Єдиний державний реєстр судових рішень
ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
про відмову у забезпеченні доказів
Справа № 500/6513/26
14 жовтня 2026 рокум.ТернопільТернопільський окружний адміністративний суд, в складі:
головуючого судді Юзьківа М.І.
за участю:
секретаря судового засідання Вардецька І.Р.
представника Головного управління національної поліції в Тернопільській області Дзюбатого А.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду заяву про забезпечення доказів до подання позовної заяви ОСОБА_1 до Головнлого управління Національної поліції в Тернопільській області про зобов`язання вчинити дії, -
ВСТАНОВИВ:
До Тернопільського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 із заявою про забезпечення доказів до позовної заяви.
В обґрунтування заяви вказує, що може набути статусу позивача у майбутній адміністративній справі до ГУНП в Тернопільській області щодо реалізації права на доступ до власних персональних даних, правомірності відмови або бездіяльності при розгляді запиту від 07.10.2026, а також зобов`язання надати наявні електронні копії записів, у яких зафіксовано заявника. Запитувані записи, на думку заявника мають пряме значення для такого спору, оскільки дозволяють встановити: сам факт і обсяг існування персональних даних; конкретні системи та носії, у яких вони зберігались; час створення; технічні метадані; факт подальшого збереження, копіювання, перегляду, експорту або видалення; а також чи було виконано ранні вимоги заявника про збереження від 18.09.2026. Заявник зазначає, що пункт 3 розділу VIII Інструкції, затвердженої наказом МВС України від 18.12.2018 № 1026, встановлює строк зберігання відеозаписів з портативних відеореєстраторів 30 діб, а для автомобільних або стаціонарних систем - не менше 30 діб залежно від технічних характеристик. Від події 16.09.2026 до дати подання заяви про забезпечення доказів минув 21 день, а орієнтовна 30-денна межа збереження запитуваних записів настає 16.10.2026.
Саме тому, просить суд забезпечити докази шляхом:
1). заборони Головному управлінню Національної поліції в Тернопільській області видаляти, перезаписувати, ротувати, змінювати, пошкоджувати або іншим способом знищувати чи робити недоступними: заяви відео-, аудіофайли, їх технічні метадані та журнали щодо відеозаписів з портативних нагрудних відеореєстраторів поліцейських, які контактували із заявником 16.09.2026 за весь фактичний період його перебування у Тернопільському РУП; усіх відеозаписів внутрішніх і зовнішніх стаціонарних камер Тернопільського РУП за адресою м. Тернопіль, бульвар Тараса Шевченка, 10: центральний вхід/вихід, арка, фасад, зовнішній периметр, двір, вестибюль, коридори, чергова частина, зона біля виходу та інші камери, на яких зафіксовано заявника або події за його участі; наявні записи камер службового автотранспорту поліції, якщо вони фіксували відповідний епізод і перебувають у володінні ГУНП; повний аудіозапис дзвінка заявника на 102 від 16.09.2026 приблизно о 11:38 з номера НОМЕР_1, а також електронну картку події, історії реєстрації/маршрутизації, час прийняття, направлення наряду та інші наявні технічні метадані цього звернення;
2). зобов`язання ГУНП в Тернопільській області невідкладно вивести відповідні файли з циклу автоматичного видалення/ротації та створити їх захищені архівні копії із збереженням оригінального формату, дати/часу створення, доступних метаданих та ідентифікаторів джерела, а за технічної можливості - із фіксацією контрольних сум файлів;
3). витребувати у ГУНП в Тернопільській області та Тернопільського РУП усі перелічені вище докази та зобов`язати подати їх до суду в електронному вигляді на захищеному носії, через захищений електронний канал або іншим визначеним судом способом, який унеможливлює зміну файлів.
4). якщо щодо будь-якого конкретного джерела запис уже відсутній, витребувати наявні технічні журнали/логи, акти, службові документи або інші дані, які фіксують факт та час створення, завантаження, архівування, перегляду, експорту, видалення чи автоматичного перезапису такого запису, а також ідентифікатор відповідної камери/реєстратора, якщо ці відомості збереглися.
Ухвалою суду від 09.10.2026 заяву ОСОБА_1 про забезпечення доказів залишено без руху.
У вказаний в ухвалі строк заявник виконав в повному обсязі вимоги ухвали про залишення заяви без руху та подав підтвердження сплату судового збору.
Ухвалою від 12.10.2026 суд призначив до розгляду заяву в судовому засіданні з повідомленням сторін на 14.10.2026 о 09.45 год.
До суду 14.10.2026 надійшли заперечення Головного управління Національної поліції в Тернопільській області у яких представник просить відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 з тих підстав, що вимоги заяви є незрозумілими та нечіткими.
В судове засідання заявник, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи не прибув, явку повноваженого представника не забезпечив. Водночас, 14.10.2026 до суду надійшла заява ОСОБА_1 про розгляд справи без його участі.
В судовому засіданні представник Головного управління Національної поліції в Тернопільській області просив відмовити у задоволенні заяви про забезпечення доказів з підстав зазначених у його запереченнях. Додатково суду повідомив, що відеозаписи події за участю заявника вивчаються в межах проведення службового розслідування та розгляду запиту народного депутата України Гончаренка О.О. , а тому знищуватись не будуть. До того ж, наразі запит ОСОБА_1 від 07.10,2026 розглядається Головним управлінням Національної поліції в Тернопільській області, рішення про відмову заявнику у доступі персональних даних не прийнято.
Суд, розглянувши подану заяву з урахуванням наявних у матеріалах справи доказів, зазначає таке.
Відповідно до частин першої, другої статті 114 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд за заявою учасника справи або особи, яка може набути статусу позивача, має забезпечити докази, якщо є підстави припускати, що засіб доказування може бути втрачений або збирання чи подання відповідних доказів стане згодом неможливим або утрудненим.
Заява про забезпечення доказів може бути подана до суду як до, так і після подання позовної заяви.
Статтею 115 КАС України визначено, що суд забезпечує докази допитом свідків, призначенням експертизи, витребуванням та оглядом доказів, у тому числі за місцем їх знаходження, забороною вчиняти певні дії щодо доказів та зобов`язанням вчинити певні дії щодо доказів.
За приписами частини 1 статті 116 КАС України у заяві про забезпечення доказів зазначаються, зокрема, докази, забезпечення яких є необхідним, а також обставини, для доказування яких вони необхідні; обґрунтування необхідності забезпечення доказів; спосіб, у який заявник просить суд забезпечити докази, у разі необхідності - особу, у якої знаходяться докази.
Відповідно до п. п. 4, 5 частини 1 статті 116 КАС України у заяві про забезпечення доказів зазначаються докази, забезпечення яких є необхідним, а також обставини, для доказування яких вони необхідні; обґрунтування необхідності забезпечення доказів.
Таким чином, суд зазначає, що забезпечення доказів доцільне та можливе лише за умови існування обставин, які б свідчили про те, що засіб доказування може бути втрачений або збирання чи подання відповідних доказів стане згодом неможливим або утрудненим.
Відповідно до частини 4 статті 117 КАС України, суд за клопотанням заявника може забезпечити докази без повідомлення інших осіб, які можуть отримати статус учасників справи: 1) у невідкладних випадках; 2) якщо неможливо встановити, хто є або стане такими особами; 3) якщо повідомлення іншої сторони може унеможливити або істотно ускладнити отримання відповідних доказів.
Згідно частини 5 статті 117 КАС України, за результатами розгляду заяви про забезпечення доказів суд постановляє ухвалу про задоволення чи відмову у задоволенні заяви.
Суд зазначає, що забезпечення доказів доцільне та можливе лише за умови існування обставин, які б свідчили про те, що засіб доказування може бути втрачений або збирання чи подання відповідних доказів стане згодом неможливим або утрудненим.
Механізм забезпечення доказів, зокрема шляхом їх витребування, призначений для того, щоб отримати/зберегти ті докази, щодо яких існують достатні підстави вважати, що з часом їх може бути безповоротно втрачено.
Забезпечення доказів - це механізм не лише здобути докази, які стосуються предмета доказування і мають значення/потрібні для вирішення справи, а й насамперед запобігти їх імовірній втраті у майбутньому. Щодо останнього, то ризик такої втрати повинен ґрунтуватися на об`єктивних фактах і тільки в сукупності усіх наведених умов суд може вжити заходів для забезпечення доказів.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом в ухвалі від 02 травня 2019 року у справі №Зд/9901/2/19.
У своїй заяві заявник вказує, що забезпечення доказів (відеозаписів події за його участі) необхідне з метою обґрунтування доводів майбутнього адміністративного позову Головного управління Національної поліції в Тернопільській області щодо реалізації права на доступ до власних персональних даних, правомірності відмови або бездіяльності при розгляді запиту від 07.10.2026, а також зобов`язання надати наявні електронні копії записів, у яких зафіксовано заявника.
На підтвердження своїх доводів надає копію запиту від 07.10.2026 до Головного управління Національної поліції в Тернопільській області.
Згідно з частинами третьою, п`ятою статті 16 Закону України "Про захист персональних даних" від 1 червня 2010 року № 2297-VI (далі - Закон №2297-VI) суб`єкт відносин, пов`язаних з персональними даними, подає запит щодо доступу (далі - запит) до персональних даних володільцю персональних даних. Строк вивчення запиту на предмет його задоволення не може перевищувати десяти робочих днів з дня його надходження. Протягом цього строку володілець персональних даних доводить до відома особи, яка подає запит, що запит буде задоволено або відповідні персональні дані не підлягають наданню, із зазначенням підстави, визначеної у відповідному нормативно-правовому акті.
Доказів того, що заявнику відмовлено у наданні запитуваних записів матеріали справи не містять.
При цьому, станом на час звернення до суду із заявою про забезпечення доказів та на час її розгляду судом ще не сплив визначений статтею 16 Закону № 2297-VI строк вивчення запиту володільцем персональних даних (ГУНП в Тернопільській області).
З огляду на зазначене, суд дійшов висновку, що заявником не доведено факт неможливості здобути відповідні докази самостійно, так і взагалі наявності публічно-правового спору в межах розгляду якого існує необхідність забезпечити докази. До того ж, як повідомив представник Головного управління Національної поліції в Тернопільській області в судовому засіданні відеозаписи події за участю заявника вивчаються в межах службового розслідування та розгляду запиту народного депутата України Гончаренка О.О .
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення доказів.
Керуючись ст.ст.114, 115, 117, 248, 256, 294 КАС України, суд -
УХВАЛИВ:
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення доказів відмовити.
Згідно зі статтею 256 КАС України ухвала набирає законної сили з моменту підписання.
Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.
Згідно із статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Ухвала про відмову в забезпеченні доказів може бути оскаржена особою, яка звернулася із заявою про забезпечення доказів.
Повний текст ухвали виготовлено і підписано 14 жовтня 2026 року.
Головуючий суддя Юзьків М.І.
The court decision No. 140589073, Ternopil District Administrative Court was adopted on 14.10.2026. The procedural form is Administrative, and the decision form is Court ruling. On this page, you will find important data about this court decision. We provide convenient and quick access to current court decisions so that you can keep up to date with the most recent court precedents. Our database contains the full range of information you need, allowing you to find key data conveniently.
This decision relates to case No. 500/6513/26. Firms, which are mentioned in the text of this judgment: