Court ruling № 140621069, 14.10.2026, Kozelshchyna District Court of Poltava Oblast

Справа № 533/397/24

Провадження № 2-п/533/ 12/26

УХВАЛА

Іменем України

14 жовтня 2026 року селище Козельщина

Козельщинський районний суд Полтавської області у складі головуючої судді Козир В.П., розглянувши заяву відповідача ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення у цивільній справі за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

УСТАНОВИВ:

02 жовтня 2026 року відповідач ОСОБА_1 через підсистему «Електронний суд» звернувся до Козельщинського районного суду Полтавської області зі заявою про перегляд заочного рішення, у якій просив суд:

1. Поновити строк на подання заяви про перегляд заочного рішення;

2. Скасувати заочне рішення Козельщинського районного суду полтавської області від 06.08.2024 у справі № 533/397/24 і призначити справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін;

3. Надіслати йому копії позовної заяви з додатками та всіх поданих позивачем доказів на електронну адресу lisnoydmitriy@gmail.com або в електронний кабінет.

Також відповідач подав низку клопотань: про відстрочення сплати судового збору; про витребування доказів; про розгляд справи у режимі ВКЗ.

Оскільки одночасно відповідач оскаржив заочне рішення в апеляційному порядку, справа перебувала в суді апеляційної інстанції.

Справа № 533/397/24 повернулася з Полтавського апеляційного суду до Козельщинського районного суду Полтавської області - 08.10.2026 (а.с. 136).

Дослідивши матеріали справи та матеріали заяви суд установив таке.

06 серпня 2024 року Козельщинським районним судом Полтавської області у цивільній справі № 533/397/24 ухвалено заочне рішення, яким позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено повністю. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість за кредитним договором від 09.04.2021 № СL-307648 станом на 31.03.2024 у загальній сумі 155738 гривні 44 копійки, у тому числі: 97239 гривень 90 коп. - сума заборгованості за непогашеним кредитом; 58498 гривень 54 копійки - сума заборгованості за несплаченими процентами за користування кредитом. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» судовий збір у сумі 3028,00 гривень. Повне рішення було складено та підписано суддею у цей же день.

У цей же день 06.08.2024 копія рішення була направлена за зареєстрованим місцем проживання відповідача (а.с. 101). Рішення повернулося неврученим зі зазначенням причин невручення «адресат відсутній за вказаною адресою» (а.с.105-106).

В обґрунтування пропущення строку подання заяви про перегляд заочного рішення відповідач зазначив, що повний текст рішення в день його проголошення йому не вручався. Він вперше його отримав 14.09.2026 через підсистему «Електронний суд». Заяву подано в межах двадцяти днів з 14.09.2026 (з урахуванням статті 124 ЦПК України, оскільки 04.10.2026 - вихідний день). Після отримання рішення відповідач також подав апеляційну скаргу до Полтавського апеляційного суду (провадження № 22-ц/814/5930/26).

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12 червня 2024 року у справі № 756/11081/20 зробила такі висновки:

Щодо особливостей правової природи заочного розгляду справи в цілому та перегляду заочного рішення зокрема

33. Заочним розглядом справи є специфічна процедура розгляду цивільної справи та її вирішення за відсутності відповідача.

34. Умовами проведення заочного розгляду справи є: 1) належне повідомлення відповідача про дату, час і місце судового засідання; 2) нез`явлення відповідача у судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) неподання відповідачем відзиву на позовну заяву та 4) відсутність заперечень позивача проти такого вирішення справи. Лише в разі одночасного існування всіх перелічених умов суд може ухвалити заочне рішення в справі (частина перша статті 280 ЦПК України).

35. Водночас суть та мета заочного розгляду справи, які полягають у своєчасному та ефективному вирішенні спору, не відрізняються від тих же складових загального позовного провадження. Наведене пояснюється тим, що питання проведення заочного розгляду справи виникає вже на стадії судового розгляду під час судового засідання у справах позовного провадження. Тобто за наявності передбачених законом умов фактично відбувається перехід із загального позовного провадження до заочного розгляду справи.

36. У доктрині цивільного процесуального права вважається, що, з одного боку, заочне провадження є додатковою гарантією для позивача від зловживання відповідачем процесуальними правами, усунення причин затягування процесу та дотримання судами строків розгляду справи.

Щодо повноважень суду першої інстанції при розгляді заяви про перегляд заочного рішення, поданої з пропуском установленого законом строку

56. Відповідно до частини другої статті 284 ЦПК України заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин (частини третя, четверта статті 284 ЦПК України).

57. Отже, законодавець встановив темпоральні обмеження для реалізації відповідачем права на перегляд заочного рішення.

58. Водночас норми ЦПК України не визначають спеціального механізму процесуального реагування суду на пропуск відповідачем строку для подання заяви про перегляд заочного рішення, якщо заявник не подав клопотання про поновлення пропущеного строку або якщо причини, зазначені ним у відповідному клопотанні, визнані судом неповажними.

59. Наслідки пропуску процесуальних строків на вчинення процесуальних дій передбачені у статті 126 ЦПК України. Відповідно до частини першої цієї статті із закінченням встановленого законом або судом строку втрачається право на вчинення процесуальних дій. Таке право втрачається в силу закону, тому не потребує додаткового визнання судом. Суд лише констатує пропуск процесуального строку та відсутність поважних причин для його поновлення, якщо була подана заява про поновлення такого строку.

60. Окремо ЦПК України встановлює наслідки подання документів після закінчення процесуальних строків. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, суд зобов`язаний залишити без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом (частина друга статті 126 ЦПК України).

61. На переконання Великої Палати Верховного Суду, частину другу статті 126 ЦПК України треба розглядати у сукупності з нормами статті 127 цього Кодексу, якою встановлено процедуру поновлення пропущеного строку. Тобто законодавець у частині другій статті 126 ЦПК України під формулою «крім випадків, передбачених цим Кодексом» насамперед мав на увазі застосування норм статті 127 ЦПК України щодо поновлення строку за наявності поважних причин. Крім того, формулу «крім випадків, передбачених цим Кодексом» потрібно розуміти так, що процесуальний закон може передбачати випадки, коли законодавець у певній нормі надав імперативну вказівку про те, що суд не має права залишати без розгляду заяву, подану з пропуском строку на її подачу.

62. За загальним правилом пропуск процесуальних строків має наслідком втрату права на вчинення процесуальної дії, а для суду настає обов`язок застосувати передбачені ЦПК України наслідки подання документів після закінчення процесуальних строків. Під залишенням документів без розгляду треба розуміти відмову суду давати правову оцінку поданому з пропуском строку документу. Отже, перевірка судом дотримання процесуальних строків при поданні процесуальних звернень учасниками процесу відбувається ex officio.

63. Велика Палата Верховного Суду зауважує, що зміст статей 284, 286, 287 ЦПК України не дає підстав для висновку, що у цих нормах міститься інакший порядок дій суду, ніж той, що встановлений у статтях 126, 127 цього Кодексу.

69. Тобто суд зобов`язаний перевірити дотримання відповідачем вимог статей 284, 285 ЦПК України, зокрема в частині строку подання заяви про перегляд заочного рішення, до прийняття такої заяви до розгляду. Суд не наділений правом, оминувши процесуальну дію щодо встановлення дотримання або порушення заявником строків звернення до суду, перейти до розгляду заяви по суті.

70. Тому правила частини третьої статті 287 ЦПК України щодо повноважень місцевого суду не можуть застосуватися в ситуації, коли відсутні підстави для розгляду заяви про перегляд заочного рішення по суті, та, відповідно, не можуть бути підставою для залишення такої заяви без задоволення.

71. Водночас відсутність у главі 11 «Заочний розгляд справи» розділу III «Позовне провадження» ЦПК України прямої вказівки на ті повноваження суду, які мають бути ним реалізовані у разі пропуску строку на подання заяви про перегляд заочного рішення, дає підстави для висновку про те, що відповідно до загальних положень ЦПК України про наслідки пропуску процесуальних строків (частина друга статті 126 ЦПК України) така заява має бути залишена без розгляду.

72. Можливість застосування статті 126 ЦПК України до процедури заочного розгляду справи не суперечить і частині другій статті 281 цього Кодексу, за змістом якої розгляд справи і ухвалення рішення проводиться за правилами загального чи спрощеного позовного провадження з особливостями, встановленими цією главою.

73. Підсумовуючи викладене, Велика Палата Верховного Суду констатує, що інститут процесуальних строків є наскрізним та міжгалузевим інститутом процесуального права, а положення глави 6 «Процесуальні строки» розділу І «Загальні положення» ЦПК України застосовуються до всіх видів проваджень, на всіх стадіях цивільного судочинства, а також поширюються на процедури заочного розгляду цивільних справ, крім випадків, коли відповідними главами встановлені спеціальні правила.

74. Так само мають бути застосовані й загальні положення ЦПК України щодо подання та розгляду клопотань про поновлення процесуальних строків, якщо відповідною главою, присвяченою заочному розгляду, це питання прямо не врегульовано. Отже, якщо відповідач подає клопотання про поновлення пропущеного строку на подання заяви про перегляд заочного рішення, суд повинен застосувати загальні положення ЦПК України, а саме статтю 127 цього Кодексу, у якій вказано, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними.

108. У питаннях оцінки поважності причин пропуску процесуального строку на оскарження як підстави для його поновлення Велика Палата Верховного Суду послідовно враховує критерії, сформовані у практиці ЄСПЛ, а саме: тільки наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку оскарження з поважних причин; при цьому заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання (справа «Юніон Аліментаріа Сандерс С. А. проти Іспанії», пункт 109 ).

Заявник ОСОБА_1 стверджує, що повний текст заочного рішення суду від 06.08.2024 він отримав 14.09.2026 через підсистему «Електронний суд».

Заяву подав у межах двадцяти днів з 14.09.2026 (з урахуванням статті 124 ЦПК України, оскільки 04.10.2026 - вихідний день). Після отримання рішення відповідач також подав апеляційну скаргу до Полтавського апеляційного суду (провадження № 22-ц/814/5930/26).

Поважні причини обґрунтував тим, що не проживає за адресою реєстрації, має роз`їзний характер роботи, проживає в інших населених пунктах, повістки йому не вручалися, позивач направив процесуальні документи не йому, а ОСОБА_2 , у рішення зазначено чужу електронну адресу ІНФОРМАЦІЯ_1 . Суд не вживав заходів для повідомлення його за номером телефону та електронно поштою.

Суд, оцінивши дотримання відповідачем строків на подання заяви про перегляд заочного рішення, установив таке.

У позовній заяві та у рішенні суду зазначена зареєстрована адреса місця проживання відповідача (а.с. 34). Помилкове посилання позивача у заяві процесуального характеру на електронну адресу та ПІБ іншої особи не спростовує факт направлення позовної заяви з додатками за зареєстрованим місцем проживання відповідача.

Суд надсилав ухвалу та повістку за зареєстрованим місцем проживання відповідача (а.с. 41, 67, 68, 69, 87, 88-90, 91). Відповідач ухвали та повістки від суду не отримував з підстав відсутності за зареєстрованим місцем проживання, що стало підставою для заочного розгляду справи (а.с. 93-94).

Звинувачення суду у невжиття заходів для повідомлення відповідача за номером телефону та електронною поштою є безпідставними, адже відповідач актуальні адреси (поштову та електронну) та номер телефону суду не повідомляв.

Заочне рішення суду від 06.08.2024 у справі № 533/397/24 було направлено у цей же день за зареєстрованим місцем проживання відповідача (а.с. 101). Копія рішення повернулася до суду зі зазначенням причин повернення «адресат відсутній за вказаною адресою» (а.с. 105).

У відповідності до п. 5 ч. 6 ст. 272 ЦППК України днем вручення судового рішення є:день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Відповідач не повідомляв суд про наявність у нього іншої адреси, тож заочне рішення суду у розумінні п. 5 ч. 6 ст. 272 ЦПК України вважається йому врученим 31.08.2024 (а.с. 105).

У подальшому позивачеві судом було видано виконавчі листи з метою примусового виконання рішення суду.

Виконавчий лист про стягнення з відповідача судового збору виконаний повністю та повернутий суду, виконавче провадження № 76359542 з примусового виконання виконавчого листа від 10.09.2024 у справі № 533/397/24 закінчено, про що свідчить відповідна постанова приватного виконавця (а.с. 110-111).

Крім того, як вбачається з наданої відповідачем постанови приватного виконавця виконавчого округу Полтавської області Райди Олександра Сергійовича від 22.10.2024 також було відкрите виконавче провадження № НОМЕР_1 з примусового виконання виконавчого листа № 533/397/24, виданого 10.09.2024 Козельщинським районний судом Полтавської області про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК«ЄАПБ» заборгованості у розмірі 155738,44 грн (а.с. 119-120, 154).

У даному виконавчому провадженні 18.04.2025 було винесено постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи відповідача (а.с. 123).

У зв`язку з цим 28.01.2026 відповідачем було подано до приватного виконавця заяву про зняття арешту з розрахункового рахунку (а.с.148).

З інформації про виконавче провадження (а.с. 151-153) також убачається, що 18.04.2025 виконавчий документи було передано на виконання до ТОВ «БВС Рітейл», де отримує дохід відповідач, та 29.01.2026 було знято арешт з коштів відповідача (боржника у виконавчому провадженні) за його заявою.

Все наведене свідчить про те, що відповідач ОСОБА_1 був обізнаний про ухвалення відносно нього заочного рішення та відкриття виконавчого провадження, а також про примусові заходи, що вчинялися у рамках виконавчого провадження, з вересня 2024 року (коли було стягнуто з нього судовий збір на підставі заочного рішення суду) або ж з квітня 2025 року (коли було розпочато відрахування з його заробітної плати), та щонайменше з січня 2026 року (коли він подав заяву приватному виконавцеві про зняття арешту).

Доводи відповідача про отримання ним копії рішення лише 14.09.2026 через електронний кабінет «Електронного суду» суд уважає нещирими, адже як встановлено судом, відповідач має зареєстрований Електронний кабінет у підсистемі Електронний суд ЄСІТС з 10.07.2026. І саме з цієї дати мав право та можливість ознайомитися з усіма провадженнями, до яких він мав відношення.

Між тим зі заявою про перегляд заочного рішення звернувся лише 02.10.2026.

Наведені обставини не змінюють як момент, з настанням якого процесуальний закон пов`язує початок відліку строку на подання заяви про перегляд заочного рішення (дата його ухвалення), так і подію, з якою пов`язується наявність у відповідача, якому повне заочне рішення не було вручене в день його проголошення, права на поновлення строку для звернення до суду із заявою про перегляд заочного рішення, а саме з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Водночас такі обставини дозволяють суду зробити оцінку поведінки відповідача після отримання інформації про постановлення рішення.

За таких обставин суд висновує, що відсутні поважні обставини, що об`єктивно перешкоджали ОСОБА_1 звернутися до суду зі заявою про перегляд заочного рішення у визначений процесуальним законом строк, а тому його клопотання про поновлення цього процесуального строку задоволенню не підлягає.

Статтею 126 ЦПК України встановлено, що право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Ураховуючи, що відповідач був достеменно обізнаний про існування судового рішення у справі, був обізнаний про відкриття виконавчого провадження на підставі виконавчих листів, виданих у цій справі, суд має обґрунтований сумнів в об`єктивній неможливісті відповідача подати заяву про перегляд заочного рішення раніше 02 жовтня 2026 року. З наведених підстав заяву відповідача суд залишає без розгляду.

Такі висновки суду цілком відповідають висновкам ВП ВС у справі № 756/11081/20, обставини якої є максимально релевантними з обставинами даної справи.

Оскільки відповідач має доступ до Електронного суду через електронний кабінет, то він має право та можливість ознайомитися з копією позовної заяви з додатками. Підстав для додаткового надсилання відповідачу копій матеріалів справи на його електронну адресу суд не вбачає.

Решту клопотань відповідача (про відстрочення сплати судового збору; про витребування доказів; про розгляд справи у режимі ВКЗ) суд не розглядає, оскільки залишає без розгляду заяву про перегляд заочного рішення.

Керуючись ст. 126, 127, 260, 261, 284, 353 ЦПК України суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на подання заяви перегляд заочного рішення - відмовити.

Заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення у цивільній справі за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - залишити без розгляду.

Ухвала може бути оскаржена протягом п`ятнадцяти днів з дня з дня її проголошення шляхом подачі апеляційної скарги до Полтавського апеляційного суду через Козельщинський районний суд Полтавської області. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга в електронній формі подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею.

Повна ухвала складена та підписана суддею 14.10.2026.

Суддя В.П. Козир