Decision № 140589906, 14.10.2026, Kharkiv District Administrative Court

Харківський окружний адміністративний суд61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

14 жовтня 2026 року № 520/9621/26

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Тітова О.М., розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту реєстрації Харківської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Департаменту реєстрації Харківської міської ради (майдан Павлівський, буд. 4, м. Харків, Харківська обл., Харківський р-н,61003, код ЄДРПОУ 40214227), в якому просить суд, з урахуванням уточнених позовних вимог:

- визнати протиправним та скасувати рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно Перебоєвої Тетяни Іванівни, Департамент реєстрації Харківської міської ради, Харківська області №82363131 від 12 грудня 2025 року про відмову ОСОБА_1 у проведенні реєстраційних дій на 1/6 частини квартири АДРЕСА_2 на підставі свідоцтва про право власності на житло від 08.02.1999 року, яке видано фірмою «АУДИТ-КУП`ЯНСЬК».

- зобов`язати Департамент реєстрації Харківської міської ради здійснити державну реєстрацію права власності за ОСОБА_1 у розмірі 1/6 частини квартири АДРЕСА_2 на підставі свідоцтва про право власності на житло від 08.02.1999 року, яке видано фірмою «АУДИТ-КУП`ЯНСЬК», а також інших документів та видати витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

В обґрунтування адміністративного позову позивач зазначив, що у зв`язку з тим, що позивачем при зверненні були подані всі наявні оригінали документів на зазначену квартиру, тому вважає позивач, що прийняте рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно Перебоєвою Тетяною Іванівною, Департаменту реєстрації Харківської міської ради №82363131 від 12 грудня 2025 року про відмову ОСОБА_1 у проведенні реєстраційних дій на 1/6 частини квартири АДРЕСА_2 є таким, що порушують матеріальні права позивача, що дає підставу для скасування такого рішення в судовому порядку.

Ухвалою суду відкрито спрощене провадження по справі та запропоновано відповідачеві надати відзив на позов.

Копія ухвали про відкриття спрощеного провадження надіслана та отримана відповідачем через електронний кабінет, що підтверджується матеріалами справи.

Представником відповідача надано відзив на позовну заяву, в якому останній просив відмовити у задоволенні позову.

Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022, затвердженого Законом України №2102-IX, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану", введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року. Враховуючи викладене, суд розглядає справу за наявності безпечних умов для життя та здоров`я учасників процесу, суддів та працівників суду.

Суддя у період з 29.06.2026 по 13.07.2026 та з 30.07.2026 по 31.07.2026 перебував у відпустці.

Дослідивши матеріали справи, суд зазначає наступне.

08.12.2025 до Департаменту реєстрації Харківської міської ради звернулась ОСОБА_1 , із заявою реєстраційний номер 70383380, щодо реєстрації права власності на 1/6 частки квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_3 . Як підставу виникнення права власності заявницею було подано свідоцтво про право власності на житло від 08.02.1999, видане Фірмою «Аудит-Куп`янськ» (далі свідоцтво), на зворотному боці якого міститься відмітка про реєстрацію права власності в Куп`янському бюро технічної інвентаризації.

Під час розгляду заяви від 08.12.2025, реєстраційний номер 70383380, державним реєстратором було здійснено консолідований пошук інформації в Державному реєстрі речових прав та реєстрах до 2013 року стосовно реєстрації речових прав на заявлений об`єкт нерухомого майна в результаті якого встановлено, що зазначена інформація у Реєстрі прав власності на нерухоме майно відсутня.

Враховуючи відсутність необхідних відомостей в Реєстрі прав власності на нерухоме майно, керуючись вимогами ст. 10 Закону державним реєстратором було направлено запит до Куп`янської міської військової адміністрації Куп`янського району Харківської області (лист від 10.12.2025 № 13910/0/276-25).

Державним реєстратором Департаменту реєстрації отримано лист Куп`янської міської військової адміністрації Куп`янського району Харківської області від 11.12.2025 № 3.7/5788 в якому зазначено, що зберігачем інвентаризаційних справ на об`єкти нерухомого майна, розташовані на території Куп`янської громади, було визначено комунальне підприємство «Куп`янське БТІ» (площа Центральна, 23, місто Куп`янськ Харківської області, код ЄДРОПОУ 033550051). Вказане підприємство здійснювало державну реєстрацію прав на нерухоме майно до 01.01.2013. На даний час через збройну агресію російської федерації в Україні адміністративне приміщення комунального підприємства «Куп`янське БТІ» внаслідок обстрілів та пожежі повністю знищено, інвентаризаційні справи, службова документація, комп`ютерна техніка та бази даних також знищені, Працівники на вказаному підприємстві відсутні. Підприємство на даний час господарську діяльність не здійснює.

У зв`язку з вищенаведеним, рішення державного реєстратора Департаменту реєстрації Харківської міської ради Перебоєвої Тетяни Іванівни за №82363131 від 12.12.2025 року в реєстраційних діях було відмовлено.

Не погоджуючись з таким рішенням, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правовідносини у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, розміщене на території України, та обтяжень таких прав врегульовані Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (далі Закон), Порядком державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 № 1127 (далі Порядок № 1127), іншими нормативно-правовими актами.

Згідно з ч. 1 ст. 2 Закону, державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Державний реєстр речових прав на нерухоме майно - єдина державна інформаційна система, що забезпечує обробку, збереження та надання відомостей про зареєстровані речові права на нерухоме майно та їх обтяження (п. 2 ч. 1 ст. 2 Закону).

Серед засад державної реєстрації прав ст. 3 Закону визначено обов`язковість державної реєстрації прав у Державному реєстрі прав та внесення відомостей до Державного реєстру прав виключно на підставах та в порядку, визначених Законом. Речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації. Речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до 1 січня 2013 року, визнаються дійсними за наявності однієї з таких умов: 1) реєстрація таких прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення; 2) на момент виникнення таких прав діяло законодавство, що не передбачало їх обов`язкової реєстрації. Будь-які дії особи, спрямовані на набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, можуть вчинятися, якщо речові права на таке майно зареєстровані згідно із вимогами цього Закону, крім випадків, коли речові права на нерухоме майно, що виникли до 1 січня 2013 року, визнаються дійсними згідно з частиною третьою цієї статті у випадках, визначених ст. 28 цього Закону, та в інших випадках, визначених законом.

Відповідно до ч. 5 ст. 12 Закону відомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру прав, вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою до моменту державної реєстрації припинення таких прав, обтяжень у порядку, передбаченому цим Законом. Будь-які дії особи, спрямовані на набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, зареєстрованих у Державному реєстрі прав, вчиняються на підставі відомостей про речові права, обтяження речових прав, що містяться в цьому реєстрі.

Згідно з ч. 5 ст. 3 Закону державна реєстрація прав проводиться за заявами у сфері державної реєстрації прав будь-яким державним реєстратором з урахуванням вимог, встановлених абзацами першим - третім цієї частини, крім випадку, передбаченого статтею 312 цього Закону, та автоматичної державної реєстрації прав у випадках, передбачених цим Законом.

Відповідно до ч. 8 ст. 18 Закону державній реєстрації підлягають виключно заявлені речові права на нерухоме майно та їх обтяження, за умови їх відповідності законодавству і поданим/отриманим документам. Заява на проведення реєстраційних дій подається заявником у паперовій формі, а у випадках, передбачених законодавством, - в електронній формі разом з оригіналами документів, необхідних для проведення реєстраційних дій, чи їх копіями, засвідченими державними органами, органами місцевого самоврядування (якщо оригінали таких документів відповідно до законодавства залишаються у справах державних органів, органів місцевого самоврядування) (ч. 1 ст. 20 Закону).

Повноваження державного реєстратора при проведенні державної реєстрації речових прав на нерухоме майно визначені ст. 10 Закону. Так, відповідно до вимог ч. 3 ст. 10 Закону державний реєстратор, зокрема, встановлює відповідність заявлених прав і поданих/отриманих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями; перевіряє документи на наявність підстав для проведення реєстраційних дій, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав та приймає відповідні рішення; під час проведення державної реєстрації прав, що виникли в установленому законодавством порядку до 1 січня 2013 року, а також під час проведення державної реєстрації прав, які набуваються з прав, що виникли в установленому законодавством порядку до 1 січня 2013 року, обов`язково запитує від органів влади, підприємств, установ та організацій, які відповідно до законодавства проводили оформлення та/або реєстрацію прав, інформацію (довідки, засвідчені в установленому законодавством порядку копії документів тощо), необхідну для такої реєстрації, у разі відсутності доступу до відповідних носіїв інформації, що містять відомості, необхідні для проведення державної реєстрації прав, чи у разі відсутності необхідних відомостей в єдиних та державних реєстрах, доступ до яких визначено цим Законом, та/або у разі, якщо відповідні документи не були подані заявником, крім випадків, коли державна реєстрація прав здійснюється у зв`язку із вчиненням нотаріальної дії та такі документи були надані у зв`язку з вчиненням такої дії. Органи державної влади, підприємства, установи та організації зобов`язані не пізніше трьох робочих днів з дня отримання відповідного запиту державного реєстратора безоплатно надати запитувану інформацію в паперовій та (за можливості) в електронній формі.

Під час розгляду заяви від 08.12.2025, реєстраційний номер 70383380, державним реєстратором було здійснено консолідований пошук інформації в Державному реєстрі речових прав та реєстрах до 2013 року стосовно реєстрації речових прав на заявлений об`єкт нерухомого майна в результаті якого встановлено, що зазначена інформація у Реєстрі прав власності на нерухоме майно відсутня. Враховуючи відсутність необхідних відомостей в Реєстрі прав власності на нерухоме майно, керуючись вимогами ст. 10 Закону державним реєстратором було направлено запит до Куп`янської міської військової адміністрації Куп`янського району Харківської області (лист від 10.12.2025 № 13910/0/276-25).

Державним реєстратором Департаменту реєстрації отримано лист Куп`янської міської військової адміністрації Куп`янського району Харківської області від 11.12.2025 № 3.7/5788 в якому зазначено, що зберігачем інвентаризаційних справ на об`єкти нерухомого майна, розташовані на території Куп`янської громади, було визначено комунальне підприємство «Куп`янське БТІ» (площа Центральна, 23, місто Куп`янськ Харківської області, код ЄДРОПОУ 033550051). Вказане підприємство здійснювало державну реєстрацію прав на нерухоме майно до 01.01.2013. На даний час через збройну агресію російської федерації в Україні адміністративне приміщення комунального підприємства «Куп`янське БТІ» внаслідок обстрілів та пожежі повністю знищено, інвентаризаційні справи, службова документація, комп`ютерна техніка та бази даних також знищені, Працівники на вказаному підприємстві відсутні. Підприємство на даний час господарську діяльність не здійснює. Отже, з урахуванням того, що об`єкт нерухомого майна розташований у Куп`янському районі, отримати інформацію про реєстрацію прав до 01.01.2013 стосовно квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_3 необхідну для державної реєстрації прав є неможливим з підстав, що не залежать від Відповідача.

Отже, враховуючи отриману інформацію та відомості реєстрів, державним реєстратором було встановлено наявність підстав для відмови в проведенні державної реєстрації права власності на 1/6 частки квартири за адресою: АДРЕСА_3 , у зв`язку з тим, що подані документи не дали змоги встановити набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяження.

Так, відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 24 Закону підставою для відмови в державній реєстрації прав є подання документів, які не дають змоги встановити набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяження.

Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 24 Закону підставою для відмови в державній реєстрації прав є наявність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями. Відповідно до п. 18 Порядку за результатом розгляду заяви та документів, поданих для державної реєстрації прав, державний реєстратор приймає рішення щодо державної реєстрації прав або щодо відмови в такій реєстрації. За наявності підстав для відмови в державній реєстрації прав, що визначені Законом, державний реєстратор приймає відповідне рішення, яке повинне містити вичерпний перелік обставин, що стали підставою для його прийняття, з відповідним обґрунтуванням їх застосування.

Підставою для прийняття спірного рішення про відмову в проведенні реєстраційних дій було подання документів, які не дали змоги встановити набуття речових прав на нерухоме майно, що відповідає приписам п. 4 ч. 1 ст. 24 Закону.

Згідно з позицією Верховного Суду, сформованою у постанові від 19 серпня 2022 року у справі № 160/4933/20, суб`єкт владних повноважень зобов`язаний дотримуватися принципу публічного права, тобто діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії (приймати рішення), не виходячи за межі прав та обов`язків , дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Отже, відповідач, здійснюючи свої повноваження діяв у межах правового поля та відповідно до норм чинного законодавства. Підставою для прийняття спірного рішення про відмову в проведенні реєстраційних дій було подання документів, які не дали змоги встановити набуття речових прав на нерухоме майно, що відповідає приписам п. 4 ч. 1 ст. 24 Закону.

Враховуючи викладене, рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно Перебоєвої Тетяни Іванівни, Департамент реєстрації Харківської міської ради, Харківська області №82363131 від 12 грудня 2025 року про відмову ОСОБА_1 у проведенні реєстраційних дій на 1/6 частини квартири АДРЕСА_2 на підставі свідоцтва про право власності на житло від 08.02.1999 року, є законним та обґрунтованим, прийнятим у межах повноважень та відповідно до норм чинного законодавства України.

Адміністративному суду при вирішенні адміністративного спору належить перевірити, зокрема, обґрунтованість саме тих висновків, стосовно обставин спірних правовідносин, які покладені суб`єктом владних повноважень в основу спірного рішення. Перевірка судом інших обставин спірних правовідносин виходить за межі предмету доказування в адміністративній справі і має своїм фактичним наслідком перебирання судом на себе функцій суб`єкта владних повноважень.

У разі наявності у суб`єкта владних повноважень законодавчо закріпленого права адміністративного розсуду при вчиненні дій/прийнятті рішення, та встановлення у судовому порядку факту протиправної поведінки відповідача, зобов`язання судом суб`єкта прийняти рішення конкретного змісту є втручанням у дискреційні повноваження.

Водночас, повноваження державних органів не є дискреційними, коли є лише один правомірний та законно обґрунтований варіант поведінки суб`єкта владних повноважень. Тобто, у разі настання визначених законодавством умов відповідач зобов`язаний вчинити конкретні дії і, якщо він їх не вчиняє, його можна зобов`язати до цього в судовому порядку.

Таким чином, дискреційне повноваження може полягати у виборі діяти чи не діяти, а якщо діяти, то у виборі варіанту рішення чи дії серед варіантів, що прямо або опосередковано закріплені у законі. Важливою ознакою такого вибору є те, що він здійснюється без необхідності узгодження варіанту вибору будь-ким.

З огляду на те, що відповідач довів обставин, що стали підставою для прийняття спірного рішення з відповідним обґрунтуванням їх застосування, доводи позивача, викладені в адміністративному позові, не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства України, тому у суду відсутні підстави для задоволення позову.

Загально прийнято вважати, що принцип тлумачення закону на користь особи є однією з основних засад правової системи, яка вказує, що суди повинні намагатися тлумачити закони та його норми в такий спосіб, щоб максимально захищати права та інтереси фізичної особи. Однак, важливо також відзначити, що принцип тлумачення закону на користь особи не означає безумовне ігнорування закону і не вказує на те, що в сумнівних ситуаціях суди повинні відшукати інтерпретацію на користь особи за умови доведення правомірності рішення суб`єктом владних повноважень, що мало місце у цій справі.

Згідно із частиною другою статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, проаналізувавши наведене, суд вважає за необхідне вказати, що позовні вимоги є не обґрунтованими, а тому є такими, що не підлягають задоволенню.

Підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 14, 243-246, 293, 295-296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Департаменту реєстрації Харківської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Тітов О.М.