Decision № 140611151, 15.10.2026, Commercial Court of Kharkiv Oblast

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

8-й під`їзд, Держпром, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" жовтня 2026 р.м. ХарківСправа № 922/2832/26

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Мужичук Ю.Ю.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовомКвартирно-експлуатаційного відділу міста ХарківдоКонцерну "Військторгсервіс" в особі Східного регіонального управління концерну "Військторгсервіс"про стягнення коштівбез виклику учасників справи

ВСТАНОВИВ:

Квартирно-експлуатаційний відділ міста Харків звернувся до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до Концерну "Військторгсервіс" в особі Східного регіонального управління концерну "Військторгсервіс" про стягнення компенсації за спожиту електричну енергію з урахуванням послуги з розподілу електричної енергії і перетікання реактивної електричної енергії за період з 01.11.2025 по 31.12.2025 в сумі 116705,62 грн.

Позовна заява обґрунтована тим, що між Квартирно-експлуатаційним відділом м. Харків та Східним регіональним управлінням концерну «Військторгсервіс» 20.03.2025 було укладено договір № 2-ХВВ/2025 про відшкодування витрат за спожиту електричну енергію та за послуги з розподілу електричної енергії / перетікання реактивної електричної енергії відповідно до умов якого відповідач зобов`язався відшкодовувати позивачу витрати за фактично спожиту електричну енергію на підставі рахунків та актів виконаних робіт. Відповідач свої зобов`язання не виконав, унаслідок чого утворилася заборгованість за період з 01.11.2025 по 31.12.2025 у розмірі 116705,62 грн.

Від позивача 12.08.2026 через систему "Електронний суд" надійшло клопотання про долучення доказів (вх. №19759) , в якому позивач надав докази сплати судового збору та докази сплати позивачем спожиту електричну енергію.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 17.08.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи № 922/2832/26 постановлено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.

Суд з метою повідомлення учасників справи направив ухвалу про відкриття провадження у справі до їх електронних кабінетів.

Згідно довідки про доставку електронного листа ухвалу суду від 17.08.2026 доставлено в електронний кабінет відповідача: 17.08.26 14:10.

Відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України у разі не надання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами. Відповідно до ч. 2 ст. 178 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Матеріали справи свідчать про те, що судом було створено всім учасникам судового процесу належні умови для доведення останніми своїх правових позицій, надання ними доказів, які, на їх думку, є достатніми для обґрунтування своїх вимог та заперечень. Окрім того, судом було вжито всіх заходів, в межах визначених чинним законодавством повноважень, щодо всебічного, повного та об`єктивного дослідження всіх обставин справи.

Оскільки відповідач, відзиву на позовну заяву у встановлений судом строк без поважних причин не надав, заяв та клопотань від нього не надходило, враховуючи сплив процесуального строку, встановленого для розгляду справи, суд вважає можливим розглянути справу за наявними у ній матеріалами, що містять достатньо відомостей про права і взаємовідносини сторін.

Відповідно до ч. 5 ст. 252 ГПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. Будь-яких заяв або клопотань, про можливість подання яких було роз`яснено ухвалою Господарського суду Харківської області від 17.08.2026, на адресу суду від учасників справи не надходило, як і не надходило клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідно до ст. 252 ГПК України.

Частиною 4 статті 240 ГПК України передбачено, що у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Між Квартирно-експлуатаційним відділом м. Харків (далі позивач, Сторона 1) та Східним регіональним управлінням концерну "Військторгсервіс" (далі відповідач, Сторона 2) 20.03.2025 укладено Договір № 2-Х-ВВ/2025 про відшкодування витрат за спожиту електричну енергію та за послуги з розподілу електричної енергії / перетікання реактивної електричної енергії (далі Договір).

Предметом Договору є відшкодування Стороною 2 витрат Сторони 1 за електричну енергію, розподіл та перетікання реактивної електричної енергії (надалі разом - електрична енергія), спожиту за адресою: Харківська область, м. Чугуїв, вул. Горішнього, 122-А, відповідно до тарифів, встановлених постачальними організаціями та оператором системи розподілу.

Відшкодування витрат за спожиту електричну енергію здійснюється на підставі цього Договору та згідно умов договорів про надання послуг з постачання, розподілу електричної енергії та перетікання реактивної електричної енергії, що укладені між Квартирно-експлуатаційним відділом міста Харків та постачальниками послуг з постачання, розподілу електричної енергії та перетікання реактивної електричної енергії.

Відповідно до п. 2.1 Договору ціна цього Договору складається з сум рахунків/актів виконаних робіт (наданих послуг) про відшкодування витрат за спожиту електричну енергію та за послуги з розподілу електричної енергії / перетікання реактивної електричної енергії, виставлених впродовж дії цього Договору, з урахуванням ПДВ.

Пункт 2.2 Договору передбачає, що Сторона 2 відшкодовує витрати за спожиту електричну енергію згідно з рахунком та актом виконаних робіт (наданих послуг) про відшкодування витрат за спожиту електричну енергію та за послуги з розподілу електричної енергії / перетікання реактивної електричної енергії за тарифами, встановленими постачальними організаціями та оператором системи розподілу.

Пункт 2.3 Договору встановлює, що облік та розрахунки за спожиту електричну енергію здійснюються за показниками приладів обліку (лічильника). Витрати перетікань реактивної електричної енергії розраховуються пропорційно до обсягу спожитої електричної енергії.

Згідно з положеннями п. 2.4 Договору щомісячно, до 10 числа місяця, наступного за розрахунковим, Сторона 2 надає Стороні 1 двосторонній акт про кількість спожитої електричної енергії на підставі показань лічильника № 10147455, підписаний начальником Східного регіонального управління Концерну «Військторгсервіс», представником РЕМ Квартирно-експлуатаційного відділу міста Харків на місці та начальником РЕМ Квартирно-експлуатаційного відділу міста Харків та за необхідністю іншими споживачами.

Згідно з п. 2.5 Договору щомісячно, до 20 числа місяця, наступного за розрахунковим, Сторона 1 надає Стороні 2 рахунок та акт виконаних робіт (наданих послуг) про відшкодування витрат за спожиту електричну енергію.

При цьому, за приписами п. 2.6 Договору, Сторона 2 сплачує за спожиту електричну енергію впродовж 10 (десяти) робочих днів з дати отримання від Сторони 1 рахунка та акту виконаних робіт (наданих послуг) про відшкодування витрат за спожиту електричну енергію та за послуги з розподілу електричної енергії / перетікання реактивної енергії (письмово та/або електронним листом) згідно ст. 46, 48, 49 БКУ на розрахунковий рахунок Сторони 1.

Сторона 2 протягом 15 календарних днів повинна повернути акт виконаних робіт (наданих послуг) та акт звірки взаєморозрахунків на адресу Сторони 1 (письмово та/або електронним листом) (пункт 2.7 Договору).

Договір набирає чинності з дня його підписання і діє до 31 грудня 2025 року, а в частині розрахунків - до повного виконання Сторонами зобов`язань за Договором. На підставі частини 3 статті 631 Цивільного кодексу України Сторони дійшли згоди, що умови Договору застосовуються до відносин між Сторонами, які виникли до його укладення, а саме з 01 січня 2025 року (пункт 7.1, 7.2 Договору).

Додатковою угодою №1 до договору № 2-Х-ВВ/2025 від 20.03.2025 про відшкодування витрат за спожиту електричну енергію та за послуги з розподілу електричної енергії / перетікання реактивної електричної енергії від 14 травня 2025 року сторони дійшли згоди викласти в розділі 9 "Реквізити Сторін" Договору реквізити Сторони 2 у новій редакції. Усі інші положення Договору залишилися незмінними і обов`язковими до виконання.

Як вбачається з матеріалів справи позивач супровідним листом №583/2273 від 13.03.2026 направив відповідачу рахунки на відшкодування витрат за спожиту електричну енергію за листопад, грудень 2025 р., а саме рахунок №32 від 31.12.2025 на суму 49 499,34 грн. та рахунок №33 від 31.12.2025 на суму 67 206,28.

Для компенсації вищевказаних витрат сторонами були підписані відповідні акти, а саме:

- Акт №11 виконаних робіт (надання послуг) про відшкодування витрат за спожиту електричну енергію та за послуги з розподілу електричної енергії / перетікання реактивної електричної енергії від 13.12.2025 за період з 01.11.2025р. по 30.11.2025р. на суму 49 499,34 грн.;

-Акт №12 виконаних робіт (надання послуг) про відшкодування витрат за спожиту електричну енергію та за послуги з розподілу електричної енергії / перетікання реактивної електричної енергії від 31.12.2025 за період з 01.12.2025р. по 31.12.2025р. на суму 67 206,28 грн.

Однак, як стверджує позивач, залишилась некомпенсована спожита електрична енергія за листопад-грудень 2025 року.

При цьому, за листопад 2025 року відповідачем було фактично спожито 4080 кВт електричної енергії, за грудень 2025 року 5540 кВт електричної енергії.

Постачальником електричної енергії для позивача у 2025 році виступало Акціонерне товариство «Енергетична компанія України» (Договір про постачання електричної енергії споживачі № 232 від 26.02.2025).

Позивач у позовній заяві зазначає, що відповідач не виконав свого обов`язку з відшкодування витрат за спожиту у листопадігрудні 2025 року електричну енергію, у тому числі витрат на послуги з її розподілу та перетікання реактивної електричної енергії, внаслідок чого утворилась заборгованість у загальному розмірі 116 705,62 грн, яку позивач просить стягнути з відповідача.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам справи, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) цивільні права та обов`язки виникають з дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини, а також інші юридичні факти.

Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Частиною 1 статті 626 Цивільного кодексу України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до статей 6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності і справедливості.

Частина 1 статті 628 Цивільного кодексу України передбачає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

В силу стаття 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом, як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов`язковим до виконання сторонами.

Частиною 3 статті 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно статті 526 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України також встановлено: якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За приписами ст. 525-526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною 1 статті 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Факт споживання відповідачем електричної енергії з урахуванням послуги з розподілу електричної енергії і перетікання реактивної електричної енергії та її вартість підтверджуються актами виконаних робіт (надання послуг) про відшкодування витрат за спожиту електричну енергію та за послуги з розподілу електричної енергії / перетікання реактивної електричної енергії та рахунками на оплату, наявними у матеріалах справи.

З огляду на погоджений сторонами порядок проведення розрахунків за Договором № 2-Х-ВВ/2025 від 20.03.2025 про відшкодування витрат за спожиту електричну енергію та послуги з її розподілу / перетікання реактивної електричної енергії, а також приписи ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, суд дійшов висновку, що визначений договором строк виконання відповідачем грошового зобов`язання з відшкодування Квартирно-експлуатаційному відділу міста Харків відповідних витрат настав, а отже таке зобов`язання підлягає виконанню.

Відповідно до пункту 3 частини 3 статті 2 ГПК України однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є змагальність сторін.

Частиною 3 статті 13 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Суд наголошує, що відповідно до частини 4 статті 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

З огляду на викладене, враховуючи, що матеріали справи не містять доказів відшкодування відповідачем витрат позивача за спожиту електричну енергію та послуги з її розподілу і перетікання реактивної електричної енергії за період з 01.11.2025 по 31.12.2025 у загальному розмірі 116 705,62 грн, а відповідачем таких доказів не надано та обставин, які б спростовували наявність у нього відповідного грошового зобов`язання, не доведено, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог, у зв`язку з чим вони підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача.

Керуючись статтями 129, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Концерну "Військторгсервіс" (03151, м. Київ, вул. Молодогвардійська, буд. 28-А, код ЄДРПОУ 33689922) в особі Східного регіональне управління Концерну "Військторгсервіс" (61034, м. Харків, вул. Переможців, 6-А, код ЄДРПОУ 38746882) на користь Квартирно-експлуатаційного відділу міста Харків (61024, м. Харків, вул. Григорія Сковороди, 61, код ЄДРПОУ 07923280) компенсацію за спожиту електричну енергію з урахуванням послуги з розподілу електричної енергії і перетікання реактивної електричної енергії за період з 01.11.2025 по 31.12.2025 в сумі 116705,62 грн., а також витрати по сплаті судового збору в сумі 2662,40 грн.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга відповідно до статей 256, 257 Господарського процесуального кодексу України на рішення суду може бути подана учасниками справи до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

СуддяЮ.Ю. Мужичук