Court ruling № 140577474, 08.10.2026, Bila Tserkva City and District Court of Kyiv Oblast

Справа № 357/10242/19

1-кс/357/2220/26

У Х В А Л А

про тримання під вартою

08 жовтня 2026 року слідчий суддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області ОСОБА_1

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

розглянувши в м. Біла Церква, у закритому судовому засіданні, клопотання старшого слідчого Білоцерківського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області майора поліції ОСОБА_4 , яке погоджене прокурором Білоцерківської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_3 , про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовно:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця Республіки Білорусь, РНОКПП: НОМЕР_1 , громадянина Республіки Білорусь, місце реєстрації: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

у кримінальному провадженні № 12018110030000588 від 22 січня 2018 року, за ознаками кримінальних правопорушень - злочинів, передбачених ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 190, ч. 1 ст. 191, ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 366 КК України,

У С Т А Н О В И В:

08 жовтня 2026 року до суду надійшло клопотання старшого слідчого Білоцерківського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області майора поліції ОСОБА_4 , яке погоджене прокурором Білоцерківської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_3 , про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовно: ОСОБА_5 .

У вказаному клопотанні слідчий ОСОБА_4 просила:

- обрати підозрюваному ОСОБА_5 запобіжний захід у виді тримання під вартою;

- після затримання ОСОБА_5 , не пізніше як через сорок вісім годин з часу його доставки до місця кримінального провадження розглянути питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м`який запобіжний захід.

Заявлене клопотання мотивоване тим, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 190 КК України (в редакції із змінами, внесеними згідно із Законом № 270-VI від 15 квітня 2008 року).

20 листопада 2023 року повідомлення про підозру вручене ОСОБА_5 шляхом надсилання сканованого екземпляру підозри в застосунок «Вайбер» на належний останньому номер телефону, а також шляхом направлення екземплярів підозри захиснику ОСОБА_5 ОСОБА_6 , директору Макарівського ВУЖКГ, старості Копилівського старостинського округу Макарівської територіальної громади, директору ТОВ «Спецлогіст» ОСОБА_7 , а також екземпляр підозри був залишений у поштовій скринці за місцем проживання ОСОБА_5 , за адресою: АДРЕСА_2 .

За твердженням слідчого, підозра вручена ОСОБА_5 є обґрунтованою, оскільки підтверджується зібраними на досудовому розслідуванні доказами, зокрема:

- заявою про зарахування однорідних зустрічних грошових вимог від 17 грудня 2014 року;

- висновком експерта за результатами проведення комплексної судово-технічної експертизи документів та судово-почеркознавчої експертизи від 17 січня 2018 року № 34/37-38/18-23;

- показаннями потерпілого ОСОБА_8 ;

- показаннями свідка ОСОБА_9 ;

- показаннями свідка ОСОБА_10 ;

- показаннями свідка ОСОБА_11 ;

- показаннями свідка ОСОБА_12 ;

- показаннями свідка ОСОБА_13 ;

- показаннями свідка ОСОБА_14 ;

- показаннями свідка ОСОБА_15 ;

- договором відступлення права вимоги від 05 травня 2015 року;

- позовом ОСОБА_16 до ОСОБА_8 , про стягнення боргу;

- позовами ОСОБА_16 та ОСОБА_5 , щодо оскарження договорів дарування;

- матеріалами виконавчих проваджень АСВП № 55989291, № 57576813, № 59995571, 64246820;

- матеріалами тимчасового доступу до банківської таємниці по кредитному договору № 05-038/146 від 31 березня 2008 року.

Як вказує слідчий, наразі досудове розслідування зупинене та здійснюється розшук підозрюваного ОСОБА_5 .

У ході оперативно-розшукових заходів установлено, що ОСОБА_5 виїхав за кордон і перебуває в Республіці Білорусь.

За твердженням слідчого, до ОСОБА_5 може бути застосований запобіжний захід у виді тримання під вартою, оскільки він підозрюється у вчиненні злочину, за який передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Слідчий вважає, що без застосування до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді тримання під вартою існує реальна ймовірність, що останній вчинятиме спроби переховуватися від органу досудового розслідування та/або суду, а також вчинення іншого кримінального правопорушення, тобто ризики передбачені п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Слідчий вказувала, що на ризик переховування від органу досудового розслідування та/або суду вказує тяжкість покарання, процесуальна поведінка підозрюваного ОСОБА_5 та дані про його особу, зокрема, останній підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, за який може бути призначене покарання у виді позбавлення волі на значний строк, переховується від органу досудового розслідування в Республіці Білорусь, має тісні родинні зв`язки у Республіці Білорусь та не має постійного місця проживання в м. Біла Церква.

Своєю чергою, за твердженням слідчого, підозрюваний ОСОБА_5 має таку репутацію, що свідчить про можливість вчинення ним іншого кримінального правопорушення, оскільки він підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину та стосовно нього в суді слухається одразу два обвинувальні акти, де він обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 191, ч. 3 ст. 365, ч. 1 ст. 366, ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 366, ч. 5 ст. 191 КК України.

Як вважає слідчий, до підозрюваного ОСОБА_5 може бути застосований запобіжний захід, виключно у виді тримання під вартою, оскільки інші запобіжні заходи не зможуть забезпечити виконання ним процесуальних обов`язків та забезпечити дієвість кримінального провадження.

У судовому засіданні, прокурор ОСОБА_3 підтримав подане клопотання, за підстав та обставин, зазначених у ньому.

Заслухавши прокурора, дослідивши додані до клопотання матеріали з кримінального провадження, слідчий суддя дійшла висновку, що клопотання про тримання під вартою слід задовольнити.

Згідно зі ст. 131 КПК України, запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження, які застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України, запобіжними заходами є: особисте зобов`язання; особиста порука; застава; домашній арешт; тримання під вартою.

Згідно з ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та сьомою статті 176 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 6 ст. 193 КПК України, слідчий суддя, суд розглядає клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та може обрати такий запобіжний захід за відсутності підозрюваного, обвинуваченого лише у разі доведення прокурором наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, а також наявності достатніх підстав вважати, що підозрюваний, обвинувачений виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, та/або оголошений у міжнародний розшук. У такому разі після затримання особи і не пізніш як через сорок вісім годин з часу її доставки до місця кримінального провадження слідчий суддя, суд за участю підозрюваного, обвинуваченого розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м`який запобіжний захід, про що постановляє ухвалу.

З огляду на положення даної статті, слідчий суддя під час вирішення питання щодо наявності підстав для обрання стосовно ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді тримання під вартою за його відсутності, має встановити наступні обставини:

- чи набув ОСОБА_5 статусу підозрюваного у кримінальному провадженні, у межах якого розглядається клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою;

- наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 кримінального правопорушення, яке йому інкримінується;

- наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що ОСОБА_5 може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України;

- чи наявні достатні підстави вважати, що ОСОБА_5 виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, та/або оголошений у міжнародний розшук.

Слідчий суддя зазначає, що ч. 1 ст. 42 КПК України встановлено, що підозрюваним є особа, якій у порядку, передбаченому статтями 276-279 цього Кодексу, повідомлено про підозру, особа, яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, або особа, щодо якої складено повідомлення про підозру, однак його не вручено їй внаслідок невстановлення місцезнаходження особи, проте вжито заходів для вручення у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень.

Отже, відповідно до вимог кримінального процесуального закону підозрюваним є (1) особа, якій у порядку, передбаченому ст. 276-279 КПК України, повідомлено про підозру, (2) особа, яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, або (3) особа, щодо якої складено повідомлення про підозру, однак його не вручено їй внаслідок невстановлення місцезнаходження особи, проте вжито заходів для вручення у спосіб, передбачений КПК України для вручення повідомлень.

Тобто вищевказана процесуальна норма визначає три рівнозначні випадки, за відповідності ситуації особи хоча б одному з яких, вона вважається такою, що є підозрюваною у кримінальному провадженні.

Відповідно до ч. 1 ст. 278 КПК України, письмове повідомлення про підозру вручається в день його складення слідчим або прокурором, а у випадку неможливості такого вручення - у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень.

Належним підтвердженням отримання особою повістки про виклик або ознайомлення з її змістом іншим шляхом є розпис особи про отримання повістки, в тому числі на поштовому повідомленні, відеозапис вручення особі повістки, будь-які інші дані, які підтверджують факт вручення особі повістки про виклик або ознайомлення з її змістом (ч. 1 ст. 136 КПК України).

Отже, підозрюваним може бути особа, щодо якої складено повідомлення про підозру, однак його не вручено їй внаслідок невстановлення її місцезнаходження, проте вжито заходів для вручення у спосіб, передбачений КПК України для вручення повідомлень.

Тобто, факт вручення підозри може підтверджуватися розписом особи про отримання повідомлення про підозру, в тому числі на поштовому повідомленні, відеозаписом вручення особі повідомлення про підозру, будь-якими іншими даними, які підтверджують факт вручення особі повідомлення про підозру або ознайомлення з її змістом.

Слідчим суддею установлено, що 20 листопада 2023 року складене повідомлення про підозру стосовно ОСОБА_5 .

Згідно з ним, ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 190 КК України (в редакції із змінами, внесеними згідно із Законом № 270-VI від 15 квітня 2008 року), тобто у закінченому замаху на шахрайство, вчинене в особливо великих розмірах.

Як свідчать надані матеріали із кримінального провадження, 20 листопада 2023 року, у зв`язку із тим, що ОСОБА_5 перетнув державний кордон України та відсутній за місцем проживання, вживались заходи щодо вручення складеної підозри, зокрема:

- здійснений виїзд за адресою перебування захисника ОСОБА_5 ОСОБА_6 , за адресою, яку останній вказав у свої заяві АДРЕСА_3 , де той був відсутній, а тому повідомлення про підозру залишене в поштовій скрині квартири, а також сканована копія повідомлення про підозру направлене на електронні адреси адвоката ОСОБА_6 , що підтверджується рапортом старшого слідчого Білоцерківського РУП ГУНП в Київській області ОСОБА_4 від 20 листопада 2023 року;

- направлена копія повідомлення про підозру в житлово-експлуатаційну організацію за місцем проживання ОСОБА_5 Макарівському ВУЖКГ, для вручення ОСОБА_5 , що підтверджується рапортом старшого слідчого Білоцерківського РУП ГУНП в Київській області ОСОБА_4 № 0588 від 20 листопада 2023 року;

- направлена копія повідомлення про підозру в орган місцевого самоврядування за місцем проживання ОСОБА_5 Копилівському старостинському округу Макарівської територіальної громади, що підтверджується рапортом старшого слідчого Білоцерківського РУП ГУНП в Київській області ОСОБА_4 № 0588 від 20 листопада 2023 року;

- здійснений виїзд за однією з адрес проживання ОСОБА_5 АДРЕСА_2 , де той був відсутній, а тому повідомлення про підозру залишене в поштовій скрині квартири, що підтверджується рапортом старшого слідчого Білоцерківського РУП ГУНП в Київській області ОСОБА_4 від 20 листопада 2023 року;

- здійснений виїзд за одним із місць роботи ОСОБА_5 ТОВ «БУЛАТ», де повідомлення про підозру, вручене для передачі директору вказаного товариства ОСОБА_7 , що підтверджується рапортом старшого слідчого Білоцерківського РУП ГУНП в Київській області ОСОБА_4 від 20 листопада 2023 року;

Отже, сукупність наведених матеріалів свідчить, що місце знаходження ОСОБА_5 на даний час не встановлено, а органом досудового розслідування вжиті всі заходи для вручення ОСОБА_5 повідомлення про підозру у спосіб, передбачений КПК України для вручення повідомлень

Отож, слідчий суддя вважає, що ОСОБА_5 набув статусу підозрюваного у кримінальному провадженні № 12018110030000588 від 22 січня 2018 року, за ознаками кримінальних правопорушень - злочинів, передбачених ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 190, ч. 1 ст. 191, ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 366 КК України.

Далі слідчий суддя перевіряє вручену ОСОБА_5 підозру на предмет її обґрунтованості.

У КПК України не міститься визначення обґрунтованої підозри.

Відповідно до ч. 5 ст. 9 КПК України, кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Отож, для вирішення питання про обґрунтованість підозри слідчий суддя звертається до практики Європейського суду з прав людини.

У своїх рішеннях Європейський суд з прав людини визначив фактичний і юридичний критерії обґрунтованості підозри.

За першим з них, термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (див. рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» (Fox, Campbell and Hartley v. the United Kingdom) від 30 серпня 1990 року, п.32).

За другим, окрім фактичної сторони, існування «обґрунтованої підозри» у значенні статті 5 § 1 (c) вимагає, щоб факти, на які посилається, можна було розумно вважати такими, що підпадають під один із розділів, що описують злочинну поведінку в Кримінальному кодексі (див. рішення у справі «Влох проти Польщі» (Wloch v. Poland) від 19 жовтня 2000 року, п.109).

Слідчим суддею установлено, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 190 КК України (в редакції із змінами, внесеними згідно із Законом № 270-VI від 15 квітня 2008 року), тобто у закінченому замаху на шахрайство, вчинене в особливо великих розмірах, за таких фактичних обставин.

15.05.2007 зареєстровано Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Камілла» (код ЄДРПОУ: 35138113).

До складу вказаного товариства увійшли ряд осіб: ОСОБА_8 - з часткою в статутному капіталі 40 %, ОСОБА_5 - з часткою в статутному капіталі 40 %, ОСОБА_17 - з часткою в статутному капіталі 10 % та ОСОБА_9 - з часткою в статутному капіталі 10 %.Директором ТОВ «Торговий дім «Камілла» призначено ОСОБА_13 .

Рішенням зборів учасників ТОВ «Торговий дім «Камілла», оформленого протоколом № 02-12/2014 від 17.12.2014, зафіксовано вихід ОСОБА_5 із числа учасників товариства та перерозподіл часток у статутному капіталі.

З урахуванням немайнового права учасника ОСОБА_5 на вихід з числа інших учасників господарського товариства та перерозподілом корпоративних прав, 17.12.2014 укладено Договір купівлі-продажу корпоративних прав ТОВ «Торговий дім «Камілла».

Відповідно до вказаного договору ОСОБА_5 передав належну йому частку у статутному капіталі ТОВ «Торговий дім «Камілла» у розмірі 40%, а ОСОБА_8 прийняв вищевказану частку у власність та сплачує за неї грошову суму в розмірі, в порядку та на умовах, викладених у Договорі. Вартість відчужуваної ОСОБА_5 частки у статуному капіталі ТОВ «Торговий дім «Камілла» у розмірі 40%, становить 8 000 000 (вісім мільйонів) гривень 00 копійок.

Продаж вище вказаної частки у статутному капіталі ТОВ «Торговий дім «Камілла» у розмірі 40%, вчинено за 8 000 000 (вісім мільйонів) гривень 00 копійок, які ОСОБА_8 зобов`язується сплатити ОСОБА_5 на протязі 60 календарних днів з моменту укладання та підписання цього договору, а ОСОБА_5 зобов`язується прийняти вищевказані грошові кошти .

Для належного нотаріального оформлення зазначеного договору, ОСОБА_5 було надано свідоцтво від 17.12.2014, видане ТОВ «Торговий дім «Камілла», яке наче б то підтверджувало його вклад у повному обсязі до моменту переходу права власності на корпоративні права господарського товариства, яким безпосередньо є нотаріальне посвідчення.

В процесі реалізації зазначеного вище договору купівлі-продажу ОСОБА_5 не міг виконати своїх договірних зобов`язань, враховуючи, що його частка у статутному фонді ТОВ «Торговий дім «Камілла»» фактично не сформована у повному обсязі та, відповідно, не міг відчужити частку для подальшого продажу, яка не сформована, а лише ту частину, на яку поширюються його реальні корпоративні права.

Крім того, 31.03.2008 ОСОБА_5 укладено кредитний договір № 05-038/146 у АТ «АЛЬФА-БАНК», код 23494714 (правонаступник АТ «Сенс Банк», код ЄДРПОУ 23494714), виплати по якому здійснювались за рахунок коштів, наданих у борг ОСОБА_8 на загальну суму 21 435 721 грн. 92 коп.

З огляду на викладені обставини, ОСОБА_5 запропонував ОСОБА_8 зарахувати зустрічні однорідні вимоги, шляхом списання частини боргів, які ОСОБА_5 мав перед ним за погашення кредиту в ПАТ «Укрсоцбанк», на що ОСОБА_8 погодився.

Так, дана заява про зарахування зустрічних однорідних вимог підписана сторонами 17.12.2014, та відповідно до її змісту вбачається, що ОСОБА_5 має непогашену заборгованість переді ОСОБА_8 в розмірі 21 435 721 грн. 92 коп., та те, що ОСОБА_8 перед ОСОБА_5 має заборгованість за договором купівлі-продажу корпоративних прав, як частки учасника у статутному капіталі ТОВ «Торговий дім «Камілла» в розмірі 8 000 000 грн., а тому відповідно загальна заборгованість ОСОБА_5 перед ОСОБА_8 зменшується на 8 000 000 грн. та становить 13 435 721 грн. 92 коп.

За умовами вищевказаної заяви заборгованість ОСОБА_8 перед ОСОБА_5 на суму 8 000 000 грн. вважається погашеною в розрізі договору купівлі-продажу частки в статутному капіталі ТОВ «ТД «Камілла» від 17.12.2014.

В подальшому під впливом виниклих боргових зобов`язань, не маючи реальної можливості погасити борги перед ОСОБА_8 на загальну суму 13 435 721 грн. 92 коп., у ОСОБА_5 в невстановленому досудовим розслідуванням місці та час виник злочинний умисел, спрямований на заволодіння майном ОСОБА_8 шляхом обману в особливо великих розмірах.

Реалізуючи вказаний злочинний намір, ОСОБА_5 , керуючись корисливим мотивом, з метою незаконного збагачення за рахунок чужого майна в особливо великих розмірах, а саме на суму 8 000 000 грн., що перевищувало 600 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки, шляхом обману, за невстановлених обставин та час, однак не пізніше 05.05.2015, звернувся за допомогою до свого юриста фізичної особи підприємця та адвоката - ОСОБА_16 (свідоцтво №3764/10 23.10.2008) із пропозицією укладення між ними правочину про відступлення права вимоги за вищевказаним боргом та подальшої реалізації злочинного наміру, спрямованого на заволодіння шляхом обману майном ОСОБА_8 грошовими коштами на суму 8 000 000 грн., на що ОСОБА_16 погодився.

Так, 05.05.2015 між ОСОБА_5 та фізичною особою підприємцем ОСОБА_16 укладено договір відступлення права вимоги за договором купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ «Торговий дім «Камілла» на суму 8 000 000 грн.

Відповідно до п. 1.1 вищевказаного договору первісний кредитор ОСОБА_5 передає належне йому право вимоги щодо отримання належних йому грошових коштів за відчуження належну частку у статутному капіталі ТОВ «Торговий дім «Камілла», згідно п. 6 ч. 2 Договору купівлі продажу частки у статутному капіталі ТОВ «Торговий дім «Камілла», укладеного 17.12.2014 між ним та ОСОБА_8 , а новий кредитор фізична особа підприємець - ОСОБА_16 приймає право вимоги в розмірі 8 000 000 грн.

При цьому, за невстановлених досудовим розслідуванням обставинах та часу, однак не раніше 17.12.2014, ОСОБА_5 протиправно заволодів примірником заяви про зарахування зустрічних однорідних вимог від 17.12.2014, належного ОСОБА_8 .

В подальшому, ОСОБА_16 , що діяв в інтересах та на користь ОСОБА_5 , розпочато процедуру судового оскарження обставин укладення договору купівлі-продажу частки в статутному капіталі ТОВ «Торговий дім «Камілла» від 17.12.2014, приховуючи факт існування заяви про зарахування зустрічних однорідних вимог від 17.12.2014, якою фактично погашено заборгованість ОСОБА_8 перед ОСОБА_5 на суму 8 000 000 грн., шляхом подання 22.05.2015 до Макарівського районного суду Київської області позовної заяви про стягнення з ОСОБА_8 грошових коштів на вищевказану суму.

Одночасно, з метою незаконного заволодіння майном ОСОБА_8 , у позовній заяві ОСОБА_16 зазначено про необхідність забезпечення позову, шляхом арешту майна ОСОБА_8 , а саме: 1/2 майнового комплексу - АДРЕСА_4 (загальна площа 1.564,80 кв.м.); 1/2 майнового комплексу - Львівська область, Пустомитівський район, с. Сороки-Львівські (земельна ділянка загальною площею 1,1374 га кадастровий номер 4623686900:04:000:0004, склад (загал. площа 3.517,1 кв. м. та будинок охорони (загал. площа 29,1 кв. м.); земельної ділянка за адресою: АДРЕСА_4 , загальною площею 0,1000 га, кадастровий номер 8 000 000 000:62:038:0027; земельна ділянка за адресою: АДРЕСА_4 , загальною площею 0,1000 га, кадастровий номер 8 000 000 000:62:038:0028; земельна ділянки за адресою: АДРЕСА_4 , загальною площею 0,1000 га, кадастровий номер 8 000 000 000:62:038:0029; земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_5 , загальною площею 0,1000 га, кадастровий номер 8 000 000 000:62:038:0030, земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_4 , загальною площею 0,1000 га, кадастровий номер 8 000 000 000:62:038:0031, земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_5 , загальною площею 0,1000 га, кадастровий номер 8 000 000 000:62:038:0032; земельної ділянка за адресою: АДРЕСА_4 , загальною площею 0,1000 га, кадастровий номер 8 000 000 000:62:038:0033; квартири за адресою: АДРЕСА_6 , загальною площею 79,70 кв.м. (3 кімнати); квартири за адресою: АДРЕСА_7 , загальною площею 304,5 кв. м. (6 кімнат); 1/3 частина нежитлових приміщень №№ 8,9,10,11,12,13 за адресою: АДРЕСА_8 , загальною площею 528,7 кв.м.; квартири за адресою: АДРЕСА_9 , загальною площею 330,4 кв.м. (4 кімнати); 1/3 земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_8 , кадастровий номер 8 000 000 000:79:061:0038; 1/2 частини житлового будинку за адресою: АДРЕСА_8 , загальною площею 837,8 кв.м. та 1/2 частини земельної ділянки за вказаною адресою, кадастровий номер 8 000 000 000:82:089:0003, загальною площею 0,0649 га; корпоративних прав на частку в статутному капіталі ТОВ «Торговий дім «Камілла» (ідентифікаційний код юридичної особи: 35138113, адреса місцезнаходження: 03187, м. Київ, проспект Академіка Глушкова, будинок 13-Б); корпоративних прав на частку в статутному капіталі ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ПЛАТО ПЛЮС" (ідентифікаційний код юридичної особи: 35725096, адреса місцезнаходження: 09108, Київська обл., місто Біла Церква, вулиця Івана Кожедуба, будинок 361), необхідність такого арешту ОСОБА_16 мотивував тим, що має намір звернути стягнення на таке майно або заволодіти ним в рахунок погашення вже погашеного боргу.

Як наслідок, рішенням Макарівського районного суду Київської області № 370/1226/15-ц від 05.09.2016 позов ОСОБА_16 до ОСОБА_8 , ОСОБА_18 , ОСОБА_5 про стягнення грошових коштів задоволено.

Рішенням Апеляційного суду Київської області від 24.11.2017 скасовано рішення Макарівського районного суду Київської області від 05.09.2016 у справі за позовом ОСОБА_16 до ОСОБА_8 , ОСОБА_18 , ОСОБА_5 про стягнення грошових коштів і ухвалено нове рішення, а саме стягнуто з ОСОБА_5 на користь суб`єкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_16 грошові кошти на суму 20000 грн., як невиконання зобов`язань за договором поруки.

Також стягнуто з ОСОБА_8 на користь суб`єкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_16 грошові кошти у розмірі 7 980 000 грн. як невиконане зобов`язання за договором купівлі - продажу частки у статутному капіталі ТОВ «Торговий дім «Каміллі» від 17.12.2014 та договору про відступлення права вимоги за договором купівлі - продажу частки у статутному капіталі ТОВ «Торговий дім «Камілла» від 05.05.2015 зареєстрований в реєстрі за № 330.

Стягнуто з ОСОБА_8 на користь суб`єкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_16 як відшкодування збитків від інфляції в розмірі 4 192 000 грн. за час прострочення після спливу 60 календарних днів з моменту вчинення правочину за договором купівлі - продажу частки у статутному капіталі ТОВ «Торговий дім «Камілла» від 17.12.2014 зареєстрованого в реєстрі за № 1491.

Стягнуто з ОСОБА_8 на користь суб`єкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_16 3% процентів річних від простроченої суми, що становить 370 189 грн. 39 коп. за час прострочення після спливу 60 календарних днів з моменту вчинення правочину за договором купівлі - продажу частки у статутному капіталі ТОВ «Торговий дім «Камілла» від 17.12.2014 зареєстрованого в реєстрі за № 1491.

За викладених вище обставин у зведеному виконавчому провадженні АСВП № 57576813, відкритому на виконання рішення суду № 370/1226/15-ц від 05.09.2016 про стягнення з ОСОБА_8 на користь ОСОБА_16 коштів, розпочались виконавчі дії, спрямовані на забезпечення примусового виконання рішення та на даний час стягнуто із ОСОБА_8 на користь ОСОБА_16 кошти на загальну суму 514 996 грн. 37 коп., якими ОСОБА_5 , за допомоги ОСОБА_16 , розпорядився на власний розсуд.

Однак, ОСОБА_5 , виконавши усі дії, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця та реалізації єдиного злочинного умислу спрямованого на заволодіння майном ОСОБА_8 в особливо великих розмірах, кримінальне правопорушення не закінчив з причин, які не залежали від його волі, враховуючи, що ОСОБА_8 , після вилучення органами досудового розслідування оригіналу примірника заяви про зарахування зустрічних однорідних вимог від 17.12.2014, належного останньому, звернувся до правоохоронних органів та через суди апеляційної і касаційної інстанцій, розпочав оскарження рішень судів про стягнення боргу із ОСОБА_8 .

Слідчий суддя вважає, що описані в підозрі обставини та досліджені матеріали з кримінального провадження, підтверджують версію досудового розслідування про те, що ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 190 КК України (в редакції із змінами, внесеними згідно із Законом № 270-VI від 15 квітня 2008 року), тобто у закінченому замаху на шахрайство, вчинене в особливо великих розмірах, за таких фактичних обставин.

Слідчий суддя вважає, що зроблена органом досудового розслідування кваліфікація ґрунтується на вимогах КК України, оскільки обставини зазначені в підозрі об`єктивно вказують на усі ознаки вищевказаного кримінального правопорушення.

Зроблений висновок підтверджується такими матеріалами з кримінального провадження (наданих в копіях):

- заявою про зарахування однорідних зустрічних грошових вимог від 17.12.2014 року між ОСОБА_5 та ОСОБА_8 про погашення ОСОБА_5 частини боргу в сумі 8 млн. грн.;

- висновком експерта за результатами проведення комплексної судово-технічної експертизи документів та судово-почеркознавчої експертизи від 17.01.2018 № 34/37-38/18-23 та висновком експерта за результатами проведення судово-почеркознавчої експертизи від 24.05.2018 № 6144-6146/18-32, відповідно до яких підпис в заяві про зарахування однорідних зустрічних грошових вимог від 17.12.2014 року належить ОСОБА_5 та ОСОБА_8 ;

- показами потерпілого по кримінальному провадженню ОСОБА_8 , який повідомив про обставини продажу корпоративних прав Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Камілла» (код ЄДРПОУ: 35138113), зокрема укладення договору купівлі-продажу корпоративних прав як частки учасника у статутному фонді ТОВ «ТД «Камілла» від 17.12.2014 року. Крім того, останній повідомив про існування боргу ОСОБА_5 перед ним за погашення кредиту в ПАТ «Укрсоцбанк» на суму 21 435 721 грн. 92 коп. та те, що взаємні борги було частково погашено заявою про зарахування однорідних позовних вимог від 17.12.2014. В подальшому між ОСОБА_5 та його адвокатом - ОСОБА_16 , було укладено правочин про відступлення права вимоги від 05.05.2015 року, в якому в якості сторони ОСОБА_16 був ФОП СПД. Далі ОСОБА_16 звернувся до Макарівського районного суду Київської області з позовом про стягнення з потерпілого коштів за договором купівлі-продажу статутної частки ТОВ «ТД «Камілла» від 17.12.2014 року в сумі 7980000 грн. та 20000 грн. з ОСОБА_5 по договору про відступлення права вимоги від 05.05.2015 року, справа №370/1226/15-ц. Рішенням Апеляційного суду Київської області від 24 листопада 2017 року скасовано рішення Макарівського районного суду Київської області від 05 вересня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_16 до ОСОБА_8 , ОСОБА_18 , ОСОБА_5 про стягнення грошових коштів і ухвалено нове рішення, яким стягнуто з ОСОБА_5 на користь суб`єкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_16 грошові кошти в розмірі 20 000 грн., як невиконання зобов`язань за договором поруки; стягнуто з ОСОБА_8 на користь суб`єкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_16 грошові кошти у розмірі 7 980 000 грн. як невиконане зобов`язання за договором купівлі - продажу частки у статутному капіталі ТОВ «Торговий дім «Каміллі» від 17 грудня 2014 року. Одночасно ОСОБА_5 та ОСОБА_16 перед судовими інстанціями замовчували факт існування заяви про зарахування однорідних позовних вимог від 17.12.2014;

- показаннями свідка ОСОБА_10 , яка підтвердила обставини погашення боргу ОСОБА_5 по кредиту в ПАТ «Укрсоцбанк» за рахунок коштів ОСОБА_8 ;

- показаннями свідка ОСОБА_9 , що підтвердила обставини зазначені потерпілим ОСОБА_8 , та зазначила про судові спори, пов`язані із заволодінням ОСОБА_5 майном, належного ТОВ «МСС «ТіДіСі-Дальнобой» та ТОВ «ТД «Камілла», тоді як борг ОСОБА_8 перед ним погашений і по даний час. Крім того, свідок підтвердила, що кошти по сплаті за кредитним договором укладеним між АТ «Укрсоцбанк» та ОСОБА_5 № 05-038/146 від 31.03.2008 року в період з 06.11.2008 року по 06.03.2013 року вносилися свідками. Дані кошти вони отримували у ОСОБА_8 та вносили через касу банку АТ «Укрсоцбанк» за ОСОБА_5 ;

- показаннями свідка ОСОБА_11 , що надала показання щодо обставин дарування ОСОБА_8 їй майна та подальші судові спори пов`язані із ним. Додала, що ОСОБА_5 та його адвокат ОСОБА_16 мають спільний злочинний умисел, направлений на шахрайські дії з метою заволодіти її майном, яке належить їй на праві власності та добросовісно набуте;

- показаннями свідка ОСОБА_12 , яка показала, що знайома з ОСОБА_16 так як останній є рідним братом її покійного чоловіка ОСОБА_19 .. Також їй відомо, що ОСОБА_16 перебуває у дружніх відносинах з ОСОБА_5 , ОСОБА_20 та ОСОБА_21 . Крім цього вона була свідком розмови під час якої ОСОБА_16 в присутності ОСОБА_22 розповідав її покійному чоловіку ОСОБА_19 про те, що йому відомо про заяву ОСОБА_5 у якій зазначалось про відсутність будь якого боргу ОСОБА_23 до ОСОБА_5 , при цьому ОСОБА_24 зауважив, що все одно отримає навіть не належне йому майно та зробить для цього все, що в його силах;

- показаннями свідка - колишнього директора ТОВ «ТД «Камілла» свідка ОСОБА_13 , яка повідомила про обставини продажу корпоративних прав Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Камілла» (код ЄДРПОУ: 35138113), зокрема укладення договору купівлі-продажу корпоративних прав як частки учасника у статутному фонді ТОВ «ТД «Камілла» від 17.12.2014 року;

- показаннями свідка - приватного виконавця ОСОБА_14 , який повідомив про обставини відкриття виконавчих проваджень № 55989291 від 14.03.2018, № 57575997 від 01.11.2018 та № 59353196 від 13.06.2019, що були відкриті на підставі рішень Макарівського суду, де ОСОБА_16 був стягувачем;

- показаннями свідка - приватного виконавця ОСОБА_15 , який повідомив про обставини відкриття виконавчих проваджень 59995571, 64246820, 66300930 які зведені в одне виконавче провадження під номером 64262067, що були відкриті на підставі рішень Печерського та Голосіївського районного суду м. Києва, де ОСОБА_16 стягувач;

- договором відступлення права вимоги від 05.05.2015 року (оформлено нотаріально), укладеного між ОСОБА_5 та адвокатом ОСОБА_16 , відповідно до якого ОСОБА_5 уступає право вимоги нібито по стягненню з ОСОБА_8 грошових коштів в сумі 8 млн. грн. ОСОБА_16

- позовом ОСОБА_16 до ОСОБА_8 в Макарівський районний суд Київської області по цивільній справі №370/1226/15-ц щодо стягнення з останнього грошових коштів в сумі 7.980.000 грн. з арештом майна належного ОСОБА_8 ;

- позовами ОСОБА_16 та ОСОБА_5 по цивільним справам щодо оскарження договорів дарування майна ОСОБА_8 ;

- ухвалою Першої колегії суддів Другого Сенату Конституційного Суду України від 15.12.2020 року по справі № 3-225/2020(542/20) №271-1(II)/2020 за конституційною скаргою ОСОБА_16 щодо відмови скаржнику у відкритті конституційного провадження, оскільки ОСОБА_8 правомірно та на законних підставах має право звертатися до суду щодо визнання виконавчих документів такими, що не підлягають виконанню та жодним чином права ОСОБА_16 не порушуються. Відмовлено у зв`язку з неприйнятністю конституційної скарги;

- матеріалами тимчасового доступ до банківської таємниці по кредитному договору № 05-038/146 від 31.03.2008, який був наданий ОСОБА_5 .

Отож, слідчому судді доведена обґрунтованість врученої йому підозри, за фактичним та юридичним критеріями.

Варто зауважити, що висловлені в ухвалі слідчого судді, суду за результатами розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу висновки щодо будь-яких обставин, які стосуються суті підозри, обвинувачення, не мають преюдиціального значення для суду під час судового розгляду або для слідчого чи прокурора під час цього або іншого кримінального проваджень (стаття 198 КПК України).

Слідчий суддя зазначає, що згідно з ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам:

1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;

4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Слідчий суддя зазначає, що ризики, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені частиною 1 статті 177 КПК України, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним зазначених дій.

При цьому, КПК України не вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.

Так, у клопотання слідчий посилалася на наявність ризиків, передбачених п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Ризик переховування від органу досудового розслідування/суду є актуальним безвідносно до стадії кримінального провадження та обумовлений серед іншого можливістю притягненням до кримінальної відповідальності та пов`язаними із цим можливими негативними для особи наслідками (обмеженнями) і, зокрема, суворістю передбаченого покарання.

Тяжкість ймовірного покарання особливо сильно підвищують ризик переховування від органу досудового розслідування та/або суду на перших етапах притягнення особи до кримінальної відповідальності.

Слідчий суддя вважає, що тяжкість покарання, процесуальна поведінка підозрюваного ОСОБА_5 та дані про його особу, зокрема, останній підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, за який може бути призначене покарання у виді позбавлення волі на значний строк, переховується від органу досудового розслідування в Республіці Білорусь, має тісні родинні зв`язки у Республіці Білорусь та не має постійного місця проживання в м. Біла Церква, свідчать про наявність реального ризику переховування від органу досудового розслідування та/або суду.

Фактичне перебування ОСОБА_5 за межами України та відсутність на території України протягом тривалого часу свідчать про існування реальної можливості переховування підозрюваного від органу досудового розслідування та суду за кордоном з метою уникнення кримінальної відповідальності.

Отже, слідчий суддя дійшла до висновку про існування ризику переховування від органу досудового розслідування та суду.

Своєю чергою, слідчий суддя зазначає, що ризик вчинення підозрюваним іншого кримінального правопорушення встановлюється на основі тяжкості підозри; репутації підозрюваного; наявності місця проживання, роботи, міцних соціальних зв`язків; наявності криміногенних рис особистості підозрюваного (залежність від алкоголю або наркотичних засобів, наявність судимостей тощо); кількість епізодів; наявність інших кримінальних проваджень стосовно підозрюваного; обставини інкримінованого кримінального правопорушення (агресивність, жорстокість, зухвалість тощо); поведінка після вчинення кримінального правопорушення тощо.

Ризик вчинення іншого кримінального правопорушення встановлюється судом не на припущеннях, а на основі конкретних фактичних даних, які свідчать про сприятливі умови або внутрішню схильність особи до протиправної поведінки.

Слідчим суддею установлено, що підозрюваний ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину та стосовно нього в суді розглядаються обвинувальні акти за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 191, ч. 3 ст. 365, ч. 1 ст. 366, ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 366, ч. 5 ст. 191 КК України.

Слідчий суддя вважає, що вказані обставини підтверджують, що ризик вчинення ОСОБА_5 іншого кримінального правопорушення є реальним.

Отож, слідчий суддя вважає доведеними наявність ризиків, передбачених п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Слідчий суддя зазначає, що аналіз положень ч. 6 ст. 193 КПК України дає підстави зробити висновок, що у разі доведення прокурором наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, а також наявності достатніх підстав вважати, що підозрюваний, обвинувачений виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, та/або оголошений у міжнародний розшук, слідчий суддя, суд за відсутності підозрюваного, обвинуваченого, може обрати лише запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Отже, встановлена цією нормою процедура обрання запобіжного заходу не передбачає можливості вирішувати питання про наявність чи відсутність підстав для застосування більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою. Можливість застосування більш м`якого запобіжного заходу передбачена лише під час розгляду питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, який і обирається з тією метою, аби затримати особу (підозрюваного), яка, зокрема, переховується від органу досудового розслідування та суду та оголошена у міжнародний розшук, та доставити її до місця кримінального провадження для вирішення питання щодо застосування відносно неї обмежувальних заходів (тримання під вартою/домашній арешт/застава/особиста порука/особисте зобов`язання).

Відповідно до постанови про оголошення розшуку підозрюваного від 05 жовтня 2026 року, ОСОБА_5 оголошений в міжнародний розшук.

Слідчий суддя, при розгляді клопотання про обрання підозрюваному запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у порядку ч. 6 ст. 193 КПК України, не перевіряє та не встановлює наявності існування обставин, що стали підставою для прийняття рішення про оголошення міжнародного розшуку підозрюваного ОСОБА_5 , оскільки наявність відповідної постанови є належним доказом та достатньою підставою вважати, підозрюваного ОСОБА_5 таким, що оголошений у міжнародний розшук.

З урахуванням вище встановлених обставин кримінального правопорушення та наданих слідчому судді доказів на підтвердження викладених у клопотанні слідчого доводів, що свідчать про набуття ОСОБА_5 статусу підозрюваного у кримінальному провадженні, про наявність обґрунтованої підозри щодо вчинення ОСОБА_5 інкримінованого йому кримінального правопорушення, про наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики вчинення підозрюваним дій, передбачених п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, з урахуванням обґрунтованих підстав вважати, що підозрюваний покинув територію України та оголошений у міжнародний розшук, то слідчий суддя, виходячи з положень ч. 6 ст. 193 КПК України, дійшов до висновку про наявність підстав для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_5 за його відсутності.

Аналіз положень ч. 6 ст. 193 КПК України дає підстави зробити висновок, що у разі оголошення підозрюваного в міжнародний розшук, остаточно питання про обрання запобіжного заходу підозрюваному вирішується після його затримання та доставки до суду, а за такого, строк дії ухвали про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваному, якого оголошено в міжнародний розшук, триває до його затримання та доставки до суду і не обмежується строком встановленим ч. 1 ст. 197 КПК України.

Отож, за викладених обставин, слідчий суддя клопотання ОСОБА_5 задовольняє.

Керуючись викладеним та ст. 177, 193-194, 196, 309-310, 369-372, 395 КПК України, слідчий суддя

П О С Т А Н О В И В :

клопотання старшого слідчого Білоцерківського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області майора поліції ОСОБА_4 , яке погоджене прокурором Білоцерківської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_3 , про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, - задовольнити.

Обрати стосовно підозрюваного ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Не пізніше ніж через 48 годин, після затримання підозрюваного ОСОБА_5 , з часу його доставки до місця кримінального провадження розглянути питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м`який запобіжний захід.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Київського апеляційного суду, протягом п`яти днів, з дня її оголошення.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Ухвала виконується негайно, після її оголошення.

Повний текст ухвали проголошений 13 жовтня 2026 року о 15:00 год.

Слідчий суддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської областіОСОБА_25