Court ruling № 140619489, 14.10.2026, Odesa District Administrative Court

Справа № 420/14802/26

УХВАЛА

14 жовтня 2026 року м.Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Білостоцького О.В., розглянувши в порядку письмового провадження заяву представника позивача про ухвалення додаткового судового рішення по справі №420/14802/26, -

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Одеського окружного адміністративного суду знаходилась адміністративна справа №420/14802/26 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , в якому позивач просив суд:

- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 в періоди з 29 січня 2020 року по 16 вересня 2020 року, та з 13 лютого 2021 року по 19 травня 2023 року грошового забезпечення, а також виплачених за вказаний період: грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, компенсація невикористаної щорічної основної відпустки, додаткової відпустки, одноразової грошової допомоги при звільнені, премії, визначивши їх розмір, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" станом на 01.01.2020 р., встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" станом на 01.01.2021 р., встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" станом на 01.01.2022 р., встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" станом на 01.01.2023 р. на відповідні тарифні коефіцієнти, згідно з пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», з урахуванням раніше виплачених сум та із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року № 44;

- зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату грошового забезпечення за період з 29 січня 2020 року по 16 вересня 2020 року, та з 13 лютого 2021 року по 19 травня 2023 року грошового забезпечення, а також виплачених за вказаний період: грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, компенсація невикористаної щорічної основної відпустки, додаткової відпустки, одноразової грошової допомоги при звільнені, премії, визначивши їх розмір, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" станом на 01.01.2020 р., встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" станом на 01.01.2021 р., встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" станом на 01.01.2022 р., встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" станом на 01.01.2023 р., на відповідні тарифні коефіцієнти, згідно з пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», з урахуванням раніше виплачених сум, та із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пуншу 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року №44.

Рішенням суду від 30.06.2026 року адміністративний позов було частково задоволено.

Визнано протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо розрахунку грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 29.01.2020 року по 16.09.2020 року, та з 13.02.2021 року по 19.05.2023 року включно, без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» станом на 01.01.2020 року, Законом України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» станом на 01.01.2021 року, Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» станом на 01.01.2022 року, Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» станом на 01.01.2023 року.

Зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату грошового забезпечення (основних та щомісячних додаткових видів), а також премії, з 29.01.2020 року по 16.09.2020 року, та з 13.02.2021 року по 19.05.2023 року включно, з урахуванням розміру посадового окладу та окладу за військовим званням, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» станом на 01.01.2020 року, Законом України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» станом на 01.01.2021 року, Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» станом на 01.01.2022 року, Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» станом на 01.01.2023 року, з одночасною компенсацією утриманих сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримаються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 року №44, з урахуванням раніше виплачених сум.

В іншій частині заявлених позовних вимог відмовлено.

До суду надійшла заява від представника позивача про ухвалення додаткового рішення по справі №420/14802/26, в обґрунтування якої зазначено, що позивач також просив суд зобов`язати відповідача здійснити перерахунок та виплату грошового забезпечення визначивши їх розмір, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб на відповідні тарифні коефіцієнти, згідно з пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704. Враховуючи вказане, представник позивача просить суд ухвалити додаткове рішення у справі №420/14802/26 в частині зобов`язання відповідача провести перерахунок та виплату грошового забезпечення позивача, визначивши їх розмір, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб на відповідні тарифні коефіцієнти, згідно з пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704.

Згідно ч. 3 ст. 252 КАС України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Відповідно до ч.1 ст.252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення; 3) судом не вирішено питання про судові витрати.

Суд зазначає, що перелік підстав для ухвалення додаткового судового рішення наведений в ч. 1 ст. 252 КАС України є вичерпним та розширеному тлумаченню не підлягає.

Відповідно до ч.2 ст.9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Згідно ч.3 ст. 9 КАС України кожна особа, яка звернулася за судовим захистом, розпоряджається своїми вимогами на свій розсуд, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Як вже було зазначено вище, рішенням суду від 30.06.2026 року по справі №420/14802/26 адміністративний позов було задоволено частково, та зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату грошового забезпечення (основних та щомісячних додаткових видів), а також премії, з 29.01.2020 року по 16.09.2020 року, та з 13.02.2021 року по 19.05.2023 року включно, з урахуванням розміру посадового окладу та окладу за військовим званням, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» станом на 01.01.2020 року, Законом України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» станом на 01.01.2021 року, Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» станом на 01.01.2022 року, Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» станом на 01.01.2023 року, з одночасною компенсацією утриманих сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримаються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 року №44, з урахуванням раніше виплачених сум.

Варто зазначити, що в мотивувальній частині рішення міститься посилання на п.4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704. Судом окремо зроблено висновок, що з 29.01.2020 року виникли підстави для визначення, на підставі первинної редакції Постанови №704, розмірів посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1,12,13,14.

Разом з тим, предметом розгляду адміністративної справи №420/14802/26 була виключно правомірність обчислення грошового забезпечення позивача, виходячи з розміру посадового окладу та окладу за військовим званням, обчислених від суми 1762,00 грн., замість визначення їх розміру (ПО та ОВЗ), а також щомісячних додаткових видів та премії від розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року. Судом не розглядалось питання правомірності обчислення грошового забезпечення позивача із врахуванням конкретного тарифного коефіцієнту.

Крім того, будь-яких порушень в частині визначення тарифного коефіцієнту при розрахунку грошового забезпечення позивача за спірний період стороною позивача в адміністративному позові зазначено не було, а судом під час розгляду справи не встановлено.

Також суд акцентує увагу на тому, що рішення по справі №420/14802/26 набрало законної сили, позивачем у справі не оскаржувалось.

На підставі вищезазначеного, судом не вбачається підстав для винесення додаткового судового рішення, оскільки судом при розгляді адміністративної справи №420/14802/26 було в повному обсязі надано правову оцінку всім заявленим в адміністративному позові позовним вимогам позивача та за результатами їх розгляду ухвалено рішення.

На підставі вищезазначеного, враховуючи відсутність підстав для ухвалення додаткового судового рішення відповідно до положень ст.252 КАС України, суд доходить висновку про необхідність відмови у задоволенні заяви представника позивача про ухвалення судом додаткового судового рішення по справі №420/14802/26.

Згідно ч. 4 ст. 252 КАС України про відмову в ухваленні додаткового рішення суд постановляє ухвалу.

Керуючись приписами ст.ст. 5-11, 241, 243, 245, 248, 252, 293-295, 370, 378 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви представника позивача про ухвалення додаткового судового рішення по справі №420/14802/26 - відмовити.

Ухвала набуває законної сили в порядку та строки, встановлені ст. 256 КАС України.

Ухвалу суду може бути оскаржено до П`ятого апеляційного адміністративного суду в порядку та строки, встановлені статтями 293, 295 та пп. 15.5 п. 15 ч. 1 розділу VII «Перехідні положення» КАС України.

Суддя Білостоцький О.В.