Court ruling № 140610721, 15.10.2026, Commercial Court of Kyiv

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

15.10.2026Справа № 910/8234/26За позовом Приватного акціонерного товариства «Холдингова компанія «Київміськбуд»

до 1. Акціонерного товариства «Завод залізобетонних конструкцій ім. Світлани

Ковальської»

2. Товариства з обмеженою відповідальністю «Стромат «Спецбетон»

про визнання недійсним попереднього договору

Суддя Сівакова В.В.

Без виклику сторін

СУТЬ СПОРУ:

03.07.2026 до Господарського суду міста Києва через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» надійшла позовна заява Приватного акціонерного товариства «Холдингова компанія «Київміськбуд» до Акціонерного товариства «Завод залізобетонних конструкцій ім. Світлани Ковальської» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Стромат «Спецбетон» про визнання недійсним попереднього договору купівлі-продажу майнових прав № РАД27/61 від 20.12.2022 з моменту його вчинення.

Ухвалою Господарського суду міста Києва № 910/8234/26 від 09.07.2026 вказану позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків позовної заяви шляхом подання відповідних документів.

09.07.2026 позивачем усунено недоліки позовної заяви шляхом подання до суду через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» відповідних документів.

Ухвалою Господарського суду міста Києві № 910/8234/26 від 20.07.2026 відкрито провадження у справі № 910/8234/26 та прийнято позовну заяву до розгляду; розгляд справи вирішено здійснювати в порядку загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 18.08.2026.

Ухвалою Господарського суду міста Києва № 910/8234/26 від 18.08.2026 закрито підготовче провадження у справі № 910/8234/26 та призначено справу до судового розгляду по суті на 29.09.2026.

29.09.2026 від відповідача-1 до суду через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» надійшла заява, в якій повідомив суд, що докази фактичного понесення та детальний розрахунок судових витрат на професійну правничу допомогу буде наданий протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.

29.09.2026 від позивача до суду через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» надійшла заява про відмову від позову, в якій просить закрити провадження у справі на підставі п. 4 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою Господарського суду міста Києва № 910/8234/26 від 29.09.2026 провадження у справі № 910/8234/26 закрито.

06.10.2026 від відповідача-1 до суду через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» надійшло клопотання про ухвалення додаткового рішення яким стягнути з позивача на користь відповідача-1 18.000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу (сформовано в системі «Електронний суд» 05.10.2026).

13.10.2026 від позивача до суду через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» надійшли заперечення, в яких просить відмовити в задоволенні клопотання відповідача-1, а у разі якщо суд дійде висновку про наявність правових підстав для компенсації таких витрат зменшити їх до мінімального, розумного та співмірного розміру.

Суд розглянувши дане клопотання відповідача-1 дійшов висновку про наявність підстав для його задоволення з огляду на наступне.

Відповідно до пункту 12 частини третьої статті 2 Господарського процесуального кодексу України однією з основних засад господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Згідно ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема до них належать витрати на професійну правничу допомогу.

Частина 1 статті 124 Господарського процесуального кодексу України встановлює, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

Стаття 161 Господарського процесуального кодексу України визначає, що заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву.

У відзиві відповідачем-1 наведено, що витрати на надання правової допомоги попередньо (орієнтовно) становлять 10.000,00 грн, докази на підтвердження яких будуть надані суду у встановлений законом строк.

Згідно з ч. 3 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

У клопотанні про ухвалення додаткового рішення відповідач-1 зазначив, що розмір понесених ним витрат на професійну правничу допомогу становить 18.000,00 грн.

Відповідно до ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Відповідно до ч.ч. 1, 4 ст. 116 Господарського процесуального кодексу України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок. Якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.

Клопотання відповідача-1 про ухвалення додаткового рішення з доказами понесення витрат на правничу допомогу сформована в системі «Електронний суд» 05.10.2026, тобто в межах встановленого строку на його подання.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

За приписами ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокат - фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом; адвокатська діяльність - незалежна професійна діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Відповідно до частин 3, 4 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно зі ст. 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

За змістом статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

01.06.2026 між Акціонерним товариством «Завод залізобетонних конструкцій ім. Світлани Ковальської» (Клієнт) та адвокатом Галабудським Ігорем Ігоровичем (Адвокат) укладено договір про надання правничої допомоги № 01-0626 (далі - договір) зі строком дії до 31.12.2027.

Відповідно до п. 1.1 договору в порядку та на умовах, визначених цим договором, Клієнт доручає, а Адвокат відповідно до чинного в Україні законодавства приймає на себе зобов`язання здійснювати представниці повноваження, захищати права і законні інтереси Клієнта, надавати іншу правничу допомогу в обсязі і на умовах, встановлених цим договором.

На представництво інтересів Акціонерного товариства «Завод залізобетонних конструкцій ім. Світлани Ковальської» адвокатським Галабудським Ігорем Ігоровичем видано ордер серії АІ № 2264895 від 22.07.2026.

Підтвердженням того, що Галабудський І.І. є адвокатом свідчить свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серії КС № 8782/10 від 07.02.2020.

Згідно з п. 4.1 договору формою оплати послуг Адвоката за цим договором із здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги Клієнту є винагорода (гонорар). Порядок обчислення винагороди (гонорару) (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру винагороди (гонорару), порядок її сплати, умови повернення, тощо, визначаються в додаткових угодах до цього договору за кожним конкретно визначеним дорученням Клієнта за цим договором та за кожною конкретно визначеною Клієнтом справою, які є його невід`ємними частинами, виходячи із складності кожної конкретної справи та планованого обсягу роботи, тривалості виконання певного доручення Клієнта, кваліфікації і досвіду адвоката, фінансового стану Клієнта та інших істотних обставини.

20.07.2026 між Клієнтом та Адвокатом укладено додаткову угоду № 910/8234/26 до договору, відповідно до п. 1.1 якої Клієнт доручає, а Адвокат приймає на себе зобов`язання надати правничу допомогу, пов`язану із розглядом господарськими судами справи № 910/8234/26 за позовам Приватного акціонерного товариства «Холдингова компанія «Київміськбуд» до Акціонерного товариства «Завод залізобетонних конструкцій ім. Світлани Ковальської» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Стромат «Спецбетон» про визнання недійсним попереднього договору купівлі-продажу майнових прав від 20.12.2022 № РАД27/61.

Відповідно до п. 1.2 додаткової угоди опис та вартість робіт, що здійснюються Адвокатом для виконання доручення Клієнта, зазначеного в пункті 1.1. цієї додаткової угоди:

2.1.1. складання та направлення адвокатського запиту - 3.000,00 грн;

2.1.2. вивчення матеріалів, підготовка та подача відзиву на позовну заяву - 5.000,00 грн;

2.1.3. підготовка та подача заперечення на відповідь на відзив на позовну заяву - 5.000,00 грн;

2.1.4. підготовка та подача інших процесуальних документів в суді першої інстанції - 1.000,00 грн за один документ;

2.1.5. представництво в суді першої інстанції - 3.000,00 грн за одне засідання;

Відповідно до п. 2.3 додаткової угоди загальна вартість наданої правничої допомоги зазначається в довідці Адвоката. На вимогу будь-якої зі сторін сторонами може бути підписаний акт надання правничої допомоги.

30.09.2026 між Клієнтом та Адвокатом складено акт надання правничої допомоги, відповідно до якого на виконання умов договору та додаткової угоди до нього Адвокатом було надано Клієнту правничу допомогу в процесі розгляду Господарським судом міста Києва справи № 910/8234/26, а саме:

- вивчення матеріалів, підготовка та подача відзиву на позовну заяву від 31.07.2026 - вартість 5.000,00 грн;

- підготовка та подача заперечення на відповідь на відзив від 10.08.2026 - вартість 5.000,00 грн;

- підготовка та подача заперечення на клопотання позивача про експертизу від 17.08.2026 - вартість 1.000,00 грн;

- підготовка та подача заяви про вирішення питання про судові витрати після ухвалення рішення від 28.09.2026 - вартість 1.000,00 грн;

- представництво інтересів та участь у 2 (двох) судових засіданнях: 18.08.2026 та 29.09.2026 - вартість 6.000,00 грн.

Всього вартість наданої правничої допомоги в суді першої інстанції становить 18.000,00 грн.

Пунктом 3.1 додаткової угоди Клієнт здійснює оплату послуг Адвоката після набрання чинності судовим рішенням за результатом розгляду справи. Оплата проводиться Клієнтом протягом 10 календарних дніє після отримання відповідної письмової вимоги від Адвоката, в якій останній зазначає бажаний спосіб отримання оплати (банківський переказ або готівкою), банківські реквізити для перерахування та інші відомості.

Доказів сплати відповідачем адвокату коштів за договором в сумі 18.000,00 грн не подано.

Разом з цим, Об`єднана палата Верховного Суду у постанові № 922/445/19 від 03.10.2019 дійшла висновку, що витрати на професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (п. 1 ч. 1 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до ч.ч. 5, 6 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Позивач у запереченнях на клопотання відповідача-1 про ухвалення додаткового рішення просить зменшити розмір витрат відповідача-1 на професійну правничу допомогу адвоката без зазначення до якого розміру, а також не доведено не співмірність цих витрат.

Слід зазначити, що за змістом статті ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Відповідно до статті 28 Правил адвокатської етики, затверджених Звітно-виборним з`їздом адвокатів України від 09.06.2017, гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів професійної правничої (правової) допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата тощо), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань. При встановленні розміру гонорару можуть враховуватися складність справи, кваліфікація, досвід і завантаженість адвоката та інші обставини. Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю. В разі виникнення особливих по складності доручень клієнта або у випадку збільшення затрат часу і обсягу роботи адвоката на фактичне виконання доручення (підготовку до виконання) розмір гонорару може бути збільшено за взаємною домовленістю.

Отже, адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплату гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката у залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв (аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 07.09.2020 у справі № 910/4201/19).

Адвокатський гонорар (ціна договору про надання правової допомоги) зазначається сторонами як одна із умов договору при його укладенні. Вказане передбачено як приписами цивільного права, так і Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»; відсутність в договорі про надання правової допомоги розміру та/або порядку обчислення адвокатського гонорару (як погодинної оплати або фіксованого розміру) не дає як суду, так і іншій стороні спору, можливості пересвідчитись у дійсній домовленості сторін щодо розміру адвокатського гонорару.

Отже, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити з встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується зі статтею 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність».

Наявними в матеріалах справи документами підтверджується факт надання правової допомоги відповідачу-1 на погоджену між Адвокатом та Клієнтом суму у загальному розмірі 18.000,00 грн.

Суд приходить до висновку про відповідність заявленого відповідачем-1 розміру витрат на професійну правову допомогу критеріям, що визначені ст. 126 Господарського процесуального кодексу України та не вбачає підстав для його зменшення.

У статті 130 Господарського процесуального кодексу України встановлені спеціальні правила, які стосуються окремих випадків розподілу судових витрат, зокрема, у разі закриття провадження у справі.

Так, відповідно до ч. 3 ст. 130 Господарського процесуального кодексу України у разі відмови позивача від позову понесені ним витрати відповідачем не відшкодовуються, а витрати відповідача за його заявою стягуються з позивача.

Зі змісту зазначеної норми вбачається, що законодавець прямо визначив правовий наслідок відмови позивача від позову для розподілу судових витрат: за заявою відповідача його витрати стягуються з позивача.

Отже, на відміну від загального порядку розподілу судових витрат залежно від результатів вирішення спору по суті, частина третя статті 130 Господарського процесуального кодексу України встановлює спеціальне правило для випадку, коли позивач відмовляється від позову, а суд приймає таку відмову та закриває провадження у справі.

Зазначене правило не ставить право відповідача на відшкодування витрат у залежність від того, чи визнав позивач свою неправоту, чи навів мотиви відмови від позову, чи погодився з правовою позицією відповідача. Визначальними для застосування цієї норми є факт відмови позивача від позову, прийняття такої відмови судом та наявність заяви відповідача про стягнення витрат.

Такий висновок відповідає правовій позиції Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, викладеній у постанові від 13.04.2023 у справі № 904/1478/19.

У зазначеній постанові Верховний Суд дійшов висновку, що у випадку відмови позивача від позову та закриття провадження у справі на підставі пункту 4 частини першої статті 231 Господарського процесуального кодексу України у відповідача виникає право на відшкодування за рахунок позивача понесених витрат, до яких належать як судовий збір, так і витрати, пов`язані з розглядом справи.

Таким чином, законодавець безпосередньо пов`язав із волевиявленням позивача щодо відмови від позову конкретний процесуальний наслідок - можливість стягнення витрат відповідача з позивача за відповідною заявою.

Інше тлумачення фактично позбавляло б змісту спеціальне правило частини третьої статті 130 Господарського процесуального кодексу України, оскільки дозволяло б позивачу припинити розгляд ініційованого ним спору без урахування витрат, які відповідач-1 уже поніс для захисту від заявлених вимог.

Враховуючи те, що відповідачем-1 підтверджено правовий статус адвоката, співмірність розміру витрат з наданими послугами, господарський суд дійшов висновку, що у відповідності до ст. 130 Господарського процесуального кодексу України, витрати відповідача-1 на правову допомогу покладаються на позивача повністю в сумі 18.000,00 грн.

За таких обставин, клопотання Акціонерного товариства «Завод залізобетонних конструкцій ім. Світлани Ковальської» про стягнення з Приватного акціонерного товариства «Холдингова компанія «Київміськбуд» витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 18.000,00 грн підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 130, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Холдингова компанія «Київміськбуд» (01010, м. Київ, вул. Михайла Омеляновича-Павленка, 4/6, код ЄДРПОУ 23527052) на користь Акціонерного товариства «Завод залізобетонних конструкцій ім. Світлани Ковальської» (01013, м. Київ, вул. Будіндустрії, 7, код ЄДРПОУ 05523398) 18.000 (вісімнадцять тисяч) грн. 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу.

Відповідно до статті 235 Господарського процесуального кодексу України ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом чи Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (частина 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України).

Суддя В.В. Сівакова