Court ruling № 140630639, 18.09.2026, Pecherskyi District Court of Kyiv City

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 757/50687/26-к

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 вересня 2026 року м. Київ

Печерський районний суд міста Києва в складі:

слідчого судді - ОСОБА_1 ,

секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,

за участю:

прокурора - ОСОБА_3 ,

захисника - адвоката ОСОБА_4 ,

підозрюваного - ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання слідчого відділу Управління Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань капітана Державного бюро розслідувань ОСОБА_6 , погоджене прокурором першого відділу другого управління Департаменту нагляду за додержанням законів органами Державного бюро розслідувань Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Кашперівка Тетіївського району Київської області, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , неодруженого, маючого двох дітей на утриманні, непрацюючого, раніше не судимого,

у кримінальному провадженні № 62026000000000777 від 04.08.2026 за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 410 КК України,

УСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст клопотання.

1.1. Слідчий відділу Управління Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань капітан Державного бюро розслідувань ОСОБА_6 звернулася з клопотанням про застосування до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів із визначенням альтернативної застави у розмірі 360 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тобто 1 200 000 грн.

1.2. В обґрунтування клопотання сторона обвинувачення зазначає, що ОСОБА_5 підозрюється у пособництві на викрадення військовослужбовцем іншого військового майна, вчиненому в умовах воєнного стану (ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 410 КК України), а саме у заздалегідь обіцяному сприянні переховуванню та подальшому збуту безпілотних літальних апаратів виробника «Генерал Черешня», викрадених невстановленими військовослужбовцями військової частини НОМЕР_1 . За версією обвинувачення, за менш ніж один місяць учасниками групи, до якої входив підозрюваний, збуто щонайменше 74 безпілотні літальні апарати на загальну суму понад 1 100 000 грн у ході контрольованих закупівель 18.08.2026 (19 БПЛА за 300 000 грн), 25.08.2026 (1 БПЛА, виправлення нестачі), 07.09.2026 (18 БПЛА за 275 000 грн) та 17.09.2026 (36 БПЛА за 540 000 грн).

1.3. Сторона обвинувачення обґрунтовує клопотання наявністю обґрунтованої підозри у вчиненні особливо тяжкого злочину та наявністю ризиків неправомірної процесуальної поведінки підозрюваного, передбачених п.п. 1-5 ч. 1 ст. 177 КПК України, стверджуючи, що жоден більш м`який запобіжний захід не здатен запобігти цим ризикам, а визначення застави у розмірі 360 прожиткових мінімумів обумовлене виключним випадком у розумінні ч. 5 ст. 182 КПК України.

2. Заперечення сторони захисту.

2.1. Захисник - адвокат ОСОБА_4 - проти задоволення клопотання заперечувала. Зазначила, що підозра є необґрунтованою: у ній не розкрито, в чому саме полягає пособництво ОСОБА_5 , оскільки виконавцями злочину, передбаченого ст. 410 КК України, є невстановлені військовослужбовці військової частини НОМЕР_1 , із якими ОСОБА_5 не був особисто знайомий і до вчинення якого безпосередньо жодним чином не причетний.

2.2. Також захисник звернула увагу на помилкове посилання у клопотанні на ч. 2, 3 ст. 369-2 КК України у розділі про неможливість застосування більш м`яких запобіжних заходів - статтю, яка ОСОБА_5 не інкримінується. Заявлені сторонною обвинувачення ризики, на думку захисту, є декларативними та не підтверджені конкретними даними, що стосуються саме цього підозрюваного.

2.3. Запропонований розмір застави вважала непомірним для підозрюваного, оскільки останній не працює, має на утриманні двох малолітніх дітей, у розпорядженні грошові кошти у таких обсягах, як на цьому наполягає сторона обвинувачення, ніколи не мав. На підтвердження стану здоров`я підозрюваного захисник надала медичні документи з КНП КДЦ Святошинського району м. Києва.

2.4. Підозрюваний ОСОБА_5 підозру не визнав, показав, що жодних справ з військовослужбовцями не мав, кошти в сумі 540 000 грн, вилучені під час затримання, йому не належать. Просив застосувати більш м`який запобіжний захід.

3. Явка сторін у судовому засіданні.

3.1. У судовому засіданні взяли участь прокурор ОСОБА_3 , захисник - адвокат ОСОБА_4 , підозрюваний ОСОБА_5 . Усі учасники судового провадження належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду клопотання.

4. Норми права, що підлягають застосуванню.

4.1. Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.

4.2. Згідно з ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 КПК України; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

4.3. Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу. При постановленні ухвали про застосування цього запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків, крім випадків, передбачених ч. 4 ст. 183 КПК України.

4.4. Згідно з п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо особи, яка підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, визначається у межах від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. У виключних випадках, якщо слідчий суддя встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує триста розмірів прожиткового мінімуму.

4.5. Санкція ч. 4 ст. 410 КК України передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від десяти до п`ятнадцяти років, тобто інкримінований злочин належить до особливо тяжких у розумінні ч. 5 ст. 12 КК України.

5. Обставини, встановлені слідчим суддею.

5.1. 17.09.2026 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 410 КК України.

5.2. За версією сторони обвинувачення, у невстановлений час, але не пізніше 06.08.2026, невстановлені військовослужбовці військової частини НОМЕР_1 з корисливих мотивів вчинили викрадення 20 одиниць безпілотних літальних апаратів виробника «Генерал Черешня», переданих вказаній військовій частині на праві узуфрукту державного майна. ОСОБА_5 та ОСОБА_7 надали заздалегідь обіцяну згоду на сприяння у викраденні шляхом переховування та подальшої реалізації викраденого майна.

5.3. 18.08.2026 ОСОБА_5 разом з ОСОБА_7 здійснив перевантаження 19 безпілотних літальних апаратів з автомобіля «SKODA SUPERB», д.н.з. НОМЕР_2 , до автомобіля «Chevrolet Orlando», яким користувався ОСОБА_8 , та одержав від останнього 300 000 грн. У ході зустрічі ОСОБА_5 висловив готовність постачати наступну партію у кількості 85 БПЛА загальною вартістю 1 275 000 грн.

5.4. 25.08.2026 ОСОБА_5 передав ОСОБА_8 один непоставлений БПЛА із серійним номером НОМЕР_3.

5.5. 07.09.2026 ОСОБА_5 разом з ОСОБА_9 здійснив перевантаження 18 БПЛА з автомобіля «SKODA SUPERB» до автомобіля «Chevrolet Orlando» та одержав від ОСОБА_8 275 000 грн.

5.6. 17.09.2026 ОСОБА_5 разом з ОСОБА_9 здійснив перевантаження 36 БПЛА з автомобіля «SKODA SUPERB» до автомобіля «Chevrolet Orlando» та одержав від ОСОБА_8 540 000 грн. Того ж дня ОСОБА_5 затриманий у порядку ст. 208 КПК України; під час обшуку автомобіля «SKODA SUPERB» виявлено та вилучено безпілотний літальний апарат і предмети, схожі на грошові кошти у сумі 540 000 грн.

5.7. Обґрунтованість підозри підтверджується зібраними сукупністю доказів: протоколами допиту свідка ОСОБА_8 ; протоколами огляду та добровільної; протоколами огляду та вручення грошових коштів; рапортами; листами Головного управління військової юстиції Міністерства оборони України від 02.09.2026 № 220/74/2693 та від 10.09.2026 № 220/74/2815; протоколом затримання ОСОБА_5 в порядку ст. 208 КПК України від 17.09.2026; протоколом невідкладного обшуку транспортного засобу «SKODA SUPERB» від 17.09.2026, яким користувався ОСОБА_5 , під час якого виявлено та вилучено безпілотний літальний апарат і предмети, схожі на грошові кошти у сумі 540 000 грн; стенограмою запису зустрічі 06.08.2026 біля ресторану «KFC», іншими матеріалами клопотання в сукупності.

6. Мотиви слідчого судді.

6.1. Щодо обґрунтованості підозри. Слідчий суддя на цій стадії провадження не вирішує питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, і не оцінює докази з точки зору їх достатності для визнання особи винною. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини «факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування». Зіставлення показань свідка ОСОБА_8 із задокументованими епізодами контрольованих закупівель, матеріалами НСРД, результатами обшуку автомобіля «SKODA SUPERB» підтверджує, що на стадії досудового розслідування наявна обґрунтована підозра у вчиненні ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 410 КК України, що є особливо тяжким злочином.

6.2. Аргумент захисту про нерозкриття ролі пособника заслуговує на увагу як предмет подальшого доказування у справі по суті, однак не спростовує стандарту обґрунтованої підозри на даній стадії. Безпосередня участь підозрюваного у трьох задокументованих епізодах перевантаження викраденого військового майна з його автомобіля «SKODA SUPERB» та одержання за це грошових коштів у визначеному розмірі об`єктивно свідчить про те, що його діяльність полягала у реалізації заздалегідь обіцяного переховування та збуту майна, а не у випадковому разовому акті.

6.3. Щодо ролі підозрюваного та оцінки ризиків. Слідчий суддя враховує, що роль ОСОБА_5 , за версією обвинувачення, полягала у фізичному здійсненні перевантаження БПЛА з його автомобіля до автомобіля покупця та одержанні грошових коштів. Він не був присутній на зустрічі 06.08.2026 у ресторані «KFC», де первинно узгоджувалися умови постачання, і включився в активні контакти з покупцем з 18.08.2026, згодом діючи переважно в парі з ОСОБА_9 (07.09.2026 та 17.09.2026). Така роль фізичного виконавця-кур`єра відрізняється від ролі організатора/координатора, однак є суттєвою для реалізації злочинного умислу і сама по собі породжує ризики, зазначені у ст. 177 КПК України.

6.4. Ризик переховування (п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України). Інкримінований злочин належить до особливо тяжких і передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від десяти до п`ятнадцяти років. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини (справа «Ілійков проти Болгарії») суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування. Водночас сама по собі суворість покарання не є достатньою підставою; наявність двох малолітніх дітей на утриманні, фактичне проживання за визначеною адресою у Київській області та відсутність задокументованих спроб переховування на попередніх стадіях провадження частково врівноважують цей ризик, однак не усувають його з огляду на триваюче повномасштабне вторгнення Російської Федерації на територію України, що знижує можливості держави контролювати державний кордон у місцях активних бойових дій.

6.5. Ризик знищення, приховування чи спотворення доказів (п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України). На цей час не встановлено військовослужбовців військової частини НОМЕР_1 , які безпосередньо здійснили викрадення; не виявлено грошових коштів, одержаних за перші дві партії БПЛА (300 000 грн та 275 000 грн); спосіб вчинення злочину - застосування засобів конспірації, використання месенджерів «WhatsApp» та «Signal», зміна місць зустрічей, обговорення способів безготівкових розрахунків через обмінні пункти для уникнення фінансового моніторингу - вказує на здатність підозрюваного та його спільників до вжиття заходів, спрямованих на приховування слідів злочину. ОСОБА_5 як особа, що безпосередньо здійснювала фізичну передачу БПЛА та одержувала кошти, обізнаний із каналами надходження майна та отримання коштів, що об`єктивно збільшує ризик спотворення або знищення доказів.

6.6. Ризик незаконного впливу на свідків (п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України). Ключовими свідками у провадженні є військовослужбовці військової частини НОМЕР_1 та невстановлені особи, з якими ОСОБА_5 вступав у злочинну змову. Підозрюваний мав особисті контакти зі свідком ОСОБА_8 під час зустрічей 18.08.2026, 25.08.2026, 07.09.2026 та 17.09.2026, у ході яких особисто передавав викрадене військове майно та одержував грошові кошти, а отже, обізнаний із його особою та обставинами співпраці з правоохоронними органами. У разі перебування підозрюваного на волі існує реальна можливість негативного впливу на свідків шляхом координації дій з невстановленими на цей час співучасниками з метою схилити їх до зміни показань чи відмови від їх давання.

6.7. Ризик продовження злочинної діяльності (п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України) доведений з таких мотивів. По-перше, інкримінована діяльність не мала ознак одиничного, ситуативного епізоду: підозрюваний брав безпосередню участь у трьох послідовних епізодах збуту за менш ніж один місяць (18.08.2026 - 19 БПЛА, 07.09.2026 - 18 БПЛА, 17.09.2026 - 36 БПЛА), причому обсяги кожної наступної партії зростали. По-друге, наявні докази прямого наміру продовжувати діяльність і після вчинення перших епізодів: 02.09.2026 (після двох перших угод) ОСОБА_5 разом з ОСОБА_7 у телефонній розмові з ОСОБА_8 запропонував наступну партію у 85 одиниць БПЛА загальною вартістю 1 275 000 грн, а 17.09.2026 - безпосередньо в день затримання - виконав чергову передачу. На момент затримання злочинна діяльність не згасала, а перебувала в активній фазі з уже узгодженою наступною поставкою. По-третє, інфраструктура збуту залишається незмінною та доступною підозрюваному у разі звільнення: не встановлено військовослужбовців військової частини НОМЕР_1 як джерела надходження БПЛА; не встановлено осіб, з якими підозрюваний узгоджував передачу товару; не встановлено обмінного пункту, що забезпечував виведення одержаних коштів з безготівкового обороту. Канал постачання, канал збуту та канал легалізації доходів не зупинено, а особисті контакти з цими особами відомі підозрюваному з попередніх епізодів. По-четверте, особистий економічний профіль підозрюваного посилює цей ризик: ОСОБА_5 не має офіційних джерел доходу, співмірних із обсягом коштів, які фактично перебували у його розпорядженні (понад 1 100 000 грн за задокументовані епізоди його безпосередньої участі одержано за короткий проміжок часу), при цьому має двох малолітніх дітей на утриманні. У сукупності наведених обставин існує обґрунтована підстава вважати, що у разі звільнення підозрюваний зможе та матиме мотив відновити свою участь у збуті викраденого військового майна. З огляду на триваючу збройну агресію проти України цей ризик набуває особливого значення: продовження такої діяльності означало б продовження виведення з обороту засобів ураження, необхідних Збройним Силам України для відсічі ворога.

6.8. Ризик, передбачений п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, за встановлених обставин охоплюється ризиками за п.п. 2, 3, 5 і додаткового доказування не потребує.

6.9. Щодо неможливості застосування більш м`яких запобіжних заходів. Слідчий суддя враховує обставини вчинення інкримінованого злочину (особлива тяжкість, посягання на військове майно, призначене для відсічі збройної агресії, вчинення в умовах воєнного стану, систематичний характер діяння) та доходить висновку, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не здатен усунути встановлені ризики. Особисте зобов`язання не забезпечить належної поведінки підозрюваного через відсутність реального контролю. Домашній арешт, навіть цілодобовий, не усуне ризиків спілкування з невстановленими співучасниками через засоби мобільного та інтернет-зв`язку, у тому числі неможливих до відстеження гласними чи негласними засобами контролю. Заяв від осіб про застосування щодо підозрюваного запобіжного заходу у вигляді особистої поруки до сторони обвинувачення не надійшло. На аргумент захисту щодо помилкового посилання стороною обвинувачення на ч. 2, 3 ст. 369-2 КК України у відповідному розділі клопотання слідчий суддя зазначає, що ця технічна помилка не впливає на правильну правову кваліфікацію інкримінованого злочину (ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 410 КК України) і не є підставою для відмови у задоволенні клопотання. За таких обставин застосуванню підлягає запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

6.10. Щодо розміру застави. Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави. Пункт 3 ч. 5 ст. 182 КПК України встановлює межі застави для особливо тяжких злочинів у розмірі від вісімдесяти до трьохсот прожиткових мінімумів для працездатних осіб. Враховуючи роль підозрюваного як фізичного виконавця-кур`єра (що відрізняється від ролі організатора/координатора), наявність на утриманні двох малолітніх дітей, відсутність задокументованої ініціативної ролі у налагодженні каналу збуту, а також обсяг грошових коштів, що фактично перебували у його розпорядженні за задокументовані епізоди (понад 1 100 000 грн), слідчий суддя визначає заставу у розмірі 300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що станом на 2026 рік становить 998 400 грн - у межах стандартного максимального розміру для особливо тяжких злочинів. Виключного випадку у розумінні ч. 5 ст. 182 КПК України, який обґрунтовував би вихід за ці межі, стосовно підозрюваного ОСОБА_5 слідчий суддя не вбачає.

6.11. Строк тримання під вартою визначається у 60 днів з урахуванням часу повідомлення про підозру (17.09.2026) та обсягу процесуальних дій, які необхідно провести у кримінальному провадженні, тобто до 15.11.2026 включно. Медичні документи, надані стороною захисту (мало виражені дегенеративні зміни шийного відділу хребта, перенесений гострий бронхіт у серпні 2026 року), не містять даних про наявність у ОСОБА_5 захворювань, які унеможливлюють тримання під вартою.

6.12. На підставі ч. 4 ст. 372 КПК України слідчий суддя проголошує вступну та резолютивну частини ухвали.

Керуючись ст. 176-178, 182, 183, 194, 196, 197, 309, 372 КПК України, слідчий суддя

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання - задовольнити частково.

Застосувати до підозрюваного у кримінальному провадженні № 62026000000000777 від 04.08.2026 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів, який обраховувати з моменту фактичного затримання підозрюваного - з 17.09.2026, тобто до 15.11.2026 включно.

Одночасно визначити альтернативний запобіжний захід у вигляді застави, розмір якої встановити в межах 300 (трьохсот) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 998 400 (дев`ятсот дев`яносто вісім тисяч чотириста) гривень, зобов`язавши підозрюваного ОСОБА_5 у разі внесення застави виконувати процесуальні обов`язки, визначені частиною п`ятою статті 194 Кримінального процесуального кодексу України, а саме:

- прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду;

- не відлучатися з м. Києва та Київської області без дозволу слідчого, прокурора, слідчого судді або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

- утримуватися від спілкування зі свідками та іншими підозрюваними у кримінальному провадженні № 62026000000000777 від 04.08.2026;

- здати на зберігання до Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

- носити електронний засіб контролю.

Строк дії обов`язків у разі внесення застави визначити в межах строку досудового розслідування, тобто до 15.11.2026 включно.

Сума застави у національній грошовій одиниці може бути внесена як підозрюваним, так й іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації України в м. Києві:

Отримувач: ТУ ДСАУ в м. Києві

ЄДРПОУ: 26268059

МФО: 820172

Банк: Державна казначейська служба України м. Київ

р/р UA128201720355259002001012089

Призначення платежу: Застава за … (П.І.П., дата народження особи, за яку вноситься застава), згідно ухвали … (назва суду), від … (дата ухвали), по справі № …, внесені … (П.І.П. особи, що вносить заставу).

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосований запобіжний захід у вигляді застави.

Роз`яснити підозрюваному, що в разі невиконання покладених обов`язків застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України, а до підозрюваного може бути застосовано більш суворий запобіжний захід.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п`яти днів з дня її оголошення безпосередньо до Київського апеляційного суду.

Повний текст ухвали складено та проголошено 23.09.2026 о 08:40 год.

Слідчий суддя ОСОБА_10