Decision № 140631339, 15.10.2026, Kamianets-Podilskyi City and District Court of Khmelnytskyi Oblast

Справа № 676/604/26

Номер провадження 2/676/2135/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 жовтня 2026 року м. Кам`янець-Подільський

Кам`янець-Подільський міськрайонний суд Хмельницької області

в складі головуючого судді Гладій Л.М.,

за участі секретаря судового засідання Сенчишеної Р.М.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у судовому засіданні в залі суду справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ТАЛІОН ПЛЮС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за Кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В:

Представник позивача, товариства з обмеженою відповідальністю «ТАЛІОН ПЛЮС» Томилко О.Б. звернулась до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за Кредитним договором № 713593380 від 27.02.2025 року, в розмірі 71 449,40 грн., судових витрат в розмірі 2 662,40 грн., витрат на правову допомогу в розмірі 5 000,00 грн.

В обґрунтування позову представник зазначає, що згідно Договором кредитної лінії № 713593380 від 27.02.2025 року (надалі - Кредитного договору), укладеного між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» - первісним позичальником та ОСОБА_1 , із використанням електронного підпису, останній отримав кредит у сумі 23 500,00 грн. зі сплатою відсотків за користування ним. Вказаними кредитними коштами відповідач скористався та за умовами Кредитного договору був зобов`язаний повернути надані в кредит кошти в строк, передбачений Договором, або достроково та сплатити відсотки. Вже 03.06.2025 року ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «ТАЛІІОН ПЛЮС» уклали Договір факторингу № МВ-ТП/38. Відповідно до Реєстру боржників до вказаного договору, ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» набуло право грошової вимоги до відповідача на суму 71 449,40 грн., оскільки останній належним чином умови Кредитного договору не виконував. Отже, через неналежне виконання зобов`язань заборгованість відповідача становить 71 449,40 грн., яка складається з заборгованості по кредиту 23 500,00 грн., заборгованості по процентам за користування кредитом 47 949,40 грн. З огляду на викладене, представник просить суд стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за Кредитним договором № 713593380 від 27.02.2025 року в розмірі 71 449,40 грн., судові витрати в розмірі 2 662,40 грн., витрати на правову допомогу в розмірі 5 000,00 грн.

Представник відповідача ОСОБА_1 адвокат Суховерська О.В. подала суду Відзив на позовну заяву, в якому зазначила, що позивач не надав суду належних первинних бухгалтерських документів, які б беззаперечно підтверджували факт руху коштів та їх зарахування на картковий рахунок відповідача, натомість у матеріали справи надано Паспорт споживчого кредиту та Розрахунок заборгованості, які жодним чином не можуть доводити перерахування коштів. Долучена Позивачем Довідка чи платіжна інструкція ТОВ «ПрофітГід» та ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» є внутрішньою документацією фінансових компаній та не є Випискою банку-емітента картки. Так, з наданої Виписки банку беззаперечно встановити платника грошових коштів та призначення платежу не вбачається можливим, оскільки інформація така в наданих документах відсутня. На підставі наданих відповідачем до справи документів ідентифікувати та підтвердити, що на рахунок відповідача 27.02.2025 року перераховано кредитні кошти ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» за Кредитним договором не можливо. Таким чином, з наявних в матеріалах електронної справи доказів, наданих позивачем в підтвердження заявлених позовних вимог, неможливо підтвердити отримання відповідачем кредитних грошових коштів, і сторона відповідача вважає, що позивачем не доведено отримання відповідачем кредиту від кредитодавця. Паспорт споживчого може вважатися належним та допустимим доказом у справі. кредиту не Враховуючи зазначене, на думку сторони відповідача, позивачем не надано доказів, які б беззаперечно підтверджували укладення між позивачем і Відповідачем кредитного договору. Розрахунок заборгованості є одностороннім документом та не може підтверджувати наявність заборгованості, оскільки складений самим позивачем в односторонньому порядку, у справі відсутні докази, що цей розрахунок ґрунтується на реальних банківських операціях, тому є безпідставним посиланням на наявність кредитних зобов`язань у відповідача. Отже, сторона відповідача вважає недоведеними обставини, на які посилається позивач в позовній заяві, однак вважає за необхідне викласти свою позицію щодо нарахованих процентів. Щодо нарахування відсотків зазначає та звертає увагу суду на те, що заявлена сума відсотків у розмірі 47 949,40 грн. є непропорційною та суперечить нормам чинного законодавства, так як вона перевищує тіло кредиту, що є явним зловживанням з боку позивача, тому сторона відповідача вважає, що у суду є достатні підстави для зменшення заявленого позивачем до стягнення розміру відсотків. Окрім того, зазначає, що відсутні підстави для задоволення позовної заяви, адже позивачем ще й не доведено факт набуття права вимоги. З приводу стягнення витрат на професійну правничу допомогу з боржника не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються, і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу, а тому , у випадку прийняття судом рішення на користь позивача, відсутні підстави для задоволення вимог щодо стягнення витрат на правничу допомогу, принаймні є всі підстави для її максимального зменшення. З огляду на викладене, представник відповідача просить відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

Представник позивача ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» Дорошенко О.В. направила суду Відповідь на Відзив відповідача, в якому зазначила, що вважає заперечення на позовну заяву безпідставним, необґрунтованими, основаними на припущеннях та такими, що намагаються приховати справжні обставини справи, направлені з метою уникнути виконання взятих на себе Відповідачем зобов`язань по поверненню кредитних коштів та відсотків за користування ними, передбачених Кредитним договором, чим перешкоджає правосуддю та порушує основні засади цивільного судочинства та протирічить діючому законодавству. Так, однією з вимог укладання Кредитного договору є наявність у позичальника відкритого на власне ім`я рахунку в банку, зареєстрованому в Україні, з оформленою до нього платіжною картою. Одразу слід зауважити, що діяльність небанківських фінансових установи регулює Національний банк України. Відповідно до п.10 Положення про додаткові вимоги до договорів небанківських фінансових установ про надання коштів у позику (споживчий, фінансовий кредит), затверджені Постановою НБ України № 113 від 03.11.2021 року - договори, умови яких передбачають безготівкове перерахування кредитодавцем коштів у рахунок кредиту на рахунок споживача, включаючи використання реквізитів електронного платіжного засобу споживача, з урахуванням вимог п.9 розд. II цього Положення повинні містити номер такого рахунку споживача за стандартом IBAN, сформований відповідно до вимог нормативно-правових актів НБ України з питань запровадження міжнародного номера рахунку, та/або номер такого особистого електронного платіжного засобу споживача у форматі ХХХХ НОМЕР_1 (перші шість знаків і останні чотири знаки номера електронного платіжного засобу). Тому вся наявна інформація, яка роздруковується з Інформаційно комунікаційної системи відповідно до п.10 вищезазначеного Положення містить номер особистого електронного платіжного засобу, з використанням реквізитів якого Кредитодавець здійснює кредитну операцію, у форматі ХХХХ НОМЕР_1 (перші шість знаків і останні чотири знаки номера електронного платіжного засобу). Тобто, при заповненні заявки відповідач вказав реквізити Платіжної картки, яка випущена для управління відкритого на його власне ім`я рахунком, на який він бажає отримати кредит. Кредитні кошти за цим Договором було перераховано Відповідачу шляхом ініціювання кредитового переказу грошових коштів з рахунку Первісного кредитора, на рахунок позичальника, використовуючи реквізити Платіжної картки № НОМЕР_2 , яка належить відповідачу ОСОБА_1 . Таким чином, первісний кредитор виконав свої зобов`язання за Кредитним договором у повному обсязі та надав відповідачу кредит у повному обсязі, відповідно до умов укладеного Договору, що підтверджується Інформаційною довідкою про ініціювання платежу, Довідкою від Платіжної установи, із змісту якої вбачається, що через сайт торговця через платіжний сервіс було успішно проведено транзакцію. При цьому, в п.5.3. Кредитного договору зазначається, що саме позичальник несе відповідальність за правильність наданих кредитодавцю реквізитів для зарахування суми Кредиту, та саме позичальник підтверджує, що за наданими реквізитами сума кредиту буде зараховано на його власний рахунок. З Відзиву відповідача вбачається, що ОСОБА_1 , отримавши кредитні кошти, намагається уникнути обов`язку щодо їх повернення. Відповідач вказує лише на недоведеність факту отримання кредитних коштів належними первинними бухгалтерськими документами, але будь-яких доказів цього не надає, проте, має вільний доступ до своїх рахунків у банківських установах і має безперешкодну можливість надати суду докази про ймовірність того що кредитні грошові кошти, на думку сторони відповідача, на його банківську карту не надходили, мав можливість здійснити запит до банківських установ щодо надання інформації по відкритих рахунках на ім`я відповідача і надати виписки про рух коштів по рахунках за період кредитування. Для повного, об`єктивного та всебічного розгляду справи, позивач і ініційовано витребування Виписки з банківської установи, в якому відкритий рахунок по банківській картці відповідача, виписку про рух коштів, а саме транзакцію про зарахування грошових коштів на дату видачі кредиту первісним кредитором. Відповідь від АТ КБ «ПриватБанк» з Випискою про рух коштів по картковому рахунку відповідача на дату отримання кредитних коштів вбачають зарахування коштів у розмірі 23 500,00 грн. 27.02.2025 року. Позивач ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС», як і первісний кредитор ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА», з урахуванням перерахування коштів на банківську карту № НОМЕР_3 банком-емітентом якої є АТ КБ «ПриватБанк», не володіють та не можуть володіти первинними бухгалтерськими документами, оскільки вони не є банками. Фактично доводи сторони відповідача зводяться до довільної переоцінки доказів без надання будь-яких контрдоказів, які б спростовували факт зарахування кредитних коштів або підтверджували відсутність заборгованості. Окрім того, вважає, що заявлена до стягнення сума заборгованості є співмірною обсягу порушеного зобов`язання, підтверджується матеріалами справи та розрахунком заборгованості, а доводи відповідача щодо її надмірності є безпідставними та не підтверджені належними доказами. Більше того, порядок нарахування процентів безпосередньо визначений умовами кредитного договору, з якими відповідач ознайомився та погодилась під час його укладення, а Розрахунок заборгованості не оскаржувався, матеріали справи не містять клопотання, зустрічної позовної заяви або рішення суду щодо визнання Договору кредитної лінії або окремих його умов нікчемними. Щодо факту переходу до позивача права вимоги до відповідача ОСОБА_1 за укладеним ним з ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» Кредитним договором підтверджуються доданими до позовної заяви документи в повному обсязі. Стосовно витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 5 000,00 грн. зазначає, що вона анітрохи не є завищеними, враховуючи обсяг здійснених дій, включаючи аналіз кредитної справи, складання досудової вимоги, підготовку та формування позовної заяви, обробку та засвідчення доказової бази та є співмірними характеру справи, витраченому часу та складності юридичної роботи. З огляду на викладене, позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Ухвалою Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 02.02.2026 року у справі відкрито провадження із призначенням справи до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін та витребуванням доказів.

Представник позивача ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» Дорошенко О.В. в судове засідання не з`явилась, про місце і час розгляду справи судом повідомлена належним чином, направила суду письмову заяву про розгляд справи у її відсутності, позов підтримує.

Відповідач ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_2 в судове засідання не з`явились, про місце і час розгляду справи судом повідомлені належним чином, причини неявки суду не повідомили.

Відповідно до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження без участі сторін за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні фактичні обставини та відповідні правовідносини.

Судом встановлено, що між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» - первісним позичальником та ОСОБА_1 , 27.02.2025 року укладено Договір кредитної лінії № 713593380 від 27.02.2025 року (Кредитний договір), відповідно до якого, відповідач отримав кредит у розмірі 23 500,00 грн. на умовах, передбачених вказаним Договором та скористався кредитними коштами.

Вже 03.06.2025 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» укладено Договір факторингу № МВ-ТП/38, у відповідності до умов якого ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» передає (відступає) ТОВ «Таліон Плюс» за плату належні йому Права Вимоги, а ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» приймає належні ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» Права Вимоги до Боржників, вказаними у Реєстрі боржників.

Згідно Розрахунку заборгованості встановлено, що загальна заборгованості ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 в розмірі 71 449,40 грн., яка складається з заборгованості по кредиту 23 500,00 грн., заборгованості по процентам за користування кредитом 47 949,40 грн.

Таким чином, надані документи в повному обсязі підтверджують факт переходу до позивача права вимоги до ОСОБА_1 за укладеним ним з ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» Кредитним договором.

ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» на виконання вимог ст.18 Закону України «Про споживче кредитування» та відповідно до умов Кредитного договору повідомило відповідача про відступлення права вимоги, шляхом відправлення електронного листа на електронну адресу відповідача, що зазначена ним при укладенні Кредитного договору і підтверджено копією Повідомлення про відступлення права грошової вимоги, наявною в матеріалах справи.

Отже, ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС», набувши статусу нового кредитора, отримало право пред`явлення вимоги до ОСОБА_1 щодо погашення наявної в нього заборгованості за Кредитним договором № 713593380 від 27.02.2025 року, що повністю узгоджується з положеннями ст.514 ЦК України.

З метою повноти встановлення фактичних обставин справи та для забезпечення можливості винесення об`єктивного рішення, судом витребувано у АТ КБ «ПриватБанк» докази отримання відповідачем кредитних коштів у розмірі 23 500,00 грн.

Так, згідно листа АТ КБ «ПриватБанк» за вх. № 6672/26 від 26.02.2026 року вбачається, що на ім`я ОСОБА_1 емітовано картку № НОМЕР_2 по якій було зарахування коштів на суму 23 500,00 грн. за період часу з 27.02.2025 року по 27.02.2025 року та додатково направлено Виписку про рух коштів по банківському рахунку за карткою № НОМЕР_2 ОСОБА_1 за період часу з 27.02.2025 року по 27.02.2025 року, яка містить інформацію про здійснені фінансові операції, зокрема щодо зарахування грошових коштів на платіжний засіб, реквізити якого були використані під час оформлення кредиту.

Отже, зазначене в повній мірі підтверджує отримання відповідачем від первісного позичальника кредиту в розмірі 23 500,00 грн., адже позивач надав усі можливі докази перерахування коштів відповідачу, що у своїй сукупності з іншими матеріалами справи є належними та допустимими, які підтверджують факт укладання кредитного договору.

Так, згідно з ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплачувати проценти.

Із ст.1050 ЦК України вбачається, що якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами, то, в разі прострочення повернення чергової частини, позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст.1048 ЦК України.

Згідно ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України.

Згідно із ст.610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Таким чином, судом встановлено, що ОСОБА_1 , умови взятих на себе кредитних зобов`язань не виконав, що виявилося у неповерненні кредитних коштів, що стало наслідком звернення ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС», в якості нового кредитора, до суду за захистом своїх прав та інтересів.

У відповідності до ч.1 ст.527 ЦК України боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Згідно ст.599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст.89 ЦПК України, суд оцінює докази у їх сукупності, на підставі всебічного та об`єктивного дослідження.

Зважаючи на те, що строк виконання зобов`язання настав, доказів повернення боргу станом на день розгляду справи відповідачем не надано, як і не надано будь-яких інших доказів у підтвердження відсутності обов`язку зі сплати заявленої заборгованості за Кредитним договором № 713593380 від 27.02.2025 року, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги про стягнення з ОСОБА_1 , заявленої заборгованості за основною сумою боргу є обґрунтованими і підлягають до задоволення.

Заперечення представника позивача ОСОБА_1 адвоката Суховерської О.В. викладені у Відзиві на позов не знайшли свого підтвердження, адже надані позивачем докази утворюють єдиний взаємопов`язаний доказовий комплекс, який підтверджує факт виникнення та виконання кредитних правовідносин між сторонами. Зокрема, Заявка на отримання кредитних коштів, Кредитний договір, Довідки ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» про ініціювання платіжних операцій, Інформаційні довідки з платіжної установи щодо здійснення переказу грошових коштів, а також Розрахунок заборгованості, що містяться в матеріалах справи містять однакові ідентифікаційні реквізити та логічно пов`язані між собою, при цьому Кредитний договір фіксує факт виникнення зобов`язання та визначає порядок надання кредитних коштів, Довідка первісного кредитора підтверджують ініціювання платіжних операцій на виконання умов договору, а Інформаційна довідка платіжного провайдера підтверджує фактичне проведення відповідних транзакцій та перерахування коштів на платіжний засіб відповідача. В свою чергу, Розрахунок заборгованості відображає фінансовий результат виконання Кредитного договору та базується на тих самих сумах наданого ОСОБА_1 кредиту.

На підставі ст.141 ЦПК України, з відповідача необхідно стягнути в користь ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» судові витрати в сумі 2 662,40 грн. судового збору.

Відповідно до ст.137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог ч.4 ст.137 ЦПК України суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Згідно позовної заяви, позивач просить стягнути з відповідача 5 000,00 грн. понесених витрат на правову допомогу.

З оглянутих судом Договору про надання правової допомоги № 5 від 02.12.2024 року, Додаткової угоди № 2413 від 16.12.2025 року, Акту приймання передачі наданих послуг від 16.12.2023 року та Платіжної інструкції кредитового переказу коштів № 261 від 16.12.2025 року судом встановлено, що позивач оплатив представнику за надані послуги 5 000,00 грн.

Відповідно до закріпленого на законодавчому рівні принципу співмірності, розмір витрат на послуги адвоката при їхньому розподілі визначається з урахуванням складності справи, часу, витраченого адвокатом на надання правничої допомоги, обсягу наданих послуг та виконаних робіт, ціни позову, а також значення справи для сторони.

Ґрунтуючись на вказаному принципі, при здійсненні дослідження та оцінки наданих сторонами доказів, суд враховує, зокрема, пов`язаність витрат на правову допомогу з розглядом справи, обґрунтованість витрат та їхню пропорційність до предмета спору.

Суд може зменшити розмір понесених витрат на правничу допомогу, якщо обсяг робіт і час, витрачений на підготовку документів, є явно неспівмірним із складністю виконаних адвокатом робіт.

У Відзиві на позовну заяву, представник відповідача вказує, що витрати на правничу допомогу є значно завищеними у малозначній справі та неспівмірними до предмету позову, оскільки справа є типовою. Так, на підготовку справи до розгляду витрачено 4 години, однак такий час є значно перевищеним, а також дублюються послуги формування доказів та збір доказів, однак оплата визначається окремо, що є необґрунтованим, а такі дії, як друк та формування пакету документів є суто технічною діяльністю, яка не вимагає кваліфікації юриста, що відповідно на думку представника відповідача є підставою для зменшення таких витрат.

Дослідивши матеріали справи, взявши до уваги те, що розгляд даної цивільної справи здійснювався за відсутності сторін, а також рівень складності юридичної кваліфікації правовідносин у справі, обсяг та обґрунтованість підготовлених та поданих до суду адвокатом документів, типовість справи та тих документів, які готувались представником, суд приходить до висновку про те, що заявлений до стягнення розмір витрат на професійну правничу допомогу в сумі 5 000,00 грн. не є співмірним із складністю справи.

Спір у цій справі не належить до категорій справ значної складності є малозначним, обсяг матеріалів справи не є значним, фактично сформована судова практика за спорами такої категорії, а тому для професійних досвідчених адвокатів дана категорія справ не становить надмірної складності, не потребує значних витрат часу та не вимагає великого обсягу аналітичної й технічної роботи, тобто не займає багато часу на виготовлення документів та збору додатків до них.

Виходячи з розумності розміру витрат на професійну правничу (правову) допомогу, суд вважає, що розмір витрат на правничу допомогу підлягає зменшенню до 2 000,00 грн.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст.526, 527, 530, 625, 629, 1048, 1050, 1054 ЦК України, ст.ст.12, 13, 76-81, 89, 141, 178, 223, 263-265, 273, 279, 354, 355 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ТАЛІОН ПЛЮС» заборгованість за Кредитним договором № 713593380 від 27.02.2025 року в розмірі 71 449,40 грн., яка складається з заборгованості по кредиту 23 500,00 грн., заборгованості по процентам за користування кредитом 47 949,40 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ТАЛІОН ПЛЮС» судовий збір в розмірі 2 662,40 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ТАЛІОН ПЛЮС» витрат на правову допомогу в розмірі 2 000,00 грн.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ТАЛІОН ПЛЮС», код ЄДРПОУ: 39700642, юридична адреса: вул. Жабинського, буд.13 м. Чернігів Чернігівська область поштовий індекс 14017.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 15 жовтня 2026 року.

Суддя Л.М. Гладій