Court ruling № 140577438, 13.10.2026, Bila Tserkva City and District Court of Kyiv Oblast

Справа № 357/9431/26

Провадження № 2/357/6893/26

У Х В А Л А

13 жовтня 2026 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого судді Орєхова О.І.,

за участі секретаря Кича М.В.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Біла Церква цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Макс Кредит» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В:

У червні 2026 року позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Макс Кредит» звернулось до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області із позовною заявою до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, посилаючись на наступні обставини.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю «Макс Кредит» та ОСОБА_1 було укладено Договір кредитної лінії № 00-9883807 від 01.08.2024.

Відповідач не виконала свої зобов`язання та не сплатила заборгованість по кредиту. Заборгованість становить 10 580 грн, що складається із заборгованості з тіла кредиту в сумі 9 200 грн, заборгованості за комісією 1 380 грн, суми заборгованості за процентами 00,00 грн.

Таким чином, в порушення умов Договору, а також статей 509, 525, 526, 530, 629, 1048, 1049,1054 Цивільного кодексу України, відповідач зобов`язання за Договором не виконала.

Не виконуючи належним чином зобов`язання за вказаним Договором відповідач порушила зазначені вище норми законодавства та умови Договору.

Просили суд стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Макс Кредит» суму заборгованості у розмірі 10 580 гривень, понесені судові витрати в сумі 2 662,40 гривень судового збору та витрати на юридичну (правничу) допомогу в сумі 7 000 гривень.

Згідно ч. 2 ст. 14 ЦПК України, подана заява була зареєстрована в Єдиній автоматизованій системі документообігу Білоцерківського міськрайонного суду, як справа позовного провадження.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.06.2026 року головуючим суддею визначено Орєхова О.І. та матеріали передані для розгляду.

Відповідно до ч. 6 ст. 187 ЦПК України у разі якщо відповідачем у позовній заяві вказана фізична особа, яка не є суб`єктом підприємницької діяльності, суд не пізніше двох днів з дня надходження позовної заяви до суду звертається до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) такої фізичної особи.

На виконання вимог ст. 187 ЦПК України, судом був зроблений запит до Відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання ЦМУ ДМС в м. Києві та Київської області, щодо надання інформації про зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання фізичної особи відповідача.

Судом отримано з Відділу обліку та моніторингу інформацію про реєстрацію місця проживання ЦМУ ДМС в Києві та Київській області щодо зареєстрованого місця проживання (перебування) відповідача.

Згідно отриманої інформації, ОСОБА_1 зареєстровааною не значиться.

Позови до відповідача, місце реєстрації проживання або перебування якого невідоме, пред`являються за місцезнаходженням майна відповідача чи за останнім відомим зареєстрованим його місцем проживання або перебування чи постійного його заняття (роботи) (ч. 9 ст. 28 ЦПК України).

Оскільки останнім відомим місцем проживання відповідача ОСОБА_1 було м. Біла Церква Білоцерківського району Київської області, що підтверджується копією Договору кредитної лінії, в якому відповідач вказала адресу фактичного проживання: АДРЕСА_1 , а тому вказана справа була підсудна Білоцерківському міськрайонному суду Київської області.

Відповідно до ч. 1 ст. 187 ЦПК України за відсутності підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження суд відкриває провадження у справі протягом п`яти днів з дня надходження позовної заяви або заяви про усунення недоліків, поданої в порядку, передбаченому статтею 185 цього Кодексу.

Якщо відповідачем вказана фізична особа, яка не має статусу підприємця, суд відкриває провадження не пізніше наступного дня з дня отримання судом у порядку, передбаченому частиною восьмою цієї статті, інформації про зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування) фізичної особи відповідача.

Відповідно до ч. 10 ст. 187 ЦПК України якщо отримана судом інформація не дає можливості встановити зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування) фізичної особи, суд вирішує питання про відкриття провадження у справі. Подальший виклик такої особи як відповідача у справі здійснюється через оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України.

Відповідно до ч. 4 ст. 19 ЦПК України, спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, що виникають з трудових відносин, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

Згідно до ч. 1 ст. 274 ЦПК України, у порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута малозначна справа.

Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 274 ЦПК України в порядку спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах: що виникають з сімейних відносин, крім спорів про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, розірвання шлюбу та поділ майна подружжя.

Ухвалою судді від 27 серпня 2026 року постановлено прийняти позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у вищезазначеній справі. Постановлено провести розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Призначено судове засідання у справі на 02 жовтня 2026 року.

Вказаною ухвалою вирішено про можливість розгляду (формування та зберігання) судової справи в змішаній (паперовій та електронній) формі.

02 жовтня 2026 року розгляд справи було відкладено до 13 жовтня 2026 року.

В судове засідання 13.10.2026 учасники справи не з`явились.

Так, позивач ТОВ «Макс Кредит» про дату, час та місце слухання справи було повідомлено належним чином, про що в матеріалах справи свідчить Довідка про доставку електронного документу у вигляді «Ухвала (одноособово)» від 27.08.2026, яка доставлена 29.08.2026.

Відповідно до ч. 5 ст. 128 ЦПК України судова повістка про виклик повинна бути вручена з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи, але не пізніше ніж за п`ять днів до судового засідання, а судова повістка-повідомлення - завчасно.

Згідно п. 2 ч. 8 ст. 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день отримання судом повідомлення про доставлення судової повістки до електронного кабінету особи.

Суд направляє судові рішення, судові повістки, судові повістки повідомлення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу на їхні офіційні електронні адреси, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів) (частина п`ята статті 14 ЦПК України).

Адвокати, нотаріуси, приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, державні органи, органи місцевого самоврядування та суб`єкти господарювання державного та комунального секторів економіки реєструють офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі в обов`язковому порядку.

Інші особи реєструють офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі в добровільному порядку (частина шоста статті 14 ЦПК України).

Зміст вказаної процесуальної норми свідчить про те, що для цілей ЦПК України офіційною електронною адресою є електронна адреса, зареєстрована в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі.

Вказаний висновок також узгоджується з правовою позицією щодо належного виклику учасника справи засобами електронної пошти, викладеною Верховним Судом у постановах від 01 червня 2022 року у справі № 761/42977/19 (провадження № 61-1933св22) та від 26 жовтня 2022 року у справі № 761/877/20 (провадження № 61-11706св21).

Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

З огляду на це, суд, який комунікує з учасником справи за допомогою повідомлених ним засобів комунікації, діє правомірно і добросовісно. Тому слід виходити з «презумпції обізнаності»: особа, якій адресовано повідомлення суду через такі засоби комунікації, знає або принаймні повинна була дізнатися про повідомлення.

Таким чином суд вважає, що позивач по справі був належним чином та завчасно повідомлений про дату, час та місце слухання справи у відповідності до вимог законодавства.

В свою чергу, в позовній заяві, в прохальній частині, за підписом представника позивача Хохлова Антона Сергійовича, який діє на підставі Ордеру, серія АР № 1311469, просили розглянути позовну заяву без участі позивача (представника позивача).

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилась, про дату, час та місце слухання справи повідомлена належним чином, про що в матеріалах справи свідчить наявне оголошення, яке було здійснено з урахуванням вимог ч. 10 ст. 187 ЦПК України.

Відповідно до ч. 5 ст. 128 ЦПК України судова повістка про виклик повинна бути вручена з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи, але не пізніше ніж за п`ять днів до судового засідання, а судова повістка-повідомлення - завчасно.

Відповідач, третя особа, свідок, зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи якого невідоме, а також заінтересована особа у справах про видачу обмежувального припису викликаються до суду через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів, а у разі розгляду справи про видачу обмежувального припису не пізніше 24 годин до дати відповідного судового засідання. З опублікуванням оголошення про виклик особа вважається повідомленою про дату, час і місце розгляду справи (ч. 11 ст. 128 ЦПК України).

Тобто, у відповідності до вимог Цивільно-процесуального кодексу України, відповідач був належним чином повідомлений судом про дату, час та місце слухання справи та завчасно.

Водночас, через систему «Електронний суд» від відповідача ОСОБА_1 надійло клопотання, отримане та зареєстроване канцелярією суду 02.10.2026 за вх. № 64970, в якому просила перенести справу за місцем реєстрації, та додала копію Довідки про реєстрацію місця проживання особи, де вказано, що відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 .

Відповідно до ч. 8 ст. 187 ЦПК України, суддя з метою визначення підсудності може також користуватися даними Єдиного державного демографічного реєстру.

Згідно до відповіді № 3441424 від 13.10.2026 року з Єдиного державного демографічного реєстру вбачається що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з 03 квітня 2021 року зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 .

Дослідивши вказану позовну заяву та додані до неї документи, суд приходить до висновку, що позовна заява підлягає направленню за підсудністю до належного суду, виходячи з наступного.

Згідно з ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції, кожен при вирішенні спору щодо його цивільних прав та обов`язків має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Як роз`яснив Європейський суд з прав людини у справах «Верітас проти України» та «Сокуренко та Стригун проти України», суд не може вважатися «судом, встановленим законом» у розумінні п. 1 ст. 6 Конвенції у разі перевищення ним своїх повноважень, визначених процесуальним законодавством. Зокрема, повноваження суду на розгляд конкретної справи, заяви або скарги визначається правилами підвідомчості та підсудності.

Відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до юрисдикції якого вона віднесена процесуальним законом.

Під підсудністю у цивільному процесуальному праві розуміють інститут (тобто сукупність правових норм), який регулює віднесення справ, які підлягають розгляду судами цивільної юрисдикції, до відання конкретного суду судової системи України для розгляду по першій інстанції. Тобто, визначити підсудність цивільної справи означає встановити компетентний, належний суд у цій справі.

Відповідно до ч. 1 ст. 27 ЦПК України позови до фізичної особи пред`являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачене законом.

Підстав, які б згідно ст. 28 ЦПК України дозволили позивачу обирати підсудність в м. Біла Церква та Білоцерківському районі Київської області з урахуванням спору, який виник у сторін, суд не вбачає.

Відповідно до ч. 9 ст. 187 ЦПК України, якщо за результатами отриманої судом інформації буде встановлено, що справа не підсудна цьому суду, суд надсилає справу за підсудністю в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу.

Судом встановлено, що місце проживання (перебування) відповідача ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстровано за адресою: АДРЕСА_2 , що територіально не відноситься до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області.

Відповідно до ч. 9 ст. 187 ЦПК України, якщо за результатами отриманої судом інформації буде встановлено, що справа не підсудна цьому суду, суд надсилає справу за підсудністю в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу.

Оскільки відповідач ОСОБА_1 зареєстрована у Миколаївській області Миколаївського району, то суд керуючись нормами ЦПК України вважає за можливим направити дану цивільну справу за підсудністю до Миколаївського районного суду Миколаївської області.

Відповідно до статті 31 ЦПК України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

Порушення судами правил територіальної юрисдикції має наслідком обов`язкове скасування судових рішень з направленням справи на новий розгляд (ст. 378, п. 6 ч. 1 ст. 411 ЦПК України).

Згідно ст. 32 ЦПК України спори між судами про підсудність не допускаються. Справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.

Частиною 3 ст. 31 ЦПК України зазначено, що передача справи на розгляд іншого суду за встановленою цим Кодексом підсудністю з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої цієї статті, здійснюється на підставі ухвали суду не пізніше п`яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги - не пізніше п`яти днів після залишення її без задоволення.

Отже, суд приходить до висновку, що позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Макс Кредит» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, необхідно направити за підсудністю до Миколаївського районного суду Миколаївської області (54036, м. Миколаїв, вул. Веселинівська, буд. 43).

Керуючись ст.ст. 27, 28, 31, 32, 187, 352-354 ЦПК України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Справу № 357/9431/26 провадження № 2/357/6893/26 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Макс Кредит» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, надіслати за підсудністю для розгляду до Миколаївського районного суду Миколаївської області (54036, м. Миколаїв, вул. Веселинівська, буд. 43).

Передачу справи здійснити не пізніше п`яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги не пізніше п`яти днів після залишення її без задоволення.

Ухвала суду може бути оскаржена до апеляційної інстанції безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Особи, які не були присутніми в судовому засіданні при оголошенні ухвали, мають право на її оскарження протягом п`ятнадцяти днів з дня її отримання.

Повний текст ухвали складено 13 жовтня 2026 року.

СуддяО. І. Орєхов