26.11.2024.

Відповідно до Договору факторингу сума боргу перед новим кредитором ТОВ "ФК "ПОЗИКА" є обґрунтованою та документально підтвердженою, що становить 38 632 грн 97 коп., з яких: сума основного боргу за кредитом - 11 199 грн 97 коп.; сума нарахованих процентів - 21 833 грн 00 коп.; сума комісій - 0 грн 00 коп.; сума штрафних санкцій - 5 600 грн 00 коп.

Невиконання відповідачем умов кредитного договору стало підставою для пред`явлення в суді цього позову.

Ухвалою Зміївського районного суду Харківської області від 08.04.2026 прийнято позовну заяву та відкрито провадження у справі у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи, призначено справу до розгляду у відкритому судовому засіданні в залі суду на 06.05.2026.

06.05.2026 за заявою відповідача ОСОБА_1 судовий розгляд відкладено на 12.06.2026.

12.06.2026 у зв`язку з перебуванням судді Овдієнка В. В. у відпустці судовий розгляд не проведений. Судове засідання призначено на 24.08.2026.

12.06.2026 відповідач ОСОБА_1 надіслав заперечення проти позову, на обґрунтування яких вказав, що не погоджується з розміром заявленої до стягнення суми заборгованості у розмірі 38 632 грн 97 коп., оскільки наданий позивачем розрахунок заборгованості є непрозорим та таким, що містить ознаки автоматизованого нарахування процентів та штрафних санкцій. З наданого розрахунку вбачається, що проценти та штрафні санкції нараховуються щоденно, при цьому їх розмір є непропорційним до основної суми боргу, що свідчить про можливе завищення заявлених вимог.

Крім того, заперечував проти заявленої позивачем суми витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 6 000 грн 00 коп., вважав, що вказана сума є завищеною та не співмірною зі складністю справи та обсягом наданих послуг.

Також, просив врахувати його складне матеріальне становище, тому просив розстрочити виконання рішення суду на декілька частин.

17.06.2026 представник позивача Міньковська А. В. надіслала додаткові пояснення, на обґрунтування яких вказала, що відповідачем визнаються факти укладення договору №1920302 про надання споживчого кредиту за продуктом "NewShort" від 26.11.2024.

Щодо розрахунку нарахованої заборгованості відповідача за умовами договору № 1920302 про надання споживчого кредиту від 26.11.2024:

Згідно п. 1.1. Кредитного договору, на умовах, встановлених Договором, Товариство надає Споживачу кредит у гривні, а Споживач зобов`язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов`язки, передбачені Договором.

Відповідно до п. 1.2. Договору, сума кредиту складає: 4 200 грн 00 коп., а тип кредиту - кредит.

05.12.2024 між первісним кредитором та відповідачем було укладено Додаткову угоду від 05.12.2024 до Договору № 1920302 про надання споживчого кредиту за продуктом "NewShort" від 26.11.2024, згідно якої було збільшено тіло кредиту до 11 200 грн 00 коп., де строк кредиту - 360 днів, а періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 30 днів.

Детальні терміни (дати) повернення кредиту та сплати процентів, визначені в Таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, що є Додатком № 1 до цього Договору. Графік платежів розраховується з урахуванням періоду застосування зниженої процентної ставки, виходячи з припущення, що споживач виконає свої обов`язки на умовах та у строки, визначені в Договорі.

Згідно п. 1.5. Договору тип процентної ставки - фіксована. За користування кредитом нараховуються проценти відповідно до визначених умов.

Порядок нарахування процентів, їх економічна сутність, база для розрахунку, а також порядок зміни процентної ставки передбачені розділом 3 Договору з урахуванням положень Додаткової угоди.

За змістом ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 18.01.2022 у справі № 910/17048/17 зазначила, що нарахування процентів за користування кредитом припиняється у день фактичного повернення кредиту незалежно від закінчення строку дії кредитних договорів.

Крім того, Велика Палата Верховного Суду наголошує, що проценти відповідно до статті 1048 ЦК України сплачуються не за сам лише факт отримання позичальником кредиту, а за "користування кредитом" (тобто за можливість позичальника за плату правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу).

При цьому право кредитора нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом і комісії припиняється після спливу визначеного цим договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України.

Саме таку правову позицію висловила Велика Палата Верховного Суду у постановах від 28.03.2018 (справа № 444/9519/12) та від 31.10.2018 року (справа № 202/4494/16-ц), яка в силу частини четвертої статті 263 ЦПК України має бути врахована судами при виборі і застосуванні норм права.

Згідно п. 6.1. Договору сторони несуть відповідальність за порушення умов цього Договору згідно чинного законодавства України, цього Договору.

Пунктом 6.2. Договору передбачено, що порушенням умов цього Договору є його невиконання або неналежне виконання, тобто виконання з порушенням умов, визначених змістом цього Договору.

Відповідно до п. 6.3. Договору у випадку повернення простроченої суми кредиту та/або сплати прострочених процентів за користування кредитом протягом 3 календарних днів, після закінчення строку їх сплати, штраф за несвоєчасне виконання споживачем зобов`язань за таким простроченням не нараховується.

Згідно п. 3. Додаткової угоди, були внесені зміни до підпункту 6.4.1. та підпункту 6.4.2. пункту 6.4. Договору щодо розміру штрафу та викладено їх у новій редакції:

"6.4.1. у розмірі 1 680 грн 00 коп. на 4 (четвертий) день такого невиконання та/або неналежного виконання; та 6.4.2. у розмірі 336 грн 00 коп. починаючи з 5 дня за кожний день невиконання та/або неналежного виконання".

Підписуючи цю Додаткову угоду, споживач підтверджує, що: перед укладенням цієї додаткової угоди йому була в чіткій та зрозумілій формі надана інформація за спеціальною формою (паспорт споживчого кредиту), з урахуванням збільшення суми кредиту.

На підтвердження законності та обґрунтованості нарахованої заборгованості, позивачем до позовної заяви було додано розрахунок заборгованості за договором про надання споживчого кредиту № 1920302 від 26.11.2024, який був сформований та підписаний первісним кредитором за період з 26.11.2024 по 28.08.2025.

Щодо витрат на правничу допомогу ТОВ "ФК "ПОЗИКА":

Положеннями ст. 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно частин 1-6 статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Частина 8 статті 141 ЦПК України встановлює, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Позивач проаналізувавши ринкову вартість надання юридичними компаніями юридичних послуг встановив, що ринкова вартість за складання позовної заяви у цивільних справах становить в середньому 6 000 грн 00 коп.

Таким чином, позивач надав разом із позовом усі необхідні докази отримання професійної правничої допомоги по справі, що підтверджують співмірність та справедливість витрат на професійну правничу допомогу із складністю справи, часом, обсягом та ціною позову, а отже стягнення із відповідача витрат на професійну (правову) допомогу адвоката у розмірі 6 000 грн 00 коп. підлягають задоволенню.

Крім того, вказала, що необхідність звернення до суду з позовом і, як наслідок, за професійною правничою допомогою, виникла у зв`язку з невиконанням відповідачем своїх обов`язків за кредитним договором.

24.08.2026 за заявою відповідача ОСОБА_1 судовий розгляд відкладено на 15.10.2026.

15.10.2026 відповідач ОСОБА_1 надіслав повторне клопотання про відкладення судового розгляду справи у зв`язку з тим, що він перебуває в іншому місті.

Ухвалою Зміївського районного суду Харківської області від 15.10.2026 відмовлено у задоволенні клопотання відповідача ОСОБА_1 про відкладення судового засідання.

15.10.2026 належним чином повідомлені учасники справи в судове засідання не з`явилися.

Представник позивача Міньковська А. В. у додаткових поясненнях просила проводити судовий розгляд за її відсутності, позовні вимоги підтримала, проти заочного розгляду справи не заперечувала.

Відповідач ОСОБА_1 поважність причин неприбуття до суду не підтвердив, новий заяв по суті не подавав.

Виходячи з того, що відповідач ОСОБА_1 скористався своїми цивільними процесуальними правами на подачу заперечень щодо позовних вимог; про необхідність подачі або витребування додаткових доказів, які мали б значення для вирішення цієї справи не заявляв, будь-яких інших клопотань, які б впливали на вирішення справи, не подавав, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності відповідача ОСОБА_1 , не відкладаючи судовий розгляд.

В своїх рішеннях Європейський суд з прав людини наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Як зазначає Верховний Суд, якщо представники сторін чи інших учасників судового процесу не з`явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, він може вирішити спір по суті. Основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Отже, неявка учасника судового процесу у судове засідання, за умови належного повідомлення сторони про час і місце розгляду справи, не є підставою для скасування судового рішення, ухваленого за відсутності представника сторони спору (Постанова КЦС ВС від 01.10.2020 у справі №361/8331/18).

У цій справі суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи.

Відповідно до частини 3 статті 211 Цивільного процесуального кодексу України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

Відповідно до частини 1 статті 223 Цивільного процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Зважаючи на те, що всі особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не з`явилися, відповідно до частини 2 статті 247 Цивільного процесуального кодексу України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши письмові докази, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд дійшов наступного:

Частиною 1 ст. 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст. ст. 76-81 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом.

Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Повноваження позивача щодо надання послуг кредитування підтверджуються відомостями, що містяться у виписці з ЄДРПОУ, Статуті ТОВ "ФК "Позика" (нова редакція)(а. с. 10, 47-51).

Даними копій договору № 1920302 про надання споживчого кредиту за продуктом "NewShort" від 26.11.2024, додатку № 1 до договору про надання споживчого кредиту за продуктом "NewShort" від 26.11.2024, інформаційного повідомлення від споживача фінансових послуг, додаткової угоди від 05.12.2024 до договору № 1920302 про надання споживчого кредиту за продуктом "NewShort" від 26.11.2024, Таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, паспорта споживчого кредиту, паспорта споживчого кредиту (Інформація, яка надається споживачу до укладення додаткової угоди щодо збільшення суми кредиту до договору про споживчий кредит № 1920302 від26.11.2024), довідок про перераховані кошти на платіжну картку клієнта у сумі 4 200 грн 00 коп. та у сумі 7 000 грн 00 коп., підтверджується, що 26.11.2024 між ТОВ "Селфі Кредит" та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір, за умовами якого, останньому було надано кредит у розмірі 4 200 грн 00 коп. на строк 360 днів., де в подальшому додатковою угодою від 05.12.2024 було збільшено суму кредиту та видано ОСОБА_1 7 000 грн 00 коп. Процентна ставка, відсотків річних: Стандартна процента ставка, відсотків річних: (застосовується протягом строку кредиту, крім періоду застосування зниженої процентної ставки, якщо виконані умови для її застосування) - 366 % річних (1,00% в день); Знижена процента ставка, відсотків річних (застосовується з дати видачі кредиту до 26.12.2024, якщо споживачем виконані умови для отримання знижки, зокрема до вказаного строку (включно) (+ 3 дні) здійснена сплата першого платежу з оплати процентів, згідно Графіку платежів або здійснено часткове дострокове повернення кредиту) - 274,5 % річних (0,75% в день). Загальні витрати за кредитом за стандартною процентною ставкою за весь строк користування кредитом, з урахуванням збільшення суми кредиту - 39 620 грн 00 коп. Загальні витрати за кредитом за стандартною процентною ставкою з урахуванням періоду застосування зниженої процентної ставки за весь строк користування кредитом та з урахуванням збільшення суми кредиту - 38 955 грн 00 коп. Орієнтовна загальна вартість кредиту для споживача за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом (у т. ч. тіло кредиту, відсотки, комісії та інші платежі), з урахуванням збільшення суми кредиту - 50 820 грн 00 коп. Орієнтовна загальна вартість кредиту для споживача за стандартною процентною ставкою з урахуванням періоду застосування зниженої процентної ставки, за весь строк користування кредитом (у т. ч. тіло кредиту, відсотки, комісії та інші платежі), з урахуванням збільшення суми кредиту - 50 155 грн 00 коп. Реальна річна процентна ставка за стандартною процентною ставкою, з урахуванням збільшення суми кредиту, відсотків річних: 2328,15 %. Реальна річна процентна ставка за стандартною ставкою з урахуванням періоду застосування зниженої процентної ставки та з урахуванням збільшення суми кредиту, відсотків річних: 2016,38 %. Також, договір та його складові містять електронний підпис ОСОБА_1 (підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором X386 26.11.2024 20:59:23) (а. с. 17-22, 39, 43, 44).

Право вимоги ТОВ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ПОЗИКА" за договором № 1920302 про надання споживчого кредиту за продуктом "NewShort" від 26.11.2024, підтверджується: договором факторингу № 28082025 від 28.08.2025 укладеного між ТОВ "СЕЛФІ КРЕДИТ" та ТОВ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ПОЗИКА" та додатками до нього; платіжною інструкцією № 6054373 від 28.08.2025 (а. с. 26-36, 41).

Згідно розрахунку заборгованості за договором за договором № 1920302 про надання споживчого кредиту за продуктом "NewShort" від 26.11.2024, перед ТОВ "ФК "Позика" за ОСОБА_1 наявна заборгованість, станом на 28.08.2025 у розмірі 38 632 грн 97 коп., з яких: сума основного боргу за кредитом - 11 199 грн 97 коп.; сума нарахованих процентів - 21 833 грн 00 коп.; сума комісій - 0 грн 00 коп.; сума штрафних санкцій - 5 600 грн 00 коп. (а. с. 12-15).

Зазначений розрахунок містить відомості про порядок нарахування заборгованості, дату та суми нарахування процентів.

У відповідності з ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 1 ст. 1056-1 ЦК України передбачено, що розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно із ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов`язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Положеннями статей 512-514 ЦК України врегульовано, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: 1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); 2) правонаступництва; 3) виконання обов`язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); 4) виконання обов`язку боржника третьою особою.

Правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні, яке виникло на підставі правочину, що підлягає державній реєстрації, має бути зареєстрований в порядку, встановленому для реєстрації цього правочину, якщо інше не встановлено законом.

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Позивачем надано докази виникнення між сторонами правовідносин у зв`язку укладанням 26.11.2024 між ТОВ "Селфі Кредит" та ОСОБА_1 договору про надання споживчого кредиту за продуктом "NewShort" № 1920302, додаткової угоди від 05.12.2024 та подальшим укладанням 28.08.2025 між ТОВ "Селфі Кредит" та ТОВ "ФК "ПОЗИКА" договору факторингу № 28082025, у результаті чого ТОВ "Фінансова компанія "Позика" набуло право вимоги до ОСОБА_1 , та наявності з боку відповідача невиконаних зобов`язань за цим договором.

Відповідач ОСОБА_1 заперечував проти позовних вимог. Вважав, що нарахування процентів та штрафних санкцій є такими, які містять ознаки автоматизованого нарахування без належного обґрунтування.

Відповідно до пункту 1.11. Договору, обчислення денної процентної ставки та орієнтовної реальної річної ставки, загальних витрат та орієнтовної загальної вартості кредиту базується на припущенні, що Договір залишається дійсним протягом погодженого строку та, що Товариство і Споживач виконають свої обов`язки на умовах та у строки, визначені Договором. При цьому, денна процентна ставка та орієнтовна реальна річна процентна ставка, загальні витрати та орієнтовна загальна вартість кредиту за стандартною та зниженою ставкою, застосовані виходячи з умов застосування цих ставок, що передбачені Договором, але у межах погодженого строку виконання споживачем зобов`язань за Договором. Крім того, при обчисленні вказаних показників, не враховуються витрати споживача, обов`язковість сплати яких не передбачена цим Договором та/або законодавством України та/або оплата яких здійснюється незалежно від походження коштів (власні, кредитні), в тому числі, але не виключно: витрати пов`язані з технічними, програмними і комунікаційними ресурсами, що необхідні Споживачу для організації каналів доступу і підключення до Веб-сайту/ІКС Товариства, здійснені переказу коштів через третіх осіб в погашення заборгованості за Договором, з отриманням від третіх осіб інформаційних послуг (підбір кредитної пропозиції) та інше.

Пунктом 3.1. Договору передбачено, що проценти, що нараховуються за цим Договором є платою за користування кредитом. Нарахування процентів за Договором здійснюється на залишок фактичної заборгованості за кредитом за кожен день користування кредитом протягом строку кредиту, виходячи із фактичної кількості днів у місяці та у році, тобто метод "факт/факт". Роз`яснення щодо процентів: - економічна сутність процентів - плата за користування кредитом; - база для розрахунку процентів - залишок фактичної заборгованості за кредитом станом на початок кожного календарного дня протягом строку кредиту; - порядок обчислення процентів здійснюється відповідно до наступної формули: Проценти (в день) = "база для розрахунку процентів, з урахуванням умов п.3.2 Договору" помножити на "процентну ставку вказану в п.1.5, яка діє у відповідний період строку кредиту, з урахуванням умов Договору". З метою отримання загальної суми нарахованих процентів, проценти, обчислені за кожен день користування кредитом, сумуються.

Також, пункт 6.2. Договору передбачає, що порушенням умов цього Договору є його невиконання або неналежне виконання, тобто виконання з порушенням умов, визначених змістом цього Договору.

ТОВ "Селфі Кредит" зобов`язання виконало у повному обсязі, а відповідач, всупереч викладеним у договорі умовам, в установлені терміни не повернув належні до сплати грошові суми, тим самим порушив встановлений графік обов`язкових платежів.

Матеріалами справи підтверджується, що у підписаному позичальником договорі та додатковій угоді до цього договору визначено, що клієнт зобов`язаний сплачувати Товариству проценти за користування Кредитом.

Отже, нарахування відсотків відповідачу здійснено відповідно до умов договору.

Щодо нарахування штрафних санкцій за договором № 1920302 про надання споживчого кредиту за продуктом "NewShort" від 26.11.2024, суд зазначає наступне:

Одним із видів порушення зобов`язання є прострочення - невиконання зобов`язання в обумовлений сторонами строк.

З розрахунку заборгованості, вбачається, що ОСОБА_1 було нараховано - 5 600 грн 00 коп., як штрафу, під час дії воєнного стану на території України.

Крім того, пунктом 18 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України передбачено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Верховний Суд у постанові від 31.01.2024 року № 183/7850/22(61-14740св23) зазначив, що тлумачення пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань. Така особливість проявляється: (1) в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування; (2) в договорах на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит; (3) у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання). Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. У разі якщо неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Враховуючи, що вимагається до стягнення: 5 600 грн 00 коп. - штрафу, щодо якого позичальника ОСОБА_1 під час дії воєнного стану звільнено від відповідальності, належить відмовити у задоволенні позовних вимог ТОВ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ПОЗИКА" в частині стягнення вказаної суми.

З приводу розподілу судових витрат, суд зазначає наступне:

У частині другій статті 137 ЦПК України визначено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

У частині третій статті 12 та частині першій статті 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У частині восьмій статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу надано копії: акта надання послуг № 1920302 на підтвердження факту надання правової допомоги від 17.03.2026; договору про надання правової допомоги № 39493634/03 від 02.01.2026; додаткової угоди № 1920302 від 17.03.2026 до договору про надання правової допомоги № 39493634/03 від 02.01.2026 (а. с. 9, 23-25, 57, ).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 в справі № 922/1964/21 (провадження № 12-14гс22) зроблено висновок, що: "суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони. При цьому обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами".

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд взяв до уваги, що розглядувана справа, має незначну складність, не викликала суспільного інтересу під час її розгляду, результат вирішення цієї справи не має вплинути на репутацію сторін, спір для кваліфікованого юриста є спором незначної складності, законодавство у цій категорії справ є сталим і судова практика має ознаку єдності.

Відповідач ОСОБА_1 заперечував щодо заявленої суми витрат на професійну правничу допомогу, визначеної представником позивача - 6 000 грн 00 коп., просив зменшити суму витрат на професійну правничу допомогу.

Суд враховує заперечення відповідача щодо витрат на професійну правничу допомогу, однак, враховуючи конкретні обставини та часткове задоволення позову, дійшов висновку, що витрати на професійну правничу допомогу підлягають задоволенню пропорційно до задоволеної частини позовних вимог.

Таким чином, згідно зі ст. 141 ЦПК України, з відповідача належить стягнути на користь позивача витрати по сплаті судового збору та витрати на професійну правничу допомогу пропорційно до задоволеної частини позовних вимог.

Крім того, відповідачем ОСОБА_1 заявлено клопотання про розстрочення виконання судового рішення у зв`язку зі складним матеріальним становищем.

Відповідно до ч. 1 ст. 267 ЦПК України, суд, який ухвалив рішення, може визначити порядок його виконання, надати відстрочення або розстрочення виконання, вжити заходів для забезпечення його виконання, про що зазначає в рішенні.

Будь-яких доказів на підтвердження свого матеріального становища, яке б вказувало на наявність підстав для розстрочення виконання судового рішення, відповідачем ОСОБА_1 не надано.

Таким чином, суд не вбачає підстав для вирішення питання про розстрочення виконання судового рішення.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 76-82, 89, 141, 206, 223, ч. 2 ст. 247, 259, 263-265, 268, 352, 354 ЦПК України, суд

в и р і ш и в:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Позика" 33 032 (тридцять три тисячі тридцять дві) грн 97 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Позика" 2 276 (дві тисячі двісті сімдесят шість) грн 45 коп. на відшкодування витрат по сплаті судового збору та 5 130 (п`ять тисяч сто тридцять) грн 24 коп. на відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.

У задоволенні решти позову - відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не буде подано.

Учасники справи, а також особи, які не брали участь у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду через Зміївський районний суд Харківської області протягом тридцяти днів з дня складання повного рішення суду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ПОЗИКА", місцезнаходження: вул. Симона Петлюри, буд. 21/1, м. Бровари, Київська область, 07406, код ЄДРПОУ: 39493634.

Відповідач - ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 .

Повне рішення складене 15.10.2026.

Головуючий: В. В. Овдієнко