Decision № 140615871, 14.10.2026, Kyiv District Administrative Court

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 жовтня 2026 року справа №320/20972/26

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Вісьтак М. Я., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами (у письмовому провадженні) в приміщенні суду м. Києва адміністративний позов ОСОБА_1 (адреса АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (адреса АДРЕСА_2 ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) про визнання протиправним рішення щодо відмови в наданні відстрочки та зобов`язання повторно розглянути заяву про надання відстрочки,

встановив:

Представник ОСОБА_1 звернувся у Київський окружний адміністративний суд із адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправним рішення щодо відмови в наданні відстрочки та зобов`язання повторно розглянути заяву про надання відстрочки, у якому просить суд:

-Визнати протиправним рішення щодо відмови в наданні відстрочки громадянину ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 ).

-Зобов`язати повторно розглянути заяву про надання відстрочки громадянину ОСОБА_1 , ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) та прийняти відповідне рішення стосовно надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період військовозобов`язаному ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 ), на підставі п. 14 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» з урахуванням висновків суду.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями для розгляду зазначеної справи визначено головуючого суддю - Вісьтак М. Я.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 22.05.2026 року прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження у справі. Розгляд справи постановлено проводити одноособово суддею Вісьтак М. Я., у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами (у письмовому провадженні). Відповідачу встановлено п`ятнадцятиденний строк для подання відзиву на позовну заяву.

Правова позиція сторін.

ОСОБА_1 зазначає, що 04.11.2025 звернувся до відповідної комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 із заявою про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі пункту 14 частини першої статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». Підставою для отримання відстрочки є необхідність здійснення постійного догляду за його рідною бабусею ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , якій довічно встановлено другу групу інвалідності, що підтверджується довідкою до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12 ААГ № 852078. На підтвердження наявності підстав для надання відстрочки позивач подав до центру надання адміністративних послуг повний пакет документів, передбачений додатком 5 до Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року № 560, а саме: копії паспорта та реєстраційного номера облікової картки платника податків позивача; документи, що підтверджують родинні зв`язки позивача з бабусею, зокрема свідоцтва про народження позивача та його батька; нотаріально посвідчену заяву ОСОБА_2 про визначення онука ОСОБА_1 особою, яка здійснюватиме догляд; копію довідки медико-соціальної експертної комісії про встановлення бабусі другої групи інвалідності; копію висновку № 136/7 щодо наявності порушень функцій організму, внаслідок яких бабуся не може самостійно пересуватися та самообслуговуватися і потребує соціальної послуги з догляду на непрофесійній основі; акт про встановлення факту здійснення особою постійного догляду від 13.11.2025; копію довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією № 852078; копію військово-облікового документа позивача. ОСОБА_1 наголошує, що положення постанови Кабінету Міністрів України № 560 не містять вимоги щодо обов`язкового подання доказів відсутності інших осіб, які не є військовозобов`язаними та відповідно до закону зобов`язані утримувати осіб, зазначених у пункті 14 частини першої статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». За його позицією, у разі наявності таких осіб військовозобов`язаний повинен підтвердити неможливість здійснення ними догляду лише тоді, коли відповідна обставина має значення для вирішення питання про надання відстрочки. ОСОБА_1 також зазначає, що неможливість здійснення постійного догляду за бабусею її сином, батьком позивача ОСОБА_3 , підтверджується інформацією про проходження ним військової служби за призовом під час мобілізації у військовій частині НОМЕР_3 у військовому званні капітана. Неможливість здійснення догляду за бабусею її дочкою, тіткою позивача ОСОБА_4 , підтверджується інформацією про стан її здоров`я, перекладеною з німецької мови. Як зазначає позивач, ОСОБА_5 фактично проживає в Німеччині, де проходить лікування від злоякісної пухлини, у зв`язку з чим фізично не може здійснювати догляд за матір`ю. Крім того, станом на 08.02.2024 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , разом із чоловіком ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , та дочкою ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , були зареєстровані та постійно проживали в Німеччині. На думку позивача, проживання дочки особи, яка потребує догляду, в іншій державі унеможливлює здійснення нею постійного догляду за матір`ю. За результатами розгляду поданих документів 01.12.2025 позивачу було надано повідомлення № 20251117-159649 про відмову в наданні відстрочки з підстав наявності інших осіб другого або третього ступеня споріднення, які можуть здійснювати догляд за особою, що його потребує. При цьому позивач зазначає, що повідомлення про відмову за формою, визначеною додатком 7 до Порядку № 560, йому не було надано. У зв`язку із цим представник позивача неодноразово звертався до ІНФОРМАЦІЯ_1 з адвокатськими запитами, які залишалися без розгляду по суті. Зокрема, адвокатським запитом № 21/1 від 20.12.2025 представник позивача просив надати оригінал рішення комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 про відмову ОСОБА_1 в наданні відстрочки від 01.12.2025 на підставі пункту 14 частини першої статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», оформленого за формою, визначеною додатком 7 до Порядку № 560, а також повідомити про результати розгляду запиту на зазначену в ньому електронну адресу. Однак цей адвокатський запит залишився без розгляду, а відповідне повідомлення за встановленою формою на момент подання позову надано не було. Водночас відповіддю ІНФОРМАЦІЯ_1 від 15.02.2026 № МВ738 повідомлено, що громадянину ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , повістки про необхідність явки до зазначеного територіального центру комплектування та соціальної підтримки не направлялися. Отже, ОСОБА_1 вважає предметом спору відмову комісії з розгляду питань щодо надання військовозобов`язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період у наданні йому відстрочки на підставі пункту 14 частини першої статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». Як убачається зі змісту повідомлення про відмову, підставою для прийняття такого рішення визначено результати перевірки відомостей, зазначених у заяві, та інформації, отриманої з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, а також інших державних реєстрів, відповідно до пункту 60 Порядку № 560. Згідно з повідомленням, встановлено наявність інших осіб другого або третього ступеня споріднення, які можуть здійснювати догляд за особою, що його потребує. Оцінюючи правомірність відмови, позивач посилається на положення абзацу другого пункту 58-1 Порядку № 560 у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин. Відповідно до зазначеного положення військовозобов`язаний, зайнятий постійним доглядом за членом сім`ї другого ступеня споріднення, який є особою з інвалідністю першої або другої групи, повинен подати документи, що підтверджують відповідні родинні зв`язки, документ, який підтверджує неможливість членів сім`ї першого ступеня споріднення здійснювати постійний догляд, а також документ, що підтверджує інвалідність особи, за якою здійснюється догляд. Зокрема, неможливість членів сім`ї першого ступеня споріднення здійснювати постійний догляд може підтверджуватися одним із передбачених нормативним регулюванням документів, зокрема довідкою до акта огляду медико-соціальною експертною комісією, витягом із рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, висновком лікарсько-консультативної комісії про потребу в постійному догляді, документами про отримання компенсації, допомоги чи надбавки на догляд або актом про встановлення факту здійснення особою постійного догляду за формою, визначеною додатком 8 до Порядку № 560. Інвалідність особи, за якою здійснюється догляд, підтверджується одним із документів, передбачених зазначеним пунктом. На переконання позивача, наведене нормативне регулювання передбачає можливість підтвердження неможливості здійснення постійного догляду членами сім`ї першого ступеня споріднення актом про встановлення факту здійснення особою постійного догляду за формою, визначеною додатком 8 до Порядку № 560. Такий документ є одним із самостійних способів підтвердження відповідної обставини, передбачених нормативним регулюванням. Крім того, позивач повторно наголошує, що положення постанови Кабінету Міністрів України № 560 не покладають на військовозобов`язаного обов`язку подавати докази відсутності інших осіб, які не є військовозобов`язаними та відповідно до закону зобов`язані утримувати осіб, зазначених у пункті 13 частини першої статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». За його позицією, перевірка обставин щодо наявності або відсутності таких осіб належить до повноважень комісії під час вирішення питання про надання або відмову в наданні відстрочки. З огляду на викладене ОСОБА_1 вважає, що подав документи на підтвердження родинних зв`язків із бабусею, її інвалідності та потреби в постійному догляді, а також документи щодо неможливості здійснення такого догляду членами сім`ї першого ступеня споріднення. На його думку, наведені обставини підтверджують, що бабуся є непрацездатною особою, яка потребує постійного догляду, а тому відмова у наданні відстрочки з підстав наявності інших осіб, які можуть здійснювати такий догляд, не відповідає вимогам чинного законодавства.

02.06.2026 скеровано письмовий відзив.

Відповідач посилається на те, що постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 № 560 затверджено Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, пунктом 58 якого передбачено, що за наявності підстав для одержання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації військовозобов`язані особисто через центри надання адміністративних послуг подають на ім`я голови відповідної комісії районного або міського територіального центру комплектування та соціальної підтримки заяву про надання відстрочки за місцем перебування на військовому обліку, крім осіб, для яких установлено інший порядок. Відповідно до пункту 63 Порядку № 560 військовозобов`язані, які звернулися із заявою про надання відстрочки, до прийняття відповідною комісією рішення не направляються для проходження медичного огляду з метою визначення придатності до військової служби, за винятком осіб, раніше визнаних обмежено придатними або тимчасово непридатними до військової служби за станом здоров`я на строк від шести до дванадцяти місяців, у разі закінчення строку дії довідки або постанови військово-лікарської комісії, крім осіб, які в установленому порядку визнані особами з інвалідністю.. Відповідач зазначає, що позивач мав пройти повторний медичний огляд для визначення придатності до військової служби до 05.06.2025, однак такого огляду не пройшов, що, за позицією відповідача, підтверджується військово-обліковим документом, долученим до матеріалів справи. Відповідач також вказує, що ОСОБА_1 може особисто звернутися до ІНФОРМАЦІЯ_1 для отримання направлення на проходження військово-лікарської комісії або отримати таке направлення через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного та резервіста. На думку відповідача, отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації можливе лише після проходження позивачем медичного огляду для визначення придатності до військової служби. Крім того, відповідач посилається на обов`язок військовозобов`язаних громадян України протягом шістдесяти днів із дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації уточнити свої персональні дані та своєчасно повідомляти про їх зміну, зокрема щодо результатів медичних оглядів для визначення придатності до виконання військового обов`язку, а також з`являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строки та місце, зазначені в повістці, за винятком передбачених законодавством випадків. Відповідно до пункту 14 частини першої статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» не підлягають призову на військову службу під час мобілізації члени сім`ї другого ступеня споріднення особи з інвалідністю першої або другої групи, зайняті постійним доглядом за нею, за умови, що такий догляд здійснює не більше однієї особи та відсутні члени сім`ї першого ступеня споріднення або такі члени сім`ї самі потребують постійного догляду відповідно до висновку медико-соціальної експертної комісії, лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я чи рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи. Підпунктом 14 пункту 1 додатка 5 до Порядку № 560 визначено перелік документів, які подають члени сім`ї другого ступеня споріднення особи з інвалідністю першої або другої групи для отримання відстрочки. Зокрема, військовозобов`язаний повинен надати документи, що підтверджують родинні зв`язки другого ступеня споріднення, а також один із передбачених документів на підтвердження неможливості членів сім`ї першого ступеня споріднення здійснювати постійний догляд за особою з інвалідністю першої або другої групи. До таких документів належать довідка до акта огляду медико-соціальною експертною комісією, витяг із рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, висновок лікарсько-консультативної комісії про потребу члена сім`ї першого ступеня споріднення в постійному догляді, документи про отримання компенсації, допомоги чи надбавки на догляд або акт про встановлення факту здійснення особою постійного догляду за формою, визначеною додатком 8 до Порядку № 560. Відповідач стверджує, що під час подання заяви про надання відстрочки за реєстраційним номером 20251117-159649 позивач не надав документів, які підтверджують неможливість членів сім`ї першого ступеня споріднення здійснювати догляд за ОСОБА_2 . Водночас до позовної заяви позивач долучив копію довідки від 04.07.2025 № 2496/1/16/946, яка підтверджує проходження військової служби за призовом під час мобілізації у військовій частині НОМЕР_3 ОСОБА_3 , сином ОСОБА_2 . Відповідач зазначає, що строк дії цієї довідки становить один місяць. Також до матеріалів позовної заяви позивач долучив копії документів на підтвердження проживання ОСОБА_8 , дочки ОСОБА_2 , у Німеччині та проходження нею там лікування. При цьому відповідач наголошує, що документи на підтвердження неможливості членів сім`ї першого ступеня споріднення здійснювати постійний догляд за особою з інвалідністю першої або другої групи не були додані позивачем саме до первинної заяви про надання відстрочки від призову під час мобілізації. На підставі викладеного відповідач вважає, що під час розгляду заяви позивача про надання відстрочки ІНФОРМАЦІЯ_7 діяв у межах чинного законодавства, а відмова в наданні відстрочки була правомірною. Відповідач також зазначає, що позивач має право повторно подати заяву про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації з дотриманням вимог Порядку № 560. При цьому, на думку відповідача, повторний розгляд заяви позивача за реєстраційним номером 20251117-159649 не призведе до поновлення його прав, оскільки до первинної заяви не було подано всіх необхідних документів, а позивач не пройшов медичного огляду для визначення придатності до військової служби.

Процесуальні засади розгляду справи у письмовому провадженні.

Клопотань від сторін про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін не надходило.

Оскільки розгляд справи відбувався в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, судове засідання в справі не проводилось та особи, які беруть участь у справі не викликались.

На підставі викладеного, судовий розгляд справи здійснювався за правилами спрощеного позовного провадження на підставі наявних у суду матеріалів, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу (ч. 4 ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України).

Суд встановив такі обставини.

04.11.2025 ОСОБА_1 звернувся через центр надання адміністративних послуг до відповідної комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 із заявою № 20251117-159649 про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі пункту 14 частини першої статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». Підставою для звернення зазначено необхідність здійснення постійного догляду за бабусею ОСОБА_2 , якій довічно встановлено другу групу інвалідності.

Заявником у заяві зазначено ОСОБА_1 , дату народження - ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 , адресу проживання: АДРЕСА_1 . Адміністратором центру надання адміністративних послуг зазначено Кононенко Оксану Едуардівну , код ЄДРПОУ центру надання адміністративних послуг - 43459903. Категорію відстрочки визначено як відстрочку для членів сім`ї другого ступеня споріднення, які здійснюють догляд за особою з інвалідністю I або II групи, відповідно до пункту 14 частини першої статті 23 зазначеного Закону.

До заяви позивач додав копії паспорта та реєстраційного номера облікової картки платника податків, свідоцтва про народження позивача та його батька, документи щодо стану здоров`я бабусі та потреби в постійному догляді за нею, нотаріально посвідчену заяву ОСОБА_2 про визначення онука особою, яка здійснюватиме догляд, акт про встановлення факту здійснення особою постійного догляду від 13.11.2025, копію військово-облікового документа позивача, а також документи на підтвердження неможливості здійснення догляду іншими членами сім`ї.

Родинні зв`язки підтверджувалися, зокрема, свідоцтвом про народження серії НОМЕР_4 , виданим 15.11.1976 відділом записів актів громадського стану виконавчого комітету Броварської районної ради народних депутатів Київської області Української Радянської Соціалістичної Республіки. У цьому документі батьками зазначено ОСОБА_10 та ОСОБА_2 , датою народження якої вказано ІНФОРМАЦІЯ_8 , місцем народження - місто Бобровиця Чернігівської області Української Радянської Соціалістичної Республіки.

Свідоцтвом про народження серії НОМЕР_5 , виданим 22.01.1999 Требухівською сільською радою Броварського району Київської області, підтверджується, що ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_2 у селі Требухів Броварського району Київської області, а його батьками є ОСОБА_3 та ОСОБА_11 .

Відповідно до пенсійного посвідчення серії НОМЕР_6 , номер запису 1851922464, виданого Пенсійним фондом України 15.01.2025, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , є пенсіонеркою та отримує пенсію за віком. У посвідченні зазначено другу групу інвалідності у зв`язку із загальним захворюванням по зору та довічний строк дії.

Згідно з довідкою до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12 ААГ № 852078, виданою Броварською медико-соціальною експертною комісією 02.05.2024, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , за результатами первинного огляду від 02.05.2024 встановлено другу групу інвалідності внаслідок загального захворювання по зору довічно.

Висновком № 136/4 про наявність порушень функцій організму, через які невиліковно хворі особи не можуть самостійно пересуватися та самообслуговуватися і потребують соціальної послуги з догляду на непрофесійній основі, оформленим за формою первинної облікової документації № 080-4/о, затвердженою наказом Міністерства охорони здоров`я України від 09.03.2021 № 407, ОСОБА_2 рекомендовано отримання соціальної послуги з догляду на непрофесійній основі від фізичної особи. Висновок видано 16.10.2025 Комунальним некомерційним підприємством «Броварський міський центр первинної медико-санітарної допомоги», амбулаторією № 5, та визначено дійсним до 06.10.2026. У документі зазначено місце проживання ОСОБА_2 : АДРЕСА_3 .

У матеріалах справи також зазначено висновок № 136/7 від 06.10.2025 щодо наявності в ОСОБА_2 порушень функцій організму, внаслідок яких вона не може самостійно пересуватися та самообслуговуватися і потребує соціальної послуги з догляду на непрофесійній основі. На цей висновок є посилання в акті про встановлення факту здійснення особою постійного догляду від 13.11.2025.

У заяві від 13.10.2025, посвідченій приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Турчак С. М. за реєстровим № 3447, ОСОБА_2 зазначила, що є особою з інвалідністю другої групи довічно на підставі довідки медико-соціальної експертної комісії серії 12 ААГ № 852078, та обрала свого онука ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з числа військовозобов`язаних осіб, які зобов`язані її утримувати та можуть здійснювати постійний догляд за нею.

Актом про встановлення факту здійснення особою постійного догляду від 13.11.2025, складеним на підставі заяви ОСОБА_1 від 04.11.2025, зафіксовано, що ОСОБА_1 здійснює постійний догляд за ОСОБА_2 . В акті зазначено, що обидві особи проживають за адресою: АДРЕСА_3 . Інвалідність ОСОБА_2 підтверджено довідкою медико-соціальної експертної комісії серії 12 ААГ № 852078, а потребу в постійному догляді - висновком лікарсько-консультативної комісії за формою № 080-4/о від 06.10.2025 № 136/7. Родинний зв`язок між особами в акті визначено як другий ступінь споріднення - баба та онук.

На підтвердження неможливості здійснення постійного догляду за ОСОБА_2 її сином, батьком позивача ОСОБА_3 , подано довідку військової частини НОМЕР_3 № 2496/1/16/946 від 04.07.2025, оформлену за формою 5, передбаченою додатком 21 до Інструкції з діловодства у Збройних Силах України. У довідці, виданій у місті Кропивницькому для подання за місцем вимоги, зазначено, що капітан ОСОБА_3 проходить військову службу за призовом під час мобілізації у військовій частині НОМЕР_3 .

Щодо неможливості здійснення догляду дочкою ОСОБА_2 , тіткою позивача ОСОБА_4 , подано документи про її проживання в Німеччині та стан здоров`я, перекладені з німецької мови. Згідно з наданою інформацією, ОСОБА_5 проживає в Німеччині, де проходить лікування від злоякісної пухлини, у зв`язку з чим фізично не може здійснювати догляд за матір`ю. У документах також зазначено, що станом на 08.02.2024 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , її чоловік ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , та їхня дочка ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , були зареєстровані й постійно проживали в Німеччині.

Відповідно до медичного документа німецького медичного центру гематології та онкології в місті Кобленц від 13.10.2025, оформленого на ім`я ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у грудні 2024 року в неї вперше діагностовано інвазивну лобулярну карциному лівої молочної залози у верхній зовнішній частині. У документі наведено відомості про статус лімфатичних вузлів та рекомендації щодо лікування, надані міждисциплінарним консиліумом 18.02.2025.

01.12.2025 позивачу надано повідомлення № 20251117-159649 про відмову в наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації. У повідомленні зазначено, що за результатами перевірки відомостей, наведених у заяві, інформації з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів та інших державних реєстрів установлено наявність інших осіб другого або третього ступеня споріднення, які можуть здійснювати догляд за особою, що його потребує. Як підставу відмови вказано пункт 60 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 № 560.

20.12.2025 представник позивача направив до ІНФОРМАЦІЯ_1 адвокатський запит № 21/1. У запиті він просив надати оригінал рішення комісії про відмову ОСОБА_1 в наданні відстрочки від 01.12.2025 на підставі пункту 14 частини першої статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», оформленого за формою, визначеною додатком 7 до Порядку № 560, а також повідомити про результати розгляду запиту протягом п`яти днів із моменту його отримання шляхом надсилання відповіді на зазначену в запиті електронну адресу.

Листом ІНФОРМАЦІЯ_1 від 15.02.2026 № МВ738 повідомлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , повістки про необхідність явки до зазначеного територіального центру комплектування та соціальної підтримки не направлялися.

Отже, спір у справі виник у зв`язку з відмовою комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 в наданні ОСОБА_1 відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі пункту 14 частини першої статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». У повідомленні про відмову зазначено, що підставою для такого рішення є наявність інших осіб другого або третього ступеня споріднення, які можуть здійснювати догляд за бабусею позивача, ОСОБА_2 .

Суд, надаючи оцінку спірним правовідносинам, застосовує такі норми законодавства.

Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі ст. 65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.

Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» введено в Україні воєнний стан, який триває до цього часу.

Указом Президента України від 24.02.2022 № 69/2022 «Про загальну мобілізацію» було оголошено про загальну мобілізацію на території Вінницької, Волинської, Дніпропетровської, Донецької, Житомирської, Закарпатської, Запорізької, Івано-Франківської, Київської, Кіровоградської, Луганської, Львівської, Миколаївської, Одеської, Полтавської, Рівненської, Сумської, Тернопільської, Харківської, Херсонської, Хмельницької, Черкаської, Чернівецької, Чернігівської областей, міста Києва, яка триває по цей час.

Закон України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21.10.1993 № 3543-ХІІ (далі - Закон № 3543-ХІІ, в редакції на час виникнення спірних відносин) встановлює правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, визначає засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов`язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (далі - підприємства, установи і організації), повноваження і відповідальність посадових осіб та обов`язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів.

Статтею 1 Закону № 3543-ХІІ визначено, що мобілізація - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано.

Особливий період - період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Статтею 1 Закону України «Про оборону України» від 06.12.1991 № 1932-XII передбачено, що воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози та забезпечення національної безпеки, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

В свою чергу нормами ст. 22 Закону № 3543-ХІІ визначені обов`язки громадян щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації.

Так, зокрема, відповідно до ч. 3 ст. 22 Закону № 3543-ХІІ під час мобілізації громадяни зобов`язані з`явитися:

військовозобов`язані та резервісти, які приписані до військових частин для проходження військової служби у воєнний час або до інших підрозділів чи формувань для виконання обов`язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, - на збірні пункти територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними повістках або мобілізаційних розпорядженнях;

резервісти, які проходять службу у військовому резерві, - до військових частин у строки, визначені командирами військових частин;

військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом керівників органів, в яких вони перебувають на військовому обліку;

військовозобов`язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом керівників відповідних підрозділів;

особи, які уклали контракти про перебування у резерві служби цивільного захисту, - за викликом керівників відповідних органів управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту.

Інші військовозобов`язані протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, зобов`язані уточнити свої облікові дані через центри надання адміністративних послуг або електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста, або у територіального центру комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або знаходження.

Згідно з ч. 5 ст. 22 Закону № 3543-ХІІ встановлено, що призов громадян на військову службу під час мобілізації або залучення їх до виконання обов`язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, забезпечують місцеві органи виконавчої влади та здійснюють територіальні центри комплектування та соціальної підтримки або командири військових частин (військовозобов`язаних, резервістів Служби безпеки України - Центральне управління або регіональні органи Служби безпеки України, військовозобов`язаних, резервістів розвідувальних органів України - відповідний підрозділ розвідувальних органів України, осіб, які уклали контракти про перебування у резерві служби цивільного захисту, - відповідні органи управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту).

Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період визначається Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. 14 ч. 1 ст. 23 Закону № 3543-XII не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов`язані: члени сім`ї другого ступеня споріднення особи з інвалідністю I або II групи, зайняті постійним доглядом за нею (не більше одного та за умови відсутності членів сім`ї першого ступеня споріднення або якщо члени сім`ї першого ступеня споріднення самі потребують постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії або лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я, або рішенням експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи). У разі відсутності членів сім`ї першого та другого ступеня споріднення норма цього пункту поширюється на членів сім`ї третього ступеня споріднення особи з інвалідністю I або II групи.

За змістом п. 1 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 №154 (далі - положення №154), територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації.

За змістом п. 1 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 №154 (далі - положення №154), територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації.

За змістом пункту 7 Положення №154 територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, мм. Києва та Севастополя є юридичними особами публічного права, мають самостійний баланс, реєстраційні рахунки в органах Казначейства.

Районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є відокремленими підрозділами відповідних територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, мм. Києва та Севастополя.

З метою забезпечення виконання завдань та визначених функцій районних територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки у їх складі утворюються структурні підрозділи (відділи, відділення, групи, служби), які провадять діяльність відповідно до положення про структурний підрозділ районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, що затверджується керівником районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки.

Відповідно до положень пункту 9 Положення №154, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки відповідно до покладених на них завдань, зокрема :

ведуть військовий облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів, а також облік громадян України, які уклали контракт добровольця територіальної оборони, ветеранів війни та військової служби, та інших осіб, які мають право на пенсійне забезпечення відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб";

оформлюють та видають військово-облікові документи призовникам, військовозобов`язаним та резервістам;

розглядають звернення військовослужбовців, працівників та членів їх сімей, а також громадян з питань, що належать до компетенції територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, а також ведуть прийом громадян, які звертаються із зазначених питань, видають необхідні довідки та інші документи.

Згідно з пунктом 11 Положення №154 районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, крім функцій, зазначених у пункті 9 цього Положення оформляють для військовозобов`язаних, резервістів відстрочки від призову під час мобілізації, які надаються в установленому порядку, та проводять перевірку підстав їх надання, ведуть спеціальний облік військовозобов`язаних.

Постановою Кабінетом Міністрів України від 16.05.2024 №560, яка набрала чинності 18.05.2024, затверджено Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період (надалі - Порядок №560, в редакції на час виникнення спірних відносин), яким врегульовано процедуру надання військовозобов`язаним та резервістам відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період та її оформлення.

Відповідно до п. 56 Порядку № 560 відстрочка від призову на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період надається військовозобов`язаним з підстав, визначених статтею 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію".

Згідно з п. 57 Порядку № 560 для розгляду питань надання військовозобов`язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період при районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (відокремлених відділах) утворюються комісії у такому складі:

голова комісії - керівник районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (відокремленого відділу);

члени комісії - представники апарату, структурних підрозділів (освіти та науки, охорони здоров`я, соціального захисту населення, служби у справах дітей, центру надання адміністративних послуг) районної, міської держадміністрації (військової адміністрації).

Відповідно до п. 58 Порядку № 560 за наявності підстав для одержання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період військовозобов`язані (крім заброньованих та посадових (службових) осіб, зазначених у підпунктах 16-23 пункту 1 додатка 5) особисто подають на ім`я голови комісії районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу (військовозобов`язані СБУ чи розвідувальних органів - голові Комісії в Центральному управлінні або регіональному органі СБУ чи відповідному розвідувальному органі) за місцем перебування на військовому обліку заяву за формою згідно з додатком 4, до якої додаються документи, що підтверджують право на відстрочку, або копії таких документів, засвідчені в установленому порядку, зазначені у переліку згідно з додатком 5.

Постановою Кабміну від 16.08.2024 № 930 Порядок № 560 доповнено новим пунктом 58-1, в якому зокрема, визначено, що військовозобов`язані, зайняті постійним доглядом за членами сім`ї другого ступеня споріднення, які є особами з інвалідністю I або II групи, зазначеними у пункті 14 частини першої статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", зазначають у заяві (додаток 4) про відсутність членів сім`ї першого ступеня споріднення особи, за якою вони здійснюють догляд. Військовозобов`язані, зайняті постійним доглядом за членами сім`ї третього ступеня споріднення, які є особами з інвалідністю I або II групи, зазначеними у пункті 14 частини першої статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", зазначають у заяві (додаток 4) про відсутність членів сім`ї першого і другого ступеня споріднення особи, за якою вони здійснюють догляд.

Районний (міський) територіальний центр комплектування та соціальної підтримки або його відділ за місцем перебування на військовому обліку військовозобов`язаного, який відповідно до закону зобов`язаний утримувати осіб, зазначених у пункті 13 частини першої статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", або здійснює постійний догляд за особами, зазначеними у пунктах 9 і 14 частини першої статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", під час прийняття рішення про надання відстрочки від призову на військову службу за призовом під час мобілізації перевіряє перебування такого військовозобов`язаного на військовому обліку, родинні зв`язки військовозобов`язаного та особи, яку відповідно до законодавства зобов`язаний утримувати військовозобов`язаний або за якою здійснює постійний догляд, наявність інших осіб, місце проживання яких задекларовано/зареєстровано за адресою задекларованого/ зареєстрованого місця проживання військовозобов`язаного або особи, яка перебуває на утриманні або потребує постійного догляду, з використанням відомостей Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, Державного реєстру актів цивільного стану громадян, інших інформаційних систем, реєстрів та баз даних, у тому числі шляхом інформаційного обміну.

Додатком № 5 до Порядку № 560 передбачено перелік документів, що подаються військовозобов`язаним для отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації відповідно до підстав, зазначених у статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію".

Так, до заяви, поданої на підставі п. 14 ч. 1 ст. 23 Закону № 3543-XII, додаються:

- для військовозобов`язаного, який зайнятий постійним доглядом за членом сім`ї другого ступеня споріднення, який є особою з інвалідністю I чи II групи, - документи, що підтверджують родинні зв`язки другого ступеня споріднення (рідні брати та сестри, баба та дід з боку матері і з боку батька, онуки), один із таких документів, що підтверджує неможливість членів сім`ї першого ступеня споріднення (батьки, чоловік (дружина), діти, у тому числі усиновлені) здійснювати постійний догляд за особою з інвалідністю I чи II групи: довідка до акта огляду медико-соціальною експертною комісією за формою, затвердженою МОЗ, або витяг з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, або висновок лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я про потребу члена сім`ї першого ступеня споріднення в постійному догляді за формою, затвердженою МОЗ, а також документи про отримання компенсації (допомоги, надбавки) на догляд або акт про встановлення факту здійснення особою постійного догляду (додаток 8);

- для військовозобов`язаного, який зайнятий постійним доглядом за членом сім`ї третього ступеня споріднення, який є особою з інвалідністю I чи II групи, - документи, що підтверджують родинні зв`язки третього ступеня споріднення (дядьки, тітки, племінники та племінниці), один із таких документів, що підтверджує неможливість членів сім`ї першого та другого ступеня споріднення здійснювати постійний догляд за особою з інвалідністю I чи II групи: довідка до акта огляду медико-соціальною експертною комісією за формою, затвердженою МОЗ, або витяг з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, або висновок лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я про потребу члена сім`ї першого або другого ступеня споріднення в постійному догляді за формою, затвердженою МОЗ, а також документи про отримання компенсації (допомоги, надбавки) на догляд або акт про встановлення факту здійснення особою постійного догляду (додаток 8);

- для особи, за якою здійснюється догляд, - один із таких документів, що підтверджує інвалідність особи: довідка до акта огляду медико-соціальною експертною комісією за формою, затвердженою МОЗ, або витяг з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, або посвідчення, яке підтверджує відповідний статус, або пенсійне посвідчення чи посвідчення, що підтверджує призначення соціальної допомоги відповідно до Законів України "Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю", "Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю", в яких зазначено групу та причину інвалідності, або довідка для отримання пільг особами з інвалідністю, які не мають права на пенсію чи соціальну допомогу, за формою, затвердженою Мінсоцполітики

Постановою Кабінету Міністрів України № 1364 від 24.10.2025 «Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України від 27 січня 1995 р. № 57 і від 16 травня 2024 р. № 560» внесено зміни до п. 60 порядку № 560. Внесені зміни застосовуються з 01 листопада 2025 року.

Комісія вивчає отримані заяву та підтвердні документи, оцінює законність підстав для надання відстрочки, за потреби готує запити до відповідних органів державної влади, інших державних органів для отримання інформації, що підтверджує право заявника на відстрочку, або використовує інформацію з публічних електронних реєстрів. Орган державної влади, інший державний орган здійснює розгляд відповідного запиту протягом п`яти робочих днів з дати його отримання.

Підтвердження достовірності та/або перевірка відомостей, зазначених у заяві, здійснюються шляхом електронної інформаційної взаємодії Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів з іншими державними реєстрами або базами (банками) даних.

Комісія зобов`язана розглянути отримані заяву та документи, що підтверджують право на відстрочку, протягом семи календарних днів з дати надходження, але не пізніше ніж протягом дня, наступного за днем отримання інформації на запити до органів державної влади, інших державних органів.

На підставі розгляду отриманих документів комісія ухвалює рішення про надання або відмову у наданні відстрочки. Рішення комісії оформляється протоколом. У разі позитивного рішення у протоколі окремо зазначається строк, на який надано відстрочку, та строк дії відповідних законних підстав (настання обставин, за яких особа втрачає законні підстави на відстрочку). У разі відмови у наданні відстрочки у протоколі зазначаються причини такої відмови.

У разі коли комісія надіслала відповідні запити до органів державної влади, інших державних органів для отримання інформації, строк розгляду заяви та документів, що підтверджують право військовозобов`язаного на відстрочку, не перевищує 15 календарних днів. У разі неотримання від органу державної влади, іншого державного органу відповіді на запит комісія не пізніше ніж на п`ятнадцятий день з дати реєстрації заяви приймає рішення на підставі поданих заявником документів. Про відсутність відповіді від органу державної влади, іншого державного органу на запит зазначається в протоколі.

У разі позитивного рішення комісії відомості щодо надання відстрочки (строк відстрочки та строк дії відповідних законних підстав (настання обставин, за яких особа втрачає законні підстави на відстрочку) протягом одного дня з дати прийняття такого рішення вносяться до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів та відображаються в електронному кабінеті призовника, військовозобов`язаного, резервіста, а не пізніше двох днів з дати прийняття такого рішення заявникові повідомляється про це у способи, визначені цим пунктом, та видається роздрукований (оновлений) військово-обліковий документ, сформований відповідно до Порядку оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 № 559 (Офіційний вісник України, 2024 р., № 49, ст. 2978), або довідка за формою згідно з додатком 6 (для військовозобов`язаних СБУ та розвідувальних органів).

У разі прийняття комісією рішення про відмову у наданні відстрочки заявникові (у тому числі військовозобов`язаному СБУ або розвідувальних органів) не пізніше ніж на наступний робочий день з дати прийняття такого рішення повідомляється про це у способи, визначені цим пунктом, за формою згідно з додатком 7.

До ухвалення комісією рішення військовозобов`язаний не підлягає призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період.

Заяву про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації ОСОБА_1 подав 04.11.2025 (реєстраційний номер 20251117-159649). До заяви додано документи про родинні зв`язки, довідку медико-соціальної експертної комісії серії 12 ААГ № 852078 про встановлення бабусі позивача ІІ групи інвалідності довічно, висновок № 136/4 про потребу в соціальній послузі з догляду на непрофесійній основі (дійсний до 06.10.2026), нотаріальну заяву бабусі про визначення позивача особою, яка здійснюватиме догляд, та акт про встановлення факту здійснення постійного догляду від 13.11.2025.

Повідомленням від 01.12.2025 № 20251117-159649 у наданні відстрочки відмовлено. Підставою відмови зазначено наявність інших осіб другого або третього ступеня споріднення, які можуть здійснювати догляд за особою, що його потребує. Повідомлення не містить відомостей про те, які саме особи маються на увазі, яким є ступінь їх споріднення з бабусею позивача, з яких джерел отримано відомості про них та з яких підстав зроблено висновок про можливість здійснення ними догляду.

Згідно з ч. 5 ст. 242 КАС України суд при виборі і застосуванні норми права враховує висновки щодо її застосування, викладені в постановах Верховного Суду.

У постановах від 27.02.2025 у справі № 380/16966/24, від 07.05.2025 у справі № 420/30227/24 та від 29.04.2026 у справі № 520/14746/25 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, розглядаючи спори про звільнення військовослужбовців з військової служби для догляду за особою з інвалідністю (абз. 13 п. 3 ч. 12 ст. 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу»), сформулював такі висновки:

умова «відсутності інших членів сім`ї першого чи другого ступеня споріднення» означає реальну відсутність осіб, які фактично могли б здійснювати постійний догляд за особою з інвалідністю, що його потребує;

якщо такі особи юридично є, але з об`єктивних причин (зокрема перебування в полоні, відбування покарання у виді позбавлення волі, проходження військової служби тощо) реально не можуть здійснювати постійний догляд, вони вважаються відсутніми у розумінні норми;

сама лише юридична наявність родича не є достатньою підставою для відмови, тому суд (орган, що розглядає питання) зобов`язаний з`ясувати, чи має така особа реальну можливість здійснювати постійний догляд, з урахуванням конкретних обставин та всіх наявних доказів;

поняття «члени сім`ї першого чи другого ступеня споріднення» у відповідних нормах тлумачиться за ступенем споріднення, а не за ознаками спільного проживання чи ведення спільного побуту.

Хоча зазначені постанови ухвалені щодо іншої норми, суд вважає правовідносини подібними, оскільки п. 14 ч. 1 ст. 23 Закону № 3543-XII містить аналогічну за змістом умову: право на відстрочку пов`язане з відсутністю членів сім`ї першого ступеня споріднення або їхньою потребою в догляді. Мета норми в обох випадках однакова: забезпечити догляд за особою з інвалідністю, коли немає іншої особи, яка реально може його здійснювати.

З огляду на це висновки Верховного Суду підлягають врахуванню і в цій справі.

Щодо обґрунтованості підстави відмови.

Єдина підстава відмови, зазначена в повідомленні комісії від 01.12.2025 № 20251117-159649, сформульована загально, без конкретизації. Відповідач не зазначив, яких саме осіб другого або третього ступеня споріднення мав на увазі, та не навів відомостей про джерела отримання інформації щодо таких осіб і їхню можливість здійснювати догляд за бабусею позивача. У повідомленні також не наведено конкретних результатів перевірки відомостей за державними реєстрами, на підставі яких зроблено відповідний висновок.

За таких обставин зміст повідомлення не дає змоги встановити фактичні підстави відмови та перевірити обґрунтованість прийнятого рішення з огляду на вимоги частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України та пункту 60 Порядку № 560.

Крім того, за змістом п. 14 ч. 1 ст. 23 Закону № 3543-XII, члени сім`ї третього ступеня споріднення мають право на відстрочку лише за відсутності членів сім`ї першого та другого ступеня. Тому наявність осіб III ступеня сама по собі не може бути підставою для відмови позивачу, який є членом сім`ї II ступеня. Наявність інших осіб II ступеня також має значення лише в разі, якщо вони реально зайняті постійним доглядом (умова «не більше одного»), чого комісія не встановлювала.

До того ж, суд встановив, що Комісія не навела жодних мотивів, з яких документи, подані позивачем у тому числі акт від 13.11.2025 за додатком 8 до Порядку № 560, який Порядок прямо визначає одним із документів, що підтверджують неможливість догляду членами сім`ї першого ступеня, визнано недостатніми. З протоколу не вбачається, що комісія взагалі досліджувала питання про реальну можливість догляду членами сім`ї першого ступеня споріднення (сином та донькою особи з інвалідністю), хоча відповідно до п. 60 Порядку № 560 вона зобов`язана оцінити законність підстав відстрочки та мала можливість перевірити відомості за реєстрами або надіслати запити.

Щодо неможливості здійснення догляду членами сім`ї першого ступеня споріднення, суд встановив, що бабуся позивача має сина ОСОБА_3 та доньку ОСОБА_14 . На підтвердження неможливості здійснення догляду сином подано довідку військової частини НОМЕР_3 від 04.07.2025 № 2496/1/16/946, згідно з якою він проходить військову службу за призовом під час мобілізації. Щодо доньки подано документи, відповідно до яких вона проживає в Німеччині та проходить лікування від злоякісної пухлини молочної залози. Зазначені обставини стосуються можливості членів сім`ї першого ступеня споріднення здійснювати постійний догляд за бабусею позивача. Водночас у повідомленні про відмову в наданні відстрочки від 01.12.2025 № 20251117-159649 не зазначено відомостей про врахування обставин проходження батьком позивача військової служби та проживання і лікування доньки бабусі позивача в Німеччині. Їх дослідження та оцінка належать до розгляду заяви про надання відстрочки комісією.

Підсумовуючи, суд дійшов висновку, що рішення комісії від 19.11.2025 (протокол № 110) прийнято необґрунтовано, без з`ясування всіх обставин, що мають значення для вирішення питання про відстрочку, зокрема реальної можливості догляду членами сім`ї першого ступеня споріднення, і без належного зазначення причин відмови. Воно не відповідає критеріям ч. 2 ст. 2 КАС України, тому є протиправним і підлягає скасуванню.

Питання про надання відстрочки належить до компетенції комісії, яка за п. 60 Порядку № 560 зобов`язана дослідити документи та відомості реєстрів. З огляду на це, а також на ч. 4 ст. 245 Кодексу адміністративного судочинства України (суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень розглянути питання з урахуванням висновків суду, якщо прийняття рішення належить до його дискреційних повноважень), належним способом захисту є зобов`язання комісії повторно розглянути заяву позивача від 04.11.2025 та прийняти рішення з урахуванням висновків суду.

Згідно з частиною першою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною першою статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до частини другої статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (частини перша та друга статті 76 Кодексу адміністративного судочинства України).

Згідно з частинами 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Відповідно до положень статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи викладене, на підставі наданих доказів у їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, суд вважає, що позовна заява підлягає задоволенню.

Судові витрати по справі.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Під час звернення до суду позивачем був сплачений судовий збір у розмірі 1065,81 (одна тисяча шістдесят п`ять гривень, 81 коп.), що підтверджується квитанцією № 7830-9523-2526-0365 від 26.01.2026 року, копія якої долучена до матеріалів справи.

Враховуючи задоволення позову, вказана сума судового збору підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 .

На підставі наведеного та керуючись статтями 2, 9, 72-73, 76-77, 90, 139, 162, 172, 229, 242-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

вирішив:

1. Адміністративний позов ОСОБА_1 (адреса АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (адреса АДРЕСА_2 ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) про визнання протиправним рішення щодо відмови в наданні відстрочки та зобов`язання повторно розглянути заяву про надання відстрочки - задовольнити.

2. Визнати протиправним рішення щодо відмови в наданні відстрочки громадянину ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 ).

3. Зобов`язати повторно розглянути заяву про надання відстрочки громадянину ОСОБА_1 , ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) та прийняти відповідне рішення стосовно надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період військовозобов`язаному ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 ), на підставі п. 14 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» з урахуванням висновків суду.

4. Стягнути на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору у розмірі 1065,81 (одна тисяча шістдесят п`ять гривень, 81 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 (адреса АДРЕСА_2 ЄДРПОУ НОМЕР_2 ).

5. Надіслати учасникам справи (їх представникам) копію судового рішення в порядку, передбаченому ч. 5 ст. 251 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Вісьтак М.Я.