Decision № 140591921, 14.10.2026, Balakliia District Court of Kharkiv Oblast

Справа № 610/4884/25

Провадження № 2-о/610/18/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.10.2026 Балаклійський районний суд Харківської області в складі:

головуючого - судді Феленка Ю.А.,

за участю секретаря судового засідання Афоніної Д.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Балаклія Ізюмського району Харківської області цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи - приватний нотаріус Ізюмського районного нотаріального округу Харківської області Соколова Світлана Олексіївна, Балаклійська міська військова адміністрація Ізюмського району Харківської області, про встановлення факту спільного проживання, -

ВСТАНОВИВ:

Стислий виклад позиції заявника та заінтересованих осіб.

12.12.2025 ОСОБА_1 через свого представника адвоката Попова В.Ю. звернулася до Балаклійського районного суду Харківської області із заявою, у якій просить встановити факт спільного проживання однією сім`єю з березня 2019 року до ІНФОРМАЦІЯ_2 з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

На обґрунтування заяви зазначено, що ОСОБА_2 є дружиною двоюрідного дядька заявника по лінії матері. З осені 2018 року ОСОБА_1 доглядала подружжя ОСОБА_3 , а з 2019 року у зв`язку з погіршенням стану їхнього здоров`я почала проживати разом з ними за адресою: АДРЕСА_1 , та здійснювати постійний догляд за ними. ІНФОРМАЦІЯ_3 помер ОСОБА_4 , а ІНФОРМАЦІЯ_2 - його дружина ОСОБА_2 . Заявник звернулася до нотаріуса із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину після ОСОБА_2 , проте їй було відмовлено, оскільки вона не надала відповідних документів на підтвердження наявності підстав для закликання її до спадкування за законом. Встановлення факту спільного проживання необхідно заявнику для оформлення спадщини після смерті ОСОБА_2 .

Заявник ОСОБА_1 та її представник - адвокат Попов В.Ю. у судовому засіданні 03.06.2026 підтримали заяву про встановлення факту спільного проживання, просили її задовольнити з наведених у ній підстав.

У судове засідання 05.10.2026 заявник та її представник не з`явилися, подали заяву про розгляд справи за їхньої відсутності (а.с. 80).

Заінтересована особа приватний нотаріус Ізюмського районного нотаріального округу Харківської області Соколова С.О. у судове засідання не з`явилася, про дату, час та місце його проведення повідомлялася належним чином (а.с. 87), про причини неявки суд не повідомила.

Представник заінтересованої особи Балаклійської міської військової адміністрації Ізюмського району Харківської області у судове засідання не з`явилася, про дату, час та місце його проведення була повідомлена належним чином, подала заяву про розгляд справи за її відсутності, зазначила, що проти задоволення вимог заяви не заперечує (а.с. 58).

Заяви, клопотання, інші процесуальні дії у справі.

09.01.2026 прийнято заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду в порядку окремого провадження, залучено до участі у справі як заінтересовану особу - Балаклійську міську військову адміністрацію Ізюмського району Харківської області. Витребувано у приватного нотаріуса Ізюмського районного нотаріального округу Харківської області Соколової С.О. копії матеріали спадкової справи, заведеної після смерті ОСОБА_2 (а.с. 33-34).

Ухвалою суду від 03.06.2026 витребувано у Балаклійської державної нотаріальної контори Харківської області копії матеріалів спадкової справи, заведеної після смерті ОСОБА_4 ; інформацію щодо осіб, які зверталися із заявою про прийняття спадщини, та осіб, яким було видано свідоцтво про право на спадщину після смерті ОСОБА_4 . Витребувано у Балаклійському відділі державної реєстрації актів цивільного стану в Ізюмському районі Харківської області міжрегіонального управління Міністерства юстиції України копії актових записів: про укладення шлюбу ОСОБА_4 , про укладення шлюбу ОСОБА_2 , про народження, де батьком зазначено ОСОБА_4 , про народження, де матір`ю зазначено ОСОБА_2 (а.с. 64, 71-72)

Ухвалою суду від 10.08.2026 клопотання представника заявника про витребування доказів задоволено. Витребувано у Балаклійському відділі державної реєстрації актів цивільного стану в Ізюмському районі Харківської області міжрегіонального управління Міністерства юстиції України копії актових записів про укладення шлюбу ОСОБА_5 та про народження, де батьком зазначено ОСОБА_5 (а.с. 84).

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст правовідносин.

Судом встановлено, що заявник ОСОБА_1 , народилася ІНФОРМАЦІЯ_4 в м. Балаклія Харківської області, зареєстрована в АДРЕСА_2 з 03.08.1999, що підтверджується копією її паспорта громадянина України серії НОМЕР_1 , а також відповіддю органу реєстрації - відділу з питань реєстрації місця проживання фізичних осіб та ведення реєстру громади апарату виконавчого комітету Балаклійської міської ради Харківської області (а.с. 7-8, 32).

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , з 19.07.2002 була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 10).

Із свідоцтва про одруження серії НОМЕР_2 встановлено, що 15.01.1965 між ОСОБА_4 , 1940 р.н., та ОСОБА_6 , 1939 р.н., було укладено шлюб (а.с. 19).

На підставі договору купівлі-продажу від 16.05.2002, посвідченому державним нотаріусом Балаклійської державної нотаріальної контори Харківської області Носовою М.В., зареєстрованому в реєстрі за № 1-1112, ОСОБА_4 та ОСОБА_2 належить приватний будинок за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 15).

З 19.07.2002 ОСОБА_7 та ОСОБА_2 зареєстрували своє місце проживання у вказаному вище будинку, що підтверджується відомостями з домової книги (а.с. 16-17).

ІНФОРМАЦІЯ_6 ОСОБА_4 помер (а.с. 14).

ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_7 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_3 (а.с. 13).

У матеріалах справи міститься накладна № 1 від ІНФОРМАЦІЯ_2, видана ФОП ОСОБА_8 про сплату ОСОБА_1 послуг та товарів для поховання на загальну суму 24 300 грн (а.с. 21 зворот).

Крім того, з накладної № 1 від 15.05.2025, виданої ФОП ОСОБА_8 убачається, що ОСОБА_1 замовила 2 надгробні пам`ятники разом з супутніми товарами на загальну суму 70 500 грн (а.с. 21).

Із заявою про виплату допомоги на поховання ОСОБА_2 до Пенсійного фонду України 30.04.2025 зверталася донька заявника - ОСОБА_9 (а.с. а.с.22, 91-92).

На підставі заяви ОСОБА_1 після смерті ОСОБА_2 14.05.2025 приватним нотаріусом Соколовою С.О. була заведена спадкова справа № 28/2025 (а.с. 11).

Постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 05.11.2025 приватним нотаріусом Соколовою С.О. було відмовлено ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину на спадкове майно, яке залишилося після померлої ОСОБА_2 , оскільки ОСОБА_1 не надала документів, на підтвердження наявності підстав для закликання її до спадкування за законом. Заповіт за життя ОСОБА_2 не складала (а.с. 23-24).

На підтвердження зазначеного нотаріусом була також сформована Інформаційна довідка зі Спадкового реєстру № 81172552 від 14.05.2025 (а.с. 25).

З витребуваних судом копій матеріалів спадкової справи № 28/2025, заведеної 14.05.2025 приватним нотаріусом Ізюмського районного нотаріального округу Харківської області Соколовою С.О., встановлено, що 14.05.2025 ОСОБА_1 звернулася до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини після ОСОБА_2 (а.с. 40).

За даними Інформаційних довідок зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори), сформованих 14.05.2025, інформація щодо заповітів та спадкових договорів, складених ОСОБА_2 , спадкових справ та виданих на їх підставі свідоцтв про право на спадщину в реєстрі відсутня (а.с. 45).

З інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) № 85609641, сформованої 12.06.2026 та наданої на запит суду державним нотаріусом Балаклійської державної нотаріальної контори Харківської області Печком О.С., встановлено, що відомості щодо заповітів та спадкових договорів, складених ОСОБА_4 , спадкових справ та виданих на їх підставі свідоцтв про право на спадщину в реєстрі відсутні (а.с. 75-78).

З витребуваної судом інформації у Балаклійського відділу ДРАЦС в Ізюмському районі Харківської області ХМУ МЮУ від 23.07.2026 № 142/23.6-30 встановлено наявність в Державному реєстрі актів цивільного стану громадян актового запису про шлюб № 7 від 15.01.1965, укладений між ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Крім того, у Державному реєстрі актів цивільного стану громадян знайдено актовий запис про народження № 2603 від 17.11.1966, складений Калінінським районним у місті Донецьку відділом ДРАЦС ГТУЮ, про народження ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , батьком якого зазначено ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , а матір`ю - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 79).

Разом з цим, судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_10 ОСОБА_5 помер, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_4 , виданого 25.07.1995, та довідкою про дозвіл на його перезахоронення від 08.05.1998 № 1110/06 (а.с. 85, 86).

Відповідно до наданої 13.08.2026 Балаклійським відділом ДРАЦС в Ізюмському районі Харківської області ХМУ МЮУ інформації (вих. № 159/23.6-30) за даними облікових даних архівного фонду, а також Державного реєстру актів цивільного стану актових записів про шлюб ОСОБА_5 та про народження, де батьком зазначено ОСОБА_5 , не виявлено (а.с. 89).

Свідок ОСОБА_10 у судовому засіданні 03.06.2026 пояснила, що проживала по сусідству з ОСОБА_3 з 2011 року. Підтримувала з ними сусідські відносини, спілкувалася, проводила разом час, святкувала свята тощо. Приблизно 6-7 років тому ОСОБА_3 почали серйозно хворіти. ОСОБА_1 , яка доводиться комусь з ОСОБА_3 племінницею, разом із своєю сім`єю допомагала їм, доглядала їх та незабаром стала проживати разом з ними в їхньому будинку. ОСОБА_1 проживала в родині ОСОБА_3 , вела з ними господарство, разом з чоловіком вони обробляли город Вербицьких, купували продукти харчування. Інших родичів у ОСОБА_3 немає. Був один син, який дуже давно загинув.

Свідок ОСОБА_11 у судовому засіданні 03.06.2026 пояснив, що ОСОБА_3 були його сусідами та він протягом тривалого часу підтримував з ними добросусідські відносини. Коли у ОСОБА_3 почалися проблеми зі здоров`ям, їм стала допомагати їхня племінниця ОСОБА_1 . Свідок бачив неодноразово, що вона регулярно ходила до магазину за продуктами для ОСОБА_3 , допомагала їм по господарству та щоранку виходила з їхнього двору, тобто проживала в сім`ї ОСОБА_3 та піклувалася про них. Їх спільне проживання тривало приблизно 6-7 років.

Норми права, які застосував суд.

Частиною першою статті 5 ЦПК України передбачено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно зі ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів) що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Суд розглядає в порядку окремого провадження, зокрема, справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення (п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України).

Згідно із ч. 2 ст. 315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

У статті 1216 ЦК України визначено, що спадкуванням є перехід прав і обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права і обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті, за виключенням тих прав і обов`язків, що зазначені у статті 1219 ЦК України (статті 1218 1231 ЦК України).

За правилами статті 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.

Відповідно до статті 1264 ЦК України у четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини.

За змістом норми статті 1268 ЦК України порядок прийняття спадщини встановлюється залежно від того чи проживав постійно спадкоємець разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини.

Так, відповідно до частин третьої і четвертої статті 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 ЦК України, він не заявив про відмову від неї.

Частиною першою статті 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Мотиви суду.

У своїй заяві представник заявника вказує, що ОСОБА_4 є двоюрідним дядьком заявника ОСОБА_1 .

Хоча з наявних в матеріалах справи копій документів, зокрема свідоцтв про народження, неможливо встановити ступінь родинного зв`язку між заявником і ОСОБА_4 , проте вказаний факт підтверджується у тому числі показаннями свідків сусідів, які протягом тривалого часу проживали по сусідству з ОСОБА_3 , спілкувалися з ними, були обізнані про їхнє життя, родичів тощо, отже зі слів останніх свідкам було відомо, що ОСОБА_1 доводиться двоюрідною племінницею ОСОБА_4 .

Відтак судом визнається вказаний факт наявності саме такого ступеню родинного зв`язку між ОСОБА_1 та ОСОБА_4 .

Після смерті ОСОБА_2 заявник звернулася до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, вважаючи себе єдиним спадкоємцем після її смерті. Проте нотаріус у видачі свідоцтва про право на спадщину їй відмовила за відсутності підстав для закликання її до спадкування за законом.

Оскільки ОСОБА_1 не була зареєстрована із спадкодавцем за однією адресою спадщину після її смерті фактичним шляхом не прийняла.

За таких обставин, враховуючи неможливість у інший спосіб встановити факт проживання однією сім`єю зі спадкодавцем, ОСОБА_1 звернулася до суду з відповідною заявою.

У постанові від 10 квітня 2019 року у справі № 320/948/18 (провадження № 14-567цс18) Велика Палата Верховного Суду зробила висновок, що в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, за наявності певних умов, а саме, якщо: згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право. Чинне цивільне процесуальне законодавство відносить до юрисдикції суду справи про встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення суб`єктивних прав громадян. Проте не завжди той чи інший факт, що має юридичне значення, може бути підтверджений відповідним документом через його втрату, знищення архівів тощо. Тому закон у певних випадках передбачає судовий порядок встановлення таких фактів.

Справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, належать до юрисдикції суду за таких умов: 1) факти, що підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, тобто від них має залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян. Для визначення юридичного характеру факту потрібно з`ясувати мету встановлення; 2) встановлення факту не пов`язується з подальшим вирішенням спору про право. Якщо під час розгляду справи про встановлення факту заінтересованими особами буде заявлений спір про право або суд сам дійде висновку, що у цій справі встановлення факту пов`язане з необхідністю вирішення в судовому порядку спору про право, суд залишає заяву без розгляду і роз`яснює цим особам, що вони вправі подати позов на загальних підставах; 3) заявник не має іншої можливості одержати чи відновити документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення. Для цього заявник разом із заявою про встановлення факту подає докази на підтвердження того, що до її пред`явлення він звертався до відповідних організацій за одержанням документа, який посвідчував би такий факт, але йому в цьому було відмовлено із зазначенням причин відмови (відсутність архіву, відсутність запису в актах цивільного стану тощо); 4) чинним законодавством не передбачено іншого позасудового порядку встановлення юридичних фактів.

Такими ж критеріями керувалась Велика Палата Верховного Суду в постановах від 10 квітня 2019 року у справі № 320/948/18 (провадження № 14-567цс18), від 18 січня 2024 року у справі № 560/17953/21 (провадження № 11-150апп23).

Згідно з абзацом п`ятим пункту 6 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 03 червня 1999 року у справі № 5-рп/99 членами сім`ї є, зокрема, особи, які постійно мешкають і ведуть спільне господарство. Обов`язковими умовами для визнання їх членами сім`ї, крім спільного проживання, є: ведення спільного господарства, тобто наявність спільних витрат, спільного бюджету, спільного харчування, купівля майна для спільного користування, участь у витратах чи письмових домовленостей про порядок користування житловим приміщенням, інших обставин, які засвідчують реальність сімейних відносин.

Законодавство не передбачає вичерпного переліку членів сім`ї та визначає критерії, за наявності яких особи складають сім`ю. Такими критеріями є спільне проживання (за винятком можливості роздільного проживання подружжя з поважних причин і дитини з батьками), спільний побут і взаємні права й обов`язки.

Згідно з роз`ясненнями, наданими Пленумом Верховного Суду України у пункті 21 постанови від 30 травня 2008 року № 7 "Про судову практику у справах про спадкування", при вирішенні спору про право на спадщину осіб, які проживали зі спадкодавцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини (четверта черга спадкоємців за законом), судам необхідно враховувати правила частини другої статті 3 СК України про те, що сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки. Зазначений п`ятирічний строк повинен виповнитися на момент відкриття спадщини і його необхідно обчислювати з урахуванням часу спільного проживання зі спадкодавцем однією сім`єю до набрання чинності цим Кодексом. До спадкоємців четвертої черги належать не лише жінка (чоловік), які проживали однією сім`єю зі спадкодавцем без шлюбу, таке право можуть мати також інші особи, якщо вони спільно проживали зі спадкодавцем, були пов`язані спільним побутом, мали взаємні права та обов`язки, зокрема, вітчим, мачуха, пасинки, падчерки.

У постанові Верховного Суду від 16 січня 2021 року у справі № 643/4186/19 (провадження № 61-10046св20) зроблено висновок, що згідно з частиною другою, четвертою статті 3 СК України сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки. Сім`я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства. Отже для набуття права на спадкування за законом на підставі статті 1264 ЦК України необхідне встановлення таких юридичних фактів як: а) проживання однією сім`єю із спадкодавцем; б) на час відкриття спадщини має сплинути щонайменше п`ять років, протягом яких спадкодавець та позивач (заявник) проживали однією сім`єю. Відповідно до частини третьої статті 1268 та частини першої статті 1269 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Юридичні факти можуть бути встановлені лише для захисту, виникнення, зміни або припинення особистих чи майнових прав самого заявника. Якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем однією сім`єю не менше п`яти років на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв`язку із чим нотаріус відмовив в оформленні права на спадщину, особа, яка вважає себе спадкоємцем має право звернутися до суду для встановлення вказаних фактів в судовому порядку".

Отже для набуття права на спадкування за законом на підставі статті 1264 ЦК України необхідне встановлення двох юридичних фактів, а саме: 1) проживання однією сім`єю із спадкодавцем; 2) на час відкриття спадщини має сплинути щонайменше п`ять років, протягом яких спадкодавець та особа (особи) проживали однією сім`єю.

Про проживання однією сім`єю можуть свідчити, у сукупності, наявність спільного бюджету, спільного харчування, купівля майна для спільного користування, участь у спільних витратах на утримання житла, його ремонт, надання взаємної допомоги, наявність усних чи письмових домовленостей про порядок користування житловим приміщенням, інші обставини, які засвідчують реальність сімейних відносин не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини.

Зазначене узгоджується з висновками, викладеними Верховним Судом у постановах від 21 березня 2019 року у справі № 461/4689/15-ц, від 10 жовтня 2019 року у справі № 520/8495/17, від 17 жовтня 2019 року у справі № 712/1294/17, від 31 березня 2022 року у справі № 461/4532/20, від 12 січня 2023 року у справі № 754/6012/21, від 20 лютого 2023 року у справі № 520/11160/18, від 08 серпня 2023 року у справі № 752/13615/20-ц.

Для встановлення факту спільного проживання однією сім`єю до уваги також можуть братися показання свідків про спільне проживання та ведення спільного побуту, документи щодо місця реєстрації (фактичного проживання), фото/відео матеріали, документи, що підтверджують придбання майна на користь сім`ї, витрачання коштів на спільні цілі.

Вказане узгоджується із висновками Верховного Суду у постановах від 12 грудня 2019 року у справі № 466/3769/16, від 27 лютого 2019 року у справі № 522/25049/16-ц, від 11 грудня 2019 року в справі № 712/14547/16-ц, від 24 січня 2020 року в справі № 490/10757/16-ц, від 08 грудня 2021 року у справі № 531/295/19.

Звертаючись до суду із заявою про встановлення факту проживання однією сім`єю, ОСОБА_1 зазначила, що проживала однією сім`єю разом зі своїм двоюрідним дядьком ОСОБА_4 та його дружиною ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 , з якими вона мала спільний бюджет, вела спільне господарство, брала участь у витратах, пов`язаних з поточним ремонтом будинку, придбанням побутової техніки, на спільні кошти підтримувала належний стан будинку, необхідний для проживання в ньому, разом з ними спільно харчувалася, підтримувала їх морально, зокрема під час окупації м. Балаклія у 2022 році. Тобто з березня 2019 року постійно проживала разом з ОСОБА_3 в їхній родині, при цьому не була зареєстрована з ними за однією адресою.

Верховний Суд звертає увагу на те, що у постанові від 26 квітня 2023 року в справі № 204/1052/20 зроблено висновок, що відсутність реєстрації місця проживання спадкоємця за місцем проживання спадкодавця не є абсолютним підтвердженням того, що спадкоємець не проживав зі спадкодавцем.

Судом було вжито заходів щодо встановлення кола осіб, на чиї права та обов`язки може вплинути рішення у цій справі. З витребуваної судом інформації було встановлено, що спадкоємці після смерті ОСОБА_2 та ОСОБА_4 відсутні. Єдиний син ОСОБА_4 та ОСОБА_2 - ОСОБА_5 помер у 1996 році. Інших спадкоємців та близьких родичів подружжя ОСОБА_3 встановлено не було.

Факт проживання однією сім`єю ОСОБА_1 з ОСОБА_12 протягом останніх 6-7 років за адресою: АДРЕСА_1 , ведення ними спільного господарства, наявності спільного бюджету, здійснення поточного ремонту в будинку, підтвердили також допитані у судовому засіданні свідки сусіди ОСОБА_10 та ОСОБА_11 .

Сукупністю досліджених під час судового розгляду доказів, які також не заперечуються заінтересованою особою, підтверджено факт проживання ОСОБА_1 однією сім`єю з ОСОБА_2 з березня 2019 року до ІНФОРМАЦІЯ_2.

Беручи до уваги вищенаведене, суд дійшов висновку про задоволення заяви ОСОБА_1 про встановлення факту проживання однією сім`єю.

Керуючись статтями 5, 13, 76, 81, 263-265, 293, 315 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи - приватний нотаріус Ізюмського районного нотаріального округу Харківської області Соколова Світлана Олексіївна, Балаклійська міська військова адміністрація Ізюмського району Харківської області, про встановлення факту спільного проживання - задовольнити.

Встановити факт проживання однією сім`єю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_11 , з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_7 , за адресою: АДРЕСА_1 , з березня 2019 року до ІНФОРМАЦІЯ_7 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку безпосередньо до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Заявник: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_12 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5 .

Заінтересована особа: приватний нотаріус Ізюмського районного нотаріального округу Харківської області Соколова Світлана Олексіївна, місцезнаходження: Харківська область, Ізюмський район, м. Балаклія, вул. Соборна, буд. 73, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_6

Заінтересована особа: Балаклійська міська військова адміністрація Ізюмського району Харківської області, місцезнаходження: 64207, Харківська область, Ізюмський район, м. Балаклія, вул. Захисників України, буд. 18, код ЄДРПОУ 44663704.

СуддяЮ.А. Феленко