Court ruling № 140589813, 12.10.2026, Kharkiv District Administrative Court

Харківський окружний адміністративний суд61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

УХВАЛА

12 жовтня 2026 р. Справа № 520/20641/25

Cуддя Харківського окружного адміністративного суду Мороко А.С., розглянувши у порядку письмового провадження без виклику сторін звіт про виконання рішення суду від 30.01.2025 по справі № 520/25821/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 29.10.2025 по справі №520/20641/25 адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії задоволено.

Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо проведення ОСОБА_1 індексації пенсії за 2021 2025 роки без урахування показника середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачені страхові внески та який враховувався для обчислення пенсії 7763,17 грн.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити індексацію та перерахунок пенсії із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2021 2025 роки у розмірі 1,11 (2021р.), 1,14 (2022р.), 1,197 (2023р.), 1,0796 (2024р.) 1,115 (2025р.) з урахування показника середньої заробітної плати з якої сплачені страхові внески та який враховувався для обчислення пенсії 7763,17 грн., та провести виплату недоплаченої суми пенсії.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (код ЄДРПОУ 14099344) на користь ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору в сумі 6056,00 (шість тисяч п`ятдесят шість) гривень 00 копійок.

Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 16.01.2026 по справі №520/20641/25 апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області - залишено без задоволення.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 29.10.2025 по справі №520/20641/25 залишено без змін.

Рішення набрало законної сили.

Позивач через систему "Електронний суд" подав заяву про встановлення судового контролю за виконанням судового контролю у справі №520/20641/25, в якій просить суд:

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області подати до суду звіт про виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 29.10.2025 по справі № 520/20641/25.

Ухвалою суду від 20.07.2026 у справі №520/20641/25 заяву позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду по справі за позовом про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду по справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області подати у двомісячний термін звіт про виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду 29.10.2025 по справі № 520/20641/25 із детальним розрахунком проведеного перерахунку пенсії позивача.

Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області подано до суду звіт про виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 29.10.2025 по справі №520/20641/25.

В обґрунтування звіту зазначено, що позивач перебуває на обліку в головному управлінні та з 28.07.2020 отримує пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", яку обчислено з урахуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, 7763,17 грн., обчисленої як середній показник за три календарних роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, (2017-2019р.).

На виконання рішення суду відповідачем здійснено перерахунок пенсії за віком у вищезазначеному порядку з 16.01.2026 (дата набрання судовим рішенням законної сили), внаслідок чого розмір пенсії склав 25950,00 грн. (розрахунок пенсії, стажу, заробітку додається).

Заборгованість пенсії згідно з рішенням суду за період з 16.01.2026 по 30.09.2026 складає 32243 гривні 93 копійки, яку внесено до електронного реєстру судових рішень.

Станом на звітну дату ОСОБА_1 виплачено 12531 гривні 17 копійок.

Залишок коштів, нарахованих ОСОБА_1 на виконання рішення суду від 29.10.2025 по справі № 520/20641/25, становить 19712 гривень 76 копійок.

Також відповідачем зазначено, що головним управлінням від 16.09.2026 № 2000-0502-5/157478 зроблено запит до Пенсійного фонду України щодо виділення коштів на виплату різниці в пенсії за період з 16.01.2026 по 30.09.2026 року у розмірі 19712 гривень 76 копійок.

Від позивача до суду надійшли заперечення на поданий звіт, в обґрунтування якого зазначено, що боржник свідомо не виконує рішення суду по справі №520/20641/25 в повному обсязі про зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити індексацію та перерахунок пенсії із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2021 - 2025 роки у розмірі 1,11 (2021р.), 1,14 (2022р.), 1,197 (2023р.), 1,0796 (2024р.) 1,115 (2025р.) з урахуванням показника середньої заробітної плати з якої сплачені страхові внески та який враховувався для обчислення пенсії 7763,17 грн., та провести виплату недоплаченої суми пенсії.

Адже, рішенням суду Боржника зобов`язано провести індексацію та перерахунок пенсії за 2021 - 2025 роки, але Боржником був проведений перерахунок лише за період з 16.01.2026 по 30.09.2026.

На думку позивача, запит відповідача до ПФУ від 16.09.2026 2000-0502-5/15747 про виділення коштів не містить інформації про невиплачену заборгованість перед ОСОБА_1 за рішенням суду за 2021 - 2025 роки, та включення видатків до Плану доходів і видатків Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області на виплату ретроспективних судових рішень та перерахованих пенсій за рішеннями суду недоплаченої пенсії за 2021 - 2025 роки в сумі 92874,04 грн. (за 2021 рік - 896,24 грн., за 2022 рік - 14532,96 грн., за 2023 рік - 15644,18 грн., за 2024 рік - 40462,14 грн., за 2025 рік - 21338,52 грн.).

Відомості про заборгованість по пенсії за 2021 - 2025 роки в сумі 92874,04 грн, та не повернутий судовий збір, відповідно до рішення суду, не включені Боржником до електронного реєстру судових рішень ПФУ.

Окрім цього, позивач просить накласти штраф на керівника Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області штраф за невиконання судового рішення.

Також позивач у запереченнях на поданий звіт просить суд:

- змінити спосіб виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 29.10.2025 по справі № 520/20641/25, з стягнення за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору в сумі 6056,00 (шість тисяч п`ятдесят шість) гривень 00 копійок, на зобов`язати Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (код ЄДРПОУ 14099344) відшкодувати ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору в сумі 6056,00 (шість тисяч п`ятдесят шість) гривень 00 копійок.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.

Відповідно до ст.129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Згідно з ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування зобов`язані діяти тільки на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст.13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Обов`язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд у межах повноважень, наданих йому законом. Невиконання судових рішень має наслідком юридичну відповідальність, установлену законом.

За приписами ч.2, 3 ст.14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Відповідно до ст.370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Так, Конституційний Суд України, розглядаючи справу N 1-7/2013 у рішенні від 26.06.2013 року звернув увагу, що вже неодноразово вказував на те, що виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення від 13.12.2012 року N 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини Рішення від 25.04.2012 року N 11-рп/2012).

У Рішенні від 30 червня 2009 року №16-рп/2009 Конституційний Суд України зазначив, що метою судового контролю є своєчасне забезпечення захисту та охорони прав і свобод людини і громадянина, та наголосив, що виконання всіма суб`єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової (абзац перший підпункту 3.2 пункту 3, абзац другий пункту 4 мотивувальної частини).

Отже, обов`язок виконати судове рішення виникає з моменту набрання ним законної сили.

Згідно частин 1, 2 статті 381-1 КАС України судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснює суд, який розглянув справу як суд першої інстанції. Суд може здійснювати судовий контроль за виконанням судового рішення у порядку, встановленому статтями 287, 382-382-3 і 383 цього Кодексу.

За приписами частин 2 та 3 статті 382-2 КАС України, суд розглядає звіт суб`єкта владних повноважень про виконання судового рішення протягом десяти днів з дня його надходження в порядку письмового провадження, а за ініціативою суду чи клопотанням сторін - у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду питання, не перешкоджає судовому розгляду.

Звіт суб`єкта владних повноважень про виконання судового рішення має містити: 1) найменування суду першої інстанції, до якого подається звіт; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності) (для фізичних осіб) особи, яка подає звіт, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв`язку та електронної пошти (за наявності), відомості про наявність або відсутність електронного кабінету; 3) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності) (для фізичних осіб) інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); 4) номер справи, в межах якої ухвалено відповідне судове рішення; 5) відомості про виконання суб`єктом владних повноважень судового рішення, строк, порядок та спосіб його виконання; 6) у разі невиконання судового рішення: орієнтовні строки виконання такого рішення та їх обґрунтування; відомості про обставини, які ускладнюють виконання судового рішення суб`єктом владних повноважень, які заходи вжито та вживаються ним для їх усунення; 7) перелік документів та інших матеріалів, що додаються до звіту та підтверджують обставини, зазначені у ньому.

До звіту додаються: 1) довіреність або інший документ, що посвідчує повноваження представника, якщо звіт поданий представником і такі документи раніше не подавалися; 2) докази направлення копій звіту та доданих до нього матеріалів іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 44цього Кодексу (частини друга, третя статті 382-2 КАС України).

Згідно із частиною 1 статті 382-3 КАС України за наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень суд постановляє ухвалу про прийняття або відмову у прийнятті звіту, яку може бути оскаржено в апеляційному порядку за правилами частини п`ятої статті 382-1цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 382-3 КАС України, суд відмовляє у прийнятті звіту, якщо суб`єктом владних повноважень не наведено обґрунтовані обставини, які ускладнюють виконання судового рішення, або заходи, які вживаються ним для виконання судового рішення, на переконання суду, є недостатніми для своєчасного та повного виконання судового рішення. Суд також відмовляє у прийнятті звіту, якщо звіт подано без додержання вимог частин 2 та/або 3 статті 382-2цього Кодексу.

Зі змісту наданого відповідачем звіту вбачається, що відповідачем проведено перерахунок пенсії позивача за період з 16.01.2026 по 30.09.2026 складає 32243 гривні 93 копійки, яку внесено до електронного реєстру судових рішень.

Станом на момент подання звіту позивачу виплачено 12531 гривні 17 копійок, що підтверджується витягами з відомості список №2 (50274/6333) на зарахування пенсій та грошової допомоги на поточні рахунки.

Враховуючи те, що відповідачем здійснено перерахунок пенсії позивачу, ГУ ПФУ в Харківській області не відмовляється від виплати нарахованої заборгованості і зазначає, що заборгованість буде виплачена після надходження коштів, суд вважає, що відсутні підстави для неприйняття цього звіту та визнання невиконання судового рішення відповідачем без поважних причин, оскільки відповідне фінансове забезпечення не залежить від відповідача особисто, у зв`язку з чим, суд вважає можливим прийняти звіт відповідача про виконання рішення суду.

Щодо незгоди позивача із датою, з якої відповідачем здійснено перерахунок пенсії, суд зазначає таке.

Як встановлено судом, рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 29.10.2025 по справі №520/20641/25, яке залишено без змін Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 16.01.2026, зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити індексацію та перерахунок пенсії із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2021 2025 роки у розмірі 1,11 (2021р.), 1,14 (2022р.), 1,197 (2023р.), 1,0796 (2024р.) 1,115 (2025р.) з урахування показника середньої заробітної плати, з якої сплачені страхові внески та який враховувався для обчислення пенсії 7763,17 грн., та провести виплату недоплаченої суми пенсії.

Суд зазначає, що рішенням суду у цій справі не визначено конкретну дату, з якої слід здійснити перерахунок пенсії позивача, а отже відповідачем проведено перерахунок з дня набрання законної сили рішенням суду у цій справі, що свідчить про виконання рішення суду у межах зобов`язальної частини рішення щодо здійснення перерахунку.

Щодо накладення штрафу на керівника Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, суд зазначає таке.

Суд враховує, що у постанові від 24.07.2023 у справі №420/6671/18 Верховний Суд зазначив, що фактичне, у повному обсязі виконання судового рішення, можливо лише за наявності відповідного бюджетного призначення за рахунок Державного бюджету України. Водночас, стягнення з суб`єкта владних повноважень (територіального органу Пенсійного фонду України) коштів, які знаходяться на його рахунках але призначені для іншої мети, можуть поставити під загрозу функціонування такого суб`єкта, виконання покладених на нього функцій та, відповідно, нанесення шкоди необмеженій кількості осіб.

Постановою Верховного Суду від 30.04.2020 у справі №804/2076/17 встановлена наступна позиція Верховного Суду: "Сам факт відсутності певного результату не може бути достатнім підтвердженням того, що суб`єкт владних повноважень допустив саме протиправну бездіяльність. Про протиправність може свідчити, зокрема, те, що суб`єкт владних повноважень без діяв за обставин, коли мав реальну можливість реалізувати свої повноваження, повинен був це зробити, але не зробив (чи зробив з порушенням процедури чи інших вимог), що спричинило порушення прав та інтересів особи".

Відповідно до правового висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від 24.01.2018 у справі №405/3663/13-а, невиконання судового рішення Головним управлінням Пенсійного фонду України в частині виплати грошових коштів за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності коштів не може вважатися невиконанням судового рішення без поважних причин.

У постанові Верховного Суду від 23 квітня 2020 року у справі №560/523/19 зазначено, що переслідуючи мету забезпечення реалізації конституційного принципу обов`язковості судових рішень, адміністративні суди мають зважено підходити до вибору процесуальних засобів такого забезпечення, а саме: встановлювати дійсні причини виникнення затримки у виконанні судового рішення, аналізувати акти законодавства, враховувати здійснені відповідною посадовою особою дії, спрямовані на виконання судового рішення, та їх відповідність вимогам законодавства.

Посилення судового контролю за виконанням судових рішень та наділення суду з цією метою правом накладати штрафні санкції визнається заходом для забезпечення конституційного права громадян на судовий захист. Специфіка застосування штрафної санкції, полягає в тому, що вона накладається на керівника суб`єкта владних повноважень, яким не забезпечено виконання судового рішення та який є відповідальним за діяльність державного органу, який він очолює. Можливість накладення штрафу розглядається не самостійно, а за наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання рішення суду або у разі неподання такого звіту. Накладення на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання постанови, штрафу є мірою покарання, а тому можливість суду накласти такий штраф може бути реалізована лише за умови встановлення судом обставин, які свідчать про умисне невиконання рішення суду, недобросовісність у діях суб`єкта владних повноважень, які свідчать про ухилення останнього від виконання рішення суду.

Проте, судом не встановлено умислу відповідача спрямованого на невиконання рішення суду, тому підстави для накладення на керівника суб`єкта владних повноважень штрафу відсутні. З наданих відповідачем до звіту документів, судом встановлено, що відповідачем вчиняються дії на виконання судового рішення, зокрема, шляхом звернення до Пенсійного фонду України з запитом про виділення додаткових коштів.

Верховний Суд у постанові від 26.11.2025 по справі №380/12153/20 зазначив, що штраф як вид санкції (покарання), яку застосував суд за наслідками розгляду питання про виконання судового рішення, у процедурі судового контролю покликаний виконувати не тільки і не стільки каральну функцію, як діяти з профілактичною (превентивною) метою, націленою на те, щоб спонукати до реалізації покладених обов`язків, які необхідні для виконання судового рішення, яке набрало законної сили. За змістом частини другої статті 382-3 КАС України відмова у прийнятті звіту - як обставина, з якою закон пов`язує накладення штрафу - передбачає (з боку суду) оцінювання достатності заходів, які вжито для виконання судового рішення. Отже, це має означати, що накладенню штрафу передує з`ясування обставин, причин, які спричинили невиконання судового рішення, у зіставленні з участю, роллю чи функцією (повноваженнями) керівника суб`єкта владних повноважень в організації процесу цього виконання. Іншими словами, накладення штрафу вимагає з`ясування, пояснення за які саме діяння (їх об`єктивну сторону) - в аспекті (не)виконання судового рішення - до керівника суб`єкта владних повноважень застосовується санкція у вигляді штрафу, зокрема у тому випадку, коли для цієї посадової особи зазначена санкція (покарання) настає повторно.

Водночас, з урахуванням наведених відповідачем доказів, суд вважає, що керівником ГУ ПФУ в Харківській області вживалися заходи, спрямовані на забезпечення виконання судових рішень, а відсутність повного фінансування обумовлює об`єктивні труднощі щодо погашення заборгованості. Відтак, з огляду на положення статті 382-3 КАС України, суд вбачає підстави для звільнення керівника ГУ ПФУ в Харківській області від сплати штрафу.

Щодо зміни способу виконання рішення, суд зазначає таке.

Відповідно до ч.1, 3 ст. 378 КАС України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.

Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Невиконання суб`єктом владних повноважень судового рішення, яке набрало законної сили, щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг протягом двох місяців з дня набрання законної сили судовим рішенням є самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з такого суб`єкта владних повноважень відповідних виплат.

Як вбачається із клопотання позивача, останній просить змінити спосіб виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 29.10.2025 по справі № 520/20641/25, з стягнення за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору в сумі 6056,00 (шість тисяч п`ятдесят шість) гривень 00 копійок, на зобов`язати Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області відшкодувати ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору в сумі 6056,00 (шість тисяч п`ятдесят шість) гривень 00 копійок.

Суд зазначає, що зміна способу виконання рішення може стосуватись рішення повністю, а не його частини.

Стягнення судового збору з державного органу, відбувається через органи Казначейства чи виконавчу службу в порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження» або Законом «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень».

Також суд зазначає, що стягнення судового збору є грошовою вимогою, яка не належить до пенсійних виплат та інших у розумінні ч.3 ст. 378 КАС України, з огляду на що, здійснення зміни способу і порядку в цій частині рішення є неможливим.

З огляду на викладене, суд відмовляє у задоволенні клопотання позивача про зміну способу і порядку виконання рішення суду.

Згідно частин 10 та 11 статті 382-3 КАС України, у разі неподання звіту у строк, встановлений судом, або у разі подання звіту з порушенням такого строку та за відсутності поважних причин, які унеможливили його вчасне подання, суд встановлює новий строк для подання звіту відповідно до частини 3 статті 382-1 цього Кодексу, а також накладає штраф на керівника такого суб`єкта владних повноважень.

Якщо суд прийняв звіт про виконання судового рішення, але суб`єктом владних повноважень відповідне судове рішення виконано не в повному обсязі, суд одночасно встановлює новий строк для подання звіту відповідно до частини 3 статті 382-1 цього Кодексу.

Відповідно до ч.3 ст. 382-1 КАС України, встановлений судом строк для подання звіту про виконання судового рішення має бути достатнім для його підготовки. Достатнім є строк, який становить не менше десяти календарних днів з дня отримання суб`єктом владних повноважень відповідної ухвали та не перевищує трьох місяців.

Суд вважає за можливе прийняти звіт Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 29.10.2025 по справі №520/20641/25.

Оскільки рішення Харківського окружного адміністративного суду 29.10.2025 по справі №520/20641/25 виконано не в повному обсязі, не здійснено виплати позивачу перерахованої пенсії, суд не припиняє здійснення судового контролю та вважає за необхідне встановити новий строк для подання звіту про виконання судового рішення - два місяці з дня отримання копії цієї ухвали.

При цьому, підстав для застосування штрафу немає, оскільки звіт судом прийнятий, а невиконання судового рішення обумовлене причинами, які не залежать від волевиявлення відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 241-243, 248, 253, 256, 374, 382 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Прийняти звіт Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 29.10.2025 по справі №520/20641/25.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду в Харківській області подати протягом двох місяців з дня отримання цієї ухвали новий звіт про виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 29.10.2025 по справі №520/20641/25.

Попередити відповідача, що відповідно до ч.10 ст. 382-3 КАС України, у разі неподання звіту у строк, встановлений судом, або у разі подання звіту з порушенням такого строку та за відсутності поважних причин, які унеможливили його вчасне подання, суд встановлює новий строк для подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу, а також накладає штраф на керівника такого суб`єкта владних повноважень.

Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення до Другого апеляційного адміністративного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).

Суддя А.С. Мороко